Державна політика дерегуляції та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна політика дерегуляції та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу в Україні

Калініченко Зоя Дмитрівна

доцент кафедри аналітичної економіки

та менеджменту

Дніпропетровського державного університету

внутрішніх справ

кандидат економічних наук, доцент

Необхідною передумовою для досягнення країною високого рівня економічного розвитку та інтеграції до спільного ринку ЄС є спрямовані на вдосконалення регуляторного середовища (дерегуляцію) зусилля в Україні. Вже розпочато низку реформ, які об'єднані ключовою метою - зробити Україну привабливішим місцем для ведення бізнесу.

Державна політика дерегуляції - дієвий інструмент для створення відкритого середовища для розвитку бізнесу в Україні завдяки впровадженню якісного регулювання, де всі процеси є прозорими, а кількість регуляторних актів відповідає необхідному мінімуму.

Для забезпечення успіху потрібна взаємодія владних структур та бізнес-спільноти, провідних громадських об'єднань, національних та міжнародних організацій, науковців. Робота ведеться в напрямі скасування надмірних регуляторних обмежень та неефективних процедур контролю, скасування надлишкового ліцензування, застарілих систем сертифікації, моніторингу, здійснення експертиз та інших обмежень для бізнесу.

Визначені як головні завдання щодо зменшення адміністративного тиску на бізнес та боротьба з корупцією. Легкість ведення бізнесу пропагується як шлях для залучення інвестицій в економіку та поштовх для відповідного зростання внутрішнього валового продукту. Зусилля у цій сфері спрямовані на підвищення позиції України у рейтингу Doing Business шляхом створення сприятливих умов для ведення бізнесу.

Для втілення цієї мети поряд з реалізацією регуляторної політики зусилля в країні спрямовані на вдосконалення дерегуляції. Водночас надзвичайно важливою для забезпечення успіху дерегулювання є взаємодія владних структур та бізнес-спільноти, провідних громадських об'єднань, національних та міжнародних організацій.

Дерегуляція передбачає скасування надмірних регуляторних обмежень та неефективних процедур контролю, скасування надлишкового ліцензування, застарілих систем сертифікації, моніторингу, здійснення експертиз та інших обмежень для бізнесу. Через скасування регуляторних обмежень та неефективних процедур зменшується адміністративний тиск на бізнес та посилюється боротьба з корупцією. Такі заходи дозволяють бізнесу сконцентруватися на своїй основній діяльності.

Міністерство економіки спільно з Офісом ефективного регулювання (BRDO) розробило бізнес-кейси для бажаючих відкрити власний бізнес. Бізнес-кейси - це покрокові інструкції, що розповідають, які дозвільні документи будуть потрібні для відкриття того чи іншого бізнесу. За допомогою цього електронного інструменту, відповідаючи на декілька уточнюючих питань, можна отримати власний check-list завдань, а саме: які документи потрібно зібрати, скільки часу займе кожна процедура, куди звертатися та інше.

Офісом ефективного регулювання (BRDO) розроблено «онлайн АРВ» - унікальний інструмент, що дозволяє державним службовцям та бізнесу проводити аналіз регуляторного впливу нормативно-правових актів не лише якісно та ефективно, а й значно скорочує часові витрати на його проведення. Крім того, на платформі ефективного регулювання розміщені допоміжні інструменти: онлайн-калькулятори, М-Тест, методичні матеріали, каталоги з питань державного адміністрування, статистичні дані тощо.

Впроваджено системний перегляд регуляторних нормативно-правових актів у п'яти сферах економіки, а саме: сільського господарства та безпеки харчових продуктів, будівництва, енергетики, транспорту та інфраструктури, інформаційних технологій та телекомунікацій. Системний перегляд (англ. Rolling Review) - це перегляд регулювання ринків з метою підвищення їх ефективності, зокрема:

«очищення» регуляторного поля від регулювання, що не відповідає принципам регуляторної політики (зокрема, доцільності, адекватності, ефективності, збалансованості, законності);

оцінка якості регулювання ринків та врахування досвіду минулих рішень для проектування нового регулювання;

підготовка рекомендацій щодо системного вдосконалення регулювання;

практичне впровадження взаємодії держави (регуляторів), бізнесу та суспільства, що призведе до підвищення рівня залученості бізнесу до процесу регулювання його діяльності.

Метою нової системи ризикоорієнтованості є впровадження управління ризиками, що пов'язані з діяльністю підприємства, тоді як раніше 99 % перевірок спрямовувались на фіксацію порушень. Нова система перевірок базуватиметься на критеріях ризику, які, залежно від спеціалізації, будуть призначені тому чи іншому підприємству.

Важливо зазначити, що забезпечення комплексного підходу до перевірок - один із пріоритетів нової системи. Тепер, якщо бізнес підпадає під перевірку одразу двома та більше контрольними органами, така перевірка буде здійснюватися в один етап - матиме місце разовий контроль підприємства відповідними органами, що спростить процес перевірки та дозволить уникнути дублювання функцій інспекторів, а отже - і зловживань.

Для підготовки до перевірки підприємцю більше не потрібно буде вивчати тисячі сторінок законодавчих актів. Замість цього запроваджено практику використання чек-листів - індивідуального переліку конкретних вимог для кожного виду бізнесу. За даним переліком, по-перше, підприємець матиме можливість перевірити власний бізнес: чи все правильно організовано, чи існують на даний момент порушення, які можна було б виправити перед запланованою перевіркою. По-друге, буде чітке розуміння того, що саме перевірятиме контролер - чек-лист чітко обмежує компетенцію того чи іншого органу контролю, що не дозволяє перевірити більше чи менше того, що встановлено переліком.

Окрім чек-листів, новація впроваджує можливість онлайн-скарг, відкриті рейтинги контрольних органів, календар та історію перевірок - ці та інші послуги в межах нової системи перевірок бізнесу будуть доступні та працюватимуть на базі Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду та контролю.

В Україні продовжується процес дерегуляції у низці галузей, серед найбільш пріоритетних: перевезення вантажів, надрокористування, будівництво, сільське господарство та харчові продукти, фіскальна політика, зовнішньоекономічна діяльність, енергетика, інформаційні технології та телекомунікації. Подальша системна робота над підвищенням України у рейтингу Doing Business. Зокрема, Мінекономіки забезпечуватиме координацію центральних органів виконавчої влади задля пришвидшення завдань, визначених Планом заходів.

За цих умов виникає нагальна потреба в законодавчому визначенні бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, у розробці типового стандарту роботи цих елементів інфраструктури, у підвищенні ролі та відповідальності місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування як у їх створенні, так і у формуванні сприятливих умов для ефективної діяльності.

Новою формою підтримки підприємництва є сприяння виробничому кооперуванню великих та малих підприємств, що робить можливим розширення для них інноваційного співробітництва й ринків збуту. Перспективним напрямом є запровадження кластерної моделі економічного розвитку, яка полягає в кооперації та об'єднанні зусиль підприємців, державних структур та науковців.

Тиражовані засобами масової інформації висловлювання окремих експертів про нібито неминучий повоєнний економічний бум в Україні, «приреченість» нашої держави на членство в ЄС, стрімку відбудову зруйнованих міст чи модернізацію інфраструктури або навіть про її перетворення на інноваційну «мекку» майбутньої Європи, потребують критичного осмислення.

Без адекватних дій з боку влади, що полягатимуть у впровадженні відповідних інструментів економічної політики, значний потенціал повоєнного відродження може бути нівельованим.

Список використаних джерел

дерегуляція бізнес-спільнота інтеграція ринок

1. Поліпшення бізнес-клімату. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/polipshennya-biznes-klimatu.

2. Федорченко В.В. Пріоритетні напрями державного регулювання розвитку малого підприємництва. Київ, 2017. 380 с.

3. Семенова М. Податкові та митні пільги воєнного часу для бізнесу. 2022. URL: https://biz.ligazakon.net/analitycs/210884_podatkov-ta-mitn-plgi-vonnogo-chasu-dlya-bznesu.

4. Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану: Закон України від 24.03.2022 р. № 2142-IX.

Размещено на Allbest.ru