Формування загальної структури науково-методичного апарату управління внутрішніми ризиками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування загальної структури науково-методичного апарату управління внутрішніми ризиками

Віктор Якубовський

начальник кафедри прикордонної служби, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Більшість управлінських рішень начальниками органів охорони державного кордону приймаються в умовах ризику, що обумовлено багатьма чинниками, зокрема відсутністю достатньої інформації про сфери діяльності, наявністю суперечливих тенденцій, елементами випадковості тощо. У цих умовах виникає неясність і невпевненість в отриманні очікуваного кінцевого результату, підвищується імовірність появи негативних наслідків. Це стосується як критичних ситуацій, коли ризики найбільш “яскраві” і очевидна необхідність їхнього обліку для вироблення стратегії дій з подолання такої критичної ситуації, так і в ситуаціях стабільного функціонування і навіть розвитку, коли потрібно приймати відповідні рішення, що стосуються поточної та перспективної діяльності органу охорони державного кордону. Зі сказаного випливають вимоги до керівництва органу охорони державного кордону та його управлінського особового складу щодо розширення та поглиблення знань з методології управління ризиками. управління внутрішній ризик

Відповідно до зазначеного у статті акцентовано на формуванні загальної структури науково-методичного апарату управління внутрішніми ризиками, що містить: вимоги до управління ризиками, принципи та функції управління ризиками, моделі та методи, що використовують у системі управління ризиками.

Для формування системи вимог, що висувають до управління ризиками, у дослідженні було проведено експертне опитування, до якого були залучені офіцери-аналітики, які згідно зі своїми функціональними обов'язками аналізують ризики, і науково-педагогічний склад кафедр Національної академії Державної прикордонної служби України. Частину зазначених вимог надалі буде використано для верифікації і компаративного аналізування удосконаленого науково- методичного апарату.

Ефективне функціонування системи управління ризиками вимагає дотримання певних принципів, які мають бути закладені в неї на етапі її проєктування та побудови. Досліджуючи внутрішні ризики в діяльності органу охорони державного кордону, пропонується принципи управління ризиками поділити на системні та специфічні. Системні принципи обумовлені загальносистемними процесами, а специфічні визначаються основними цілями та специфікою управління ризиками. Зміст процесу управління ризиками становлять функції у загальному циклі управління ризиками, основними з яких є: прогнозування; організація; регулювання; координація; мотивація; контроль. Цикл управління ризиками має містити виконання таких процедур: планування; ідентифікація; якісна та кількісна оцінка внутрішніх ризиків; планування реагування на ризик; моніторинг і контроль ризиків.

Отримані під час дослідження результати дозволять сформулювати необхідну перспективну парадигму управління внутрішніми ризиками та побудувати модель раціонального управління ризиками, яка відповідатиме вимогам, що висувають, і принципам управління ризиками.

Ключові слова: орган охорони державного кордону; внутрішні ризики; вимоги до управління ризиками; принципи управління ризиками; функції управління ризиками; моделі; методи управління ризиками.

Iakubovskyi V. FORMATION OF THE GENERAL STRUCTURE OF THE SCIENTIFIC AND METHODOLOGICAL APPARATUS FOR INTERNAL RISK MANAGEMENT

The majority of management decisions by the heads of the state border protection bodies are made under conditions of risk, which is caused by a number of factors, in particular, the lack of sufficient information about the spheres of activity, the availability of contradictory tendencies, the elements of randomness, etc. Under these conditions there is uncertainty

and uncertainty in obtaining the expected final result, and the probability of negative consequences increases. This applies both to crucial situations, when the risks are the most “bright” and there is an obvious need to account for them in order to develop a strategy of actions to overcome such a critical situation, as well as in the situations of stable functioning and even development, when it is necessary to make appropriate decisions regarding the current and prospective activities of the state border protection body. The requirements for the management of the state border protection body and its management staff regarding the expansion and deepening of knowledge of risk management methodology follow from the above.

The article focuses on the formation of the general structure of the scientific and methodological apparatus of internal risk management, which includes: requirements for risk management, principles and functions of risk management, models and methods used in the risk management system.

In order to form a system of requirements for risk management, an expert survey was conducted in the study, which involved analyst officers who, according to their functional duties, perform risk analysis, and the scientific and pedagogical staff of the departments of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Part of the specified requirements will be used for further verification and comparative analysis of the improved scientific and methodological apparatus.

The effective functioning of the risk management system requires compliance with a number of principles that must be incorporated into it at the stage of its design and construction. Investigating internal risks in the state border protection body activities, it is proposed to divide the principles of risk management into systemic and specific. Systemic principles are determined by system-wide processes, and specific ones are determined by the main goals and specifics of risk management. The contents of the risk management process are functions in the general cycle of risk management, the main of which are: forecasting, organization, regulation, coordination, motivation, control. Accordingly, the risk management cycle should include the following procedures: planning, identification, qualitative and quantitative assessment of internal risks, risk response planning, risk monitoring and control.

The results obtained during the research will make it possible to formulate the necessary prospective paradigm of internal risk management and build a model of rational risk management that will meet the requirements and principles of risk management.

Key words: state border protection body; internal risks; risk management requirements; risk management principles; risk management functions; models; risk management methods.

ВСТУП

Постановка проблеми. Сучасний орган охорони держаного кордону (далі - ООДК) щодня стикається з різноманітними ризиками. Керівники ООДК далеко не завжди приділяють увагу управлінню внутрішніми ризиками, що призводить до збоїв в управлінській, оперативно-службовій та повсякденній діяльності, у роботі з особовим складом тощо. Ризики виникнення подібних ситуацій становлять загрозу для функціонування ООДК, можуть спричинити зниження результативності діяльності, заважають реалізації планів, а також ставлять під загрозу знаходження на посаді самого керівника ООДК.

Щоб зберегти стабільність функціонування ООДК, потрібна правильно побудована система управління внутрішніми ризиками (далі - СУВР). Основна мета СУВР - збільшення вірогідності успішної реалізації покладених на ООДК функцій через зниження ступеня впливу внутрішніх ризиків до прийнятного рівня. Тому дане питання залишається актуальним, зокрема, існує необхідність удосконалення комплексної системи СУВР в органах охорони державного кордону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливий внесок у дослідження проблем формування, функціонування, розвитку систем управління ризиками та їхніх організаційних структур внесли зарубіжні та вітчизняні вчені. Зокрема, концептуальним питанням ризик-менеджменту присвятили свої праці науковці О. Бабина, М. Тарашевський [1], Т. Цвігун [2], І. Горго [3], І. Вербіцька [4], Н. Ско- пенко [5]. Досліджували питання управління ризиками в діяльності органів державної влади науковці В. Сороко та О. Білявська [6], [7].

Окремі питання функціонування системи аналізу ризиків у Державній прикордонній службі України (далі - ДПСУ) досліджували такі науковці: А. Махнюк, О. Кириченко [8], О. Ставицький [9] та ін. У методичних документах [10], [11] висвітлено рекомендації Агенції Європейського Союзу Frontex щодо аналізу ризиків у сфері прикордонної безпеки. Результати аналізу зазначених наукових, методичних праць і чинник нормативних документів дозволяють стверджувати, що в них розглянуті загальні положення з аналізу ризиків, що пов'язані із зовнішніми небезпеками та викликами у сфері забезпечення безпеки державного кордону (далі - ДК).

Без сумніву, зазначені роботи зробили значний внесок у розвиток теорії і практики управління ризиками, але, загалом, не визначили єдиного підходу до методології побудови та розвитку системи управління внутрішніми ризиками в органах Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), зокрема щодо формування загальної структури науково-методичного апарату управління внутрішніми ризиками. Такі упущення можуть спричинити суттєві прорахунки в оперативно-службовій та повсякденної діяльності, ускладнити процес управління ООДК і вказують на необхідність подальших досліджень питань, що пов'язані з формуванням ефективної системи управління внутрішніми ризиками, що і підкреслює актуальність обраної тематики дослідження.

Мета статті - формування загальної структури науково-методичного апарату управління внутрішніми ризиками в органі охорони державного кордону.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Ризики - це об'єктивний і неминучий чинник будь-якої діяльності ООДК. Тому перед керівником ООДК та його органами управління стоїть завдання не уникати ризиків, а управляти ними і цим підвищувати ефективність усіх видів діяльності ООДК.

Під управлінням ризиками розуміємо процеси, що пов'язані з ідентифікацією, аналізом ризиків і прийняттям рішень, які містять максимізацію позитивних і мінімізацію негативних наслідків настання ризикових подій [7]. Управління ризиками потребує стратегії і тактики, що спрямовані на досягнення цілей ООДК.

В ООДК, що має на меті бути ефективним, управління ризиком необхідно інтегрувати в усі сфери діяльності і стати невід'ємною частиною процесу прийняття управлінського рішення. До того ж, управління внутрішніми ризиками має відбуватися на різних рівнях управління - це дозволить керівництву ООДК якнайкраще контролювати ризики та вживати профілактичних заходів. Найбільшу увагу управлінню ризиками, на наше переконання, слід приділяти у разі прийняття найбільш значимих для розвитку ООДК рішень - під час стратегічного планування, впровадження організаційних змін, проєктів, процесів і процедур.

У процесі управління ризиками важливо спланувати комплекс заходів, щоб знизити і запобігти негативним наслідкам, а не чекати, поки вони настануть, а потім боротися з ними та виправляти ситуацію. Тобто мова йде про створення ефективної системи управління ризиками.

Ефективність методичного апарату управління внутрішнім ризиками в ООДК передбачає чітке усвідомлення основних функціональних і організаційних питань, що пов'язані із його практичним провадженням, зокрема: вимог до управління ризиками, що пов>язані з внутрі: нім середовищем ООДК та його функціонуванням; принципів управління ризиками; функцій, моделей і методів управління внутрішніми ризиками (рис. 1).

Рис. 1. Основні компоненти науково-методичного апарату управління ризиками

Формулюючи поняття “ефективність системи управління ризиками”, слід виходити з основної її мети - забезпечення успішного функціонування ООДК в умовах ризику та невизначеності. Щоб бути ефективним, управління ризиками має здійснюватися згідно з вимогами, що висуваються, і будуватися на підставі властивих йому специфічних законів, з урахуванням принципів управління ризиками.

1. Формування вимог до управління внутрішніми ризиками. Для формування системи вимог, що висуваються до управління ризиками, у дослідженні було проведене експертне опитування, до якого були залучені офіцери-аналітики, які згідно зі своїми функціональними обов'язками здійснюють аналіз ризиків та науково-педагогічний склад кафедр Національної академії ДПСУ Експертне опитування проводилось таємно, склад групи - 15 чол., експерти не пов'язані службовими відносинами.

Під час опитування експертам було запропоновано перелік вимог, що висуваються до управління ризиками, з метою проведення 'їхнього аналізу. Аналіз проходив за такою схемою: залишити вимогу у списку; уточнити вимогу або переформулювати; об'єднати з іншою вимогою; викреслити (у разі повної згоди всіх членів групи).

Рис. 2. Класифікація принципів управління внутрішніми ризиками в ООДК принцип комплексності.

Принцип комплексності - означає, що ідентифікація ризиків має бути замкненою, ієрархічною системою. Внутрішні ризики можуть мати різну природу, але методологію управління потрібно здійснювати з урахуванням впливу ризиків один

За результатами роботи експертів було зроблено висновок, що відповідно до умов функціонування для різних ООДК буде оптимальним вибір різної методології управління ризиками, але, у будь-якому випадку, для успішного управління внутрішніми ризиками система має відповідати:

потребам ООДК;

бути застосовною до ООДК з урахуванням його корпоративної культури та наявних ресурсів;

надавати необхідні вихідні дані для оцінювання аналізу ризиків;

відображати у вигляді моделі реальну ситуацію з переліком ризиків у внутрішньому середовищі, що є актуальними для ООДК;

забезпечувати інтегрування і врахування основних чинників ризику, що впливають на ймовірність, наслідки та ступінь їхнього впливу;

гарантувати якісну та кількісну оцінку рівня ризику;

надавати можливість використання математичних моделей для оцінювання інтегрального та часткових показників оцінювання ризику, а результати оцінювання мають бути основою для прийняття управлінських рішень;

забезпечувати повторюваність результатів під час використання її різними групами експертів;

бути зрозумілою та прозорою для всіх учасників процесу, з урахуванням керівництва ООДК, зовнішніх та внутрішніх контрольних органів;

мати можливість автоматизації на основі зрозумілих і однозначних алгоритмів обробки інформації;

бути багатофункціональною і універсальною, мати здатність протидіяти ризикам різної природи і з різними наслідками їхньої реалізації;

забезпечувати можливість використання різних процедур управління ризиком у різних сферах, що дозволяє врахувати специфіку конкретної сфери;

забезпечувати адекватний розподіл повноважень і відповідальності посадових осіб у системі управління ризиками.

враховувати закономірності і принципи ризик-менеджменту.

Частина зазначених вимог надалі буде використано для верифікації і компаративного аналізу удосконаленого науково-методичного апарату.

2. Формування системи принципів управління ризиками. Ефективне функціонування системи управління ризиками вимагає дотримання певних принципів, які мають бути закладені в неї на етапі її проєктування та побудови.

Науковці з державного управління пропонують принципи управління ризиками поділити на “... системні, що обумовлені загально- системними чинниками і процесами, і специфічні, які визначаються специфікою та основними цілями управління ризиками” [6], [7].

У цьому дослідженні зазначені принципи доповнені, адаптовані до умов і специфіки функціонування ООДК і пропонуються в авторській інтерпретації на рис. 2.

До основних системних принципів, що формують загальні вимоги до управління внутрішніми ризиками в діяльності ООДК, належать:

принцип цілепокладання. Цілепокладання - складний процес, сутність якого полягає у постановці мети та виробленні програми її досягнення. Він спрямований на узгодження цілей управління ризиками з місією і деревом цілей ООДК. Цей принцип, на наше переконання, є провідним принципом управління внутрішніми ризиками;

принцип ефективності. З урахуванням мети управління ризиками, витрати на управління ризиками мають бути меншими за можливі витрати, якщо б ризик був реалізований. За цим принципом вигідніше здійснити витрати на створення системи управління ризиками, ніж понести витрати для ліквідації їх несприятливих наслідків;

принцип зворотного зв'язку. Відсутність або порушення зворотного зв'язку призведе до збоїв у системі управління ризиками і викривлення результатів, що негативно вплине на функціонування ООДК;

на одного та сукупного одночасного впливу всіх ризиків. Важливо також забезпечити, щоб зменшення впливу одного виду ризику не призводило до появи (зростання) інших. Цей принцип передбачає також сукупну оцінку усіх ризиків і наслідків їхнього впливу на результати функціонування ООДК;

принцип максимального охоплення. Максимальне охоплення сукупності ризиків передбачає охоплення всіх сфер можливого виникнення ризиків і зведення ступеню невизначеності до мінімуму. Практична реалізація цього принципу передбачає на початку формування механізму управління ризиками визначення якомога більшої сукупності чинників, що впливають на функціонування ООДК у всіх сферах;

принцип адекватності реакції. Цей принцип передбачає можливість оперативної та адекватної реакції на всі зміни в сукупності внутрішніх ризиків.

До специфічних принципів управління ризиками, на наше переконання, слід віднести:

принцип причинності. Причинно-наслідковий аналіз в управлінні внутрішніми ризиками слід застосовувати як для кількісного, так і для якісного аналізу взаємозв'язку між елементами внутрішнього середовища ООДК. Тому під час управління ризиками необхідно проводити аналіз і враховувати минулий досвід, з урахуванням з припущення, що майбутні ситуації не дуже відрізняються від минулих;

принцип незалежності. Цей принцип відіграє дуже важливу роль у забезпеченні ефективного функціонування СУВР. Він передбачає усунення конфлікту інтересів відокремленням функцій управління внутрішніми ризиками від функцій інших підрозділів ООДК. Порушення цього принципу призводить до викривлення інформації про рівень ризику;

принцип інтеграції. Управління ризиками не може бути здійснене без об'єднання, координації діяльності, принаймні, більшості структурних підрозділів ООДК. Практична реалізація такого принципу полягає в тому, що у цьому процесі мають брати усі структурні підрозділи ООДК у межах своїх функціональних компетенцій і повноважень;

принцип безперервності. Цей принцип передбачає постійний моніторинг рівня наявних і виявлення нових ризиків (джерел ризиків), а також контроль за результатами здійснення заходів з управління ними;

принцип достатності і достовірності інформації. Цей принцип передбачає використання сучасних інформаційно-управлінських систем та інформаційних технологій з метою забезпечення органів управління ООДК достовірною інформацією для своєчасного опрацювання пропозицій для прийняття рішень з управління ризиками;

принцип адаптивності. Сутність цього принципу полягає в тому, що процес управління ризиками має бути адаптований не тільки до змін у внутрішньому середовищі ООДК, але й до змін, що відбуваються у його оточенні. Практична реалізація такого принципу передбачає оперативну й адекватну реакцію на виникнення несприятливих подій та вибір (формування) варіантів стратегій (рішень), які слід реалізовувати за різних обставин;

принцип послідовності. Принцип передбачає, що управління ризиком потрібно здійснювати за визначеною методологією у певній послідовності (алгоритмом);

прийняття обґрунтованого ризику. Відповідно до цього принципу прийняття ризику можливе лише у тому випадку, якщо він ідентифікований та оцінений, вироблений і впроваджений механізм його моніторингу.

принцип наукової обґрунтованості. Практична реалізація принципу полягає у науковому обґрунтовані методології управління ризиками та перевірці її на практиці в усіх сферах діяльності ООДК. Він вимагає використання сучасних досягнень науки; залучення експертів і фахівців у сфері інформаційно-аналітичної діяльності.

Теоретичне значення вище визначених принципів полягає у можливості визначення вимог до науково-методичного апарату управління внутрішніми ризиками та застосування відповідних алгоритмів дій. Практична реалізація зазначених принципів дозволяє не тільки систематизувати чинники ризиків, але й здійснювати обґрунтування заходів з управління ризиками в ООДК, визначати шляхи їх мінімізації.

3. Функції управління ризиками. Зміст процесу управління ризиками становлять функції (відносно відокремлені види діяльності в загальному циклі управління ризиками), основними з яких є: прогнозування; організація; регулювання; координація; мотивація; контроль.

Прогнозування в управлінні ризиками - це його оцінка на певний час у майбутньому з урахуванням тенденцій зміни умов прояву ризику. Прогнозування ризику може здійснюватися як з урахуванням екстраполяції минулого у майбутнє на підставі експертної оцінки тенденції зміни, так і на основі прямого передбачення змін, що вимагає від керівника ООДК інтуїції, а також прийняття відповідних управлінських рішень.

Організація управління ризиками спрямована на створення структури, що реалізує програму управління ризиками на основі певних правил і процедур. До таких правил і процедур належать: створення структури управління, встановлення взаємозв'язків між елементами структури, розподіл повноважень і відповідальності, розробка науково-методичного апарату тощо. Організація також передбачає цільове поєднання ресурсів, координацію дій окремих елементів СУВР.

Регулювання - це діяльність із підтримання заданих параметрів у системі управління ризиками, усунення відхилень, що виникли. Ця функція передбачає вплив на об'єкти (сфери діяльності), завдяки якому досягається стан стійкості об'єкта (сфери діяльності) у разі відхилення від заданих параметрів.

Координація є узгодженістю роботи всіх елементів СУВР у часі та просторі, а також загалом між системою і зовнішнім середовищем.

Мотивація в управлінні ризиками є спонуканням фахівців СУВР до зацікавленості в результаті своєї праці.

Контроль забезпечує досягнення СУВР своїх цілей за допомогою оцінки та аналізу результатів діяльності, оперативного втручання у функціонування системи і прийняття коригуючих дій. Цілі контролю - оцінка обґрунтованості та ефективності прийнятих управлінських рішень та оцінка результатів заходів щодо зниження рівня ризику.

4. Науково-методичний апарат управління внутрішніми ризиками. Відповідно до зазначеного науково-методичний апарат має містити виконання певних процесів.

Планування управління ризиками - вироблення підходів і розробка програми діяльності з управління ризиками.

Ідентифікація ризиків - визначення наявних і потенційних ризиків, що здатні вплинути на функціонування ООДК, їх документування.

Якісна оцінка ризиків - якісний аналіз ризиків та умов 'їх виникнення з метою визначення їхнього впливу на функціонування ООДК. Містить: розстановку пріоритетів для ідентифікованих ризиків, результати якої використовуються згодом, під час кількісного аналізу або планування реагування на ризики.

Кількісна оцінка ризиків - кількісний аналіз потенційного впливу ідентифікованих ризиків на діяльність ООДК.

Планування реагування на ризики - це процес розробки шляхів та визначення заходів щодо збільшення можливостей і зниження загроз для функціонування ООДК.

Моніторинг і контроль ризиків - це процес моніторингу ризиків, визначення ризиків, що залишаються, виконання заходів плану управління ризиками й оцінка результативності дій.

Загальний цикл управління внутрішніми ризиками наведено на рис. 3.

Рис. 3. Процеси управління внутрішніми ризиками в ООДК

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

За результатами дослідження можна зробити висновок, що проблема управління внутрішніми ризиками не може бути вирішена у результаті проведення окремих заходів. Це завдання вирішується виключно впровадженням комплексної технології управління ризиками, що стосується усіх сфер діяльності ООДК. В основі технології має лежати правило, згідно з яким жодне управлінське рішення начальника ООДК не може бути прийняте без усвідомлення ступеня ризику. Отже, комплексне управління ризиками має бути невід'ємною частиною стратегічного та оперативного управління будь-якого ООДК, що прагне стати ефективним.

Аналіз сучасних підходів до управління ризиками дозволяє сформулювати необхідну перспективну парадигму управління внутрішніми ризиками. Зокрема, модель раціонального управління ризиками має відповідати вимогам, що висуваються, принципам управління ризиками та передбачити такі аспекти: управління ризиками має бути безперервним і проводитися на всіх рівнях управління, має бути об'єктивним та не залежати від бажань управлінського особового складу ООДК; управління системою зовнішніх та внутрішніх ризиків слід здійснювати з урахуванням виявлених взаємозв'язків, взаємо- залежностей часткових та інтегрованих ризиків, синергізму ризиків; чітке визначення цілей управління ризиками, взаємозалежне з визначенням цілепокладання ООДК; стратегія управління ризиками має стати складовою стратегії ООДК.

Перспективами подальшого дослідження є розробка науково- методичного апарату (моделей, методик) управління внутрішніми ризиками, що відповідають концепції комплексного управління внутрішніми ризиками в ООДК.

Список використаних джерел

1. Бабина О. Є., Тарашевський М. М. Управління ризиками бізнесу: сутність, складові, рішення. Економіка та держава. 2017. № 7. С. 14-17.

2. Цвігун Т. В. Механізм управління ризиками в системі управління підприємством. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Економіка і менеджмент. 2017. Вип. 23(2). С. 9-13.

3. Горго І. О. Концепція формування системи управління ризиками на підприємстві. Економіка, фінанси, менеджмент: актуальні питання науки і практики. 2018. № 11. С. 29-42.

4. Вербіцька І. І. Ризик-менеджмент як сучасна система управління ризиками підприємницьких структур. Сталий розвиток економіки. 2013. № 5. С. 282-291.

5. Скопенко Н. С. Особливості формування комплексної системи ризик- менеджменту. Теоретичні та прикладні питання економіки. 2016. Вип. 1. С. 32-42.

6. Сороко В. М., Білявська О. Б. Аналіз механізму управління ризиками при розробці і реалізації державно-управлінських рішень. Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. 2009. № 4. С. 167-180.

7. Білявська О. Б. Концептуальні принципи управління ризиками в державному управлінні. Державне управління: удосконалення та розвиток : електронний журнал, 2010. № 6. URL : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=147 (дата звернення: 26.01.2022)

8. Махнюк А. В., Кириченко О. І. Стратегічний аналіз ризиків у сфері інтегрованого управління кордонами: розроблення паспортів загроз прикордонній безпеці. Економіка та держава. 2012. № 7. С. 107-109.

9. Ставицький О. М. Основні підходи щодо оцінки уразливості системи охорони державного кордону. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Військово-технічні науки. 2019. № 2(87). С. 167-185.

10. Загальна інтегрована модель аналізу ризиків. Комплексне оновлення. Версія 2.0. Європейське агентство з управління оперативним співробітництвом на зовнішніх кордонах держав - членів Європейського Союзу (Frontex). Рондо ОНЗ 1 00-124. 2012. 54 с.

11. Скажиньска К., Навроцкі Д. Посібник з аналізу ризиків за моделлю Ciram 2.0 для аналітиків Державної прикордонної служби України. Київ, 2015. 133 с.

References

1. Babina O. E., Tarashevskyi M. M. (2017). Upravlinnia ryzykamy biznesu: sutnist, skladovi, rishennia. [Business risk management: essence, components, solutions]. Economy and the state, no. 7, pp. 14-17. [in Ukrainian]

2. Tzvigun T. V (2017). Mekhanizm upravlinnya ryzykamy v systemi upravlin- nyapidpryyemstvom. [Risk management mechanism in the enterprise management system]. Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Series: Economics and management, vol. 23(2), pp. 9-13. [in Ukrainian]

3. Gorgo I. O. (2018). Kontseptsiya formuvannya systemy upravlinnya ryzykamy na pidpryyemstvi [The concept of forming a risk management system at the enterprise]. Economics, finance, management: topical issues of science and practice, no. 11, pp. 29-42. [in Ukrainian]

4. Verbytska I. I. (2013). Ryzyk-menedzhment yak suchasna systema upravlinnia ryzykamy pidpryyemnytskykh struktur [Risk management as a modern risk management system of business structures]. Sustainable economic development, no. 5, pp. 282-291. [in Ukrainian]

5. Skopenko N. S. (2016). Osoblyvosti formuvannia kompleksnoi systemy ryzyk- menedzhmentu [Peculiarities of the formation of a complex system of risk management]. Theoretical and applied issues of economics, vol. 1, pp. 32-42. [in Ukrainian]

6. Soroko V. M., Bilyavska O. B. (2009). Analiz mekhanizmu upravlinnya ryzykamy pry rozrobtsi i realizatsiyi derzhavno-upravlinskykh rishen [Analysis of the mechanism of risk management in the development and implementation of state management decisions]. Scientific Bulletin of the Academy of Municipal Administration. Management series, no. 4, pp. 167-180. [in Ukrainian]

7. Bilyavska O. B. (2010). Kontseptualni pryntsypy upravlinnia ryzykamy v derzhavnomu upravlinni [Conceptual principles of risk management in state administration]. Public administration: improvement and development: Electronic magazine, no. 6, 2010. Retrieved from : http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=147 (accessed 10 January 2023). [in Ukrainian]

8. Makhnyuk A.V., Kyrychenko O. I. (2012). Stratehichnyy analiz ryzykiv u sferi intehrovanoho upravlinnya kordonamy: rozroblennya pasportiv zahrozprykordonniy bezpetsi [Strategic analysis of risks in the field of integrated border management: development of passports of threats to border security]. Economy and state, no. 7, pp. 107-109. [in Ukrainian]

9. Stavytskyi O. M. (2019). Osnovni pidkhody shchodo otsinky urazlyvosti systemy okhorony derzhavnoho kordonu [Basic approaches to assessing the vulnerability of the state border protection system]. Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: military and technical sciences, no. 2(87), pp. 167-185. [in Ukrainian]

10. European Agency for the Management of Operational Cooperation at the External Borders of the Member States of the European Union (Frontex). Zahalna intehrovana model analizu ryzykiv. Kompleksne onovlennya. Versiya 2.0 [General integrated model of risk analysis. Comprehensive update. Version 2.0] Rondo ONZ 1 00-124, 54 p. [in Ukrainian]

11. Skazhynska K., Nawrocki D. (2015). Posibnyk z analizu ryzykivza modellyu Ciram 2.0 dlia analitykiv Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy [Guide to risk analysis based on the Ciram 2.0 model for analysts of the State Border Service of Ukraine]. Kyiv. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru