Підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами

Джерело: власні дослідження автора

Зростання урожайності сільськогосподарських культур у підприємстві пояснюється внесенням органічних і мінеральних добрив за науково-обґрунтованими агротехнічними нормами та оптимальними термінами. У 2021 р. обсяг внесених добрив на 1 га обробленої площі у ТОВ «Агро-Сем 3» складав за: мінеральними добривами - 159 кг/га (по Україні 154 кг/га) та органічними - 11800 кг/га (по Україні 10381 кг/га).

Доцільно вказати що обсяги внесення мінеральних і органічних добрив, за 2021 р., у підприємстві зростали відповідно на 2,6 кг/га і 1012 кг/га, тоді як по Україні за 2021 р. у порівнянні з 2020 р. відбулося зменшення внесення мінеральних добрив на 2 кг/га та органічних на 219 кг/га. Втім, використання пестицидів збільшилося як у підприємстві на 0,4 кг/га, так і по Україні на 0,1 кг/га.

Таким чином, зростання урожайності у ТОВ «Агро-Сем 3» у порівнянні з середньо українськими показниками пояснюється інтенсифікацією галузі рослинництва, зокрема, зростанням обсягів внесення мінеральних, органічних добрив та пестицидів на 1 га обробленої площі.

За науковими дослідженнями, у ряді економічних показників використання сільськогосподарських земель, Україна відстає від провідних країн світу. Особливо це стосується урожайності сільськогосподарських культур. З іншого боку, у виробництві окремих видів рослинницької продукції на одну особу, Україна займає лідируючі позиції, що вказує на переважне використання земель для потреб рослинництва. Водночас, у європейських країнах, де якість ґрунтів не краща за українські, урожайність основних сільськогосподарських культур у 2-4 рази вища, ніж в Україні та стабільна по роках, що свідчить про належну культуру землеробства, дотримання його технологічних і екологічних вимог. Через це спостерігається висока землемісткість [5; 6] вітчизняного сільського господарства, яка в середньому у 8 разів перевищує аналогічний показник у країнах Євросоюзу [3; 7; 8]. Крім того, за даними Навчально- наукового інституту економіки природних ресурсів та екології землекористування, українські аграрії 79 % прибутків одержують за рахунок природної родючості землі й лише 21% - як результат впровадження технологій [8].

Наразі, головними проблемами, які складають перепони до застосування заходів щодо підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів, є: складне фінансове становище сільськогосподарських підприємств, недотримання сівозміни вирощування сільськогосподарських культур; недостатність внесення мінеральних, органічних добрив та засобів захисту на 1 га обробленої площі посівів; низький рівень державної підтримки; недостатній рівень використання землекористувачами сільськогосподарських земель технології точного землеробства із застосуванням ГІС та інші.

Слабкість фінансово-економічного становища сільськогосподарських підприємств створює перешкоди для вдосконалення технологічних процесів вирощування сільськогосподарських культур, оновлення матеріально-технічної бази та впровадження інновацій у виробництво. Непосильно високими є ціни на сільськогосподарську техніку та на кредитні ресурси, що змушує сільськогосподарських товаровиробників вирощувати високо маржинальні культури нехтуючи сівозміною. Водночас, порушення оптимальної структури посівних площ сільськогосподарських культур призводить до виснаження ґрунтового покриву. Високий рівень рентабельності виробництва деяких сільськогосподарських культур, зокрема насіння соняшнику, який у 2021 році склав 57%, а також спеціалізація великих сільгосппідприємств на вирощуванні експортоорієнтованих сільськогосподарських культур зернової групи, призвели до збільшення площ під посівами зернових та зернобобових культур. Нині у структурі посівних площ основних сільськогосподарських культур посівам соняшнику належить 17,1% з тоді як науково рекомендована насиченість посівних площ соняшником, наприклад для степової зони країни, не повинна перевищувати 12% [9]. Недостатній рівень внесення органічних та мінеральних добрив викликає дефіцит поживних речовин в ґрунтах. Низький рівень державної підтримки заходів, спрямованих на підвищення ефективності використання земельних ресурсів, охорону сільськогосподарських земель, їх раціональне використання та консервацію деградованих і малопродуктивних земель, є наразі проблемою. Спостерігається низький рівень культури землеробства та відсутність зацікавленості сільгоспвиробників у впровадженні нових технологій обробітку ґрунту. Більшість сільськогосподарських підприємств використовують традиційні методи вирощування культур, включаючи обов'язкову оранку ґрунту, що може призводити до порушення структури та втрати вологи, а також сприяти розвитку ерозійних процесів. З іншого боку, менш поширена, але більш наукоємна та трудомістка технологія безполицевого обробітку, яка включає сівбу в єдиному технологічному циклі та використання агрегатів, здебільшого в поєднанні з локальним внесенням добрив (No-till система), може забезпечити збереження вологи та структури ґрунту. Незважаючи на те, що технологія безполицевого обробітку може збільшити продуктивність праці у землеробстві в 4 рази, економію ресурсів та зниження витрат, вона не отримала широкого розповсюдження в Україні.

Низький рівень використання технології точного землеробства з використанням ГІС (геоінформаційних систем) є проблемою серед сільськогосподарських землекористувачів. Технологія точного землеробства забезпечує можливість моніторингу урожайності з різницею на окремих ділянках поля, виконання робіт цілодобово, створення електронної карти сільськогосподарських угідь для аналізу ґрунтів та диференційованого внесення добрив як офлайн, залежно від поживної рівноваги ґрунту, так і онлайн, враховуючи потреби рослин у конкретний момент часу.

На рисунку 2 обґрунтовано головні заходи, які мають забезпечити підвищення ефективності використання земельних угідь як основи сільськогосподарського виробництва.

Висновки із цього дослідження і дальші перспективи в цьому напрямку. Отже, за результатами дослідження встановлено, що сільськогосподарські практики не завжди орієнтовані на оптимальне та ефективне використання земельних ресурсів, що може включати в себе проблеми з розміщення посівів, використання добрив та інші аспекти землекористування. Виникає потреба застосування інструментів державної політики, яка б спрямовувала та контролювала сільськогосподарське землекористування на вирішення проблем ерозії грунту та інших негативних антропогенних впливів. Вирішення таких проблем має ґрунтуватися на прийнятті ефективних агрополітичних заходів, впровадження інноваційних агротехнічних практик, забезпечення навчання та підтримки сільськогосподарських товаровиробників та інші заходи для збалансованого та сталого використання земельних ресурсів.

Рис. 2. Заходи та очікувані результати щодо підвищення економічної ефективності використання земельних ресурсів

В Україні, наразі, відсутня концепція сталого землекористування, яка б визначала Стратегію земельної політки щодо ефективного землекористування та на досягнення оптимального балансу між трьома складовими збалансованого землекористування - економічною, соціальною та екологічною, що і визначає перспективи подальших досліджень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Андрійчук В. Г Ефективність діяльності аграрних підприємств: теорія, методика, аналіз. Київ : КНЕУ, 2006. 292 с.

2. Бугайчук В. В. Відродження виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств. Економіка АПК. 2016. № 3. С. 108-112.

3. Гаража О. П. Види та показники ефективності використання сільськогосподарських угідь в управлінні земельними ресурсами України. Економіка та суспільство. 2016. Вип. 3. С. 52-60. URL: www.economyandsociety.in.ua

4. Корчинська А. О. Ефективність використання сільськогосподарських угідь: теоретичний і практичний аспекти. Землеустрій і кадастр. 2008. № 1. С. 52-59.

5. Краснолуцький О. В., Шевченко О. В. Еколого-економічний стан і способи сучасного сільськогосподарського землекористування. Вісник аграрної науки. 2018. № 3 (780). С. 68-74.

6. Надвиничний, С. А. Методологія дослідження економічної ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: О. В. Ярощук (голов. ред.) та ін. Тернопіль : Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету «Економічна думка», 2016. Том 25. № 2. С. 115-121. ISSN 1993-0259.

7. Паляничко Н. І. Аналіз стану та ефективності використання земельних ресурсів в Україні. Збалансоване природокористування. 2016. № 1. С. 128-132.

8. Ресурсний потенціал аграрної сфери: проблеми та завдання ефективного використання : аналіт. доп. /О. В. Собкевич, В. М. Русан, А. Д. Юрченко, О. В. Ковальова [та ін.]. Київ: НІСД, 2013. 76 с.

9. Сільське господарство України за 2021 рік : статистичний збірник / за ред. О. М. Прокопенко. Київ : Державна служба статистики України, 2021. 235 с.

10. Трофименко Н. В. Стан та ефективність використання сільськогосподарських земель землевласниками та землекористувачами. Вісник Житомирського національного агроекологічного університету. 2015. № 2(51). Т. 2. С. 12-20.

REFERENCES:

1. Andriichuk V. H.(2006) Efektyvnist diialnosti ahrarnykh pidpryiemstv: teoriia, metodyka, analiz [Effectiveness of agricultural enterprises: theory, methodology, analysis]. Kyiv: KNEU, 292 p.

2. Buhaichuk V. V. (2016) Vidrodzhennia vyrobnychoho potentsialu silskohospodarskykh pidpryiemstv [Revival of the production potential of agricultural enterprises]. EkonomikaAPK. № 3. P 108-112.

3. Harazha O. P. (2016) Vydy ta pokaznyky efektyvnosti vykorystannia silskohospodarskykh uhid v upravlinni zemelnymy resursamy Ukrainy [Types and indicators of the effectiveness of agricultural land use in the management of land resources of Ukraine]. Ekonomika ta suspilstvo. Vyp. 3. P. 52-60. URL: www.economyandsociety.in.ua

4. Korchynska A. O. (2008) Efektyvnist vykorystannia silskohospodarskykh uhid: teoretychnyi i praktych- nyi aspekty [Effectiveness of agricultural land use: theoretical and practical aspects]. Zemleustrii i kadastr. № 1. P. 52-59.

5. Krasnolutskyi O. V., Shevchenko O. V. (2018) Ekoloho-ekonomichnyi stan i sposoby suchasnoho silskohosp- odarskoho zemlekorystuvannia [Ecological and economic condition and methods of modern agricultural land use]. Visnyk ahrarnoi nauky. № 3 (780). P. 68-74.

6. Nadvynychnyi, S. A. (2016) Metodolohiia doslidzhennia ekonomichnoi efektyvnosti vyrobnytstva silskohosp- odarskoi produktsii [Methodology for the study of the economic efficiency of agricultural production]. Ekonomichnyi analiz: zb. nauk. prats / Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet; redkol.: O. V. Yaroshchuk (holov. red.) ta in. Ternopil: Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr Ternopilskoho natsionalnoho ekonomichnoho universytetu «Ekonom- ichna dumka». Tom 25. № 2. P. 115-121. ISSN 1993-0259.

7. Palianychko N. I. (2016) Analiz stanu ta efektyvnosti vykorystannia zemelnykh resursiv v Ukraini [Analysis of the state and efficiency of land resource use in Ukraine]. Zbalansovane pryrodokorystuvannia. № 1. P 128-132.

8. Resursnyi potentsial ahrarnoi sfery: problemy ta zavdannia efektyvnoho vykorystannia : analit. Dop [Resource potential of the agrarian sphere: problems and tasks of effective use: analyst. add.]. / O. V. Sobkevych, V. M. Rusan, A. D. Yurchenko, O. V. Kovalova [ta in.]. Kyiv: NISD, 2013. 76 p.

9. Silske hospodarstvo Ukrainy za 2021 rik [Agriculture of Ukraine for 2021]: statystychnyi zbirnyk / za red. O. M. Prokopenko. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2021. 235 p.

10. Trofymenko N. V. (2015) Stan ta efektyvnist vykorystannia silskohospodarskykh zemel zemlevlasnykamy ta zemlekorystuvachamy [State and efficiency of agricultural land use by landowners and land users]. Visnyk Zhyto- myrskoho natsionalnoho ahroekolohichnoho universytetu. № 2(51). T. 2. Р 12-20.

Размещено на Allbest.ru