Шахрайство на підприємствах: види, критерії ідентифікації та причини виникнення
Розгляд теоретико-концептуальних аспектів шахрайства, виокремлення критеріїв ідентифікації та розрізнення фінансово-економічного шахрайства від помилки та опис суті кожного критерію. Опис удосконаленої класифікації видів фінансово-економічного шахрайства.
| Рубрика | Экономика и экономическая теория |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.04.2024 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Шахрайство на підприємствах: види, критерії ідентифікації та причини виникнення
Стецюк Ольга Ярославівна студентка,
Національний університет «Львівська політехніка»
Чубай Володимир Миколайович кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Львівська політехніка»
У статті розглянуто теоретико-концептуальні аспекти шахрайства, виокремлено критерії ідентифікації та розрізнення фінансово-економічного шахрайства від помилки та описано суть кожного критерію. Запропоновано удосконалену класифікацію видів фінансово-економічного шахрайства за допомогою якої їх можна систематизувати залежно від об'єкта та суб'єкта шахрайських дій, характеру розрахунків, способу вчинення шахрайських дій та інструментів здійснення шахрайств. Залежно від груп суб'єктів, залучених до вчинення шахрайських дій, виділено основні типи шахрайства. У статті обгрунтовано чинники виникнення шахрайства на підприємстві та удосконалено візуалізацію елементів шахрайства. Наведено статистику щодо шахрайств в Україні та світі. фінансово економічне шахрайство
Ключові слова: фінансово-економічне шахрайство, ризик, помилка, викривлення, елементи шахрайства.
FRAUD AT ENTERPRISES: TYPES, IDENTIFICATION CRITERIA AND CAUSES OF ITS OCCURRENCE
Stetsiuk Olha, Chubai Volodymyr Lviv Polytechnic National University
The article discusses theoretical and conceptual aspects of fraud, identifies criteria for identifying and distinguishing financial and economic fraud from mistakes, and describes the essence of each criterion. With the proposed improved classification of types of financial fraud, fraud can be systematized depending on the object and subject of fraudulent actions, the nature of settlements, the method of committing fraudulent actions, and the tools used to commit fraud. The improved classification of types of financial fraud proposed in the article allows for a more detailed analysis of various aspects of fraud and their classification depending on various factors. In particular, this classification can be used to systematize types of fraud depending on the object and subject of fraudulent actions. Since fraudulent schemes in enterprises undergo constant modification due to changes in the methods of combating them and changes in legislation, for convenience in analysis, we have grouped the main fraudulent schemes according to certain characteristics. The article justifies the factors of the emergence of fraud in enterprises and improves the visualization of fraudulent elements. Among the factors and preconditions that increase the risk of financial fraud, internal and external factors can be distinguished. Internal factors include the level of effectiveness of the internal control system in the enterprise, the level of labor discipline, the organizational and legal form of the enterprise and its size, the optimality of its organizational structure, and the level of optimal distribution of management functions and powers. External factors include the economic situation in the country as a whole and the situation in the industry in which the enterprise operates, the imperfection of the existing regulatory framework that regulates the activities of the enterprise in a certain field, and so on. The article also provides statistics on fraud in Ukraine and the world, from which a conclusion can be drawn about the existence of a correlation between the level of authority of the subject of fraudulent actions and the possibility of committing fraud by them in the enterprise.
Keywords: financial and economic fraud, risk, error, distortion, elements of fraud.
Постановка проблеми
В умовах сьогодення, коли прояви шахрайства є досить різноманітними, постійно удосконалюються та модифікуються його схеми, недостатня увага приділяється саме ідентифікації фінансово- економічного шахрайства на підприємстві та систематизації його основних видів. На нашу думку, сьогодні відсутній оптимальний механізм розрізнення шахрайства від помилки, що є важливим завданням зокрема й під час аудиту фінансової звітності підприємства.
Попри зростання кількості наукових праць, присвячених темі шахрайства, окремі аспекти ідентифікації шахрайства залишаються поза увагою науковців. Зокрема й досі відсутні чіткі критерії ідентифікації фінансово-економічних шахрайств на підприємствах, недостатньо досліджені чинники, що впливають на зростання ризику появи шахрайства на підприємстві, зокрема й зважаючи на постійну зміну інструментів здійснення шахрайських дій.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Суттєвий внесок у вивчення особливостей різних видів фінансово-економічного шахрайства на підприємствах та аналіз причин їх виникнення був здійснений Асоціацією сер- тифікованих фахівців з розслідування шахрайства (ACFE) у періодичних дослідженнях «Report to the Nations».
ACFE у дослідженні «Report to the Nations» [1], проведеному зокрема за результатами 2020 року, виокремлює найпоширеніші види шахрайства, до яких відносить: привласнення активів, корупцію та фальсифікацію фінансової звітності (рис. 1).
Отже, як бачимо з вищенаведеної діаграми, протягом 2016-2020 рр. відсоток інцидентів за наведеними видами шахрайства є сталим і майже не змінювався, окрім корупції, відсоток інцидентів якої збільшився на 7,6% у 2020 р. порівняно з 2016 р. Привласнення активів є найпоширенішим різновидом шахрайства, проте в середньому найменш втра- томістким (86% випадків, середні фінансові втрати становлять 100 000 $). А шахрайські дії, пов'язані з фальсифікацією фінансової звітності, є найменш поширеними, проте в середньому з найбільшими негативними фінансовими наслідками (10% випадків, середні фінансові втрати становлять 593 000 $) [4].
Вітчизняний автор, член АПКБУ (Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України) - І. Шевцов [5], теж дотримується поділу корпоративного шахрайства на зазначені раніше види, проте для кожного з них визначає підвиди (рис. 2).
Однак така класифікація має низку суперечностей та характеризується неповнотою визначених різновидів шахрайства в межах вищезазначених трьох основних його видів. Зокрема шахрайство з фінансовою звітністю цей автор поділяє всього на два види, не врахувавши види викривлень, які можуть бути пов'язані з активами, зобов'язаннями, власним капіталом, рухом грошових коштів, і відповідно суттєво впливати на достовірність фінансової звітності підприємства та показ- ники його фінансового стану. Також у класифікації на рис. 2 занадто узагальнено різновиди шахрайств, пов'язаних з привласненням активів.
Рис. 1. Найпоширеніші види шахрайства в організаціях (підприємствах)
Джерело: сформовано авторами на основі джерел [1; 2; 3]
Рис. 2. Види корпоративного шахрайства
Джерело: сформовано авторами на основі джерела [5]
Також важливими, на наш погляд, є результати Всесвітнього дослідження економічних злочинів та шахрайства, проведеного у 2020 році компанією «Pricewaterhouse Coopers». Згідно з його даними близько половини (51%) досліджених українських підприємств у 2016-2020 рр. постраждали від економічних злочинів та шахрайства і цей показник зріс у 2020 р. порівняно з 2018 р. на 3% (рис. 3). Основними видами шахрайства, через які постраждали вітчизняні підприємства, є: незаконне привласнення майна (47%); хабарництво та корупція (47%); шахрайство з боку клієнтів (31%); кіберзлочини (31%); шахрайство у закупівлях (31%) [6].
Т. Каменська досліджувала питання класифікації викривленнь внаслідок фінансово- економічних шахрайств на підприємствах. Вона притримується підходу МСА 240 щодо поділу викривлень внаслідок шахрайства на два види: викривлення, що виникають у результаті шахрайства під час складання фінансової звітності та викривлення в результаті незаконного привласнення або використання активів.
Мета дослідження полягає в удосконаленні критеріїв розрізнення шахрайства від помилок, удосконаленні класифікації видів фінансово-економічного шахрайства, з метою глибинного дослідження їх особливостей і пошуку ефективних способів запобігання. Також важливим вважаємо виокремлення основних чинників, що призводять до підвищення ризику появи шахрайства на підприємстві, зокрема зважаючи на групи суб'єктів із залученням яких відбулись шахрайські дії.
Основний матеріал
З практики Європейського суду аудиторів (вищий орган державного фінансового контролю в ЄС) усі виявленні порушеня у ході перевірки фінансової звітності поділяються на такі: порушення, які мають ознаки умислу (їх безпосередньо відносять до шахрайства) та інші порушення (ненавмисні несвідомі помилки) [7, с. 46]. На нашу думку, сьогодні відсутній єдиний оптимальний підхід у встановленні навмисності або ненавмисності дій, що призвели до викривлень у звітності. Ми вважаємо, що розрізнення помилки від шахрайства є важливим завданням під час аудиту, адже якщо є факти чи обставини, які можуть свідчити про наявність шахрайства, то аудиторові потрібно детальніше продумати методи та процедури аудиторської перевірки, тому що він несе відповідальність зокрема й за правильність вибраних та здійснених аудиторських процедур.
Згідно МСА 240, шахрайство - це навмисна дія однієї особи або кількох осіб, які належать до управлінського персоналу, тих, кого наділено найвищими повноваженнями, працівників або третіх сторін із застосуванням омани для отримання неправомірної або незаконної вигоди. Серед осіб, що належать до управлін- ського персоналу чи тих, які наділені найвищими повноваженнями (S1) варто виокремити: власників (учасників чи акціонерів) підприємства, керівників вищої (директор тощо), середньої (керівники структурних підрозділів) та нижчої ланки управління. Серед працівників, які не відносяться до управлінського персоналу (S2), але часто беруть участь у шахрайських діях є: працівники відділу постачання, збуту, складських і виробничих підрозділів, бухгалтерії тощо. У числі третіх сторін (S3), залучених до шахрайських схем, часто є: постачальники і підрядники, покупці та замовники, посередники тощо.
Рис. 3. Статистика зміни співвідношення основних різновидів шахрайства на підприємствах України у 2016, 2018 та 2020 рр.
Джерело: сформовано авторами на основі джерела [6]
У вітчизняному законодавстві, зокрема в Кримінальному кодексі України, шахрайство це зокрема заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою [8]. Отже, як бачимо визначення терміну «шахрайство» схоже в міжнародному і вітчизняному законодавствах, адже мотивом його вчинення є отримання незаконної або неправомірної вигоди, а незмінним інструметом для цього є застосування омани в тій чи іншій формі. Проте, на нашу думку, вищезазначені визначення шахрайства не є повними, оскільки у них не враховується, що причиною вчинення шахрайських дій може бути примус. У Кримінальному кодексі України розмежовано статті щодо відповідальності за ухилення від сплати податків та за вчинення шахрайства. Ми вважаємо, що уникнення оподаткування слід відносити до шахрайських дій, оскільки його метою теж є отриманням незаконної вигоди внаслідок неправомірних дій та обману. Помилка - це ненавмисне викривлення у фінансовій звітності, включаючи пропуск суми, неповне розкриття інформації тощо. Відповідальність за виявлення викривлення і визначення того, що відповідне викривлення є шахрайством або помилкою несе аудитор. Відповідальність за вчинення шахрайства або помилок покладається на винних осіб і на керівництво підприємства.
Отже, залежно від груп суб'єктів, залучених до вчинення шахрайських дій можна, виділити сім їх основних типів (рис. 4).
Умовні позначення на рис. 4: F1 - шахрайські дії, що вчинені управлінським персоналом та тими, кого наділено найвищими повноваженнями (S1); F2 - шахрайські дії, що вчинені іншими працівниками підприємства (S2); F3 - шахрайські дії, що вчинені третіми сторонами, зокрема контрагентами (S3); F4 - шахрайські дії, що вчинені внаслідок змови суб'єктів з груп S1 та S3; F5 - шахрайські дії, що вчинені внаслідок змови суб'єктів з груп S1 та S2; F6 - шахрайські дії, що вчинені внаслідок змови суб'єктів з груп S2 та S3; F7 - шахрайські дії, здійснені внаслідок змови суб'єктів з груп S1, S2 та S3. Зовнішнє коло схематично відображає вплив інституційних особливостей підприємства, контрагентів та макро- середовища на зміну ризику виникнення шахрайства.
Рис. 4. Типи вчинення різними групами суб'єктів шахрайських дій
Джерело: сформовано авторами
Відповідно до Міжнародного стандарту аудиту 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності», «чинник, який відрізняє шахрайство від помилки, полягає в навмисності або ненавмисності основної дії, яка призводить до викривлення фінансової звітності» [9]. Основними причинами викривлень у фінансовій звітності є свідомі й несвідомі дії зокрема персоналу підприємства. Таким чином, з точки зору права, відмінності між помилкою та шахрайством полягають у наявності умислу.
При розрізненні шахрайства від помилки, під час аудиту фінансової звітності підприємства, варто використовувати виділені нами основні критерії (табл. 1).
Зазначимо, що шахрайські схеми на підприємствах зазнають постійного модифікування внаслідок зміни способів боротьби з ними та зміни законодавства. Тому для зручності аналізу необіхдно згрупувати основні схеми шахрайських дій за певними ознаками. Здебільшого для систематизації видів та типів шахрайств за основу брали інструменти за допомогою яких вони реалізуються. Однак ми рекомендуємо класифікувати фінансово-економічні шахрайства на підприємстві за ширшим переліком ознак, наведених нами в табл. 2.
Отже, за вищенаведеними ознаками можна прокласифікувати фінансово-економічні шахрайства на підприємстві залежно від об'єкта та суб'єкта шахрайських дій, характеру розрахунків, способу вчинення шахрайських дій та інструментів здійснення шахрайств, а також сформувати, для зручності подальшого дослідження, код кожного шахрайства (рис. 5), де a, b, c, d, e - порядковий номер різновиду шахрайства в межах відповідної класифікаційної ознаки (табл. 2).
Існують певні зовнішні і внутрішні чинники та передумови, що впливають на збільшення ризику виникнення фінансово-економічного шахрайства на підприємстві, які мають бути враховані аудитором під час проведення аудиторської перевірки.
До внутрішніх чинників пропонуємо відносити: рівень ефективності системи внутрішнього контролю на підприємстві, рівень уваги до деталей операційної діяльності з боку вищого керівництва; рівень трудової дисципліни; рівень контролю якості процесів, ресурсів, продукції, робіт, послуг, результатів на підприємстві; рівень оптимальності розподілу функцій управління і повноважень; організаційно-правову форму підприємства та його розмір, оптимальність його організаційної структури; рівень плинності кадрів та рівень їх кваліфікації тощо. Суттєві ризики загрози виникнення фінансово-економічного шахрайства на підприємстві пов'язані також з наявністю у нього значних незвичайних операцій, адже операції, що є притаманними для діяльності підприємства та підлягають систематичній обробці, «менш імовірно приведуть до виникнення суттєвих ризиків» [11]. До таких операцій варто віднести наявність незвичайних угод, платежів за певні послуги чи роботи в сумі, що не відповідають кількості та якості таких послуг (робіт), а також можливостям їх надання (здійснення). Також важливим чинником є час здійснення (проведення) непритаманних для діяльності підприємства опера- цій: чим ближче до кінця звітного періоду, тим більшим є ризик наявності шахрайських дій у таких операціях.
|
Код шахрайства в межах класифікаційної ознаки |
1.a |
2.b |
3.c |
4.d |
5.e |
|
|
Примітки |
Примітки |
Примітки |
Примітки |
Примітки |
Рис. 5. Код різновидів фінансово-економічного шахрайства
Джерело: сформовано авторами
Таблиця 1
Основні критерії розрізнення шахрайства від помилки
|
Критерії |
Суть критеріїв |
|
|
Суттєвість виявлених викривлень |
Відповідно до МСА 320 «Суттєвість при плануванні та проведенні аудиту» викривлення вважаються суттєвими «якщо обґрунтовано очікується, що вони, окремо або в сукупності, можуть вплинути на економічні рішення користувачів, які приймаються на основі фінансової звітності» [10]. Як правило порушення без ознак умислу не є суттєвими, і саме тому важливо визначити, який вплив матиме порушення на рішення, що приймаються користувачами фінансової звітності. |
|
|
Систематичність викривлень |
Систематичні виявлені викривлення в обліку та фінансовій звітності з більшою ймовірністю можуть свідчити про наявність шахрайства на підприємстві. |
|
|
Характер (специфіка) виявлених викривлень |
Якщо причиною викривлень фінансової звітності є допущення технічної або арифметичної помилки в записах облікових даних або випадковий пропуск деяких даних з певних документів, або відображення операцій без часткового розкриття їхнього змісту, то здебільшого такі викривлення будуть вважатись помилками. Також важливо врахувати яких статей фінансової звітності стосуються виявлені викривлення. До прикладу, випадки шахрайства частіше стосуються ліквідних активів. Важливо звернути увагу на комплексність викривлень, яка часто є ознакою наявності шахрайських дій. |
|
|
Наявність мотиву чи тиску адекватного як рівню управління на якому було допущено появу викривлення, так і групі суб'єктів причетних до появи викривлення |
Викривлення, сприченені діями чи бездіяльністю на вищих управлінських рівнях з більшою ймовірністю можуть свідчити, що причиною цих відхилень є шахрайські дії з метою отримання незаконних вигод. |
|
|
Ставлення управлінського персоналу, інших працівників підприємства чи третіх осіб до викривлень |
Необхідно визначити як управлінський персонал реагує на проведення аудиторської перевірки, на ризики значних викривлень унаслідок шахрайства, на виявлені аудитором викривлення, що містить фінансова звітність, а також чи надає персонал підприємства необхідні аудитору документи, відповіді на запитання під час аудиторської перевірки. Якщо, до прикладу, управлінський персонал до виявлення аудитором фактів незаконних дій, знав і не повідомив про них, то виникають сумніви щодо довіри до адміністрації підприємства і збільшується ризик того, що причиною виникнення викривлень є шахрайські дії керівництва підприємства. |
|
|
Наявність обставин або чинників, які збільшують ризик вчинення шахрайських дій на підприємстві |
Якщо на підприємстві наявні обставини та підходи, які сприяють розкраданню активів, проведенню сумнівних господарських операцій з ненадійними контрагентами тощо, то велика ймовірність, що це навмисно створені умови для здійснення шахрайських дій. |
Джерело: сформовано авторами
До зовнішніх чинників можна віднести: економічний стан у країні загалом та ситуацію в галузі у якій веде діяльність підприємство; недосконалість діючої нормативно-правової
бази, що регулює діяльність підприємства в певній сфері; періодичність і рівень якості незалежних аудиторських перевірок та перевірок з боку контролюючих органів тощо. Також значний вплив на появу шахрайських дій мають різні форс-мажорні обставини: стихійні лиха, пандемії, війни тощо.
Таблиця 2
Рекомендована класифікація видів фінансово-економічного шахрайства, які пов'язані з підприємствами
|
Ознаки класифікації |
Види шахрайства |
|
|
1. Залежно від суб'єкта шахрайських Дій: |
1. Шахрайство з боку вищого керівництва підприємства і тих, кого наділено найвищими повноваженнями; 2. Шахрайство з боку менеджерів середньої ланки управління підприємства; 3. Шахрайство з боку менеджерів нижчої ланки управління підприємства; 4. Шахрайство з боку працівників не управлінського персоналу підприємства; 5. Шахрайство з боку інвесторів; 6. Шахрайство з боку постачальників та підрядників; 7. Шахрайство з боку замовників або покупців; 8. Шахрайство з боку фінансових установ; 9. Шахрайство з боку органів влади і місцевого самоврядування; 10. Шахрайство з боку окремих засновників (учасників, акціонерів); 11. Шахрайство з боку інших суб'єктів; 12. Шахрайство в змові декількох вищезазначених суб'єктів шахрайських дій. |
|
|
2. Залежно від об'єкта шахрайських дій: |
1. Шахрайство з ресурсами підприємств приватного сектора (вітчизняних та іноземних підприємств приватного сектора та інших суб'єктів підприємницької діяльності); 2. Шахрайство з ресурсами фізичних осіб; 3. Шахрайство з ресурсами держави (по відношенню до доходів і видатків державного бюджету, ресурсів державних цільових фондів та державних підприємств); 4. Шахрайство з ресурсами місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та служб; 5. Шахрайство з ресурсами інших суб'єктів; 6. Шахрайство з ресурсами декількох вищезазначених суб'єктів. |
|
|
3. Залежно від характеру розрахунків з якими пов'язане шахрайство: |
1. Шахрайство, пов'язане з розрахунками у готівковій формі; 2. Шахрайство, пов'язане з розрахунками з використанням поточних рахунків у банку; 3. Шахрайство, пов'язане із товарообмінними розрахунками; 4. Шахрайство, пов'язане із розрахунками з використанням векселів, розрахункових чеків тощо; 5. Шахрайство, пов'язане з іншими видами розрахунків; 6. Шахрайство, пов'язане із декількома різними формами (видами) розрахунків. |
|
|
4. За способами вчинення шахрайських дій: |
1. Шахрайство здійснене з допомогою обману, навмисного надання неправдивої інформації; 2. Шахрайство здійснене з допомогою зловживання довірою та завдяки необізнаності відповідних осіб; 3. Шахрайство зДійснєнє з допомогою зловживання службовим становищем, застосування суттєвого впливу чи примусу, використовуючи матеріальну чи психологічну залежність або потребу відповідних осіб; 4. Шахрайство здійснене з допомогою невербального впливу (введення в оману зокрема фешенебельним декором офісів, величиною склаДів, імітацією заможності керівництва чи масштабності бізнесу тощо) [7]; 5. Шахрайство здійснене з допомогою інших способів; 6. Шахрайство здійснене з допомогою декількох способів вчинення шахрайських дій. |
|
|
5. За інструментами здійснення шахрайства: |
1. Ухилення від сплати податків; 2. Нецільове використання бюджетних коштів; 3. Незаконне привласнення активів; 4. Корупція (хабарництво); 5. Цінові маніпуляції, зокрема під час тендерних закупівель; 6. Фальсифікація фінансової звітності та іншої документації; 7. Порушення прав інтелектуальної власності; 8. Незаконне отримання і використання інсайдерської інформації; 9. Недобросовісна конкуренція; 10. Махінації з чеками та рахунками (зокрема підроблені грошові перекази або чеки); 11. Шахрайство із зарплатнею (зокрема заробітні плати у «конвертах»); 12. Інші різновиди шахрайств, виходячи з інструментів їх здійснення; 13. Поєднання двох чи більше інструментів здійснення шахрайства. |
Джерело: сформовано авторами
Таблиця 3
Чинники та причини виникнення ризиків фінансово-економічного шахрайства
|
Чинники виникнення Види викривлень \ |
Мотиви або тиск щодо здійснення шахрайства |
Можливості для скоєння шахрайства |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Викривлення, що виникають під час складання фінансової звітності |
Несприятливі загальноекономічні, галузеві чи виробничі умови: високий рівень конкуренції; значний спад споживчого попиту та збільшення загрози банкрутства; операційні збитки, що можуть привести до банкрутства; нові облікові, законодавчі або регуляторні вимоги. На управлінський персонал здійснюється надмірний тиск щодо виконання вимог або очікувань власників або третіх сторін щодо: зростання рівня прибутковості підприємства або зміни відповідних тенденцій; необхідності отримання додаткового фінансування за рахунок позикових коштів або власного капіталу; необхідності вчасного погашення заборгованості тощо. Зменшення фінансових результатів діяльності підприємства створюють загрозу для особистого фінансового добробуту управлінського персоналу тому що: управлінський персонал має значні фінансові інтереси на підприємстві; значна частина винагороди управлінського персоналу залежить від фінансових, операційних та інших результатів діяльності підприємства. На управлінський персонал здійснюється надмірний тиск щодо виконання фінансових планових показників, встановлених вищим керівництвом чи власниками підприємства. |
Характер галузі або виду діяльності, бізнес-моделі підприємства: операції на суттєві суми з пов'язаними сторонами; використання в діяльності занадто великої кількості ділових посередників; наявність банківських рахунків в офшорних зонах або проведення операцій з дочірніми підприємствами, що знаходяться в офшорних зонах; операції на суттєві суми, що ведуться з юрисдикціями з слабким корпоративним законодавством; підприємство входить до структур з недосконалою конкуренцією (монополія, монополістична конкуренція або олігополія); значні суми по нетипових або надміру складних операціях. Неефективність контролю з боку управлінського персоналу внаслідок: домінування в управлінському персоналі однієї особи або невеликої групи осіб; неефективного нагляду тих, кого наділено найвищими повноваженнями за системою внутрішнього контролю на підприємстві. Складність організаційної структури: складність встановлення кінцевих бенефіціарів підприємства; висока плинність кадрів на підприємстві; занадто складна або нелогічна організаційна структура, що часто змінюється. Неефективність системи внутрішнього контролю внаслідок: невідповідного моніторингу заходів контролю; недостатньої кваліфікації відповідних працівників відділу внутрішнього аудиту або інших працівників на яких покладено функцію контролю на підприємстві; неефективних облікових інформаційних систем. |
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
Виникнення в результаті незаконого привласнення та використання активів |
Особисті великі фінансові зобов'язання управлінського персоналу або працівників, які мають доступ до грошових коштів або інших ліквідних активів, що може підштовхнути до незаконного привласнення (розкрадання) таких активів. Погані стосунки між керівником підприємства та працівниками, які мають доступ до грошових коштів або інших ліквідних активів, досяжних для розкрадання: непідтверджені очікування працівників щодо винагороди за працю; конфліктне звільнення працівників; зміни у програмах мотивування або винагород працівників, що не відповідають їх очікуванням. |
Можливості незаконного привласнення активів збільшуються у випадку наявності: суттєво великих сум грошових коштів у касі, що вчасно не зараховуються на банківські рахунки підприємства; статей запасів, що мають невеликий розмір відносно інших запасів, але високу вартість або великий попит на них; вільно конвертованих цінних паперів; низьковартісних основних засобів, що є високоліквідними. Можливості незаконного привласнення активів збільшуються у випадку ненадійності системи бухгалтерського обліку та недостатнього внутрішнього контролю за обліком активів: недостатньо якісно організований та регламентований облік активів; недоліки системи санкціонування операцій з ТМЦ, спрямованої на забезпечення перевірки законності здійснення відповідних господарських операцій; відсутність відповідного та своєчасного документування операцій, або документування операцій неналежним чином; відсутність обов'язкових відпусток для працівників, які виконують основні функції внутрішнього контролю; неналежний розподіл обов'язків щодо операцій з матеріальними активами підприємства; недостатні незалежні перевірки, що стосуються обліку активів на підприємстві. |
Джерело: сформовано авторами на основі джерела [12]
Причиною неможливості отримання достатньої кількості прийнятних аудиторських доказів може бути небажання управлінського персоналу ефективно співпрацювати під час проведення аудиторської перевірки або відсутність необхідних документів, що спричиняє викривлення в облікових записах по низці господарських операцій підприємства.
Т. Каменська вважає що викривлення, які виникають у результаті шахрайства під час складання фінансової звітності стають можливим завдяки нехтуванню управлінським контролем, і можуть бути у таких формах: маскування чи неповне розкриття фактів, що можуть вплинути на показники фінансової звітності; внесення фіктивних даних в журнал реєстрації господарських операцій для маніпуляції показниками фінансової звітності; викривлення фінансово-господарських операцій, пов'язаних між собою, з метою неправдивого висвітлення фінансового стану або діяльності суб'єкта господарювання; підміна записів або термінів, що стосуються нетипових операцій або операцій, які відбуваються в кінці звітного періоду. Незаконне привласнення або використання активів проявляється зокрема у нецільовому їх використанні або здійсненні платежів за неіснуючі товари чи послуги, що у свою чергу відображається недостовірними обліковими записами і документами [7]. Чинники та причини виникнення ризиків фінансово-економічного шахрайства, в розрізі видів викривлень до яких воно призводить, відображено у табл. 3 [12].
У дослідженні Асоціації сертифікованих фахівців з розслідування шахрайства (ACFE) «Report to the Nations» за 2020 р., ми бачимо, що рівень повноважень «злочинця» в організації корелює з можливістю вчинення ним шахрайства на підприємстві: 41% фінансово- економічних шахрайств були вчинені саме працівниками підприємства, 36% - управлінським персоналом, 20% - власниками підприємства та 3% - сторонніми особами [1]. Виходячи з цього, ми вважаємо доцільним розглянути чинники та мотиви, які спонукають працівників підприємства чинити неправомірні дії задля власної вигоди. Для розуміння причин, які підштовхують різних суб'єктів до шахрайських дій варто скористатися удосконаленою нами візуалізацією так званого «трикутника шахрайства» (рис. 6).
Рівень значимості елементів можна оцінити за шкалою від 1 до 100% (тобто від 0,01 до 1). Відповідно, чим більший рівень елементів, тим більша ймовірність, що на підприємстві наявні шахрайські дії. Якщо ж один з елементів на низькому рівні (до прикладу сприятливі можливості для шахрайських дій), то це може свідчити про меншу ймовірність наявності шахрайства на підприємстві. Мотивом до шахрайства можуть зокрема бути незадоволені фінансові потреби відповідних осіб та причини, пов'язані з роботою (низька заробітня плата, низький соціально-психологічний клімат в колективі, недооцінення якості та важливості роботи працівника, непідтвер- джені очікування працівників). До сприятливих можливостей для вчинення шахрайства варто віднести неефективний внутрішній та зовнішній фінансово-економічний контроль або його відсутність, низьку трудову дисципліну та інше. Виправданням шахрайських дій зазвичай слугують наступні фрази: «я заслуговую більшого, компанія мені заборгувала», «я вирішу свої поточні проблеми та все поверну» або ж «податки зависокі для чесного ведення бізнесу», «всі підприємства різними способами мінімізують величину податків до сплати» тощо.
Рис. 6. Удосконалена візуалізація елементів шахрайства
Джерело: сформовано авторами на основі джерела [13]
Висновки
Отже, нами в статті запропоновано критерії розрізнення шахрайства від помилки, що дасть змогу аудитору встановити характер викривлення, допоможе у виборі додаткових аудиторських процедур та допоможе сформувати правильну аудиторську думку. Нами було також запропоновано практично-орієнтовану класифікацію видів фінансово-економічного шахрайства на підприємстві залежно від об'єкта та суб'єкта шахрайських дій, характеру розрахунків, способу вчинення шахрайських дій та інструментів здійснення шахрайства. Ця класифікація допоможе аудиторам точніше визначати рівень ризику наявності конкретного різновиду фінансово-економічного шахрайства на підприємстві. Крім того, в статті досліджено які чинники внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства впливають на підвищення ризику виникнення фінансово-економічного шахрайства.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Association of Certified Fraud Examiners. Report to the Nations: 2020 Global Study on Occupational Fraud and Abuse. 2020. URL: https://acfepublic.s3-us-west-2.amazonaws.com/2020-Report-to-the-Nations.pdf (дата звернення: 10.09.2022).
2. Association of Certified Fraud Examiners. «Report to the Nations». 2018. 80 с. URL: https://s3-us-west-2. amazonaws.com/acfepublic/2018-report-to-the-nations.pdf (дата звернення: 13.09.2022).
3. Association of Certified Fraud Examiners. «Report to the Nations». 2016. 92 с. URL: https://www.acfe.com/-/ media/files/acfe/pdfs/2016-report-to-the-nations.ashx (дата звернення: 10.09.2022).
4. Association of Certified Fraud Examiners. Report to the Nations: 2022 Global Study on Occupational Fraud and Abuse. 2022. URL: https://legacy.acfe.com/report-to-the-nations/2022/ (дата звернення: 03.10.2022).
5. Шевцов, В. М. Корпоративне шахрайство в українських компаніях. Довідник економіста. 2019. Вип. 6. С. 64-68. URL: https://sk.ua/wp-content/uploads/2019/06/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%86%D0%BE %D0%B2.pdf (дата звернення: 13.10.2022).
6. PwC. Global Economic Crime and Fraud Survey 2020. URL: https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2020/ gecs-ua-2020-ukr.pdf (дата звернення: 11.10.2022).
7. Хамига Ю. Я. Фінансове шахрайство: критерії ідентифікації та напрями мінімізації. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування», 2020. 308 с.
8. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001, стаття 190. Закон України № 2341-III від 05.04.2001 р. "Про кримінальний кодекс України". URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/2341-14#Text (дата звернення: 15.10.2022).
9. Міжнародний стандарт аудиту 240 «Відповідальність аудитора, що стосується шахрайства, при аудиті фінансової звітності». URL: https://www.apu.net.ua/attachments/article/1151/2017_часть1.pdf (дата звернення: 11.10.2022).
10. Міжнародний стандарт аудиту 320 «Суттєвість в плануванні та проведенні аудиту». URL: https://www.apu.net.ua/attachments/article/1151/2017_часть1.pdf (дата звернення: 13.12.2022).
11. Міжнародний стандарт аудиту 315 «Ідентифікація та оцінювання ризику суттєвого викривлення через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища». URL: https://www.apu.net.ua/attachments/ article/1151/2017_часть1.pdf (дата звернення: 13.12.2022).
12. Каменська Т Шахрайства при аудиторській перевірці. Т Каменська. Бухгалтерський облік і аудит. 2015. № 6. С. 2-7.
13. Климко Т Ю., Мельник О. О. Корпоративне шахрайство: реалії сучасності. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2015. Вип. 2. С. 185-190. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvuuec_2015_2_33 (дата звернення: 22.01.2023).
REFERENCES:
1. Association of Certified Fraud Examiners. Report to the Nations: 2020 Global Study on Occupational Fraud and Abuse. 2020. Retrieved from https://acfepublic.s3-us-west-2.amazonaws.com/2020-Report-to-the-Nations.pdf.
2. Association of Certified Fraud Examiners. «Report to the Nations». 2018. 80 р. Retrieved from
https://s3-us-west-2.amazonaws.com/acfepublic/2018-report-to-the-nations.pdf.
3. Association of Certified Fraud Examiners. «Report to the Nations». 2016. 92 р. Retrieved from
https://www.acfe.com/-/media/files/acfe/pdfs/2016-report-to-the-nations.ashx.
4. Association of Certified Fraud Examiners. Report to the Nations: 2022 Global Study on Occupational Fraud and Abuse. 2022. Retrieved from https://legacy.acfe.com/report-to-the-nations/2022.
5. Shevtsov, V. M. (2019). Korporatyvne shakhraistvo v ukrainskykh kompaniiakh. Dovidnyk ekonomista - Economist's Guide (6nd ed., pp. 64-68). [Corporate fraud in Ukrainian companies] Retrieved from https://sk.ua/wp-con- tent/uploads/2019/06/%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%86%D0%BE%D0%B2.pdf [in Ukrainian].
6. PwC. Global Economic Crime and Fraud Survey 2020. [PwC. Global Economic Crime and Fraud Survey 2020]. Retrieved from https://www.pwc.com/ua/uk/survey/2020/gecs-ua-2020-ukr.pdf [in Ukrainian].
7. Khamyha Yu. Ya. (2020). Finansove shakhraistvo: kryterii identyfikatsii ta napriamy minimizatsii. [Financial fraud: identification criteria and directions for minimization]. Dysertatsiia na zdobuttia naukovoho stupenia doktora filosofii za spetsialnistiu 072 «Finansy, bankivska sprava ta strakhuvannia» (308 p).
8. Kryminalnyi kodeks Ukrainy vid 05.04.2001, stattia 190. Zakon Ukrainy № 2341-III vid 05.04.2001 r. «Pro kryminalnyi kodeks Ukrainy». [About the Criminal Code of Ukraine]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2341-14#Text [in Ukrainian].
9. Mizhnarodnyi standart audytu 240 «Vidpovidalnist audytora, shcho stosuietsia shakhraistva, pry audyti finansovoi zvitnosti». [Auditor's responsibility for fraud in the audit of financial statements]. Retrieved from https://www.apu.net.ua/attachments/article/1151/2017_chast1.pdf [in Ukrainian].
10. Mizhnarodnyi standart audytu 320 «Suttievist v planuvanni ta provedenni audytu» [Materiality in planning and conducting the audit]. Retrieved from https://www.apu.net.ua/attachments/article/1151/2017_chast1.pdf [in Ukrainian].
11. Mizhnarodnyi standart audytu 315 «Identyfikatsiia ta otsiniuvannia ryzyku suttievoho vykryvlennia cherez rozuminnia subiekta hospodariuvannia i yoho seredovyshcha». [Identification and assessment of the risk of material misstatement through understanding the entity and its environment]. Retrieved from https://www.apu.net.ua/attach- ments/article/1151/2017_chast1.pdf [in Ukrainian].
12. Kamenska T (2015). Shakhraistva pry audytorskii perevirtsi. [Audit fraud]. Bukhhalterskyi oblik i audyt (6nd ed., pp. 2-7) [in Ukrainian].
13. Klymko T Yu., Melnyk O. O. (2015). Korporatyvne shakhraistvo: realii suchasnosti. [Corporate fraud: modern realities]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu - Scientific Bulletin of Uzhhorod University Seriia: Ekonomika (2nd ed., pp. 185-190). Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_2015_2_33 [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика фінансово-економічного стану підприємства ступенем прибутковості та оборотності капіталу. Фінансова стійкость та динаміка структури джерел фінансування. Здатність розраховування за борговими зобов'язаннями. Оцінка фінансових результатів.
курсовая работа [113,8 K], добавлен 08.12.2009Сутність фінансового стану, інформаційна база аналізу. Діагностика фінансово-економічного стану ТОВ "ЛОГОС". Аналіз показників ліквідності, прибутковості і ділової активності. Поліпшення структури балансу, інтегральні методи оцінки фінансового стану.
курсовая работа [157,2 K], добавлен 23.09.2011Роль і місце економічного аналізу у підвищенні ефективності господарювання в умовах формування ринкових відносин. Функції управління - критерії класифікації видів економічного аналізу. Розрахунок ефективності використання основних та оборотних засобів.
контрольная работа [43,5 K], добавлен 14.09.2013Організаційно–економічна характеристика та основні фінансово–господарські показники діяльності підприємства. Завдання, джерела інформації та прийоми економічного. Аналіз собівартості продукції. Оцінка фінансового стану підприємства.
курсовая работа [66,1 K], добавлен 30.03.2007Поняття економічних криз та основні причини їх виникнення. Теоретичні моделі виникнення фінансово-економічних криз. Заходи антикризової політики в Україні та країнах світу. Концепція системної рівноваги. Основні індикатори фінансово-економічних криз.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 26.05.2013Визначення поняття, сутності та особливостей предмета економічного аналізу. Розгляд основних методів обробки економічної інформації та факторного аналізу. Опис моделювання факторних систем. Способи виміру впливу факторів у детермінованому аналізі.
лекция [208,8 K], добавлен 21.01.2016Теоретико-методологічне обґрунтування економічного росту в Україні. Складові політики економічного зростання. Моделі державного регулювання економічного зростання економіки України. Кон’юнктурні дослідження циклічністі економічного зростання України.
курсовая работа [294,7 K], добавлен 20.03.2009Значення класифікацій видів економічного аналізу. Зовнішній і внутрішній аналіз. Виділення міжгосподарського (регіонального) і внутрішньогосподарського економічного аналізу. Внутрішньогосподарський аналіз - спосіб дослідження причинно-наслідкових зв’яків.
доклад [16,9 K], добавлен 13.12.2010Характеристика ВАТ "Київський ювелірний завод", аналіз його фінансово-економічного стану, основних фондів та оборотних активів, прибутку, рентабельності. Опис політики підприємства щодо досліджень та розробок, організація зовнішньоекономічної діяльності.
отчет по практике [123,8 K], добавлен 28.09.2009Предмет і види економічного аналізу. Категорії економічного аналізу. Метод і методика економічного аналізу: аналітичний метод, деталізація, порівняння, моделювання, балансовий метод, елімінування, статистичні, економіко-математичні методи.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 04.12.2006Аналіз як абстрактно-логічний метод пізнання. Сфера економічного аналізу, його предмет та роль в управлінні діяльністю суб’єкта господарювання. Класифікація і характеристика видів. Метод економічного аналізу, його складові, основні принципи та категорії.
лекция [1,9 M], добавлен 26.04.2012Порівняння фактичних показників з нормативними. Тенденції економічного розвитку. Закономірності економічних явищ і процесів. Причини, які впливають на фінансово-господарську діяльність підприємства. Сучасні економіко-статистичні методи аналізу.
контрольная работа [40,9 K], добавлен 14.07.2016Формування фінансово-економічного капіталу і дослідження особливостей фінансової діяльності аграрних підприємств. Комплексний аналіз фінансово-економічної діяльності СТОВ "Колос". Цілі і напрями вдосконалення економічної діяльності аграрних підприємств.
дипломная работа [138,3 K], добавлен 28.07.2011Розгляд поняття екологія, економіка, система. Досліджено складові еколого-економічної системи. Огляд складових, послідовності та видів проведення еколого-економічного аналізу діяльності підприємства. Оцінка застосування еколого-економічного аналізу.
статья [22,9 K], добавлен 31.08.2017Зміст, предмет, види, фактори економічного аналізу. Задачі економічного аналізу: оцінка факторів зовнішнього середовища, вивчення кон’юнктури ринку, оцінка конкурентоспроможності продукції. Зв’язок економічного аналізу з іншими науками і дисциплінами.
реферат [19,5 K], добавлен 18.08.2009Вивчення основних концепцій і підходів до визначення етапів економічного розвитку. Характеристика суті і значення формаційного, технологічного, цивілізаційного підходів і їх етапів. Аналіз переваг і недоліків підходів економічного розвитку суспільства.
реферат [23,0 K], добавлен 01.12.2010Природа економічного циклу, його фази і види циклів. Причини циклічного розвитку економіки. Аналіз сучасного економічного циклу та його характерні риси. Методи регулювання циклічності. Рекомендації щодо стабілізації циклічних коливань в економіці України.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 19.05.2011Система економічної інформації, її характерні особливості. Сутність процесу забезпечення економічного аналізу інформацією і вимоги до неї. Особливості класифікації і характеристика основних джерел інформаційного забезпечення економічного аналізу.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 26.06.2014Аналіз особливостей таких видів економічного аналізу, як ретроспективний, внутрішній, перспективний, зовнішній, маржинальний. Обчислення матеріаломісткості продукції. Оцінка впливу на зміну обсягу товарної продукції у звітному році порівняно з плановим.
контрольная работа [42,3 K], добавлен 09.02.2011Визначення предмету, розкриття змісту завдань економічного аналізу як економічного інструменту обґрунтування господарських рішень. Опис методики аналізу організаційно-технічного рівня виробництва. Оцінка рівня витрат і розрахунок собівартості продукції.
контрольная работа [61,4 K], добавлен 02.05.2013
