Стратегія відновлення економіки України після війни

The purpose of the article is to analyze the current economic state of Ukraine and outline the strategy of helping partner countries in the formation of a strategy for economic recovery in the post-war period. To rebuild Ukraine after the war ends, a major global financial effort will be needed. This topic is relevant today, and will also be relevant and important for the next few years. After all, the reconstruction of our state is, unfortunately, a long and very expensive process. Therefore, we greatly count on the support of the world. The article is devoted to topical issues of restoration and modernization of Ukraine in the post-war period. The "Marshall Plan" is given as an example, which is identified with the recovery programs in the post-war period. The article uses methods of analysis, comparison of indicators and generalization. The dynamics of the main economic indicators in the pre-war period and during the war are presented, in particular, the decline of GDP, export and import, as well as the increase in the level of government spending and inflation are revealed. The reconstruction plan of Ukraine is characterized, which includes the following priority articles: restoration and modernization of housing and infrastructure of the regions, energy independence and the course towards a "green economy", expansion and integration of logistics with the EU, macro-financial stability. These articles largely meet the basic needs of the country both in the war and post-war period. The aid of the partner countries was analyzed, and a tendency towards an increase in the provision of aid from the USA and the EU was revealed. They have already contributed significantly to improving the current viability of the country, but in the medium and long term, more support is needed to restore the foundations of a free and prosperous state, true to European values and firmly integrated into the European and global economy, and to support it on the European path. The total volume of bilateral aid commitments to Ukraine from the beginning of the full-scale invasion to the present day is covered. Based on the results of the study, we can see that the countries have collected a significant amount of financial, humanitarian and military aid for Ukraine in order to protect themselves from the invasion of Russia. Also, considerable funds have been allocated and will be allocated in the future for the reconstruction of Ukraine in the post-war period. Through joint efforts, Ukraine will be rebuilt and raised from the ruins.

Keywords: war, recovery, economy, plan, aid, partner countries, support.

Постановка проблеми. З початку повно- масштабного вторгнення російських загарбників Україна зазнала великих втрат людських ресурсів, руйнації критичної, виробничої та соціальної інфраструктури. Війна триває, проте ми віримо у перемогу. Тому потрібно задуматися на тим, як ми будемо відбудовувати і модернізувати країну після війни. Є багато різноманітних планів та версій відбудови України в поствоєнний період, в тому числі, допомога з-за кордону. Ми вирішили зібрати думки разом і побачити, яка ж насправді стратегія відновлення економіки України після війни.

Щоб якісно відбудувати Україну, потрібно буде враховувати багато складових: пріоритетність, безпеку, фінансування, інновацій- ність та енергоефективність будівель. Однак ми не перші, хто йде цим шляхом - світ відбудовувався після Другої світової та інших війн. Відбудова Європи після Другої Світової Війни почалася аж через три роки після завершення. До цього періоду підтримання життєздатності повоєнної західноєвропейської економіки відбувалося через імпорт з Північної Америки, позики та субсидії з США та Канади. Саме "План Маршалла" став синонімом програм післявоєнної відбудови, тому вже на початку квітня 2022 року ця ідея була обговорена в МВФ та Світовому банку під знаковою для європейської історії дефініцією.

В Україні про відбудову її економіки та інфраструктури почали говорити на законодавчому рівні ще у квітні 2022р. 21 квітня Президент України підписав наказ про утворення Національної ради з відновлення України від наслідків війни [1]. Основними завданнями цього консультативно-дорадчого органу є: розроблення плану заходів з післявоєнного відновлення та розвитку інфраструктури та економіки України; розробка пропозицій щодо пріоритетних реформ, необхідних у воєнний та післявоєнний періоди; підготовка стратегічних планів, проектів нормативно-правових актів, реалізація яких допоможе у відновленні України в післявоєнний період. Станом на 2 травня 2022 року цим дорадчим органом був розроблений план відбудови України після війни, який включав такі принципи: повний доступ до ринків ЄС і G7; отримання статусу кандидата, а потім і повноправного членства в ЄС; побудова економіки на принципах дерегуляції та лібералізації; налагодження логістичних шляхів у західному напрямку; перехід від експорту сировини до переробки в тих галузях, які дають найбільшу експортну виручку; розвиток вітчизняного військово-промислового комплексу; енергетичне самозабезпечення буде досягнуто за рахунок збільшення власного видобутку газу та розвитку атомної енергетики; модернізація клімату; локалізація не менше 60% [2].

Більш детально і розгорнуто, охоплюючи всі сфери суспільства та економіки план відновлення України було представлено на конференції в Лугано 4-5 липня 2022 року [3]. Цей план було представлено в цілому як повний і детальний документ, який відображає основні напрями відбудови зруйнованого після війни господарства, чітко відокремлює кожен напрямок і набір ініціатив для нього, містить додаткові заходи, в тому числі законодавчі зміни. Таким чином, представлений план є базою для рішучих заходів з відновлення України після війни. Проте самостійно реалізувати цей план ослабленій і знекровленій внаслідок війни Україні не вдасться. Однозначно потрібна допомога партнерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вже з перших місяців війни йшла мова про швидке її завершення та поступове відновлення інфраструктури та економіки загалом. Проте триває вже рік російської агресії, зазнають руйнації території України, а це значить, що і витрати на відновлення також зростають. Цій актуальній проблемі присвячені статті багатьох вітчизняних та зарубіжних видань. Зокрема, план відновлення досліджували у своїй праці Т. Беккер, Б. Айхенгрін, Ю. Городніченко, С. Гур'єв, С. Джонсон, Т. Милованов, К. Рогофф і Б. Ведер ді Мауро [4]. Про планування та підготовку сьогодні, заздалегідь, до закінчення військових дій говорить в своїх працях Городніченко Ю. [5] Ці кроки дадуть надію мільйонам українців, що після жахіть війни є світло в кінці тунелю. Железняк Я. [6], на прикладі відновлення Європи після Другої світової війни відповідно до так званого "Плану Маршалла", наводить приклади успішних "налаштувань" донорської допомоги. Богдан Т. [7] в своїй праці наводить не лише позитивні аспекти самого плану відновлення, вале і його слабкі сторони. Таким чином, список праць можна доповнювати все новими прізвищами, адже тема різнопланова і дуже актуальна на сьогодні.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є аналіз сучасного економічного стану України та окреслення стратегії допомоги країн-партнерів у формуванні стратегії відновлення економіки в післявоєнний період.

Виклад основного матеріалу дослідження. Події війни продемонстрували вражаючу здатність протистояти ворогу України, яка є найбільшою країною, яка повністю лежить у Європі та шосту за величиною економіку. Оскільки масштаби нашої країни немалі, ворог хоче їх зменшити, розділити Україну, відібрати територію, людей та ресурси, які обернути проти неї. Це звична, історична тактика московії. Вона завжди загарбувала сусідні князівства-землі та одразу ж мобілізовувала їх проти наступної жертви.

Таким чином, Україна повинна бути готова тривалого протистояння. Для цього їй необхідна маса - військова, людська та економічна. Точніше потрібна необхідна кількість громадян та території, чисельність та оснащеність збройних сил, і обов'язково обсяг економіки, який вимірюється через ВВП країни. За перший рік після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року українська економіка втратила 30-35% ВВП (див. рис. 1). Це найбільше падіння економічної активності, яке країна зазнала з часів незалежності, і знадобляться роки, щоб від нього відновитися. Навіть після війни Україна, швидше за все, відчуватиме серйозну нестачу робочої сили на ринку праці, спричинену масовим потоком біженців. Пам'ять про війну також матиме тривалий вплив на інвестиційну привабливість країни. Ці проблеми вимагатимуть від керівників країни креативності. Хороша новина полягає в тому, що Україна здатна відновитися.

Економіка України сильно постраждала від спустошення російського вторгнення та необхідності відволікати виробничі потужності та робочу силу на військові зусилля. Ці цифри дають уявлення лише про деякі економічні зміни - великий і постійний розрив між державними доходами та державними витратами, стрімкий рівень інфляції, який виникає через те, що центральний банк друкує гроші, щоб заповнити цю прогалину, і наслідки торговельного дефіциту підриває український експорт (рис. 2, 3, 4).

Щодо плану відновлення, то він складається з двох етапів, 2023-2025 і 2026-2032, і охоплює 850 широкомасштабних проектів, які потребують фінансування на загальну суму приблизно 750 мільярдів доларів (табл. 1). У плані зазначено, що зміцнення українських інституцій і "деолігархізація" є його "фундаментальними передумовами", включаючи прозорість публічних даних, перезапуск антикорупційних офісів, реформування правоохоронних органів, впровадження законодавства про корпоративне управління та синхронізацію антимонопольних практик з ЄС.

Як бачимо, найбільше фінансування виділено на відбудову житла та інфраструктури, і це природньо, адже масштаби руйнації житлових масивів вражають. Також великими є витрати на забезпечення енергетичної незалежності та переходу до "зеленої економіки". Адже Україна практично повністю залежить від іноземних держав та компаній, імпортуючи основні види палива - природний газ, нафту, а останнім часом і вугілля. Більше того, близько 85% вуглеводнів Україна закуповувала в росії, або ж транспортувала через російську територію. Тому енергетична незалежність, особливо від росії, є не менш важливою для України, а ніж незалежність територіальна. Ну і ще однією найбільш витратною статтею є розширення та інтеграція логістики з ЄС. Це й не дивно, адже Україна з 2014 року веде політику європейського вектору розвитку та інтеграції.

Рис. 1. Динаміка ВВП з 1994 по 2022 роки

Джерело: [8]