Обґрунтування методології якісної оцінки корпоративного сприйняття біоекономічної трансформації на управлінському рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування методології якісної оцінки корпоративного сприйняття біоекономічної трансформації на управлінському рівні

Вострякова Вікторія Іванівна

кандидат економічних наук, докторант, Вінницький національний технічний університет

Анотація

Біоекономічна трансформація організацій має значний потенціал для впливу на економічний і соціальний розвиток країни. Розвиток біоекономіки, заснований на активному впровадженні інноваційних технологій, процесів і підходів сприятиме підвищенню продуктивності та ефективності виробництва високоякісних і екологічно чистих та сталих продуктів та послуг. Не зважаючи на те, що Україна взяла на себе низку зобов'язань, що стосуються досягнення глобальних цілей сталого розвитку, досі не розроблено жодних стратегічних документів та планів для подальшого руху у задекларованому напрямку.

Метою даного дослідження є розробка методології оцінки та визначення факторів, що впливають на стратегічний розвиток підприємств у біоекономічному секторі на основі якісного контент-аналізу результатів фокус-групового дослідження. опитування груповий експертний

У статті докладно розглянуто методологію комплексного дослідження, необхідного для досягнення поставлених цілей. Описано теоретичну основу, методи формування вибірки, структуру фокус-групового дослідження і експертного опитування, а також процедуру аналізу отриманих даних. Результати фокус-групового дослідження покладено в основу подальшого кількісного дослідження, тобто аналізу факторів із застосуванням методу ієрархій та побудови ієрархічної мапи цінностей. Отримані результати дослідження сприяють розширенню знань про фактори, що впливають на процес розробки ефективних та сталих інноваційних екосистем. Типологізація факторів за такими категоріями як передумови, драйвери та цінності, а також ризики та можливості для біоекономічної трансформації займатимуть важливе місце у розробці політичних стратегій підтримки біоекономічного підприємництва на регіональному рівні для сприяння розвитку інновацій у біоекономіці.

Ключові слова: біоекономіка, фактори, фокус-групи, контент аналіз, стале підприємництво, якісне дослідження.

METHODOLOGY OF BIOECONOMIC TRANSFORMATION'S CORPORATE PERCEPTION QUALITATIVE ASSESSMENT: MANAGEMENT LEVEL

Vostriakova Viktoriia

Vinnytsia National Technical University

Bioeconomic transformation of organizations has a significant potential to influence the economic and social development of the country. Bioeconomy, based on the active implementation of innovative technologies, processes, and approaches, will increase productivity and efficiency by producing high-quality, environmentally friendly, and sustainable products and services. Even though Ukraine has undertaken a number of commitments related to the achievement of global sustainable development goals, no strategic documents and plans have been developed yet for further movement in the declared direction. This study aims to develop a methodology for assessing and determining factors affecting the strategic development of enterprises in the bio-economic sector based on a qualitative content analysis of the focus group research results. The conducted research is the first broad approach to analysing factors affecting the corporate perception of the bio-economic transformation of enterprises and organizations. It fills the gap in research on the sustainable bio-economic transformation of socio-economic systems based on the sustainable entrepreneurship concept. The article thoroughly examines the methodology of a complex study necessary to achieve the set goals. The theoretical basis, methods of sample formation, the structure of focus group research and expert survey, and the procedure for analyzing the obtained data are described. The results of the focus group research are the basis of further quantitative research, that is, the analysis of factors using the Analytic Hierarchy Process and Hierarchical Value Mapping. The study's results contribute to expanding knowledge about the factors influencing the development process of effective and sustainable innovative ecosystems. The typology of factors into categories such as prerequisites, drivers, and values, as well as risks and opportunities for bioeconomy transformation, will play an essential role in developing policy strategies to support bioeconomy entrepreneurship at the regional level to promote the development of bioeconomy innovation.

Keywords: bioeconomy, factors, focus groups, content analysis, sustainable entrepreneurship, qualitative research.

Постановка проблеми. Біоекономіка - це міждисциплінарна галузь економіки, яку можна трактувати як стале використання біологічних відновлюваних ресурсів для виробництва товарів і послуг. Таке визначення передбачає сталу переробку біомаси в продукти харчування, одяг, ліки, енергію та інші товари господарського вжитку. Крім того, завдяки розвитку біоекономіки відбувається економічне зростання та створення нових робочих місць за рахунок використання та обробки біологічних ресурсів у екологічно чистий спосіб. Тим не менш, проблемою для розробки концептуальної основи біоекономіки та її впровадження в реальний сектор є її інтеграція з концепцією підприємництва та сталого розвитку, що трансформується у стале підприємництво [1]. Адже, як відомо [2], за впровадження підходів біоекономіки на мікрорівні відповідають нішеві інновації, основним джерелом яких є саме підприємництво. За рахунок створення інноваційних стартапів на низовому рівні, підприємницька діяльність стає драйвером трансформаційних змін як на мезо-, так і на макрорівні.

Стале підприємництво має важливе значення для біоекономіки, оскільки різноманітні види підприємницької діяльності в біоеконо- мічному секторі створюють потенційні можливості для досягнення цілей сталого розвитку. Стале підприємництво є принципово новим видом діяльності та потенційних можливостей для бізнесу, який поєднує в собі створення економічної, соціальної та екологічної цінності [3]. Існують різні концепції та визначення сталого підприємництва, однак з економічної точки зору, Діном Т. і Макмалленом Дж. [4] його було досліджено з використанням концепції неспроможності ринку та підходів екологічної економіки. Згідно з їхнім визначенням, екологічні проблеми є наслідком неспроможності ринку і, таким чином, створюють додаткові можливості для підприємців зробити свій внесок у збереження навколишнього природного середовища. Згідно визначення Уразова А. У "Ринок - це ефективний механізм регулювання виробництва і цін, розподілу обмежених ресурсів". Він також зазначає, що "...можливості ринку обмежені, ринковий механізм має суттєві "дефекти" і в ряді випадків ринок терпить "фіаско". Ринок здатний ефективно задовольняти тільки ті потреби в товарах і послугах, які підтверджені грошима покупців, їх платоспроможним попитом і виробництво яких забезпечує отримання прибутку на вкладений капітал" [5]. Як відомо, вартість біоекономічної продукції не відповідає лише правилам ринку, часто включає світоглядну складову та може бути значно дорожчою за продукцію традиційно представлену на ринку. Таким чином неспроможність ринку можна розглядати як можливість для держави втрутитися у ринкові механізми і підтримати розвиток нішового та інноваційного підприємництва у сфері біоекономіки, на якій воно спеціалізується. Прикладами неспроможності ринку є сфера суспільного блага, зовнішніх ефектів, монополії, державного втручання та неповної ринкової інформації (інформаційна асиметрія).

Розвиток біоекономічного сталого підприємництва залежить від різних факторів, включаючи законодавчі норми, державну та політичну підтримку, ринкові умови, екологічні ринкові стимули, ставлення споживачів до екологічних продуктів, доступу до фінансування, поширення знань і технологій, підприємницьких можливостей та корпоративного сприйняття. Це означає, що розвиток сталого підприємництва, в тому числі і в біо- економіці, є результатом взаємодії між різними соціально-економічними рівнями, які становлять пов'язану ієрархію між (1) нішами та суб'єктами ринку на мікрорівні, (2) інституціями та загальними практиками на мезорівні та (3) стандартами або стимулами на макрорівні. Ці процеси відображаються, зокрема, і в розробці різноманітних бізнес-стратегій у біо- економічному секторі.

Залежно від стадії розвитку, позиції на ринку, ступеня технологічного прогресу, підприємства в біоекономіці прагнуть до планування та впровадження стійких стратегій [1]. Управлінські стратегії базуються на оцінці можливих бізнес-перспектив та інноваційного потенціалу, а також на аналізі підприємницьких екосистем. Зростаюче значення інновацій встановлює нові вимоги до ефективних стратегій використання інноваційного потенціалу підприємств у біоекономічному секторі. Незважаючи на різноманітну класифікацію стратегій у відповідній літературі, на практиці залишається актуальним питання про те, які фактори та стратегії можуть сприяти сталому підприємництву в біоекономіці з точки зору корпоративного управління.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Стале підприємництво як як один з напрямків впровадження в концепції біоекономіки в реальний сектор частково починають розглядати у закордонних публікаціях. Кукерц А. [1] пропонує звернути увагу на стратегічне планування біоекономічної трансформації з точки зору сталого підприємництва, Ден Т. та Макмілан Дж. [4] пропонують за рахунок сталого підприємництва вирішувати екологічні проблеми у світі, в той час як дослідженням факторів розвитку сталого підприємництва займаються Кайфер К. [6] та Кірчер М. [7], однак не пов'язують його із сектором біоекономіки. Так само і у вітчизняній науковій думці останнім часом почали з'являтися публікації, які стосуються сталого підприємництва. Зокрема Стегней М. І., Черничко Т.В. та Хаустова К.М. [8] розглядають стале підприємництво у контексті забезпечення продовольчої безпеки, Іванченко В.О. [9] розглядає деякі аспекти сталого розвитку підприємств, Самофатова В. [10] розглядає перспективи сталого та інклюзивного розвитку агропродовольчого сектору у повоєнний період. Біоекономічним факторам розвитку АПК присвячено роботу Погріщук Б.В. та Мартусенко І. В. [11] однак із акцентом на біоекономічний потенціал. Ґрунтовний факторний аналіз впливу макроекономічних показників на розвиток біоекономіки проведено у науковому дослідженні Байдали В.В. [12; 13], однак релевантних досліджень, які б дали можливість здійснити схожу оцінку на мікрорівні з урахуванням впливу принципів сталості нам знайти не вдалось.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Виходячи з огляду літератури, інноваційне та стале підприємництво в біоекономіці залежить від низки факторів. Тому важливо ідентифікувати та оцінити фактори, які визначають сталий розвиток організацій у біоекономічному секторі. Дослідження зосереджено на визначенні найважливіших факторів, що впливають на стратегічний розвиток підприємств у біоекономіці, і розширює основний напрямок досліджень в галузі сталого підприємництва, за рахунок проведення якісного аналізу фокус-групового дослідження корпоративного сприйняття біоекономічної трансформації.

Виклад основного матеріалу дослідження. На першому етапі емпіричної частини дослідження нами використано методологію якісних напівструктурованих експертних фокус-групових опитувань. Згідно розробленої нами концепції наукової роботи [14], під час планування та проведення дослідження застосовувався послідовний підхід із змішаними методами: перша якісна фаза дослідження спрямована на широке розкриття сутності складної, ще не достатньо відомої в Україні галузі біоекономіки. Оскільки, наскільки нам відомо, досліджень, які стосуються сприйняття біоекономіки в Україні з використанням міжгалузевого та міжсировинного підходу, на даний момент не проводилося, такий перший етап дослідження є особливо важливим для збору наявної інформації та її узагальнення з можливістю проведення подальшого кількісного оцінювання експертами у спеціально розробленому опитуванні.

Для досягнення завдань наукової роботи, проведення фокус-групового дослідження на першому етапі є найбільш обґрунтованим методом вивчення корпоративного сприйняття біоекономіки в Україні. У якості альтернативного методу нами було розглянуто можливість проведення аналізу публікацій компаній, заяв для ЗМІ чи інших публічних матеріалів, однак такий підхід, не дав би розуміння фундаментальних уявлень організацій про біоекономіку, а також не дав би можливості зробити висновки щодо найбільш передбачуваних ризиків і переваг.

У нашому дослідженні експерти є представниками певного стратегічного напрямку розвитку досліджуваних організацій. Відібрані експерти - це співробітники організацій, які займають стратегічні керівні посади та, по суті, мають безпосереднє відношення до загальних процесів трансформації організації через прийняття управлінських рішень. З управлінської точки зору, експерт такого рівня володіє інформацією, яка дозволяє робити певні висновки щодо сприйняття організацією стратегічних аспектів біоекономічної трансформації та пов'язаних із нею ризиків і можливостей.

Процес отримання інформації під час фокус-групових сесій розроблено відкритим способом, який передбачає добровільне викладення думок та аргументів учасників на заздалегідь сформовані запитання гайду.

Оскільки метою першого етапу є дослідження основних тенденцій, опитані експерти повинні мати можливість відкрито розкривати свої погляди на суб'єктивно визначені найважливіші аспекти, ризики та цілі біоекономіки. Модератор займає позицію активного слухача, де рекомендації щодо фокус-групової сесії служать лише орієнтовним гайдом для підтримки дискусії.

Під час проведення якісних досліджень досить важко забезпечити дотримання класичних критеріїв якості кількісних досліджень (об'єктивність, надійність, валідність). Науковець Ян Круз [15] зазначає, що замість класичних критеріїв у якісному дослідженні необхідно керуватися інтерсуб'єктивнісю, або узагальненням, послідовністю і репрезентативністю. Таким чином, для подальшого узагальнення результатів необхідно забезпечити інтерсуб'єктивну верифікацію процесу дослідження іншими експертами. Виконання зазначених критеріїв було досягнуто шляхом комплексного обґрунтування та документування усіх етапів дослідження. Узгодженості в дослідницькому процесі було досягнуто за рахунок контролю контраверсійних факторів та упереджень. Репрезентативність було забезпечено величиною вибірки.

Науковці Штерн та ін. [16] запропонували досліджувати сприйняття споживачів у біоекономіці за допомогою методу сходів. Леддеринг, або метод сходи, описаний Рейнольдсом Т. і Гутманом Дж. [17] - це метод, який широко використовують в маркетингових дослідженнях для розуміння того, як властивості продукту або послуги пов'язані з рівнем цінностей людини.

Метод сходи базується на теорії утилітаризму Гутмана Дж. [18]. Теорія заснована на принципах оцінювання усіх предметів, процесів та явищ з погляду їхньої корисності та можливості стати засобами для досягнення певної цілі [19], оскільки саме цінності є елементами контролю споживчої поведінки.

Науковці Лао А. і Мелло С. [20] виокремлюють трирівневу ієрархічну модель, яка використовується для демонстрації сприйняття споживачів: властивості продукту, вигоди від використання та особисті цінності споживачів. Такої ж послідовності необхідно дотримуватися при використанні методу сходи, постійно уточнюючи причину обраного варіанту. Згодом досягається найвищий рівень абстракції - рівень цінностей.

У послідовному дизайні змішаного методу дослідження, на першому, якісному етапі сформовано основу для кількісного етапу дослідження. Вибірка респондентів на першому етапі значно впливає на якість результатів другого етапу і на загальні результати дослідження. Представники управлінського сегменту організацій та асоційовані експерти, відібрані для фокус-групових досліджень, відповідають критеріям, представленим у таблиці 1.

Узагальнення не є метою дослідження, оскільки основна увага сконцентрована на автентичному та повному представленні досліджуваних кейсів. Проте вибірка охоплює гетерогенність, тобто різнорідність дослідницького поля, що досягається свідомим, контрастним відбором експертів [15]. Гетерогенність вибірки в оцінці корпоративного сприйняття біоекономічної трансформації, відповідно до запропонованої авторської концепції, представлена у двох вимірах: міжгалузевому та міжсировинному.

Неоднорідність поля вибірки добре представлена, якщо досліджувані випадки знаходяться один від одного на максимальній відстані. Ця максимальна структурна варіація [15] досягається в першому вимірі шляхом відбору експертів з організацій кожного обраного для дослідження промислового сектора, а в другому вимірі - за рахунок вибору експертів організацій, що лежать у протилежних кінцях континууму типу сировини. Останній континуум матеріалізується у відсотковому співвідношенні біологічної сировини, яку використовує організація. Неоднорідність у цьому вимірі досягається за рахунок вибору однієї організації, що функціонує виключно на біосировині, та іншої, що використовує викопні ресурси у виробництві з кожного промислового сектора. Для чотирьох секторів нами відібрано вісім потенційних експертів/компаній. Зважаючи на те, що перший етап дослідження має пізнавальний характер, невеликий розмір вибірки є достатнім [21]. Збільшення кількості фокусгрупових сесій призвело до достатнього тематичного насичення даними щодо визначених аспектів біоекономічної трансформації. Насиченість даними - це момент у якісному дослідженні, коли збір нових даних перестає генерувати нові ідеї або теми. Це етап, на якому дослідники досягають достатньої глибини і широти інформації, що дозволяє їм впевнено робити висновки і розвивати теорії на основі отриманої інформації [22].

Для проведення фокус-групових сесій нами було розроблено гайд, тобто покрокову інструкцію із переліком попередньо структурованих запитань до експертів. Розробка рекомендацій щодо структурування фокусгрупових досліджень проводилася відповідно до розробленої концепції [14]. Кожну фокусгрупову сесію було структуровано відповідно до рис. 1.

Таблиця 1

Критерії відбору експертів для фокус-групових досліджень