Сучасні детермінанти активізації іноземних інвестицій у міжнародному фінансовому просторі

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується стаття. Незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених питанню іноземних інвестицій, дослідження детермінантів їх формування та розподілу не втрачає актуальності з огляду на динаміку міжнародних інвестиційних процесів. Особливої уваги заслуговують особливості розподілу іноземних інвестицій між країнами світу з огляду на наслідки пандемії COVID-19 та поступове відновлення показників світового економічного розвитку. Визначення сучасних детермінантів формування та розподілу іноземних інвестицій у світовому господарстві надає можливість зацікавленим сторонам краще орієнтуватися в складному ландшафті міжнародного фінансового простору.

Виклад основного матеріалу

У сучасній економіці іноземні інвестиції є важливим ресурсом для прискорення економічного розвитку та реалізації ефективних структурних зрушень для національних економік. Вагому роль у міжнародних потоках капіталів відіграють прямі іноземні інвестиції (ПІІ), є рушієм бізнес-активності у світовому господарстві, впливають на розвиток інфраструктури, соціальний прогрес, особливо в країнах, що розвиваються та менш розвинутих країнах світу. Країни світу ведуть гостру конкурентну боротьбу за іноземні інвестиції, а перевагу отримують ті, хто здатні запропонувати більш привабливі, стабільні й досконалі фінансові механізми регулювання руху інвестицій у межах визначеної національної фінансової та загальної економічної політики.

Міжнародне інвестування є самостійною і особливо важливою сферою міжнародних економічних відносин, що характеризується не тільки швидким зростанням і значним завершенням світової торгівлі, але й своїм внеском в економічне зростання національних економік і підвищення їх конкурентоспроможності [9].

За останні два десятиліття глобальні потоки ПІІ швидко зросли, що було зумовлено великою мірою активізацією інвестиційної діяльності у країнах, що розвиваються внаслідок прискорення темпів економічного зростання, нарощування ринкового потенціалу та використання ефективних інструментів державної політики стимулювання іноземних інвестицій. Вплив різноманітних факторів та тенденцій економічного розвитку виражається у динаміці показників міжнародної інвестиційної діяльності, показників ВВП, міжнародної торгівлі, інвестицій, доходів від них, тощо (табл. 1).

Різке скорочення потоків ПІІ у 2020 р., практично на 42% порівняно з попереднім роком, пов'язано з наслідками пандемії COVID-19, що призвело до фіксації найнижчого рівня показників ПІІ за останнє десятиліття. Карантинні заходи, обмеження на подорожі та економічна невизначеність призвели до скорочення транскордонної інвестиційної діяльності практично у всьому світовому господарстві. Пандемія COVID-19 стала глобальним викликом світовому порядку та стабільності, негативно вплинула на соціально - економічний розвиток національних економік, та, як наслідок, на стабільність глобальної економічної системи, продемонструвавши її вразливість до нових загроз. В результаті багато інвестиційних проектів, запланованих на 2020-2021 рр., було відтерміновано або відмінено через прийняті обмежувальні заходи, невизначеність фінансових ринків та несприятливі очікування інвесторів.

Таблиця 1

Показники міжнародної інвестиційної діяльності, млрд дол. США (складено за даними [10])

За даними Конференції ООН з торгівлі та розвитку (The United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD)), обсяги загальносвітових потоків ПІІ за підсумками 2020 р. скоротились на 0,5 трлн. дол. США, що майже на 35% менше за обсяги ПІІ у 2019 р. Падіння відбулось у всіх групах країн, з більшим нахилом у бік розвинутих країн, в яких падіння склало майже 58 % до позначки у 347 млрд дол. США, внаслідок скорочення внутрішньо-корпоративних фінансових потоків та корпоративної реструктуризації. Варто відзначити, що таке зниження було найбільшими, починаючи з 1996 р. (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка вхідних прямих іноземних інвестицій за групами країн, млрд дол. США, 2005-2021 рр. (складено за даними [11])

пандемія прямий іноземний інвестиція міжнародний фінансовий

Разом з тим, слід відзначити, що у країнах, що розвиваються обсяги ПІІ скоротились лише на 8%, більшою мірою завдяки стійкості потоків в Азіатському регіоні. За рахунок вивозу ПІІ з Гонконгу (Китай) та Таїланду, Азія стала єдиним регіоном, де було зафіксовано зростання обсягів потоків ПІІ, а Китай став найбільшим інвестором у світі за підсумками 2020 р. з обсягом ПІІ 133 млрд дол. США проти 137 млрд дол. США у 2019 р. [12].

Зауважимо, що в цілому, пандемія не вплинула на рейтинг країн серед лідерів у залученні та вивозу ПІІ. Так, до коронакризи, у 2018 р. серед лідерів-інвесторів ПІІ були Японія (143 млрд дол. США), Китай (130 млрд дол. США), Франція (102 млрд дол. США), Гонконг (Китай млрд дол. США) (85 млрд дол. США), Німеччина (87 млрд дол. США), а за показниками залучення ПІІ лідерами були США (252 млрд дол. США), Китай (139 млрд дол. США), Гонконг (Китай) (116 млрд дол. США), Сінгапур (78 млрд дол. США) та Нідерланди (млрд дол. США). За результатами 2021 р. серед головних інвесторів у світі залишилися США (403 млрд дол. США), Німеччина (152 млрд дол. США), Японія (147 млрд дол. США), Китай (145 млрд дол. США), Великобританія (108 млрд дол. США), а до країн-лідерів у залученні ПІІ увійшли США (367 млрд дол. США), Китай (181 млрд дол. США), Гонконг (Китай) (141 млрд дол. США), Сінгапур (99 млрд дол. США) та Канада (60 млрд дол. США). Тобто Китай та США не втратили лідируючих позицій на світовому інвестиційному ринку.

Варто відзначити, що загальні обсяги ПІІ за підсумками 2021 р. склали 58 трлн дол. США, що на 64% більше у порівнянні з виключно низьким рівнем 2020 року. Відновлення продемонструвало значний імпульс завдяки швидкому зростанню ринків злиття та поглинань і міжнародного проектного фінансування через сприятливі умови фінансування та ефективні програми пільг для розвитку інфраструктури. Обсяги залучених ПІІ в країни, що розвиваються відновлювались дещо повільніше, ніж приплив ПІІ в розвинені регіони. За показниками 2021 р., в порівнянні з попереднім роком, обсяги залучених ПІІ до країн, що розвиваються зросли на 30% та сягнули позначки 837 млрд дол. США. Збільшення відбулося, в основному,

завдяки високим показникам економічного зростання в Азії, частковому відновлення в Латинській Америці та Карибському басейні та підйому в Африці. Частка країн у глобальних потоках залишалася трохи вище 50 % (рис. 2).

Рис. 2. Обсяги вхідних та вихідних ПІІ за країнами світу, 2020 р. та 2021 р., млрд дол. США (складено за даними [13])

Приплив ПІІ до країн Африки у 2021 році досягнув 83 млрд дол. США в порівнянні з 39 млрд дол. США за даними 2020 року. У більшості реципієнтів спостерігалося помірне зростання ПІІ. У країнах Азії, незважаючи на кілька хвиль COVID-19, ПІІ продемонстрували зростання вже третій рік поспіль до рекордно високого рівня, досягнувши 619 млрд дол. США.

Варто відзначити, що у Латинській Америці та Карибському басейні ПІІ зросли на 56% до 134 млрд дол. США. У більшості країн спостерігалося зростання обсягу залучених ПІІ, і лише в деяких країнах відбувалося подальше зниження обсягів інвестицій. Приплив ПІІ до країн із структурно слабкою, вразливою та малою економікою становив 15% та 39 млрд дол. США у вартісному вираженні. Приплив капіталу у найменш розвинені країни, які не мають виходу до моря і малі острівні держави, що розвиваються у 2021 році в сукупності становив лише 2,5% загальносвітового обсягу порівняно з 3,5% у 2020 році.

Розвинені країни здебільшого запровадили чи посилили свої режими перевірки інвестиційних проектів за участі іноземних інвесторів на основі критеріїв національної безпеки чи розширили тимчасові режими, прийняті під час пандемії, для захисту стратегічних підприємств від іноземних поглинань. У результаті, загальна кількість країн, які вимагали перевірку ПІІ на відповідність вимог національної безпеки, досягла 36; їх частка у 2021 р. склала 63% глобального припливу ПІІ та 70% їх загального обсягу (порівняно з 52 % та 67 % відповідно у 2020 р.). Натомість, країни, що розвиваються, продовжували вживати заходів щодо лібералізації, заохочення або спрощення процедур інвестицій, підтверджуючи важливість ПІІ у їх стратегіях економічного підйому. В цілому ж, міжнародні угоди та міжнародне проектне фінансування визначили позитивну динаміку розвитку інвестиційних процесів, чому сприяли м'які умови фінансування та стимули для інфраструктури.

Слід відзначити, що у першому кварталі 2022 року різко зросла кількість нових заходів інвестиційної політики (75 процедур, що стало новим рекордом запроваджених заходів за один квартал), в основному через війну в Україні. На санкції та контрсанкції, що стосуються ввезення та вивезення ПІІ в Росії, Білорусі та непідконтрольних уряду областях на сході України, припадає 70% усіх заходів, вжитих у першому кварталі 2022 року. Вони включали прямі заборони чи обмеження на ПІІ, а також заходи, що впливають на широкий спектр іноземних угод та, побічно, на інвестиційну діяльність. До таких процедур належали санкції проти фінансових установ, заходи обмеження торгівлі та перевезень, заборони на поїздки та заморожування активів сотень фізичних та юридичних осіб. Наслідки війни в Україні, одночасно з іншими кризами - продовольчою, паливною та фінансовою, поряд з пандемією COVID-19, кліматичними потрясіннями, посилюють прояви нестабільності, в тому числі у фінансовому секторі та особливо в країнах, що розвиваються. Тому, подальше відновлення показників ПІІ може бути під загрозою негативної дії з боку зазначених обставин.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

В результаті проведеного аналізу можна відзначити, що ПІІ є важливим індикатором стабільності світової економічної системи, адже будь-які потрясіння чи прояви нестабільності у світовому господарстві неминуче позначаються на обсягах та напрямах іноземних інвестицій. Слід відзначити, що протягом останнього десятиліття розподіл іноземних інвестицій між групами країн не зазнав значних змін - лідерами серед інвесторів залишаються розвинуті країни, а країни, що розвиваються значно активніше долучаються до міжнародної інвестиційної діяльності. Варто відзначити, що країни Азії демонструють відносно стабільні показники у залученні іноземних інвестицій, що підкреслює економічну стійкість регіону.

В сучасних умовах одночасного відновлення після пандемії COVID-19 та загострення економічної та геополітичної ситуації внаслідок війни в Україні, подальша реалізація запланованих інвестиційних проектів може бути обумовлена підвищенням ризику серед інвесторів, утримуючи їх від довгострокових інвестиційних зобов'язань у постраждалих регіонах. Це може призвести до скорочення потоків прямих іноземних інвестицій та уповільнення економічної активності. Негативні фактори міжнародного інвестиційного середовища можуть збільшити волатильність ринку, змушуючи інвесторів бути обережними у рішеннях щодо транскордонних інвестицій. Крім того, швидкі зміни політики, торговельні обмеження та посилення державного втручання в економіку можуть створити непередбачуване інвестиційне середовище, впливаючи на потоки ПІІ у найближчій перспективі.

Отже, варто підкреслити, що питання формування потоків іноземних інвестицій та їх світового розподілу потребують подальшого дослідження з огляду на подальші прояви нестабільності розвитку світової економіки. Тому, на сьогодні, ті країни, що швидше можуть адаптуватися до нових змін у глобальному просторі отримають вагомі конкурентні переваги. Крім того, сучасні виклики, пов'язані з російсько-українською війною, можуть призвести до нових трансформацій соціально-економічних систем та викликів для міжнародного фінансового простору загалом, та іноземних інвестицій, зокрема, що є перспективою подальших досліджень.

Література

1. Захарін С. Стратегія підвищення інвестиційної привабливості економіки України для іноземного капіталу / С. Захарін // Фінанси України. - 2000. - №12. - С. 87-94.

2. Коваленко Ю. Прямі іноземні інвестиції: національний та міжнародний аспект / Ю.М. Коваленко, Т.О. Мельнічук // Збірник наукових праць Національного університету державної податкової служби України. - 2014. - №1. - С. 112-120.

3. Міжнародні фінанси / [О.І. Рогач, А.С. Філіпенко, Т.С. Шемет та ін.; за ред. О.І. Рогача]. - Київ: "Либідь", 2003. - 784 с.

4. Пересада А. Управління інвестиційним процесом: [монографія] / А.А. Пересада. - К.: Лібра, 2002. - 472 с.

5. Поручник А. Інституціональне забезпечення міжнародного інвестування: національні особливості / А.М. Поручник, С.Г. Поручник // Стратегія розвитку України. - 2017. - №1. - С. 34-39.

6. Рогач О.І. Міжнародні інвестиції: Теорія та практика бізнесу трнснаціональних корпорацій / О.І. Рогач. - К.: Либідь, 2005. - 720 с.

7. Рогач О. Транснаціоналізація світової економіки: переосмислення парадигми / О.І. Рогач // Економіка та Управління. - 2014. - №1. - С. 5-12.

8. Філіпенко А. Міжнародні інтеграційні процеси сучасності: монографія / А. Філіпенко. - К.: Знання, 2004. - 303 с.

9. Kibalnyk, L., Leshchenko, M., Feshchenko, O., & Wang, H. (2021). Foreign direct investment trends: an analysis of the structure and dynamics in the context of globalization. In SHS Web of Conferences (Vol. 107). EDP Sciences.

10. The UNCTAD. World Investment Report Series.

11. United Nations Conference on Trade and Development. UNCTAD stat

12. World Investment Report2021. Investing in Sustainable Recovery.

13. World Investment Report 2022. International tax reforms and sustainable investment - Overview.

References

1. Zakharin S. Stratehiia pidvyshchennia investytsiinoi pryvablyvosti ekonomiky Ukrainy dlia inozemnoho kapitalu / S. Zakharin // Finansy Ukrainy. - 2000. - №12. - S. 87-94.

2. Kovalenko Yu. Priami inozemni investytsii: natsionalnyi ta mizhnarodnyi aspekt / Yu.M. Kovalenko, T.O. Melnichuk // Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu derzhavnoi podatkovoi sluzhby Ukrainy. - 2014. - №1. - S. 112-120.

3. Mizhnarodni finansy / [O.I. Rohach, A.S. Filipenko, T.S. Shemet ta in.; za red. O.I. Rohacha]. - Kyiv: "Lybid", 2003. - 784 s.

4. Peresada A. Upravlinnia investytsiinym protsesom: [monohrafiia] / A.A. Peresada. - K.: Libra, 2002. - 472 s.

5. Poruchnyk A. Instytutsionalne zabezpechennia mizhnarodnoho investuvannia: natsionalni osoblyvosti / A.M. Poruchnyk, S.H. Poruchnyk // Stratehiia rozvytku Ukrainy. -2017.- №1.- S. 34-39.

6. Rohach O.I. Mizhnarodni investytsii: Teoriia ta praktyka biznesu trnsnatsionalnykh korporatsii / O.I. Rohach. - K.: Lybid, 2005. - 720 s.

7. Rohach O. Transnatsionalizatsiia svitovoi ekonomiky: pereosmyslennia paradyhmy / O.I. Rohach // Ekonomika ta Upravlinnia. - 2014. - №1. - S. 5-12.

8. Filipenko A. Mizhnarodni intehratsiini protsesy suchasnosti: monohrafiia / A. Filipenko. - K.: Znannia, 2004. - 303 s.

9. Kibalnyk, L., Leshchenko, M., Feshchenko, O., & Wang, H. (2021). Foreign direct investment trends: an analysis of the structure and dynamics in the context of globalization. In SHS Web of Conferences (Vol. 107). EDP Sciences.

10. The UNCTAD. World Investment Report Series.

11. United Nations Conference on Trade and Development. UNCTAD stat

12. World Investment Report 2021. Investing in Sustainable Recovery.

13. World Investment Report 2022. International tax reforms and sustainable investment - Overview.

Размещено на Allbest.Ru