Розвиток людського капіталу в умовах глобальних викликів: український вимір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний торговельно-економічний університет

Розвиток людського капіталу в умовах глобальних викликів: український вимір

Кучер Г.В., Козарезенко Л.В.

Вступ

Особливістю розвитку людства у ХХІ столітті можна вважати концентрацію уваги на питаннях всебічного розвитку людини, людського потенціалу та капіталу як складової суспільного розвитку. Розуміння умов, середовища, можливостей розвитку людини набуває нових проявів, що дозволяє не лише поглиблювати знання та вдосконалювати механізми реалізації можливостей та потреб людини, але й спрямовувати науково-практичну діяльність людини у сфери та напрями, які зменшують негативний вплив людської діяльності на природне середовище та при цьому позитивно впливають на людський розвиток в цілому. Залежно від рівня суспільного розвитку, національних особливостей і традицій, завдань, пріоритетів ставлення до людини відповідно змінюється, що можна назвати як людино-орієнтований розвиток. Відповідні питання закріплюються національним законодавством за допомогою терміну «соціальна держава» тощо. Це, в свою чергу, впливає на цілі, завдання, фінансову та соціальну політику, яка визначається та впроваджується як окремими державами, міжнародними інституціями та закріплюється ООН у якості складових Цілей третього тисячоліття. Міжнародні фінансові та наукові організації розробляють та досліджують ступінь людського розвитку за допомогою розробки різних індексів, що дозволяє системно оцінювати взаємозв'язки та взаємовплив розвитку людини-країни-світового середовища. В умовах глобалізаційних викликів, світової фінансової нестабільності, пандемії COVID-19 та національних безпекових викликів питання розвитку людського потенціалу та капіталу не втрачає своєї актуальності. В українських реаліях, коли країна бореться проти російського агресора за свободу, цілісність та незалежність, питання збереження, відновлення та розвитку людського капіталу стає надважливим. Зокрема особливої уваги потребують питання впливу російської агресії на показники розвитку людського капіталу крізь призму міжнародних індикаторів, втрати та ризики щодо його скорочення, наслідки та напрями його відновлення.

Виклад основного матеріалу

Питання формування та розвитку людського капіталу та потенціалу досліджувалися нами раніше [1; 2], тому в даній роботі ми виходимо з попередніх досліджень даного питання.

Якщо до 21 ст людський капітал [1] розглядався як чинник зростання виробництва та ВВП, відповідно важливим було підвищення продуктивності праці, її взаємозв'язок з ефективністю виробництва, витрати на оплату праці, охорону здоров'я, освіту, тощо оцінювалися та визначалися як непродуктивні, а на макрорівні - як «проїдання», тому соціальні видатки намагалися максимально скорочувати. Людино-орієнтований підхід в сучасних умовах змінює систему суспільних цінностей: ми маємо враховувати рушійний вплив людських потреб на розвиток виробництва, сфери послуг, рух капіталу, створення безпечних умов життя та діяльності.

При формуванні бізнес-стратегій суб'єктами економічної діяльності, незалежно від галузі та рівня реалізації результатів економічної діяльності, враховуються попит та пропозиція на конкретні товари й послуги, розвиток їх ринку збуту (або його наявність). Залежно від рівня розвитку робочої сили, її впливу на суспільний розвиток формується ринковий попит на окремі групи товарів і послуг, і чим вищий рівень розвитку робочої сили, тим активнішим є вплив нових товарів, послуг на виробництво та споживання. Маємо враховувати, що використання нових технологій потребує додаткових знань, підготовки, навичок та вмінь, а на ринку має сформуватися відповідний попит на таку продукцію та товари, який залежить від рівня розвитку робочої сили, національних особливостей, тощо (рис. 1).

Рис. 1. Детермінати взаємовпливу людського капіталу та суспільного розвитку.

людський капітал глобальний

З іншого боку, від розвитку робочої сили залежать можливості забезпечення суспільного розвитку, вдосконалення науково-технічного потенціалу виробництва, сфери послуг тощо. Таким чином, вона виступає вже вагомою системною складовою суспільного розвитку - людським капіталом, відповідно до сформованої системи взаємозв'язків та взаємовпливу робочої сили та суспільного виробництва. Чим вищим є рівень розвитку людського потенціалу [²] країни, інтегрованість національної економіки в світову, тим більші можливості для розвитку суспільства відкриваються. Це у сукупності впливає на якість життя населення, суспільний розвиток та його безпеку.

В умовах глобалізації відбувається посилення взаємозв'язків та взаємовпливів національного та світового розвитку, інтеграційних процесів. Питання забезпечення розвитку людського капіталу та його вплив на людський [³] і суспільний розвиток займають пріоритетні місця в стратегіях урядів країн та світової спільноти. Важливий вплив на цей процес мають демографічна ситуація в країні, регіоні, світі; кількість працездатного та висококваліфікованого населення; фінансування витрат на освіту, охорону здоров'я, підвищення якості життя населення.

Програмні документи ООН [3] та USAID [4], ЄС [5], програми партнерства [6; 7] зорієнтовані на людський розвиток. Розглядаючи Цілі сталого розвитку ООН крізь призму відновлення та нарощування людського капіталу, варто визначити наступні: 1) - подолання бідності; 2) - подолання голоду, 3) - міцне здоров'я; 4) - якісна освіта; 5) - гендерна рівність; 6) - чиста вода та належні санітарні умови; 16) - мир і справедливість. Діяльність ООН зорієнтована не лише на дослідження, моніторинг ситуації, виявлення проблем людського розвитку. Сформований Стратегічний план управління людським капіталом це план, що забезпечує узгодження між стратегіями людського капіталу та місією, цілями та завданнями USAID через аналіз, планування, інвестиції та управління програмами людського капіталу. План спрямований на гарантування досягнення стратегічних цілей USAID шляхом планування та аналізу стану робочої сили та управління її розвитком, спадковістю, талантами; визначення показників ефективності визначених програм та етапів; вирішення специфічних програмних проблем управління людським капіталом [4; 6].

Враховуючи набутий досвід міжнародного співробітництва для України в сучасних умовах пріоритетними є програми щодо гуманітарного реагування, зокрема щодо переміщених осіб і вразливих груп населення; відновлення, відбудова в постраждалих та деокупованих регіонах. До стратегічних пріоритетів в Україні визначено такі чотири напрями: стале економічне зростання навколишнє середовище і зайнятість; рівний доступ до якісних та інклюзивних послуг і соціального захисту; демократичне врядування, верховенство права і громадська участь; безпека громадян, соціальна єдність і відновлення [6, с.27].

Рамкова програма партнерства між Урядом України та ООН серед чотирьох напрямів співробітництва, що реалізуються в контексті досягнення національних та глобальних Цілей сталого розвитку виокремлює національні пріоритети. Серед важливих компонентів забезпечення суспільного розвитку в даному контексті визначено складну демографічну ситуацію, що пов'язана як з низьким рівнем народжуваності, високим рівнем смертності, зокрема чоловіків працездатного віку, що відповідно впливає на загальний коефіцієнт демографічного навантаження в країні. З урахуванням демографічних прогнозів, що визначалися до повномасштабної агресії росії, тенденція зазначалася як негативна, коли на 2 осіб працездатного віку припадає більше однієї особи непрацездатного віку (531 у 2030 р та 721 у 2050 р.) [6, с.11].

Європейська інтеграція України забезпечує імплементацію норм європейського в національне право. Серед цілей, що спрямовані на людський розвиток і залишаються актуальними є такі: розумне зростання (Smart Growth), що має забезпечити доступність фінансування та інвестицій в НДДКР та інновації; інклюзивне зростання (Inclusive Growth), яке спрямовано на модернізацію ринків праці, підвищення мобільності працездатного населення, створення нових робочих місць, що в сукупності частково забезпечить вирішення питань боротьби з бідністю та залучення громадян до суспільної активності. Європейська рада визначила Стратегічний порядок денний на 2019-2024 роки, спрямований на подолання викликів, сформованих під впливом глобальних змін, де серед чотирьох головних пріоритетів є захист громадян і свобод, побудова кліматично нейтральної, зеленої, справедливої та соціальної Європи. Досягнення цих пріоритетів передбачає дотримання загальних демократичних цінностей європейської суспільної моделі, що базуються на засадах свободи, безпеки та процвітання, цілісності національних кордонів, ефективної міграційної політики, інклюзивності та стійкості в умовах технологічних еволюційних та глобалізаційних змін, дотримання соціальної справедливості та соціальних прав, формування рівних прав та можливостей, що має стати економічним активом, формувати належний соціальний захист, інклюзивні ринки праці, забезпечувати збереження європейського способу життя, високого рівня захисту споживачів і стандартів харчування, доступність медичної допомоги, тощо [5, с. 3, 5].

Підтримка європейської інтеграції України та боротьби проти російського агресора крім схвального рішення щодо надання статусу в ЄС та на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, було прийнято Стратегію комунікації з питань європейської інтеграції України на період до 2026 року. Важливим фактором, що позитивно вплине на різні аспекти відновлення людського капіталу нашої країни є підтримка комунікаційних платформ щодо співпраці державних органів, установ та організацій із представниками бізнесу, громадських об'єднань, юридичних осіб, що провадять діяльність у сферах освіти та науки, культури та інших галузях [7; 8]. Зазначене у сукупності не лише покращує можливості залучення України до фінансових програм з підтримки євроінтеграційних змін і реформ, але й відкриває доступ до європейських освітніх проектів і грантових програм, що сприяє покращенню якості освіти, науки та людського капіталу країни [9].

Розглядаючи дане питання крізь призму глобальних індикаторів варто враховувати Індекс людського розвитку (ІЛР, Human Development Index, HDI), як результативний показник оцінювання довгострокового прогресу крізь призму критеріїв: тривале та здорове життя, доступ до знань та гідний рівень життя [10]. Програма розвитку ООН (ПРООН) з 1990 року публікує звіти про стан людського розвитку. Розвиток науки, інтернет-технологій дозволяє стимулювати поширення даних про проекти, що реалізуються ПРООН у більше, ніж 170 країнах світу, зокрема в Україні. На даний час у нас реалізується 27 проектів із загальним бюджетом 197,60 млн дол США, що фінансуються 27 країнами-донорами, фактичні витрати за проектами дорівнюють 165,86 млн. дол США. Найбільшим донором (обсяги фінансування визначено на рівні 174,8 млн. дол США) та отримувачем коштів (147 млн. дол США) за цими проектами, що реалізуються в Україні є наша держава [11].

Аналіз загальносвітової тенденції щодо динаміки ІЛР, свідчить про певний взаємозв'язок із фінансово-економічною стабільністю розвитку країн. За період 1991-2021 рр. зниження ІЛР мало місце у 1991-1992 роках -23 та 24 відсотки країн світу підпали під його скорочення, у 2009 р. - на 20 відсотків країн світу поширилося зниження даного індексу, у 2020 р. (в умовах пандемії COVID-19) індекс ІЛР понизився у майже 87 відсотків країн світу та у 2021 р. негативна тенденція ще мала місце у 51 відсотка країн. За даними ПРООН падіння ІЛР, спричинене пандемією COVID-19, спостерігалося і в наступному 2021 р. як в країнах із дуже високим показником ІЛР (33,3% країн), так і в країнах з високим (61,2%) та низьким і середнім показником ІЛР (59,2% країн в цій групі) [12; 13].

Світовий банк при цьому відмічає, що після пандемії COVID-19 за період більше ніж 20 років прослідковується зростання глобальної бідності, які супроводжуються високою інфляцією, обмеженістю ринку праці, відсутністю продовольчої безпеки, тощо. Зростання бідності негативно впливає на людський капітал у довгостроковому періоді.

Погіршення глобальних та регіональних проблем викликано наслідками російської агресії в Україні та світі. Незважаючи на те, що Світовий банк надає підтримку для подолання та пом'якшення гуманітарних та економічних наслідків війни шляхом виділення власних коштів та ресурсів багатосторонніх джерел фінансування у вигляді грантів, гарантій, тощо, але наслідки війни негативно впливають на загальносвітові процеси: міжнародну торгівлю, виробництво, споживання, ціни на продовольчі товари, енергоресурси тощо [14, С. 10-11, 47].

Україна відноситься до країн із високим рівнем ІЛР та у 2021 р. займала 77 позицію. Протягом 2016-2021 років мала місце загальна тенденція до його зростання з 0,743 у 2016 р. до 0,774 у 2021 р., хоча у 2021 р. показник скоротився на 0,003 у порівнянні з 2020 р. [6, с.11; 13]. На його зростання значний вплив справляв високий рівень освіти населення. Варто враховувати, що досягнення стабільних та високих показників по країні в розрізі зазначених критеріїв свідчить про довготривале фінансування відповідних пріоритетів та державних програм, про формування та реалізацію відповідної державної фінансової та соціальної політики. Наприклад, система освіти в Україні включає дошкільну, загальну середню, позашкільну, професійно-технічну, вищу, післядипломну освіту, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту [15].

В умовах фінансово-економічної нестабільності, рецесій різного походження, військових дій найбільш надійним джерелом фінансування державних потреб та відновлення є державні фонди фінансових ресурсів. Приклад України свідчить, що в умовах повномасштабної агресії росії, приватний бізнес і населення опиняються в умовах критичної невизначеності, їх ресурсний потенціал скорочується, ділова активність мінімізується. Держава, як представник суспільних інтересів, через урядові та законотворчі дії має забезпечити оптимізацію фінансово-кредитних потоків для утримання стабільності банківської, фінансово-кредитної, у тому числі бюджетної систем. Це дозволяє фінансувати невідкладні дії не лише щодо обороноздатності країни, але й щодо забезпечення соціальних та гуманітарних потреб населення. Бюджетне фінансування стає головним джерелом фінансування першочергових суспільних потреб, зокрема пов'язаних із відтворенням людського капіталу.

Негативно вплинула військова агресія росії на людський розвиток і в частині фінансування освіти й науки в Україні. Необхідність фінансування обороноздатності країни та наповнення резервного фонду Уряду країни змусило внести зміни до бюджету країни в частині скорочення окремих статей видатків. Так видатки загального фонду Державного бюджету України у 2022 р. с частині фінансування людського капіталу скоротили близько 48845,8 млн. грн., зокрема в галузі освіти й науки на понад 14 млрд гривень, у тому числі Міністерству освіти і науки України - на 3 916,43 млн. грн., на охорону здоров'я -588,66 млн. грн., на заходи соціальної політики - 32 151,57 млн. грн.[16].

Одночасно держава, як міжнародний суб'єкт права, є учасником міжнародних організацій, об'єднань, що дозволяє залучати ресурси із зовнішніх офіційних джерел, від урядів інших країн, міжнародних благодійних фондів, що частково вирішує питання фінансування соціально-гуманітарних проблем громадян як в середині країни, так і українських біженців за кордоном.

Надзвичайно негативний вплив на людський капітал України мають інші складові прояву російської агресії. Так, міжнародні організації, зокрема Моніторингова місія ООН з прав людини, відмічає, що загальна кількість людських жертв протягом середини квітня 2014 - 15 жовтня 2016 р становила 32 252 особи, включаючи 9688 вбитих; зростання чисельності внутрішньо переміщених осіб (якщо станом на серпень 2017 р. зафіксовано 1 586 439 осіб, то станом на січень 2023 року ООН зафіксувала 5,4 мільйона осіб внутрішньо переміщених осіб, 8,2 млн біженців до країн Європи та 17,6 мільйона людей потребували гуманітарної допомоги) [6, С.11-12 ]. Реальні дані щодо негативного впливу та наслідків російької агресії можна буде отримати лише після перемоги України, оскільки повних даних про загиблих, викрадених, насильно вивезених українських громадян на даний час немає. Війна ще не завершилася, а росія-терорист постійно здійснює геноцид українського народу, злочини проти людяності, що впливають як безпосередньо, так і опосередковано на всю світову спільноту, про що ми зазначали вище.

Висновки

В умовах глобалізаційних трансформацій питання розвитку людського капіталу та нарощування людського потенціалу є надзвичайно важливими як для окремих країн, так і для світової спільноти. Враховуючи посилення інтеграційних та партнерських взаємозв'язків відбувається формування спільних політик та підходів до забезпечення людського розвитку на міжнародному рівні. Проведене дослідження тенденцій показників світового та національного індексу людського розвитку свідчить про існування значних їх взаємовпливів, про важливість нарощування людського потенціалу для забезпечення економічного розвитку. Світовий розвиток на довгостроковій основі пов'язаний із необхідністю вирішення питань, що формують засади розвитку людського капіталу. Вагому роль в цьому відіграють безпекові питання, про що свідчить досвід України в боротьбі за національну незалежність, цілісність проти російського агресора.

Список використаних джерел

1. Кучер Г.В. Державні фінансові ресурси: монографія. Київ: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2018. 608 с. URL: https://knute.edu.ua/file/MjIxNw==/128a3d3e5284d3be2fb2604f 9a67f543.pdf

2. Козарезенко Л. В. Фінансова політика розвитку людського потенціалу: монографія. Київ: Центр учбової літератури, 2016. 412 с.

3. Global Goals for Sustainable Development. UN. URL: https://www.un.org/sustainabledevelopment/ Цілі третього тисячоліття

4. USAID. ADS 401 - USAID's Human Capital Framework.

18 р. URL: https://www.usaid.gov/sites/default/ files/2022-05/401.pdf

5. A new Strategic Agenda 2019-2024. European Council. URL: https://www.consilium.europa.eu/en/eu-strategic-agenda- 2019-2024/

6. Рамкова програма партнерства між урядом України та Організацією Об'єднаних Націй на 2018-2022 роки. URL: https://ukraine.un.org/en/download/14053/49416

7. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#Text

8. Стратегія комунікації з питань європейської інтеграції України до 2026 року: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1155-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1155-2022-%D1%80#Text

9. Erasmus+. Programme Guide. Version 1 (2023): 23-112022. URL: https://erasmus-plus.ec.europa.eu/document/erasmus- programme-guide-2023-version-1

10. Звіти про людський розвиток. URL:https://hdr.undp.org/ data-center/documentation-and-downloads

11. ПРООН в У країні. Фінансування та виконання бюджету. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/funding-and-delivery

12. Human Development Reports. UNDP. URL: https://hdr.undp.org/?_gl=1*1 xnm 8ub*_ga *NDYyNDc4Nj Q3Lj E2ODU3 OTQ4MDk.*_ga_3W7LPK0WP 1*MTY4NTc5NDgwO S4xLjEuMTY4NTc5NDk0Ny42MC4wLjA.

13. UNDP (United Nations Development Programme). 2022. Human Development Report 2021-22: Uncertain Times, Unsettled Lives: Shaping our Future in a Transforming World. New York. URL: https://hdr.undp.org/ content/human-development-report-2021-22

14. Annual Report 2022. Helping Countries Adapt to a Changing World. World Bank. URL: https://www.worldbank.org/ en/about/annual-report#anchor-annual

15. Національна система освіти в Україні. Офіційний сайт. URL: https://ukrlawcouncil.org/naczionalna-systema-osvity/

16. Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету: Постанова Кабінету Міністрів України № 401 від 01.04.2022 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/401-2022-%D0%BF#Text

17. Ukraine - Complex Emergency. USAID. May 19, 2023. URL: https://www.usaid.gov/humanitarian-assistance/ukraine

Размещено на Allbest.ru