Концепція безумовного базового доходу як складник соціальної підтримки та підвищення якості життя громадян у післявоєнний період відновлення України

Размещено на http://www.allbest.ru

Концепція безумовного базового доходу як складник соціальної підтримки та підвищення якості життя громадян у післявоєнний період відновлення України

Єгорова Ксенія Григорівна

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки, психології, соціальної роботи та менеджменту Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Кравченко Дмитро Олександрович

здобувач вищої освіти Навчально-наукового інституту педагогіки і психології Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка



У статті досліджено теоретико-методологічні аспекти введення безумовного базового доходу. Проведена робота з аналізу історичного становлення ідеї базового доходу. Розглянута нормативно-правова база відповідної тематики. Виявлені основні характеристики, переваги й недоліки концепції безумовного базового доходу. Узагальнено світовий досвід, результати експериментів з реалізації окремих елементів концепції безумовного базового доходу в соціально-економічному розвитку країн Європейського Союзу. Підбито підсумки й надано деякі рекомендації щодо важливості та потреби запровадження ББД на території України в післявоєнний період.

Ключові слова: бідність, соціальна нерівність, якість життя, еміграція, соціальна політика, безумовний базовий дохід населення.

безумовний базовий життя післявоєнний



Постановка проблеми. Війна стала справжнім викликом для соціальної сфери в Україні. Криза промисловості, руйнування інфраструктури, енергетична криза, внутрішня міграція населення, неконтрольована вимушена еміграція, та ще великий перелік проблем, з якими одночасно доводиться боротися державі і переважній більшості населення після 24 лютого 2022 року.

Наскільки успішно з ним впоралася соціальна державна політика, енергетика, медицина, промисловість, дати оцінку повинні вимушені переселенці,особи з інвалідністю, пенсіонери та інші верстви населення, котрі на власному досвіді відчувають рівень готовності нашої системи до повномасштабної війни [16].

Однією з найгостріших проблем післявоєнної України, зараз на території нашої країни відбуваються наймаштабніші бойові дії і наймаштабніша руйнація інфраструктури з часу другої світової війни, є проблема зайнятості населення, постійно зростає розрив у градації соціальної нерівності населення. Кількість безробітних й частково зайнятих постійно збільшується, погіршується економічна ситуація в цілому [16].

Окремо треба наголосити, що воєнний і післявоєнний період України припадає на загальносвітову тенденцію деіндустріалізації, а саме, інноваційні технології, перехід до новітніх економічних укладів зумовлюють скорочення кількості робочих місць, а відтак виникають складності зі створенням нових робочих місць [1; 16].

Вирішення вищезазначених завдань передбачає паралельно й, навіть, першочергово вирішувати проблеми фінансового забезпечення національної безпеки й оборони держави в контексті триваючої війни, що, у свою чергу, дуже ускладнює можливості впровадження різноманітних інструментів соціальної політики і роботи з вразливими верствами населення.

За таких обставин у світовій та вітчизняній науково експертній спільноті особливої актуальності набуває дискусія навколо запровадження безумовного базового доходу (ББД). Цей вид соціальної підтримки розглядається як певна гарантія для громадян того, що, потрапивши у найскладніші обставини свого життя (втрата роботи, житла, матеріальних цінностей), вони не залишаться самі зі своїми проблемами й отримають мінімальну можливість самостійно придбати медичні засоби й матимуть можливості знову активно включитися у процеси інклюзивного розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання соціальної справедливості, нерівності, дуже актуальні у країнах Європейського Союзу на сьогоднішній день.

Наприклад, в цьому сенсі висловився відомий чеський економіст Т. Седлачек: «Від філософсько- економічних питань справедливості розподілу багатства ми дозволили собі відкупитися хабаром економічного зростання і тим самим їх проігнорували, іншими словами. Якщо багатіють усі, то нам майже байдуже, як вони це роблять, і, значить, справедливість ми вже так в упор не шукаємо. Але якщо раптом ми перестаємо багатіти або, ще гірше, почали бідніти, то стаємо значно більш чутливими до справедливості.

Можливо, саме внаслідок такої асиметрії ми там, де ми є» [2; 16].

Проблеми щодо забезпечення соціальної справедливості й рівності сторони роботизації виробничих процесів, автоматизації та залучення штучного інтелекту, цифровізації економіки та сучасного суспільства досить розгорнуто представлені в матеріалах Давоського форуму останніх років та в працях Дж. Веста, П. Марша, К. Шваба [1], М. Звєрякова, Л. Жданової, О. Шараг та інших науковців. Безпосередньо проблематика ББД ґрунтовно висвітлюється в працях зарубіжних та вітчизняних фахівців, зокрема в роботах А. Оукена [3], М. Фрідмана [4], Р. Блашке, К. Кіппінг, Г. Вернера, Р. Брегмана, М. Франчезе, Д. Праді, В. Сизова, О. Длугопольського, О. Корчинської, А. Ставицького.

Ідея базового доходу чи гарантованого мінімуму не є нововведенням ХХІ століття. Схожі ідеї розкривалися у творах Томаса Мора та Людовіка Вівеса (ХУІ ст.). Останній у 1526 році навіть звертався до мера міста Брюгге із пропозицією забезпечити прожитковий мінімум для всіх жителів «заради більш ефективного здійснення морально необхідної благодійності». У ХІХ столітті такі ж ідеї викладалися у роботах Томаса Пейна і маркіза де-Кондросе (як одноразова виплата мінімального доходу всім особам старше 21 року з податків на власників земельних ділянок). У 1918 році математик, філософ, політичний мислитель, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури Бертран Рассел виступив за соціальну модель, однією з центральних аспектів якої була ідея гарантованого мінімуму.

У 1924 році майор Дуглас запропонував механізм «соціального кредиту», що вимагав надання всім домогосподарствам щомісячного «національного дивіденду». У США на основі цієї ідеї були навіть розроблені План допомоги сім'ям та Програма соціального забезпечення, що передбачали гарантований дохід з фінансовими доповненнями для працівників, які були близькі до негативної схеми податку на прибуток (прийняті в 1970 році Палатою представників США та відкинуті комісією Сенату США остаточно в 1972 році). Новий розвиток ідеї базового доходу отримали в Європі у 80 -і роки ХХ ст. - у Данії, Нідерландах, Великобританії, Німеччині, Франції. Члени BIEN сьогодні включають вчених, студентів, фахівців практиків у сфері соціальної політики, людей, які беруть активну участь в роботі політичних, громадських і релігійних організацій вже не тільки Європи, а й усього світу [5].

Сьогодні у світі нараховується близько 70 суверенних фондів, більше 30 з яких були створені після 2000 році, потужні багатомільярдні суверенні фонди створено в Норвегії, Канаді, США, Китаї, ОАЕ, Саудівській Аравії, Кувейті тощо. Загальне багатство, накопичене у суверенних фондах світу, поступово наближається до 8 трлн. дол. США [6]. Призначення даних фондів полягає в вирішенні проблеми довгострокової макроекономічної стабілізації національної економіки й накопичення активів, збереження національного багатства для майбутнього покоління, але водночас вони можуть розглядатися як одне з джерел фінансування безумовного базового доходу.

Формулювання мети статті. Мета статті - опрацювання теоретико-методологічних аспектів концепції щодо впровадження безумовного базового доходу для громадян післявоєнного відновлення України з метою запобігання еміграційних та міграційних процесів, що сприятиме соціальній підтримці й підвищенню якості життя населення.

Виклад основного матеріалу. В Україні, як і в багатьох країнах світу, державний соціальний захист охоплює три складові:

загальна система соціального захисту (загальнообов'язкове соціальне страхування та державна соціальна допомога);

спеціальний соціальний захист (передбачає спеціальні умови його здійснення);

додатковий соціальний захист (передбачений для окремих категорій населення - діти-сироти, ветерани війни та інші) [18].

Ця система регулюється численними нормативними актами.

По-перше, це закони України, починаючи з Конституції України, Кодексу законів про працю, Бюджетного кодексу і включаючи позиції як загальних законів («Про освіту», «Про охорону праці», «Про державну службу», «Про відпустки» тощо), що мають всеохоплююче застосування, так і більш специфічних нормативних актів, що регулюють захист окремих верст населення (закони: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» тощо).

У другу чергу, це укази Президента України («Про Державну службу зайнятості України»; «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» тощо).

І нарешті, це постанови Кабінету міністрів України, що уточнюють законодавчі норми чи надають конкретні механізми їх реалізації («Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги

малозабезпеченим сім'ям» тощо) [7].

Характеристики базового доходу «Ідеальний» безумовний БД має наступні п'ять характеристик:

періодичність: виплачується через регулярні проміжки часу (наприклад, щомісяця), а не як одноразова допомога;

готівка: виплачується готівкою, дозволяючи тим, хто її отримує, самим вирішувати, на що її витрачати. Не виплачується у натуральному виразі (у вигляді продуктів харчування чи послуг) або у вигляді ваучерів, призначених для конкретного використання;

індивідуальність: виплачується індивідуально, а не домогосподарствам;

універсальність: виплачується всім;

безумовність: виплачується незалежно від роботи.

У своїй роботі «Багато осіб універсального базового доходу» дослідники Юрген де Віспелер (дослідник з Університету Тампере) та Ліндсі Стіртон (професор в Університеті Сассекса) докладно розглядають характеристики або «вимірювання» базового доходу [8; 15; 16; 17].

Упровадження базового доходу має свої переваги й недоліки (табл. 1).

Таблиця 1

Переваги («pro») та недоліки («contra») UBI [9;10;15]

Переваги («pro»)	Недоліки («contra»)
прозорість і простота; зниження затрат на адміністрування соціальних програм; розв'язання проблеми бідності, технологічного безробіття; забезпечення економічної свободи и мінімізація економічної нерівності; прогрес соціального і людського капіталів; стимулювання креативної економіки та економічного зростання; зниження рівня злочинності и захворюваності; стимулювання споживання та інвестування; зміна фінансової поведінки домогосподарств.	юридичні та політичні перепони реалізації; високі фінансово-економічні витрати на реалізацію; ризик припливу мігрантів і нелегалів; ризик спрямування коштів на придбання антиблаг (наркотики, алкоголь); ризик втрати мотивації до роботи і «паразитування» на соціальних допомогах; зростання тіньової економіки; зростання безробіття и скорочення податкової бази; ризик зростання контролю над доходами витратами з боку держави, особливо безготівковим обігом.

Таким чином, запровадження базового доходу є досить складним процесом, з переліком характерних рис, з певними суперечливостями, з наявністю як переваг, так і недоліків, які у свою чергу, потребуть додаткового й детального вивчення питань з його організації та реалізації.

Особливо важливим для України є вплив базового доходу на мінімізацію економічної нерівності і прогрес соціального та людського капіталів. Чи зможе базовий дохід в Україні знизити нерівність і вплинути на прогрес людського капіталу? Традиційно нерівність вимірюється коефіцієнтом Джині, а також коефіцієнтом диференціації: це відношення середніх доходів 10 % найбагатшої групи до середніх доходів 10% найбіднішої групи населення.

В Європі коефіцієнт диференціації варіює від 4 до 8 (в деяких країнах близько 10), в Америці - 14, там традиційно більша нерівність, так як багато мігрантів. Індекс Джині, який описує рівень розшарування (0 - абсолютна рівність, 100 - абсолютна нерівність), в Україні становить 25,5 (приблизно стільки ж, скільки в Норвегії або Швеції ). Однак, з огляду на тінізацію вітчизняної економіки, цей показник не відповідає дійсності. За підрахунками Інституту демографії і соціальних досліджень НАНУ, розрив у доходах 10 % найбагатших та 10 % найбідніших українців становить 40 разів. За висновками Організації Об'єднаних Націй такий показник нерівності загрожує країні суспільно-політичним неспокоєм [11].

В результаті повномасштабного вторгнення росії в Україну усі сфери життя кожної людини були порушені. В тому числі істотних змін зазнала й сфера споживання населенням товарів та послуг.

Аналізуючи відповідну інформацію за таблицею 2, можна спостерігати динаміку змін за місяцями 2022 року у бік збільшення споживчих цін за всіма категоріями у сфері споживання населенням товарів та послуг. Це призводить до припущення певних висновків, а саме, чим тривалішою й масштабнішою буде відбуватися війна у державі, тим глибші й радикальніші зміни відбуватимуться у сфері споживання населенням.

Гостроту проблематики концепції базового доходу можна оцінити за результатами опитування у квітні 2016 року компанією Dalia Research у рамках дослідницької програми з європейських опитувань десяти тисяч осіб-представників 28 країн Європейського Союзу. Згідно з даними опитування 58 % населення європейських країн знають про концепцію базового доходу, а 64% проголосували б за його впровадження на референдумі. Країнами, в яких ідея базового доходу була найбільш популярною, виявилися Іспанія та Італія (71 % та 69 % респондентів відповідно виступили за введення базового доходу).

Таблиця 2

Індекс споживчих цін за всіма категоріями у 2022 році (%)[12]

Категорії	Період
	Січень	лютий	березень	квітень	травень	червень	липень	серпень	вересень	жовтень	За рік (попередні дані)
Продовольчі товари	102,5	102,4	106,2	104,2	102,7	103,2	100,8	100,7	101,9	104,2	132,7
Одяг і взуття	94,3	95,8	113,0	100,5	99,8	98,6	96,5	98,0	109,8	101,9	106,8
Житло, комунальні послуги	100,7	100,2	100,5	100,6	100,4	100,6	100,5	100,8	100,9	100,3	105,6
Побутова техніка і предмети домашнього вжитку	99,7	100,7	102,9	104,0	101,8	102,5	102,2	105,0	102,8	101,5	125,5
Охорона здоров'я	100,5	101,2	105,6	103,2	99,1	100,5	100,5	102,9	101,8	101,2	117,6
Транспорт	101,3	103,7	104,2	102,1	110,2	111,2	99,7	100,8	100,4	100,8	139,3
Зв'язок	101,1	100,3	100,8	101,8	101,0	100,9	102,1	102,2	100,3	100,0	111,0
Освіта	101,6	100,2	100,0	100,1	100,0	100,1	100,1	100,2	107,1	100,2	109,8
Всі товари та послуги	01,3	101,6	104,5	103,1	102,7	103,1	100,7	101,1	101,9	102,5	124,8

Стосовно сподівань та острахів, пов'язаних із цією ідеєю, 40 % респондентів вважають, що базовий дохід зменшить тривогу людей щодо забезпечення своїх базових потреб, 31% зазначили, що базовий дохід краще забезпечить «рівні можливості», 16 % вважають, що базовий дохід зменшить рівень бюрократії та адміністративних витрат сучасних держав. Найбільшим страхом для людей стало те, що після введення базового доходу люди можуть перестати працювати (43 %), хоча тільки 4 % респондентів мають намір перестати працювати, отримавши базовий дохід. 7 % заявили про те, що зменшили би кількість часу, який вони працюють, і така сама кількість людей сказали, що спробували би скористатися можливістю і змінити свою роботу, 15 % зазначили, що стали би проводити більше часу зі своєю родиною [13].

В Україні експерименти зі впровадження ББД поки що не проводилися ні в межах окремого міста, ні щодо цільових груп. Деякі українські політики, особливо під час останніх виборчих перегонів, висунули у центр своїх програм запровадження ББД як ефективного заходу соціального захисту, вжиття якого дасть змогу розвантажити величезну економічну й побутову напругу серед незахищених верств населення. При цьому ключовими перевагами ББД є економія коштів та ресурсів за рахунок ліквідації занадто дорогої державної системи соціальних виплат і пільг, зниження злочинності, пов'язаної з крайньою бідністю. Також зазначається можливість оздоровлення ситуації з домашнім та родинним насиллям за рахунок зникнення величезної кількості економічно вимушених співжиттів [14].

Резерви ББД для України, могли би складатися насамперед з природньої ренти, частково доходів від транзиту, оптимізації (скорочення) чиновної бюрократії в системах соціального забезпечення й державних корпораціях, а також за рахунок коштів згадуваного вище Фонду суверенного добробуту. У більш широкому контексті потужним джерелом коштів для запровадження УБД мають стати податкові надходження від детінізації, деофшоризації економіки, амністії капіталів, торгівлі землею, що перебуває у державній власності (за умов введення регульованого ринку землі), екологічні податки, податки з продажів, податки на трансакції банків, податки на спадщину, сеньораж тощо. Однак така оптимізація можлива лише у разі парадигмальної зміни соціально-економічної стратегії [14].

Висновки. Отже, одним із шляхів вирішення економічних проблем людства, соціальної підтримки й підвищення якості населення є впровадження безумовного базового доходу. Головною метою безумовного базового доходу є забезпечення соціальної справедливості, економічної нерівності, зменшення бідності, рівня злочинності, подолання технологічного безробіття тощо.

Історичний розвиток концепції безумовного доходу є довготривалим, який відображається у наукових доробках багатьох мислителів, сучасних вітчизняних й закордонних науковців.

Україна післявоєнного відновлення, буде знаходитися у стані реформування і створення майже усіх секторів економіки, є в цьому сенсі благодатною нивою, і політична воля керівництва разом із суспільним усвідомленням значущості такого експерименту, можуть виявитися найважливішими чинниками у прийнятті подібного рішення. Введення єдиного базового доходу при врахуванні реального, а не офіційного прожиткового мінімуму в якості гарантованої суми може стати механізмом дійсного соціального захисту населення і, одночасно, інструментом оптимізації видатків бюджету [10].

Тематика концепції безумовного базового доходу як складової соціальної підтримки та підвищення якості життя післявоєнного періоду відновлення України також потребує додаткового й детального вивчення за різними напрямками. Перспективи подальших досліджень убачаємо у дослідженні: теоретичних засад впровадження безумовного базового доходу у післявоєнному відновленні України; аналіз введення безумовного базового доходу як запобіжний чинник явищу прекаріату в умовах української кризи промисловості; аналіз дієвості та визначення ефективності введення безумовного базового доходу в умовах української еміграційної катастрофи тощо.

Список використаної літератури

Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. London : Penguin Random House, 2017. 184 p.

Седлачек Т. Экономика добра и зла. В поисках смысла экономики от Гильгамеша до Уолл-стрит. Москва : Ад Маргинем пресс, 2016. 544 с.

Okun A. Equality and Efficiency: The Big Tradeoff (A Brookings Classic) / foreword by L.H. Summers. Washington : Brookings Institution Press, 2015. 156 p.

Капіталізм і свобода / Мілтон Фрідман, Роуз Фрідман ; пер. з англ. Н. Рогачевська. Київ : Наш формат, 2017. 216 с.

Європейська мережа основного доходу: офіційний сайт. URL: http://basicincome.org (дата звернення:

.

Голуб Г. Г., Пшик Б. І., Юрчишин Л. Р. Суверенні фонди добробуту: світовий досвід і проблеми функціонування в Україні. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2014. № 1. С. 114-120.

Ідея звільняючого безумовного основного доходу. URL: http://www.iovialis.org/download/BGE-Buch_ukr.pdf (дата звернення: 03.03.2023).

De Wispelaere Jurgen, Stirton Lindsay. The Many Faces of Universal Basic Income. 09 July 2004. URL: https://www.researchgate.net/publication/227585737_The_Many_Faces_of_Universal_Basic_Income. (дата звернення:

.

Длугопольський О. В., Длугопольська Т. І. Концепція безумовного базового доходу як альтернатива бісмарківськіи моделі держави добробуту: від теоретичних студіи до експериментальних практик. Економіка: реалії часу. 2017. № 2 (30). С. 32-46.

Корчинська О. О. Безумовний базовий дохід як інструмент управління бідністю. Інтелект XXI. 2018. № 2. С. 98-101.

Клевчік Л. Л. Соціальна нерівність як основна диспропорція в суспільстві. Економіка та держава: науково-практичний журнал. 2019. № 4. С. 48-51.

Якість життя населення України та перші наслідки війни / Черенько Л. М., Полякова С. В., Шишкін В. С., Реут А. Г., Крикун О. І., Когатько Ю. Л., Заяць В. С., Клименко Ю. А.; Нац. акад. наук. Укр., Ін-т демогр.та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи. Електронне видання. Київ, 2023.

64 % of Europeans in Favor of Basic Income. URL: https://www.tbd.community/en/a/64-europeans-favor-basic- income (дата звернення: 16.11.2023).

Бодров В. Г. Концепція універсального базового доходу як основа політики соціального вирівнювання та підвищення якості життя. Інтелект XXI. 2019. № 5 С. 24-29.

Єгорова К., Кравченко Д. Проблема прекаріату населення післявоєнного періоду України і безумовний базовий доход як соціальна необхідність для її вирішення. Ввічливість. Humanitas. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2023. № 1. С. 38-42.

Кравченко Д. О. Теоретичні підстави впровадження безумовного базового доходу у післявоєнному відновленні України. Scientific method: reality and future trends of researching: collection of scientific papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference, March 24, 2023. Zagreb, Republic of Croatia : European Scientific Platform.C 62-63.

Кравченко Д. О. Проблема прекаріату населення післявоєнного періоду України і безумовний базовий доход як соціальна необхідність для її вирішення. Стратегічні напрямки розвитку науки: фактори впливу та взаємодії : матеріали II міжнародної наукової конференції (м.Рівне, 7 травня 2023 р.) / Міжнародний центр наукових досліджень. Вінниця : Європейська наукова платформа, 2023. С. 49-51.

Холодніцький А. М. Сучасний стан соціального захисту в Україні. URL: https://conf.ztu.edu.ua/wp- content/uploads/2017/06/233.pdf (дата звернення: 16.11.2023).

THE CONCEPT OF UNCONDITIONAL BASIC INCOME AS A COMPONENT OF SOCIAL SUPPORT AND IMPROVING THE QUALITY OF LIFE IN THE POST-WAR RECONSTRUCTION PERIOD OF

UKRAINE Yehorova Kseniia

Сandidate of Pedagogical Sciences, Senior Teacher of the Department of Pedagogy,

Psychology, Social Work and Management Hlukhiv National Pedagogical Oleksandr Dovzhenko University

Kravchenko Dmytro

Recipient of a Higher Educational and Scientific Education Institute of Pedagogy and Psychology

Hlukhiv National Pedagogical Oleksandr Dovzhenko University

Introduction. The article examines the theoretical and methodological aspects of the introduction of an

unconditional basic income.

Purpose. The advantages and disadvantages of the concept of unconditional basic income (UBI) as an integral part of the social policy of equalization and improvement of the quality of life of the post-war recovery period of Ukraine are analyzed.

Methods. The analysis of modern systems of social support of the population is based on the principle of an individual approach to assessing the needs of citizens and, accordingly, differentiating the amount ofpayments in accordance with this principle. The post-war period justifies the expediency and alternative concept without conditional basic income as a universal tool of social security and protection of the majority of the population, which will allow to avoid discrimination in the provision of assistance based on age, gender, social and other factors. The concept of unconditional basic income has a universal nature of assistance, which is ofprimary importance in the war and post-war periods of stabilization and restoration of the country and social trends in society.

Results. It is noted that interest in the concept of an unconditional basic income is definitely growing, against the background of the current socio-economic uncertainty caused by hostilities, when social problems are particularly clear, and society is increasingly actively requesting changes. At the same time, there is still no full - fledged experience of the transition to basic income. All pilot programs (more than 40 in total) either did not meet the five basic income criteria (periodicity, individuality, universality, unconditionality and monetary nature of payments) or were too small to provide at least a minimum standard of living for the recipients.

Originality. The world experience, the results of experiments on the implementation of individual elements of the BBD concept in the socio-economic development of the countries of the European Union are summarized.

Conclusion. Conclusions and suggestions are made regarding the possibilities and expediency of the introduction of BBD in Ukraine in the post-war period in the conditions of emigration of the population abroad and internal migration.

Key words: poverty, social inequality, quality of life, emigration, social policy, unconditional basic income of the population.

References

Schwab, K. (2017). The Fourth Industrial Revolution. London : Penguin Random House, 184 p. [in English].

Sedlachek, T. (2016). Ekonomika dobra i zla. V poiskakh smysla ekonomiki ot Hilhamesha do Uoll-strit. [Economics of Good and Evil. In search of the meaning of the economy from Gilgamesh to Wall Street]. Moscow: Ad Marginem press, 544 p. [in Russian].

Okun, A. (2015). Equality and Efficiency: The Big Tradeoff (A Brookings Classic) / foreword by L.H. Summers. Washington : Brookings Institution Press, 156 p. [in English].

Fridman, M., Fridman, R. (2017). Kapitalizm i svoboda. [Capitalism and freedom]. Kyiv : Nash format, 216 p. [in Ukrainian].

Yevropeiska merezha osnovnoho dokhodu: ofitsiinyi sait. [European Basic Income Network: official website]. Retrieved from http://basicincome.org. [in Ukrainian].

Holub, H. H., Pshyk, B. I., Yurchyshyn, L. R. (2014). Suverenni fondy dobrobutu: svitovyi dosvid i problemy funktsionuvannia v Ukraini. [Sovereign welfare funds: world experience and problems of functioning in Ukraine]. Visnyk

Universytetu bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy - Bulletin of the University of Banking of the National Bank of Ukraine. 1. 114-120. [in Ukrainian].

Ideia zvilniaiuchoho bezumovnoho osnovnoho dokhodu [The idea of a liberating unconditional basic income]. URL: http://www.iovialis.org/download/BGE-Buch_ukr.pdf. [in Ukrainian].

De Wispelaere Jurgen, Stirton Lindsay. (2004). The Many Faces of Universal Basic Income. URL: https://www.researchgate.net/publication/227585737_The_Many_Faces_of_Universal_Basic_Income. [in English].

Dluhopolskyi, O. V., Dluhopolska, T. I. (2017). Kontseptsiia bezumovnoho bazovoho dokhodu yak alternatyva bismarkivskiy modeli derzhavy dobrobutu: vid teoretychnykh studiy do eksperymentalnykh praktyk. [The concept of unconditional basic income as an alternative to Bismarck's model of the welfare state: from theoretical studies to experimental practices]. Ekonomika: realii chasu - Economy: realities of time. 2(30). 32-46. [in Ukrainian].

Korchynska, O. O. (2018). Bezumovnyi bazovyi dokhid yak instrument upravlinnia bidnistiu. [Unconditional basic income as a tool for poverty management]. IntelektXXI - IntelligenceXXI. 2. 98-101. [in Ukrainian].

Klevchik, L.L. (2019). Sotsialna nerivnist yak osnovna dysproportsiia v suspilstvi. [Social inequality as the main disproportion in society]. Ekonomika ta derzhava: naukovo-praktychnyi zhurnal - Economy and the state: a scientific and practical journal.4. 48-51. [in Ukrainian].

Ofitsiinyi sait derzhavnoi sluzhby statystyk Ukrainy. [Official website of the State Statistics Service of Ukraine]. (2023). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. [in Ukrainian].

64% of Europeans in Favor of Basic Income. URL: https://www.tbd.community/en/a/64-europeans-favor-basic- income [in English].

Bodrov, V.G. (2019). Kontseptsiia universalnoho bazovoho dokhodu yak osnova polityky sotsialnoho vyrivniuvannia ta pidvyshchennia yakosti zhyttia. [The concept of universal basic income as the basis of the policy of social equalization and improvement of the quality of life]. IntelektXXI - IntelligenceXXI. 5. 24-29. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...