Сучасні тренди державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності: європейський досвід

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний економічний університет

СУЧАСНІ ТРЕНДИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД

Волкова Оксана Георгіївна

Кандидат економічних наук, доцент

Одеса

Анотація

У статті розглянуто сучасні тренди державної політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності, визначено форми та інструменти державної підтримки інтернаціоналізації національного бізнесу.

Визначено, що країни активно застосовують інструменти «економічної дипломатії», зусилля якої фокусуються на сприянні міжнародної торгівлі, захисті інтелектуальної власності, просуванні брендів та іміджу компаній. З огляду на наявність «м'ягких» трансакційних витрат у міжнародній торгівлі існує попит з боку бізнесу на інформаційну, координаційну та правову допомогу держави, яка знижує ці витрати та полегшує вихід на іноземні ринки.

Встановлено, що крім інструментів «економічної дипломатії», активно використовуються традиційні фінансові інструменти стимулювання міжнародної торгівлі: державні експортні гарантії (у випадку з Україною, за наявності гарантій держави Україна); пільгове фінансування та страхування.

Розглянуто інфраструктуру державних агентств та фондів Нідерландів та Німеччині, які забезпечує різні форми стимулювання національного бізнесу до його інтернаціоналізації, від фінансування, страхування та гарантування міжнародних проектів до забезпечення комунікації між національним бізнесом, владою та іноземним бізнесом.

Серед інших трендів сучасної державної політики Нідерландів та Німеччини у сфері зовнішньоекономічної діяльності визначено здійснення підтримки саме середнього та малого бізнесу; надання фінансової допомоги міжнародним проектам, які ґрунтуються на використанні стійких технологій виробництва. державний політика зовнішньоекономічний бізнес

Встановлена необхідність орієнтації українського бізнесу на міжнародних проектах, які забезпечують перехід української економіки від лінійної форми економіки до циркулярної економіки з використанням технологій виробництва товарів та послуг замкнутого циклу.

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, зовнішньоекономічна політика; зовнішньоекономічні зв'язки; інтернаціоналізація бізнесу, міжнародна торгівля.

Annotation

Oksana Volkova PhD in Economics, Associate Professor Odessa National Economic University Odessa, Ukraine

CURRENT TRENDS OF STATE SUPPORT FOR FOREIGN ECONOMIC ACTIVITIES: EUROPEAN EXPERIENCE

The article examines the current trends of state policy in the field of foreign economic activity, defines the forms and instruments of state support for the internationalization of national business.

It was determined that countries actively use the tools of "economic diplomacy", the efforts of which focus on the promotion of international trade, the protection of intellectual property, the promotion of brands and the image of companies. Given the presence of "soft" transaction costs in international trade, there is a demand from the business side for information, coordination and legal assistance from the state, which reduces these costs and facilitates access to foreign markets.

It was established that, in addition to the tools of "economic diplomacy", traditional financial tools for stimulating international trade are actively used: state export guarantees (in the case of Ukraine, if there are guarantees from the state of Ukraine); preferential financing and insurance.

The infrastructure of state agencies and funds of the Netherlands and Germany, which provides various forms of stimulation of national business to its internationalization, from financing, insurance and guarantee of international projects to ensuring communication between national business, government and foreign business, is considered.

Among other trends of the modern state policy of the Netherlands and Germany in the field of foreign economic activity, support for medium and small businesses is defined; providing financial assistance to international projects based on the use of sustainable production technologies.

The need to focus Ukrainian business on international projects that ensure the transition of the Ukrainian economy from a linear form of economy to a circular economy with the use of technologies for the production of goods and services in a closed cycle has been established.

Keywords: foreign economic activity, foreign economic policy; foreign economic relations; internationalization of business, international trade.

Постановка проблеми

Зважаючи на нестабільність економічного середовища, що продукує великі зовнішні ризики для забезпечення стійкого економічного розвитку, очевидно, що державна підтримка зовнішньоекономічної діяльності є суттєвими фактором для інтернаціоналізації національного бізнесу. Україна під час війни особливо відчула значення міжнародної торгівлі та необхідність посилення державної підтримки експортно-імпортних операцій та реалізації інших інвестиційних проектів із залученням іноземних інвесторів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика доцільності державного втручання в економічну діяльність, сфери, форми та методи цього втручання є актуальним та дискутивними як для економічно розвинутих, так і розвиваючих країни.

Бразильська дослідниця Рената Муніз [1] та група голландських вчених Эбель Бергюс та Фрэнк А.Г. Ден Баттер [2] у своїх роботах провели критичний аналіз причин та доцільності державного втручання у зовнішньоекономічну діяльність та сфокусували свою увагу на такій формі її підтримки як «економічна дипломатія». Продовжуючи тематику державного втручання у зовнішньоекономічну сферу, вчені Бергюс та Батер дослідили які саме форми державного втручання є найбільшим доцільними та корисними для бізнесу з точки зору зниження їх трансакційних витрат при виході на нові ринки торгівлі [3].

Американські дослідники Вілкінсон та Браверс присвятили своє дослідження заходів державного просування експорту малого та середнього бізнесу в США та дійшли висновку щодо позитивного впливу таких заходів на результати діяльності [4].

Оголошена Європейським Союзом політика «зеленого курсу» у рамках економіки «замкнутого циклу» формує відповідні тренди державної політики у сфері підтримки зовнішньоекономічної діяльності, які потребують свого аналізу та врахування при формуванні державою України національної економічної політики та реалізації міжнародних проектів. Крім того, дослідження інфраструктури підтримки зовнішньоекономічної діяльності у розвинутих країнах (на прикладі Німеччини та Нідерландів) є актуальним та доцільним з метою імплементації успішних практик в українське середовище.

Метою цієї роботи є дослідження сучасного іноземного досвіду форм, методів та інфраструктури державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності (на прикладі Нідерландів та Німеччини).

Результати дослідження

Як відомо, теорія публічних фінансів обгрунтовує доцільність державного втручання в економічну діяльність у випадку провалів ринку, наявності екстерналій (негативних чи позитивних) та суспільних благ. У якості ілюстрації провалів ринку відмітимо обмеженість доступу бізнесу до нових іноземних ринків, інформаційні проблеми щодо правил функціонування на цих ринках. У якості позитивних екстерналій можна відзначити соціальні та екологічні вигоди для суспільства від міжнародних інфраструктурних проектів (будівництво доріг, інфраструктури для різних видів транспорту та інш. ), від впровадження «чистих» та енергоефективних технологій виробництва та споживання, створення нових робочих місць за результатами розширення бізнесу внаслідок його інтернаціоналізації.

Найбільш очевидним способом державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності є використання інструментів фінансової політики (податкові пільги, пільгове кредитування, субсидування), спрощення адміністративних формальностей за експортно-імпортними операціями тощо. Останнє є особливо актуальним для країн з розвиваючими ринками, які стикаються з іміджевими проблемами у разі реалізації великих інвестиційних проектів із залученням іноземних інвесторів або виходу на ринки розвинутих країн. У цьому аспекті доцільним є застосування державою «економічної дипломатії», зусилля якої фокусуються на сприянні міжнародної торгівлі товарами та послугами, захисті інтелектуальної власності, науково-технічній співпраці, просуванні брендів та іміджу компаній, просуванні прямих іноземних інвестицій [1,2]. У випадку з Україною, надання державою України гарантій під час війни є логічною вимогою з боку іноземного бізнесу при прийнятті інвестиційних рішень та співпраці з українським бізнесом.

Інструментами державної «економічної дипломатії» виступають організація громадських слухань для створення сприятливого іміджу міжнародного проекту, публічні виступи представників державного апарату у засобах масової інформації щодо нього, організація семінарів, тренингів, виставок, лобіювання міжнародного проекту у законодавчих органах влади, підписання меморандумів про взаємопрацю на різних рівнях влади (національний, місцевий), дослідження ринків та налагодження комунікацій з бізнесом за кордоном тощо.

Важливо відмітити, що державне втручання у вигляді координаційної, інформаційної та консультаційної допомоги знижує трансакційні витрати підприємств у зовнішньоекономічних операціях, підвищує його продуктивність.

Голландські вчені Эбель Бергюс та Фрэнк А.Г. Ден Баттер дослідили які форми державного втручання є найбільшим доцільними та корисними для бізнесу у залежності від виду їх трансакційних витрат ( «жорсткі» та «м'ягкі» витрати). Під «жорсткими» («hard») витратами розуміють транспортні витрати, податки на імпорт, витрати на «митні формальності». До «м'ягких» («soft») витрат відносять витрати на пошук інформації, переговори, витрати побудову довірчих торгівельних відносин, витрати на перевірку контрактів тощо. Особливістю «м'ягких» («soft») витрат є той факт, що на відміну від «жорстких» витрат, їх важко оцінити, вони зумовлені відмінностями у культурі, мові, інституціональними та технологічними відмінностями між країнами. Наявність відповідних «м'ягких» витрат у міжнародній торгівлі формує відповідні запити на державну підтримку, спрямовану на зниження цих витрат у формі надання інформаційної та правової допомоги, створення інфраструктури для бізнес-кластерів, брендінг країни, просування експорту тощо, використовуючи відповідні інструменти «економічної дипломатії»[3].

Держава, через відповідну інфраструктуру забезпечує комунікацію між бізнесом та владою та іноземним бізнесом, що полегшує компаніям вихід на іноземні ринки.

Зазначимо, що малий та середній бізнес у розвинутих країнах має аналогічні проблеми з виходом на зовнішні ринки, з якими стикаються компанії країн з розвиваючими ринками: дефіцит внутрішніх ресурсів, нестача знань та інформації щодо правил та умов торгівлі на ринках іноземних країн, необхідність пошуку іноземних партнерів та висока конкуренція на зовнішніх ринках [4]. Саме тому на шляху до інтернаціоналізації бізнесу у розвинутих країнах особлива увага приділяється інформаційні, консультаційній підтримці малого та середнього бізнесу через створену державою відповідну інфраструктуру: агентства про просуванню експорту та прямих іноземних інвестицій (ЕКА), торгівельні місії та посольства[5].

Традиційно ЕКА розглядаються з точки зору, підтримки національних компаній. У розвинутих країнах їх програми фінансування передбачають фінансування великих інфраструктурних проектів за кордоном з середньота довго-строковими термінами. Так, Нідерландське експортно-кредитне агентство (EKA) здійснює державне фінансування міжнародних проектів, страхування експортних кредитів від імені уряду Нідерландів. Діяльність Нідерландського експортно-кредитного агентства (EKA) здійснюється через приватну акціонерну компанію «Atradius Dutch State Business», яка виступає представником та виконавцем від імені уряду Нідерландів відповідно до договору з останнім. Ця форма взаємодії є прикладом державно-приватного партнерства з Міністерством фінансів, де усі страхові продукти надаються за рахунок та від імені уряду Нідерландів [6,7].

Відмітимо, що у Нідерландах сфера підтримки міжнародних проектів поділена між різними фондами у залежності від типу іноземних ринків: Голландський фонд гарного росту (DGGF) забезпечує підтримку інвестиційної діяльності у розвиваючих країнах (Україна включена до переліку таких країн, але на дату цього дослідження, не має жодного реалізованого проекту). Підтримка інвестиційної діяльності здійснюються через інвестування DGGF в інвестиційні фонди, які, у свою чергу, мають інвестувати саме у малий та середній бізнес у розвиваючих країнах [8]. Поряд з цим, Голландський торгівельний та інвестиційний фонд (DTIF) надає кредити, гарантії та експортне фінансування та страхування для проектів у розвинутих країнах. При цьому важливо зауважити, що у пріоритетних сферах голландської економіки (сільське господарство, енергетика, охорона здоров'я, водо забезпечення та інфраструктура, стійке виробництво) отримують державну підтримку міжнародні проекти, які передбачають створення продукту, сервісу за принципами економіки замкнутого циклу.

DTIF фокусується на фінансовій підтримці саме малого та середнього бізнесу, який налічує більше ніж 120 000 компаній-експортерів та забезпечує 67% голландського експорту та відчуває труднощі в отриманні фінансування невеликих експортних контрактів з боку голландських банків. Завдяки спеціально розробленій програмі фінансової підтримки малого та середнього бізнесу останній отримав можливість отримувати експортне фінансування капітальних товарів: машин, обладнання, транспортних засобів [9].

У сфері інформаційної підтримки з ведення бізнесу за кордоном у Нідерландах функціонують Нідерландська торгівельна палата (KVK) та Нідерландське агентство з підприємництва (Netherlands Enterprise Agency). Зокрема, Нідерландське агентство з підприємництва надає інформаційну підтримку бізнесу шляхом дослідження іноземних ринків (поточні тренди, регулюючі норми та правила для зовнішньоекономічної діяльності, оподаткування та митні процедури, фінансова підтримка тощо), пошуку партнерів за кордоном [10].

У Німеччині підтримка зовнішньої торгівлі здійснюється низкою установ: німецькі представництва (місії), німецькі торгівельні палати, Агентство економічного розвитку Німеччини (GermanyTradeandInvest (GTAI)[11,12].

GTAI через мережу своїх офісів та партнерів за кордоном підтримує не тільки німецькі компанії за кордоном, а й допомагає іноземним компаніям у їх розміщенні у Німеччині. Торгівельні палати за кордоном частково фінансуються Федеральним Міністерством економіки та захисту клімату та сприяють розвитку німецького бізнесу за кордоном, зокрема через підтримку виставочних компаній, інформаційну, правову підтримку бізнесу на іноземних ринках, консультування з податкових питань, у тендерних закупівлях за кордоном.

Крім інструментів «економічної дипломатії», Німеччина активно використовує традиційні фінансові інструменти стимулювання німецького бізнесу у міжнародній торгівлі. Зокрема, у разі ведення бізнесу в Україні, німецькі компанії можуть отримати наступні гарантій Федерального уряду Німеччини:

експортні гарантії (за наявності гарантій держави Україна в особі Національного банку України або Міністерства фінансів України), які покривають ризики неплатежів за експортними контрактами[13];

-інвестиційні гарантії федерального уряду, які покривають політичні (зокрема, у разі війни) та економічні ризики[14].

Для України в умовах війни «економічна дипломатія» набула особливої актуальності з точки зору просування українського бренду на світових ринках, інформування потенційних іноземних інвесторів про можливості реалізації спільних інвестиційних проектів в енергетичній, фармацевтичній, сільськогосподарській, ITгалузях. Під час війни інформаційна підтримка відбувається здебільше на базі Міністерства економічного розвитку та торгівлі, яке організовує зустрічі з бізнесом в країнах Європи із залученням бізнес Асоціацій України.

ЕКА Україні під час війни здійснює страхування банківських кредитів українських експортерів (зокрема, кредитів АБ «Укргазбанк», Перший Український Міжнародний Банк), страхування українського бізнесу від неплатежів за зовнішньоекономічними контрактами та страхування банківських гарантій. Між тим, обмеженість у доступному фінансуванні, високі політичні та економічні ризики, небезпечність умов ведення бізнесу продовжують бути основними перепонами в у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Разом з тим, наявність різноманітних доступних для бізнесу інструментів державної підтримки зовнішньоекономічної діяльності є стимулом для останнього розширювати свою діяльність за рахунок інтернаціоналізації.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Серед сучасних трендів державної підтримки зовнішньоекономічних проектів у європейським країнах (на прикладі Німеччини та Нідерландів) можна відзначити важливість застосування інструментів «економічної» дипломатії (інформаційна та консультаційна підтримка національного бізнесу) особливо на розвиваючих ринках; підтримку саме середнього та малого бізнесу у їх прагненні до інтернаціоналізації бізнесу; фінансування інфраструктурних міжнародних проектів з огляду на забезпечення стійкого розвитку суспільства. Зважаючи на проголошений Європейським Союзом економічний розвиток на принципах циркулярної економіки (економіки замкнутого циклу) доступ до пільгового фінансування отримують міжнародні проекти з використанням стійких технологій виробництва. Для України є можливість активізувати зовнішньоекономічні зв'язки враховуючи необхідність переходу від лінійної економіки на економіку стійкого та замкнутого циклу, що передбачає виробництво товарів з використанням стійких технологій із залученням мінімальних ресурсів.

Для України в умовах війни актуальними є усі форми і інструменти державної підтримки інтернаціоналізації українського бізнесу, з точки зору як інформування потенційних іноземних інвесторів про можливості реалізації спільних інвестиційних проектів в стратегічно важливих для країни сферах, так і доступу до пільгового фінансування.

Перспективними напрямами подальших досліджень є проведення дослідження серед українського бізнесу, щодо причин стимулювання до виходу на зовнішні ринки, існуючих бар'єрів та відмови від цього кроку. Це дасть можливість більшого розуміння які саме форми підтримки більш важливі для українських компанії для прийняття рішення щодо інтернаціоналізації їх бізнесу.

Список використаних джерел

1. Muniz R. C. Economic Diplomacy as a Tool for Development: A critical analysis of the use of economic diplomacy in Dutch port development investments in Brazil Economis (2023). Thesis to obtain the degree of Doctor from the Erasmus University Rotterdam. URL: https://pure.eur.nl/ws/portalfiles/portal/93107452/591251_l_bw_cavalcanti_6479ea434256b.pdf (дата звернення: 21.12.2023)

2. Nooij M., Berg M., Groot H.L.F. (2018) Social cost benefit analysis of trade missions: Research Hand book on Economic Diplomacy, Chapter 1, pp.1-29 URL: https://www.elgaronline.com/edcollchap/edcoll/9781784710835/9781784710835.00005.xml DOI: https://doi.org/10.4337/9781784710842.00005 (дата звернення: 21.12.2023)

3. Berghuis E., Butter F. A. G. (2019). Transaction costs in international production and trade, and the demand for government intervention: A survey amongst entrepreneurs in the Netherlands. International Journal of Diplomacy and Economy, 5 (1), 1-26. URL: https://www.researchgate.net/publication/332479034_Transaction_costs_in_international_production_and_trade _and_the_demand_for_government_intervention_a_survey_amongst_entrepreneurs_in_the_Netherlands (дата звернення: 21.12.2023)

4. Brouthers L.E., Wilkinson T.J. (2006). Trade promotion and SME export performance. International Business Review, Vol. 15, pp. 233-252

5. Appiah K., Osei C., Selassie H., Osabutey E. (2019). The role of government and the international competitiveness of SMEs: Evidence from Ghanaian non-traditional exports. Critical Perspectives on International Business, Vol. 15 No. 4, pp. 296-322. URL:https://doi-org.vu-nl.idm.oclc.org/10.1108/cpoib-06-2018-0049 (дата звернення: 21.12.2023)

6. ECAWATCH. International EGO campaign on export credit agencies. URL: http://www.ecawatch.org/node/1). (дата звернення: 21.12.2023)

7. Atradius Dutch State Business.URL: http://www.atradiusdutchstatebusiness.nl/ (дата звернення: 21.12.2023)

8. Голландський фонд гарного росту (DGGF). URL: https://www.dggf.nl/landenlijst (дата звернення: 21.12.2023)

9. Invest International doubles financing for SME exports (December, 2023). URL: https://investinternational.nl/invest-international-doubles-financing-for-sme-exports/ (дата звернення: 21.12.2023)

10. Нідерландське агентство з підприємництва. URL: https://english.rvo.nl/ (дата звернення: 21.12.2023)

11. Торгівельна палата Німеччини: URL: https://www.bmwk.de/Redaktion/EN/Dossier/promotion-offoreign-trade-and-investment.html#:~:text=The%20German%20Chambers%20of%20Commerce%20Abroad%2C%20delegations, promotion%20of%20German%20foreign%20trade%20and%20investment (дата звернення: 21.12.2023)

12. Федеральне Міністерство економіки та захисту клімату Німеччини: URL: https://www.bmwk.de/Redaktion/EN/Dossier/promotion-of-foreign-trade-and-investment.html#:~:text=The%20German%20Chambers%20of%20Commerce%20Abroad%2C%20delegations, promotion%20of%20German%20foreign%20trade%20and%20investment (дата звернення: 21.12.2023)

13. UFK-Guarantees of the Federal Republic of Germany. URL: https://www.exportkreditgarantien.de/_Resources/Persistent/5/6/d/7/56d7e19a957f543d66fa6adc3bf619414e7c3 eba/e-pri-ufk.pdf (дата звернення: 21.12.2023)

14. Гарантії та інвестиції як інструменти просування міжнародної торгівлі. URL: http://www.investitionsgarantien.de. (дата звернення: 21.12.2023)

References

1. Muniz, R. C. (2023). «Economic Diplomacy as a Tool for Development: A critical analysis of the use of economic diplomacy in Dutch port development investments in Brazil Economis». Thesis to obtain the degree of Doctor from the Erasmus University Rotterdam. Retrieved from: https://pure.eur.nl/ws/portalfiles/portal/93107452/591251_l_bw_cavalcanti_6479ea434256b.pdf (assessed 21 December 2023). (in English)

2. De Nooij, M., Van den Berg, M. & de Groot, H.L.F (2018). «Social cost benefit analysis of trade missions». Research Hand book on Economic Diplomacy, 1,. 1--29 Retrieved from: https://www.elgaronline.com/edcollchap/edcoll/9781784710835/9781784710835.00005.xml (assessed 21 December 2023). (in English)

3. Berghuis, E., & den Butter, F. A. G. (2019). Transaction costs in international production and trade, and the demand for government intervention: A survey amongst entrepreneurs in the Netherlands. International Journal of Diplomacy and Economy, 5 (1), 1-26. Retrieved from: https://www.researchgate.net/publication/332479034_Transaction_costs_in_international_production_and_trade _and_the_demand_for_government_intervention_a_survey_amongst_entrepreneurs_in_the_Netherlands (assessed 21 December 2023). (in English)

4. Brouthers, L.E. & Wilkinson, T.J. (2006). Trade promotion and SME export performance. International Business Review, 15, 233-252 (in English)

5. Appiah, K., Osei, C., Selassie, H. & Osabutey, E. (2019). The role of government and the international competitiveness of SMEs: Evidence from Ghanaian non-traditional exports. Critical Perspectives on International Business, 15 ( 4), 296-322. doi: https://doi-org.vu-nl.idm.oclc.org/10.1108/cpoib-06-2018-0049 (assessed 21 December 2023). (in English)

6. ECAWATCH. International EGO campaign on export credit agencies. Retrieved from: http://www.eca-watch.Org/node/1). (assessed 21 December 2023). (in English)

7. Atradius Dutch State Business. Retrieved from: http://www.atradiusdutchstatebusiness.nl/ (assessed 21 December 2023). (in Dutch)

8. The Dutch Good Growth Fund (DGGF). Retrieved from: https://www.dggf.nl/landenlijst (assessed 21 December 2023). (in Dutch)

9. Invest International doubles financing for SME exports (2023). Retrieved from: https://investinternational.nl/invest-international-doubles-financing-for-sme-exports/ (assessed 21 December 2023). (in English)

10. Netherlands Agency for Entrepreneurship. Retrieved from: https://english.rvo.nl/ (assessed 21 December 2023). (in English) German Chamber of Commerce. Retrieved from: https://www.bmwk.de/Redaktion/EN/Dossier/promotion-of-foreign-trade-and-investment.html#:~:text=The%20German%20Chambers%20of%20Commerce%20Abroad%2C%20delegations, promotion%20of%20German%20foreign%20trade%20and%20investment (assessed 21 December 2023). (in German)

11. Federal Ministry of Economy and Climate Protection of Germany. Retrieved from: https://www.bmwk.de/Redaktion/EN/Dossier/promotion-of-foreign-trade-and-investment.html#:~:text=The%20German%20Chambers%20of%20Commerce%20Abroad%2C%20delegations, promotion%20of%20German%20foreign%20trade%20and%20investment (assessed 21 December 2023). (in German)

12. UFK-Guarantees of the Federal Republic of Germany. Retrieved from: https://www.exportkreditgarantien.de/_Resources/Persistent/5/6/d/7/56d7e19a957f543d66fa6adc3bf619414e7c3 eba/e-pri-ufk.pdf (assessed 21 December 2023). (in Germany)

13. Guarantees and investments as tools for promoting international trade. Federal Ministry of Economy and Climate Protection of Germany. Retrieved from: http://www.investitionsgarantien.de. (assessed 21 December 2023). (in German)

Размещено на Allbest.ru