Безробіття як фактор скорочення купівельної спроможності населення

Размещено на http://www.allbest.ru/

БЕЗРОБІТТЯ ЯК ФАКТОР СКОРОЧЕННЯ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Вступ

Однією з ключових соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку економіки будь-якої країни є безробіття. Та особливо гостро постає проблема наростання даного явища за умов, що склались зараз на світовому і вітчизняному ринках праці у зв'язку з поширення коронавірусного захворювання, спричиненого вірусом SARSCoV-2. Пандемія COVID-19 внесла свої корективи в розвиток світового господарства та національної економіки України, розпочавши гальмування економічних процесів карантинними обмеженнями діяльності значної кількості підприємницьких структур, що внесло суттєві зміни у масштаби безробіття, скорочення чисельності зайнятих, зростання рівня бідності, а відтак скорочення доходів і купівельної спроможності вітчизняних домогосподарств.

Враховуючи тенденції до наростання безробіття та прояву його негативних соціально-економічних наслідків в умовах ситуації, що склалась на ринку праці, дослідження стану безробіття, динаміки його рівня та особливостей впливу на купівельну спроможність населення України, зокрема під час пандемії COVID-19 вбачаються актуальними.

Постійна увага як вітчизняних, так і зарубіжних науковців до питання безробіття та його наслідків пов'язана зі значущістю впливу даного явища як на соціальну сферу - рівень життя населення так і на економічний потенціал суспільства - економічне зростання національної економіки. Теоретичні основи поняття «безробіття» широко висвітлювалися в роботах таких вітчизняних науковців, як: Базилюк, С. Бандур, В. Геєць, Д. Дмитренко, Т. О. Сологуб, Л. Федулова, А. Чухно, Д. Богиня, І. Давидова, О. Грішнова, Т. Кір'ян, Л. Колєшня, Е. Лібанова та ін. Значний внесок у розробку теоретичних аспектів поняття «купівельана спроможність наслення» внесли такі вітчизняні вчені: Андрійчук, Я. Гончарук, Б. Данилишина, Л. Дідківська, А. Мазаракі, Л. Лігоненко, В. Марцин, Н.Ушакова та ін. Серед зарубіжних науковців, предметом дослідження яких було безробіття можна виділити наступних вчених: Дж. М. Кейнс, Т. Мальтус, А. Пігу, Д. Рікардо, А. Сміт, М. Фрідмен, К. Маркс, А. Філліпс, Р. Еренбург, К. Макконнелл, А. Оукен, П. Самуельсон. Незважаючи на значну кількість наукових досліджень, присвячених поняттю «безробіттю», аналізу його рівня, причин та наслідків, на сьогодні залишаються малодослідженими особливості впливу рівня безробіття на купівельну спроможність споживачів.

Метою дослідження є виявлення усталеного взаємозв'язку між рівнем безробіття та купівельною спроможністю споживачів за допомогою порівняльного аналізу системи статистичних показників.

Виклад основного матеріалу

безробіття купівельний спроможність економічний

Важливим показником, що характеризує стан ринку праці є безробіття, що відображає економічні відносини щодо вимушеної незайнятості частини працездатного населення та виражається у дисбалансі між попитом і пропозицією на робочу силу.

Так, за Грішновою О.А., безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві, за якої частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї. [1, с. 97]

Згідно зі статтею 1. Закону України «Про зайнятість населення», безробіття - соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування. Безробітний - це особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи. [2]

За методологією МОП, людина визнається безробітною, якщо вона протягом чотирьох тижнів не мала роботи, шукала роботу, була готова приступити до роботи. [3] В Україні статус безробітного присвоюється громадянам Державною службою зайнятості за їх особистими зверненням з заявою з 8 дня після реєстрації в центрі зайнятості за місцем проживання. Тому, кількість безробітних за методологіє МОП відрізняється від кількості офіційно зареєстрованих безробітних вітчизняною статистикою.

Для оцінки безробіття використовується наступні показники:

1. Абсолютні - чисельність безробітного населення в розрізі різних категорій (стать, вік та інше).

2. Відносні - рівень безробіття за методологією МОП та рівень зареєстрованого безробіття у службі зайнятості.

Сучасні вчені-економісти трактують безробіття як природну і невід'ємну складову частину ринкового господарства, яка фактично не може досягати нульової позначки та виникає під впливом багатьох чинників, зокрема структурних змін в економіці, зниження темпів економічного розвитку, недосконалості трудового законодавства, а за підсумками 2020 року - пандемії COVID-19 та ін. Однак, слід зазначити, що в реальному житті безробіття - це складна суспільна проблема, що призводить до тяжких негативних соціально-економічних наслідків. Серед тих, які перебувають в полі наукового дослідження можна виокремити наступні:

втрата основного джерела доходів, скорочення реальної заробітної плати населення, підсилення соціальної диференціації, зниження життєвого рівня населення. Вище зазначене, в кінцевому підсумку призведе до зміни поведінки споживачів на ринку, що проявлятиметься у намаганні «зберегти» і перерозподілити наявні доходи, заощадження для забезпечення першочергових потреб, а відтак до скорочення споживчого попиту, внаслідок зниження купівельної спроможності.

Купівельну спроможність споживачів можна визначити як наявну суму грошей, в т. ч. заощаджень, за яку населення може придбати товари й отримати послуги. Купівельна спроможність споживачів, залежить від доходів населення, а також від величини цін і тарифів на товари та послуги. [4, с. 140]

Отже, безробіття чинить безпосередній вплив на купівельну спроможність, через зміну купівельних настроїв, внаслідок втрати доходів. Особливого значення набуває причинно-наслідковий зв'язок даних категорій в умовах непередбачуваної рецесії національної економіки під впливом обмежувальних карантинних заходів внаслідок пандемії COVID-19, що паралізувала не лише ринок праці, а й виробництво, сферу торгівлі, туристичних і транспортних послуг, будівельну індустрію та інші.

Аналіз поточної купівельної спроможності населення можна провести дослідивши такі індикатори як: номінальну заробітну плану, реальну заробітну плату, середню заробітну плату, індекс реальної заробітної плати, індекс споживчих цін, доходи від підприємницької діяльності та власності, інші доходи та сукупні витрати домогосподарств.

Для виявлення глибинного взаємозв'язку та закономірностей між категоріями «безробіття» та «купівельна спроможність населення», з метою визначення ступеню впливу, який безробіття чинить на рівень доходів та витрат вітчизняних домогосподарств, розглянемо детальніше стан ринку праці в Україні за ряд останніх років. Розглянемо динаміку показників безробіття в Україні за 2015 - 2019 рр. (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка кількості безробітних та рівня безробіття в Україні [5]

За даними Державної служби статистики України за аналізований період 2015-2019 рр. на ринку праці спостерігається негативна тенденція. Так, до 2017 року чисельність безробітного населення і рівень безробіття в країні зростали, що зумовлено нестабільною економічною ситуацією в країні внаслідок російської агресії. Із 2018 року знижувалася кількість безробітного населення та рівень безробіття, який у 2019 році становив 8,2%, що на 0,6 % менше попереднього року. Разом з тим щороку спостерігається стійка тенденція до зменшення кількості зареєстрованих безробітних в Україні, яка у 2019 році становила 338,2 тис. осіб.

Детальний аналіз динаміки показників безробіття в розрізі кварталів 2020 року свідчить про постійне зростання кількості безробітного населення в країні, яка у ІІІ кварталі становила 1643 тис. осіб. (рис.1)

? Безробітне населення

? Зареєстровані безробітні

Рис. 1 Динаміка показників безробіття за І-ІІІ квартали 2020 року, тис. осіб

Кількість безробітного населення (за методологією МОП) у віці 15-70 років за 9 місяців 2020 року, порівнюючи з 9 місяцями попереднього року, зросла на 182 тис. осіб та становила 1,6 млн осіб. Рівень безробіття населення у віці 1570 років підвищився з 8,1% до 9,3% робочої сили. Серед жіночого населення кількість безробітних зросла на 94 тис. осіб (до 748 тис. осіб), а рівень безробіття підвищився з 7,6% до 8,9% робочої сили. Серед чоловіків кількість безробітних зросла на 88 тис. осіб (до 895 тис. осіб), а рівень безробіття на 1,2% і становив 9,7%. Потрібно відмітити, що рівень безробіття в країнах ЄС зріс з 6,3% до 7,6%, зокрема серед молоді у віці до 25 років - з 14,5% до 17,4% робочої сили відповідного віку. [6]

Динаміку рівня безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП) в розрізі вікових груп, за статтю, місцем проживання за 2019-2020 роки наведено на рис. 3

Рис. 3 Динаміка рівня безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією МОП), % [6]

Отже, у 2020 році на ринку праці України зберігається негативна тенденція до зростання показників безробіття. Проблемна ситуація замовлена не лише карантинними заходами всередині нашої держави, що призвело до закриття значної кількості суб'єктів господарювання, скорочення кількості робочих місць, але й значним падіння економіки в країнах Європейського Союзу та в цілому у світі. Разом з тим, одним із найбільших викликів для ринку праці України в 2020 році стало закриття кордонів і повернення українських заробітчан. Що лише підсилило і без того складну ситуацію з безробіттям на внутрішньому ринку праці, адже це збільшило конкуренцію в умовах недостатньої кількості робочих місць, що в свою чергу призвело до зміни доходів громадян.

Тож, розглянемо динаміку купівельної спроможності населення України, що склалася під впливом безробіття та інших факторів за останні роки. Показники купівельної спроможності визначаються на основі балансу грошових доходів і витрат населення. Для проведення всебічного аналізу розглянемо динаміку сукупних доходів населення України у 2016-2020 рр. (рис.4).

Рис. 4 Динаміка доходів населення за 2016-2020рр., млн. грн. [7]

За результатами аналізу виявлено, що у відсотковому співвідношенні українці у 2017 році отримували доходів на 21,8% більше ніж у 2016; у 2018 році - на 30,7% більше; у 2019 році - на 19,0%; та у 2020 році - лише на 3,6% більше ніж у попередньому. Отже, спостерігається тенденція щодо скорочення темпів зростання сукупних доходів населення протягом 2019-2020 рр. та зменшення їх абсолютного значення у ІІ кварталі 2020 року на 3% порівняно з аналогічним періодом 2019 року.

Для виявлення причинно-наслідкового зв'язку між рівнем безробіття, та купівельною спроможністю населення через показник «доходів» сформуємо вибірку даних показників у розрізі кварталів за 2016-2020 роки та проведемо їх паралельне зіставлення на графіку (рис.5).

Графічне зіставлення динаміки сукупних доходів та рівня безробіття населення за 2016-2020 роки в розрізі кварталів, відображає залежність «рівень безробіття-сукупний дохід» за рахунок одночасних коливань кривих: рівень безробіття зростає, а сукупні доходи зменшуються.

Рис. 5 Динаміка сукупних доходів населення та рівня безробіття за 2016-2020роки

Намічену графічну тенденцію, можна підтвердити розрахунком щільності зв'язку між показниками безробіття сукупні витрати з допомогою побудови кореляційно-регресійної моделі. Для розрахунку коефіцієнта кореляції використаємо дані раніше сформованої вибірки. За результатами проведених розрахунків було встановлено, що коефіцієнт кореляції Пірса між досліджуваними змінними становить:г²= -0,7809

Від'ємне значення коефіцієнта кореляції означає, що між незалежною змінною «рівень безробіття» та залежною змінною «сукупний дохід» є обернена залежність, а наближеність його до 1 свідчить про помітну ступінь вираженості такої залежності. Це означає, що у міру зростання рівня безробіття буде скорочуватись сукупний дохід, а отже і купівельна спроможність населення.

Основною частиною доходів населення України є заробітна плата, що становить близько 50% загальних доходів. Динаміку середньомісячної зарплати у грошовому еквіваленті зображено на рис. 6.

Рис. 6 Динаміка середньомісячної заробітної плати на одиницю населення (2016 - 2020рр.), грн. [8]

Дані Державної служби статистики свідчать про те, що середня заробітна плата в Україні щорічно збільшується. За аналізований період найбільший приріст номінальної заробітної плати в країні відбувся у 2017 році ( - 37,1% порівняно з 2016 роком). Починаючи з 2018 року приріст номінальної зарплати помітно знижується у відсотковому співвідношенні до попереднього року та складає: - 24,8% у 2018 році, - 18,4% у 2019 році, та - 10,4% у 2020 році. Проте, ріст середньої заробітної плати з кожним роком стає все менше відчутним для громадян внаслідок інфляції.

Розглянемо детальніше вплив інфляційних процесів на купівельну спроможність. Проаналізуємо індекси споживчих цін в Україні за останні роки в розрізі місяців (табл. 2).

Таблиця 2

Динаміка індексів споживчих цін (2016-2020 рр.), % [9]

В цілому, рівень інфляції в країні знаходиться в межах прогнозованого. За щорічною динамікою до 2020 року спостерігалась тенденція до його зменшення, а в 2020 році порівняно з 2019 роком індекс інфляції зріст на 0,9%. Проаналізуємо індекси реальної заробітної плати в Україні за останні роки.

Таблиця 3

Динаміка індексів реальної заробітної плати (2016-2020 рр.), % [10]

Значний приріст індексу реальної заробітної плати в Україні спостерігався у 2017 році - на 12,4% більше ніж у 2016 році. З 2018 р. по 2020 р. індекс мав незначні коливання в бік зменшенням. Найнижчий показник індексу реальної зарплати спостерігався у квітні 2020 року, як наслідок введення локдауну з середини березня.

Для більш детального огляду статистичних даних щодо купівельної спроможності розглянемо динаміку зміни індексів інфляції та реальної заробітної плати в Україні за 2016-2020 рр. за зростаючим підсумком (рис.7).

Рис. 7 Динаміка зміни індексів інфляції та реальної зарплати в Україні за 2016-2020 рр. [10]

Аналіз статистичних даних свідчить, що розбіжність між кривими динаміки індексів за 2011-2021 рр. на графіку почала істотно проглядатись ще з 2014 року і на сьогодні ця тенденція зберігається. Це означає, що доходи населення зростають значно повільніше ніж відбувається приріст інфляції в країні, що негативно впливає на купівельну спроможність населення. На початок 2021 року темп росту індексу споживчих цін перевищує темп росту індексу реальної заробітної плати у 2 рази (на 200%). Фактично, можемо стверджувати, що на середню заробітну платню у 2021 році можна придбати удвічі менше товарів і послуг, ніж на середню зарплату у 2011 році.

Попередні аналіз варто доповнити рейтингом купівельної спроможності країн Європи «GfK Purchasing Power Europe» у загальному розрахунку витрат (після сплати обов'язкових платежів) в євро на душу населення на рік, який складає Міжнародна аналітична компанія GfK. Дані дослідження GfK Purchasing Power Europe за 2020 рік свідчать про зниження показника купівельної спроможності у більшості країн Європи. Така ситуація, склалась за рахунок негативного впливу пандемії та значних карантинних обмежень для населення та як наслідок, мала вплив для економік різних країн. Динаміка даного показника зображена на рис. 8.

Рис. 8 Динаміка купівельної спроможності населення України за даними GfK Purchasing Power Europe for Ukraine (2016-2020) [11]

Можемо спостерігати, що річна купівельна спроможність в розрахунку на одного українця за аналізовані роки мала стабільний приріст в середньому у 38-39% до загальних підсумків 2020 року, де даний показник замість зростання показав зниження на 6,9%. Також, згідно даних GfK за період 2016-2020 рр. Україна щорічно займає найнижчу сходинку за показником купівельної спроможності в Європі, який у 8 разів менший ніж середньоєвропейське значення. І така тенденція є вкрай негативною для нашої держави.

Висновки

Порівняльний аналіз динаміки показників, що характеризують стан безробіття та купівельну спроможність населення України свідчать про помітно виражену обернену залежність між даними економічними категоріями: зі зростанням рівня безробіття, рівень купівельної спроможності споживачів поступово скорочується, що пов'язано з відсутністю регулярних доходів та вичерпанням заощаджень домогосподарств. Отже, високий рівень безробіття важлива економічна та соціальна проблема, яка потребує грунтовного аналізу та вироблення на основі проведених досліджень практичних рекомендацій щодо розробки та реалізації ефективної соціально-економічної політики, направленої на підвищення зайнятості, рівня життя та купівельної спроможності населення країни, а також зменшення безробіття до природного рівня.

Список використаних джерел

1. Грішнова О.А. Економіка парці та соціально-трудові відносини: підручник. Київ: Знання, 2011. 390 с.

2. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 № 5067-VI URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5067-17#Text (дата звернення 15.03.2021)

3. The official site of International Labour Organization, Bureauof Statistics URL: https://www.ilo.org/global/statistics-anddatabases/lang--en/index.htm (дата звернення 14.03.2021)

4. Гапій І.Б. Купівельна спроможність населення як чинник впливу на безпеку сфери роздрібної торгівлі. // Збірник наукових праць ЛДУВС. Науковий вісник. Серія економічна 2010. №2. С. 138-144

5. Основні показники ринку праці (2010-2019). Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 14.03.2021)

6. Ситуація на ринку праці та діяльність державної служби зайнятості у січні-лютому 2021 року. Державна служба зайнятості. URL: https://www.dcz.gov.ua/analitics/67 (дата звернення 15.03.2021)

7. Доходи та витрати населення. Державна служба статистики України URL:http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2020/gdn/dvn/dvn_u/arh_dvn2020.html (дата звернення 13.03.2021)

8. Середня заробітна плата за видами економічної діяльності по місяцях. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/

9. Індекси споживчих цін на товари та послуги. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення 14.03.2021)

10. Індекс реальної заробітної плати. Український інформаційний портал про фінанси і інвестиції «Мінфін». URL: https://index.minfin.com.ua/ua/ labour/salary /index/ (дата звернення 14.03.2021)

11. GfK Purchasing Power Europe 2020. Міжнародна аналітична консалтингова компанія GfK (Growth from Knowledge) URL: https://www.gfk.com/press/Europeans-have-around-773-less-in-2020-due-to-COVID-19

Размещено на Allbest.ru