Стратегічні альянси в міжнародному ІТ-бізнесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стратегічні альянси в міжнародному ІТ-бізнесі

Залізнюк Вікторія Петрівна доктор наук з державного управління, професор, професор кафедри світової економіки, Державний торговельно- економічний університет, м. Київ

Анотація

У статті розглядаються аспекти створення та провадження стратегічних альянсів в міжнародному ІТ-бізнесі.

Розглянуто понятійно-правову та економічну природу міжнародних стратегічних альянсів (МСА). Досліджено підстави використання МСА в індустріалізації та глобалізації світової економіки (на підставі дослідження Організації економічного співробітництва та розвитку -- ОЕСР).

Проаналізовано взаємозв'язок між розвитком ІТ-сфери -- зокрема, в Україні -- та використанням міжнародного стратегічного співробітництва МСА для реалізації її цілей. Досліджено специфіку участі в МСА ІТ-компаній з метою розповсюдження брендингу та розширення участі на цільових економічних ринках, інформаційно-продуктового розгалуження та налагодження ланок товарно-клієнтських обсягових надходжень. Визначено переваги МСА, як-от спрощений ліцензійний процес, що вигідно відрізняє даний тип міжфірмового ІТ-співробітництва від спільного підприємництва.

Надано характеристику МСА в ІТ з позиції переваг та недоліків останнього. Розглядаються інтегративні складові діяльності міжфірмової ІТ-взаємодії : розширення переліку ІТ-клієнтів; покращення якості послуг та товарів; контактні (ІТ-індуковані) встановлення зв'язків та тематичні розширення; впорядкування витратної частини, розподіл дохідної та встановлення рівної для ІТ-фірм (компаній) різнорідних афіліацій майнової (економічної) відповідальності пропорційно цензам їхньої залученості у ІТ МСА. економічний ринок стратегічний брендинг

Проаналізовано межі стратегічного розвитку МСА в ІТ-сфері та відповідність глобальної логіки стратегічного альянсу вимогам ІТ-індустрії щодо залучення інвестицій (внутрішніх та іноземних), покращення якості продукту та розбудови фінансово-економічного прибуткового клімату групи компаній, об'єднаних метою пропозиції якісних ІТ-послуг потенційному клієнту.

Ключові слова : міжнародні стратегічні альянси, стратегічний альянс, міжнародний ІТ-бізнес, ІТ-індустрія, міжфірмове ІТ-співробітництво.

Zaliznyuk Victoria Petrivna Doctor of public administration, professor, professor of the Department of World Economy, State University of Trade and Economics, Kyiv

STRATEGIC ALLIANCES IN INTERNATIONAL IT BUSINESS

Abstract. The article considers the aspects of creating and implementing strategic alliances in the international IT business.

The conceptual, legal and economic nature of international strategic alliances (ISAs) is considered. The reasons for the use of ISA in the industrialization and globalization of the world economy were studied (on the basis of a study by the Organization for Economic Cooperation and Development - OECD).

The relationship between the development of the IT sphere - in particular, in Ukraine - and the use of international strategic cooperation of the ISA for the realization of its goals is analyzed. The specifics of participation in the ISA of IT companies with the aim of spreading branding and expanding participation in target economic markets, information-product branching, and establishing links of product-customer volume revenues were studied. The advantages of ISA, such as a simplified licensing process, are identified, which favorably distinguishes this type of intercompany IT cooperation from joint ventures.

A description of the MSA in IT from the point of view of the advantages and disadvantages of the latter is given. Integrative components of intercompany IT interaction are considered: expansion of the list of IT clients; improving the quality of services and goods; contact (IT-induced) networking and thematic expansion; regulation of the expenditure part, distribution of income and establishment of equal property (economic) responsibility for IT firms (companies) of disparate affiliations in proportion to their involvement in IT of the MSA.

The limits of the strategic development of the ISA in the IT sphere and the compliance of the global logic of the strategic alliance with the requirements of the IT industry in terms of attracting investments (domestic and foreign), improving product quality, and building a financial and economic profitable climate of a group of companies united to offer quality IT services are analyzed potential client.

Keywords: international strategic alliances, strategic alliance, international IT business, IT industry, intercompany IT cooperation.

Постановка проблеми

ІТ-індустрія наразі є піонером інформаційно- технологічного розвитку та інновацій. Глобально-економічний зміст ІТ- діяльності складається із відносин конкуренції та партнерства одночасно. В умовах широких ІТ-пропозицій більшість ІТ-компаній обирають шлях об'єднання ресурсів, людського та економічного потенціалу із аналогічними

ІТ-компаніями зі спорідненої сфери залученості (зайнятості). Метою такої діяльності є, по-перше, освоєння технологічного потенціалу ІТ-індустрії шляхом афіліативної асиміляції; по-друге, участь у новаторських міжконтинентальних та міжнародних ІТ-ініціативах; по-третє, простий механізм поширення (рекламування) власної ІТ-діяльності шляхом досягнення альянсних успіхів у взаємодії із іншими представниками ІТ- індустрії.

Найкращою проформою ІТ-об'єднання у інформаційно-глобалізованому середовищі є утворення міжнародних стратегічних альянсів (МСА). За своїм призначенням останні є підприємницькою (комерційною, прибутковою) співпрацею підприємств, спрямованою на досягнення спільного, стабільного корпоративного результату. Специфіка такої діяльності у ІТ-сфері виявляється як у спільній розробницькій, так і спільній ринковій (реалізаційній) діяльності, що надає змогу говорити про прецедент науково-технічної ІТ-взаємодії як рушійної сили створення стратегічних альянсів у міжнародній ІТ-сфері.

Сукупність вищеозначеної проблематики зумовлює необхідність дослідження особливостей створення та функціонування ІТ-об'єднань за організаційно-правовою формою міжнародного стратегічного альянсу (МСА).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання академічного аналізу специфіки міжнародних стратегічних альянсів (МСА) та, зокрема, використання організаційно-правової форми стратегічного альянсу в ІТ- індустрії є предметом теоретичної зацікавленості вітчизняних та зарубіжних науковців відповідно.

Серед представників вітчизняної наукової доктрини щодо дослідження МСА узагальнено виділяємо праці А. Касича та Ю. Чумаченко (МСА та їхні конкурентні переваги); І. Максименко та М. Єфімової (специфіка формування стратегічних альянсів в умовах глобалізації); І. Морозової та О. Чернової (стратегічні альянси як глобальний економічний феномен); В. Татарінова та ін. (МСА та їхні бізнес-учасники); О. Гончарової (визначення альянсних форм управління у глобальному середовищі); І. Підгурської (створення стратегій формування МСА в Україні).

Дослідженням МСА в ІТ у вітчизняній науковій парадигмі займалися К. Ніжейко (МСА в ІТ-сфері); І. Кривов'язюк (МСА в ІТ-бізнесі); Г. Дугінець (МСА та кооперація компаній в ІТ-індустрії) та ін.

Аналіз специфіки формування та функціонування міжнародних стратегічних альянсів (МСА) серед представників зарубіжної наукової доктрини здійснювали Ф. Д. Ліпмен (МСА як політико-економічна надбудова); П. Дюссаж (детермінанти успішності міжнародних стратегічних альянсів); М. Ішоралте (стратегічна важливість МСА з точки зору економічного розвитку підприємств-учасників); В. Вуд (критерії успішності МСА у співпраці із міжнародними партнерами) та ін.

Специфічні риси МСА в ІТ у іноземній науковій парадигмі вивчали П. Рао (технологічні МСА); Х. Хіайан (стратегічні особливості МСА в ІТ); Н. Олівейра (розбудова МСА в ІТ як детермінанта розвитку галузі) тощо.

Мета статті -- дослідити, визначити та проаналізувати специфіку створення, формування, функціонування, діяльності стратегічних альянсів в міжнародному ІТ-бізнесі.

Виклад основного матеріалу

Першочергово необхідним у контексті дослідження специфіки функціонування стратегічних альянсів у міжнародній ІТ-сфері ми вважаємо аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження.

Так, під стратегічним альянсом, або міжнародним стратегічним альянсом (МСА) українські науковці А. Касич та Ю. Чумаченко [1] пропонують розуміти систему партнерських відносин суб'єктів господарювання, що в силу власної індепендивності приймають рішення про сумісне використання ресурсів для спільних інтересів та єдиних фінансово-економічних цілей. За специфікою стратегічного МТА і ресурси, і відповідні ризики від провадження бізнес-діяльності розподіляються пропорційно участі кожного суб'єкта у процесі міжнародної торгівлі. Водночас, американський дослідник Ф. Д. Ліпмен [2] пропонує розглядати феномен міжнародного стратегічного альянсу (МСА) як договірного об'єднання компаній, установ, організацій з метою інтенсифікації господарсько-виробничого потенціалу в галузі зайнятості та залучення у такий спосіб як клієнтської, так і професійної (виконавчої'/виробничої) бази для подальшого альянсного об'єднання зусиль з метою виходу на нові ринки та розширення уже наявних ринків послуг.

В свою чергу, сфера ІТ (або ІТ-бізнесу) має різне тлумачення у вітчизняній та зарубіжній дослідницькій парадигмах. Так, вітчизняні дослідники О. Кундицький та О. Сенишин [3] визначають сферу ІТ кластером національної економіки, функціонування якого засноване на агрегації інноваційних інформаційних, інформаційно-технологічних рішень, створенні Е-продуктів та просування Е-послуг, реалізації Е-товарів за допомогою цифрового (інформаційного) потенціалу сучасного технічного простору. В свою чергу, на переконання іноземного дослідника Т. Сантхоша [4], ІТ-сфера є прикладом поєднання технології та бізнесу як стимуляторів процесу пошуку нових ринків та пропозиції інноваційних послуг в епоху інформатизації суспільства та його інформаційного попиту в режимі онлайн. Також зазначимо, що міжнародний інформаційно-юридичний портал Law Insider [5] визначає ІТ-бізнес як процес надання інформаційних технологій, розробки програмного забезпечення (ПЗ) та надання консалтингових послуг компанією- трансферором (виконавцем).

Сукупність вищеозначеного термінологічного інструментарію надає можливість надалі сконцентрувати увагу на проблематиці формування міжнародних стратегічних альянсів (МСА) в ІТ-бізнесі (індустрії).

Причинними основами створення МСА в ІТ, відповідно глобалізаційних та інформаційних вимог сьогодення, можна називати нівелювання комунікаційних відстаней між компаніями та цифрову трансформацію, що впливає, зокрема, на галузь економіки, наповнювачем котрої виступають інформаційні технології (ІТ). Онлайн-бізнес, в свою чергу, агрегує формат спільного прийняття бізнес-рішень, впровадження бізнес-інноваційних технологій та акумуляції спільних ресурсів задля досягнення позитивних економічних квартальних та річних показників.

Враховуючи, що IT-сфера є конкурентним середовищем, ефективне об'єднання потенціалу виступає для ІТ-підприємств способом, по-перше, забезпечення власного економічного інтересу та, по-друге, інструментом формування альянсної форми співробітництва (міжфірмової взаємодії) між виробниками (розробниками) ІТ-продукції [6]. На додаток до вищезазначеного, міжнародні стратегічні альянси (МСА) у дослідженні Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо їхнього місця в процесі індустріалізації та глобалізації (OECD Science, Technology and Industry Working Papers 2000/05) [7] іменовані формально-засобовою надбудовою генерації інноваційних ідей та рішень у галузі виробництва, внутрішньої та міжнародної бізнес-прибуткової діяльності та кооперації компаній (підприємств) на транснаціональній основі з метою уникнення статусної та економічної конкуренції. Означений стан речей підводить до висновку про стратегічну роль МСА як засобу об'єднання ІТ-потенціалу інтернаціональних компаній з метою задоволення власних потреб комерційного прибутку та потреб споживачів (замовників) у продуктах інформаційної епохи належної якості.

Приклад розвитку МСА на ІТ на ринку України також демонструє тенденцію до розширення контактів із зарубіжними ІТ-підприємствами. Позитивна динаміка виявлена у статистиці : так, у 2012 р. ІТ-ринок складав 1% ВВП держави, а станом на довоєнний 2021 р. аналогічна індикаційна позначка становила 5% [8]. Враховуючи, що і ринок, і сфера ІТ в Україні є відносно новими та недослідженими явищами (наприклад, до ІТ-альянсів з іноземними компаніями в Україні є кооперація інформаційно-технологічного концерну Інтрасістемс із Bakotech&Dynatrace), для вітчизняних ІТ-підприємств актуальності набуває усвідомлення процесу створення, функціонування, розширення, поглинання МСА (як загалом, так і в сфері інформаційних технологій) [6]. На узагальнених концептуальних рисах МСА в ІТ зупинимося далі.

Генезис участі ІТ-компаній в міжнародних стратегічних альянсах (МСА) має внутрішньо- та зовнішньоекономічні форми вияву [9].

Серед внутрішніх метою створення МСА в ІТ варто визначити розповсюдження брендингу, розширення участі на цільових економічних

ринках, інформаційно-продуктового розгалуження та налагодження ланок товарно-клієнтських обсягових надходжень. Симбіоз означених факторів свідчить про фінансово-економічну успішність ІТ-альянсу [9].

Серед зовнішніх виділяємо статус ІТ-альянсу та розмір ринку, що він охоплює. Для ІТ-альянсу в умовах конкуренції ключового значення набуває стратегічне планування : приклад BEA Systems демонструє, що укладення партнерських альянсних угод (2000-2008 рр., сумарна вартість 1.5 + млрд. дол. США) не є захистом від теоретичного поглинання ІТ-підприємства афілійованими компаніями інформаційно-технологічного профілю (2008 р. та поглинання BEA Systems її міжфірмовим партнером) [9].

Водночас серед причин, за якими ІТ-підприємства та компанії обирають альянсну форму об'єднання ресурсів порівняно із спільним ІТ-підприєм- ництвом, можна називати міжнародний рівень створення таких МСА (дорівнює спрощеній ліцензійній процедурі), що дозволяє виходити на іноземні ринки, долучатися до проєктів, продуктів та розробок в ІТ нового покоління, орієнтуватися на клієнтський базис ІТ-компаній-партнерів та одночасно персоніфікувати послуговий матеріал [6]. Тобто, МСА в ІТ з точки зору економічної теорії розглядаємо як ризик та потенційний економічний балансер одночасно.

З огляду на вищезазначене, доцільно розглянути переваги та недоліки МСА в ІТ-бізнесі крізь призму економічної та економічно-правової теорій.

До переваг МСА в ІТ можна віднести, по-перше, орієнтацію на розподільчу ризикову діяльність та ресурсне об'єднання потенціалу учасників альянсу. По-друге, МСА в ІТ є прикладом економіко-управлінського рішення як відповіді на динамічні трансформації виробничої продуктивності. По-третє, МСА в ІТ є інструментом уникнення ІТ-конкуренції шляхом генерації спільного розробницького та економічного потенціалу. По-четверте, МСА в ІТ дозволяє контролювати попитову складову ІТ-продукції, пропонуючи замовникові оптимальний варіант індивідуального рішення, як-от продукту- кастому, що є результатом спільної діяльності двох та більше ІТ-підприємств за розподіленими робочими зобов'язаннями. По-п'яте, МСА в ІТ є інваріацією міжнародного стратегічного альянсного співробітництва, успішні приклади використання котрого (як-от American Airlines та British Airways) є інтегральним методичним проєктом взаємодії ІТ-підприємств, заснованому на так званій «організації інновацій» [10].

Недоліками МСА в ІТ-сфері крізь призму економічної та економічно- правової теорій можна визначати, по-перше, посилення ІТ-конкуренції, що, окрім позитивної складової (стимулювання створення ІТ-альянсів), має негативним проявом злиття або поглинання ІТ-підприємств одне одними навіть за умови участі в одному альянсному транснаціональному ІТ-об'єднанні; по-друге, орієнтація ІТ-компаній переважно на внутрішнє зростання та лише

формальна участь у МСА; по-третє, незлагодженість ІТ-альянсів щодо побудови (створення) кінцевого продукту для споживача, як-от, наприклад, розробки у програмно-консультаційній сфері без операційно-системної інтеграції [10].

Описані сильні та слабкі сторони МСА в ІТ-бізнесі дозволяють ІТ- компаніям, що націлені на створення альянсів, визначити структуру просування як окремої компанії, так і альянсного ІТ-об'єднання. Про специфіку даного процесу -- нижче.

Так, іноземна дослідниця А. Ойала [11] вважає, що в умовах невизначеності (як-от глобалізоване інформаційне середовище та суспільство), керівники ІТ-компанії переважно працюють у форматі «бізнес моделювання та пошук можливостей» (business models and opportunity creation). Моделювання участі компанії в ІТ-альянсі дозволяє співставити «за» та «проти» міжфірмової ІТ-афіліації (наприклад, швидкий вихід на міжнародний ІТ-ринок та звужений інвестиційний пакет, неризикова економічна кон'юнктура та синхронне мультипідприємницьке ІТ-перепрофі-лювання нівелюється нерівномірним поділом залученості ІТ-компаній у альянсному об'єднанні залежно від статусу, що є причиною до відмови від участі в останньому). Пошук можливостей для ІТ-компанії розподіляється на два проєктні типи -- ресурсна економія для ІТ-підприємства як підстава виходу на альянсний міжнародний ІТ-ринок та пошук оптимальних договірних засад отримання прибутку від альянсної ІТ-діяльності не на загальних (рамково-договірних) умовах, а на стандартах коефіцієнтарної участі ІТ-команди конкретного ІТ- учасника в проєктно-розробницькій технологічній роботі, результатом котрої є створення готового ІТ-продукту, придатного для реалізації на внутрішніх та зовнішніх (міжнародних) ІТ-ринках за B2B (business-to-business) структурою.

Деякі ІТ-підприємства та ІТ-компанії в процесі об'єднання в МСА видозмінюють організаційно-правову форму такої афіліації до квазістрате- гічного альянсу (КА) [12]. КА в ІТ, на відміну від МСА в ІТ, розподіляє обов'язки сторін ІТ-альянсу на виконавчі (практичні) та тактичні відповідно. Економічна успішність таких ІТ-альянсів нижче внаслідок непідлаштованості під технологічні трансформації, адже ІТ-ресурс в даному випадку належить окремій групі компаній альянсу, в той час як інша здійснює поточне та прогресивне планування квартальної та річної успішності на основі наявних даних (інформації) щодо діяльності ІТ-об'єднання. Найбільш поширеною така форма ІТ-кооперації є серед компаній, що спеціалізуються в галузі геймінгу (комп'ютерних ігор).

Для стратегічної успішності ІТ-компанії її керівництво також повинно спрямовувати власні ресурсні інтереси на досягнення індивідуальних цілей компанії. Окрім загальних цілей ІТ-альянсу та обов'язків ІТ-підприємств щодо їхнього досягнення, МСА також передбачає індивідуальну автономію його учасників, що дозволяє кожній ІТ-компанії досягати показників, визначених індивідуальними планами. Такі показники, як правило, не корелюють із цілями ІТ-альянсу, що відповідає призначенню альянсних технологічних об'єднань -- індивідуальному та колективному оприбуткуванню діяльності у галузі інформаційних розробок та створення інформаційно-технологічних інноваційних продуктів [12].

Висновки

Аналіз специфіки функціонування міжнародних стратегічних альянсів (МСА) в ІТ-бізнесі дозволив дійти наступних умовиводів.

По-перше, інтегративними складовими діяльності міжфірмової ІТ- взаємодії є розширення переліку ІТ-клієнтів; покращення якості послуг та товарів; контактні (ІТ-індуковані) встановлення зв'язків та тематичні розширення; впорядкування витратної частини, розподіл дохідної та встановлення рівної для ІТ-фірм (компаній) різнорідних афіліацій майнової (економічної) відповідальності пропорційно цензам їхньої залученості у ІТ МСА.

По-друге, до переваг МСА в ІТ можна віднести орієнтацію на розподільчу ризикову діяльність та ресурсне об'єднання потенціалу учасників альянсу, статус МСА в ІТ як економіко-управлінської генерації та відповіді на динамічні трансформації виробничої продуктивності, а також -- використання МСА в ІТ у якості інструменту уникнення ІТ-конкуренції шляхом форсування спільного розробницького та економічного потенціалу.

По-третє, способом діяльності ІТ-компаній в умовах глобалізованої невизначеності є формат «бізнес моделювання та пошук можливостей» (business models and opportunity creation). Останній дозволяє співставити «за» та «проти» міжфірмової ІТ-афіліації окремої компанії шляхом моделювання коефіцієнтарної участі команди ІТ-підприємства у певній інформаційно- технологічній розробці та потенційних економічних/статусних дивідендів, отриманих в результаті такого співробітництва.

Література:

1. Касич, А., Чумаченко, Ю. Міжнародні стратегічні альянси як чинник розвитку конкуретних переваг підприємства. МДУ. Економіка і суспільство. № 13. 2017. С. 78-83.

2. Lipman, F. D., Dongxiao Qiu, L. International Strategic Alliances : Joint Ventures Between Asian and US Companies. 2^nd ed. World Scientific. 2014. 344 p.

3. Кундицький, О., Сенишин, О. Особливості державного регулювання ІТ-сфери у вітчизняній економіці. Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія : «Проблеми економіки та управління». № 1 (4). 2020. С. 34-42.

4. Santhosh, T. Impact of Technology in Business. International Journal of Management and Humanities (IJMH), Vol. 3 (6). 2018. P. 6-9.

5. Law Insider. IT Business Definition. LI official website. Режим доступу : https:// www.lawinsider.com/dictionary/it-business

6. Дугінець, А., Ніжейко, К. Міжнародні стратегічні альянси : співпраця компаній в ІТ-сфері. Зовнішня торгівля : економіка, фінанси, право. Серія : Світове господарство. № 6. 2020. С. 35-47.

7. Kang, N.-H., Sakai, K. OECD Science, Technology and Industry Working Papers 2000/05. OECD Library. 2000. Режим доступу : https://www.oecd-ilibrary.org/science-and- technology/international-strategic-alliances_613723204010

8.

9. Економічна правда. Розвиток IT-ринку України: складнощі, виклики та можливості. Офіційний веб-сайт «Економічна правда», 2021. Режим доступу : https://www.epravda.com.ua/ columns/2021/06/30/675491/

10. Echevarria, M. Enabling Collaboration: Achieving Success Through Strategic Alliances and Partnerships. LID Publishing, 2015. 256 р.

11. Gunes, F. et al. Business and information technology strategies and their impact on organizational performance. Management of Engineering and Technology. Portland, USA. Vol.3. 2003. P. 208-216.

12. Ojala, A. Business models and opportunity creation: How IT entrepreneurs create and develop business models under uncertainty. Information Systems Journal. Vol.26 (5). 2016. P. 451-476.

13. Gao, N. Corporate Quasi-Strategic Alliance via Outsourcing Transactions. Theoretical Economics Letters. Vol. 8. 2018. P. 405-420.

References:

1. Kasych, A., Chumachenko, Yu. International strategic alliances as a factor in the development of competitive advantages of the enterprise. MSU Economy and society. No. 13. 2017. P. 78-83.

2. Lipman, F. D., Dongxiao Qiu, L. International Strategic Alliances : Joint Ventures Between Asian and US Companies. 2nd ed. World Scientific. 2014. 344 p.

3. Kundytskyi, O., Senyshyn, O. Peculiarities of state regulation of the IT sphere in the domestic economy. Bulletin of Lviv Polytechnic University. Series: "Problems of economics and management." No. 1 (4). 2020. P. 34-42.

4. Santhosh, T. Impact of Technology in Business. International Journal of Management and Humanities (IJMH), Vol. 3 (6). 2018. P. 6-9.

5. Law Insider. IT Business Definition. LI official website. Access mode: https:// www.lawinsider.com/dictionary/it-business

6. Duginets, A., Nizheyko, K. International strategic alliances: cooperation of companies in the IT sphere. Foreign trade: economy, finance, law. Series: World economy. No. 6. 2020. P. 35-47.

7. Kang, N.-H., Sakai, K. OECD Science, Technology and Industry Working Papers 2000/05. OECD Library. 2000. Access mode: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and- technology/international-strategic-alliances_613723204010

8. Economic truth. Development of the IT market of Ukraine: difficulties, challenges and opportunities. The official website of "Economic Truth", 2021. Access mode: https:// www.epravda.com.ua/columns/2021/06/30/675491/

9. Echevarria, M. Enabling Collaboration: Achieving Success Through Strategic Alliances and Partnerships. LID Publishing, 2015. 256 p.

10. Gunes, F. et al. Business and information technology strategies and their impact on organizational performance. Management of Engineering and Technology. Portland, USA. Volume 3. 2003. P. 208-216.

11. Ojala, A. Business models and opportunity creation: How IT entrepreneurs create and develop business models under uncertainty. Information Systems Journal. Vol. 26 (5). 2016. P. 451-476.

12. Gao, N. Corporate Quasi-Strategic Alliance via Outsourcing Transactions. Theoretical Economics Letters. Vol. 8. 2018. P. 405-420.

Размещено на Allbest.ru