Щодо рейтингового оцінювання розвитку критичної інфраструктури у країнах світу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо рейтингового оцінювання розвитку критичної інфраструктури у країнах світу

Хаустова Вікторія Євгенівна,

Трушкіна Наталія Валеріївна, старший науковий співробітник сектору промислової політики та інноваційного розвитку відділу промислової політики та енергетичної безпеки Центру, кандидат економічних наук, старший дослідник

На даний час актуалізуються проблеми розвитку критичної інфраструктури [1-5] у різних країнах світу з урахуванням особливостей їх національної економіки та безпекової складової. З огляду на це, виникає доцільність науково-методичного обґрунтування та пошуку необхідного інструментарію для оцінювання рівня та якості розвитку критичної інфраструктури.

Як показує аналіз, для моніторингу різних аспектів розвитку критичної інфраструктури здебільшого застосовуються рейтингові оцінки на основі використання методів експертних оцінок. Їх доцільно застосовувати тоді, коли використання об'єктивних методів оцінки є неможливим, а необхідним є врахування досвіду і думок фахівців та експертів. Однак основним недоліком методу експертного оцінювання є суб'єктивний чинник при оцінюванні рівня розвитку критичної інфраструктури. Тому науковці пропонують застосовувати метод бальних експертних оцінок [6]. Цей метод передбачає використання бальної шкали, межі якої визначені та відомі експертам. До головних переваг даного методу віднесено простоту визначення групових оцінок об'єктів після проведення експертизи; можливість урахування компетентності експертів; можливість аналізу за допомогою кількісних і якісних методів [7-9], що дає змогу порівнювати результати.

На підставі результатів опитування, яке проведено у 2020 році The Global Infrastructure Investor Association (GIIA) разом з міжнародною дослідницькою компанією Ipsos Group, розраховано значення Глобального індексу інфраструктури у розрізі країн світу. Виявлено, що інвестиції у розвиток інфраструктури мають стати першочерговою частиною планів уряду різних країн світу щодо забезпечення економічного відновлення після природних катастроф і катаклізмів, збройних конфліктів і війн, пандемій тощо. Встановлено, що 79 % респондентів погоджуються, що інвестиції в інфраструктуру дозволять створити нові робочі місця та підвищити рівень економічного розвитку. 68 % вважають, що уряд має надавати пріоритет інвестиціям в інфраструктуру у рамках відновлення економіки. Спостерігається зростання підтримки приватних інвестицій, якщо це допоможе країні розвивати відповідну інфраструктуру: 68 % на користь і лише 8 % проти. У всьому світі покращився рівень задоволеності інфраструктурою. У 2020 р. були задоволені 43 % опитаних (у 2019 р. - 37 %). Нідерланди були європейською країною з найвищим рівнем задоволеності інфраструктурою (77 % респондентів), випередивши Швецію (49 %), Німеччину (48 %) і Францію (45 %). США посіли 20-е місце з 27 країн світу (30 %), поступаючись Канаді (39 %) і Мексиці (38 %). У глобальному масштабі інфраструктура водопостачання/ каналізації та сонячної енергетики є двома головними інвестиційними пріоритетами напрямами розвитку економіки (обрали 42 % та 41 % респондентів, відповідно). Однак 59 % стверджують, що уряд їхньої країни реалізує недостатньо заходів задля задоволення інфраструктурних потреб (у 2019 р. - 60 %).

Індекс ND-GAIN Country Index складається з оцінювання рівня вразливості та готовності. Він характеризує вразливість країни до зміни клімату та інших глобальних викликів у поєднанні з її готовністю покращити стійкість. Спрямований на те, щоб допомогти урядам, підприємствам і громадам краще визначати пріоритетні напрями вкладення інвестицій для ефективнішої відповіді на найближчі глобальні виклики. У світовому рейтингу за індексом ND-GAIN Country Index - 2020 на першому місці Норвегія (75,4 балів); другому - Фінляндія (72); третьому - Швейцарія (71,9). Україна посіла 69-е місце серед 182 країн світу із значенням показника 52,2 балів.

У світовому рейтингу за вразливістю (чутливість і здатність країни адаптуватися до негативного впливу зміни клімату) Швейцарія (0,255) посіла у 2020 р. 1-е місце серед 182 країн світу; Норвегія (0,257) - 2-ге; Австрія (0,284) - 3-тє; Чехія (0,303) - 10-е; Україна (0,з8з) - 53-тє місце.

У глобальному рейтингу країн за якістю інфраструктури оцінка рівня розвитку розраховується за шкалою від 0 до 100 з урахуванням таких індикаторів, як індекс зв'язку доріг, якість доріг, щільність залізниці, ефективність залізничного сполучення, сполучення з аеропортом, ефективність послуг повітряного транспорту, індекс зв'язку лінійного судноплавства, ефективність послуг морського порту, швидкість електрифікації, втрати при передачі та розподілі електроенергії, вплив небезпечної питної води, надійність водопостачання. За даними Statista, у 2018 р. Сінгапур був світовим лідером за рівнем розвитку інфраструктури зі значенням 95,4. США посідали 13 -е місце.

Необхідно відмітити, що якість інфраструктури як індикатору Індексу ефективності логістики оцінюється за допомогою методології, яку розроблено Світовим банком. Відповідно до досліджень Світового банку за 2007-2018 рр. спостерігається позитивно стабільна тенденція позицій більшості європейських країн у рейтингу за основними індикаторами, що характеризують ефективність логістичної діяльності. А в Україні, навпаки, за цей період суттєво погіршилися позиції за індикатором «Якість інфраструктури». Якщо у 2007 р. Україна посідала 74 місце у світовому рейтингу ефективності логістики за цим індикатором, то у 2018 р. - вже 119-е місце. Тобто значення індикатора «Якість інфраструктури» знизилося на 45 пунктів.

Доведено, що без належного державного управління та регулювання розвиток інфраструктури не буде ефективним і дієвим. Відповідно до дослідження InfraCompass, проведеного Global Infrastructure Hub, Сінгапур (83,4 із 100), Данія (82,6), Нідерланди (82,3), Канада (81,9) та Австрія (81,3) мають успішні системи державного управління. І це видно з їхніх рейтингів розвитку інфраструктури. Один із ключових чинників - «Урядування» відображає силу уряду, яке здійснює повноваження та контроль, цілісність її інституцій (включаючи верховенство права та запобігання корупції), а також надійність правового середовища, необхідного для підтримки інвестицій в інфраструктуру. Країни, які отримали високі оцінки з державного управління, демонструють сильне лідерство, яке підкріплено спроможними інституціями, що підтримують верховенство права, прозорість і консультації, створення ефективних і незалежні структур прийняття рішень щодо інвестицій в інфраструктуру.

У подальшому планується проаналізувати статистичні та економіко- математичні методи оцінювання розвитку критичної інфраструктури.

Список використаних джерел

оцінка критичної інфраструктури економіка

1. Кизим М. О., Хаустова В. Є., Трушкіна Н. В. Сутність поняття «критична інфраструктура» з позицій національної безпеки України. Бізнес Інформ. 2022. № 12. С. 58-78.

2. Трушкіна Н. Еволюція теоретичних поглядів на сутність поняття «інфраструктура». Vida aperspektivy. 2023. № 3 (22). С. 125-143.

3. Khaustova V., Tirlea M. R., Dandara L., Trushkina N., Birca I. Development of Critical Infrastructure from the Point of View of Information Security. Univers strategic - Revista de Studii Strategice Interdisciplinare si de Securitate. 2023. №. 1 (53). Pр. 170-188.

4. Трушкіна Н. Сутність поняття «розвиток критичної інфраструктури». Moderni aspekty vedy: XXIX. Dil mezinarodrn kolektivni monografie. Ceska republika, Jesenice : Mezinarodrn Ekonomicky Institut s.r.o., 2023. Рр. 149-163.

5. Bezpartochnyi M., Trushkina N., Birca I. Critical infrastructure development management mechanism: theoretical aspects. Current issues of the management of socio-economic systems in terms of globalization challenges: scientific monograph. Kosice : Vysoka skola bezpecnostneho manazerstva v Kosiciach, 2023. Рр. 612-628.

6. Кузьменко А. В. Аналіз оцінки рівня розвитку наявних об'єктів транспортно- логістичної інфраструктури підприємств. Економіка і суспільство. 2017. Вип. 9. С. 484-490.

7. Геєць В. М., Клебанова Т. С., Черняк О. І. та ін. Моделі і методи соціально- економічного прогнозування. Х. : ІНЖЕК, 2005. 396 с.

8. Кулинич Р. О. Статистичні методи аналізу взаємозв'язку показників соціально- економічного розвитку: монографія. К. : Формат, 2008. 288 с.

9. Медиковський М. О., Шуневич О. Б. Дослідження ефективності методів визначення вагових коефіцієнтів важливості. Вісник Хмельницького національного університету. 2011. № 5. С. 176-182.

Размещено на Allbest.ru