Проблеми та перспективи післявоєнного розвитку сфери ділових послуг України

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова, Україна

Кафедра географії

Кафедра туризму

Щабельська В.Г., к. геогр. н., доцент

Викова М.Д., к. геогр. н., асистент

В умовах сьогодення під час повномасштабної російської агресії Україна зазнає не лише колосальних людських втрат, а й значних економічних збитків. З огляду на це актуальним є переосмислення розвитку окремих секторів економіки як на сучасному етапі, так і після закінчення війни, зважаючи на необхідність зростання надходжень до державного та місцевого бюджетів, створення нових робочих місць.

Попри військові дії, що відбуваються в багатьох районах нашої держави, сфера ділових послуг продовжує функціонувати та характеризується певними особливостями на відміну від довоєнного періоду. Ділові послуги України, які в довоєнний період характеризувалися досить значною і стабільною часткою торгівлі, фінансовими, розвиненими консалтинговими, аудиторськими, рекламними, інжиніринговими, рієлторськими і туристичними послугами, які зростали швидкими темпами, зазнали значних втрат. Безперечно, що постраждала і українська ІТ-індустрія. Водночас зауважимо, що ІТ залишається однією із небагатьох галузей, яка незважаючи на складність ситуації продовжує залишатися а авангарді та приносить державі валютні надходження та впливає позитивно на ринок праці. Ситуація в галузі склалася таким чином, що значна частина працівників евакуювалася з таких великих міст як Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Вінниця в більш безпечні місця на заході України. Зауважимо, що за кількістю зосередження працівників ІТ-галузі технохабом України може стати Закарпатська область. Тим часом частина працівників змушена виїхати за кордон в такі країни як Польща, Румунія, Болгарія, Німеччина, розширити там бізнес та сформувати досить значні осередки концентрації українських фахівців. Тенденція динамічного зростання кількості українських фахівців ІТ-індустрії спостерігається в Чехії, Угорщині, Португалії, Іспанії та країнах Латинської Америки. Українська ІТ-індустрія в глобальних умовах розробляє нові проекти, заключає контракти. За версією вебсайту DOU із 50 найбільших компаній близько 30 відкрили офіси за кордоном. За розрахунками Львівського ІТ-кластеру на травень-червень 2022 р. з України мігрувало близько 57 тис. фахівців, що склало 20% зайнятих в індустрії [1].

Водночас ІТ-індустрія активізувала свою діяльність в плані розробки програмного забезпечення та безпілотних літальних апаратів. Стратегія розвитку ІТ-індустрії України в умовах війни полягає в тому, щоб максимально зберегти висококваліфікованих фахівців, розширити залучення інвестицій на розвиток, незважаючи на існуючі ризики. Крім того важливим напрямом діяльності індустрії залишається зростання надходжень від ІТ-експорту. За даними Forbes Україна протягом 10 місяців 2022 р. українська ІТ-індустрія експортувала продукції на 0,5 млрд дол. США більше порівняно з аналогічним періодом 2021 р. [2]. У контексті відбудови економіки України варто звернути увагу на позитивний досвід організації діяльності ІТ-індустрії.

У ході дослідження ділових послуг проаналізовано такий вид діяльності як реклама. Ринок рекламних послуг в Україні переважно контролюється іноземними холдингами, які не поглинають українські компанії, а сприяють набуттю досвіду та формуванню професіоналізму, що відповідають зарубіжним стандартам. В довоєнний період рекламна діяльність в Україні розвивалася більш швидкими темпами порівняно із столицями європейських держав, що пов'язано з особливостями формування ринку рекламних послуг. Проте війна суттєво позначилася на рекламній індустрії: скоротилася кількість працівників та клієнтів. Водночас змінився вектор діяльності окремих компаній, особливо тих, кому вдалося не припинити свою діяльність. Це стосується переважно комунікаційних агенцій та медіакомпаній. Комунікаційним компаніям вдалося навіть розширити співпрацю з міжнародними партнерами. Ситуація щодо рекламної діяльності погіршилася, що пов'язано зі втратою територій, вимушеною міграцією працівників, скороченням попиту на рекламні послуги.

Аналіз свідчить, що війна позначилася і на банківській сфері, яка відіграє містоутворююче значення, а її ефективне функціонування є необхідною умовою забезпечення сталого економічного зростання. До початку війни в Україні працював 71 банк, а нині їх кількість скоротилася до 68, що зумовлено ліквідацією банків, що перебували під контролем РФ, серед яких варто виділити Сбербанк та Промінвестбанк. Варто зауважити, що в умовах війни відбулося скорочення кількості банківських установ та їх філій, що пов'язано з окупацією окремих територій України. Незважаючи на певні втрати український банківський сектор показав свою надійність і досить активно долучився до допомоги ЗСУ та благодійних проектів.

Втрат через війну зазнала і аудиторська діяльність, яка була представлена широким сектором професійних послуг, що надавалися українськими компаніями та зарубіжними. Великі міста України входили до числа лідерів за кількістю аудиторських компаній. Лише у Києві виконувалося понад 50% усіх аудиторських замовлень в Україні. Водночас, військові дії позначилися на діяльності аудиторських компаній і їх кількість скоротилася в Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі, а на територіях, де велися військові дії та окупованих взагалі припинилася. Аналогічна ситуація склалася з розвитком консалтингових послуг. В довоєнний період в Україні склалися сприятливі передумови для розвитку консалтингових послуг і почали відкриватися представництва низки іноземних компаній та українські консалтингові центри. Водночас відбулася консолідація діяльності у великих міжнародних компаніях та відповідно ліквідація невеликих установ. Проведене дослідження існуючої до початку війни мережі консалтингових компаній дозволяє констатувати, що у зв'язку з призупиненням діяльності на сході, північному сході і півдні України та перенесенням за межі держави, їх присутність на українському ринку ділових послуг скоротилася.

В контексті дослідження сфери ділових послуг актуальним питанням залишається ринок торговельної та офісної нерухомості. Зрозуміло, що оцінити сучасний її стан в повному обсязі через відсутність статистичних даних неможливо. Зокрема, через активні бойові дії в окремих областях України та відсутність безпечних міст на території держави, відбулося скорочення офісних площ великих компаній, а невеликі, що продовжили роботу змушені у зв'язку з фінансовою нестабільністю орендувати місця в бюджетних офісних центрах.

Так, попит на офісні приміщення залишається незначним, деякі проекти призупинені на невизначений час. Водночас, низка відомих виробників одягу залишила український ринок через співробітництво з компаніями країни-агресора, зменшення попиту на продукцію і відповідно фінансові збитки, що негативно вплинуло на використання торговельних площ в ТЦ та ТРЦ.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, частина об'єктів третинного сектору призупинила діяльність, а деякі перебазувалися в західні області, що було вимушеним кроком. В перспективі не всі переміщені підприємства планують там залишитися, передусім через те, що ключові споживачі товарів і послуг - це регіони з найбільшою чисельністю населення, і це не захід України. Проте українська реальність - війна, щоденні руйнування - це очевидні ризики для інвесторів. Для їх зниження необхідні гарантії від політичного сектору, донорські кошти для відновлення інфраструктури, покращення умов капіталовкладення тощо. Ситуація, що склалася є можливістю для України після війни застосувати найсучасніші технології для відновлення третинного сектору.

післявоєнний діловий економіка державний місцевий бюджет

Список використаних джерел

1. Міграційні настрої, доходи та витрати: результати дослідження IT Research Resilience. Lviv IT Cluster. (2022).

2. IT воєнного часу. Як українська техіндустрія пройшла, можливо, найважчий рік у своїй історії. Forbes Ukraine. (2022).

Размещено на Allbest.Ru