Сприяння розвитку підприємництва в умовах війни як елемент трансформації державного управління

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національного технічного університету «Дніпровська політехніка»

Сприяння розвитку підприємництва в умовах війни як елемент трансформації державного управління

Вадим Шаповал доцент кафедри прикладної економіки, підприємництва, та публічного управління, кандидат економічних наук, доцент

Відновлення України через масштабне воєнне вторгнення рф є актуальним оперативним та стратегічним заданням для громадян нашої країни. Станом на травень 2022 р. сума втрат України від пошкодження інфраструктури оцінювалася в 97,4 млрд дол. США [1]. Найбільші втрати стосуються житлових будинків та інших будівель, доріг, активів підприємств, аеропортів, залізничної інфраструктури, мостів, закладів охорони здоров'я та освіти, портів, земельного фонду. З урахуванням згортання в Україні інвестиційних програм, збільшення обсягів міграції робочої сили, виникнення додаткових витрат на компенсаційні платежі, підвищення витрат на оборону країни та інші процеси, загальні втрати нашої країни оцінюються приблизно в 600 млрд дол. США. Оскільки воєнні дії тривають, розмір розглянутих втрат може збільшуватися в залежності від результатів, досягнутих Збройними Силами України та вищим політичним керівництвом країни. Наприклад, у березні 2023 р. експерти оцінювали прямі втрати України в 125 млрд дол. США, а непрямі - маже в 1 трлн доларів [2]. Загальновизнаним чинником перемоги є економіка країни, її спроможність забезпечувати потреби Збройних Сил України та утримувати умови життєдіяльності населення країни на рівні, достатньому для упередження його активної зовнішньої міграції. Наприклад, за даними ООН, станом на початок квітня 2023 р. зовнішній міграційний потік українців склав понад 8 млн осіб, із яких 5 млн осіб зареєструвались у країнах ЄС [3]. Попри важливість зовнішньої економічної підтримки, доцільно визнати, що ґрунтовним чинником економічного розвитку країни є люди, спроможні адаптувати до воєнного стану існуючі бізнеси та створювати нові. Це виклик як для досвідчених інвесторів, власників, керівників та фахівців, так і для новачків підприємницької діяльності. Зазначеним суб'єктам кожного конкретного бізнесу треба розробити індивідуальну систему рішень із його розвитку відповідно до оцінок середовища, насамперед загальних «правил гри» та реальних орієнтирів на пріоритетні характеристики України майбутнього.

З початку воєнного стану суб'єкти державної влади та місцевого самоврядування запровадили низку заходів на підтримку українського бізнесу. Зокрема, завдяки урядовій програмі релокації бізнесу переміщено понад 600 підприємств із наданням подальшої допомоги від місцевої влади на відновлення господарської діяльності [4]. Також продовжується державна програма фінансової підтримки бізнесу «Доступні кредити 5-7-9%», що стимулює бізнес до розвитку та створення нових робочих місць [5]. У межах ініціативи EU4BUSINESS суб'єкти малого бізнесу, що постраждали від воєнних дій, можуть отримати мікрогрант на підтримку господарської діяльності в розмірі 125 тис. грн. [6]. Роботодавці, за винятком бюджетних установ, мають право отримувати щомісячні компенсаційні платежі на оплату праці працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб [7].

Регулярно відбуваються навчальні заходи з розвитку підприємницьких навичок, формування компетентностей управління бізнесом в сучасному національному та міжнародному діловому середовищі. Такі заходи спрямовані як на власників та персонал підприємств (наприклад, ініціативи Торгово- промислової палати України), так і на контингент людей зі статусом безробітного (ініціативи громадських організацій та Державної служби зайнятості). Важливим аспектом такого підвищення підприємницьких компетентностей є відкритий доступ до навчального контенту, наприклад, розміщення презентацій та відеозаписів подій, що відбулися, на офіційній сторінці Дніпровської міської ради в рубриці «Регуляторна політика/Бізнес- простір Дніпра/Онлайн навчання» [8].

Своєчасними можна вважати законодавчі зміни в оподаткуванні підприємств на період дії воєнного стану, що стосуються: єдиного податку (можливість не сплачувати; зменшення ставки) та акцизного податку на пальне (ставка - 0%); скасування земельного та екологічного податків на територіях, де ведуться бойові дії. При цьому місцеві бюджети втрачають частину доходів та вже звертаються до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо відповідної компенсації бюджетам територіальних громад [9].

Прикладом швидкої дерегуляції підприємницького середовища в період воєнного стану є надання права суб'єктам господарювання здійснювати діяльність на основі подання декларації замість оформлення дозволу/ліцензії у звичайний спосіб [10]. Подати таку декларацію можна у ЦНАП або онлайн на порталі «Дія», незалежно від місцезнаходження та місця провадження діяльності. Також у період воєнного стану та додатково в наступні 3 місяці після його скасування автоматично пролонгуються надані раніше дозволи, дія яких мала завершитися. Вимоги стосовно звітів за дозволами лише відтерміновані до завершення воєнного стану.

Зазначені ініціативи підтримки наявного бізнесу та підприємницької активності населення України обумовлені насамперед системними цілями:

відновлення ємності джерел формування доходів державного та місцевих бюджетів; підприємницький бізнес оподаткування

збільшення зайнятості населення країни;

сприяння поверненню українських громадян із-за кордону та швидшій їх інтеграції у ринок праці;

підвищення рівня життя населення країни.

Спільною платформою досягнення зазначених цілей є розвиток підприємницької діяльності, для функціонування якої потрібні люди в різних ролях: засновники бізнесу та персонал утворених підприємств; персонал підприємств інфраструктури територіальних громад; споживачі тощо. Формування та розвиток неможливий без участі людей, оскільки люди виробляють та споживають вироблені матеріальні та нематеріальні блага. Звісно, можна орієнтуватися на зовнішні ринки збуту продукції та використовувати можливості міжнародного поділу праці. Проте локальні території з високою концентрацією населення зазвичай мають власний унікальний потенціал - високий рівень підприємницької активності населення, що може трансформуватись у потужну економічну систему за наявності певних сприятливих умов. Тому треба звернути увагу на чутливість суб'єктів підприємницької діяльності до змінювання реальних умов ділового середовища. Під чутливістю бізнесу розуміється схильність фізичних та юридичних ділових осіб змінювати власну поведінку під впливом чинників середовища. Підґрунтя прийняття суб'єктами бізнесу рішень про зміни в діяльності може бути як раціональним, так в інтуїтивним. Тому реальність умов ділового середовища визначатиметься індивідуально, зважаючи на аналітичні компетентності та психологічні особливості суб'єктів. Наприклад, перспективи розвитку бізнесу можуть бути визнані підприємцем відносно низькими з огляду на те, що, попри наявність багатьох прикладів підтримки державою національного бізнесу в умовах воєнного стану, спостерігаються недостатньо ефективні дії держави в питаннях дефіциту та регулювання цін на ринку пального [11], ризики сталої корупції у країні загалом [12] та на ринку електроенергетики зокрема [13], прояви популізму та пріоритету приватних цілей впливових груп, активізація конфліктів політичних опонентів на тлі послаблення активних бойових дій у центральному регіоні країни та в контексті перспектив отримання допомоги західних партнерів на відновлення України тощо. Отже, уникнути суб'єктивізму в оцінці середовища неможливо. У зв'язку з цим актуалізується значення професійної освіти з підприємництва та розвитку підприємницької екосистеми в загальносистемному (національному) та локальному вимірах (регіон, місто, підприємства та їх об'єднання). У результаті будуть сформовані навички підприємців щодо якісного здійснення бізнес-планування та формування необхідних бізнесу відносин із владою з огляду на динамічність вимог регуляторних органів та інструментів підтримки бізнесу.

Однією з головних характеристик підприємця вважається широта погляду, спроможність бачити нові можливості, що дозволяє визначити позитивні перспективи навіть у потенційно безвихідних ситуаціях, поширювати відповідну інформацію та надихати оточення, залучати компетентних людей та інші ресурси для бізнес-проєктів. Отже, формування сталої системної платформи програми відновлення України можливе за умови оновлення свідомості значних мас населення країни для спрямування їхньої енергії на генерацію й реалізацію бізнес-проєктів, а також розвитку професійних підприємницьких компетентностей та створення сприятливого середовища регуляторними структурами як результату державної політики. Це потребує узгоджених змін людського капіталу на індивідуальному, мікро- (підприємство) та макрорівнях у напрямі отримання синергії взаємодії громадян при роботі з бізнес-проєктами, що стосуються створення інноваційної продукції/сервісів із високою доданою вартістю, що задовольнятиме потреби України - країни з високим ризиком тривалих воєнних дій.

Список використаних джерел

1. Гордійчук Д. Прямі збитки України, завдані ворогом, наближаються до 100 мільярдів доларів. Економічна правда.

2. Пряма сума втрат України від війни - понад $125 млрд. Непрямі втрати - до $1 трлн. Ми - Україна.

3. Ukraine Refugee Situation. Operational data portal.

4. Релокація бізнесу: переїзд завершили понад 600 підприємств, 340 відновили роботу, - Мінекономіки. Урядовий портал.

5. Доступні кредити 5-7-9%. Державна програма. 5-7-9.

6. Грант від EU4Business для мікробізнесу. Дія.

7. Про затвердження Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні : постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 331.

8. Онлайн навчання. Дніпро.

9. Зміни в оподаткуванні під час воєнного стану та їх вплив на бюджети громад. Місцеві фінанси.

10. Уряд підтримав законопроект про дерегуляцію ведення бізнесу в Україні. Урядовий портал.

11. Чому в Україні дефіцит пального та що буде далі? Бізнес. Район.

12. Індекс інвестиційної привабливості України (2-ге півріччя 2022 року).

13. Європейська бізнес асоціація. 13 с.

14. Куртєв В. Як не програти Україну або Як корупція знищує наше енергетичне майбутнє. Економічна правда.

Размещено на Allbest.ru