Підходи до оцінки творів живопису в умовах асиметричності інформації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Підходи до оцінки творів живопису в умовах асиметричності інформації

Андрєєв Андрій Володимирович, аспірант

Ефективне управління художніми активами, побудова відповідної інвестиційної стратегії на міжнародному артринку неможливі без об'єктивної оцінки цих творів. Підвищена увага до творів мистецтва як альтернативних об'єктів інвестування, що дозволяють зберегти капітал та отримати високі прибутки, призвела до суттєвих змін у поведінці інвесторів.

Артринок є одним із найбільш ємних і динамічних світових ринків альтернативного інвестування, що характеризується специфічними рисами, які впливають на процес формування ціни на артоб'єкти.

Проблема невизначеності артінвестування характеризується недостатністю забезпечення процесу прийняття обґрунтованого рішення інформацією щодо здійснення інвестування на ринку артіндустрії: учасники артринку не впевнені, чи дійсно артоб'єкти мають будь-яку художню цінність, не кажучи вже про довгострокову економічну ефективність артінвестування [1, 2].

Аналіз діяльності учасників українського ринку антикваріату є надзвичайно складним, оскільки характерними для нього рисами в нашій країні є значна тінізація, недостатність та асиметричність існуючої інформації. Діяльність учасників ринку в переважній більшості розвивається поза обліком і контролем зі сторони держави, про що свідчить відсутність належної статистичної інформації, а та що є відображає зафіксовані митними органами порушення щодо неправомірного вивезення творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату за межі митної території країни.

Практика ж тих учасників ринку, які намагаються здійснювати свою діяльність прозоро є далекою від світових стандартів: нечисленні аукціонні доми не оприлюднюють інформацію щодо вартості виставлених на продаж творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, а відтак і результати проведених торгів, що робить таку інформацію закритою; популярність он-лайн торгівлі хоч і зросла за останні роки (з'явились спеціалізовані та універсальні торговельні майданчики), проте й надалі існує незахищеність як покупців, так і продавців творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату через вплив асиметричної інформації на прийняття рішень [3].

Б. Фрей в своїх роботах [4, 5] присвятив дослідження визначенню фундаментальних детермінант попиту та пропозиції на артринку та встановили їх особливий вплив на ціну арт об'єктів. Він довів, що картини французьких імпресіоністів і старих майстрів в період з 1635 по 1987 рр., характеризуються високою віддачею на вкладені інвестиції.

Системний підхід до оцінки ринкової вартості шедеврів розроблено Kunst Asset Management GmbH і викладено в форматі моделі оцінки художніх активів (МОХА, Art Asset Pricing Model). За цим підходом вартість картини визначається як сума різних чинників формування ціни (з яких фактор автора є однією з важливих, але далеко не єдиною детермінантою ціни), зважених на коефіцієнти значущості цих чинників.

У свою чергу, ці вагові коефіцієнти розраховуються на основі регресивного статистичного аналізу історичної цінової інформації по картинам, включеним до списку KunstAM Тор 500 починаючи з 1985 р. Емоційний ефект (psychic returns) включає, але не обмежуючись ними, естетичне задоволення та інші ефекти престижу та взаємодоповнюваності.

Фінансовий ефект залежить від зміни вартості предметів мистецтва. Ціни на твори мистецтва формуються з врахуванням фактичних ринкових цін та експертного оцінювання. Взагалі, легше визначити фінансову прибутковість, ніж емоційний ефект від володіння предметами мистецтва інвестиційної якості.

Власність на об'єкти мистецтва генерує два типи прибутку: фінансові та ірраціональні (емоційні). Модель МОХА (Art Asset Pricing Model) базується на системному підході до оцінки ринкової вартості артоб'єкта й дозволяє визначити вартість артоб'єкта як суму різних чинників формування ціни, зважених на коефіцієнти значущості цих чинників.

Вагові коефіцієнти розраховуються на основі регресивного статистичного аналізу історичної цінової інформації по об'єктам інвестування. Доведено, що експертне оцінювання арт об'єкта є важливою складовою процесу ціноутворення та мінімізації ризику інвестування на ринку артіндустрії.

Намагаючись уникнути можливих помилок, експерти виконують широке коло досліджень, рухаючись у рамках таких методів оцінки:

порівняльний метод дослідження - один із головних, який передбачає вивчення широкого спектра іконографічного матеріалу;

художній є продовженням порівняльного; передусім виявляються візуальні очевидні стилістичні ознаки твору, майстерність художника, вказуються особливості колористичної гами та інші складові мистецтвознавчого дослідження;

історіографічний передбачає вивчення літописів, оповідань, щоденників, листів, бібліографічного матеріалу;

утилітарний (структурно-функціональний) дозволяє визначити утилітарне призначення портретів, їхню функцію в суспільстві та виявити тип портрета: ктиторський, родинний, натрунний;

візуально-просопографічний включає просопографічне "зчитування" інформації, яка "надходить" із гербів, одягу портретованого, навколишнього антуражу та написів на портреті;

техніко-технологічне (фізико-хімічне, мікроскопічне та ін.) дослідження дозволяє додатково розкрити широкий спектр питань: встановити мистецьку школу, датування, підтвердження оригінальності полотна та ін."

Останнім часом набули поширення незалежні, раціональні і публічно відкриті підходи до оцінки шедеврів, що базуються на обробці статистичної інформації про аукціонні продажі за базами даних таких провідних компаній як: французькі компанії Artprice і Akoun, а також німецька - Artnet.

Для більшої прозорості ці компанії першими застосували до оцінки картин підхід усереднення, використовуючи показники середньої ціни і середньої вартості квадратного сантиметра картин для тих або інших художників. Проте аналіз оцінки картин найвідоміших художників, вартість яких вимірюється мільйонами доларів США, показує, що оцінка за квадратний сантиметр полотна виявляється просто недоцільною, - картини одного учасника, написані в один і той же період, можуть відрізнятися за вартістю в кілька разів через вплив таких чинників, як провенанс (відомості про те, хто раніше володів картиною і наскільки ця інформація достовірна), сюжет і пов'язана з ним історія, наявність копій і відбитків в літературі, фізичний стан, і десятка інших причин.

Важливим на міжнародному артринку є врахування премії за ірраціональність (ціни сприйняття, irrational premium, IP), що відображає емоційні особливості ціноутворення на даному ринку, не пов'язані з власне інвестиційними якостями предмета мистецтва.

Яскравим прикладом цього явища є випадок, коли японський колекціонер Р. Сайто заплатив у 1990 р. 82,5 млн. долл. за портрет доктора Гаше, написаний В. Ван Гогом. Сайто придбав картину просто тому, що «імідж доктора сподобався йому, у ньому він побачив себе» [6, с.324].

Спеціалісти компанії Kunst Asset Management GmbH оцінили сплачену колекціонером премію за ірраціональність у розмірі не менше, ніж 30% від справедливої вартості шедевру. Премія за ірраціональність пояснює, яку додаткову суму готовий заплатити споживач понад справедливу ціну твору.

В її основі лежить низка психологічних мотивів ірраціональної поведінки [6]: художній актив інвестиційний стратегія

радість володіння» - повністю емоційний мотив, що складається з естетичних властивостей предметів мистецтва і загального світосприйняття покупця на даний момент. Моделювання цієї складової ірраціональної премії не має сенсу, її розмір визначається суб'єктивно у процесі торгівлі;

PR-ефект - це прагматичний мотив, вплив якого можна пояснити на прикладі публічної передачі великим підприємцем шедевру в подарунок державному музею. Іншими словами, це оцінена у вартість подарованої картини додаткова репутація соціальної відповідальності мецената. Вміння вловити можливий PR-ефект і його ціну для контрагента та вміння його експлуатувати у власних інтересах служить важливим елементом торгової стратегії на ринку творів мистецтва;

патріотичний або сентиментальний мотив - це найбільш поширена причина купівлі шедеврів з великою премією колекціонерами, які керуються необхідністю витратити частину свого капіталу заради високих цілей. Для таких покупців PR-ефект може не мати жодного значення, а радість володіння у їхньому розумінні часто обмежена відчуттям близького кінця їхнього життя. Розмір цієї складової премії за ірраціональність також визначається суб'єктивно у процесі торгівлі;

ціна доступу або ціна статусу - класична компонента премії за ірраціональність для нових покупців на ринку творів мистецтва, що не мають сімейних традицій колекціонування. Як правило, такі споживачі нагромадили капітал відносно недавно, у першому поколінні. Це свого роду один з випадків описаного вище PR-ефекту, результатом якого, за розрахунками покупця, має стати отримання певного визнання в суспільстві або в окремих осіб, наприклад продавця - контрагента за угодою. Як і у випадку з PR-ефектом, успішна стратегія інвестування на артринку передбачає вміння виокремити в середовищі покупців тих, хто готовий доплачувати за статус, а також оцінити розмір ірраціональної премії, яку такий покупець може сплатити.

Література

1. Момот Т. В., Момот Д. Т. Інфраструктура ринку арт-індустрії: аналіз сучасної структури та функцій. Сучасний стан наукових досліджень та технологій в промисловості. 2018. № 2 (4). C. 34-44.

2. Moulin, R. The French Art Market. A Sociological View. New Brunswick: Rutgers University Press. 227 p.

3. Демкін Х. БЕНЧМАРКІНГ У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ УЧАСНИКІВ РИНКУ АНТИКВАРІАТУ В УКРАЇНІ // Вісник Львівського університету. Серія економічна. - 2020. - Випуск 59. - С. 140-151.

4. Frey, B. S., Pommerehne, W. W. Muses and Markets: Explorations in the Economics of the Arts. Blackwell, Oxford, 1989. - 219 p.

5. Frey, Bruno S; Cueni, Reto (2013), "Why invest in art?", The economists' voice, No. 10 (1), P. 1-6.

6. Saltzman C. Portrait of Dr. Gachet, the Story of a Van Gogh Masterpiece. Penguin Books, 1999. P.324.

Размещено на Allbest.ru