Теоретичні аспекти органічного виробництва аграрної продукції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Поліський національний університет

Теоретичні аспекти органічного виробництва аграрної продукції

Борисенко Яна Володимирівна аспірантка

м. Житомир

Анотація

Розвиток органічного виробництва, що забезпечує населення екологічною, високоякісною та безпечною продукцією має визначальне значення для економіки країни та благополуччя її населення. Органічне виробництво бере свій початок з першої половини ХХ-го ст і пов'язане у сферах розвитком біохімії, виробництвом засобів хімізації та інженерії. В останні десятиліття сільське господарство почало стрімко трансформуватися з «традиційного» (залежного від синтетичних добрив та засобів захисту рослин) на «промислове», результатом чого стали зміни у способі вирощування та обробки сільськогосподарських культур, зокрема завдяки використанню генетично модифікованих організмів (ГМО). Водночас цей процес викликав дискусії щодо екологічних і соціальних наслідків.

Метою статті є висвітлення ключових факторів, що впливають на розвиток органічного виробництва, включаючи економічні, екологічні та соціальні аспекти, а також теоретичний аналіз поняття «органічне виробництво».

Відповідно до проведеного термінологічного аналізу поняття «органічне виробництво» було висвітлено основні характеристики, які йому притаманні. Також представлено IDEFO-модель системи виробництва органічної продукції, яка відображає процес розвитку органічного виробництва у вигляді окремих функціональних блоків, а саме: забезпечення оборотними засобами, виробництво в конверсійному періоді, органічне виробництво та реалізація продукції, реінвестування, яке забезпечує розширене відтворення господарського процесу. Запропонована класифікація органічної продукції, яку доцільно розглянути за такими критеріями: за типом і видом продукції, походженням та місцем у ланцюгу створення доданої вартості.

Ключові слова: органічне виробництво, органічна продукція, розвиток, виробник, теорія, продукти харчування, система, діяльність, процес.

Abstract

Borysenko Yana Volodymyrivna postgraduate, Polissia National University, 7Zhytomyr

THEORETICAL ASPECTS OF ORGANIC PRODUCTION OF AGRICULTURAL PRODUCTS

The development of organic production, which provides the population with ecological, high-quality, and safe products, is of paramount importance for the economy of a country and the well-being of its people. Organic production originated in the first half of the 20th century and is associated with the development of biochemistry, the production of chemicalization means, and engineering. In recent decades, agriculture has begun to rapidly transform from "traditional" (dependent on synthetic fertilizers and plant protection products) to "industrial," resulting in changes in the methods of cultivation and processing of agricultural crops, particularly due to the use of genetically modified organisms (GMOs). Simultaneously, this process has sparked discussions about the environmental and social consequences.

The purpose of the article is to highlight the key factors influencing the development of organic production, including economic, environmental, and social aspects, as well as a theoretical analysis of the concept of "organic production".

According to the conducted terminological analysis, the concept of "organic production" has been illuminated with its main characteristics. An IDEF0 model of the organic production system is also presented, reflecting the development process of organic production in the form of separate functional blocks, namely: provision of circulating assets, production in the conversion period, organic production and product realization, reinvestment, which provides for the expanded reproduction of the economic process. A proposed classification of organic products, which is advisable to consider according to such criteria: by type and kind of product, origin, and place in the value-added chain.

Keywords: organic production, organic products, development, producer, theory, food products, system, activity, process.

Постановка проблеми

Розвиток органічного виробництва є одним із найперспективніших напрямків у світовому аграрному секторі, що зумовлено зростаючим попитом на здорове харчування, екологічною свідомістю споживачів та прагненням до сталого розвитку. Однак, незважаючи на великий потенціал та інтерес до органічного виробництва, воно стикається з багатьма проблемами, які перешкоджають його розвитку та розширенню. Перешкодами є висока вартість переходу на органічне виробництво, потреба в досвіді та технологіях та недостатня державна підтримка.

Враховуючи вищезазначене, актуальність дослідження полягає у теоретичному аналізі та систематизації поняття «органічне виробництво», визначенні його основних характеристик і факторів, які впливають на його розвиток. органічний виробництво економічний

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Огляд сучасної наукової літератури демонструє широкий спектр досліджень, що охоплюють економічні, екологічні та соціальні аспекти органічного виробництва. Проблематику розвитку органічного виробництва висвітлюють вітчизняні та зарубіжні вчені такі як: Т. Чайка, Н. Головченко, М. Кобець, В. Вовк, О. Попова, В. Артиш, А.Мюллер, Є.Бальфур, І. Родале, А. Ховард, В. Альбрехт та інші. Аналіз результатів досліджень вчених вказує на нагальну потребу в вивченні органічного виробництва, а також необхідності подальших досліджень для розробки ефективних стратегій його розвитку.

Метою статті є висвітлення результатів теоретичного аналізу поняття «органічне виробництво», розробка та аналіз IDEF0-моделі системи виробництва органічної продукції, характеристика теорій розвитку та розробка класифікації органічної продукції.

Виклад основного матеріалу

На фоні технологічних змін виробничих процесів сільськогосподарської продукції, в суспільстві формується попит на продукт здорового харчування [1]. Відповідно до проведеного теоретичного аналізу, розвиток органічного виробництва за останні сімдесят років здійснювався у три етапи: становлення (1924-1970 рр.), розширення (1970-1990 рр.) та зростання (після 1990 рр.) [2]. Етап становлення характеризувався боротьбою традиційного сільського господарства, що ґрунтується на використанні засобів хімізації та дефіцитом фінансових ресурсів, необхідних для органічного виробництва. Саме на цьому етапі активізуються дослідження науковців, які зробили значний внесок у розвиток концепції органічного виробництва, а саме дослідження таких науковців: А.Мюллер [3], Є.Бальфур [4], І. Родале [5; 6], А. Ховард [7]. На етапі розширення органічного виробництва (1970-1990рр.) розробляються основні схеми та символи органічного виробництва. Разом зі зростанням попиту на органічні продукти зріс рівень обізнаності, спостерігався розвиток роздрібної торгівлі органічними продуктами. У 1970 р. В. Альбрехт ввів визначення екологічного сільського господарства, відповідно до якого екологічний принцип виробництва пов'язувався з органічним землеробством [8]. З 1980 р. розробляються національні та міжнародні стандарти органічного землеробства; уряди починають надавати допомогу фермерам, які виготовляють органічну продукцію. Поступово початкові мотиви переходу до органічного виробництва (зокрема, зв'язок із природою, цілісний підхід до життя, занепокоєнням здоров'ям людини тощо) пізніше замінено економічними. У 80-х рр. формується новий тип конкурентної переваги органічного виробництва, коли уряди Швеції, Данії та Німеччини запроваджують стимули (фінансові пільги та субсидії), які заохочували фермерів виготовляти органічну продукцію. Невдовзі зміст органічного землеробства юридично закріплюють у США та в Європейському Союзі [9]. Наступним етапом розвитку, на якому створювалася та розвивалася інфраструктура органічного сільського господарства, є етап зростання органічного виробництва, протягом якого загальні площі в органічному сільському господарстві продовжують зростати, що призводить до збільшення виробництва органічної продукції та її асортименту на ринку.

Інституційна основа наукової складової органічного господарства поєднує в собі організації та установи, які надають підтримку фермерам і сприяють розробці стандартів і методів цієї галузі. У таблиці 1 наведено огляд основних організацій, включаючи їх основні завдання та внесок у розвиток органічного господарства.

Як самостійний напрям органічне сільське господарство започатковано у 1940-х рр. ХХ ст у США та Європі на противагу традиційному сільськогосподарському виробництву залежному від синтетичних добрив та засобів захисту рослин. Жером Ірвін Родейл, засновник журналу «Органічне фермерство і садівництво» був одним із перших, хто популяризував термін «органічне виробництво», акцентуючи увагу на тому, що органічні продукти є найкориснішими для здоров'я [12, 11].

Міжнародна федерація сільськогосподарського органічного руху (International Federationof Organic Agriculture Movements - IFOAM ) вважає, що органічне сільське господарство об'єднує всі сільськогосподарські системи, які підтримують екологічно, соціально та економічно доцільне виробництво сільськогосподарської продукції. Основою таких систем є використання локально-специфічної родючості ґрунтів як головного елементу успішного виробництва, а також використання природного потенціалу рослин, тварин, ландшафтів з метою досягнення гармонії сільськогосподарської практики та навколишнього середовища [13].

Таблиця 1 Інституційна основа наукової складової органічного господарства

Відповідно до висновків міжнародного дослідного Інституту органічного землеробства, органічне виробництво - це система виробництва, яка підтримує здоров'я ґрунтів, екосистем і людей. Воно напряму залежить від екологічних процесів, біорізноманіття та природних циклів [14]. Погоджуючись із зазначеним визначенням доцільно зазначити, що у ньому наголошуються особливості та цілі органічного виробництва, проте не зазначаються напрями та методи їх забезпечення.

Значна частина вітчизняних науковців поняття органічне виробництво пов'язують із виробництвом органічної сільськогосподарської продукції або з «органічним землеробством». Т. Чайка трактує органічне сільське господарство як багатофункціональну агроекологічну модель виробництва сільськогосподарської продукції з певними цілями, принципами і методами, що ґрунтується на ретельному менеджменті (плануванні й управлінні) агроекосистем [15, с. 18]. Відповідно до даного підходу органічне виробництво доцільно розглядати як модель , що відображає його ключові методи, принципи та цілі, взаємодіючи які направлені на досягнення ефективного розвитку органічного виробництва. Зазвичай органічне виробництво асоціюється з практикою, яка має певні обмеження, заборони та вимоги, а саме: заборону на використання синтетичних добрив, пестицидів, ГМО, вимогу мінімального обробітку ґрунту тощо [12, 11]. Н. Головченко розглядає органічне сільськогосподарське виробництво з позиції реалізації основних засад багатофункціональності сільського господарства, що дає змогу враховувати не лише технологічні та управлінські обмеження у виробництві сільськогосподарської продукції, а й передбачати формування системи безпеки продовольства на підставі екологічно та економічно виправданого і соціально справедливого впливу на живу природу для гарантування якості життя прийдешніх поколінь [16]. Погоджуючись з даним твердженням слід зазначити, що органічне виробництво характеризується певними засадами, які одночасно мають значний вплив на розвиток аграрного сектору та суспільства в цілому. Однією з головних переваг органічного сільського виробництва є те, що органічні господарства, як правило, уникають використання штучних добрив і пестицидів. Це дає змогу підтримувати родючість ґрунту та біорізноманіття, що відповідає базовим принципам забезпечення сталого розвитку.

М. Кобець визначає органічне сільське господарство як систему сільськогосподарського менеджменту агросистем, що ґрунтується на максимальному використанні біологічних факторів підвищення родючості ґрунтів, агротехнологічних та інших заходів, які забезпечують екологічно, соціально та економічно ефективне та відповідальне виробництво сільськогосподарської продукції і сировини [17, с. 6-7]. Згідно даного підходу використання біологічних методів сприяє поліпшенню структури та родючості ґрунту. Це, у свою чергу, забезпечить ефективне використання наявних природних ресурсів та зменшить негативний вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до трактування В. Вовк органічне сільське господарство - це практична реалізація загальної концепції сталого розвитку в агровиробничій сфері, що забезпечує задоволення потреб сьогодення не ставлячи при цьому під загрозу потреби майбутніх поколінь [18, с. 3]. Характеризуючи визначення, запропоноване В. Вовком варто зазначити, що воно відповідає основним принципам органічного виробництва, а саме: забезпечення виробництвом якісних харчових продуктів та збереження навколишього середовища.

О. Попова вважає, що органічне сільське господарство за своєю суттю є взірцевою моделлю сталого агрогосподарювання, за якої найповнішою мірою реалізується багатофункціональність сільського господарства і, насамперед, його соціально-екологічна спрямованість. Таке господарювання практично представляє нову економіку сільського господарства, за якої вдало поєднуються екологічна турбота, економічна раціональність і соціальна логіка [19, с. 186]. Тобто, тут не лише про виробництво продуктів харчування, але й про збереження навколишнього середовища для майбутніх поколінь та створення справедливої економічної системи.

Згідно із Законом України «Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції», органічне виробництво - це сертифікована діяльність, пов'язана з виробництвом сільськогосподарської продукції (у т. ч. всі стадії технологічного процесу, а саме первинне виробництво (включаючи збирання), підготовка, обробка, змішування та пов'язані з цим процедури, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану продукції), що проводиться із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції [20]. Відповідно до даного трактування, можна стверджувати, що законодавством України визначено економічну (забезпечення органічного ринку, що відповідає потребам споживачів в органічній продукції) та екологічну (сприяння захисту навколишнього середовища та забезпечення розвитку сільських територій) ролі органічного виробництва.

В. Артиш трактує органічне сільське господарство як модель виробництва натуральної продукції з оздоровчими властивостями, що ґрунтується на використанні біологічних та агротехнічних методів господарювання за встановленими правилами у визначених зонах [21]. Тобто, органічне виробництво є ключовим елементом забезпечення високоякісною, безпечною та екологічно чистою продукцією, що зосереджене на використанні природних методів господарювання та у спеціально визначених екологічних зонах. Також слід зазначити, що в даному твердженні додається характеристика органічної продукції - оздоровчі властивості.

Органічне виробництво - це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на охорону довкілля, рівень біологічного різноманіття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, які виготовлені з використанням речовин та процесів природного походження [22]. Органічне виробництво - це не лише набір відповідних технологій, а й певна життєва філософія, що потребує цілеспрямованого впливу на її формування, особливо у молодого покоління [23]. Погоджуючись з тим, що органічне виробництво не слід розглядати як сукупність певних дій, технологій, активностей, слід зазначити, що вони взаємопов'язані між собою та за рахунок глибокої взаємодії формують вагомі екологічні, соціальні та економічні ефекти.

Органічне виробництво можна визначити як підхід до сільського господарства, метою якого є: створити інтегроване, гуманне, економічне та природно стійке сільське господарство з оптимальним використанням відновлюваних джерел енергії, що надходять із ферми [10]. Характеризуючи дане твердження можна зробити висновок, що органічне виробництво створює та розвиває інтегровані, гуманні, екологічні та економічно стійкі виробничі системи, які спираються на ресурси господарства, заохочуючи використанням відновлювальних ресурсів.

Отже, відповідно до проведеного термінологічного аналізу поняття «органічне виробництво», йому притаманні такі характеристики:

1) органічне виробництво - це система господарювання, яка поєднує передовий досвід захисту навколишнього середовища, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів, методів виробництва, які відповідають конкретним вимогам та взаємодіють і в результаті чого формують вагомі екологічні, соціальні і економічні ефекти;

органічне виробництво передбачає виробництво органічної продукції, яка має такі властивості: безпечність та якість продукції (не застосовуються засоби хімізації), екологічна чистота (збереження навколишнього середовища), відсутність ГМО (не допускається використання генетично модифікованих організмів);

виробництво органічної продукції відповідає основним принципам сталого розвитку, які включають економічні, екологічні та соціальні ефекти від розвитку органічного виробництва;

органічна продукція забезпечує оздоровчими властивостями, що є результатом її вирощування без використання хімічних добрив, пестицидів та ГМО;

вирощування органічної продукції має позитивний вплив на навколишнє середовище, що сприяє здоров'ю суспільства в цілому.

Внутрішній ринок органічної продукції має міцні конкурентні переваги та перспективи для зміцнення вітчизняних позицій на світовому ринку. Виробники органічної продукції отримують додаткові конкурентні переваги на ринку, що виражаються у підвищенні попиту серед споживачів. До цих переваг відноситься можливість продавати продукцію за більш високими цінами завдяки відсутності шкідливих добавок. Крім того, виробники мають можливість скористатися перевагами різноманітних програм підтримки для органічного господарства, які можуть допомогти зменшити витрати та підвищити прибутковість. Основна відмінність між розвитком органічного виробництва у сучасних умовах і органічним виробництвом минулого полягає в намірах виробників. Сучасне виробництво характеризується свідомим наміром виробників виготовляти органічну продукцію, що відрізняє його від виробників минулого. Раніше виробники також не використовували засобів хімізації та інших подібних ресурсів, проте лише тому, що у них не було іншого вибору [10]. А. Еберхард та С. Рист вважають, що мотиви сьогодення більш пов'язані з економічною вигодою від органічного виробництва, вираженою через високу ціну, яка за певних умов може забезпечити отримання прибутку вищого, ніж за традиційного виробництва [24]. Щодо даного твердження важливо зазначити, що з економічної точки зору, органічне виробництво є витратним, оскільки технологія вирощування, переробки регулюються стандартами, а виробництво проходить процедуру сертифікації. Водночас, конкурентні переваги органічної продукції забезпечують їх вищу цінність для споживача, що уможливлює збільшення ціни до економічно вигідного рівня.

Тобто, органічне виробництво спрямоване на забезпечення споживача якісною та безпечною продукцією, яка має особливе маркування та чітко відрізняється від неорганічних продуктів, а також передбачає дотримання всіх вимог, правил та норм щодо якості та безпечності виробництва, які передбачені чинним законодавством України.

У цілому, органічне виробництво - це складна система, функціонування якої залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх чинників. Процес розвитку органічного виробництва доцільно представити у вигляді окремих функціональних блоків, а саме: забезпечення оборотними засобами, виробництво в конверсійному періоді, органічне виробництво та реалізація продукції, реінвестування, яке забезпечує розширене відтворення господарського процесу (рис. 1). Вхідними параметрами моделі є фінансовий капітал, природно-кліматичні умови, людський капітал, інформація та технології. До вихідних належать органічна та неорганічна продукція, екологічний ефект та прибуток.

Рис. 1 IDEF0-модель системи виробництва органічної продукції Джерело: власні дослідження

В основі господарського процесу лежить виготовлення органічної продукції. На рис. 2 зображено класифікацію органічної продукції, яку доцільно розглянути за такими критеріями: за типом і видом продукції, походженням та місцем у ланцюгу створення доданої вартості.

* - екологічно-чиста продукція без органічної сертифікації, яка виготовляється органічними підприємствами у процесі їх становлення та розширення виробництва. Рис.2. Класифікація органічної продукції

За типом продукції виділяють органічне рослинництво (органічне виробництво, яке пов'язане з вирощуванням культурних рослин, а також заготівлею об'єктів рослинного світу із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції [20]), органічне тваринництво (органічне виробництво, що пов'язане з утриманням, розведенням (виробництвом) сільськогосподарських тварин (у тому числі птиці та комах) та продукції для отримання продукції тваринного походження [20]) та органічне виробництво продуктів харчування (харчові продукти, отримані в результаті органічного виробництва [20]). Згідно класифікації за видом продукції є перероблена (виготовлена з органічної сировини за узгодженими технологіями та стандартами) та неперероблена органічна продукція (продукція сільського господарства). Також нами виділено умовну класифікацію, а саме - за походженням, до якої віднесено органічну продукцію і продукцію перехідного періоду. Продукція перехідного періоду не є органічною, але її виготовляють і на початкових етапах розвитку на неї припадає велика частка органічного виробника, тому на нашу думку її важливо включити. За місцем у ланцюгу створення доданої вартості нами виділено: побічні продукти органічного сільськогосподарського виробництва (компости, гній, солома, тирса, макуха, торф, сидерати та інші), сільськогосподарську сировину та готову продукцію.

Висновки

Отже, розвиток є тісно пов'язаним із виробництвом, оскільки часто взаємодіють та мають вплив один на одного. У широкому розумінні, розвиток забезпечує економічне зростання, інновації та соціальні зміни. В свою чергу, виробництво є одним з головних чинників даного процесу.

Література

1. Зелена книга. Ринок виробництва та обігу органічної продукції. Київ : Офіс ефект. регулювання, 2017. 52 с.

2. Tate W. The Development of the Organic Industry and Market. The Economics of Organic Farming - an International Perspective. 1994. P. 11-27.

3. Strategies for feeding the world more sustainably with organic agriculture. / A. Muller et al. Nature Communications. 2017. No. 8.

4. Balfour B. The Living Soil and the Haughley Experiment : book. New York : Universe Books, 1976. 383 p.

5. Rodale I. An introduction to organic farming. Organic Fanning and Gardening May., 1942.

6. Rodale J. The Organic Front. Rodale Press, 1984. 199 p.

7. Howard A. The soil and health; a study of organic agriculture. New York : Schocken Books, 1972.

8. Sauerborn J., Shim-ing М. Review of History and Recent Development of Organic Farming Worldwide. Agricultural Science in China. 2006. Vol. 5, no. 3. P. 169-178.

9. Jankovic D., Tomas-Simin M. Applicability of diffusion of innovation theory in organic agriculture. Ekonomikapoljoprivrede. 2014. No. 2. P. 517-529.

10. Lampkin N., Padel S. Organic Farming: Sustainable Agriculture in Practice. The Economics of Organic Farming - an International Perspective. 1994.

11. Glavas-Trbic D., Tomas-Simin M. Historical development of organic production. Economics of Agriculture. 2016. No. 3. P. 1083-1097.

12. Шкуратов О., Чудовська В., Вдовиченко А. Органічне сільське господарство: еколого-економічні імперативи розвитку : монографія. Київ : ТОВ «ДА», 2015. 248 с.

13. IFOAM - Organics International | Home. IFOAM.

14. FiBL Statistics - Statistics. FiBL Statistics - Statistics.

15. Чайка Т. Розвиток органічного виробництва в аграрному секторі економіки : дис. ... канд. : 08.00.03. Миколаїв, 2012. 322 с.

16. Г оловченко Н. Роль органічного сільського господарства у підвищенні добробуту сільського населення в Житомирській області. Агросвіт. 2009. № 21. С. 41-45.

17. Кобець М. І. Органічне землеробство в контексті сталого розвитку. Досвід використання технологій органічного землеробства в Україні. Проект “Аграрна політика для людського розвитку”. 2004. С. 6-7.

18. Вовк В. Сертифікація органічного сільського господарства в Україні: сучасний стан, перспективи, стратегія на майбутнє. Міжнародний семінар «Органічні продукти харчування. Сучасні тенденції виробництва і маркетингу». Львів, 2009. С. 3-6.

19. Попова О. Сталий розвиток агросфери: політика і механізми. Київ : Ін-т економіки та прогнозування, 2009. 352 с.

20. Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції : Закон України від 10.07.2018 р. № 2496-УШ : станом на 26 жовт. 2023 р.

21. Артиш В. І. Організаційно-економічні передумови формування ринку екологічно чистої продукції в Україні. Економіка АПК. 2009. № 2 (172). С. 117-121.

22. Малік М. Й. Сталий розвиток сільських територій на засадах раціонального природокористування та еколого-безпечного агропромислового виробництва. Економіка АПК. 2010. № 5. С. 3-12.

23. Шубравська О. В. Органічне сільське господарство в Україні. Економіка і прогнозування. 2017. № 2. С. 116-128.

24. Aeberhard A., Rist S. Transdisciplinary co-production of knowledge in the development of organic agriculture in Switzerland. Ecological Economics. 2008. Vol. 68, no. 4. P. 1171-1181.

References

1. Zelena knyha. Rynok vyrobnytstva ta obihu orhanichnoi produktsii [Green book. Market of production and circulation of organic products]. Kyiv : Ofis efekt. rehuliuvannia, 2017. 52 s. [in Ukrainian].

2. Tate W. The Development of the Organic Industry and Market. The Economics of Organic Farming - an International Perspective. 1994. P. 11-27.

3. Strategies for feeding the world more sustainably with organic agriculture. / A. Muller et al. Nature Communications. 2017. No. 8.

4. Balfour B. The Living Soil and the Haughley Experiment : book. New York : Universe Books, 1976. 383 p.

5. Rodale I. An introduction to organic farming. Organic Fanning and Gardening May, 1942.

6. Rodale J. The Organic Front. Rodale Press, 1984. 199 p.

7. Howard A. The soil and health; a study of organic agriculture. New York : Schocken Books, 1972.

8. Sauerborn J., Shim-ing М. Review of History and Recent Development of Organic Farming Worldwide. Agricultural Science in China. 2006. Vol. 5, no. 3. P. 169-178.

9. Jankovic D., Tomas-Simin M. Applicability of diffusion of innovation theory in organic agriculture. Ekonomikapoljoprivrede. 2014. No. 2. P. 517-529.

10. Lampkin N., Padel S. Organic Farming: Sustainable Agriculture in Practice. The Economics of Organic Farming - an International Perspective. 1994.

11. Glavas-Trbic D., Tomas-Simin M. Historical development of organic production. Economics of Agriculture. 2016. No. 3. P. 1083-1097.

12. Shkuratov O., Chudovska V., Vdovychenko A. Orhanichne silske hospodarstvo: ekoloho- ekonomichni imperatyvy rozvytku : monohrafiia [Organic agriculture: ecological and economic imperatives of development: monograph]. Kyiv : TOV «DIA», 2015. 248 s. [in Ukrainian].

13. IFOAM - Organics International | Home. IFOAM.

14. FiBL Statistics - Statistics. FiBL Statistics - Statistics.

15. Chaika T. Rozvytok orhanichnoho vyrobnytstva v ahrarnomu sektori ekonomiky [Development of organic production in the agricultural sector of the economy] Candidate's thesis 08.00.03. Mykolaiv, 2012. 322 s. [in Ukrainian].

16. Holovchenko N. Rol orhanichnoho silskoho hospodarstva u pidvyshchenni dobrobutu silskoho naselennia v Zhytomyrskii oblasti [The role of organic agriculture in improving the welfare of the rural population in the Zhytomyr region] Ahrosvit - Agroworld. 2009. № 21. S. 41-45 [in Ukrainian].

17. Kobets M. I. Orhanichne zemlerobstvo v konteksti staloho rozvytku. Dosvid vykorystannia tekhnolohii orhanichnoho zemlerobstva v Ukraini [Organic farming in the context of sustainable development. Experience of using organic farming technologies in Ukraine.]. Proekt “Ahrarna polityka dlia liudskoho rozvytku” - "Agrarian policy for human development" project. 2004. S. 6-7 [in Ukrainian].

18. Vovk V. Sertyfikatsiia orhanichnoho silskoho hospodarstva v Ukraini: suchasnyi stan, perspektyvy, stratehiia na maibutnie [Certification of organic agriculture in Ukraine: current state, prospects, strategy for the future] Mizhnarodnyi seminar «Orhanichni produkty kharchuvannia. Suchasni tendentsii vyrobnytstva i marketynhu» - International seminar "Organic food products. Modern trends in production and marketing". Lviv, 2009. S. 3-6 [in Ukrainian].

19. Popova O. Stalyi rozvytok ahrosfery: polityka i mekhanizmy [Sustainable development of the agricultural sector: policy and mechanisms]. Kyiv : In-t ekonomiky ta prohnozuvannia - Institute of Economics and Forecasting, 2009. 352 s.12.

20. Pro osnovni pryntsypy ta vymohy do orhanichnoho vyrobnytstva, obihu ta markuvannia orhanichnoi produktsii : Zakon Ukrainy vid 10.07.2018 r. № 2496-VIII : stanom na 26 zhovt. 2023 r. [On the basic principles and requirements for organic production, circulation and labeling of organic products: Law of Ukraine dated 07/10/2018 No. 2496-VIII: as of October 26 2023]

21. Artysh V. I. Orhanizatsiino-ekonomichni peredumovy formuvannia rynku ekolohichno chystoi produktsii v Ukraini [Organizational and economic prerequisites for the formation of the market for ecologically clean products in Ukraine]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex. 2009. № 2 (172). S. 117-121 [in Ukrainian].

22. Malik M. Y. Stalyi rozvytok silskykh terytorii na zasadakh ratsionalnoho pryrodokorystuvannia ta eko loho-bezpechnoho ahropromyslovoho vyrobnytstva [Sustainable development of rural areas on the basis of rational nature management and ecologically safe agroindustrial production]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex. 2010. № 5. S. 3-12 [in Ukrainian].

23. Shubravska O. V. Orhanichne silske hospodarstvo v Ukraini. [Organic agriculture in Ukraine]. Ekonomika i prohnozuvannia - Economics and forecasting. 2017. № 2. S. 116-128.

24. Aeberhard A., Rist S. Transdisciplinary co-production of knowledge in the development of organic agriculture in Switzerland. Ecological Economics. 2008. Vol. 68, no. 4. P. 1171-1181.

Размещено на Allbest.ru