Стагнація транспортної галузі України як результат системних соціальних потрясінь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія праці

Стагнація транспортної галузі України як результат системних соціальних потрясінь

Шевченко Р.Б. Аспірант, соціальних відносин і туризму, Іващенко Т.О. Кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту, соціальних відносин і туризму

м. Київ, Україна



Анотація

У статті проаналізовано економічні втрати транспортної галузі України через соціально-політичні події останніх років. Зокрема, надано всебічний огляд впливу системних потрясінь, таких як війна, Covid-19, анексія Криму на вітчизняну транспортну галузь. Розглянуто їх прямі та непрямі наслідки для галузі. Підкреслено важливість транспортної галузі для української економіки в сучасних умовах та потенційні довгострокові наслідки цих втрат. Обґрунтовано, якщо не вживати необхідних заходів з підтримки вітчизняних транспортних підприємств. Запропоновано шляхи збереження дієздатності транспортної системи та її подальшого розвитку в умовах постійних викликів. Зокрема, розкрито необхідність стратегічного планування та реформування в транспортній сфері, насамперед щодо розвитку інфраструктури, змін в законодавстві та розширенні міжнародного співробітництва. На основі проведеного аналізу створений детальний покроковий план дій для підтримки транспортної галузі в умовах війни. За типом дослідження стаття є емпіричною. Ключові слова: економічні втрати; українська транспортна галузь; аналіз впливу війни; стратегії відновлення; довгострокові наслідки; міжнародне співробітництво; реформи.



Abstract

STAGNATION OF UKRAINE'S TRANSPORTATION INDUSTRY AS A RESULT OF SYSTEMIC SOCIAL UPHEAVAL

Roman Shevchenko

PhD student, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv, Ukraine

Tetiana Ivashchenko

PhD in Economics, Associate Professor at the Department of Business Economics and Management, Academy of Labor, Social Relations and Tourism, Kyiv, Ukraine

The article analyzes the economic losses of the transport industry of Ukraine due to socio-political events of recent years. In particular, a comprehensive overview of the impact of systemic shocks such as war, Covid-19, and the annexation of Crimea on the domestic transport industry is provided. Their direct and indirect consequences for the industry are considered. The importance of the transport industry for the Ukrainian economy in modern conditions and the potential long-term consequences of these losses, if the necessary measures to support domestic transport enterprises are not taken, are emphasized. Ways of preserving the effectiveness of the transport system and its further development in the face of constant challenges are proposed. In particular, the need for strategic planning and reform in the transport sector is revealed, primarily regarding the development of infrastructure, changes in legislation and the expansion of international cooperation. Based on the analysis, a detailed step-by-step action plan was created to support the transport industry in wartime. Type of the article is empirical. Key words: Economic losses; Ukrainian transport industry; analysis of the impact of the war; recovery strategies; long-term consequences; international cooperation; reforms.



Вступ

Транспортна галузь є однією з ключових галузей економіки України. Вона забезпечує внутрішні та зовнішні перевезення вантажів і пасажирів, а також сприяє розвитку інших галузей економіки.

Упродовж останніх років транспортна галузь України зазнала значних соціальних потрясінь. Революція гідності, анексія Криму, війна на Донбасі, пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії в Україну призвели до значного зниження обсягів перевезень, зростання витрат на транспортування та зменшення інвестицій у транспортну інфраструктуру. Ці потрясіння завдали значних економічних втрат транспортній галузі України. Втрати транспортних підприємств оцінюються у мільярди доларів США, що значно зменшило надходження до бюджету та погіршило економічне становище країни в цілому.

Станом на 24 березня 2022 року прямі втрати, нанесені інфраструктурі України в ході війни, досягли $63 млрд [1]. Загальні втрати економіки України внаслідок війни з урахуванням як прямих втрат, так і непрямих втрат (падіння ВВП, припинення інвестицій, відтік робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку тощо) складають від $543 млрд до $600 млрд [2]. Станом на 26 квітня 2022 року, загальна сума прямих збитків інфраструктури досягла майже $88 млрд.

Зокрема, дороги - 28,965 млрд дол., цивільні аеропорти - 6,816 млрд дол., залізнична інфраструктура та рухомий склад - 2,532 млрд доларів, мости і мостові переходи - 1,555 млрд доларів, порти та портова інфраструктура - 622 млн доларів, військові аеродроми - 390 млн доларів [3].

Дослідження економічних втрат транспортної галузі України є важливим науковим завданням. Воно дозволяє оцінити масштаби та причини цих втрат, а також проаналізувати їх вплив на економіку країни в цілому. Це дослідження також має важливе практичне значення. Воно може бути використане для розробки заходів щодо компенсації економічних втрат транспортної галузі України, а також для запобігання їх повторенню в майбутньому.



Огляд літератури

Аналіз стану та проблем транспортної галузі України в умовах війни та інших соціально-економічних потрясінь є предметом досліджень багатьох вчених. І це не дивно, адже внаслідок подій останнього десятиліття вітчизняна транспортна система зазнала значних втрат. Бордун О. оцінює прямі втрати в туристичному секторі в 0,40 млрд грн, а непрямі - в 110,8 млрд грн. Бо- ярко І. додатково оцінює вплив війни на ринкову вартість промислових підприємств, визначивши нормалізований кумулятивний вплив війни на 165,1 мільярда доларів, що становить 44,4% від загальної ринкової вартості [4, 5]. Кузьменко Н. та Остроумов І. зосереджуються на секторі авіа- перевезень, причому Кузьменко моделює втрати повітряного руху, а Остроумов надає попередню оцінку впливу на глобальні авіаперевезення [6]. Ці дослідження разом підкреслюють значні економічні втрати для української транспортної галузі. Пандемія COVID-19 мала значний вплив на транспортну галузь України, що призвело до суттєвих економічних втрат. Онищенко В. висвітлює негативні наслідки пандемії для різних секторів української економіки, включаючи транспорт [7]. Nwaeze G. також підкреслює виклики, з якими стикається транспортна галузь у всьому світі, оскільки пандемія спричинила перебої та створила значні перешкоди [8]. Лацка І. і Пер- куміене Д. надають конкретне розуміння впливу COVID-19 на вантажні автомобільні перевезення та логістику і транспортну галузь, відповідно, підкреслюючи необхідність стратегічного планування та потенціал для прогресу в цьому секторі [9, 10]. Ці дослідження разом підкреслюють серйозний вплив пандемії на українську транспортну галузь та економіку в цілому. Угода про безвізовий режим між Україною та ЄС мала значний вплив на транспортну галузь в Україні. Овсак О. зазначає, що на ринку авіаперевезень відбувся зсув у бік іноземних лоукостерів, а підписання Угоди про Спільний авіаційний простір ще більше вплинуло на цю тенденцію. Ієроміна М. підкреслює необхідність значних інвестицій, у тому числі іноземних, для приведення залізничного транспорту у відповідність до директив ЄС, чому може сприяти Угода [11, 12]. Павлов К. підкреслює важливість інновацій та інвестицій у транспортному секторі, які можуть бути додатково стимульовані угодою [13]. Бочарова Н. розглядає економічні та правові аспекти вантажних перевезень, припускаючи, що угода вплинула на розвиток логістичного сектору в Україні [14]. Анексія Криму та війна на Донбасі суттєво вплинули на транспортну галузь України. Лучнікова Т. та Лисий В. висвітлюють адаптацію галузі до умов воєнного стану з акцентом на перевезеннях вантажів і пасажирів, а також розвиток міжнародних перевезень [15, 16]. Кормич Б. обговорює конкретні виклики, з якими стикається морська галузь, включаючи закриття морських акваторій і прямі атаки на українські порти [17]. Чен Й. додає макроекономічну перспективу, відзначаючи короткостроковий негативний вплив конфлікту на транспортну галузь, особливо у зв'язку зі світовими цінами на сиру нафту [18].

Хоча науковці багато уваги приділяли дослідженню впливу війни на транспорт, ці дослідження не дають цілісного бачення проблеми. Вони зосереджені переважно на окремих аспектах, таких як руйнування інфраструктури, змі- ни у пасажиропотоці та вантажоперевезеннях, економічні збитки. Однак, для розробки дієвих механізмів державної підтримки транспортної галузі, виділення напрямків її реформування та розвитку, необхідно мати більш глибоке розуміння того, як війна та інші чинники (пандемія, анексія Криму) вплинула на транспортну систему в цілому. Комплексний аналіз дасть можливість розробити оптимальну стратегію реконструкції транспортної системи України, яка враховуватиме специфіку національної транспортної галузі в сучасних умовах.

Мета та завдання

Метою даного дослідження є проаналізувати негативний вплив на транспортну систему України різних соціальних потрясінь, таких як: анексія Криму, війна на Донбасі, пандемія COVID-19, повномасштабне вторгнення Росії в Україну та на основі отриманих результатів визначити оптимальну стратегію реконструкції національної транспортної системи у короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також сформулювати конкретні рекомендації для державних органів щодо ефективної реалізації обраної стратегії відновлення галузі.

Методи дослідження

У процесі написання статті використовувалися різні наукові методи дослідження. До них відносяться кількісно-якісний аналіз та синтез при проведенні хронологічного аналізу подій, які мали вплив на транспортну систему, їх систематизації і цілісного представлення у вигляді схеми. Активно застосовувався аналіз моделювання причинно-на- слідкових взаємозв'язків соціально-економічних процесів при встановленні залежності між показниками ВВП та обсягів транспортних перевезень. Методи порівняння, класифікації та групування були використані для виокремлення прямих і непрямих наслідків розглянутих подій для транспортної галузі, а також для розробки рекомендацій щодо підтримки галузі у сучасних умовах.

Методологію проведеного дослідження можна описати наступними послідовними кроками: економічний втрата транспортний політичний

Виокремлення і узагальнення критичних подій, що мали вплив на транспортний сектор з 2012 по 2023 рр.

Проведення статистичного аналізу динаміки показників обсягів вантажо- та пасажиропере- везень як головних індикаторів стану галузі та їх впливу на ВВП.

Розкриття прямих і непрямих наслідків подій останніх років для транспортної галузі.

Складання комплексного покрокового плану дій щодо підтримки та відновлення транспортної галузі України в умовах війни.

Результати

До війни транспортна галузь України відігравала важливу роль у розвитку економіки країни. Залізничний, автомобільний, водний, авіаційний та трубопровідний транспорт забезпечували зв'язок між різними регіонами та сприяли розвитку міжнародних відносин.

За останні 11 років транспортний сектор України зазнав значних потрясінь, що призвело до порушення його діяльності та погіршення стану інфраструктури. Позитивні тенденції, такі як інвестиції в інфраструктуру та економічне зростання, були перервані негативними подіями, такими як політична нестабільність, анексія Криму, збройний конфлікт і пандемія COVID-19. Триваюча війна з росією завдала найбільшої шкоди транспортній інфраструктурі та мережам України.

Часовий графік критичних подій (рис. 1), що впливають на транспортний сектор і економіку України з 2012 по 2023 рік, показує тенденцію до зниження транспортної активності та економічного зростання внаслідок серії кризових подій.

2012 рік: Євро-2012, що відбулося в Україні та Польщі, призвело до значних інвестицій у транспортну інфраструктуру, що спричинило збільшення пасажиропотоку та позитивний вплив на туризм і гостинність. Однак глобальне економічне падіння призвело до зниження попиту на товари та послуги, що призвело до зменшення транспортної активності.

рік: Революція Гідності та політична нестабільність призвели до зривів логістики та ланцюгів поставок, а також пошкодження інфраструктури. Анексія Криму росією призвело до втрати ключових морських транспортних вузлів та маршрутів.

- 2016 роки: Триваючий збройний конфлікт на сході України призвів до блокувань та порушень транспортних маршрутів, а також пошкодження інфраструктури та рухомого складу. Депреціація гривні призвела до збільшення транспортних витрат та зменшення доступності подорожей та товарів.

2017 - 2019 роки: Поступове економічне відновлення призвело до відновлення деяких торгових маршрутів, а також до інвестицій у ремонт та модернізацію інфраструктури. Політичні реформи та антикорупційні зусилля призвели до покращення прозорості та ефективності в транспортному секторі.

рік: Пандемія COVID-19 призвела до блокувань та обмежень на подорожі, що призвело до значного зниження пасажирського та вантажного руху. Економічна рецесія також вплинула на транспортний сектор.

рік: Поступове відновлення від пандемії призвело до збільшення пасажирського та вантажного руху. Однак зростання цін на паливо та порушення ланцюгів поставок створили нові виклики для транспортного сектору.

Рис. 1. Часовий графік критичних подій, що мали вплив на транспортний сектор і економіку України з 2012 по 2023 рік

Джерело: складено авторами

- 2023 роки: Триваюча повномасштабна війна з росією (з 24 лютого 2022 року) призвела до значних порушень транспортної інфраструктури, а також до блокувань портів та морських маршрутів Чорного моря. Це призвело до гуманітарної кризи та масового переміщення населення.

За даними Державної служби статистики України, в Україні у 2012-2020 роках спостерігалося стабільне домінування автомобільного транспорту у вантажоперевезеннях. Його частка складала 72-78% від загального обсягу, тоді як на залізницю припадає близько 3040% [19].

Така ситуація пояснюється гнучкістю автотранспорту, можливістю доставки вантажів «від дверей до дверей» без додаткових перевантажень. Проте з точки зору навантаження на інфраструктуру та екологію переважання автомобільного транспорту не є оптимальним.

Залізничні перевезення, незважаючи на їх вагому частку, поступово скорочуються через застарілість рухомого складу та інфраструктури. А від їх ефективності залежить робота багатьох галузей промисловості.

Щодо морського та річкового транспорту, то їх потенціал використовується недостатньо і обмежується переважно перевезеннями експортно-імпортних і транзитних вантажів.

Результати статистичного аналізу, які були проведені на основі даних офіційної статистики України, приведені на рис. 2.



Рис. 2. Співвідношення перевезених вантажів за видами транспорту

Джерело: складено авторами за даними [19]

Не менш важливим для економіки України є розвиток пасажироперевезення, забезпечуючи мобільність населення та доступність трудових ресурсів. В Україні ця галузь переживала складні часи протягом 2012-2020 років.

До 2012 року спостерігалася позитивна динаміка кількості перевезених пасажирів практично на всіх видах транспорту. Це стимулювало суміжні галузі економіки, такі як машинобудування, нафтопереробка, будівництво доріг і транспортної інфраструктури. Однак політична та економічна криза 2014 року негативно позначилася на пасажирських перевезеннях.

Через зниження купівельної спроможності населення і загального падіння економіки різко скоротилася кількість поїздок громадян, особливо міжрегіональних та міжміських. Зросли ціни на пальне, рухомий склад, запасні частини, що змусило багатьох перевізників згорнути свою діяльність.

Найбільше постраждав автомобільний (автобусний) транспорт. Кількість пасажирів на міжміських автобусних маршрутах зменшилась майже вдвічі між 2012 та 2020 роками. Значне скорочення спостерігається і по залізничним пасажирським перевезенням, тролейбусам, метрополітену.

Це призвело до зворотнього негативного впливу на економіку. Постраждали автовироб- ники, зменшився попит на паливо, знизився дохід від транспортного податку та пасажирських тарифів. Зросло навантаження на ринок праці через скорочення персоналу перевізників. Зменшилась доступність трудових ресурсів в населених пунктах без розвинутої транспортної мережі. Проведемо статистичний аналіз розподілу пасажироперевезення за видами транспорту за цей період, щоб зрозуміти динаміку змін та знайти фактори які вплинули на це.

Результати статистичного аналізу приведені на (рис. 3).

На основі даних з діаграми можна зробити такі висновки щодо тенденцій розподілення па- сажироперевезення з 2012 по 2020 роки за видами транспорту:

Загальна кількість перевезених пасажирів всіма видами транспорту значно скоротилася. Найбільше падіння спостерігається у 2020 році, що пов'язано з пандемією COVID-19.

Найбільше скорочення перевезень відбулося на автомобільному (автобусному) транспорті. Кількість пасажирів зменшилася з 34,5 млн у 2012 році до 10,8 млн у 2020 році.

Також значне падіння пасажиропотоку спостерігається на (метрополітенівському) в метрополітені, залізничному та тролейбусному транспорті, переважно у 2020 році.

Пасажиропотік на авіаційному, морському і річковому транспорті залишається незначним на фоні інших видів транспорту і також скорочується у 2020 році.

Найбільш стабільною тенденцією є постійне зростання кількості перевезених пасажирів на трамвайному транспорті протягом 2012-2019 років. Але тут спостерігається значне падіння у 2020 році.



Рис. 3. Співвідношення перевезених пасажирів за видами транспорту

Джерело: складено авторами за даними [20]

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році мало значний вплив на транспортну галузь та економіку країни. Конфлікт призвів до скорочення міжнародної торгівлі на 31%, вплинувши як на експорт, так і на імпорт [21]. Війна також викликала потребу в міжнародній підтримці для зміцнення обороноздатності України та забезпечення її територіальної цілісності [22]. У відповідь на кризу Україна вжила заходів для боротьби з дезінформацією, зокрема створила Центр протидії дезінформації [23]. Вплив цих змін на економіку є значним. Зростання цін на транспортні послуги та затримки у доставці товарів ускладнюють виробництво та постачання товарів і послуг. Це може призвести до зростання інфляції та зниження економічного зростання. Крім того, скорочення торгівлі та зниження інвестицій у транспортну галузь можуть призвести до втрати робочих місць та економічного спаду.

Ось деякі конкретні приклади впливу військової агресії російської федерації на транспортну галузь та економіку України: 1) Вартість доставки контейнерів з Азії до Європи зросла вдвічі з початку вторгнення. Це призвело до зростання цін на товари, які транспортуються з Азії, такі як електроніка та одяг. 2) Закриття повітряного простору України через війну із росією мало значний вплив на глобальні авіаперевезення, що призвело до підвищення цін на авіаквитки та ускладнень подорожей [24]. Це ускладнилося впливом конфлікту на авіаційну фінансову та лізингову індустрію, включаючи зростання витрат і проблеми з ланцюгом поставок. Конфлікт також порушив авіапасажирські та вантажні перевезення, що призвело до потенційного стрибка цін на пальне та ширших економічних наслідків [25]. 3) Згідно з дослідженням, внаслідок військових дій в Україні було пошкоджено та зруйновано значну частину транспортної інфраструктури. Наприклад, за час ворожих атак було пошкоджено та зруйновано понад 23 тис. км доріг, 300 мостів, 10 військових аеродромів, вісім аеропортів і два порти. Найбільших втрат об'єктів транспортної інфраструктури зазнали Київська, Чернігівська, Сумська, Харківська, Одеська, Донецька та Луганська області [26].

Після вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року, показники роботи вітчизняного залізничного транспорту значно скоротилися. Обсяги вантажних перевезень у 2022 році зменшилися на 52,1%, або на 163,7 млн т Найбільше скорочення залізничних вантажних перевезень було в березні 2022 року - близько 8,3 млн т

Внаслідок війни, Україна зазнала масового переміщення громадян та істотного пошкодження й руйнування інфраструктури. Зокрема, було зруйновано або суттєво пошкоджено 6,3 тис. км залізничної мережі, зруйновано 41 залізничний міст, припинено функціонування 21 залізничного вокзалу.

Передача вагонів залізницею через залізничні стики досягає 1910 вагонів на добу. Загальний потенціал - 3422 вагони на добу. Основною причиною неповної завантаженості є обмежена пропускна здатність європейської залізничної мережі.

За даними Світового банку, економіка України скоротилася на 45% у 2022 році. Однак, незважаючи на суттєві руйнування транспортної інфраструктури України в умовах війни, поступова робота над її відновленням, відкриття нових шляхів руху та логістичних хабів, залучення іноземних коштів, оновлення рухомого складу сприяють тому, що вона повною мірою виконує свої базові функції.

Залежність показників транспортної галузі України та економічного становища держави можна оцінити через аналіз даних про ВВП, вантажообігу та пасажирообігу за останні 10 років (табл. 1).

Таблиця 1 Динаміка ВВП та основних показників транспортної галузі з 2014-2022 рр.

Подія	Рік	Зростання ВВП (річний %) - Україна	Вантажообіг (млн.ткм)	Пасажирообіг (млн.пас.км)
Анексія Криму, АТО	2014	-10,1	335397,9	106341,4
	2015	-9,8	315879,9	97036,4
	2016	2,4	324145,0	102199,3
	2017	2,4	343354,8	99408,6
	2018	3,5	331856,2	104446
	2019	3,2	338962,5	107175
COVID-19	2020	-3,8	290079,3	49034,8
	2021	3,4	289635,4	62734,2
Повномасштабне вторгнення росії в Україну	2022	-29,1	166731,3	31142,8

Джерело: складено авторами за даними [27]

Отже, з таблиці бачимо, що після анексії Криму та початку АТО в 2014 році економіка України сильно постраждала - ВВП впав на 10,1%.

У 2015-2019 роках спостерігалося повільне відновлення економіки - приріст ВВП становив 2-3% на рік, поступово зростали вантажо- та па- сажирообіг.

Пандемія COVID-19 у 2020 році знову негативно позначилася на економіці - ВВП впав на 3,8%, вантажообіг зменшився на 10%, а пасажи- рообіг - у 2 рази. У 2021 році економіка почала відновлюватися, ВВП зріс на 3,4%.

Але повномасштабне вторгнення росії у 2022 році призвело до різкого падіння економіки - ВВП впав на 29,1%, вантажообіг зменшився майже у 2 рази, пасажирообіг - у 5 разів порівняно з до- пандемійним 2019 роком.

Оскільки транспорт є важливою складовою економіки, тісно пов'язаною з багатьма іншими галузями (промисловість, торгівля, сфера послуг). Спад транспортної галузі ланцюгово тягне за собою зниження в інших секторах. Саме тому різке падіння пасажиро- та вантажообігу в періоди агресії РФ (анексія Криму, АТО, повномасш- табне вторгнення) безпосередньо призвело до глибокого економічного спаду, відображеного у динаміці ВВП України.

Хоча ситуація залишається досить динамічною і потребує постійної уваги науковців та державних управлінців, однак проведене дослідження чітко вказує на те, що:

Агресія Росії щодо України (анексія Криму, війна на Донбасі, повномасштабне вторгнення) спричинила найбільш руйнівний вплив на економіку України, значно перевершуючи наслідки світової пандемії COVID-19.

Кожен акт агресії призводив до різкого падіння основних макроекономічних показників - ВВП, вантажо- та пасажирообігу. Найглибше падіння спостерігається у 2022 році.

Процес відновлення економіки після криз 2014-2015 років був дуже повільним. За 5 років економіка так і не вийшла на докризовий рівень 2013 року.

Кожна хвиля російської агресії руйнує попередні здобутки відновлення економіки, не даючи Україні стабільно розвиватися. Це вказує на вкрай негативний вплив війни на економічний розвиток.

Для відновлення економіки Україні необхідні стабільність, припинення агресії з боку РФ, мир та можливість для сталого економічного зростання. Лише за цих умов країна зможе подолати наслідки багаторічної війни.

Розділимо наслідки від цих подій на прямі та непрямі:

Анексія Криму (2014) і війна на Сході

Прямі наслідки:

Україна втратила контроль над ключовими портами в Криму, через які проходили значні вантажопотоки та пасажирські пороми. До них належать порти Севастополя, Керчі, Феодосії, Ялти та Євпаторії. Це зменшило судноплавний потенціал України.

Міст через Керченську протоку, що з'єднав Крим з материковою росією, надав росії контроль над протокою, що дозволило їй контролювати доступ до українських портів в Азовському морі, таких як Маріуполь і Бердянськ. Перевірки та затримки суден вплинули на роботу цих портів.

Україна втратила автомагістралі, залізниці та системи громадського транспорту, розташовані в Криму. Це включає втрату десятків залізничних станцій і сотень кілометрів залізничних колій.

Україна втратила міжнародний аеропорт у Сімферополі, який обслуговував понад 1 мільйон пасажирів на рік. Це зменшило повітряний транспортний потенціал України.

Непрямі наслідки:

Торговельні потоки змістилися від українських портів до російських портів у Криму. Це зменшило доходи і трафік українських портів.

Україна інвестувала в розширення сухопутних маршрутів та існуючих портів, таких як Одеса, щоб компенсувати втрату кримських транспортних зв'язків і потужностей. Але переорієнтація потоків коштувала дорого. За однією оцінкою, непрямі втрати всієї економіки становлять близько 600 млрд доларів [28].

Пандемія COVID-19 (2020)

Прямі наслідки:

Зниження попиту на пасажирські та вантажні перевезення через локдауни, обмеження пересування та економічний спад.

Збільшення витрат та ризиків для транспортних операторів через заходи з охорони здоров'я та безпеки, прикордонний контроль та карантинні вимоги.

Втрата доходів та прибутковості транспортних компаній, особливо в авіаційному та морському секторах.

Пошкодження транспортної інфраструктури та активів через війну з росією, яка вплинула на чорноморські порти, залізницю та автомобільні дороги.

Порушення ланцюгів постачання та торговельних потоків з ЄС та іншими країнами через війну та санкції, запроваджені обома сторонами.

Непрямі наслідки:

Падіння попиту з боку бізнесу та економічна рецесія знизили транспортну активність і попит на послуги. Це призвело до зниження доходів і збору податків у секторі.

Криза ліквідності та брак інвестицій через зміщення пріоритетів у бік безпеки через COVID і втрату доходів призвели до того, що значна частина розширення інфраструктури була призупинена.

Прискорене впровадження цифрових технологій і платформ для платежів, оформлення та безконтактних перевезень. Потребує постійної цифрової трансформації.

Нові стандарти охорони здоров'я та безпеки, логістичні протоколи та модернізація інфраструктури, необхідні після COVID. Це може збільшити операційні та капітальні витрати. [29].

Повномаштабне вторгнення росії в Україну (2022)

Прямі наслідки:

Руйнування доріг, мостів, залізничних ліній, портів та аеропортів внаслідок ракетних ударів, обстрілів та окупації. За оцінками, збитки, завдані інфраструктурі, становлять понад 100 мільярдів доларів США.

Втрата доступу та контролю над морськими портами на півдні України, через які проходили значні обсяги експорту та імпорту. Такі порти, як Маріуполь і Херсон, були заблоковані і зазнали значних пошкоджень.

Порушення ланцюгів постачання, транзитних маршрутів і логістичних операцій через насильство і нестабільність. Транспортні компанії призупинили свою діяльність в Україні.

Вимушене переміщення понад 8 мільйонів українських біженців, переважно до Європи, призвела до значного навантаження на залізничні та автомобільні мережі. Тиск, спрямований на збереження транзиту.

Непрямі наслідки:

Різкі зміни в структурі та обсягах торгівлі через невизначеність воєнного часу, санкції та ризики конфіскації вантажів. Перенаправлення транспортних потоків до західних сухопутних кордонів, що збільшує пропускну спроможність.

Втрата інтересу іноземних інвесторів до української транспортної галузі через високі ризики безпеки та невизначеність з поверненням кредитів.

Інфляція витрат і дефіцит ліквідності через економічний тиск війни, втрату податкових надходжень і зміщення пріоритетів на військові потреби/ відновлення. Усі вони актуалізують тему реформування транспортної галузі з метою створення розумної економіки відповідно до європейських стандартів [30].

Транспортна галузь України зазнала колосальних втрат та руйнувань внаслідок безпрецедентних системних потрясінь останніх років. За даними проведеного нами глибинного аналізу прямих та опосередкованих наслідків анексії Криму, пандемії COVID-19 та повномасштабного вторгнення Росії,

загальні збитки українського транспортного сектору вже сягнули понад 500 мільярдів доларів. Для порятунку та подальшого розвитку стратегічно важливої транспортної галузі України нами був сформований комплексний покроковий план дій, що включає як невідкладні заходи з ліквідації наслідків руйнувань, так і системні реформи з метою кардинальної модернізації та підвищення конкурентоспроможності галузі на світовій арені після перемоги (табл. 2).

Таблиця 2 Комплексний покроковий план дій щодо підтримки та відновлення транспортної галузі України в умовах війни

№	Опис кроку	Терміновість	Строки реалізації	Бюджет
1	Створити ситуаційний центр при Міністерстві інфраструктури України з оперативного реагування на руйнування об'єктів транспортної інфраструктури	Вкрай терміново	1-2 місяці	5 млн $
2	Сформувати мобільні бригади з ремонту автомобільних доріг і залізничних колій у кількості 50-100 чоловік у кожній з відповідною будівельною та ремонтною технікою та обладнанням. Виділити бригадам окремий захищений транспорт для пересування	Терміново	1-2 місяці	20 млн $
3	Організувати онлайн-платформу для координації надання допомоги у відновленні пошкодженої транспортної інфраструктури України з боку міжнародних організацій, іноземних урядів, приватних компаній за конкретними об'єктами	Терміново	2-3 місяці	500 000 $
4	Посилити фізичну охорону та кібербезпеку транспортних вузлів стратегічного значення - міжнародних аеропортів, ключових залізничних станцій, річкових та морських портів. Провести стрес-тестування стійкості їх роботи в кризових ситуаціях	Дуже терміново	Постійно	10 млн $ щорічно
5	Розробити 3 можливі сценарії (оптимістичний, найбільш імовірний, песимістичний) подальшого перебігу бойових дій на території України та на їх основі спланувати відповідну адаптацію маршрутів руху вантажних та пасажирських перевезень, графіків роботи громадського транспорту	Терміново	1-2 місяці	100 000 $
6	Підготувати пакет законопроектів для спрощення адміністративних процедур щодо будівництва та відновлювального ремонту об'єктів транспортної інфраструктури України в умовах дії воєнного стану	Середньої терміновості	3-6 місяців	-
7	Розробити комплекс організаційно-правових та фінансово-економічних заходів для стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій у відновлення та модернізацію транспортної галузі України після завершення активної фази війни, включно із запровадженням податкових пільг та гарантій захисту капіталовкладень для іноземних компаній-інвесторів	Середньої терміновості	6-12 місяців	1 млн $
8	Створити міжнародний громадський Фонд відновлення транспортної інфраструктури України з метою консолідації міжнародної фінансової допомоги та ефективного цільового використання коштів для реалізації найбільш масштабних інфраструктурних проектів відбудови транспортної галузі	Високої терміновості	6 місяців	1,5 млн $
9	Запустити серію освітніх програм професійної підготовки та перепідготовки управлінських та інженерно-технічних кадрів для транспортної галузі з акцентом на оволодіння сучасними компетенціями в сфері відновлення, будівництва та цифрової модернізації об'єктів транспортної інфраструктури	Середньої терміновість	6-12 місяців	5-10 млн $
10	Активізувати практичну співпрацю з провідними міжнародними та національними транспортними асоціаціями, об'єднаннями, компаніями задля обміну досвідом та запровадження кращих світових управлінських, технологічних і технічних практик в процесі відновлення транспортної галузі України	Середньої терміновість	Постійно	5 млн $ щорічно
11	Розгорнути мережу інкубаторів та акселераторів для стартапів і проектів у сфері транспорту та логістики з метою розробки радикальних інноваційних рішень, здатних докорінно прискорити процеси відновлення, цифрової трансформації та глобальної конкурентоспроможності транспортної галузі України	Низької терміновість	12-24 місяці	20 млн $
12	Створити системи та розробити плани забезпечення безперервності найбільш критичних бізнес-процесів і логістичних операцій на ключових державних та приватних підприємствах транспортної галузі України на випадок подальшої ескалації бойових дій та активізації диверсійно-терористичних атак з боку росії	Середньої терміновість	6-18 місяців	2-5 млн $ на підприємство
13	Проводити регулярні стрес-тести антикризової стійкості транспортної інфраструктури та оцінки готовності суб'єктів галузі до роботи в екстремальних умовах.	Терміново	Регулярно	500 000 $ щорічно
14	Розробити систему державних гарантій захисту іноземних інвестицій у відновлення транспортної галузі України з метою додаткового стимулювання	Середньої терміновість	6-12 місяців	15 млн $

Джерело: складено авторами на основі проведеного дослідження



Висновки та дискусія

У статті проаналізовано вплив системних соціальних потрясінь, таких як революція Гідності, анексія Криму, війна на Донбасі, пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення Росії на транспортну галузь України.

З'ясовано, що ці події завдали значних прямих та непрямих економічних збитків транспортному сектору, призвели до руйнувань інфраструктури, порушень логістичних ланцюгів та змін у паса- жиро- і вантажопотоках.

Загальна сума прямих збитків транспортної інфраструктури України внаслідок війни досягла $40,88 млрд тільки станом на квітень 2022 року. Негативні наслідки відчуваються у всіх видах транспорту - автомобільному, залізничному, морському, річковому, авіаційному.

Для мінімізації збитків та прискорення відновлення транспортної галузі необхідним є стратегічне планування заходів з боку держави у співпраці з приватним сектором та міжнародними партнерами. Запропоновано конкретні рекомендації щодо забезпечення фінансової підтримки компаній галузі, відновлення пошкодженої інфраструктури, налагодження альтернативних ло- гістичних маршрутів, цифровізації процесів, залучення інвестицій.

Ефективна реалізація цих рекомендацій дозволить мінімізувати негативні наслідки війни для транспортної галузі та створити передумови для її подальшого розвитку і підвищення конкурентоспроможності. Транспортна галузь має стати одним з рушіїв відбудови економіки України в поствоєнний період.

Отримані результати мають вагоме теорети- ко-практичне значення і можуть бути використані, як науковцями для здійснення подальших досліджень у цій галузі, так і державними органами влади для розробки цільових програм із підтримки та розвитку транспортної галузі у сучасних умовах. Запропонована ситема покрокових дій щодо відновлення галузі є логічним завершенням сукупності досліджень проведених багатьма науковцями та фахівцями у сфері транспорту. Цінністю проведеного дослідження також є те, що на відміну від попередніх, які мали епізодично-вибірковий характер і були сконцентровані на аналізі окремих проблемних тенденцій останніх років, у даному дослідженні застосовувався комплексний підхід до проблеми із врахуванням усіх чинників, які призвели до стагнації галузі. Це дозволило чітко виокремити вплив кожної з розглянутих подій на транспортну галузь, систематизувати наслідки і отримати цілісне уявлення про сучасний стан вітчизняної транспортної системи та показати чітку взаємозалежність між занепадом транспортної сфери та економіки України.

Водночас, варто зауважити, що робота не містить аналізу світового досвіду підтримки транспортних систем в кризових умовах та їх відбудови після завершення військових конфліктів. Також, варто було б виокремити проблему нестачі кваліфікованих працівників транспортної сфери, необхідності їх нагальної підготовки та державної фінансової підтримки спеціалізованих навчальних закладів, які готують фахівців у цій галузі. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на аналіз результатів практичного застосування рекомендацій та пошуку нових інноваційних рішень для підтримки транспортної галузі в умовах війни.



Бібліографічний список

1. Kulish, H. (n.d.). Priami zbytky, naneseni infrastrukturi ukrainy v khodi viiny, skladaiut maizhe $63 mlrd. Zahalni vtraty ekonomiky $543-600 mlrd [Direct damage caused to Ukraine's infrastructure during the war amounts to almost $63 billion. Total losses of the economy $543-600 billion]. Kyiv School of Economics.

2. Z pochatku viiny priami vtraty infrastruktury Ukrainy perevyshchyly $88 miliardiv [Since the beginning of the war, direct losses of Ukraine's infrastructure have exceeded $88 billion] Ukrinform: vebsite - Ukrinform: Website.

3. Vtraty zaliznychnoi infrastruktury ta rukhomoho skladu vid viiny perevyshchuiut 2,5 mlrd dolariv [Losses of railway infrastructure and rolling stock from the war exceed 2.5 billion dollars]. Rail.inside: vebsite - Rail.insider (Informational and analytical publication about railways in Ukraine): website.

4. Bordun, O., Shevchuk, V., Volodymyr, M., & Luchka, O. (2022). Vtraty ta napriamy poriatunku turystychnoho biznesu Ukrainy v umovakh viiny [Losses and rescue areas of tourism business under the war in Ukraine]. Visnyk of the Lviv University - Series Economics, 62, 178-196.

5. Boiarko, І., Hrytsenko, L., Tverezovska, O., Saltykova, H., & Kyrychenko, K. (2023). War impact on the market value of the industrial complex enterprises of Ukraine. Investment Management and Financial Innovations, 20(1), 328-341.

6. Kuzmenko, N., & Ostroumov, I. (2022). Modeling of air traffic losses caused by war in Ukraine. 2022 IEEE 3rd KhPI Week on Advanced Technology (KhPIWeek), 1-4

7. Onyshchenko, V., Sivitska, S., & Cherviak, A. (2021). COVID-19 and Its Impact on Ukrainian Economy. Ekonomika i rehion - Economy and region, 1(80), 6-14

8. Nwaeze, G. (2020). COVID-19 Outbreak and the Transportation Industry: Effects, Prospects and Challenges. SSRN, 1-5.

9. Lacka, I., & Supron, B. (2021). The Impact of COVID-19 on Road Freight Transport Evidence from Poland. European Research Studies Journal, XXIV(3), 319-333.

10. Perkumiene, D., Osamede, A., Andriukaitiene, R., & Beriozovas, O. (2021). The impact of COVID-19 on the transportation and logistics industry. Problems and Perspectives in Management, 19 (4), 458-469.

11. Ovsak, O., Sadlovska, I., & Liskovych, N. (2021). Trends in the development of the air transportation market of Ukraine and influencing factors. Economics. Finances. Law, 11,31-36.

12. Ieromyna, M., Dykan, V., Karacharova, K.A., Kirdina, O.G., & B.Bilous, L. (2018). Financial Prerequisites for the Implementation of EU Directives at the Railway Transport in Ukraine. International Journal of Engineering & Technology, 7(4.3), 603-606.

13. Pavlov, K., & Pavlova, O. (2020). Innovatsiino-investytsiinyi potentsial transportnoi haluzi ukrainy [Innovation and investment potential of the transport industry of ukraine]. Ukrainskyy zhurnal prykladnoi ekonomiky - Ukrainian Journal of Applied Economics, 5(1), 17-24.

14. Bocharova, N., Popov, V., & Tupytska, E. (2019). Economic and legal aspects of transportation of cargo in Ukraine in the conditions of Euro integration. SHS Web of Conferences, 67 (03001), 1-6.

15. Luchnikova, T.P., Tarnovska, I., & Vorobiov, Y.V. (2023). Adaptatsiia transportnykh pidpryiemstv ukrainy do umov voiennoho stanu Adapting the [Transport Enterprises of Ukraine to the Conditions of Martial Law]. Biznesinform

16. BusinessInform, 1, 116-122.

17. Lysyi, V., Steblak, D. (2022). Vplyv viiny na rozvytok transportnoho perevezennia v Ukraini [The impact of the war on transport development in Ukraine]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of the Uzhhorod National University, 43, 92-96.

18. Kormych, B., & Averochkina, T. (2022). Ukrainian Maritime Industry under Fire: Consequences of Russian Invasion. Lex Portus, 8(2), 7-32.

19. Chen, Y., Li, B., Zhang, D., & Zhang, Y. (2022). The Russia-Ukraine Conflict, Crude Oil Price, and Transportation Industry Yield. BCPBusiness & Management, 30, 88-95.

20. Obsiah perevezenykh vantazhiv za vydamy transportu [Volume of transported goods by types of transport]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: vebsite - State Statistica Service of Ukraine: website.

21. Kilkist perevezenykh pasazhyriv za vydamy transportu [The number of transported passengers by means of transport]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: vebsite - State Statistica Service of Ukraine: website.

22. Redko, K.Iu., & Tkachenko, I.O. (2023). Analiz stanu mizhnarodnoi torhivli Ukrainy v umovakh povnomasshtabnoho vtorhnennia [Analysis of the state of international trade of Ukraine under the conditions of a full-scale invasion]. Visnyk Khersonskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu - Bulletin of the Kherson National Technical University, 2(81), 215-222.

23. Ostapchuk, O.S., & Vavilova, N. (2023). Mizhnarodna pidtrymka Ukrainy u travni 2022 roku [The International support for Ukraine in May 2022]. Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen NUOU imeni Ivana Cherniakhovskoho - A collection of scientific works of the Center for Military and Strategic Studies of the Ivan Chernyakhovsky National Technical University, 2(78), 50-55.

24. Hotsur, O. (2022). Osoblyvosti funktsionuvannia mediarynku Ukrainy v umovakh viiny (liutyi-veresen 2022 roku) [Peculiarities of the functioning of the media market of Ukraine in conditions of war (February-September 2022)]. Communications and Communicative Technologies, (22), 47-53.

25. Ostroumov, I., Ivashchuk, O., & Kuzmenko, N. (2022). Preliminary Estimation of war Impact in Ukraine on the Global Air Transportation. 2022 12th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), 281-284

26. Unggul Wicaksana Prakasa, S., Wijayanti, A., Hariri, A., & Yustitianingtyas, L. (2022). The Effect of Russia- Ukraine War on International Aviation Sectors. KnE Social Sciences, 7(15), 572-581.

27. Shults, S. L., & Lutskiv, O. M. (2022). Problemy funktsionuvannya transportnoyi infrastruktury ta lohistyky Ukrayiny v umovakh voyennoho chasu [Problems of functioning of transport infrastructure and logistics of Ukraine in wartime conditions]. Rehional'na ekonomika - Regional Economy, 104 (2), 85-93.

28. GDP growth (annual %) - Ukraine. data.worldbank.org: vebsite - data.worldbank.org: website.

29. Zanuda, A. (2021, 16 serpnia). Skilky Ukraina vtratyla vid aneksii Krymu. Chomu vazhlyvo znaty tsi tsyfry [How much Ukraine lost from the annexation of Crimea. Why is it important to know these numbers?]. BBC News Ukraina BBC News Ukraine.

30. Pak, A., Adegboye, O. A., Adekunle, A. I., Rahman, K. M., McBryde, E. S., & Eisen, D. P. (2020). Economic Consequences of the COVID-19 Outbreak: the Need for Epidemic Preparedness. Frontiers in Public Health, 8(241), 1-4.

31. Kiss, M., Jacobs, K., Soone, J. (2022) Russia's war on Ukraine: Implications for transport. European Parliamentary Research Service, PE 733.536, 1-8.

Размещено на Allbest.ru

...