Ринок цінних паперів України: євроінтеграційний аспект

Бороденко Тетяна Миколаївна,

канд. екон. наук, доцент кафедри фінансів імені Віктора Федосова

Анотація

ринок фондовий євроінтеграційний

Ключові слова: ринок цінних паперів, фондовий ринок, євроінтеграція, гармонізація законодавства, вплив на ринок цінних паперів.

Основна частина

Якщо брати до уваги, розвиток українського ринку цінних паперів в розрізі євроінтеграційних процесів, варто зазначити, що він належить до тих, що продовжує активно формуватися та розвиватися. Функціонування ринкової економіки неможливе без активно діючого ринку цінних паперів.

Цінні папери є одним з основних фінансових інструментів, які мають великий вплив на економічний потенціал країни, роль правого втручання держави в цю сферу має досить суттєве значення. Правовідносини в сфері ринку фінансових послуг не будуть розвиватися належним чином без правильного законодавчого підходу, з урахуванням всіх особливостей та інтересів його суб'єктів.

На сьогоднішньому етапі розвитку, наша країна перебуває в процесі становлення та подальшого розвитку цінних паперів та приведення норм законодавства до існуючих світових тенденцій. Йде процес вдосконалення нормативно-правової бази, разом з цим поширюється вплив державних органів у вказаній сфері.

Якщо говорити про сутність поняття «ринок цінних паперів», то серед науковців відсутній єдиний підхід. Так О.А. Костюченко зазначає, що це частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів та їх перепродаж [1, c. 254]. В.І Оспіщев наголошує, що частина ринку капіталів, на якому об'єктом фінансових операцій є цінні папери [2, c. 256]. Р.І.

Тиркало та І.С. Кравчук взагалі визначають ринок цінних паперів просто як механізм для укладання угод [3, c. 8]. В.В. Венгер визначає, що ринок цінних папері охоплює частину кредитного ринку і повністю ринок інструментів власності [4, с. 297]. Г.М. Остапович же розглядає як сукупність цивільно - правових, господарських та фінансових правовідносин [5, с. 22].

Таким чином, на підставі опрацьованої літератури, можна узагальнити, що ринок цінних паперів це - складова частина фінансового ринку з певних механізмом дії, де акумулюються грошові нагромадження для подальшого вкладання їх в активи - цінні папери, які є об'єктами цього ринку.

Варто зазначити, що ринок цінних паперів України в даний час стоїть перед сукупністю загроз як зовнішнього так внутрішнього характеру. Серед основним складових цих проблем, що гальмують національний ринок цінних паперів щоб сприяти активізації розвитку економіки України, можемо зазначити такі:

- низька залученість ринку цінних паперів в сукупну фінансову систему, зокрема низька інвестиційна активність учасників на ринку цінних паперів України, слабка обізнаність та зацікавленість домогосподарств до операцій на ринку цінних паперів як способу заощадити чи інвестувати;

- низька капіталізація;

- недостатня відкритість для населення та низька якість розкриття інформації;

- інвестиційна непривабливість наявних на ринку цінних паперів;

- національний ринок цінних паперів досі перебуває у стані досягнення гармонізації з нормативно-правовою базою Європейського Союзу.

Звичайно, це не всі чинники, що впливають на ринок цінних паперів, а основними на разі є наслідки від Covid 19 та вторгнення Російської Федерації.

Одним з перших нормативних актів був Указ Президента України «Про основні напрями розвитку фондового ринку в Україні у 2000 році» від 30.10.1999 року. Ним було встановлено основні напрями та концепції розвитку цінних паперів з значенні загального фондового ринку. Ця концепція залишаються актуальною й в наш час. Основними завданнями та передумовами для розвитку фондового ринку були: створення цілісної системи захисту суб'єктів таких правовідносин; залучення інвестиційних ресурсів для сталого розвитку економіки; підвищення ефективності функціонування системи реєстрації прав власників; організація ринків основних ресурсів матеріального виробництва і забезпечення вільного доступу підприємств країни до них; запровадження системи моніторингу фондового ринку; розробка комплексного плану наукових досліджень фондового ринку; створення структурованого плану інтеграції фондового ринку України у світові ринки капіталу.

Ще одним, не менш важливим є Закон України «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків». Відповідно до Закону, державне регулювання досліджуваної сфери проводиться з метою: реалізації єдиної державної політики у сфері емісії (видачі) та обігу цінних паперів; створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками ринків капіталу фінансових ресурсів; забезпечення прозорості; створення умов для рівного доступу всіх осіб до цієї сфери; гарантії права власності на цінні папери; захисту суб'єктів даних правовідносин; інтеграції в європейський та світовий ринки капіталу; дотримання суб'єктами фондових ринків законодавчих актів; запобігання монополізації та створення умов розвитку добросовісної конкуренції; контролю за прозорістю та відкритістю ринківкапіталу та організованих товарних ринків [6].

Окремо слід виділити Закон України «Про інвестиційну діяльність». Законом передбачаються особливості здійснення інвестиційної діяльності, яка напряму пов'язана з цінними паперами. Також визначено загальні умови такої інвестиційної діяльності. Нормативний акт визначає права і обов'язки суб'єктів даних правовідносин, передбачає способи захисту від недобросовісного втручання інших чи нанесення збитків.

Правове регулювання цінних паперів допомагає встановити правила поведінки для їх учасників. Проте, зважаючи на швидкоплинність цієї сфери діяльності, законодавчі акти потребують внесення змін та корективів в такі правила, аби повною мірою врегулювати правовідносини та запобігти зловживанню у цій сфері.

Український ринок цінних паперів продовжує іти шляхом інтеграції в європейський простір. Отже прагнення законодавців підвищити вітчизняний рівень правового регулювання ринку цінних паперів до світового рівня розвитку втілилося у прийнятті Верховною Радою України 19.06.2020 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів». Наведений закон створює нормативні передумови для повноцінного функціонування та подальшого розвитку ринків капіталу в Україні, які досить довго потребували належного правового оновлення. Дані зміни викладають у нових редакціях Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», який відтепер іменується Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», та Закон України «Про товарну біржу», який тепер має назву Закону України «Про товарні біржі». Крім цього, зазначений закон вносить зміни до Цивільного, Господарського та Кримінального кодексів України, Кодексу України з питань банкрутства та інших нормативно-правових актів [7].

У світлі актуальної міжнародної практики були запроваджені різні майданчики для торгівлі відповідними активами. Ними виступають регульований ринок, багатосторонній торговий майданчик (БТМ), організований торговий майданчик (ОТМ). Всі оператори ринку повинні бути ліцензовані Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Право на отримання такої ліцензії мають і іноземні суб'єкти за умови подачі відповідних документів. В свою чергу, це повинно забезпечити відкритість українського фондового ринку для конкуренції.

Введенням окреслених змін було запроваджено нові різновиди цінних паперів: депозитні сертифікати банку, зелені облігації, опціонні сертифікати, депозитарні розписки. Також новий закон встановлює поняття та закріплює відмінності між кваліфікованими та некваліфікованими інвесторами. До перших закон відносить фінансові організації, банки, державу, інші держави та їх центробанки, певні юридичні особи. Запроваджуються критерії та умови кваліфікованості інвесторів. Некваліфікованими є інвестори, котрі не є або не були визнані кваліфікованими.

Не зважаючи на окремі незрозумілості, наведені зміни правового регулювання сфери цінних паперів є вкрай прогресивними та суттєвими, покликані пришвидшити появу та ефективне функціонування в Україні ринку цінних паперів.

Угода про асоціацію з Європейським Союзом вимагає узгодження українського законодавства з нормативно-правовими актами Євросоюзу у сфері фінансових послуг, зокрема ринків капіталу. У частині 2 статті 3 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» містить перелік Директив та Регламентів Європейського Союзу у сфері ринків капіталу та організованих товарних ринків, а також положення про спрямування вітчизняного законодавства на імплементацію зазначених актів.

Звернувшись до наведених актів Євросоюзу дійсно можна прослідкувати імплементацію окремих положень у чинне законодавство. Так, одним з основних та останніх актів Європейського співтовариства є Директива №2014/65/ЄС від 15.05.2014 (MIFID II) про ринки фінансових інструментів. Проаналізувавши статтю 4 (терміни та означення) наведеної Директиви, можна зробити висновок, що більшість нових термінів на визначень у Законі України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» були запозичені саме звідти, наприклад терміни: багатосторонній торговельний майданчик, організований торговельний майданчик, регульований ринок, оператор ринку, тісні зв'язки та інші. У даній Директиві регламентуються такі суб'єкти як «професійні та непрофесійні клієнти», що відповідає аналогічному регулюванню діяльності «кваліфікованих та некваліфікованих інвесторів» у національному законі.

Не менш важливим актом є Регламент ЄС №600/2014 від 15.05.2014 (MIFIR), який встановлює єдині вимоги, зокрема щодо розкриття даних про торговельні операції для громадськості. Положення даного Регламенту отримали своє відображення у Розділі IX Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», який регламентує розкриття інформації на ринках капіталу та організованих товарних ринках.

Регламент ЄС №2017/1129 від 14.06.2017 встановлює вимоги щодо оформлення, затвердження та розповсюдження проспектів цінних паперів. Під проспектом розуміють документ, який оформлюється при здійсненні публічної пропозиції цінних паперів та містить відповідну інформацію. Окремі положення даного Регламенту стосовно регулювання проспектів цінних паперів були імплементовані у Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», статті 98-106.

Регламент ЄС №596/2014 від 16.04.2014 визначає спільні регулятивні рамки щодо інсайдерських операцій, незаконного розкриття інсайдерської інформації та маніпулювання (зловживання) ринком. Положення даного Регламенту були комплексно імплементовані у Розділ XII Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» під назвою «Протидія зловживанням на ринках капіталу та організованих товарних ринках». В даному розділі надається визначення інсайдерській інформації та розкриваються аспекти маніпулювання. Дані норми є аналогічні нормам зазначеного Регламенту.

Отже, чинне законодавство України, зокрема Закон України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» відповідає основним положенням та актам Європейського Союзу. Формально можна стверджувати, що Україна виконала власні зобов'язання щодо приведення вітчизняного законодавства до стандартів Євросоюзу саме у сфері регулювання ринку цінних паперів. Проте, до реального початку діяльності фондового ринку необхідний час.

На сьогодні, основними чинниками, що впливають на функціонування національного ринку цінних паперів, є: політична та соціальна стабільність суспільства; структура власності; рівень економічної грамотності населення та довіри до фінансових інститутів; фінансова структура макроекономіки; світові ціни на енергоносії [8].

У відповідності з головними напрямами розвитку ринку цінних паперів України в рамках євроінтеграційних процесів, перед нашою державою стоять наступні завдання:

- забезпечити постійне зростання капіталізації економіки,

- впровадити ефективну систему захисту прав суб'єктів фінансової діяльності,

- забезпечити прозорі правила та процедури для суб'єктів ринку цінних паперів,

- використовувати надійні та ліквідні інструменти на фондовому ринку.

Відповідно, розвиток ринку цінних паперів та його консолідація з європейськими фінансовими ринками має включати в себе:

- Удосконалення механізмів захисту прав інвесторів.

- Розвиток інструментів ринку коштовних паперів.

- Зосередження укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондових біржах i інших організаторах торгівлі цінними паперами.

- Удосконалення Національної депозитарної системи.

- Удосконалення системи розкриття інформації на ринку цінних паперів.

- Розвиток інвестиційної інфраструктури.

З метою забезпечення реалізації цих напрямків розвитку мають бути передбачені такі заходи:

1. Внести зміни до статутів акціонерних товариств, контрольний пакет акцій яких належить країні, стосовно запровадження європейських принципів корпоративного управління, сприяти виплаті дивідендів акціонерними товариствами в Україні, а також забезпечити доступ акціонерів до необхідної законодавчої бази та актуальних даних.

2. Проводити семінари, конференції, засідання та обговорювати принципи корпоративного управління, що базуються на загальноєвропейських цінностях, а також працювати над механізмом їх впровадження.

3. Залучати частину фінансових ресурсів та міжнародної допомоги від країн-партнерів та світових фінансових організацій для розвитку та ефективного функціонування ринку цінних паперів.

4. Проводити аналіз господарської фінансової діяльності акціонерних товариств, здійснювати регулярний аудит з метою перевірки рівня прибутковості та механізмів реалізації дивідендної політики, гарантувати прозорість та регулярність звітності акціонерних товариств.

5. Сприяти громадським організаціям у створенні міноритарних акціонерів та надавати їм потрібну допомогу задля захисту їх прав.

6. Проводити щорічні наради щодо поліпшення інвестиційного клімату в країні та залучення іноземних інвестицій за рахунок розширення інструментарію ринку цінних паперів, гарантувати ліквідність цінних паперів та підтримувати їх розвиток [9].

7. Сприяти утворенню консолідованої біржової системи на фондовому ринку та впроваджувати єдині стандарти діяльності суб'єктів ринку цінних паперів.

8. Забезпечити електронний документообіг між суб'єктів ринку цінних паперів згідно міжнародних стандартів ISO.

9. Надати пропозиції на тему створення фонду гарантування інвестицій, однією з задач якого повинно стати гармонізація законодавства України у фінансовій сфері із законодавством Європейського Союзу, покращити процес механізму реального забезпечення захисту прав власності інвесторів.

10. Спробувати унеможливити трансферне (офшорне) ціноутворення великими й середніми підприємствами України.

11. Сприяти впровадженню моніторингу офшорного ціноутворення зі встановленими штрафами, а також заходи, що зроблять неможливим виведення не через дивідендні виплати чистого прибутку підприємства, прозору (за європейськими зразками) процедуру лістингу для залучення коштів корпоративними структурами, яка запобігатиме невиконанню корпоративними утвореннями своїх боргових і емісійно-інвестиційних зобов'язань тощо;

12. Об'єднати політичні сили та державні органи влади навколо довготермінової програми розвитку конкурентного фондового ринку України, де потрібно зазначити методи й терміни реалізації реформ із докладним описом шляхів виведення корпоративних структур із тіньового сектора економіки [10].

Асоціація з Євросоюзом та Директиви ЄС безумовно впливають та регулюють ринок цінних паперів України. Правова система країн ЄС узагальнює свій позитивний досвід та сприяє його впровадженню в інших країнах. Ці документи надають можливість економіці України ефективно розвиватися. Проте, потрібно враховувати і особливості національного ринку цінних паперів. Тому актуальною є потреба у стратегічному трансформації вітчизняного ринку цінних паперів. Для цьому необхідно продовжувати реформувати державний апарат управління, макроекономічне регулювання, антикорупційну політику, правовідносин власності тощо.

Отже, подальший розвиток та удосконалення ринку цінних паперів України вимагають, з одного боку, максимального наближення до принципових засад функціонування розвинених ринків, але, з іншого боку, врахування специфіки завдань, пріоритетних напрямків розвитку ринку цінних паперів України.

Список використаних джерел

[1] Костюченко О.А. (2011) Банківське право: підручник. 2-ге вид., переробл. та допов. - К.: Атіка,

[2] Оспіщев В.І. (2008) Фінанси: навч. посібн. 2-ге вид., переробл. і доп. - К.: Знання.

[3] Тиркало Р.І., Кравчук І.С. (2004). Банківські операції з цінними паперами: монографія. - Тернопіль: Карт-бланш.

[4] Венгер В.В. (2009) Фінанси: навч. посібн. - К.:Центр учбової літератури.

[5] Остапович Г.М. (2006) Державний контроль на ринку цінних паперів України/мат. дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, спеціальність 12.00.07, Київ, Україна

[6] Буга Г. (2021) Особливості державно-правового регулювання діяльності небанківських фінансових установ на ринку фінансових послуг. Visegradjournalonhumanrights №6, с. 17-23

[7] Аналітичний огляд регуляторно-правових змін на ринку цінних паперів України юридичної компанії Hillmont. Вилучено з URL: https://hillmont.com/ua/publ/alerts/ukraineoverhauls-its-capital-markets-regulation - and-harmonizes-with-eu-law

[8] Кужелєв М.О. (2016) Розвиток інфраструктури ринку цінних паперів: сутність та елементи. Збірник наукових праць Університету державної фіскальної служби України. No 2. С. 145-156.

[9] Федоренко А.В. (2009). Шляхи інтеграції національного фондового ринку України в світові ринки капіталу. Вісник Тернопільського національного економічного університету. No 3. С. 7-19.

[10] Савченко М.; Луштей К.; Пльонсак А. (2021) Інтеграція україни до ринку цінних паперів європейського союзу. Галицький економічний вісник, No 2 (69) https://doi.org/10.33108/galicianvisnyk_tntu2021.02

Размеено на Allbest.ru