Формування економічної активності сільського населення в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування економічної активності сільського населення в Україні

Дзямулич Микола Іванович кандидат економічних наук, доцент, Луцький національний технічний університет

Максим'як Сергій Віталійович аспірант, Луцький національний технічний університет

Стаття присвячена дослідженню проблем формування економічної активності сільського населення України в умовах системних ринкових трансформацій. Визначено специфічні особливості поточної ситуації з забезпеченням робочою силою аграрних підприємств, а також окреслено перспективи динаміки міграції сільського населення в контексті посилення євроінтеграційних процесів в Україні. Досліджено динаміку чисельності сільського населення України та визначено перспективи її зміни в майбутніх періодах. Акцентовано увагу на специфічних міграційних тенденціях сільського населення, пов'язаних з потоками робочої сили не лише в територіальному аспекті, але й між різними сегментами ринку праці. Досліджено особливості коливання рівня зайнятості у сільській місцевості України протягом останніх років та визначено ряд чинників, що впливають на її динаміку відповідно до специфіки ринкових змін.

Ключові слова: економічна активність населення, зайнятість, мобільність робочої сили, міграційні процеси, аграрний сектор.

FORMATION OF THE ECONOMIC ACTIVITY OF THE RURAL POPULATION IN UKRAINE

Постановка проблеми

Забезпечення ефективності функціонування економічних систем є одним з ключових завдань побудови успішної економіки. В даному аспекті одним з найбільш важливих факторів, що впливають на успішність функціонування національної економіки та її складових є належний рівень її ресурсного забезпечення. При цьому наявність на ринку праці достатньої за чисельністю та якістю робочої сили є ключовою передумовою забезпечення економічного зростання. В той же час, необхідно враховувати особливості, пов'язані з нерівномірним територіальним розподілом населення. Особливої актуальності дана проблема набуває в сільській місцевості, де, у зв'язку з тривалою соціально-економічною кризою, спостерігаються системні трансформації у сфері зайнятості та міграційної активності населення. При цьому інтенсивне зростання агросектору, що спостерігається в Україні за останні роки, об'єктивно потребує збільшення чисельності доступної робочої сили задля продовження розширення виробництва. В той же час, саме у сфері сільського населення найбільш відчутними є проблеми зайнятості, котрі зумовлюють відтік робочої сили та її поступову декваліфікацію. Саме тому дослідження питань забезпечення зростання економічної активності сільського населення України набуває особливого значення для пошуку практичних шляхів вирішення даної проблематики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Наукові дослідженні у сфері праці, котрі включають в себе проблематику економічної активності сільського населення, не є новими для сучасної економічної науки. Дана проблематика доволі ґрунтовно опрацьована, в тому числі - в працях класичної політекономії. В той же час, динамічні зміни, які відбуваються в глобальній економічній системі, призводять до трансформації поглядів на певні процеси, пов'язані з економічною активністю населення. В тому числі, це впливає й на аналітичні дослідження, пов'язані з даним питанням. Можна зазначити, що в даний час основна увага науковців в даному аспекті пов'язана з дослідженнями міграційних процесів та професійною мобільністю робочої сили. Зокрема, дана проблематика достатньо широко розглянута у працях таких науковців, як Н. П. Базалійська [1], І. В. Колмогорова [3], М. Б. Махсма [4], Я. А. Тітов [5], Т. О. Шмат- ковська [6]. аграрний економічна активність сільський

Однак, зважаючи на інтенсифікацію процесів руху населення, а також зважаючи на інтенсивне зростання попиту на робочу силу із сторони аграрного сектору, що спостерігається останнім часом, виникає об'єктивна необхідність з'ясування поточних тенденцій у сфері економічної активності сільського населення України та формування шляхів її покращення задля забезпечення ефективного соціально-економічного розвитку сільських територій та їх економічного зростання загалом.

Постановка завдання

Метою статті є дослідження сучасної специфіки та тенденцій у сфері економічної активності сільського населення України, а також формування шляхів покращення ситуації у сфері зайнятості та професійної мобільності робочої сили у сільській місцевості з метою забезпечення загальної інтенсифікації економічного розвитку сільських територій.

Виклад основного матеріалу дослідження

Динаміка зайнятості населення відображає собою його прагнення брати участь у економічній діяльності протягом визначеного періоду і цим характеризує зміну становища із доступністю трудових ресурсів на ринку праці. В той же час, саме поняття економічно активного населення базується на параметрах працездатного віку та зайнятості. Зокрема, в Україні згідно методології Державної служби статистики структура населення з точки зору занятості, в якій, власне, і виділяється економічно активне населення, передбачає поділ його на окремі групи (рис. 1).

Таким чином, бачимо, що поняття економічної активності населення стосується виключно зайнятих осіб. Це має важливе значення для розрахунку доступних трудових ресурсів на місцевому ринку праці, оскільки в умовах скорочення зайнятості або падіння рівня доходів населення воно прагне змінити місце роботи або ж переїхати на іншу територію, де пропозиція робочих місць є більшою. Особливого значення дані тенденції мають саме на ринку праці сільських територій, оскільки вони характеризуються кількома природними обмеженнями, які безпосередньо впливають на пропозицію робочої сила, а саме:

- основна маса робочих місць на селі пов'язана з сільськогосподарським виробництвом, що призводить до специфічних деформація до професійно-кваліфікаційних вимог щодо сільського населення;

за умови низького рівня доходу на локальному ринку праці або відсутності робочих місць відбувається міграція населення у міста, а останнім часом - у інші країни, де ситуація з доходами та зайнятістю є більш сприятливою і такі тенденції у більшості випадків мають незворотний характер;

- у випадку професійної мобільності робочої сили сільське населення, орієнтоване переважно на професії, пов'язані з аграрним виробництвом, змінює ще й свій сегмент на ринку праці, шо потребує або професійного навчання або переходу на нижчі, менш кваліфіковані та низькооплачувані робочі місця.

Рис. 1. Структура зайнятості населення за методологією Державної служби статистики України

Джерело: [2]

Отже, при негативному розвитку подій на ринку праці сільського населення логічним наслідком може стати загальне скорочення не лише економічно активного населення, але й загальної його чисельності (рис. 2).

Як бачимо, за аналізований період в сільській місцевості України зросла лише частка осіб працездатного віку 30-34 роки, яка збільшилася з 706,5 до 764,3 тис. осіб та 40-49 років, яка зросла з 1189,5 до 1263,2 тис. осіб. В той же час, в усіх інших вікових категоріях спостерігалося зменшення чисельності населення або його незначна зміна. Також, якщо звернути увагу на вікову структуру працездатного населення, то основна його частка припадає на вікові категорії 40-49 і 50-59 років, які разом узяті становлять майже таку ж саму чисельність населення, як і усі інші категорії разом узяті. Це свідчить про тенденцію до старіння трудових ресурсів у сільській місцевості і в майбутньому загрожує зниженням чисельності економічно активного населення через причини природного його скорочення.

Таким чином, можна стверджувати, що в даний час, окрім причин соціально-економічного характеру на чисельність економічно активного населення на сільських територіях України негативний вплив мають також і демографічні тенденції. Усе це разом узяте може призвести до скорочення пропозиції на локальних ринках праці, що стане на заваді інтенсифікації розвитку агарного сектору України, котрий за останні роки якраз демонструє високі показники росту. Відтак, виникає об'єктивна необхідність застосування превентивних заходів, спрямованих на стимулювання економічної активності сільського населення за рахунок зменшення його міграційної активності у інші сфери економічної діяльності та міські території.

Важливе значення для регулювання економічної активності населення має також структура зайнятості. Зокрема, не є секретом, що у зв'язку з галузевою аграрною орієнтованістю сільського населення значна його частка працює у рамках самозайнятості шляхом ведення особистих фермерських господарств. Відповідно, це призводить до скорочення чисельності працездатного населення, котре може бути задіяне у виробництві в якості найманих працівників, в тому числі - і в крупних сільськогосподарських підприємствах та агрохолдингах. Отже, потрібно оцінити структуру зайнятості населення України за її статусом (рис. 3).

Як бачимо, в структурі зайнятості населення України існує суттєва різниця між міським та сільським населенням. Проявляється вона у тому, що в середньому на селі приблизно на 2о% більше самозайнятого населення, ніж серед міських жителів. Зокрема, у2021 році частка самозайнятих серед міського населення складала 8,5%, а серед сільських - 28,7%. Наслідком таких диспропорцій є зміни серед чисельності найманого персоналу. Зокрема, у той же період 89,9% міських жителів працювали за наймом, а серед сільських жителів цей показник складав 69,8%. Таким чином, можна зробити висновок, що галузева специфіка сільського ринку праці, орієнтованого на сільськогосподарське виробництво, сприяє зміні структури зайнятості сільського населення за рахунок суттєвого зростання частки самозайнятих осіб.

Рис. 2. Динаміка чисельності сільського населення України працездатного віку 2017-2021 рр., тис. осіб

Джерело: [2]

Разом з тим, необхідно відзначити зростання ролі міграційних процесів та їх впливу на чисельність економічно активного населення сільських територій. Зокрема, якщо ще 10-15 років тому основна тенденція

територіальної мобільності полягала в переїзді сільських жителів у місто і пов'язаних з цим змін на ринку праці, то починаючи з 2015 року в даній сфері відбулися суттєві зміни. Зокрема, з посиленням процесів євроінтеграції та відкриття кордонів європейських країн для жителів України, значно зріс обсяг потоку трудових мігрантів до країн Європи. При цьому дана тенденція суттєво відчувається на сільському ринку праці, де значна частка населення залучена до процесів територіальної міждержавної мобільності саме у сфері сезонних сільськогосподарських робіт. Зокрема, найбільша частка у процесах такої трудової міграції належить виїзду сільського населення на роботу до сусідніх з Україною країн - Польщі, Словаччини, Угорщини. Якщо в короткостроковій перспективі такий рух населення сприяє зниженню напруження на регіональних ринках праці в Україні та зростанні потоку грошових коштів, що надходять від трудових мігрантів, то в довгострокових тенденціях мають місце негативні наслідки.

Рис. 3. Структура зайнятості населення України за її статусом у 2021 році, %

Джерело: [2]

Зокрема, з кожним роком все більша кількість трудових мігрантів з сільських районів віддають перевагу не сезонним роботам у сфері сільського господарства, а намагаються переїхати до інших країн на постійне місце проживання, в тому числі - і з переходом у вищі сегменти ринку праці, пов'язані з більш кваліфікованою працею і, відповідно, одержанням вищого рівня доходу. При цьому визначальною причиною зростання чисельності міграційних потоків є саме низький рівень оплати праці на сільськогосподарських підприємствах та невисокий рівень рентабельності особистих фермерських господарств.

В той же час, суттєві інвестиції, що здійснюють національні агрохолдинги у розвиток аграрного виробництва останніми роками, призводить до зростання продуктивності та рентабельності їх діяльності, що також впливає і на збільшення рівня оплати праці найманого персоналу таких підприємств. При цьому прогнозується, що в майбутньому потреба таких великих сільськогосподарських об'єднань у персоналі тільки зростатиме, що потребуватиме від ринку праці наявності достатньої кількості економічно активного населення, готового залучитися до роботи у якості найманих працівників. Проте, саме поточні негативні міграційні тенденції створюють потенційну загрозу для розвитку національної сфери сільського господарства у майбутньому, що потребує прийняття заходів, спрямованих на подолання кризових тенденцій, пов'язаних з міждержавною міграцією сільського населення України.

Висновки

Таким чином, приходимо до висновку, що забезпечення належного рівня економічної активності сільського населення України набуває особливого значення в контексті необхідності формування ефективної зайнятості на сільських територіях. Аналіз поточної ситуації із зайнятістю сільського населення України демонструє, що протягом останніх років ситуація на відповідному ринку праці залишається не надто сприятливою. При цьому спостерігаються негативні тенденції, пов'язані із загальним зменшенням чисельності населення працездатного віку на селі, а також загальне старіння населення, що загрожує суттєвим зниженням доступної робочої сили. При цьому економічна активність населення на сільських територіях залишається доволі високою, що виражається у значному числі самозай- нятих осіб, переважно - у сфері приватного сільськогосподарського виробництва та у зростанні міграційних потоків сільського населення на сезонні сільськогосподарські роботи за кордон.

Разом з тим необхідно зазначити, що подолання наявних кризових явищ на сільському ринку праці вимагає реалізації ряду заходів у сфері державної та регіональної регуляторної політики, які повинні бути спрямовані на забезпечення збільшення чисельності робочих місць у сільській місцевості. Крім того, варто розробити комплексні програми підтримки підприємництва в аграрній сфері, що сприятиме як збільшенню рівня зайнятості сільського населення, так і забезпечуватиме йому збільшення рівня доходів від такої діяльності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Базалійська Н. П., Бець Ю. О. Економічна активність населення як чинник використання трудового потенціалу суспільства. Приазовський економічний вісник. 2017. № 5(05). C. 235-241.

2. Державна служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 15.01.2023).

3. Колмогорова І. В., Добрянська Н. А. Формування економічної активності населення сільської місцевості під час кризових явищ в Україні. Економіка та держава. 2015. № 10. С. 21-25.

4. Махсма М. Б. Оцінка інтенсивності та якості структурних зрушень у зайнятості сільського населення. Проблеми економіки. 2013. № 2. С. 79-86.

5. Тітов Я. Економічна активність населення України: аналіз та шляхи посилення. Економічний аналіз. 2011. № 8. С. 201-203.

6. Шматковська, Т, Дзямулич, М., Стащук, О. Особливості моделювання бізнес-процесів в умовах формування цифрової економіки. Економіка та суспільство. 2021. № 26.

REFERENCES:

1. Bazaliiska, N. P., & Bets, Yu. O. (2017). Ekonomichna aktyvnist naselennia iak chynnyk vykorystannia tru- dovogo potentsialu suspilstva [Economic activity of the population as a factor in the use of the labor potential of society]. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk, vol. 5(05), pp. 235-241. (in Ukrainian)

2. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from: https://www.ukrstat.gov.ua/ (accessed on 15.01.2023).

3. Kolmogorova, I. V., & Dobryanska, N. A. (2015). Formuvannia ekonomichnoi aktyvnosti naselennia silskoi mistsevosti pid chas kryzovykh iavyshch v Ukraini [Formation of economic activity of the rural population during crisis phenomena in Ukraine]. Ekonomika ta derzhava, vol. 10, pp. 21-25. (in Ukrainian)

4. Makhsma, M. B. (2013). Otsinka intensyvnosti ta iakosti strukturnykh zrushen u zainiatosti silskogo naselennia [Evaluation of the intensity and quality of structural changes in the employment of the rural population]. Problemy ekonomiky, vol. 2, pp. 79-86. (in Ukrainian)

5. Titov, Ya. (2011). Ekonomichna aktyvnist naselennia Ukrainy: analiz ta shliakhy posylennia [Economic activity of the population of Ukraine: analysis and ways of strengthening]. Ekonomichnyi analis, vol. 8, pp. 201-203. (in Ukrainian)

6. Shmatkovska, T., Dziamulych, M. & Stashchuk, O. (2021). Osoblyvosti modeliuvannia bisnes-protsesiv v umovakh formuvannia tsyfrovoi ekonomiky [Peculiarities of modeling business processes in the conditions of the formation of the digital economy]. Ekonomka ta suspilstvo, vol. 26. (in Ukrainian)

Размещено на Allbest.ru