Сутнісна характеристика економічної безпеки електроенергетичного підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Сутнісна характеристика економічної безпеки електроенергетичного підприємства

Лєзіна Анастасія Володимирівна кандидат економічних наук, доцент кафедри бізнес-економіки та підприємництва

м. Київ

Анотація

В даній публікації мають відображення результати наукових здобутків щодо визначення сутнісної характеристики економічної безпеки. Аналіз сутності поняття дозволив сформувати перелік критеріальних показників, що включають в себе: аналіз ресурсного потенціалу, визначення рівня конкурентоспроможності, дослідження цілісності території та економічного простору, а також можливостям протистояти зовнішнім загрозам. В. межах дослідження було визначено, що саме порогові значення вище представлених показників мають суттєвий вплив та формують загалом сукупну характеристику економічної безпеки. В даному напрямі це спонукало до розширення меж впливу дефініції «економічна безпека» в напряму електроенергетичного сектору економіки України. Відповідно представлено взаємозв'язок економічної безпеки з видами національної безпеки. На основі виділення основних складових було представлено основні характеристики та особливості формування економічної безпеки саме в галузі електропостачання, а саме під час забезпечення екологічної, виробничої, соціальної, інформаційної та загальноекономічної безпеки національної економіки держави. Це допомогло охарактеризувати особливості електропостачання та електроспоживання через призму формування економічної безпеки загалом. Таким чином, результатом дослідження стала пропозиція автора щодо тлумачення поняття «економічна безпека електроенергетичного підприємства», що розширює кордони впровадження даного економічного терміну та відкриває нове поле наукової проблематики в напрямку визначення методологічного підґрунтя та особливостей забезпечення в сучасних умовах ринкових відносин.

Ключові слова: економічна безпека, підприємство, забезпечення, електроенергетична галузь, управління підприємством.

Abstract

Liezina Anastasiia Volodymyrivna PhD, associate professor of the department of business economics and entrepreneurship, Kyiv National Economic University named after of Vadim Hetman, Kyiv,

THE ESSENTIAL CHARACTERISTICS OF THE ECONOMIC SECURITY OF THE ELECTRICAL ENTERPRISE

This publication reflects the results of scientific achievements in determining the essential characteristics of economic security. The analysis of the essence of the concept made it possible to form a list of criterion indicators, which include: analysis of resource potential, determination of the level of competitiveness, research on the integrity of the territory and economic space, as well as the ability to resist external threats. B. within the scope of the study, it was determined that the threshold values of the indicators presented above have a significant impact and form a general overall characteristic of economic security. In this direction, this led to the expansion of the influence of the definition of "economic security" in the direction of the electric energy sector of the economy of Ukraine. Accordingly, the relationship between economic security and types of national security is presented. Based on the selection of the main components, the main characteristics and peculiarities of the formation of economic security in the field of electricity supply, namely during the provision of ecological, industrial, social, informational and general economic security of the national economy of the state, were presented. This helped to characterize the peculiarities of electricity supply and electricity consumption through the prism of the formation of economic security in general. Thus, the result of the study was the author's proposal regarding the interpretation of the concept of "economic security of an electric power enterprise", which expands the boundaries of the implementation of this economic term and opens a new field of scientific issues in the direction of determining the methodological basis and features of provision in modern conditions of market relations.

Keywords: economic security, enterprise, provision, electric power industry, enterprise management.

Постановка проблеми

В сучасних умовах формування та становлення ринкових умов в Україні потребує посиленої та вагомої уваги питання забезпечення економічної безпеки електроенергетичного підприємства. В загальному даний напрям є найбільш важливою складовою в структурі національної економіки України. Саме належне забезпечення економічної безпеки надає можливість для подальшого розвитку, становлення та постійного сталого зростання суб'єктам господарювання. З огляду на останні події в державі, саме галуз електропостачання потребує посиленої уваги з огляду не стабільне становище саме в розрізі кризових аспектів руйнування своєї інфраструктурної мережі. Будучі основною галуззю, що забезпечує базові потреби для населення, а також формує фундаментальні засоби створення економічного зросту підприємств, економічна безпека електроенергетичного підприємства обумовлює посилену увагу та наукові дослідження задля покращення сукупного економічного стану України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень серед вітчизняних та закордонних науковців підтверджується посиленою увагою та нажаль відсутністю усталеного трактування. Серед найбільш вагомих представників наукової спільноти варто відзначити наступних, а саме: А. Правдюк, К. Зайченко, Л. Акімова, О. Мартин, О. Правдивець, Д. Насипайко, Н. Дулеба, М. Камлик М., Ю. Ярова С. Шкарлет, І. Сава, Б. Бузан, О. Вевер, Дж. Уайлд та інші. Також варто відмітити законодавче підґрунтя забезпечення економічної безпеки на рівні держави, що відповідно має вплив і на суб'єктів господарювання електроенергетичної галузі.

Метою статті є аналіз сутнісної характеристики економічної безпеки підприємства та висвітлення та основі цього тлумачення поняття «економічна безпека електроенергетичного підприємства».

Виклад основного матеріалу

Сутність економічної безпеки реалізується у системі критеріїв та показників. Критерій економічної безпеки - це оцінка стану економіки з погляду найважливіших процесів, що відображають сутність економічної безпеки. Критеріальна оцінка безпеки включає наступні складові аналізу:

ресурсного потенціалу та можливостей його розвитку;

рівня-ефективності використання ресурсів, капіталу та праці у відповідності до його рівня, у найбільш розвинених, передових країнах - до рівня, при якому загрози зовнішнього та внутрішнього характеру зводяться до мінімуму; економічний безпека конкурентоспроможність

конкурентоспроможності економіки;

цілісності території та економічного простору;

суверенітету, незалежності та можливості протистояння зовнішнім загрозам, соціальній стабільності та умов запобігання та вирішення соціальних конфліктів.

Система показників-індикаторів, які отримали кількісний вираз, дозволяє заздалегідь ідентифікувати небезпеку, що загрожує, і вживати заходів щодо її попередження.

Для діагностики стану економічної безпеки значення мають не самі показники, а їх порогові значення. Порогові значення - це граничні величини, перевищення значень яких перешкоджає нормальному ходу розвитку різних елементів відтворення, що призводить до формування негативних, руйнівних тенденцій в економічних системах.

Важливо підкреслити, що найвища ступінь безпеки досягається за умови, що весь комплекс показників знаходиться в межах допустимих меж своїх граничних значень, а граничні значення одного показника досягаються не на шкоду іншим [1]. Наприклад, зниження темпу інфляції до граничного рівня не повинно призводити до підвищення рівня безробіття понад допустиму межу, або зниження дефіциту бюджету до порогового значення -- до повного заморожування капіталовкладень та падіння виробництва тощо.

Отже, можна зробити висновок, що за межами значень порогових показників національна економіка втрачає здатність до динамічного саморозвитку, конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішніх ринках, стає об'єктом експансії інонаціональних та транснаціональних монополій, роз'їдається виразками корупції, криміналу, страждає від внутрішнього і зовнішнього пограбування національного багатства.

Для характеристики рівня економічної безпеки електроенергетичного підприємства можна виділити набір показників:

економічного зростання (динамікам і структура національного виробництва та доходу, показники обсягів та темпів промислового виробництва, галузева структура господарства та динаміка окремих галузей, капіталовкладення тощо);

які характеризують природно-ресурсний, виробничий, науково- технічний потенціал країни;

показники, що характеризують динамічність та адаптивність господарського механізму, а також його залежність від зовнішніх факторів (рівень інфляції, дефіцит консолідованого бюджету, дія зовнішньоекономічних факторів, стабільність національної валюти, внутрішню та зовнішню заборгованість);

якості життя (ВВП душу населення, рівень диференціації доходів, забезпеченість основних груп населення-матеріальними благами і послугами, працездатність населення, стан довкілля тощо [2, 3].

Порогові рівні зниження безпеки можна охарактеризувати системою показників загальногосподарського та соціально-економічного значення, що відображають, зокрема:

гранично допустимий рівень зниження економічної активності, обсягів виробництва, інвестування та фінансування, за межами якого неможливий самостійний економічний розвиток країни на технічно сучасному, конкурентоспроможному базисі, збереження демократичних основ суспільного ладу, освітньо-кваліфікаційного потенціалу;

гранично допустиме зниження рівня життя та якості життя основної маси населення, поза якого виникає небезпека неконтрольованих соціальних, трудових, міжнаціональних та інших конфліктів, створюється загроза втрати найбільш продуктивної частини національного «людського капіталу» і нації як органічної частини цивілізованої спільності;

гранично допустимий рівень зниження витрат на підтримку та відтворення природно-екологічного потенціалу, за межами якого виникає небезпека незворотного руйнування елементів природного середовища, втрати життєво важливих ресурсних джерел економічного зростання, а також значних територій проживання, розміщення виробництва та рекреації, нанесення непоправних здоров'ю нинішнього та майбутнього поколінь тощо [4, 5].

Узагальнюючи вище сказане, варто зазначити, що економічна безпека - це здатність економіки забезпечувати ефективне задоволення суспільних потреб на національному та міжнародному рівнях. Іншими словами, економічна безпека є сукупністю внутрішніх і зовнішніх умов, що сприяють ефективному динамічному зростанню національної економіки, її здатності задовольняти потреби суспільства, держави, індивіда забезпечувати конкурентоспроможність на зовнішніх і внутрішніх ринках, що набуває гарантій від різноманітних загроз і втрат.

Дуже багато факторів національної та економічної безпеки тісно пов'язані зі станом розвитку електроенергетики. Тому економічна безпека означеної галузі економіки є поняттям не лише самої галузі, а й економіки, суспільства, держави загалом. Вона має більш загальний зміст, ніж, наприклад, поняття надійності та живучості систем енергетики та енергопостачання. Особистість, суспільство та держава не можуть існувати, не розвиваючись. Якщо процес їх розвитку не забезпечений підвищенням енергетичної безпеки, він супроводжуватиметься збільшенням ризику.

Саме тому, на наш погляд, економічна безпека підприємства це стан, що характеризує здатність суб'єкта господарювання забезпечити ефективне використання ресурсів і підприємницьких можливостей, а також запобігання всіх можливих загроз задля досягнення поставлених цілей. Спираючись на таку думку, вважаємо що економічна безпека включає в себе три важливих елементи: економічна незалежність, стійкість та розвиток.

Сфера застосування поняття економічна безпеки значно розширилася - про нього почали говорити та застосовувати практично з усіма галузями. Найбільш виправдане застосування галузевого терміну дотичне з поняттям безпеки можливе у разі існування загрози ключовим потребам. Нестача енергоресурсів, нездатність задовольнити запити промислового сектору, залежність від закордонних поставок можуть створювати значну загрозу для сталого, довгострокового розвитку підприємства, внутрішньої соціальної стабільності, захисту економічного суверенітету та підтримки високої конкурентоспроможності на рівні національної економіки.

Спираючись на законодавчу базу, а саме Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року [6, 7] п. 21.2 (підвищення рівня ресурсоефективності економіки, зниження енерго- та ресурсоємності шляхом впровадження національних стандартів, гармонізованих з європейськими енергетичними та екологічними стандартами) та п. 10 (незадовільний технічний стан та рівень захисту об'єктів критичної інфраструктури, недостатність інвестицій в її оновлення та розвиток, потенційна загроза несанкціонованих втручань фізичного і кіберхарактеру в її функціонування), а також Енергетичну стратегію України до 2050 року, ухвалену Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства енергетики від 01.05.2023 р. - серед основних напрямів державної політики щодо забезпечення економічної

безпеки позначається «комплексний розвиток енергетичної інфраструктури, впровадження перспективних енергоефективних технологій, підвищення ефективності переробки енергоресурсів та диверсифікація напрямів їх експорту з урахуванням світових тенденцій переходу на низьковуглецеву економіку».

Саме тому вбачаємо за доречне представити результати аналізу зв'язку економічної безпеки з видами національної безпеки (рис. 1).

Рис. 1 Зв 'язок економічної безпеки з видами національної безпеки Джерело: розроблено автором

Щоб проаналізувати зміст представлених зв'язків (рис 1), необхідно розкрити зміст поняття електроенергетики. На нашу думку це складна сукупність процесів виробництва, перетворення, передачі, розподілу та споживання електроенергії від виробництва енергетичних ресурсів до приймачів енергії включно. Відповідно до цього визначення енергетика в загальному розумінні може бути представлена двома складовими: сферою енергопостачання (паливно-енергетичний комплекс - ПЕК), що реалізує в масштабах країни або регіону функції отримання та доставки електроенергії споживачеві, та сферою енергоспоживання (СЕП), що реалізує функцію використання електроенергії.

Зазначені на рис. 1 зв'язки можуть відноситися до обох сфер або тільки до однієї з них, мати двосторонню дію або односторонню. Суть змісту конкретних зв'язків електроенергетичних сфер із видами безпеки полягає в наступному.

Екологічна безпека залежить переважно тільки від технології електропостачання та визначається викидами та витоком шкідливих речовин, основні серед яких оксиди сірки та азоту, монооксид вуглецю, вуглеводні, важкі метали, зола, сажа. З боку ядерної електроенергетики небезпечні радіоактивні частки, відходи та викиди. Зазначений вплив електроенергетики є одностороннім і залежить від якості застосовуваних палив, рівня організації технологічних процесів та технічного рівня обладнання, що застосовується. До енергетики житлово-комунальних господарств цей зв'язок застосовується у разі використання малопотужних котелень та паливно-енергетичних комплексів, що входять, як правило, в електроенергетичний комплекс споживача. Окрім забруднення навколишнього середовища, сфера електроенергопостачання є джерелом небезпеки для землі, яка визначається відчуженням, затопленням та іншими впливами. Оскільки шкода, що завдається навколишньому середовищу, пропорційна кількості виробленої електроенергії, найважливішим фактором зниження екологічної небезпеки є енергозбереження.

Виробнича безпека електроенергетики також визначається технологічними особливостями генерації та передачі електроенергії та залежить, крім того, від якості виготовлення та монтажу обладнання, культури його експлуатації, дотримання правил та нормативів безпеки. Вплив електроенергетики на цей вид безпеки прямий. Стосовно житлово-комунального господарства, цей зв'язок діє у випадках наявності у споживача енергогенеруючих об'єктів. Фактори, що знижують небезпеку, очевидні: високий рівень технологій, висока якість обладнання та монтажу, повна система організаційних і технічних заходів безпеки і контроль над їх дотриманням.

Соціальна безпека залежить від обох сфер електроенергетики та має прямий та зворотний вплив. Для сфери електроспоживання цей вид безпеки визначається ефективністю роботи підприємств - споживачів енергії, що знижує такі соціальні загрози, як масова бідність, безробіття, громадське невдоволення. Реалізація ефективності електроспоживання може виявлятися у вигляді достатнього та безперебійного постачання населення електроенергією за доступними цінами, у зниженні частки енергії у собівартості продукції, що виготовляється підприємствами, для населення та послуг у соціальній сфері. Для районів з низькою щільністю населення цей вид безпеки має особливе значення у зв'язку з тим, що структура виробництва товарів для населення розвинена там слабо, і це призводить до зниження добробуту людей [8]. Таким чином, точна збалансованість електроенергетичних та виробничих потужностей у регіонах є суттєвим фактором соціального благополуччя у поєднанні зі згаданими раніше економічною безпекою електроенергетики та ефективним електроспоживанням. Результатом реалізації загрози соціальної небезпеки є зворотний вплив на сферу електроспоживання у вигляді зниження трудоресурсної безпеки, пов'язаної з відпливом трудових ресурсів, зниженням кваліфікованого потенціалу, проявами недисциплінованості. Мірою впливу є енергозбереження на діючих підприємствах, що витісняє через економічний механізм енергоємне виробництво і заміщає його трудомістким, збільшуючи кількість робочих місць.

Інформаційна безпека має зворотний вплив на обидві галузі електроенергетики. Загальне поняття інформаційної безпеки містить два основні елементи - захищеність від умисного спотворення, що призводить до порушення управління об'єктом, та наявність систем моніторингу та обробки даних. На підприємствах житлово-комунального господарства застосовується, в основному комерційний облік, що визначає специфіку, боротьбі з спотвореннями інформації. Технічний моніторинг в електроенергетичних системах підприємств практично відсутній, а в системах масштабного електроспоживання (район, область, регіон, галузь) практично відсутній навіть статистичний моніторинг, оскільки в статистичних звітах наводяться лише дані щодо загального споживання електроенергії [9, 10]. Тому підвищення інформаційної безпеки сфери виробництва необхідна розробка технічних систем моніторингу, які засновані на сучасних засобах інформаційних технологій і мають досконале програмне забезпечення.

Загальноекономічна безпека пов'язана з обома сферами електроенергетики і має складові прямого і зворотного впливу. Для сфери енергоспоживання низька ефективність використання електроенергії на виробництві створює умови для виникнення таких загальноекономічних загроз, якими є відсутність конкурентоспроможності продукції та незбалансованість господарського механізму, низькі темпи розвитку, інвестиційна непривабливість тощо. Зворотний вплив загальноекономічної безпеки відноситься, в основному, до сфери енергопостачання (ПЕК), її зниження пов'язано з високим рівнем монополізації ринків паливно- енергетичних ресурсів, енергетичного обладнання та інжинірингових послуг, які в сукупності послаблюють стимули до підвищення ефективності роботи паливно-енергетичної інфраструктури. Що в свою чергу побічно позначається на темпах розвитку сфери електроспоживання. Для регіональних комплексів особливо потрібна дія факторів, що дозволяють знижувати небезпеку загальноекономічного впливу енергетики. Можна впевнено припустити, що такі фактори органічно увійдуть до методики, спрямованої на підвищення загальної ефективності використання енергії.

Таким чином, в результаті представленого аналізу нами запропоновано вважати економічною безпекою суб'єкта електроенергетики такий стан сталого розвитку електроенергетичного підприємства, за яким сукупність його внутрішніх та зовнішніх умов, які сприяють ефективному функціонуванню підприємства та його здатності задовольняти потреби держави, регіону в електроенергії, мають здатність забезпечити високу надійність та якість електропостачання.

Загальними принципами забезпечення економічної безпеки електроенергетики є:

забезпечення енергетичної безпеки України;

технологічна єдність електроенергетики;

забезпечення безперебійного та надійного функціонування електроенергетики з задоволення попиту електричну енергію споживачів, які забезпечують належне виконання своїх зобов'язань перед суб'єктами електроенергетики;

свобода економічної діяльності у сфері електроенергетики та єдність економічного простору у сфері обігу електричної енергії з урахуванням обмежень, встановлених законодавчою базою держави;

дотримання балансу економічних інтересів постачальників та споживачів електричної та теплової енергії;

використання ринкових відносин та конкуренції як одного з основних інструментів формування стійкої системи задоволення попиту на електричну енергію за умови забезпечення належної якості та мінімізації вартості електричної енергії;

забезпечення недискримінаційних та стабільних умов для провадження підприємницької діяльності у сфері електроенергетики, забезпечення державного регулювання діяльності суб'єктів електроенергетики, необхідного для реалізації принципів, встановлених у цій роботі, при регламентації застосування методів державного регулювання, у тому числі за рахунок встановлення їх вичерпного переліку;

забезпечення економічно обґрунтованої прибутковості інвестованого капіталу, що використовується при здійсненні суб'єктами електроенергетики видів діяльності, в яких застосовується державне регулювання цін (тарифів) на електричну та теплову енергію;

дотримання екологічної безпеки електроенергетики;

економічна обґрунтованість оплати потужності генеруючих об'єктів постачальників у частині забезпечення ними вироблення електричної та теплової енергії.

Висновки

В результаті проведеного аналізу визначеного поля проблематики щодо сутнісної характеристики економічної безпеки підприємства нами було узагальнено існуючий широкий спектр підходів серед науковців та подано трактування, що сприяло подальшому розвитку в галузі електроенергетики. Таким чином було запропоновано вважати економічною безпекою електроенергетичного підприємства такий стан суб'єкта господарювання, який характеризує його здатність забезпечити ефективне використання ресурсів і підприємницьких можливостей, а також запобігання всіх можливих загроз задля досягнення поставлених цілей. Спираючись на таку думку, вважаємо що економічна безпека включає в себе три важливих елементи: економічна незалежність, стійкість та розвиток.

В результаті аналізу наукової літератури, було визначено, що економічна безпека енергетичних підприємств за основними складовими спирається на чотири аспекти: якість та надійність енергопостачання; енергозбереження; інноваційні технології; цінова політика. Дані критерії вказують з одного боку на перелік факторів впливу щодо забезпечення економічної безпеки, з іншого - окреслюють потенційний спектр загроз, що може виникнути в процесі забезпечення економічної безпеки.

Література

1. Hindle K., Klyver K. Handbook of Research on New Venture Creation ed. Chelterham: Edward Elgar Publishing, Incorporated, 2011, 416 p.

2. Belostecinic Gr., Gutu C. Competitivitatea economica in contextul dezvoltarii durabile a Republicii Moldova. in: Economica. 2008, № 2 (62), p.73-87.

3. Sava I.N. Studii de securitate. Bucure§ti: Editura Centrului Roman de Studii Regionale, 2005, 303 p.

4. Belostecinic Gr., Sakovici V., Moiseenko E. Securitatea economica a statului: teorie, metodologie, practica. Chisinau: ASEM, 2011, 174 p.

5. Korchevska L. Periodization of the stages of the formation and development of knowledge about economic security of enterprise. In: Wspoipraca europejska European cooperation 2015, Vol. 1(1), p. 54-65.

6. Закон України про Бюро економічної безпеки України від 28.01.2021 р.

7. Указ Президента Країни № 347/2021 від 11.08.2021 р. «Про Стратегію економічної безпеки України на період до 2025 року».

8. Liezina A., Lavruk A., Matviienko N., Ivanets I., Tseluiko O., Kuchai O. Impact of econometric modeling and perspectives of economic security of the cross-industry complex. Acta Innovations. 2023, No. 47. Р. 73-83

9. Buriachenko A., Zakhozhay K., Liezina A., Lysak V. Sustainability and security of public budget of the Visegrad Group Countries. Acta Innovations. 2022, No. 42. Р. 71-88

10. Andriushchenko К., Liezina А., Lavruk V., Sliusareva L., Rudevska V., Economic analysis of artificially roughened solar air heater with v-shaped ribs Acta Innovations 2022, № 45, Р. 18-30.

References

1. Hindle K., Klyver K. (2011). Handbook of Research on New Venture Creation ed. Chelterham: Edward Elgar Publishing, Incorporated. 416 p.

2. Belostecinic Gr., Gutu C. (2008). Competitivitatea economica in the context of development durabile a Republicii Moldova. In: Economica. No. 2 (62), p.73-87.

3. Sava I.N. (2005). Security studies. Bucharest: Editura Centrului Roman de Studii Regionale, 303 p.

4. Belostecinic Gr., Sakovici V., Moiseenko E. (2011). Securitatea economica a stalat: teorie, metodologie, praktica. Chisinau: ASEM, 174 p.

5. Korchevska L. (2015). Periodization of the stages of the formation and development of knowledge about economic security of enterprise. In: Wsporpaca europejska European cooperation. Vol. 1(1), p. 54-65.

6. Law of Ukraine on the Bureau of Economic Security of Ukraine dated January 28, 2021.

7. Decree of the President of the Country No. 347/2021 dated August 11, 2021 "On the Strategy of Economic Security of Ukraine for the period until 2025".

8. Liezina A., Lavruk A., Matviienko N., Ivanets I., Tseluiko O., Kuchai O. (2023). Impact of econometric modeling and perspectives of economic security of the cross-industry complex. Acta Innovations. No. 47. R. 73-83

9. Buriachenko A., Zakhozhay K., Liezina A., Lysak V. (2022). Sustainability and security of public budget of the Visegrad Group Countries. Acta Innovations. No. 42. R. 71-88

10. Andriushchenko K., Liezina A., Lavruk V., Sliusareva L., Rudevska V. (2022). Economic analysis of artificially roughened solar air heater with v-shaped ribs. Acta Innovations. No. 45, R. 18-30.

Размещено на Allbest.ru