Збереження фінансово-економічної стійкості як запорука стабілізації економіки держави та надійного фінансового забезпечення потреб оборони і безпеки умовах повномасштабної агресії РФ проти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Збереження фінансово-економічної стійкості як запорука стабілізації економіки держави та надійного фінансового забезпечення потреб оборони і безпеки умовах повномасштабної агресії РФ проти України

Луцик Юлія Олександрівна (кандидат економічних наук, доцент)

Деменев Олександр Миколайович (кандидат технічних наук, доцент)

Пархоменко Павло Петрович (кандидат економічних наук)

Телегін Вадим Володимирович

Національний університет оборони України, Київ, Україна

У статті узагальнено досвід з адаптації вітчизняної економіки, в тому числі і бізнесу, до змін ситуації в державі. Проаналізовано заходи Уряду щодо забезпечення фінансово -економічної стійкості, як однієї із ключових складових економічної безпеки та національної безпеки України в цілому. В тому числі, висвітлено проактивні заходи, які були вжити з метою мінімізації негативних наслідків інфляційних процесів та від'ємної ділової активності, оптимального використання наявних ресурсів на найбільш пріоритетних напрямках та можливі шляхи розв 'язання нагальних потреб, в першу чергу сектору безпеки і оборони та соціальної підтримки населення. Зазначено, що досвід відновлення економіки від втрат та руйнацій внаслідок бойових дій показує, що на державному рівні відбувається перегляд традиційних уявлень про економічну безпеку та національну безпеку держави в бік пріоритизації енергетичної стійкості, як однієї із визначальних складових економічної безпеки та національної безпеки в цілому.

Ключові слова: втрати економіки, адаптація економіки, інфляційний звіт, податкова політика, фінансово-економічна стійкість, оборона та безпека.

Вступ

економіка фінансовий національна безпека

З перших днів російського повномасштабного військового вторгнення в українська економіка зазнала значних втрат. Військові події завдали потужного удару по всіх ланках економічної системи держави. Системного узагальненого підрахунку збитків України, після 16-ти місячної війни, у відкритому доступі не опубліковано. Так як кожний день супроводжується черговими невідворотними втратами. Періодичні аналітичні матеріали, що з'являються у засобах масової інформації, свідчать про поступову стабілізацію економічної ситуації в державі, адаптацію економіки до умов війни і формування економічної стійкості.

Питання економічної безпеки, економічної стійкості постає як одне із найбільш пріоритетних в науковому практичному і фаховому середовищі. Із чисельних публікацій на увагу заслуговують роботи вітчизняних учених: В. Горбуліна, А. Качинського, Г. Ситника, В. Мандрагелі, В. Смолянюка, О. Суходолі, О. Резнікової та ін. [1, 2, 3, 4, 5, 6].

Питання економічної безпеки, економічної стійкості постає як одне із найбільш пріоритетних в науковому практичному і фаховому середовищі.

Із чисельних публікацій на увагу заслуговують роботи вітчизняних учених: В. Горбуліна,

А. Качинського [7, 8], Г. Ситника, В. Мандрагелі [9], В. Смолянюка [11], О. Суходолі [12], О. Резнікової [13] та ін.

Розглянуті в тезах результати аналізу щодо набутого досвіду з підтримання економічної стійкості в державі в умовах війни раніше не досліджувалися та знаходяться на початковому етапі свого становлення та розвитку.

Відповідно мета дослідження - дослідити сутність економічної безпеки та довести посилення ролі і важливість питання економічної стійкості, особливо за умов повномасштабної агресії рф: узагальнити досвід з адаптації вітчизняного економіки, в тому числі і бізнесу, до змін ситуації в державі, проаналізувати заходи Уряду щодо забезпечення фінансово-економічної стійкості, як однієї із ключових складових економічної безпеки та національної безпеки України в цілому.

Матеріали та методи

Так, 19 травня 2023 року у електронному виданні “Економічна правда” було опубліковано інтерв'ю Міністра фінансів України Сергія Марченка стосовно заходів Уряду щодо стабілізації фінансово - економічної ситуації в державі, а також вкладу українського бізнесу у наближення перемоги. Міністр концентровано виокремлює принципові форс-мажорні проблеми національної економіки, які раптово виникли з моменту агресії рф проти України, висвітлює проактивні заходи Уряду, які були вжити з метою мінімізації негативних наслідків для економіки країни та можливі шляхи розв'язання нагальних потреб сектору безпеки та оборони держави [14].

Виклики та абсолютна невизначеність полягали у наступному:

фактичний параліч бізнесу в Україні у перші місяці війни. Станом на травень 2022 року майже 79% малих і середніх підприємств повністю або частково призупинили роботу. Лише незначна частина підприємств, здійснила релокацію та відновила роботу;

розрив ланцюгів постачання, проблеми пов'язані із логістикою, значно ускладнили, однак не зупинили роботу виробничого сектору економіки;

загальне падіння економіки за підсумками 2022 року становило 29,1%.

Результати

За оцінкою Міністра фінансів України, сьогодні держава перебуває у значно кращій економічній ситуації, порівняно з попереднім роком. Інфляція знижується швидшими темпами, ніж прогнозувалось: з 26,6% у грудні 2022 року до 17,9% у квітні 2023 року. Уряд утримується від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2%.

Відповідно до макроекономічного прогнозу Національного банку України, опублікованому в Інфляційному звіті у січні 2023 року, прогнозується зниження інфляції з весни 2023 року до 18,7%, зріст реального ВВП на 0,3%, та відновлення економіки починаючи з 2024 року, насамперед завдяки очікуваному зменшенню безпекових ризиків [15].

Безпекові ризики залишаються визначальним чинником в оцінці перспектив подальшого розвитку економіки України. Тому найвагомішим ризиком є термін та інтенсивність активних бойових дій.

Економічне зростання у наступному році відбудеться, однак повільними темпами (близько 2,0%). Повільнішим буде відновлення ринку праці, як у частині зниження безробіття, так і підвищення зарплат. Споживчі настрої також залишаться пригніченими, а девальваційні очікування вищими через менші обсяги валютних надходжень від експорту. Інфляція стримуватиметься продовженням мораторію на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги, проте значно прискориться після його скасування. У разі реалізації сценарію більш тривалої війни Національний банк України (далі - НБУ) зберігатиме жорсткіші монетарні умови. Водночас, частково негативні ефекти від продовження терміну та інтенсивності війни компенсуватимуться більшими обсягами міжнародної допомоги - у негативному сценарії МВФ фінансові потреби на чотири роки дії програми EFF, що гарантуються міжнародними партнерами, зростають до 140 млрд дол США порівняно з 115 млрд дол США у базовому сценарії.

У 2023 році в Україні не очікується різкого стрибка економічної активності на тлі високих ризиків безпеки й дефіциту електроенергії, які придушуватимуть споживчі й інвестиційні настрої. Економічна активність залишатиметься слабкою, але поступово пожвавлюватиметься в міру зниження безпекових ризиків. Нацбанк прогнозує значне підвищення рівня безпеки лише на початок 2024 року. Дані в новому інфляційному звіті Нацбанку свідчать, що втрати ВВП цього року становитимуть 1,9 відсоткового пункту, а у 2024-му - 0,6 відсоткового пункту.

Є ще й інші фактори, які очікувано негативно вплинуть на економіку в 2023 році. Серед них: зниження споживання, високий рівень безробіття, слабкі темпи повернення мігрантів, складнощі з весняним посівом, скорочення експорту.

Відповідно до щомісячному трекеру економіки України під час війни у квітні 2023 року річна інфляція становила 17,9% розрахункового рівня (далі - р/р.). У травні - 15,3% р/р. Інфляція сповільнювалася за всіма категоріями товарів та послуг. Залежно від того, наскільки серйозними будуть наслідки знищення Каховської ГЕС, вони також можуть негативно вплинути і на темпи сповільнення інфляції [18].

Серед основних чинників, які впливають на сповільнення інфляції - стабільне енергопостачання, зменшення світових цін на паливо та відмова уряду та НБУ від фінансування дефіциту бюджету за рахунок друку гривні.

Облікова ставка залишається незмінною на рівні 25%. Наразі НБУ планує починати зменшувати ії у IV кварталі 2023 року. Раніше планували робити це у II кварталі 2024, але сповільнення інфляції та стабілізація макроекономічного становища сприяє більш ранньому зниженню ключової ставки. Дохідність однорічних гривневих військових облігацій залишається на рівні 18.5%. Середні ставки за депозитами фізичних осіб (UIRD) стабілізувалися у коридорі 13-14% і практично не зростають.

Все ще існує потреба у великих продажах валюти з боку НБУ. Однак, міжнародні резерви НБУ продовжують бити рекорди та за результатами квітня сягнули 35,9 млрд дол. США. Це новий історичний максимум за одинадцять років. На зростання резервів вплинули в першу чергу значні надходження іноземної фінансової допомоги та менші обсяги валютних інтервенцій НБУ з продажу валюти.

Офіційний курс залишається фіксованим на рівні 36,57 грн/дол. Готівковий обмінний курс гривні практично не змінювався: 37,40-37,90 грн/дол. станом на 15 квітня; 37,40-37,80 грн/дол. станом на 15 травня. НБУ поступово продовжує пом'якшувати валютні обмеження: 21 квітня розширив можливості банків здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти населенню та дозволив переказ іноземної валюти за кордон е-резидентами.

За словами Сергія Марченка, у міжнародних партнерів України викликає здивування і захоплення одночасно: як в умовах війни Уряду України вдалося у цілому утримати фінансово-економічну ситуацію в державі на належному рівні та фінансувати військову кампанію проти агресора, який в кратному співвідношенні переважає по кількості.

Запорукою таких результатів була, по-перше, система заходів, яку Уряд планомірно впроваджував до 24 лютого 2022 року, що на сьогодні дозволило забезпечити запас міцності фінансової системи.

По-друге, відповідальність та патріотизм українських підприємців, які з початку війни незважаючи на безпрецедентні виклики та абсолютну невизначеність, адаптувалися до умов війни і продовжували працювати та сплачувати податки. По- третє, міжнародна допомога країн-партнерів, яка на сьогоднішній день залишається одним із джерел фінансування першочергових потреб, так як економіка потребує відновлення.

Відповідно Урядом було вжито ряд заходів щодо стабілізації фінансово-економічної ситуації:

Заходи до формування та реалізації податкової політики. Податки є тим пальним, яке живить наше протистояння агресору, сектор безпеки і оборони фінансується виключно за рахунок податків та внутрішніх запозичень.

Так, 2,3 млн платників податків, які зареєстровані на територіях ведення бойових дій або тимчасово окупованих територіях, сплатили податків, зборів та платежів на 278,1 млрд грн (Харківська, Херсонська, Запорізька області). Державний сектор економіки та підприємці продовжували працювати, навіть на тимчасово окупованих територіях, та сплачувати податки до державного бюджету, незважаючи на утиски окупаційної влади.

Крім того, з метою підтримки Збройних Сил України, податки сплачували не тільки вчасно, а і наперед. За період з березня по червень 2022 року додатково було сплачено 32,9 млрд грн.

Завдяки неймовірним зусиллям, податкові надходження до загального фонду держбюджету (не враховуючи ряд факторів, таких як приріст за рахунок інфляції та вимушене тимчасове невідшкодування ПДВ), зросли на 2% порівняно з 2021 роком, що становило 627,7 млрд гривень.

Надзвичайно важливими є ефективні і виважені дії Уряду щодо оптимального використання наявних ресурсів на найбільш нагальні напрями (насамперед оборона та соціальна підтримка населення) та уникнення ініціатив щодо збільшення видатків без забезпечення відповідного їх покриття.

Оборона і безпека займають 2/3 видатків бюджету. Витрати на оборону за 4 місяці 2023 року склали 561 млрд гривень, що становить 57% від загальних витрат, а на громадський порядок та безпеку було витрачено 129 млрд гривень (13%). Найбільша “цивільна” стаття витрат, соціальний захист, досягла 157 млрд гривень. Інші витрати за 4 місяці 2023 року, включаючи охорону здоров'я, загальнодержавні функції та освіту, становили всього 15% витрат, або 146 млрд гривень, залишаючись на рівні помісячних витрат 2022 року в номінальному вираженні [20].

Заходи Уряду із стимулювання платників податків.

З метою, щоб приватний сектор економіки, зареєстрований на тимчасово окупованих територіях або територіях, де велись активні бойові дії, був спроможний і надалі функціонувати та підтримувати економіку, Уряд працював над створенням умов для переміщення та реєстрації підприємств на безпечній території. Було започатковано низку ініціатив, які дозволили перереєструвати та перевезти підприємства. Як результат, за рік війни майже 19 тис. підприємств змінили місце реєстрації.

Заходи Уряду із стимулювання фінансово- економічної стійкості.

Уряд України запровадив ряд програм, зокрема: кредитування “Доступні кредити 5-7-9%”, програма держгарантій на портфельній основі, державна грантова програма для бізнесу.

Заходи Уряду з підтримки стійкості енергетичної системи.

Важливою передумовою, що дасть змогу уникнути спаду економіки, за підсумками поточного року, є підтримка стійкості енергетичної системи, зменшення впливу дефіциту електроенергії (е/е) на економіку. Через цілеспрямовані атаки росії на енергетичну інфраструктуру в Україні утворився значний дефіцит е/е. Водночас, зважаючи на масштаби пошкоджень, енергосистема продемонструвала високу гнучкість та адаптивність. А завдяки пристосуванню бізнесу економіка й надалі працює, хоча на менших рівнях потужностей [17].

НБУ розглянув два сценарії подальшого розвитку подій з дефіцитом е/е: базовий і песимістичний.

Базовий - передбачає відносно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам обладнання.

Песимістичний - враховує суттєвіші руйнування енергогенеруючих підприємств або магістральних мереж, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС через зниження маневреності системи, суттєві втрати у теплота газопостачанні, а також тимчасові тривалі відключення е/е в дефіцитних областях України [19].

Дефіцит е/е призводить до зниження обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту. За реалізації базового сценарію від'ємний внесок у ВВП у 2023 році оцінено НБУ в 1,9 відсоткового пункту (в.п.), а у 2024 році - ще в 0,6 в. п. Натомість, якщо реалізується негативний сценарій, то внесок буде суттєвішим - 3,6 в. п. та 1,5 в. п. відповідно у 2023 та 2024 роках.

Дефіцит е/е також призводить до втрат зовнішньої торгівлі, передусім через збільшення імпорту нафтопродуктів та енергоносіїв. У базовому сценарії втрати у 2023 році оцінено у 2 млрд дол. США та ще в 0,5 млрд дол. США у 2024 році, в негативному - 4 млрд дол. США та 1,2 млрд дол. США відповідно.

Внаслідок зростання виробничих витрат бізнесу проінфляційний вплив енергетичного терору посилиться порівняно з попереднім роком та в ІІ-ІІІ кварталах 2023 року становитиме 3 в. п., а наприкінці року знизиться до 2 в. п. за реалізації як базового, так і песимістичного сценаріїв. У другому сценарії вищий тиск з боку витрат компенсується слабшим сукупним попитом.

Поточний макропрогноз НБУ ґрунтується на базовому сценарії.

Слід зазначити, що за останнє півріччя Урядом проведена значна робота із зменшення дефіциту електроенергії та його негативного тиску на економіку.

Згідно повідомленню Департаменту комунікацій Секретаріату КМ України, від 05.05.2023 року КМ України за поданням Міністерства енергетики схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року. Документ відображає цілі Європейського зеленого курсу та базується на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки

України. У Стратегії, зокрема, враховані:

наслідки повномасштабної війни російської федерації проти України, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми;

результати приєднання ОЕС України до європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E) та поглиблення інтеграції енергетичної системи України в загальноєвропейську;

наявність новітніх технологій (зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, малі модульні ядерні реактори, установки зберігання енергії тощо), технічні зміни в енергетичному секторі, світові тренди та інноваційні рішення, вимоги до екологічної безпеки згідно з нормами ЄС та прийнятим зобов'язанням України;

міжнародні зобов'язання України щодо енергоефективності та використання ВДЕ, зменшення викидів парникових газів тощо;

децентралізація генерації електроенергії по всій території країни для поліпшення стійкості та надійності енергозабезпечення.

Уряд Італії через Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надасть EUR10 млн гранту НЕК "Укренерго" на підтримку ліквідності і проведення ремонтних робіт. Фінансування від Італії допоможе забезпечити "Укренерго" ліквідністю та провести термінові ремонтні роботи.

Модернізована НЕК "Укренерго" повідомила про завершення модернізації та успішне триденне з 7 квітня цього року тестування потужної міждержавної ЛЕП 400 кВ між Україною та Польщею спільно з польським оператором системи передачі PSE. Загальна вартість проекту становила 350 млн грн, крім того, приблизно 1 тис. тонн необхідного обладнання надано безкоштовно польськими партнерами. Лінія посилить зв'язки між українською та європейською енергосистемами, становить додатковий елемент європейської енергетичної безпеки та сприяє розвитку стабільної енергомережі в Україні.

П'ятого травня 2023 року Державне підприємство Національна акціонерна енергетична компанія «Енергоатом», МАГАТЕ і Міністерство Європи та закордонних справ Франції уклали тристоронню угоду про співпрацю. Документ передбачає надання Францією допомоги для Енергоатома у закупівлі через МАГАТЕ запасних частин для дизель-генераторів.

Словацький оператор системи передачі SEPS передає «Укренерго» 8 вантажівок обладнання для відновлення магістральних підстанцій, що постраждали під час російських ракетних атак та обстрілів. Обладнання загальною вартістю 1 мільйон євро допоможе відновити роботу кількох високовольтних підстанцій у різних регіонах України.

Для сприяння стійкості енергетичної системи, Кабінет Міністрів України схвалив, за поданням Міністерства енергетики України “Енергетичну стратегію України до 2050 року”, де враховані наслідки повномасштабної війни, посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми. Енергетична стратегія відповідно до Європейського зеленого курсу базується на принципах комплексного підходу до формування та реалізації політики у сфері енергетики, створення умов для сталого розвитку економіки України. Домінантом Стратегії є наголошення пріоритетності посилення ролі енергетичної безпеки та зміцнення стійкості енергосистеми держави.

Заходи Уряду з підтримки співпраці з міжнародними партнерами щодо перспектив отримання зовнішнього фінансування. Міжнародна допомога залишиться ключовим джерелом фінансування першочергових потреб і дефіциту державного бюджету в тому числі.

Національний банк підтримуватиме тісну взаємодію з Урядом для сприяння залученню необхідного зовнішнього фінансування від міжнародних організацій та країн-партнерів. Ключову роль у покритті бюджетних потреб відіграватиме нова програма МВФ. МВФ, разом із НБУ та Урядом, планують вжити ряд спільних заходів з активізації ринку внутрішніх державних боргових запозичень, що дасть змогу уникнути емісійного фінансування бюджетного дефіциту та підтримати фінансову складову економічної стійкості, як засобу забезпечення економічної безпеки держави.

Заходи Уряду з відновлення інфраструктури та виробництва України. Плани по відновленню України після війни передбачають тісну співпрацю з міжнародними організаціями, оскільки необхідні інвестицій для відновлення інфраструктури та виробництва вимірюються вже сотнями мільярдів доларів США. Реалізація таких програм дозволить прискорити темпи економічного зростання, збільшити доходи населення і знизити безробіття.

У 2022 році Україна отримала 31,1 млрд доларів США іноземних грантів і кредитів, що в середньому становить 3,1 млрд доларів США за місяць війни. Однак виплати не були ні стабільними, ні регулярними, в окремі місяці спостерігалися як надзвичайно високі, так і низькі обсяги фінансування. Нерегулярні виплати зашкодили виконанню бюджету. І США, і ЄС заявляють, що одним із їхніх пріоритетів є надання фінансової допомоги Україні у 2023 році вчасними та стабільними виплатами.

У квітні Україна отримала 5,6 млрд доларів іноземного фінансування. Так, Україна отримала 1,65 млрд дол. США кредиту від ЄС та 1,25 млрд дол. гранту від США. Також надійшов перший транш кредитного фінансування від МВФ у розмірі 2,7 млрд дол. США; на 2023 рік заплановано надходження ще двох траншів.

У травні Україна отримала 3,3 млрд дол. США іноземного фінансування. Зокрема, надійшло 1,6 млрд дол. кредиту від ЄС, 1,25 млрд дол. гранту від Сполучених Штатів та 384 млн дол. кредиту від Світового Банку.

У червні Україна має отримати другий транш кредиту від МВФ розміром 900 млн дол.

Перспективи отримання закладеного в бюджет зовнішнього фінансування (на рівні 38,2 млрд дол. США) поліпшилися з моменту ухвалення проекту бюджету. Однак обсяги фінансування залишаються доволі амбітними. Водночас фактичні обсяги залучень уряду на внутрішньому борговому ринку, ураховуючи заходи НБУ та Міністерства фінансів з пожвавлення цього ринку, можуть виявитися більшими, ніж закладалося в бюджет.

Потреби України в додатковому фінансуванні державного бюджету збільшилися до 59,3 млрд доларів США. Проте обсяг підтвердженого та отриманого іноземного фінансування на 2023 рік становить лише 41,6 млрд доларів США, на додачу до чого уряд вже випустив ОВДП на 6,8 млрд доларів США. Це створює фінансовий розрив у розмірі 10,9 млрд доларів США.

Частину розриву профінансують за рахунок додаткових випусків ОВДП. Проте це все ще залишить розрив у декілька млрд доларів США, який повинен бути профінансованим додатковими зобов'язаннями з боку зарубіжних партнерів [20].

Обговорення

Висновки

З наведеного у статті огляду і аналізу проблем стану економіки України та прийнятих Урядом заходів з досягнення фінансово-економічної стійкості економіки в умовах воєнного часу витікає, що прийняті заходи поступово досягають своєї мети, як мінімум на даному етапі, та дають можливість для очікування успішних дій української армії та продовження дослідження стану економіки держави шляхом співставного періодичного аналізу макроекономічних показників. А саме.

1. Незважаючи на форс-мажорні проблеми національної економіки, які раптово виникли з початку агресії рф проти України, Уряду України вдалося у цілому втримати фінансово-економічну ситуацію в державі під контролем та фінансувати військовий опір агресору.

2. Одним із чинників таких результатів була система заходів, які Уряд планомірно впроваджував задовго до лютого 2022 року, і це дозволило забезпечити запас міцності і стійкості фінансово-економічної системи, здатність її адаптуватися до умов воєнного стану, забезпечити функціонування українського бізнесу, в першу чергу - виробничого сектору національної економіки, та вчасної сплати податків.

3. Для надання спроможності бізнесу, зареєстрованому на тимчасово окупованих територіях або територіях, де велись активні бойові дії, Уряд забезпечив переміщення та реєстрацію близько 19 тис. підприємств на більш безпечних територіях.

Окрім того, за період з березня по червень 2022 року додатково наперед було сплачено 32,9 млрд грн податків до державного бюджету України, які мали б надійти пізніше. Завдяки зусиллям бізнесу податкові надходження до загального фонду держбюджету зросли на 2% проти 2021 року, встановивши 627,7 млрд гривень.

4. Завдяки заходам з підтримання стійкості фінансово-економічної системи держава сьогодні перебуває у значно кращій економічній ситуації, порівняно з попереднім роком. Інфляція знижується швидшими темпами, ніж прогнозувалось - з 26,6% у грудні 2022 року до 17,9% у квітні 2023 року. Уряд утримується від монетарного фінансування у 2023 році, а прогноз зростання ВВП підвищено до 3,2%.

5. Для забезпечення фінансово-економічної стійкості держави Уряд України запровадив ряд програм, зокрема: кредитування "Доступні кредити 5-7-9%"; державна грантова програма підтримки бізнесу переробної агротехнічної сфери; програма держгарантій на портфельній основі.

6. Міжнародна допомога залишиться ключовим джерелом фінансування бюджетних потреб у поточному році а також дасть змогу підтримувати міжнародні резерви на достатньо високому рівні. Міжнародна допомога від країн партнерів дасть змогу уникнути надмірного емісійного фінансування бюджетного дефіциту та підтримати фінансову складову економічної стійкості, як засобу забезпечення економічної безпеки держави на достатньому рівні.

7. Згідно щоквартальному Інфляційному звіту НБУ, за січень 2023 року бізнес і населення продемонстрували високий рівень адаптивності та стійкості у 2022 році, що підтримуватиме економіку і надалі, а початок поступового відновлення економіки прогнозується з 2024 року. Проте високі безпекові ризики все ще обмежуватимуть економічну активність у 2023 році, а дефіцит електроенергії позначатиметься ще й у 2024 році. Важливою передумовою, що дасть змогу уникнути спаду економіки, за підсумками поточного року є підтримка стійкості енергетичної системи.

8. Внаслідок повномасштабної війни російської федерації проти України одним із принципових поглядів Уряду на значимість традиційних складових економічної безпеки держави постає усвідомлення на державному рівні необхідності зміцнення стійкості енергосистеми та посилення ролі енергетичної безпеки як однієї із пріоритетних складових економічної безпеки та національної безпеки у цілому.

9. Відповідно до прогнозу НБУ у 2024-2025 роках економіка відновлюватиметься завдяки зниженню безпекових ризиків та, як наслідок, налагодженню виробничих і логістичних процесів при збереженні значних фіскальних стимулів. Втім, реальний ВВП перебуватиме значно нижче свого потенційного рівня через значні втрати виробничого та людського потенціалу. За оцінками НБУ, у 2024 році економіка зросте на 4,1%, а у 2025 році - ще на 6,4%.

10. Однак слід прийняти до уваги, що основним припущенням досить оптимістичного макропрогнозу НБУ є сподівання на успішні дії Збройних Сил України, започаткування нової програми з МВФ, проведення злагодженої монетарної та фіскальної політики, поступового нівелювання дисбалансів, зокрема в енергетичній сфері в тому числі.

Таким, чином, бізнес і населення продемонстрували високий рівень адаптивності та стійкості. Однак, економічна активність у 2023 році, все ще залишатиметься не достатньо стійкою, поступово пожвавлюватиметься.

Незважаючи на форс-мажорні обставини, які виникли з початком агресії рф проти України, Уряду України вдалося втримати фінансово-економічну ситуацію в державі під контролем. Досягнення міцності і стійкості фінансово-економічної системи, відбулося за рахунок планомірного впровадження Урядом системи заходів, що дозволило адаптувати економіку до умов воєнного стану, забезпечити функціонування виробничого сектору національної економіки і українського бізнесу.

Відповідно до прогнозних показників, у 2024-2025 роках економіка відновлюватиметься завдяки покращенню споживчих та ділових настроїв, активізації інвестиційної діяльності, налагодженню виробничих і логістичних процесів. Однак слід зазначити, що основним припущенням цього досить оптимістичного прогнозу є сподівання на суттєве зниження безпекових ризиків завдяки успішним бойовим діям Збройних Сил України.

Список використаних джерел

2. Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану. Постанова КМ України від20.03.2022 р. № 335.

3. Майбутнє безпекове середовище 2030: Стратегічне передбачення. Міністерство оборони України : Київ, 2019. 50 с.

4. Економіка війни: як виглядає сучасний перехід навійськові рейки? URL: https://savelife.in.ua/ua/ekonomika-vijny- yak-vyglyadaye-suchasnyj-perehid-na-vijskovi-rejky/ (датазвернення 10.05.2023).

5. Економіка війни та повоєнний економічний розвиток України: проблеми, пріоритети, завдання. URL:https://www.prostir.ua/?news=ekonomika-vijny-ta-povojennyj- ekonomichnyj-rozvytok-ukrajiny-problemy-priorytety-zavdannya (дата звернення 12.05.2023).

6. Де взяти фінансові ресурси для підтримки воєнноїекономіки і оборони. URL:https://www.epravda.com.ua/columns/2022/05/16/687087/ (дата звернення 12.05.2023).

7. Горбулін В. П., Шеховцов В. С., Шевцов А. І. ОПК України: кроки до стабілізації діяльності та розвитку в умовах гібридної війни. Стратегічна панорама, 2016. № 2. С. 54-62.

8. Горбулін В. П., Качинський А. Б. Стратегічне планування: вирішення проблем національної безпеки. Київ : НІСД, 2010. 288 с.

9. Ситник Г. П., Абрамов В. І., Мандрагеля В. А. та ін. Обґрунтування концептуальних та організаційно-правових засад розробки паспортів загроз національній безпеці України : навч.-метод, посіб. / за ред. Г. П. Ситника. Київ : НАДУ, 2012. 52 с.

10 Власюк О. С. Національна безпека України: еволюція проблем внутрішньої політики: вибр. наук. праці. Київ : НІСД, 2016. 528 с.

11. Смолянюк В. Ф. Системні засади національної безпеки України. Вісник Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». 2018. № 2 (37). С. 107-126.

12. Суходоля О. М. Стійкість енергетичної системи чистійкість енергозабезпечення споживачів: постановкапроблеми. Стратегічні пріоритети. 2018. № 2. С. 101- 117

13. Резнікова О. О. Національна стійкість в умовах мінливого безпекового середовища : монографія. - Київ : НІСД, 2022. - 532 с.

14. Колонка Міністра фінансів Сергія Марченка для Економічної правди (19.05.2023).https://www.kmu.gov.ua/news/kolonka-ministra-finansiv- serhiia-marchenka-dlia-ekonomichnoi-pravdy-19052023 . Дата звернення 28.05.23 року.

15. Макроекономічний прогноз до Інфляційного звіту, січень 2023 року. Національний банк України. URL: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Macroeconomic_Foreca st_table_2023_01 (дата звернення 28.05.23 року).Ухвалено за основу законопроект щодо забезпечення стабільного функціонування підприємств ОПК.

https://armyinform.com.ua/2022/05/03/pryjnyato-za-osnovu- zakonoproyekt-shhodo-zabezpechennya-stabilnogo- funkczionuvannya-pidpryyemstv-opk/ (дата звернення 28.05.23 року)

16. Ситуація в енергетиці. Департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів України, опубліковано 05 травня 2023 року. URL : https://www.kmu.gov.ua/news/5-travnia- sytuatsiia-v-enerhetytsi (Бата звернення 28.05.23 року).

17. Трекер економіки України під час війни. Лаконічнийформат щомісячних досліджень про стан економіки України від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну. URL : https://ces.org.ua/tracker-economy-during-the-war/ (датазвернення 11.06.23.)

18. Національний банк прогнозує зниження інфляції вцьому році та повноцінне відновлення економіки з 2024 року - Інфляційний звіт 02.02.2023 року URL:https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-prognozuye- znijennya-inflyatsiyi-v-tsomu-rotsi-ta-povnotsinne-vidnovlennya- ekonomiki-z-2024-roku-inflyatsiyniy-zvit (дата звернення28.05.23 року)

19. Трекер економіки України під час війни . Самойлюк М. Дослідження URL: https://ces.org.ua/tracker-economy-duiing-the- war/ (дата звернення 28.05.23 року).

Размещено на Allbest.ru