Основні особливості та необхідність економічно-аналітичної роботи в компанії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Основні особливості та необхідність економічно-аналітичної роботи в компанії

Соболева Г.Г.

Вступ

Необхідність економічно-аналітичної роботи кожного підприємства спрямована на створення умов для прийняття обґрунтованих та ефективних управлінських рішень щодо діяльності підприємства. Нині економіка країни вимагає від усіх суб'єктів господарювання ретельного аналізу факторів і наслідків своєї діяльності, адаптації до сучасного рівня вимог у сфері організації, регулювання та техніко- технологічної безпеки виробництва. Особливо це стосується малих суб'єктів господарювання, таких як більш чутливі суб'єкти господарювання, які завойовують місце в економічній системі України.

Виклад основного матеріалу

Світ сучасної економіки - це світ точних розрахунків і обґрунтованих прогнозів. Успіху в економічній конкуренції досягає той, хто вміє неупереджено оцінити ситуацію на певному сегменті ринку, розрахувати його ресурси та можливості, реалізувати систему заходів щодо оптимізації виробництва. конкретний вид товару, послуги, роботи тощо.

Аналітична робота в сучасних умовах функціонування підприємства є основним елементом діяльності кожного підприємства. Основна місія - це повне забезпечення сталості економічного розвитку компанії в нинішніх нестабільних ринкових умовах. Ця робота має базуватися на системному підході, ретельному врахуванні різних факторів, якісному відборі достовірної інформації. управлінський технологічний безпека виробництво

Економічно-аналітична робота завжди була важливою управлінською функцією, і нестабільне ринкове середовище, в якому сьогодні працюють усі компанії, вимагає вдосконалення цієї складової управлінської діяльності.

У процесі становлення ринкових відносин в економіці країни управління підприємницькою діяльністю подекуди все ще спирається на застарілі аналітичні основи економічних досліджень і використовує методи аналізу підприємницької діяльності, які використовувалися ще в радянський період, хоча умови діяльності суб'єктів господарювання істотно змінилися.

Питання вдосконалення економіко-аналітичної роботи на підприємстві потребує аналізу проблеми завдань, правил, методів та безпосередньої організації такої роботи на підприємстві з урахуванням нестабільної ситуації на ринку.

У процесі становлення ринкових відносин в економіці країни управління підприємством все ще подекуди орієнтується на застарілі аналітичні основи економічних досліджень і використовує методи аналізу підприємницької діяльності, хоча умови функціонування суб'єктів господарювання докорінно змінилися.

Тим більше актуально, що необхідність удосконалення економічної роботи визначається реформуванням бухгалтерського обліку, наближенням його до західних стандартів, запровадженням міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, запровадженням корпоративного аудиту та управлінського обліку в господарській практиці.

Можна зробити висновок, що економічний аналіз українських компаній загалом низький. Водночас динаміка доходів в усіх галузях економіки країни свідчить про те, що відносна величина доходів останніми роками була відносно низькою.

Цілком очевидно, що зменшення виробництва матеріалів у 1990-х роках призвело до зменшення прибутку, або, як показує аналіз, зменшення прибутку відбулося в основному за рахунок зростання собівартості продукції [1] . А це наслідок байдужості до технологічного рівня виробничих процесів, підвищення інноваційної складової.

Українські економісти відіграли важливу роль у розвитку теорії, методології та практики економічного аналізу. Серед економістів, які залишили яскравий слід у галузі аналізу, економічної теорії та історії, В.Н. Каразіна, М.І. Туган-Барановський, І.І. Каракозу, М.І. Ковальчук, Г.Т. Лещенко, О.А. Литвіна, Г.М. Мельничук, Г.В. . Не можна не згадати відомих економістів.

На думку багатьох вчених [2, 3], основною причиною зниження рівня економічної ефективності фірм слід вважати вплив економічного романтизму, що виявляється в незнанні законів ринкових відносин, у наївній вірі в чудеса. регулююча сила ринку. Крім того, була знехтувана робота з планування та аналізу, що знайшло відображення у скасуванні відповідних зборів і, в деяких випадках, відповідних послуг у компаніях. Нові підприємці вважали, що відсутність господарської роботи, аналізу та виявлення резервів продуктивності можна компенсувати підвищенням цін на товари та послуги, зниженням заробітної плати, тривалими затримками тощо.

Однак дійсність показує протилежне: для зміцнення економічної бази підприємства вкрай необхідно підвищити рівень господарської роботи в основному секторі економіки на підприємствах [3].

Аналітична робота в компанії повинна базуватися на чітко визначених принципах. Принцип (від лат. principium - початок, основа) означає норму поведінки та дії [3].

Основними принципами проведення аналітичної роботи в компанії є:державний підхід; наука; складність; регулярність; об'єктивність; специфічність; точність; ефективність; безперервність; ефективність (економічність);

порівнянність; ефективність; демократія; наявність; принцип основної ланки, або вузькі місця[4].

Державний підхід передбачає, що в аналітичній роботі необхідно керуватися правовими актами, нормами та положеннями сучасної державної політики. Це сприятиме застосуванню адекватних правових норм, критеріїв, які дозволяють робити обґрунтовані висновки.

Науковість -- це принцип використання спеціальних методів, загальноприйнятих прийомів і способів аналізу. Це дає змогу розробити наукову програму та план аналізу, чітко визначити його мету, тематику та тематику, збирати та опрацьовувати необхідну об'єктивну інформацію, обирати методи та методи дослідження, формулювати висновки та вносити пропозиції щодо підвищення ефективності управління. Завдяки науковому підходу забезпечується об'єктивна оцінка економічної ситуації, а також дослідження та визначення кількості невикористаних резервів її покращення.

Комплексність є необхідною умовою аналітичної роботи, яка полягає в ретельному дослідженні економічних явищ або процесів для забезпечення їх об'єктивної оцінки.

Системність -- це принцип, який вимагає такої форми організації аналізу, при якій єдність і послідовність вивчення економічних явищ як цілісної системи дотримуються в певному порядку, поетапно і у взаємозв'язку один з одним, а не окремо. .

Об'єктивність - це точність і достовірність даних, критичне і неупереджене відображення ними поточного стану економіки, незалежне від волі і можливостей кожного врахування економічних явищ і формулювання обґрунтованих висновків і рекомендацій. Такий неупереджений підхід сприятиме надійній оцінці економічних явищ і процесів з метою прийняття обґрунтованих і виважених управлінських рішень.

Конкретність вимагає, щоб економічний аналіз базувався не на абстрактних, абстрактних, розрізнених, віддалених даних, а на конкретних, реальних, дуже точних показниках, заснованих на фактах і підлягаючих кількісній оцінці. Конкретність у поєднанні з обсягом аналізу створить умови для отримання точних результатів пошуку з мінімальними часовими та фінансовими витратами [5].

Точність полягає в тому, що висновки аналізу повинні базуватися на результатах застосування переважно наукових методів, наприклад, математичних, і на чітких розрахунках. Перш за все, йдеться про виявлення невикористаних резервів підвищення ефективності виробництва, які можна кількісно визначити методами факторного аналізу тощо.

Ефективність полягає у створенні умов, за яких результати аналізу можуть активно впливати на економічну діяльність. Цього можна досягти шляхом використання отриманих на практиці результатів для підвищення ефективності виробництва.

Безперервність вимагає постійного і регулярного аналізу, виключаючи його випадковий характер. Тому керівники, спеціалісти та всі інші працівники всіх рівнів управління повинні бути постійно інформовані про ефективне функціонування всієї компанії та її окремих структурних підрозділів.

Ефективність, тобто економічність, є одним із найважливіших принципів, згідно з яким мета і завдання аналітичної роботи вважаються виконаними за умови, що очікуваний економічний ефект від аналізу значно перевищує витрати на його проведення. Якщо ця умова не виконується, проводити аналіз немає сенсу.

Порівнянність є обов'язковим правилом, дотримання якого гарантує порівнянність даних і результатів аналізу за кількістю, вартістю, якістю, конструктивними параметрами, вихідними умовами виробництва тощо. У разі невідповідності використовуються відповідні способи введення показників в аркуші порівняння.

Ефективність - це принцип, який вимагає швидкого аналітичного дослідження, формулювання чітких висновків, рекомендацій, які є основою для прийняття правильних управлінських рішень у потрібний час, а також контролю за їх виконанням.

Принцип демократизму передбачає, що аналіз повинен охоплювати широке коло співробітників компанії, а не обмежуватися їх посадами. По-перше, це сприятиме відкритості, прозорості аналітичних процедур, їх об'єктивності, детальності та коректності завдяки великим знанням, професіоналізму та кращій поінформованості зацікавлених працівників щодо окремих аспектів діяльності та роботи. По-друге, дотримання зазначеного правила забезпечить належну мотивацію до праці, зацікавленість працівників у збільшенні виробництва, сприятливий соціально-психологічний клімат у колективі тощо.

Принцип доступності означає забезпечення достатньої публічності даних, висновків і рекомендацій, сформульованих після завершення економічного аналізу. Без нього ефективність аналізу низька. Такий підхід відповідає принципам демократичного управління.

Принцип основної статті, або «вузьких місць», як її ще називають, полягає у виборі найважливішої статті, найбільш актуального чи найбільш проблемного місця з точки зору виявлення та мобілізації резервів підвищення прибутковості та продуктивності праці. виробництва Цей принцип визначається обмеженістю економічних ресурсів і праці. Занадто глибоке сканування може призвести до втрати швидкості, ефективності та ефективності [6].

Коротко викладемо мету та діяльність служби бізнес- аналізу [7]. У сучасних умовах аналітична служба (проектування та аналіз) є найбільш гнучким та динамічним підрозділом компанії, функції та структура якої залежать від специфіки самої компанії, характеру її діяльності, кадрового потенціалу тощо. , не має стандартних рішень і методів. Після створення аналітичного сайту ви можете орієнтуватися на досвід іноземних і вітчизняних компаній (компаній).

Служба аналізу є одним із центральних підрозділів, що відповідає за розробку та обґрунтування принципових стратегічних рішень та контролює глобальний імідж діяльності суб'єкта господарювання (компанії, компанії, організації).

Основним завданням аналітичної служби є розробка концепцій, планів, програм розвитку компанії на основі аналізу та оцінки результатів її минулої та поточної діяльності.

В обов'язки відділу бізнес-аналізу входить: підтримка керівництва компанії в об'єктивній оцінці економічної ситуації; аналіз загальної панорами діяльності компанії; техніко-економічні обґрунтування, спрямовані на виявлення невикористаних ресурсів і підготовку можливих варіантів діяльності, підвищення ефективності управління; розробка та обґрунтування оперативних та стратегічних рішень щодо покращення фінансового стану та ефективності діяльності підприємства; організація системи управління та основних бізнес-процесів компанії.

Об'єктом постійного аналізу є єдина бізнес-, виробнича, інвестиційна, бізнес-соціальна концепція компанії.

Економічна служба виконує численні та різноманітні функції, відносно складні та відповідальні. Вони не обмежуються аналізом, а набувають дедалі більше управлінських характеристик.

Тому до функцій аналітиків у великих сучасних компаніях входить вивчення та забезпечення наступних сфер і елементів діяльності: організаційно-правова структура підприємства; організація стратегічного та оперативного планування; створення системи управління та контролю; ТЕО; контрольно-методичний; інформаційно-аналітичне забезпечення управління та інших сфер діяльності компанії.

Організаційно-правова структура компанії повинна відповідати стратегічним цілям компанії, бути орієнтованою на досягнення маркетингових цілей, бути простою, ефективною та базуватися на чіткій концептуальній ідеї (моделі). Створення такої системи залежить від аналізу.

Організація стратегічного та оперативного планування. Завдання стратегічного планування включають вибір виду економічної діяльності та загального напрямку розвитку компанії.

Конформація системи управління та контролю діяльності компанії полягає в розробці та впровадженні оптимальної моделі стратегічного управління компанією як системою та її адаптації до умов зовнішнього середовища, адаптації діяльності філій компанії. . без надмірного втручання в його оперативні повноваження. При цьому аналітики вирішують наступні підзавдання: стратегічне планування; організаційні системи управління; техніко- економічні дослідження.

Сервіс аналітики нічим не відрізняється від інших підрозділів. У великих компаніях їхній бізнес є майже технологічною функцією. Продукцією аналітичних експертних служб є плани, концепції, оперативні огляди, аналітичні записки, бізнес-плани, контрактні пропозиції, інструкції та договори тощо, дослідження, а також техніко- економічне обґрунтування. Крім оцінки стану діяльності компанії, її стратегічних планів. Цей аналіз вимагає математичних, інженерних, технологічних, юридичних та інших знань.

Функція методичного контролю полягає в розробці та застосуванні простих і ефективних методів дослідження та управління фінансовими, маркетинговими, технологічними та іншими підрозділами і службами.

Інформаційно-аналітична підтримка управління та інших сфер діяльності компанії. Основним завданням керівника аналітичної служби є створення ефективної системи оперативного інформування керівників про внутрішні та зовнішні умови діяльності компанії.

Аналітики відповідають за всю інформаційно- аналітичну роботу компанії, яка полягає в аналізі загальних обставин, що їх оточують, а також зборі, обробці та узагальненні інформації та її переміщенні. Тому кожна компанія повинна розробляти власну інформаційну модель та аналітичне забезпечення.

Досі ділові люди рідко користуються аналітичними та інформаційними джерелами [2]. Це пов'язано з недостатньою розвиненістю інформаційних технологій, нерозумінням їх значення, а також відсутністю необхідних знань і навичок. Наприклад, якщо у Франції 91% менеджерів, а в США - 95% вважають інформацію вирішальним фактором у прийнятті рішень, то в Україні її в 3-3,5 рази менше [1]. .

Займаючи проміжне положення між створенням інформації та прийняттям рішень, економіко-аналітична робота впливає на якість управлінських рішень, допомагає виявляти зв'язки між окремими об'єктами управління, правильно обґрунтовує мету та приймає рішення. . чинна редакція рішення колегії. У процесі прийняття управлінського рішення зменшується невизначеність вихідної ситуації і ризик, пов'язаний з вибором правильного рішення.

Економіка - аналітична робота кожного підприємства спрямована на створення адекватної бази для прийняття ефективних управлінських рішень щодо діяльності підприємства.

Висновок

Виконання усіх функцій потребує широкого кола знань не тільки в галузі економіки, планування, але й у сферах бухгалтерського обліку, технології виробництва, маркетингу, менеджменту, стратегічного прогнозування тощо. макроекономічні питання: економічне зростання, попит, пропозиція, стабільність. Основними принципами проведення аналітичної роботи в компанії є: державний підхід; наука; складність; регулярність; об'єктивність; специфічність; точність; ефективність; безперервність; ефективність (економічність); порівнянність; ефективність; демократія; наявність; принцип основної ланки, тобто вузьких місць.

Список використаних джерел

1. Купалова Г.І. Теорія економічного аналізу: навч. посіб. Київ: 2008. 639 с.

2. Гуменюк О.О. Функціонування аналітичного забезпечення діяльності підприємства // Міжнародний науково-виробничий журнал «Сталий розвиток економіки». 2015. № 3 [28]. С.212-216.

3. Дедіков О. І. Про деякі аспекти аналізу діяльності підприємств // Економічний вісник НГУ. 2007. № 4. С. 38-42.

4. Демидова О.С., Колесник Т.М., О.П. Колонтаєвський. Аналіз динаміки розвитку будівельного сектора економіки України // Комунальне господарство міст ХНУМГ. 2017. № 136. С. 88-92.

5. Казачков І.О., Лісенко Т.О., Сучасні підходи до аналізу господарської діяльності підприємства

6. Пуцентейло П.Р. Особливості функціонування аналітичного забезпечення підприємств // Інноваційна економіка. 2015. №1. С. 194-198.

7. Пуцентейло П.Р. Аналітичне забезпечення діяльності підприємства // Сталий розвиток економіки. 2015. № 1. С. 168-174.

Размещено на Allbest.ru