Вплив цифровізації на зростання валового випуску (на прикладі країн Європейського Союз

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вплив цифровізації на зростання валового випуску (на прикладі країн Європейського Союзу)

Балашова Валерія Андріївна

здобувач наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник: Москалик Роман Ярославович

канд. екон. наук, доцент кафедри

міжнародних економічних відносин

Анотація

В статті обґрунтовано модель впливу цифровізації на зростання валового випуску. Економетрично протестована модель на предмет виявлення причинного впливу цифровізації' на зростання ВВП для 27 країн ЄС та всього Європейського Союзу за 2017-2022 роки, застосовуючи регресійний метод аналізу панельних даних з фіксованими ефектами, а також проводячи тестування стійкості моделі. Головними результатами є: цифровізація, виміряна за індексом цифрової економіки та суспільства Європейської Комісії (індекс DESI) позитивно та суттєво впливає на зростання валового випуску (зростання індексу цифровізації' на 1% призводить до зростання ВВП європейських країн приблизно на 0,2%); капітал, робоча сила, іноземні інвестиції, людський капітал та використання прав інтелектуальної власності можуть позитивно впливати на зростання ВВП. Вплив інституцій та науково-дослідної діяльності на зростання ВВП є статистично не значимим, що потребує подальших досліджень.

Ключові слова: економічне зростання, валовий випуск, ВВП, цифровізація, індекс цифрової економіки та суспільства, інформаційно-комунікаційні технології.

Значна частина економічної літератури присвячена вивченню значення цифровізації для зростання світової економіки. В сучасних наукових працях багато економістів підтримують думку, що цифровізація сприяє економічному зростанню завдяки впровадженню інформаційно-конумікаційних технологій, Інтернету, цифрових додатків та платформ тощо. Це сприяє у свою чергу розвитку бізнесу, швидкості обробки даних, зменшенню транзакційних видатків, впровадженню автоматизації та штучного інтелекту. Так з точки зору економічної теорії цифровізація має всі підстави сприяти зростанню економіки. Водночас емпіричні публікації останніх років показують відмінні емпіричні результати, коли низка праць підтверджують вагоме позитивне значення цифровізації для економічного зростання, в той час як інші засвідчують незначний або статистично незначимий вплив цифровізації на валовий випуск [1]. Відмінність результатів у емпіричних дослідженнях можна пояснити низкою причин: різні вимірники цифровізації, починаючи від кількості користувачів стаціонарного та мобільного Інтернету до розроблених авторами чи організаціями комплексних індексів цифрової економіки; різними специфікаціями економетричних моделей, які поряд з показником цифровізації враховують різні детермінанти; різні методи оцінювання від регресійно- кореляційних до причинно-наслідкових методів; різні вибірки країн світу та періодів часу.

Мета цієї статті полягає в обґрунтування теоретичної моделі та економетричному тестуванні причинного впливу цифровізації та інших важливих чинників на зростання валового випуску країн світу за період останніх років, за які є доступні дані. Дослідження ґрунтується на теорії ендогенного зростання та емпіричних публікаціях щодо економічного зростання та цифровізації.

Відповідно до економічної теорії та нещодавніх емпіричних досліджень, можна стверджувати, що зростання валового випуску (вимірюваний як ВВП) залежить в першу чергу безпосередньо від базових вхідних факторів як капітал та робоча сила (за функцією Кобба-Дугласа) [2]. Міжнародна торгівля та прямі іноземні інвестиції вважається важливими чинниками зростання як обґрунтовує Познер (1961) [3], Яніккая (2003) [4], Келлер (2004) [5]. Науково - дослідна діяльність та розробки в сфері інтелектуальної власності можуть слугувати зростанню продуктивності, а відтак і зростанню валового випуску як обґрунтовують Гріліхес (1987) [6] і Селес та ін. (2020) [7]. Людський капітал стає все вагомішим чинником зростання як засвідчує Баюмі та ін. (1999) [8] і Фалві та ін. (2006) [9]. У працях Доллара та ін. (2003) [10] і Ґлесара та ін. (2004) [11] обґрунтовано роль інституцій в зростанні економіки в багатьох країнах світу. На нашу думку і як засвідкують нещодавні праці Жанга та ін. (2022) [12] і Міовела (2019) [13], цифровізація є важливим показником в сучасній світовій економіці, особливо в розвинених країнах.

Ми маємо намір дослідити причинний зв'язок між зростанням валового випуску, цифровізацією і іншими факторами для 27 країн ЄС та всього Європейського Союзу за період 2017-2022 років, для яких є доступні дані. Ми використовуюмо розроблений Європейською Комісією комплексний індекс цифрової економіки та суспільства - індекс DESI (Digital Economy and Society Index) [14]. Ми застосовуємо регресійний метод найменших квадратів аналізу панельних даних з методом фіксованих ефектів, щоб в оцінюваному рівнянні подолати проблеми гетерогенності по країнах. Можна припустити, що модель засвідчує причинно-наслідковий вплив індикатора цифровізації на зростання валового випуску при умові підтвердження стійкості моделі.

Для вимірювання валового випуску як залежну змінну обираємо показник ВВП в постійних дол. США 2015 року в логарифмах (ln GDPt). Незалежними змінними в нашій моделі є:

* індекс цифровізації DESI в логарифмах (lnDigitt);

* капітал як валове нагромадження основного капіталу в постійних дол. США 2015 року в логарифмах (lnCap)t;

* вся робоча сила в логарифмах, lnLabt;

* експорт товарів і послуг як відсоток у ВВП в логарифмах (lnExpn);

* імпорт товарів і послуг як відсоток у ВВП в логарифмах (ln Impt);

* чистий приплив прямих іноземних інвестицій як відсоток у ВВП без логарифмів, так як низка даних цього показника має мінусові значення, що неприйнятно для логарифмування (Invests);

* людський капітал як робоча сила з вищою освітою як відсоток до працездатного населення в логарифмах (lnHCt).

Формула 1 представляє базову специфікацію моделі.

де i - країна, t - рік; Ci - фіксований ефект; uit - ідіосинкратична похибка.

Додатково можна включити наступні змінні, побудувавши розширену модель з ширшим переліком показників:

* платежів за використання прав інтелектуальної власності в дол. США в логарифмах (lnRoyPayt);

* надходження за використання прав інтелектуальної власності в дол. США в логарифмах (InRoyRect);

* затрати на науково-дослідну діяльність у відсотках до ВВП у логарифмах (\nRDit);

* кількість дослідників у науково-дослідних проектах на млн осіб у

логарифмах (ln Researchit);

* рівень розвитку інституцій, який вимірюємо за Індексом економічної свободи Heritage Foundation в логарифмах (lnInstit).

Розширена специфікація моделі виглядає так (формула 2):

де i - країна, t - рік; Ci - фіксований ефект; uit - ідіосинкратична похибка.

Проблема гетерогенності країни (ci) в рівняннях означає, що можлива кореляція між індексом цифровізації з деякими властивостями країни (місцезнаходження, сусідні країни). Рівняння (1)-(2) вказують на причинну залежність ВВП від обраних показників завдяки утриманню фіксованих факторів в екзогенних змінних і о. Для розрахунку показників використовуються доступні дані за 2017-2022 рр. з бази даних Світового банку World Development Indicators, Heritage Foundation, Європейської Комісії.

Регресійна оцінка базової моделі зростання валового випуску. Всі специфікації базової моделі містять 168 спостережень, 28 суб'єктів (27 країн ЄС та весь Європейський Союз). Табл. 1 показує параметри оцінювання базової моделі, які доводять, що цифровізація (InDigit) значно впливає на ВВП європейських країн (зростання індексу цифровізації на 1% призводить до зростання ВВП приблизно на 0,2%). Всі специфікації базової моделі засвідчують економічну величину InDigit (0,169, 0,161 і 0,164) та статистичну значимість t статистики (6,83, 7,11 і 7,24). Так можна довести, що цифровізація стає головним чинником зростання валового випуску.

цифровізація валовий випуск