Концептуальна структура системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський торговельно-економічний університет

Концептуальна структура системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами

Качан Олег

Анотація

Встановлено, що метою функціонування внутрішньої торгівлі є ефективна й повноцінна реалізація функцій торгівлі в системі національної економіки, зокрема щодо забезпечення процесів обміну товарів та послуг на гроші /інший еквівалент вираження їх вартості або ціни), задоволення економічних інтересів продавців у збуті продукції (товарів, послуг) та потреб покупців і кінцевих споживачів у товарах (послугах), зростання внутрішнього виробництва та нарощення місткості внутрішнього ринку, реалізація соціальних завдань. Запропоновано систему внутрішньої торгівлі товарами та послугами розділяти на дві підсистеми - (1) умовно «структурно-статична» (галузево-секторальна підсистема, що складається з елементів функціонального, організаційного, соціального та територіального блоків) та (2) «функціонально-динамічна» (регулювання розвитку з елементами інституційних, середовищних та ресурсних умов господарювання в сфері торгівлі, стратегічного та оперативного інструментарію управління, очікуваними результатами та критеріями перевірки їх досягнення).

Ключові слова: внутрішня торгівля, споживчі товари та послуги, державне управління, внутрішній ринок.

Abstract

Conceptual structure of the system of domestic trade in consumer goods and services

Kachan Oleh

LvivUniversityofTradeandEconomics

Thearticleprovides a scientificsubstantiationoftheconceptualstructureofthesystemofdomestictradeinconsumergoodsandservices, highlightingthepurposeoffunctioning, the branch-sectoral subsystemandthesubsystemofregulationofthedevelopmentofdomestictrade. Thesystemicroleandnatureofthefunctioningofdomestictradeinconsumergoodsandserviceshasbothprimaryandresultingfeatures. Actually, thepositiveeffectsandresultsforthecountryanditsterritoriesareconsequential, whiletheformationof a full-fledgedinternaltradesysteminthestudiedsectoroftheeconomyisprimary. Thisistherelevanceofthetheoreticalandmethodologicalformulationoftheproblemofidentificationofthecompositionandstructureoftheelementsofsuch a system. Ithasbeenestablishedthatthepurposeofthefunctioningofinternaltradeistheeffectiveandfullrealizationofthefunctionsoftradeinthesystemofthenationaleconomy, inparticularwithregardtoensuringthe p rocessesofexchanginggoodsandservicesformoney / anotherequivalentofexpressingtheirvalueorprice), satisfyingtheeconomicinterestsofsellersinthesaleofproducts (goods, services) andtheneedsofbuyersandendconsumersingoods (services), thegrowthofdomesticproductionandincreasingthecapacityofthedomesticmarket, theimplementationofsocialtasks. Thesystemofinternaltradeingoodsandservicesisdividedintotwosubsystems - (1) conditionally «structural-static» (industry-sectoral subsystemconsistingofelementsoffunctional, organizational, socialandterritorialblocks) and (2) «functional-dynamic» (regulationofdevelopmentwithelementsofinstitutional, environmentalandresourceconditionsofmanagementinthefieldoftrade, strategicandoperationaltoolsofmanagement, expectedresultsandcriteriaforcheckingtheirachievement). Itiswith a systematicapproachtothe functional-structural decompositionofdomestictradeinconsumergoodsandservicesthat a muchbetterunderstandingoftheprinciplesoffunctioningandapproachestotheregulationoftradeintheconsumermarketemerges.

Keywords: internaltrade, consumergoodsandservices, publicadministration, internalmarket.

Основна частина

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Системна роль і характер функціонування внутрішньої торгівлі споживчими товарами й послугами має як первинну, так і результуючу ознаки. Власне, позитивні ефекти та результати для країни і її територій є наслідковими, тоді як формування повноцінної системи внутрішньої торгівлі в досліджуваному секторі економіки - первинними. У цьому актуальність теоретико-методичної постановки проблеми ідентифікації складу та структури елементів такої системи.

Саме за системного підходу до функціонально-структурної декомпозиції внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами з'являється значно краще розуміння і принципів функціонування та підходів до регулювання галузі торгівлі на споживчому ринку.

Аналіз досліджень та публікацій

Внутрішня торгівля, як предмет наукових пошукувань, достатньо активно досліджувалася у публікаціях вітчизняних та зарубіжних науковців, у тому числі з огляду на її системну роль і вплив на функціонування та розвиток національного господарства країни в цілому. Заслуговують на увагу висновки та науково-методичні підходи до структурного декомпонування системи внутрішньої торгівлі, напрацьовані і запропоновані дослідниками, які значну частину своїх наукових пошукувань присвятили безпосередньо проблематиці торгівлі, зокрема із урахуванням вітчизняної специфіки. Тут варто виділи праці таких науковців, як В. Апопій, Г. Апопій, М. Барна, Ю. Березівський, Т. Васильців, А. Герасименко, З. Добуш, І. Копич, М. Куницька-Іляш, П. Куцик, В. Лагутін, В. Лісіца, І. Лопащук, Р. Лупак, А. Мазаракі, І. Мельник, О. Михайленко, В. Місюкевич, А. Мокій, Н. Рущишин та ін.

Справедливо розуміти, що, набуваючи ознак властивої однорідної системи, внутрішня торгівля споживчими товарами та послугами одночасно слугує невід'ємною підсистемою системи вищого порядку - національного господарства, де має більш глобальну роль і завдання, а саме щодо забезпечення реалізації споживчої вартості сукупного національного продукту, опосередкування міжрівневих, міжфункціональних і міжгалузевих зв'язків та відносин, задоволення потреб населення та підприємств, виступу органічною складовою ринку товарів та послуг, а також сферою товарного обігу.

Метою статті є наукове обґрунтування концептуальної структури системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами, виділяючи мету функціонування, галузево-секторальну підсистему та підсистему регулювання розвитку внутрішньої торгівлі.

В. Апопій категорично наголошує виключно на системному підході під час дослідження внутрішньої торгівлі. На переконання науковця, ні спроби інституціалізації цього поняття (у межах вітчизняного нормативно-правового поля), ні його змістове визначення у межах групи Класифікатора видів економічної діяльності G «Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів» не надають повноцінної характеристики всьому тому спектру функцій і завдань (як прямих, так і опосередкованих), які реалізує внутрішня торгівля в системі національної економіки [1, с. 6].

У дослідженні «Система регулювання внутрішньої торгівлі України» зазначається, що внутрішній торгівлі властива органічна єдність її функціонально-структурних елементів та комплексний характер як функціонування, так і розвитку, що дає підстави визначати її системою, яка, при тому, невід'ємна і одна з базисних підсистем національної економіки. Системність також визначається провідною ознакою, характеристикою та навіть засадничим принципом ефективного державного управління (а, підчас, і регулювання) розвитку внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами і саме це доводить до висновку, що досягнення системності у поступі внутрішньої торгівлі - найбільш важливий критерій її сталого зростання і, що важливіше, реалізації базисних функцій [2, с. 7-12].

І. Мельник, досліджуючи проблеми та перспективи розвитку сфери товарного обігу України, ототожнює її з внутрішньою торгівлею в сегменті товарів (за виключенням послуг). Науковець розглядає внутрішню торгівлю як сукупність відносин (економічних, інституційних та ін.), які виникають між суб'єктами торгівлі та покупцями під час купівлі-продажу товарів. Опосередковує або ж робить можливими такі відносини система всіх видів ресурсів, головними з яких є фінансові, кадрові та матеріально-технічні [3, с. 76-77]. Важливим аспектом слід вважати виділення галузевих складових внутрішньої торгівлі, до яких, згідно авторської позиції, віднесені: оптова та роздрібна торгівля; надання послуг; готельно-ресторанний бізнес, сфера домашнього виробництва і споживання; продаж та споживання необліковуваних товарів (послуг); сфера інноваційної діяльності; інвестиційний, фінансовий, інформаційний сектори, ринок праці та ін. Утім, така позиція достатньо дискусійна, особливо щодо праці, яка не є товаром, а також товарів (послуг), які реалізуються не на регулярних засадах у спеціально відведених для торгівлі об'єктах чи на електронних майданчиках.

Фокус авторського підходу знову ж таки на системності, коли зазначається, що внутрішню торгівлю не можна розглядати в іншому спектрі, а ніж як складну динамічну систему, елементами якої слугують: суб'єкти, об'єкти, інститути, інституційна інфраструктура та інформаційна, ринкова, матеріальна, фінансова підсистеми. Цікавим видається коло суб'єктів системи внутрішньої торгівлі, до яких запропоновано відносити виробників товарів, суб'єктів фінансової, інноваційної, інвестиційної, інформаційної інфраструктури, домогосподарства, державу (однак як суб'єкта економічних відносин) та її інститути, населення. Відтак, йдеться про систему управління внутрішньою торгівлею, структурними елементами якої М. Барна вбачає: науково-прикладний блок (теоретико-методологічна основа, методологія, принципи, визначальна логіка, критерії), практичний базис (методи і моделі регулювання, цілі, завдання та функції управління), управлінську частину (парадигмальні підходи до управління, рівні менеджменту та механізми управління) [4, с. 64].

Прискіпливий аналіз низки інших публікацій, присвячених дослідженню системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами з позиції її державного управління [5, с. 111; 6, с. 20-34; 7; 8, с. 136-142], дозволяє окреслити типовий склад її елементів: суб'єкти управління (органи державної влади, державного управління та місцевого самоврядування); об'єкти впливу (соціально-економічні умови, інституціональне середовище, організаційно-правові відносини, потенціал внутрішньої торгівлі, соціальна відповідальність галузі та її суб'єктів, ін.); форми регулювання (прямі, непрямі); методи підтримки й стимулювання; механізми регулювання; інструменти активізації розвитку (правові, економічні, фінансові та ін.); інструментальні засоби (концепції, стратегії, програми); заходи врегулювання (дозволи, ліцензії, пільги, стимули, штрафи).

У праці «Теоретико-методичні засади та прикладні механізми державного регулювання розвитку внутрішньої торгівлі» склад елементів системи державного управління внутрішньою торгівлею доповнюється блоком стратегічного планування, де окреслюються мета та завдання її розвитку, функції регулювання (аналіз, планування, організація, мотивація та контроль) та низкою додаткових методів впливу, як от інформаційні правові, організаційно-технологічні, адміністративні, соціально-психологічні [9, с. 106]. При цьому до об'єктів державної політики, які не згадувалися вище, автори відносять виробничі та торговельні потужності, конкурентоспроможність суб'єктів галузі, модернізацію інфраструктурного підкомплексу, масштаби і структуру експорту та імпорту товарів (послуг), платоспроможний попит підприємств, організацій та населення. Однак, Н. Рущишин, у дослідженні [10, с. 30-46], як на наш погляд, справедливо зміщає акценти в бік значно системніших результатів функціонування та розвитку галузевих систем, зокрема внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами. Йдеться про структурні зміни та інституційні реформи. Й, на правду, в сфері внутрішньої торгівлі це означає структурно й просторово збалансований розвиток цього сектора національного господарства та внутрішнього ринку країни і її регіонів, підвищення рівня незалежності та стійкості, а відтак і економічної безпеки держави, зміцнення конкурентних переваг вітчизняних суб'єктів торгівлі товарами та сфери послуг, покращення інших критично важливих для країни зі здоровою ринковою економікою параметрів, включно з демонополізацією ринків, детінізацією економічних відносин, деофшоризацією податків, вдосконаленням інституційно-правового поля комерційної господарської діяльності у сферах виробництва та збуту продукції (товарів, робіт, послуг), становленням інститутів захисту права власності, справедливої конкуренції, привабливого інвестиційного клімату тощо.

Як справедливо зазначається у [11, с. 1785-1798; 12, с. 19-38], досягнення таких змін базується на врегулюванні структурних співвідношень у системі внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами, якими є обсяги виробництва, постачання, продажу та споживання товарів і послуг; частка іноземного капіталу та потенціалу в системах: внутрішнього виробництва і просування на внутрішній ринок країни товарів (послуг), торговельних мереж та електронної комерції, транспортно-логістичних, а також ресурсних можливостей; територіальний розвиток торгівлі; інвестиційне, фінансове та інше ресурсне забезпечення внутрішнього виробництва; соціально-економічні сектори внутрішньої торгівлі; споживчі і якісні характеристики товарів, міри їх безпечності, а також доступності для кінцевого споживача; структурні співвідношення внутрішньої і зовнішньої торгівлі та зовнішньоторговельний баланс країни.

У дослідженні [13, с. 56; 14, с. 20-29] вибудована концептуальна конфігурація системи регулювання розвитку внутрішньої роздрібної торгівлі. Вагоме методико-прикладне значення цієї розробки полягає в тому, що, по-суті, показано цілісну систему державного управління розвитком внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами на засадах цілісної сукупності її елементів та взаємозв'язків між ними. Така система не є ізольованою від її зовнішнього середовища, а, відтак, враховує умови - так звані фактори «входу» у цю систему (здебільшого це ресурсне й інституційне забезпечення, однак також інші характеристики середовища функціонування та розвитку внутрішньої торгівлі і її суб'єктів) та результати «виходу» зі системи (показники масштабів та ефективності функціонування внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами та суб'єктів господарювання, що її утворюють).

Розуміння повного ланцюга ітерацій на шляху просування продукції (товарів, послуг) від їх виробника / імпортера до кінцевого споживача дозволяє ідентифікувати всіх фактичних і потенційних ключових учасників - безпосередніх економічних агентів у системі внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами. Таким чином, на основі узагальнення вище наведеного, вважаємо за доцільне сформувати авторське концептуальне бачення системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами, структура якої наведена на рис.

Концептуальна структура системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами й послугами

внутрішній торгівля управління економіка

У підсумку узагальнення теоретико-методичних засад системного підходу в економіці, функцій, ролі та завдань внутрішньої торгівлі на споживчому ринку встановлено, що систему внутрішньої торгівлі споживчими товарами та послугами слід трактувати як впорядковану сукупність елементів, що функціонально, організаційно й економічно поєднані між собою та взаємодіють в єдиній системі зв'язків і відносин. Система внутрішньої торгівлі товарами та послугами складається з двох підсистем - (1) умовно «структурно-статичної» (галузево-секторальна підсистема, що складається з елементів функціонального, організаційного, соціального та територіального блоків) та (2) «функціонально-динамічної» (регулювання розвитку з елементами інституційних, середовищних та ресурсних умов господарювання в сфері торгівлі, стратегічного та оперативного інструментарію управління, очікуваними результатами та критеріями перевірки їх досягнення).

Перспективи подальших досліджень варто пов'язати із визначенням системи чинників, вплив яких обумовлює підвищення ефективності державного регулювання системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами і послугами. Відповідно ґрунтовне визначення структурних та функціональних характеристик системи внутрішньої торгівлі споживчими товарами і послугами дозволить сформувати прогресивний інструментарій модернізації цієї системи та соціально-економічного розвитку країни загалом.

Література

1. Апопій В.В. Актуальні проблеми сучасного розвитку внутрішньої торгівлі України. Торгівля, комерція, підприємництво. 2015. Вип. 18. С. 5-10.

2. Система регулювання внутрішньої торгівлі України: монографія; за ред. В.В. Апопія, І. М. Копича. Київ: Академвидав, 2012. 424 с.

3. Мельник І. М. Соціально-економічна модернізація сфери товарного обігу: проблеми теорії та практики: монографія. Львів: Растр-7, 2018. 358 с.

4. Барна М.Ю. Концепція розвитку системи внутрішньої торгівлі України в сучасних умовах трансформації. Інвестиції: практика та досвід. 2015. №10. С. 63-70.

5. Лопащук І. А., Апопій Г.В. Система торгівлі на селі як об'єкт державного регулювання і підтримки. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2015. Вип. 6 (116). С. 110-114.

6. Внутрішня торгівля України: монографія / А.А. Мазаракі, В.Д. Лагутін, А.Д. Герасименко. Київ: КНТЕУ, 2016. 864 с.

7. Формування системи внутрішньої торгівлі України: теорія, практика, інновації: монографія; за ред. В.В. Лісіци, В. І. Місюкевич, О.М. Михайленко. Полтава: ПУЕТ, 2020. 232 с.

8. Лупак Р.Л. Розвиток підприємництва в умовах імпортонасичення внутрішнього ринку України. Підприємництво і торгівля. 2018. Вип. 22. С. 136-142.

9. Теоретико-методичні засади та прикладні механізми державного регулювання розвитку внутрішньої торгівлі: монографія; за ред. П.О. Куцика, Т.Г. Васильціва. Львів: Вид-во Львівського торговельно-економічного університету, 2016. 379 с.

10. Рущишин Н.М. Теоретико-методологічні засади та прикладні інструменти реалізації потенціалу банківської системи в забезпеченні структурного реформування економіки: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2020. 404 с.

11. Lupak R., Kunytska-Iliash M., Berezivskyi Y., Nakonechna N., Ivanova L., Vasyltsiv T. Informationandanalyticalsupportsystemofenterprisecompetitivenessmanagement. Accounting. 2021. №7 (7). P. 1785-1798.

12. Стратегія та механізми зміцнення просторово-структурної конкурентоспроможності регіону: монографія; за ред. А. І. Мокія, Т.Г. Васильціва. Львів: ПАІС, 2010. 488 с.

13. Добуш З.О. Державне регулювання розвитку роздрібної торгівлі в Україні: дис…. к.е.н., спец. 08.00.03. Львів: ЛТЕУ, 2014. 208 с.

14. Лупак Р.Л. Державна політика управління безпекою розвитку внутрішнього ринку із застосуванням інструменту імпортозаміщення. Економічний форум. 2017. №4. С. 20-29.

References

1. Apopii, V.V. (2015)є ActualproblemsofthemoderndevelopmentofinternaltradeofUkraine. Trade, commerce, entrepreneurship. Issue 18. P. 5-10.

2. Apopii, V.V., Kopych, I.M. (2012). SystemofinternaltraderegulationofUkraine. Kyiv: Akademvydav. 424 p.

3. Melnyk, I.M. (2018). Socio-economicmodernizationofthesphereofcommoditycirculation: problemsoftheoryandpractice. Lviv: Rastr-7. 358 p.

4. Barna, M. Yu. (2015). TheconceptofthedevelopmentoftheinternaltradesystemofUkraineinmodernconditionsoftransformation. Investments: practiceandexperience. No. 10. P. 63-70.

5. Lopaschuk, I.A., Apopii, G.V. (2015). Thesystemoftradeinthecountrysideasanobjectofstateregulationandsupport. SocioeconomicproblemsofthemodernperiodofUkraine. Issue 6 (116). P. 110-114.

6. Mazaraki, A.A., Lagutin, V.D., Gerasimenko, A.D. (2016). InternaltradeofUkraine. Kyiv: KNTEU. 864 p.

7. Lisitsy, V.V., Misyukevich, V.I., Mykhaylenko, O.M. (2020). FormationoftheinternaltradesystemofUkraine: theory, practice, innovations. Poltava: PUET. 232 p.

8. Lupak, R.L. (2018). DevelopmentofentrepreneurshipinconditionsofimportsaturationofthedomesticmarketofUkraine. Entrepreneurshipandtrade. Issue 22. P. 136-142.

9. Kutsyk, P.O., Vasyltsiv, T.G. (2016). Theoreticalandmethodologicalprinciplesandappliedmechanismsofstateregulationofthedevelopmentofdomestictrade. Lviv: LTEU. 379 p.

10. Rushchyshyn, N.M. (2020). Theoreticalandmethodologicalprinciplesandappliedtoolsforrealizingthepotentialofthebankingsysteminensuringstructuralreformoftheeconomy. Lviv: SPOLOM. 404 p.

11. Lupak, R., Kunytska-Iliash, M., Berezivskyi, Y., Nakonechna, N., Ivanova, L., Vasyltsiv, T. (2021). Informationandanalyticalsupportsystemofenterprisecompetitivenessmanagement. Accounting. No. 7 (7). P. 1785-1798.

12. Mokii, A.I., Vasyltsiv, T.G. (2010). Strategyandmechanismsforstrengtheningthespatialandstructuralcompetitivenessoftheregion. Lviv: PAIS. 488 p.

13. Dobush, Z.O. (2014). StateregulationofthedevelopmentofretailtradeinUkraine. Lviv: LTEU. 208 p.

14. Lupak, R.L. (2017). Statesecuritymanagementpolicyforthedevelopmentofthedomesticmarketusingtheimportsubstitutiontool. EconomicForum. No. 4. P. 20-29.

Размещено на Allbest.ru