Досвід пандемії як засіб цифровізації післявоєнної економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Досвід пандемії як засіб цифровізації післявоєнної економіки України

Могилевська Ольга Юріївна,

завідувач кафедри економіки, підприємництва, менеджменту Київського міжнародного університету, доктор економічних наук, професор

Сідак Ігор Вікторович, здобувач ступеня доктора філософії Європейського університету

Цифрова економіка розглядається як ефективний захід для пом'якшення негативних економічних наслідків епідемії коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19). Результати досліджень показують, що хоча існує очевидний регіональний дисбаланс у розвитку цифрової економіки, цифрова економіка має значний позитивний вплив на їх економічне зростання. Основним механізмом впливу є сприяння модернізації промислової структури, загальній зайнятості та реструктуризації зайнятості. Крім того, COVID -19 загалом підвищив попит на цифрові галузі, і вплив з боку попиту набагато більший, ніж з боку пропозиції. Зокрема, цифрові індустрії у Вірменії, Ізраїлі, Латвії та Естонії продемонстрували великий потенціал зростання під час епідемії. Навпаки, COVID-19 негативно вплинув на цифрові галузі в Україні, Єгипті, Туреччині та на Філіппінах.

Цифрові технології, як правило, представлені Інтернетом, великими даними, 5G, штучним інтелектом, прискорюють глибоку інтеграцію з галузями промисловості, переводячи світ в еру цифрової економіки. Цифрова економіка також поступово стала важливою сферою співпраці для різних країн. Цифрова економіка може додатково оптимізувати промислову структуру та збільшити кількість робочих місць за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, Інтернету та інших інтелектуальних засобів, значно покращуючи економічний розвиток. Зокрема, цифрова економіка відіграла активну роль у пом'якшенні економічних втрат і сприянні економічному відновленню під час боротьби з короновірусною хворобою 2019 (COVID -19). Зокрема, COVID-19 приніс серйозні потрясіння світовій економіці, безпосередньо вплинувши на виробництво, порушивши ланцюг поставок і негативно вплинувши на фірми та фінансові ринки. Крім того, жорсткі заходи, вжиті політиками для мінімізації соціальної мобільності, також знижують макроекономічну активність. Навпаки, цифрова економіка з її перевагами високих технологій та інтеграції з іншими галузями стала новою можливістю для цифрової трансформації галузей. Порівняно з реальною економікою, цифрові технології, промисловість і послуги відіграють важливу роль як стабілізатори. Таким чином, вони вважаються важливими заходами для боротьби з кризою та двигуном економічного зростання. Однак розвиток цифрової економіки в різних країнах все ще сильно відрізняється, що призводить до нерівного доступу до можливостей цифрового розвитку. Тому, враховуючи тенденцію цифрової трансформації в епоху після COVID-19, необхідно оцінити розвиток цифрової економіки і виявити механізм її впливу на економічне зростання [1].

Останнім часом такі технологічні слова, як метавсесвіт, автономні транспортні засоби та електронна комерція, набирають популярності, оскільки компанії та уряди цифровізуються. Технології відіграють важливу роль у житті, і, ймовірно, вони нададуть більше можливостей у майбутньому. Наприклад, опитування показало, що пандемія прискорила впровадження цифрових технологій на чотири роки. Однак впровадження нових технологій пов'язане з такими проблемами, як проблеми нерівності та кібератаки. Наприклад, дослідження показали, що запровадження широкосмугової технології призвело до погіршення нерівності доходів у Бразилії, оскільки технологія дозволила висококваліфікованим працівникам бути ще більш продуктивними, тим самим збільшуючи різницю в оплаті праці між висококваліфікованими та низькокваліфікованими працівниками. Крім того, витрати, пов'язані з боротьбою з кіберзлочинністю в усьому світі, за оцінками, зростатимуть на 15 % щорічно та досягнуть 10,5 трильйонів доларів США до 2025 року порівняно з 3 трильйонами доларів США у 2015 році. Ці виклики слід вирішити, щоб кожен міг скористатися перевагами зростаючої цифрової економіки.

Пандемія суттєво змінила поведінку споживачів і збільшила кількість онлайн-продажів у всьому світі, оскільки обмеження, пов'язані з COVID-19, вплинули на кількість відвідувачів у звичайних роздрібних магазинах. У 2020 році обсяг транскордонних продажів «бізнес-споживач» (B2C) в Азіатсько- Тихоокеанському регіоні оцінювався в 476 мільярдів доларів, що становить 31 % від загального обсягу продажів електронної комерції B2C у регіоні. Це дає значну можливість, оскільки міжнародна торгівля може здійснюватися зі значно нижчими витратами, ніж раніше. Однак підприємства стикаються з кількома перешкодами на шляху впровадження електронної комерції. Згідно з опитуванням AlphaBeta, проведеним за участю понад 900 ММСП у Сінгапурі, Таїланді та В'єтнамі у 2021 році, найпоширенішими бар'єрами є регуляторні та фінансові бар'єри. До них належать високі транскордонні логістичні витрати, суворі закони про захист прав споживачів в інших країнах і високі митні збори, що стягуються з зовнішньої торгівлі онлайн. Щоб допомогти подолати ці виклики, уряди можуть прийняти кілька політичних дій, включаючи надання грантів на електронну комерцію та експорт, а також навчання іноземним нормам.

Згідно з глобальним опитуванням понад 3700 керівників компаній вищої ланки, проведеним компанією AlphaBeta у 2021 році, 87 % респондентів вказали, що пандемія прискорила впровадження цифрових технологій у їхніх організаціях. Виникла прогалина в цифрових навичках, і поточні навчальні зусилля не в змозі встигати за зростаючим попитом на цифрові навички. Згідно з опитуванням AlphaBeta 2021 року, хоча 97 % організацій бачать потребу в навчанні своїх працівників цифровим навичкам, лише 30 % реалізували такий план. Ще одне опитування AlphaBeta, в якому взяли участь понад 12 000 працівників у всьому світі, засвідчило, що 85 % із них не впевнені в тому, що вони мають належний рівень цифрових навичок, щоб впоратися зі змінами на роботі через пандемію. Нестача цифрових навичок є критичною проблемою, яку необхідно негайно вирішити. Навіть коли світ виходить із пандемії, високий попит на цифрові таланти, ймовірно, залишиться. Згідно зі звітом Всесвітнього економічного форуму, розробки штучного інтелекту та інших нових технологій відбуваються за коротшими циклами, змінюючи характер робочих місць швидше, ніж раніше. Оскільки з'являються нові посади та швидко розвиваються вимоги до навичок, співробітникам потрібно буде частіше проходити навчання цифровим навичкам, щоб не відставати від нових робочих потреб. Тому вкрай важливо, щоб уряди та підприємства подолали ці навчальні бар'єри, щоб розкрити свій майбутній потенціал робочої сили. Деякі з можливих дій, які вони можуть прийняти, включають надання фінансової підтримки для навчання цифровим навичкам на робочому місці, підвищення обізнаності про переваги навчання та розвиток державно - приватного партнерства для реалізації галузевих навчальних зусиль [2].

Повномасштабне вторгнення росії в Україну засвідчило значну роль цифрової трансформації економіки для забезпечення стійкості та гнучкості української держави в умовах війни. Пріоритетами у вітчизняній політиці цифрових перетворень є формування єдиного цифрового ринку з ЄС та наближення структури цифрового сектору України до вимог нової реальності в умовах війни та післявоєнного періоду [3].

Україна останні два роки активно цифровізувалась. І в деяких напрямках випереджала світові високотехнологічні держави. Було зроблено чимало, що значною мірою сьогодні дозволяє країні вести успішну боротьбу у цифровому просторі та інформаційному фронті. Попри війну, боротьбу на інформаційному фронті та у кіберпросторі, виконується активна праця над розробкою плану щодо цифрового розвитку України в післявоєнний період. Країні буде необхідно відновлювати економіку, відбудовувати промисловість, а на це потрібно роки. Сектор ІТ навіть у воєнний час продемонстрував свою стійкість до стресових ситуацій. Галузь продовжує виконувати контракти, експортувати свої послуги, забезпечувати валютні надходження і підтримувати економіку. До прикладу, за даними НБУ, у І кварталі 2022 року ІТ-індустрія забезпечила рекордні за всі роки існування квартальні $ 2 млрд експорту. Їй вдалось зберегти 95 % контрактів. Сьогоднішні показники в ІТ набагато кращі, ніж у інших галузях, що значною мірою пов'язано з її мобільністю, гнучкістю та здатністю працювати дистанційно. Таким чином, поки країна буде відбудовуватись, ІТ-галузь зможе значною мірою забезпечувати її економічну стійкість. Але для цього потрібно мати конкретний план, як підтримати індустрію, що їй необхідно для розвитку [4].

Воєнний рік поставив нові виклики для цифрової держави, з якими не стикалася жодна країна. Перебої зі зв'язком, блекаути, кібератаки, тисячі українців, які виїхали за кордон, відновлення деокупованих територій, нові технології для армії. Поки йде війна з агресором, країни паралельно розвиваються. В України немає іншого варіанту, як йти тим же шляхом - боротися за людський капітал, за інновації, за найзручнішу країну у світі.

Список використаних джерел

цифрова економіка епідемія covid-19

1. The Impact of Digital Economy on the Economic Growth and the Development Strategies in the post-COVID-19 Era: Evidence From Countries Along the «Belt and Road». URL : https://www.frontiersin.org/artides/10.3389/fpubh.2022.856142/fun.

2. The Growing Digital Economy in a COVID-19 World: Opportunities, Challenges and Solutions. URL : https://accesspartnership.com/the-growing-digital-economy-in-a-covid-19- world-opportunities-challenges-and-solution/

3. Огляд цифрової трансформації економіки України в умовах війни. 2022. URL : https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ohlyad-tsyfrovoyi-transformatsiyi-ekonomiky-ukrayiny-v- umovakh-viyny.

4. Цифрове майбутнє України після перемоги. URL : https://www.epravda.com.ua/ columns/2022/06/21/688371/

Размещено на Allbest.ru