Методичний підхід до комплексної оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет «Запорізька політехніка»

Методичний підхід до комплексної оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму

Цвілий С.М.

кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри туристичного, готельного та ресторанного бізнесу

Анотація

У статті представлено методичний підхід до комплексної оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму на засадах інструментів бюджетного стимулювання. Запропоновано напрями цільового використання інструментів бюджетного стимулювання розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму. Згруповано розрахунковий апарат оцінки індикаторів інвестиційної привабливості туристичних підкомплексів в межах областей України. Дано кластеризацію туристичних під- комплексів України за обсягом вкладання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення суб'єктів індустрії туризму. Визначено ієрархічну структуру географічно розміщених територій України за обсягом бюджетного інвестування та сформовано величину інвестиційного потенціалу індустрії туризму країни. Науково-методичний доробок імплементовано в інноваційні стимули розвитку та відновлення інвестиційного потенціалу індустрії туризму України.

Ключові слова: інвестиції, бюджет, туризм, підкомплекси, стимулювання.

Abstract

METHODICAL APPROACH TO THE COMPLEX ASSESSMENT OF THE DEVELOPMENT OF THE INVESTMENT POTENTIAL OF THE TOURISM INDUSTRY

Tsviliy Sergiy

National University "Zaporizhzhia Polytechnic”

The relevance of the topic lies in the existence of an urgent needfor scientific improvements and taking into account the conditions of conflict and post-conflict recovery of the tourism economy based on the analysis of investment potential. The purpose of the study is to substantiate the introduction of a methodical approach to the comprehensive assessment of the development of the investment potential of the tourism industry on the basis of the sustainable andpurposeful application of budget stimulation tools. Research methods: descriptive, analytical, weighted assessments, rating ranking, forecasting, integral indices, scenarios, generalization. The functional structure of the tourism industry is presented. The system of synthetic indicators of the development of the investment potential of the tourism industry by the level of targeted use of budgetary stimulation tools is summarized. It is proposed to carry out an assessment of the development of the investment potential of the tourism industry by stages, taking into account the peculiarities of business in the regions of the country. A methodical approach to the assessment of the development of the investment potential of the country's tourism industry based on the level of targeted use of budget incentives has been developed, which is based on basic methodological principles that are extended from the approach of individual assessment of synthetic indicators and have a significant impact on the level of development of the investment potential of the tourism industry in the regions of the country. The calculation apparatus for the application of the methodical approach is grouped. The distribution of tourist sub-complexes in the regions of Ukraine in different geographically located territories according to the quantitative value of budgetary stimulation of investments in the material and technical support of the subjects of the tourism industry is presented. Hierarchical clustering of tourism sub-complexes of Ukraine was visualized and the ranking of the parameters of development of the investment potential of the tourism industry of Ukraine according to the quantitative criteria of budgetary stimulation of investments in the material and technical support of tourist sub-complexes in different territories of their geographical location was carried out.

Keywords: investments, budget, tourism, sub-complexes, stimulation.

Постановка проблеми

У світовій практиці привабливість індустрії туризму за просторовою територіальною ознакою розкрито бюджетно-сти- мулюючими інструментами інвестиційних надходжень. Будь-яка країна за наявності об'єктивних передумов інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму не характеризується ні великими інвестиційними надходженнями від цієї сфери, ні високим рівнем туристичної привабливості. І це при тому, що в багатьох країнах світу індустрії туризму є основним джерелом податкових доходів національних бюджетів. Більшість країн за туристичним потенціалом не в змозі створити конкурентоспроможний туристичний продукт, впровадити належний рівень інноваційних технологій в інфраструктуру туризму без підтримки приватних інвесторів. Брак бюджетно- стимулюючих інструментів, які здатні підвищити інвестиційну привабливість індустрії туризму і галузей її обслуговування пов'язаний із відсутністю належної гармонізації інтересів учасників даного процесу, які спроможні створити передумови для розвитку територій, а також для певних категорій населення, які визначено соціально-економічною політикою держави. Чітка цільова спрямованість бюджетно-стимулюючих інструментів індустрії туризму дозволяє виокремити їх місце в системі бюджетного механізму як окрему функцію (підфункцію бюджетного регулювання), що дає змогу відмежувати їх від завдань бюджетної політики, оскільки вони наділені ознаками постійності в часі, призначеними для вирішення проблем інвестиційної привабливості сформованих туристичних комплексів в країні. Підтвердити зазначені аргументи можна спираючись на генезис бюджетного стимулювання і його поступове становлення як елемента економічної системи держави. Згадаємо, що лише з розвитком інституту оподаткування відбувається еволюція державних видатків, які поступово стають регулятором економічного, а згодом, і соціального розвитку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Періодом розвитку бюджетно-стимулюючих інструментів, які забезпечували впровадження регуляторів соціально-економічних процесів за допомогою бюджетних видатків, було зародження ідеї щодо державної підтримки певних напрямів діяльності та поступового збільшення доходів до бюджету. Кан Р. підійшов до питань бюджетного стимулювання галузей економіки країни, запровадивши поняття мультиплікатора, що тепер дозволяє цілеспрямовано стимулювати інвестиції для формування, оцінки інвестиційної привабливості територій. Роль індустрії туризму в соціально- економічному розвитку, враховуючи сучасні світові тенденції глобалізації та інтернаціоналізації, розглянуто в дослідженнях Арескі Р., Шеріфа Р., Піотровскі Дж., Бенавідеса Д., Гранта T., Мілна С., Ателевича І., Мірбабаєва Б., Райзін- гера Ю., Ціоцу Р., Раттена В. Теоретичні та практичні аспекти концепції механізму субсидування туристичної індустрії у взаємодії з принципами фінансової підтримки інвестиційної діяльності малих і середніх підприємств розглянуто в працях Бартлетта Дж., Хокінса Д., Ламуре К. Багато- аспектність питань впливу фінансових важелів на реалізацію інвестиційної стратегії світової туристичної індустрії досліджують Полюга В., Лиманський А., Ружковський Я. Такі вчені, як: Балацький Є., Крушинська А., Кулінська А., Музи- ченко А., Філіпс Дж., Фолкнер Д., Хілбрунер Р., Хокінс Д., Рипкович М. досліджували питання впровадження бюджетних інструментів стимулювання розвитку та конкурентоспроможності туристичної галузі на інвестиційному ринку. Безумовно, сьогодні вітчизняна туристична індустрія опинилася перед новими викликами сучасності й тому існує нагальна потреба у наукових доробках щодо врахування умов конфліктного й посткон- фліктного відновлення економіки туризму на засадах аналізу інвестиційного потенціалу.

Постановка завдання

Метою дослідження є розробка методичного підходу до оцінки розвитку інвестиційного потенціалу туристичної індустрії країни за рівнем цільового використання бюджетних інструментів стимулювання та його імплементація в інноваційні стимули розвитку та відновлення інвестиційного потенціалу індустрії туризму України.

Так, дійсно, вже на сучасному етапі впровадження преференцій на введення інвестицій в Україну, необхідним є запровадження методичного підходу щодо оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в країні, який на засадах дієвих бюджетних інструментів стимулювання дозволяє відтворювати туристичні підкомплекси за наявності реальних та потенційних туристично-рекреаційних ресурсів, формувати інвестиційну інфраструктуру регіонів України, забезпечуючи соціальні потреби населення в ринкових відносинах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Оцінка і прогноз рівня розвитку інвестиційної потенціалу індустрії туризму через бюджетні інструменти стимулювання (реальні інвестиційні надходження для вкладення коштів в об'єкти туристичних під- комплексів) забезпечує рентабельність, окупність та конкурентоспроможність туристичного бізнесу за мінімізації інвестиційного ризику, наявності преференцій податкового характеру при відповідній інвестиційній інфраструктурі регіонів. Перераховані фактори набувають особливого сенсу для інвесторів, які оцінюють туристичні підкомплекси та галузі їх обслуговування. Їх цікавить як туристичний продукт, так і якість супутніх послуг, що надаються цілою низкою суміжних галузей (рис. 1).

Оцінка рівня розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму, з огляду на велику кількість факторів, що забезпечені бюджетними інструментами стимулювання, потребує методичного підходу, який базується на комплексній соціально- економічній системі та поєднує в собі методику оцінки ознак територіальної й галузевої приналежності за рейтинговим та інтегральним розрахунком регіонів (табл. 1).

Рис. 1. Функціональна структура індустрії туризму

Джерело: розроблено автором за даними [2; 4]

Рейтингове ранжування регіонів за рівнем їхньої привабливості для інвестора базується на інтегральному коефіцієнті (індексі), що обчислюється на основі використання груп синтетичних та аналітичних індикаторів. Для індикаторів-сти- муляторів бал зростає зі збільшенням кількісної величини індикатора, а для індикаторів-дестиму- ляторів вищий бал присвоюється коефіцієнтам з нижчим кількісним обсягом їх величини. Розрахунок інтегральних індексів дозволяє оцінити інвестиційні переваги туристичних підкомплексів країни за сферою господарського і обслуговуючого забезпечення діяльності шляхом обчислення коефіцієнта варіації та поділу індикаторів на стимулятори і дестимулятори, розрахунку часткових індексів, які входять до зведеного інтегрального індексу, як середньогеометричної величини групових інтегральних індексів [10]. Логічним є оцінка розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму, як інтегральної величини з позиції розвитку продуктивних сил, інвестиційного клімату, інвестиційної інфраструктури, можливості залучення інвестиційних ресурсів та інших факторів, які істотно впливають на формування дохідності інвестицій і зменшення інвестиційних ризиків. Інтегральний індикатор розраховується на підставі трьох груп агрегованих (синтетичних) індикаторів з урахуванням пропорційності їх рівня: рентабельність діяльності - 65%; перспективи розвитку - 20%; інвестиційні ризики - 15%.

Розвиток інвестиційного потенціалу індустрії туризму України базується на функціональній залежності «капітал-прибуток», передбачає використання цілого комплексу розрахунків шляхом визначення поточного і прогнозованого попиту на туристичну продукцію за сферою господарського й обслуговуючого забезпечення туристичних під- комплексів (розрахунок обсягу інвестування в кожну галузь, граничного рівня прибутковості, індикаторів ефективності). При цьому, до основних напрямів підвищення рівня розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в державі за участю приватних інвесторів слід віднести туристично-рекреаційну сферу певної території регіону; 20% якої має бути придатною для ефективного розвитку екологічного і сільського туризму, 5% - для розбудови гірських маршрутів і високогірного елітного туризму; 15% - активно використовуватися для оздоровчого і санаторнокурортного туризму; на території має знаходиться понад 1/4 історико-культурної спадщини країни.

Враховуючи особливості бізнесу в регіонах, пропонується проводити оцінку розвитку інвестиційного потенціалу туристичної індустрії за етапами (рис. 2). інвестиційний бюджетний стимулювання туристичний

Дані етапи включають розрахунок: синтетичних та аналітичних індикаторів діяльності суб'єктів туристичних підкомплексів за сферою господарського та обслуговуючого забезпечення їх діяльності в часовому періоді; прогнозних індикаторів середньогалузевого розвитку інвестиційного потенціалу в регіоні за сукупністю інвестиційної інфраструктури та туристично- рекреаційних ресурсів. За даними рис. 2, етапи 4-9 віднесено до процедури оцінювання, яка, складається з таких технологічних етапів: 1) формування системи аналітичних індикаторів; 2) визначення відносного рівня аналітичних індикаторів;

визначення середнього значення аналітичних індикаторів; 4) визначення нормованих індексів аналітичних індикаторів; 5) визначення середніх значень індексів аналітичних індикаторів; 6) нормування аналітичних індикаторів; 7) ранжу- вання аналітичних індикаторів; 8) рейтингування синтетичних індикаторів. Методичною новизною сценаріїв оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в регіонах є визначення ефекту впливу бюджетних інструментів стимулювання розвитку господарського та обслуговуючого забезпечення діяльності туристичними підкомплексами за різних умов їх географічного розміщення, а також використання природних, етнокультурних, соціально-історичних складових туристичного потенціалу територій.

Таблиця 1 Система синтетичних індикаторів розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму за рівнем цільового використання бюджетних інструментів стимулювання

Джерело: розроблено авторами за даними [1; 7; 9]

Рис. 2. Методичний підхід до оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму країни за рівнем цільового використання бюджетних інструментів стимулювання

Джерело: розроблено автором

Розробка методичного підходу на засадах індикативного методу враховує: 1) обов'язкову перевірку кореляційної варіації між синтетичними індикаторами інвестиційної привабливості туристичних підкомплексів в регіонах країни та ефекту впливу бюджетного стимулювання інвестицій на відтворення та розвиток матеріально-технічного забезпечення територій; 2) застосування експертної оцінки при визначенні коефіцієнта конкорда- ції бюджетного стимулювання господарського та обслуговуючого забезпечення діяльності туристичних підкомплексів за різних умов їх географічного розміщення, використання природних, етнокультурних, соціально-історичних складових інвестиційного потенціалу індустрії туризму на територіях; 3) розрахунок рейтингових критеріїв розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в регіонах; 4) можливість отримання практичних рекомендацій для інвесторів з вагомих напрямів гармонізації інтересів приватно-державного партнерства у відновленні розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в Україні за умов цільового використання бюджетних інструментів стимулювання.

Запропонований методичний підхід ґрунтується на базових методологічних принципах, які є розширеними з позиції підходу індивідуальної оцінки синтетичних індикаторів; вони мають значний вплив на рівень розвитку інвестиційного потенціалу туристичної індустрії в регіонах країни; їм засадах експертного методу надається вагове значення за коефіцієнтами конкордації. Експертна оцінка є числом натурального ряду, де числу а присвоюється максимальне значення, b - мінімальне. Визначення коефіцієнта конкордації передбачає послідовність таких дій [3]: 1) розрахунок суми рангів кожного показника - формула (1); 2) обчислення середнього значення суми рангів оцінок за сукупністю параметрів - за формулами (2) та (3); 3) визначення відхилення суми рангів, отриманих j-им параметром від середнього значення суми рангів (4); 4) обчислення квадрата відхилень по кожному параметру dj і загальної суми квадратів відхилень; 5) визначення коефіцієнта конкордації за сукупністю параметрів (5). Величина Tj розраховується за формулою (6) (табл. 2). Зауважимо, що коефіцієнт конкордації має значення в інтервалі від 0 до 1 (у випадку повної погодженості поглядів експертів - W = 1; чим більше розбіжність між поглядами експертів, тим величина W наближається до 0). Про узгодженість думок експертів свідчить значення коефіцієнта конкордації, яке має перевищувати критичну величину - 0,323, яка дозволяє продовжити подальші дослідження за даним метод. При оцінці аналітичних індикаторів інвестиційної привабливості j-го туристичного підкомплексу в регіоні під впливом бюджетних інструментів стимулювання інвестицій на відтворення та розвиток матеріально-технічного забезпечення територій, використовується методика усереднених та «нормативних» індексів (7) [5; 10].

Рис. 3. Розподіл туристичних підкомплексів в областях (регіонах) України на різних географічно розміщених територіях за кількісною величиною бюджетного стимулювання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення суб'єктів туристичної індустрії за 2021 р.

Джерело: сформовано автором за даними [6; 9]

При використанні дестимулюючих бюджетних інструментів стимулювання j-го туристичного під- комплексу в регіоні країни слід використовувати формулу (8), обернену до формули (7) [5]. Наступним етапом є визначення середніх значень нормованих індексів для кожного /-го індикатора j-го туристичного підкомплексу в регіоні країни за період дослідження (9) та (10). Потенційних інвесторів цікавить тенденції зміни інвестиційної привабливості туристичних підкомплексів в регіоні з низьким рівнем розвитку інвестиційного потенціалу та мають тенденції до стрімкого розвитку. Логічним є розрахунок коефіцієнта динаміки /-го індексу інвестиційної привабливості j-го туристичного підкомплексу (формула (12)). Отримане рейтингове значення за синтетичними індикаторами коригується на коефіцієнт динаміки, враховуючи коливання та тренд. Кількісна оцінка синтетичних індикаторів обраховується за формулою (13). На основі кількісної оцінки дев'яти груп синтетичних індикаторів рахують інтегральний індикатор інвестиційної привабливості туристичного підкомплексу /-го регіону за формулою (14) [10]. Після розрахунку рейтинго- вої позиції туристичного підкомплексу в /-му регіоні визначається коефіцієнт координації бюджетних інструментів стимулювання господарського та обслуговуючого забезпечення діяльності туристичних підкомплексів за різних умов їх географічного розміщення, використання природних, етнокультурних, соціально-історичних складових інвестиційного потенціалу індустрії туризму території. Розрахунок граничних критеріїв розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в регіонах забезпечує обґрунтування пріоритетних напрямів гармонізації інтересів приватно-державного партнерства за умов цільового використання бюджетних інструментів стимулювання. Застосування в /-му регіоні за умови зростання рівня інвестиційної привабливості туристичних підкомплексів дозволяє: 1) збільшити обсяг грошових потоків від надходження іноземної валюти від обслуговування іноземних туристів; 2) створити додаткові робочі місця в суміжних з індустрією туризму підприємствах; 3) прискорити зростання ВВП для формування інвестиційної інфраструктури й забезпечення соціальних потреб населення;

активізувати розвиток малого підприємництва;

наблизити інтенсифікацію транскордонних процесів за транснаціоналізації системи розрахунків в міжнародному туризмі; 6) збільшити обсяг податкових надходжень від суб'єктів індустрії туризму в регіонах за рахунок зростання масштабів діяльності. Взагалі, запровадження оцінки розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в регіонах генерує можливості туристичних підкомплек- сів до відновлення ресурсів через синергію впливу інструментів бюджетного стимулювання інвестицій на відтворення процесу діяльність суб'єктів індустрії туризму на ринку і просування туристичного продукту для туристів, рекреантів, а також дозволяє оцінити конкурентоспроможність і рентабельність туристичних підкомплексів країни за умови стабілізації мінімального граничного рівня інвестиційної привабливості.

З позиції інституційності туристичні підкомп- лекси у межах інвестиційного потенціалу розвитку індустрії туризму території за різних умов географічного розміщення групуються у відповідності до кількісних атрибутів бюджетних інструментів стимулювання інвестиційної привабливості та міжбюджетних трансфертів на матеріально-технічне забезпечення діяльності. При групуванні підкомплексів в регіонах, що мають історико-архітектурні, культурні, природні цінності або атракціони, використано метод районування для кластеризації 225 територій з багатогалузевим інвестиційним потенціалом (рис. 3).

Таблиця 2 Розрахунковий апарат застосування методичного підходу

Сукупна вибірка комбінаційних групувань подана за кількісною ознакою (кількісною величиною бюджетних інструментів стимулювання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення). Ієрархічний розподіл підкомплексів на різним географічного розміщених територіях має «послаблені» критерії кількісної величини бюджетних інструментів стимулювання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення суб'єктів індустрії туризму. Наприклад, у вузлі туристичних об'єднань - Кам'янець-Подільський, Ужгород, Мукачеве, Луцьк, Ніжин, Ізмаїл, Красний Луч, Конотоп, Дрогобич (розвиток замкового туризму), Умань та Біла Церква (розміщення дендропарків «Олександрія» та «Софіївка»), зрівняно системність надходження міжбюджетних трансфертів на покриття матеріальних ресурсів суб'єктів індустрії туризму (рис. 4).

За альтернативного підходу Стерджесса [10] для покластерного застосування бюджетних інструментів стимулювання розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму, автором запропоновано пріоритетні напрями гармонізації

Рис. 4. Ієрархічна кластеризація туристичних підкомплексів України за кількісними критеріями бюджетного стимулювання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення суб'єктів індустрії туризму

Джерело: побудовано автором за даними [6; 9]

інтересів приватно-державного партнерства для підвищення інвестиційної привабливості територій туристичних підкомплексів, які систематизовано та адаптовано до вимог туристичного ринку України. Проведено біноміальний розподіл досліджуваних територій на сім кластерів (табл. 3).

Таблиця 3 Покластерне застосування бюджетних інструментів стимулювання розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму України на різних географічного розміщених територіях туристичних підкомплексів

Джерело: сформовано за даними [8]

Проведено ранжування параметрів розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму України за кількісними критеріями бюджетного стимулювання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення туристичних підкомплексів на різних територіях їх географічного розміщення (рис. 5).

Коефіцієнт конкордації за сукупністю параметрів складає 0,46 та перевищує критичну величину - 0,323. За результатами рейтингування перше місце у розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму в Україні посів туристичний підкомплекс в місті Луцьк (ваговий коефіцієнт - 54,92), який є найбільшим регіональним центром серед вибірки досліджуваних територій. Другим за рейтинговою позицією є туристичний підкомп- лекс (розташований в місті Ужгород (52,23)), який має суттєві переваги за рахунок індикаторів зосередження провідних суб'єктів туристичного бізнесу в регіоні, загального економічного розвитку, концентрації туристичних об'єктів, інвестиційної інфраструктури. Третім за рейтингом бюджетного стимулювання інвестицій в розвиток туристичних підкомплексів в Україні є місто Дрогобич (50,69), який за рівнем демографічного розвитку в регіоні забезпечений достатньою кількістю трудових ресурсів, за рівнем інвестиційної інфраструктури має фонд інвестування коштів в індустрію туризму, сформований на засадах приватно-державного партнерства, за рівнем інвестиційної привабливості має розгалужену мережу транспортного та екскурсійного обслуговування, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів забезпечений дотаціями та субвенціями, для створення спеціалізованих обслуговуючих підприємств.

Так, з позиції покращення інвестиційного клімату в Україні та активізації іноземного інвестування вважаємо за доцільне: 1) запровадження державних стимуляторів розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму та виходу з економічної кризи; 2) чітке й однозначне визначення пріоритетів у зовнішній політиці орієнтованої на створення зони вільної торгівлі з ЄС; 3) боротьбу з інфляцією, безробіттям, трудовою міграцією; 4) впровадження економічного механізму страхування ризиків іноземних інвесторів; 5) забезпечення рівномірного розподілу обсягів іноземних інвестицій за регіонами країни з послабленим рівнем розвитку інвестиційної інфраструктури туристичних підкомплексів, не привабливих для українських інвесторів; 6) забезпечення усунення технічних бар'єрів в процесі відшкодування ПДВ та митного оформлення товарів, забезпечення пільгового податкового режиму під час здійснення масштабних капіталовкладень в індустрії туризму країни; 7) розвиток системи державних гарантій, що надаються інвестору в пріоритетних для держави напрямах інвестування; 8) активізація заходів щодо формування позитивного іміджу суб'єктів вітчизняної індустрії туризму.

Висновки з проведеного дослідження

Взагалі, комплексна оцінка розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму за стійкого цілеспрямованого застосування інструментів бюджетного стимулювання є вектором до відтворення міжрегіонального комплексного туристичного продукту з формуванням туристичних маршрутів з опорними пунктами. При створенні нових туристичних продуктів, туристичні підкомплекси мають об'єднуватись у нові туристичні маршрути із впровадженням єдиної корпоративної гостинності та об'єднувати туристичні ресурси для гармонізації інтересів приватного, державного сектора економіки. Також важливою функцією туристичних підкомплексів має бути збереження їх історико- культурної спадщини, що повинно відобразитися в структурі їх бюджету та спеціальних регулюючих положеннях, які стимулюють залучення приватних інвестицій до збереження і цільового використання пам'яток історії й культури. Варіантом вирішення проблеми інвестування індустрії туризму є впровадження концесії у якості інструменту поліпшення бюджетного стимулювання інвестиційної привабливості туристичних під- комплексів України за історико-архітектурними об'єктами. Це забезпечує суб'єктам туристичних підкомплексів монопольне право на володіння туристичними ресурсами (історико-архітектурні заповідники, маєтки, оборонні споруди, замки, музеї). При цьому, концесія набагато більш вигідний для держави інструмент управління державною власністю, наприклад, ніж оренда. Концесія усуває можливість, так званої, «прихованої приватизації», коли орендар державного майна юридично оформлює право власності на невіддільні покращення і фактично вимагає від держави компенсації вартості цих покращень, або не повертає об'єкт під контроль держави. У випадку концесії такий варіант виключений - всі капіталовкладення належать державі. Запропоновані напрями бюджетного стимулювання розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму країни сприятимуть уникненню розпорошеності бюджетних коштів на значну кількість дрібних суб'єктів, а також дозволять сформувати туристичні продукти європейського зразка з відповідним рівнем господарського та обслуговуючого забезпечення туристичної інфраструктури в регіонах. Подальші наукові дослідження мають перспективу щодо аналізу інноваційних стимулів у постконфлік- тному відновленні індустрії туризму.

Рис. 5. Ранжування параметрів розвитку інвестиційного потенціалу індустрії туризму за кількісними критеріями бюджетного стимулювання інвестицій в матеріально-технічне забезпечення суб'єктів туристичних підкомплексів на різних географічно розміщених територіях України

Джерело: побудовано автором

Список використаних джерел

1. Champ B., Freeman S., Haslag J. (2016) Modeling Monetary Economies. New York: Cambridge University Press.

2. Golovchan A. (2009) Theoretical & methodological approaches to the definition and management of tourist destinations. Trade and Market of Ukraine, no. 27, p. 160.

3. Koreczkyj L. (1993) Scientific and methodological aspects of economic and geographical research of territorial and recreational systems. Methodological problems of modern geography. Kyiv: Scientific Opinion.

4. Nikolayeva O. (2015) Forms of territorial organization of recreational and tourist activity in the region. Journal of Education, Health and Sport, no. 5(3), pp. 593-600.

5. Synchak V P., Krushynska A. V. (2011) The system of taxation of subjects of tourist activity in Ukraine. University scientific notes, no. 1(37), pp. 443-451.

6. Tourist portal of Ukraine.

7. Tourism Satellite Account: Recommended Methodological Framework (2008) United Nations Statistics Division.

8. Trusova N. V, Krasnodied T. L., Demko V. S., Zakharchenko O. H., Morozova O. S., Katsemir Ya. V. (2022) Guarantee of safe innovative development of the tourist industry of Ukraine. GeoJournal of Tourism and Geosites, no. 41(2), pp. 422-432.

9. Trusova N., Tsviliy S., Gurova D., Demko V, Samsonova V (2023) Budget Instruments for Stimulating the Development of the Investment Potential of the Tourism Industry in Ukraine. Economic Affairs, vol. 68, no. 01s, pp. 253-269.

10. Umanets T. V. (2006) Assessment of investment attractiveness of the region using integral indices. Economics and forecasting, no. 4, pp. 133-145.

Размещено на Allbest.ru