Виклики з боку попиту і пропозиції економіки України під час воєнних дій та оцінка їх впливу на макродинаміку

Є ще один аспект впливу значних масштабів закордонної міграції українців: виїзд чверті населення країни -- це відповідне звуження внутрішнього ринку і скорочення споживчого попиту. За даними Світового банку, скорочення приватного споживання до кінця 2022 р. оцінюється на рівні 50 % від показників 2021 р., тобто близько 68 млрд дол. Водночас, за словами заступника голови НБУ С. Ніколайчука, українці, які виїхали за кордон, витратили у 2022 р. в інших країнах 20 млрд дол. Таким чином, закордонна міграція українців призвела до втрати 15--20 % приватного споживання. У 2023 р. ця сума прогнозується на рівні близько 24 млрд дол., отже, і в поточному році приватне споживання лишатиметься суттєво звуженим. Його скорочення на тлі обмежених воєнними діями можливостей України задовольняти попит зовнішнього ринку (у 2022 р. обсяг експорту скоротився на 35 %) негативно впливає на пропозицію українських виробників, рентабельність виробництва та інвестиційний потенціал економіки Позитивним результатом цього є лише те, що обмежений попит дещо гальмує споживчу інфляцію.. економічний воєнний валовий україна

Важкість і складність подолання наслідків руйнування житлової та соціальної інфраструктури полягають не лише у величезній вартості її відновлення (майже 93 млрд дол.) Загальна оцінка прямих, непрямих втрат і потреб економіки України в розрі-зі галузей у відновленні, у грошовому вимірі. Київська школа економіки. 2023. 26 січ. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Dama- ges-Report-1.pdf, хоча і це проблема, яку знекровлена війною економіка України без допомоги партнерів не подолає. Найсерйознішим викликом є те, що відбудова цієї інфраструктури є практично таким самим невідкладним завданням, як і відновлення критичної інфраструктури (об'єктів енергетики, водоі теплопостачання, мостів тощо), що вимагає додатково майже 55 млрд дол. Максимальний обсяг будівельних робіт, які в Україні виконувалися за рік, не перевищував 4 млрд дол., при цьому імпорт будівельних матеріалів стійко зростав. У будівельній галузі було зайнято близько 4,5 % усього зайнятого населення, або понад 690 тис. осіб. Це означає, що власні потужності будівництва є мізерними порівняно з масштабами тих робіт, які необхідно здійснити в короткостроковій перспективі. Отже, Україна потребуватиме допомоги і будівельною технікою, і будівельними матеріалами, і навіть робочою силою.

Особливо гостро дефіцит робочої сили відчуватиметься на регіональному рівні, насамперед там, де відбувалися активні бойові дії і з яких було евакуйовано більшість населення (а повертатися йому після завершення війни буде просто нікуди). У цих умовах посилюється роль територіальних громад, і тут виникає ще одна проблема: а чи все зруйноване необхідно відновлювати?

Кількість сіл, зниклих з карти України за останні 20 років

Джерело: складено авторками за: Скільки сіл зникло з карти України за останні 20 років. Zemliak.com. 2021. 19 лис. URL: https://zemliak.com/reityngy/1389-mertvisela-ukrajini-reyting-regioniv-za-kilkistyu-vimirayuchih-sil-spiski (дата звернення: 14.04.2023).

В Україні вже є повністю знищені села і значна частина міст, у першу чергу, тих, які були розташовані на лінії зіткнення, де всю інфраструктуру зруйновано вщент. На нашу думку, їх треба не відновлювати, а зводити заново. Отже, уже сьогодні слід розробляти проєкти для Харкова Харків, який уже почав розробляти проект будівництва «нового Харкова», має стати прикладом., Маріуполя, Чернігова, Бучі, Бородянки, Гостомеля, Кухарів, Підгайного, Тетерівського і багатьох інших зруйнованих сіл і міст за всіма сучасними стандартами енергоефективності й екологічності (у тому числі переробки сміття і відходів), з оптимальним набором і розташуванням об'єктів соціальної (транспортної, екологічної, медичної, освітньої) інфраструктури, а з огляду на сусідство РФ -- і з обов'язковою наявністю укриттів Для міських будинків -- підземних парковок. у кожній територіальній громаді. Крім того, при розробці цих проєктів слід ураховувати і те, що станом на початок листопада 2021 р. в Україні існувало 542 «мертвих» села, де офіційно не було зареєстровано жодного жителя, при цьому окремі області налічували від 4 до 79 таких сіл, а в деяких територіальних громадах їх було до 11 (табл.).

За даними дослідження Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, ще 4684 села знаходяться на межі зникнення (там проживають менше 50 осіб). Тільки цей факт свідчить про те, що в системі місцевого самоврядування України лишаються проблеми, які стримують інтенсивний розвиток на місцях і без вирішення яких не вдасться забезпечити ефективне повоєнне відновлення. З огляду на це, необхідно, не чекаючи завершення воєнних дій, опрацьовувати проєкти оновлення системи місцевого самоврядування, у якій має бути передбачений, зокрема, раціональний поділ на територіальні громади.

Величезних збитків зазнала і промисловість України. За даними на лютий 2023 р. Загальна оцінка прямих, непрямих втрат і потреб економіки України в розрі-зі галузей у відновленні, у грошовому вимірі. Київська школа економіки. 2023. 26 січ. URL: https://kse.ua/wp-content/uploads/2023/03/UKR_Feb23_FINAL_Dama- ges-Report-1.pdf, унаслідок воєнних дій щонайменше 423 великих і середніх, а також десятки тисяч малих підприємств було пошкоджено або зруйновано. Загальна сума прямих збитків підприємств, включно з державними і приватних осіб-підприємців, оцінюється в 13 млрд дол., з них 9 млрд дол. припадають на збитки великих і середніх підприємств. Необхідна ж сума для відновлення сягає 24,9 млрд дол.

Переважну кількість зруйнованих і пошкоджених підприємств сконцентровано в шести областях -- Київській і Донецькій (по 17 % від загальної кількості), Запорізькій (14 %), Харківській (13 %), Луганській (10 %) і Миколаївській (8 %). Згідно з оцінкою експертів проєкту KSE Institute «Росія заплатить», 19 приватних і державних підприємств (а це 17 % великих і середніх) зруйновано повністю, ще 90 (відповідно, 83 %) пошкоджено частково Там само..

Проте найбільших втрат зазнав приватний сектор (майже 70 % від загальної суми збитків). Загалом же серед усіх постраждалих підприємств повністю зруйновано і потребують відновлення з нуля 65 % Мороз М., Бондаренко Є. Збитки промисловості через війну. Вокс Україна. 2022. 07 вер. URL: https://voxukraine.org/zbytky-promyslovosti-cherez-vijnu/ (дата звер-нення: 10.04.2023)..

Найбільше постраждала металургійна галузь України: повне руйнування тільки «Азовсталі» й ММК імені Ілліча означає втрату третини потенціалу галузі. Значних збитків також зазнали нафтопереробна і коксохімічна промисловість, машинобудування і виробництво споживчих товарів. Загальні втрати економіки внаслідок воєнних дій у 2022 р. Мінекономіки України оцінило в 30,4 % падіння ВВП. При цьому за дев'ять місяців 2022 р. промислове виробництво скоротилося на 35 %, будівництво -- на 65,3 %, роздрібна торгівля -- на 20 %, експорт товарів -- на 35 % Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.03.2023)..

Оцінити подальший розвиток економічної ситуації в українській економіці складно, головним чином, через те, що конфлікт продовжується і господарська система країни щодня зазнає нових втрат.

Залишаються вкрай невизначеними наслідки воєнних дій на тих територіях, що мають бути звільнені, як і терміни їх закінчення. Проте вже сьогодні можна оцінити ті виклики у сфері економічної діяльності, з якими стикнеться економіка України у 2023 р. Найбільш серйозними з них є такі.

З боку попиту:

* у задоволенні зовнішньої складової сукупного попиту України залишається актуальною неможливість підтримувати обсяги традиційного експорту товарів і послуг через руйнування логістичних ланцюгів, насамперед блокування морських портів, і виробничих потужностей експортоорієнтованих виробництв. Так, зокрема, неможливо очікувати збільшення експорту чорних металів, обсяги якого скоротилися на понад 60 % у 2022 р., і сільськогосподарської продукції з високою ймовірністю скорочення в поточному році порівняно з 2022 р. не лише через ускладнення логістики (з липня 2023 р. зернова угода РФ не пролонгована), але й через несприятливу ситуацію у вітчизняному аграрному секторі.

Так, у зерновому секторі АПК, на експорт продукції якого припадає друга за величиною частка товарного експорту України, у 2022 р. врожай основних зернових культур оцінювався в 64 млн т (у 2021 р. -- 106 млн т). У 2023 р. озима посівна кампанія виконана на 94 % від плану, при цьому сам план був на 40 % меншим від минулорічного. Перспективи ж посіву ярових значною мірою залежатимуть від подальшого перебігу війни. Постраждала також олійна галузь України, на експорт продукції якої припадало понад 10 % товарного експорту: лише в Харківській і Запорозькій областях пошкоджено підприємства, на яких перероблялося до третини врожаю соняшника;

* попит внутрішнього споживчого ринку не демонструватиме значного зростання, що зумовлено не лише масштабом міграції, але й значним падінням доходів населення.

Державна служба статистики України не опублікувала дані щодо динаміки доходів і реальної заробітної плати у 2022 р., проте результати досліджень Групи «Рейтинг» засвідчують падіння доходів у період війни у 64 % українців. Зокрема, у 18 % опитаних дохід зменшився незначно, у 32 % -- значно, 14 % втратили практично всі доходи. Серед тих, хто до війни мав роботу, у звичному режимі працюють лише 36 %, віддалено або частково -- 19 %, знайшли нову роботу -- 6 %, втратили роботу й нині не працюють -- 37 % Ринок праці в умовах війни: тенденції та перспективи. Національний інститут стратегічних досліджень. 2022. 25 жов. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari- ekspertiv/rynok-pratsi-v-umovakh-viyny-tendentsiyi-ta-perspektyvy (дата зверення: 10.04.2023)..

За даними опитування порталу rodota.ua, у 2022 р. 64 % українських роботодавців не підвищували зарплату працівникам; 42% не планують цього робити і у 2023 р. Гончаренко К. Як війна вплинула на ринок праці, рівень зарплати та роботу компаній у 2022 р. Аналітика від robota.ua. budni. 2023. 30 січ. URL: https://budni. rabota.ua/ua/victory/yak-viyna-vplinula-na-rinok-pratsi-riven-zarplat-ta-robotu- kompaniy-u-2022-rotsi-analitika-vid-robota-ua (дата звернення: 26.06.2023). Саме це зумовило скорочення в минулому році на 26,6 % кінцевих споживчих витрат домашніх господарств. Тоді зростали лише витрати сектору загального державного управління, що зумовлено масштабними витратами на потреби оборони: їх питома вага в загальних кінцевих витратах зросла з 20,4 % у 2021 р. до 36,7 % у 2022 р. Зміна обсягу валового внутрішнього продукту за 2022 р. Державна служба ста-тистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.06.2023).

Це відбувається на тлі досить високих темпів споживчої інфляції: індекс споживчих цін у грудні 2022 р. до грудня 2021 р. становив 126,6 %, при цьому ціни на продукти харчування зросли на 34,4 %, на предмети домашнього вжитку -- на 26,5 %, послуги з охорони здоров'я -- на 19,9 %, а транспортні послуги -- на 42,9 %.

Темпи зростання цін на окремі продовольчі товари значно перевищили середні показники інфляції: індекс цін на яйця склав 176,6 %, фрукти -- 173,8, овочі -- 151,8, рибу і рибопродукти -- 145,8 % Індекси споживчих цін на товари і послуги у 2022 р. (до грудня попереднього ро-ку). Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звер-нення: 14.04.2023).. НБУ прогнозує незначне уповільнення інфляції у 2023 р., проте безробіття залишатиметься на високому рівні, а зростання реальної заробітної плати не перевищить 3,3 %. Внутрішній споживчий попит зберігатиме орієнтацію насамперед на продовольчу групу товарів і, як і у 2022 р., здебільшого задовольнятиметься за рахунок імпорту За даними Державної служби статистики України, у 2022 р. від'ємне сальдо зов-нішньої торгівлі України товарами і послугами збільшилось у понад 6 разів, при цьому при скороченні загальної вартості імпорту за окремими його групами то-варів його зростання становило від 4 до 75 % (за головними уборами -- майже в 9 разів), а за послугами для переробки товарів -- на 70 %. Державна служба статистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 26.06.2023).;

• різке падіння інвестиційної діяльності, зумовлене як відсутністю власних коштів підприємств, що є основним джерелом капітальних інвестицій, так і активними воєнними діями, гранично обмежуватиме валове нагромадження основного капіталу (яке у 2022 р. скоротилося на 34,3 % порівняно з 2021 р.) Зміна обсягу валового внутрішнього продукту за 2022 р. Державна служба ста-тистики України. URL: https://ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 20.06.2023)..

З боку пропозиції:

• у 2022 р. руйнування і захоплення окупантами активів промислових підприємств стали основними факторами скорочення промислового виробництва і формування дефіциту значного асортименту споживчих товарів і товарів проміжного споживання. Попит на цю продукцію задовольнявся за рахунок імпорту: хоча імпорт у минулому році скоротився порівняно з 2021 р. практично за всіма позиціями, за окремими це зменшення було незначним (наприклад, за імпортом зернових культур, готових продуктів харчування), а за такими товарами, як овочі, керамічні вироби, головні убори, одяг, порох і вибухові речовини, навіть суттєво зріс. Протягом року пропозиція промисловості України поступово адаптувалася до умов воєнного часу і потреб війни: значну частину (761 од.) підприємств було передислоковано із зон активних бойових дій у безпечні регіони, де вони відновили свою роботу. Багато підприємств з виробництва військової техніки і зброї не лише продовжують, а і масштабують своє виробництво Ожогіна О. Безпілотники, далекобійна зброя та натівські снаряди: що виготов-ляє Україна під час війни. 24 Канал. 2023. 16 лют. URL: https://24tv.ua/economy/ oboronni-pidpriyemstva-ukrayini-pid-chas-viyni-zasnovano-novi_n2250745 (дата звернення: 14.04.2023).. Лише від початку війни було відкрито 84 приватні компанії і дев'ять нових ФОПів з виготовлення зброї або військової техніки. Водночас пропозиція національних виробників окремих споживчих товарів залишатиметься недостатньою для задоволення навіть звуженого попиту внутрішнього ринку внаслідок як руйнування активів підприємств, так і дефіциту сировини для переробки;

• ситуація в аграрному секторі України залишатиметься важкою. У минулому році скорочення обсягів виробництва продукції рослинництва становило 35--40 % порівняно з 2021 р.: загалом вдалося зібрати понад 70 млн т урожаю, з яких 54 млн т -- зернові. При цьому 20 % урожаю кукурудзи із засіяних на початок 2023 р. площ залишалися незібраними, оскільки руйнування енергетичної інфраструктури зумовило суттєвий дефіцит електроенергії, необхідної для сушіння зерна. Це унеможливлює проведення необхідної підготовки цих угідь до посівної ярових цього року. За попередніми даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, станом на 30 грудня 2022 р. очікувана посівна площа всіх категорій господарств на підконтрольних Україні територіях під урожай 2023 р. мала скласти 21,8 млн га, що є на 6,8 млн га меншим від показника 2021 р. (28,6 млн га).

Це означає, що у 2023 р. збір зернових може скоротитися до 35 млн т. Крім того, сільгоспвиробники вкрай обмежені в обігових коштах, що на тлі суттєвого подорожчання паливно-мастильних матеріалів і добрив ускладнює проведення якісної посівної, а це означатиме ще суттєвіше зменшення валового збору.

До того ж у зоні ризикованого проведення сільгоспробіт через активні воєнні дії та обстріли залишаються регіони, на які припадало близько третини виробництва овочів відкритого ґрунту. Отже, у поточному році значна частина попиту внутрішнього ринку України на овочі задовольнятиметься за рахунок імпорту, що підтримуватиме високі ціни у відповідному сегменті споживчого кошику.

У тваринництві, насамперед у виробництві молока, також склалася важка ситуація. Переважна частина молока, яке надходить на переробку, виробляється приватним сектором: 72,5 % поголів'я корів у 2021 р. знаходилось у приватній власності населення. Ведення воєнних дій, евакуація населення зумовили суттєве скорочення поголів'я корів (з 1544 тис. до 1341 тис. голів), при цьому в населення воно зменшилося на 166 тис. голів, тоді як промислові виробники втратили лише 37 тис. голів Поголів'я корів в усіх категоріях господарств у 2022-му скоротилося на 13%. Ана-літичні підсумки року. Асоціація виробників молока. 2023. 03 лют. URL: https:// avm-ua.org/uk/post/pogoliva-koriv-v-usih-kategoriah-gospodarstv-u-2022-mu- skorotilosa-na-13-analiticni-pidsumki-roku (дата звернення: 15.04. 2023).. Наявне стадо може забезпечити надходження на переробку близько 2,8--2,9 млн т молока.

Це суттєво менше, ніж потужності тих молокопереробних підприємств, які сьогодні працюють на вільних територіях. З початку воєнних дій галузь втратила 38 підприємств, і на кінець 2022 р. працювало 73 підприємства, загальна потужність яких становила 4,9 млн т сировини;

• хоча масштабне руйнування інфраструктури, спричинене воєнними діями, сформувало величезний попит на будівельні роботи, обсяг їх проведення гранично обмежений безперервними повітряними атаками практично по всій території України. Будівельні роботи з відновлення соціальної та житлової інфраструктури проводяться лише в найбільш безпечних регіонах, і така ситуація триватиме, доки триватимуть активні бойові дії, отже, принаймні в І півріччі 2023 р. масштабні будівельні роботи не проводитимуться;

• серед видів діяльності сфери послуг потенціал певного зростання сформувався лише в роздрібній торгівлі: у І кварталі 2023 р. індикатор ділової упевненості в роздрібній торгівлі підвищився порівняно з IV кварталом 2022 р. на 3,4 відсоткового пункту і становить +10 %. Роздрібна торгівля поки що єдиний з основних видів діяльності, де індикатор ділової упевненості додатний. За даними дев'яти місяців 2022 р., обсяг роздрібної торгівлі скоротився на 20,1 %. Інформації щодо подальшої динаміки Державна служба статистики України не надала, проте вже з ІІІ кварталу показники ділової упевненості почали покращуватися і в IV кварталі 2022 р. стали додатними, що зумовлюється, головним чином, адаптацією функціонування торгівлі до умов війни і формуванням нових логістичних маршрутів.

За оцінками Інституту економіки та прогнозування НАН України, зробленими на основі аналізу наведених викликів, за умов припинення воєнних дій на території України до кінця поточного року динаміка вітчизняного ВВП вийде з глибокої минулорічної рецесії завдяки ознакам економічного пожвавлення у сферах промисловості, будівництва, транспортних перевезень тощо, але залишатиметься від'ємною на рівні -2,0--4,5 % у річному вимірі за підсумками 2023 р. Головними ризиками, що заважатимуть відновленню економічного зростання в поточному році, будуть триваючі військові атаки РФ на об'єкти енергетичної і транспортної інфраструктури, продовження вимушеної міграції українців за кордон, блокування «зернового коридору», ескалація і невизначена тривалість військових дій в Україні.

Висновки