Теоретико-методологічні засади розвитку індустрії гостинності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський державний університет фізичної культури

імені Івана Боберського

Теоретико-методологічні засади розвитку індустрії гостинності

Гузар Уляна Євгенівна

кандидат економічних наук, доцент

Стаття присвячена актуальним питанням розвитку індустрії гостинності. Охарактеризовані основні ознаки послуг гостинності в залежності від сформованого запиту гостя нематеріальну, матеріальну та змішану складові. Проаналізовано розвиток індустрії гостинності з позиції економічного розвитку та економічного зростання. Систематизовано роль сфери послуг через призму теорій структурних трансформацій економіки, які дали змогу виявити, що за рахунок домінування сфери послуг у період постіндустріального суспільства також відбувається і трансформація ролі послуг гостинності: від задоволення фізіологічних потреб гостя до статусу «отримання емоції», вільного міжособистісного спілкування. Досліджено основні еволюційні етапи індустрії гостинності як економічної категорії. Охарактеризовано основні концепції, на яких сьогодні функціонує сучасна індустрія гостинності.

Ключові слова: гостинність, сфера послуг, індустрія гостинності, економічний розвиток, економічне зростання, концепції.

Theoretical and methodological basis of the development of the hospitality industry

Huzar Uliana

Lviv State University of Physical Culture

The article is devoted to current issues of the development of the hospitality industry. The main features of hospitality services are characterized depending on the formed request of the guest immaterial, material and mixed components. The development of the hospitality industry is analyzed from the standpoint of economic development and economic growth, which is relevant and expedient today, because significant transformational changes are taking place in Ukraine today, where new goods and services are emerging due to the significant impact of information and communication technologies. The role of the service sector is systematized through the prism of theories of structural transformations of the economy, which made it possible to discover that due to the dominance of the service sector in the period of post-industrial society, the role of hospitality services is also being transformed: from satisfying the physiological needs of the guest (tasty and healthy food) to the status of "getting emotions ", free interpersonal communication. The main evolutionary stages of the hospitality industry as an economic category have been studied. The main concepts on which the modern hospitality industry functions today are characterized. It was found that the main sign of hospitality in hospitality industry establishments is a happy guest full of positive emotions and impressions, which is achieved precisely with the help of an intangible sign of hospitality. It is wellfounded that the hospitality industry cannot be separated from the values of humanism because hospitality is related to accepting, welcoming or treating guests as "people". It was determined that the technological concept of hospitality is extremely important for hospitality establishments, especially in the era of the flourishing of information and communication systems. The relevance of the functional concept of hospitality, which assumes the leading role of ensuring the efficiency of management of the production and service process, has been studied. The commercial concept of hospitality is characterized, which provides for the maximization of the company's profit through the choice of strategies of behavior in the market and in modern conditions is based on the principles of diversification, informatization, and environmentalization.

Keywords: hospitality, service sector, hospitality industry, economic development, economic growth, concepts.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку вітчизняної та світової економіки, таких глобальних викликів, як пандемія та війна росії проти України, саме індустрія гостинності є найбільш вразливою та одночасно високорозвинутою, динамічною та прибутковою системою, яка базується на триєдиному поєднанні понять людина-взаємовідносини-місце і в соціально-економічному сенсі реалізується через надання і споживання комплексних послуг гостинності. Індустрія гостинності та індустрія туризму визначають динаміку розвитку таких економічних секторів, як торгівля, транспорт, зв'язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання та формують стратегічні пріоритети розвитку національної економіки загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових праць свідчить про більш ґрунтовні дослідження індустрії гостинності з точки зору виробничої, соціально-культурної, моральної діяльностей [1-2]. Мартієнко А. І. та Дишкантюк О. В. аналізують гостинність, як сукупність матеріальних, трудових, фінансових ресурсів необхідних для розвитку економіки вражень [3]. Проте недостатніми на сьогодні є дослідження розвитку індустрії гостинності з позиції економічного розвитку та економічного зростання. Також залишається відкритою проблематика методологічних та концептуальних засад розвитку індустрії гостинності.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Питання щодо виникнення послуги, як економічної категорії сьогодні залишається неоднозначним, але важко не погодитися із тим фактом, що послуги виникли із разом із виникненням суспільного життя. Таким чином, можна стверджувати, що зародження послуг гостинності з економічної позиції також припадає на етап виникнення суспільного життя.

Формулювання цілей статті. Метою статті є дослідження теоретико-методологічних засад розвитку індустрії гостинності. Для досягнення мети у статті поставлено та досягнуто таких цілей: дослідити розвиток індустрії гостинності з позиції економічного розвитку та економічного зростання; проаналізувати роль сфери послуг через призму теорій структурних трансформацій економіки; обґрунтувати основні концепції становлення індустрії гостинності.

Виклад основного матеріалу дослідження

На основі наших досліджень, в рамках індустрії гостинності об'єднано багато послуг, на відміну від індустрії туризму, які пов'язані з обслуговуванням гостей через спеціалізовані підприємства харчування, розміщення, турагентів, спортивних, розважальних, культурних закладів. Туристичні послуги частково відносимо до структури індустрії гостинності так, як заклади туристичного бізнесу надають свої послуги лише туристам та мають обмежувальний характер щодо надання послуг харчування, розміщення, розваг на відміну від послуг гостинності.

Відомо, що індустрія гостинності та туризму відносять до сфери послуг, тобто однієї з найперспективніших галузей економіки. Саме сфера послуг складає в економічно розвинутих країнах основну частину економіки (більше 50%).

У розумінні поняття «послуги» закладена глибока двояка сутність це інформація, як атрибут матерії, та ізоморфізм мислення і буття. Оскільки послуга не може існувати поза межами її свідомого сприйняття виробником та споживачем послуг, можна вважати інформацію специфічною матеріальною основою послуги [4]. Поняття «послуга» в індустрії гостинності є ключовим та носить, на нашу думку, не лише нематеріальний характер, як стверджує більшість науковців. Ми пропонуємо розглядати три основні ознаки послуг гостинності нематеріальну, матеріальну та змішану складові (рис. 1).

Послуги гостинності у більшій мірі містять нематеріальну складову адже задовольняють потреби гостей морального, духовного, інтелектуального, психологічного характеру (атмосферне обслуговування у ресторані, відвідування музею, екскурсія замком, участь у релігійному зібранні тощо). Нематеріальну послугу важко описати, зрозуміти та виміряти. Йдеться про створення відчуття благополуччя мандрівникам/гостям, щоб вони відчували себе бажаними та цінними, водночас гарантуючи, що їхні потреби задовольняються. Але також, на нашу думку, у наданні послуг гостинності присутня і матеріальна ознака, яка проявляється у задоволенні фізіологічних потреб гостя (раціональне харчування здоров'я людини), побутових (комфортабельні готельні номери з усіма зручностями), гігієнічних потреб (безпека харчування, обслуговування у закладах громадського харчування, готелях). Більшість послуг гостинності мають ознаки змішаного формату, тобто нематеріально-матеріального: наприклад, відвідування ресторану, спортивно-розважальних закладів, розміщення у закладах готельного господарства тощо. Таким чином, в залежності від сформованого запиту гостя (туриста) на отримання послуги гостинності, варто виділяти три ознаки таких послуг.

Рис. 1. Ознаки послуг гостинності (в залежності від сформованого запиту гостя)

Джерело: авторська розробка

На нашу думку, у подальших наших дослідженнях, розвиток індустрії гостинності та туризму варто розглядати з позиції економічного розвитку та економічного зростання, що є актуально та доцільно сьогодні адже в Україні сьогодні відбуваються суттєві трансформаційні зміни, де виникають нові товари та послуги зумовлені значним впливом інформаційно-комунікаційних технологій. Саме на основі аналізу теорій економічного розвитку ми спробуємо більш глибоко та ґрунтовно дослідити трансформаційний процес перетворення послуг гостинності із етапу задоволення базових фізіологічних потреб до етапу отримання емоції.

Індустрія гостинності представляє сукупність галузей національної економіки (секторів економіки) матеріального та нематеріального виробництва та задіяних в них суб'єктів, вид діяльності яких направлено на забезпечення засобами виробництва послуг та продукту гостинності, надання безпосередньо цих послуг і продукту гостинності з метою задоволення потреб суспільства у одержанні позитивних вражень споживачами [3]. Саме тому індустрія гостинності має безпосередній вплив на підвищення якості життя у державі, розвиток продуктивних сил регіонів та країни загалом, відновлення трудових ресурсів.

Основоположною ціллю нашого дослідження є характеристика економічних категорій «економічний розвиток» та «економічне зростання», тлумачення яких сьогодні має досить спірний характер серед науковців.

Згідно наших досліджень, до 1911 року у наукових працях немає фактично відокремлення понять «економічний розвиток» та «економічне зростання», тому вважається, що саме Йозеф Шумпетер у своїй праці «Теорія економічного розвитку» вперше запропонував відокремлювати дані економічні категорії одну від одної: «...всередині економічної системи є джерело енергії, що викликає порушення рівноваги. Якщо це так, то має існувати економічна теорія господарського розвитку, яка спирається не лише на зовнішні фактори, що спричиняють рух економічної системи від одного стану рівноваги до іншого. Саме таку теорію я спробував розробити» [5]. Крім Й. Шумпетера, у ході «кейнсіанської революції» та розвитку макроекономічного аналізу праці С. Кузнеця закладають підвалини сучасної теорії економічного зростання, який запропонував кількісний підхід у дослідженні даної проблеми [6]. Також значний внесок у розвиток теорій економічного зростання зробили М. Портер, Р Солоу, Ф. Бродель, І. Гілл, М. Райзер, П. Ромер, Р. Лукас-молодший, М. Спігель, Дж. Бенхабіб та багато інших.

Червяков І. М. у своїй праці виокремлює два підходи щодо трактування вище згаданих категорій [7]:

1. Тотожність понять, де «економічне зростання» визначається кількісними змінами, зростанням рівня ВВП/ВНП, а «економічний розвиток», як зміна якісних показників, які проявляються у підвищенні рівня життя населення, зростання доходів на душу населення.

2. Самостійність економічних понять, де «економічне зростання» є складовою частиною економічного розвитку, а економічний розвиток включає, як якісні показники так і кількісні.

На нашу думку, поняття «економічний розвиток» та «економічне зростання» не можуть ототожнюватися, так як друге є складником першого, оскільки економічний розвиток є більш загальним поняттям, яке характеризує загальну зміну економіки країни, а економічне зростання кількісний прояв показників економічного розвитку.

Економіка розвитку це галузь економіки, яка зосереджується на покращенні фіскальних, економічних і соціальних умов у країнах, що розвиваються. Економіка розвитку розглядає такі фактори, як охорона здоров'я, освіта, умови праці, внутрішня та міжнародна політика та ринкові умови з акцентом на покращення умов у найбідніших країнах світу. Також економіка розвитку вивчає як макроекономічні, так і мікроекономічні фактори, пов'язані зі структурою економік, що розвиваються, і внутрішнім і міжнародним економічним зростанням.

Економічний розвиток розглядає ширший спектр статистичних даних, ніж просто ВВП на душу населення та розглядає фактичний рівень життя та свободу, яку мають люди, щоб насолоджуватися хорошим рівнем життя. До таких показників відносять: реальний дохід на душу населення ВВП на душу населення, рівень грамотності та стандарти освіти, рівень охорони здоров'я, якість і доступність житла, рівні екологічних стандартів, ймовірна тривалість життя.

Відповідно економічне зростання означає збільшення реального національного доходу, національного виробництва. За певних рівних умов економічне зростання сприятиме більшому економічному розвитку. Вищий реальний ВВП дозволяє більше витрачати, наприклад, на охорону здоров'я та освіту.

Вимірювання економічного розвитку не є таким точним, як вимірювання ВВП, оскільки воно залежить від того, які фактори включено до вимірювання. До основних показників економічного розвитку відносять ВВП, ВНП та ІЛР Індекс людського розвитку дає інтегральну оцінку розвитку людини та поєднує три показники: валовий внутрішній продукт (ВВП) на душу населення, рівень грамотності й тривалість життя.

Пропонуємо проаналізувати місце сфери послуг через призму теорій структурних трансформацій, що дозволить в подальших дослідженнях більш ґрунтовно охарактеризувати процес трансформації послуг гостинності (табл. 1).

Послуги гостинності зародилися давно та отримали свій початок завдяки послугам розміщення. За оцінками експертів, це було приблизно в 40 рр. до н.е., коли гостинність для громадських і релігійних зборів була досить поширеним явищем. Приблизно в цей час греки придумали термальні ванни, призначені для оздоровлення та релаксації.

На нашу думку, зародження індустрії гостинності як економічної категорії та «неофіційно визнаної» виокремленої сфери економіки можна вважати XVI століття період Французької революції, коли попит на заїжджі двори та таверни зріс у кілька разів та був побудований перший заклад розміщення у Європі «Hotel de Henry» (1788 р.) [15]. Також у цей період створюється відповідний тренд на заклади харчування та розміщення гостей.

Вже у ХІХ столітті відбувається справжня революція гостинності, яка розпочинається із розкоші та обслуговування (1961-1980 рр.). Учені називають цей період Золотим віком гостинності, коли організаційна культура та створення цінностей керувалися розкішшю та сервісом. У 1961 р. Айседор Шарп, заснував «Four Seasons Hotels» за своїм золотим правилом: «Ставте гостей так, як ти хочеш, щоб до тебе ставилися» [16]. Таким чином, можна впевнено стверджувати, що дана епоха розвитку послуг гостинності розпочинає своє повноцінне існування та переходить зі стадії життєвої необхідності до стадії актуальності, стадії задоволення потреб гостя.

На жаль, дві світові війни перервали розвиток гостинності у ХХ столітті. Та все ж індустрія гостинності, як організована галузь виникла в 1950-1960-х роках, коли була сформована відповідна структура. Промислова революція, що почалася в 1970-х роках, сприяла будівництву готелів у Європі, Англії та Америці, розвитку повсякденного харчування у закладах ресторанного господарства [15].

індустрія гостинність економічний