Кластерний аналіз країн Європи за економічними та неекономічними факторами впливу на стан здоров'я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

КЛАСТЕРНИЙ АНАЛІЗ КРАЇН ЄВРОПИ ЗА ЕКОНОМІЧНИМИ ТА НЕЕКОНОМІЧНИМИ ФАКТОРАМИ ВПЛИВУ НА СТАН ЗДОРОВ'Я

О.Г. Ніколаєва канд. фіз.-мат. наук, доцент,

доцент кафедри економічної

кібернетики і прикладної економіки

Анотація

Основою продуктивних сил кожної країни є трудовий потенціал, який в сучасному розумінні розглядається як складна динамічна система, що включає в себе декілька підсистем, зокрема демографічну, економічну і соціальну підсистему. Метою даного дослідження є аналіз якісних складових трудового потенціалу, зокрема, такого компонента як здоров'я населення, оцінювання впливу факторів на здоров'я населення на міжкраїнному рівні, класифікація країн Європи за чинниками впливу на стан здоров'я населення. Від стану здоров'я' населення залежить не тільки економічний розвиток держави, але і її' обороноздатність, конкурентоспроможність і економічна безпека.

Огляд літературних джерел допоміг виявити і описати основні індикатори здоров'я населення, а також фактори, які впливають на нього. Ці чинники можна розбити на групи, охарактеризувавши їх наступним чином: освітні чинники, доходні характеристики та показники нерівності доходів (коефіцієнти Джині), фактори урбанізації, показники, що відображують функціонування системи охорони здоров'я, фактори якості життя та впливу (негативного) навколишнього середовища.

Засобами кореляційного аналізу були відібрані ті з них, які мають значний вплив на індикатор тривалості життя.

На основі відібраних факторів методами кластерного аналізу з використанням програми Statistica була отримана класифікація 38 країн Європи, включаючи і країни Закавказзя. Застосовувались ієрархічний агломеративний метод кластеризації, а також ітераційний метод k-єередніх. Було одержано 5 кластерів, які можуть бути описані таким чином: група розвинених країн з середніми значеннями показників екології і доходних характеристик, але з найвищою тривалістю життя; група розвинених країн з найвищими економічними і найкращими екологічними показниками, але з другим місцем за тривалістю життя; група середньо-розвинених європейських країн з великим значенням ВВП на душу населення, другим місцем по споживанню протеїнів і відносно непоганим екологічним станом; група середньо-розвинених європейських країн, але бідніших, ніж попередня група з поганою екологічною ситуацією; група найбідніших європейських країн.

Ключові слова: індикатор здоров'я населення, тривалість життя, економічні фактори, екологічні фактори, фактори способу життя, кластерний аналіз, ієрархічні агломеративні методи, метод k-середніх.

Вступ

Прагнення України вступити до загальноєвропейської спільноти передбачає виведення продуктивних сил нашої країни на конкурентоспроможний рівень, що означає підвищення ефективності трудового потенціалу, а отже ретельне вивчення факторів, що на нього впливають, в тому числі і методами багатовимірного статистичного аналізу. Окреслюючи найважливіші з чинників, що спричиняють вплив на трудовий потенціал, його можна визначити як «сукупну чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак (стан здоров'я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально-етнічний менталітет) здатні до проведення трудової діяльності» [1]. Найважливішим з факторів, перелічених в [1], є саме стан здоров'я населення країни, оскільки він впливає як на кількісні, так і на якісні характеристики трудового потенціалу. Зрозуміло, що занепад суспільного здоров'я призводить до зниження імунітету, зменшує витривалість та сили працівників, негативно впливає на їх творчі здібності. Врешті решт це спричиняє зменшення тривалості життя, тобто призводить до кількісного скорочення трудового потенціалу країни. З іншого боку, задовільний стан здоров'я населення гарантує економічне зростання і конкурентоспроможність країни на глобальних ринках.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В ряді літературних джерел розглядалися фактори впливу на стан здоров'я населення, а також визначалися індикатори цього стану.

З точки зору багатьох дослідників найкращим і найчастіше вживаним індикатором здоров'я в міжкраїнних дослідженнях обирають показник очікуваної тривалості життя і рівень смертності [2], [3]. В цьому дослідженні, як і в [4], для індикатора здоров'я населення країни був обраний такий показник як очікувана тривалість здорового життя (HALE - Healthy life expectancy).

Стан здоров'я, а отже, і тривалість життя, як його важливий індикатор, залежать від різноманітних соціально-економічних чинників, які були докладно розглянуті у огляді ВОЗ [5]. Ці чинники можна розбити на групи, охарактеризувавши їх наступним чином: освітні чинники, доходні характеристики та показники нерівності доходів (коефіцієнти Джині), фактори урбанізації, показники, що відображують функціонування системи охорони здоров'я, фактори якості життя та впливу (негативного) навколишнього середовища.

Стисло оцінюючи вплив факторів кожної групи, можна зауважити, що освітні чинники впливають на індикатор здоров'я скоріше позитивно. Щодо економічних детермінантів, то одним із найбільш розповсюджених є показник ВВП на одну особу в поточних цінах, іноді також розглядається показник середньодушових доходів населення. Деякі дослідники оцінюють також зв'язок між тривалістю життя і показниками майнової нерівності - коефіцієнтом Джині. З рівнем економічного розвитку спеціалісти пов'язують і показник безробіття, який негативно впливає на тривалість життя.

Факторами урбанізації вважаються такі фактори, як частка міського населення і щільність населення. Ці параметри для країн з великою територією корелюють з показниками доступності медичних послуг.

Досить полемічними є результати досліджень впливу характеристик системи збереження здоров'я на стан здоров'я населення. Зазвичай в якості таких параметрів обираються кошти, які відшкодовуються на охорону здоров'я, найчастіше як відсотки від ВВП. Крім фінансових показників розглядають і кількісні: щільність лікарняних ліжок і кількість медичних працівників на 10000 населення.

Взаємозв'язок між індикаторами здоров'я та витратами на охорону здоров'я є досить складним, і дослідникові дуже важко зрозуміти, що є первинним, а що вторинним. З одного боку, збільшення витрат на систему охорони здоров'я передбачають зростання кількості осіб з поліпшеним станом здоров'я. З другого боку, зростання тривалості життя призводить до погіршення здоров'я з кожним прожитим роком, і наслідком цього є витрати додаткових коштів для лікування хвороб похилого віку.

Ці суперечності відображено, наприклад, в роботі [6], де було проаналізовано 31 європейську країну і показано, що незважаючи на те, що затрати на охорону здоров'я пов'язані з тривалістю життя, кількість лікарняних ліжок на душу населення корелює з названим вище індикатором.

В багатьох дослідженнях з соціальної медицини приділяється увага показникам, які характеризують здоровий (нездоровий) спосіб життя. До таких чинників можна віднести споживання алкоголю на душу населення, кількість курців на 100 осіб жіночої і чоловічої статі, процент дорослого населення з надлишковою масою тіла, споживання тваринного білка в г за день на одну людину та інш. У всіх дослідженнях, де вони були включені, перелічені фактори були значущими, а їх вплив відповідав висунутим гіпотезам.

На останнє розгляну фактори впливу навколишнього середовища. До них відносяться такі показники як викиди шкідливих речовин в атмосферу (в кг на душу населення): концентрація дрібнодисперсних зважених часток, викиди СО2 на долар ВВП, пестициди. Вплив деяких з цих показників обговорювався в [5] і [7]. Він не такий значний, як вплив інших факторів, але зв'язок індикаторів здоров'я з екологією, безумовно, існує.

Отже, підводячи підсумки численних досліджень щодо факторів, які діють на стан громадського здоров'я, можна констатувати, що вони знаходяться в щільному взаємозв'язку і їх важко відокремити один від одного. Так, економічний розвиток держави спричиняє вплив і на довкілля, і на спосіб життя населення, і на систему охорони здоров'я в країні. З іншого боку, стан здоров'я населення формує попит на медичні послуги, а отже діє на розвиток системи охорони здоров'я, розміри заощаджень на нього та інші.

Таким чином, задача моделювання взаємозв'язку між індикатором тривалості життя та факторами, що на нього впливають, є методологічно достатньо складною. В низці досліджень, зокрема в [4], ця задача розв'язувалась шляхом побудови економетричних рівнянь, але цікавою також є задача класифікації європейських країн з точки зору факторів впливу на стан здоров'я населення. Отже, метою даного дослідження є побудова класифікації країн Європи за соціально-економічними факторами, що впливають на стан здоров'я їх населення, засобами кластерного аналізу, а також визначення місця України в цій класифікації.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сукупність методів, що дозволяють здійснювати такі класифікації без попереднього навчання, називають кластерним аналізом. Кластером в даному випадку називають одну з груп досліджуваної сукупності, всі елементи якої подібні один до одного, і в той же час є відмінними від членів решти груп із розбиття. Існує досить багато методів кластерного аналізу, але найпоширенішими є класи ієрархічних агломеративних або дивизимних методів [8]. здоров'я тривалість життя витрати

Назви цих різновидів надійшли від англійських слів agglomerate - збирати, накопичувати та divide - ділити. Отже різниця між двома типами цих алгоритмів, що для агломеративних алгоритмів на початку їх роботи діє припущення, що кожний об'єкт утворює окремий кластер, а в процесі роботи алгоритму вони починають об'єднуватися. Для дивизимних алгоритмів навпаки робиться припущення, що спочатку всі об'єкти належать одному кластеру, а мета алгоритму - їх розділити. В будь-якому випадку результатом роботи ієрархічного алгоритму є дендрограмма (dendrogram).

Дендрограмма - це деревоподібна діаграма, що містить n рівнів, кожен з яких відповідає одному з кроків процесу послідовного розростання кластерів.

Іншим класом методів кластерізації є ітераційні методи, зокрема метод k-середніх. Для цього методу потрібно знати кількість кластерів, яка задається на початку алгоритму. На початку роботи алгоритму обирається k об'єктів-еталонів, кожний з яких наголошується центром кожного з k кластерів. В процесі роботи алгоритму центр кластеру може зміщуватись. Результати процедури кластеризації може залежати від того, як вимірюється відстань між кластерами. Традиційними способами вимірювання являються метод ближнього сусіда, метод дальнього сусіда, центроідний метод тощо [9].

Кластерізація країн Європи в цьому дослідженні проводилась на статистичному матеріалі OECD та WHO за 2016 рік для 38 країн Європи, а саме, Арменія (Arrmenia), Азербайджан (Azerbaijan), Білорусь (Belarus), Бельгія (Belgium), Боснія і Герцеговіна (Bosnia and Herzegovina), Болгарія (Bulgaria), Хорватія (Croatia), Кіпр (Cyprus), Чехія (Czechia), Данія (Denmark), Франція (France), Грузія (Georgia), Німеччина (Germany), Греція (Greece), Угорщина (Hungary), Ісландія (Iceland), Ірландія (Ireland), (Італія) Italy, Латвія (Latvia), Литва (Lithuania), Люксембург (Luxembourg), Північна Македонія (North Macedonia), Норвегія (Norway), Польща (Poland), Португалія (Portugal), Республіка Молдова (Republic of Moldova), Румунія (Romania), Російська Федерація (Russian Federation), Сербія (Serbia), Словаччина (Slovakia), Словенія (Slovenia), Іспанія (Spain), Швеція (Sweden), Швейцарія (Switzerland), Україна (Ukraine), Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland).

Факторні ознаки для кластерного аналізу потрібно було відібрати із набору доступних ознак, які були знайдені в документах ВОЗ та інших літературних джерелах. До списку увійшли такі факторні ознаки:

- ВВП на душу населення;

- Середня зарплата у місяць;

- Затрати на охорону здоров'я;

- Лікарняні ліжка (на 10 000 населення);

- Населення, що проживає в міських районах (%);

- Надмірна вага у обох статей, та окремо для чоловіків та жінок;

- Недостатня вага у обох статей, та окремо для чоловіків та жінок;

- Вживання алкоголю для обох статей, та окремо для чоловіків та жінок;

- Тютюнопаління для обох статей, та окремо для чоловіків та жінок;

- Вживання протеїну;

- Концентрація дрібнодисперсних твердих частинок для країни, та окремо для селищ та міст;

- Концентрація СО2 в повітрі.

- Застосування пестицидів

- Коефіцієнт Джині;

- Безробіття;

- Державні витрати на освіту (% від ВВП).

Із проведеного для цих факторів кореляційного аналізу стало ясно, що найбільш вагомими для тривалості життя являються ВВП на душу населення, затрати на охорону здоров'я, середня зарплата. Потрібно мати на увазі, що замість ВВП на душу населення та витрат на охорону здоров'я були використані натуральні логарифми цих величин. Далі по значущості йдуть такі фактори, як споживання протеїнової їжі, частка чоловіків с надлишковою вагою та тютюнопаління у чоловіків. Для окремих випадків до цих факторів можуть приєднуватися частка чоловіків із недостатньою вагою та концентрація твердих частинок у повітрі.

Отже після побудови кореляційної матриці були відібрані ті фактори, які показали щільний кореляційний зв'язок факторів Xj, j = 1,...,m з Y (0,6 < ry < 1), Y - тривалість здорового життя, HALE. Всі вони зведені в табл. 1.

Таблиця 1

Фактори формування здоров'я населення по країнах