Продовольча безпека: теоретико-методологічні основи та місце в системі національної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru

Продовольча безпека: теоретико-методологічні основи та місце в системі національної безпеки

Food security: theoretical and methodological foundations and place in the national security system

Крилов Д. В.

Доктор економічних наук, доцент, Заслужений економіст України, професор кафедри фінансів, банківської справи та страхування, Запорізький національний університет, м. Запоріжжя, Україна

Denys Krylov

Doctor of Economic Sciences, Associate Professor, Professor of the Department of Finance, Banking and Insurance, Zaporizhzhia National University, Zaporizhzhia, Ukraine

У статті з'ясовано, що національну безпеку країни формує три основні складові: політична, економічна та військова безпека. У свою чергу, економічна безпека є комплексною системою, до якої входить продовольча безпека, яку було виділено у самостійний компонент у 70-тих роках ХХ ст. внаслідок поширення глобальної економічної кризи. У ході дослідження виділено чотири ключові бачення трактування продовольчої безпеки, а саме як стан системи, як рівень доступу, як механізм забезпечення та як ієрархічний рівень. Визначено головну мету продовольчої безпеки, що полягає захисті життєво важливих інтересів людини та суспільства від внутрішніх та зовнішніх загроз, а також забезпечення безперервного постачання необхідної кількості та якості продуктів харчування. Основні загрози продовольчої безпеки поділено на фактори прямого (економічні кризи, війські дії, природні катаклізми) та непрямого впливу (зростання кількості населення, зміна клімату, зменшення обсягів сільськогосподарського виробництва). Тип статті - емпірична. Ключові слова: населення; національна безпека; національна економіка; продовольча безпека; продукти харчування. продовольча безпека національна

The article found out that the country's national security is formed by three main components: political, economic and military security. In turn, economic security is a complex system that includes food security, which was separated into an independent component in the 1970s. due to the spread of the global economic crisis. However, despite long-term studies, there is currently no single approach to understanding the essence of food security, so we propose to highlight four key visions of its interpretation, namely as a system state, as an access level, as a provisioning mechanism, and as a hierarchical level. The main goal of food security is determined, which consists in protecting the vital interests of man and society from internal and external threats, as well as ensuring the continuous supply of the necessary quantity and quality of food products. Achieving this goal is ensured on the basis of five tasks: 1) guaranteeing stable economic conditions;

implementation of measures to reduce the share of the poor population; 3) ensuring the effective development of the agricultural industry and the availability of its products; 4) establishment of export-import operations; 5) expansion of national food production capacities. Among the main threats to food security, the factors of direct (economic crises, military operations, natural disasters) and indirect effects (population growth, climate change, decrease in agricultural production, etc.) are highlighted. The type of article is empirical. Key words: population; national security; national economy; food security; food products.

Вступ

Питання забезпечення населення необхідною кількістю та визначеною якістю продуктами харчування завжди зберігає свою актуальність. Протягом багатьох століть суспільство постійно зіштовхується з дефіцитом наявного продовольства й враховуючи встановлену тенденцію до збільшення кількості населення вирішити його стає дедалі важче. Відповідно можна твердити, що однією з найважливіших проблем сучасності є належне забезпечення продовольчої безпеки. Значимість останньої суттєво загострюється в умовах українського сьогодення, що, у першу чергу, обумовлено наслідками розгортання пов- номасштабних воєнних дій, які привели до анексії значної території, зниження обсягів сільського господарства, відтоку великої кількості працівників з агропромислового комплексу тощо. В таких умовах назрілим стає питання більш комплексного та цілісного розкриття теоретико-методо- логічних основ продовольчої безпеки, що дозволить не тільки окреслити шляхи гарантування її задовільного рівня, але й створити підґрунтя для економічного зростання країни.

Огляд літератури

Проблема продовольчої безпеки не є новою для економічної науки, адже її концептуальні основи мають глибоке історичне коріння. Так, окремі її аспекти були закладені ще у працях Платона, Марка Катона, Ф. Кене, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, Дж. М. Кейнса, Н. Кондратьєва та інших. У вітчизняному науковому просторі продовольча безпека досить широко вивчається, що обумовлено її значущістю. Серед інших ми виділяємо розробки Колісник Г М. [3], Лушпаєва С. О. [4], Рюміка І. І. [7], у яких розкриті окремі теоретичні питання продовольчої безпеки. У працях Манзій І. Б. [5], Мостової А. Д. [6], Шойко В. А. [8] особливу увагу приділено визначенню загроз продовольчій безпеці. Вивчення продовольчої безпеки у структурі регіонального управління здійснено Іртищевою І. О. [1], Рогатіною Л. П. [1], Шапошниковим К. С. [1]. Проте, злободенність та складність продовольчої безпеки, яка обумовлена динамічністю й непростими умовами господарювання, потребують поглиблення наукових досліджень у площині визначення її місця в системі національної безпеки та цілісного розкриття теоретичних аспектів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ

Метою статті є уточнення місця продовольчої безпеки та її теоретико-методологічних засад, що дозволить створити підґрунтя для побудови збалансованого управління продовольчою безпекою на різних рівнях. Відповідно основні завдання дослідження полягають у визначенні складових національної безпеки, розкритті сутності, принципів, стратегічної мети та пріоритетних завдань продовольчої безпеки, а також в окресленні основних загроз, що негативно позначаються на продовольчій безпеці України.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У ході дослідження було використано систему загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, що дозволило комплексно провести теорети- ко-методологічний аналіз продовольчої безпеки. Зокрема, було вживано: 1) метод теоретичного узагальнення та аналогій для розкриття різних підходів до розуміння сутності поняття «продовольча безпека»; 2) аналіз і синтез для визначення ключових принципів продовольчої безпеки; 3) системний підхід та системний аналіз, що дозволило охарактеризувати продовольчу безпеку як цілісну систему, що виступає складовою системи вищого порядку; 4) метод систематизації та класифікації для виділення основних загроз, що позначаються на стані продовольчої безпеки. Інформаційною базою дослідження виступили періодичні та монографічні наукові праці вітчизняних авторів, в яких розкриваються різні аспекти щодо національної та продовольчої безпеки.

Результати

Однією з якісних ознак розвитку суспільства є забезпечення безпеки в цілому та продовольчої безпеки як її компоненти, зміст якої постійно ускладнюється, адже залежить від багатьох динамічних факторів. Саме тому продовольчу безпеку варто визначити як важливу складову соціально-економічного розвитку країни та невід'ємний атрибут національної безпеки. Національна безпека будь-якої країни спрямована на забезпечення захищеності життєдіяльності людини та ефективного функціонування держави, що дозволить досягти сталого розвитку в довгостроковій перспективі.

Наразі не існує загальноприйнятого підходу до виділення складових національної безпеки. Одні науковці в межах національної безпеки виділяють цілий комплекс складових, а саме політичну, економічну, соціальну, продовольчу, екологічну, демографічну, інформаційну, духовно-етичну, воєнну та екологічну, кожна з яких має особливе значення та відповідає за окремі сфери функціонування людини та суспільства. Ми поділяємо іншу позицію, за якою національну безпеку формує три основні блоки - політична безпека, економічна безпека та військова безпека. У свою чергу, до складу економічної безпеки зараховуємо енергетичну безпеку, фінансову безпеку, сировино-ресурсну безпеку, інноваційно-технологічну безпеку, зовнішньоекономічну безпеку, соціальну безпеку та продовольчу безпеку. На нашу думку, таке ранжування дозволяє більш цілісно прослідкувати вплив одного виду чи підвиду безпеки на інші.

Внаслідок критичного переосмислення шляхів забезпечення безпеки суспільства й враховуючи глобальну продовольчу кризу 70-тих років ХХ ст. продовольчу безпеку було виділено як окрему складову в межах економічної безпеки, від якої залежить стан розвитку людини та держави. Отже, продовольча безпека є багатовимірним явищем, що суттєво ускладнює її розуміння й припускає існування різних підходів до трактування, серед яких ми виділяємо такі: 1) як стан системи, що розглядається з двох позицій: або економіки в цілому, або продовольчого ринку зокрема; 2) як рівень доступу, що може передбачати фізичний, економічний або соціальний доступ до достатньої кількості екологічно чистих продуктів; 3) як механізм забезпечення, що гарантується державою або на основі самозабезпечення; 4) як ієрархічний рівень, тобто досягнення відповідного рівня продовольчої безпеки на глобальному, національному, регіональному рівні або на рівні окремого домогосподарства чи індивіда.

У більшості випадків, існуючі визначення продовольчої безпеки, спрямовані на поєднання декількох окреслених ознак, що свідчить про намагання здійснювати комплексні дослідження даної проблематики. На нашу думку, найбільш цілісними є трактування продовольчої безпеки, що представляють С. Лушпаєв, за яким продовольча безпека - це «стан розвитку суспільних відносин, за якого сукупність правових, соціально-політичних, економічних, науково-технічних, організаційних, інформаційних та інших заходів, спрямованих на забезпечення фізичної та економічної доступності населення до продуктів харчування є безпечними для життя та здоров'я, а також сприяють запобіганню та подоланню надзвичайних продовольчих ситуацій» [4] та О. Кочетков, а саме продовольча безпека - це «стан продовольчого ринку країни (групи країн або світового ринку), що забезпечує гарантований доступ населення планети, країни або конкретного регіону до продовольства у будь-який час і обсягах, що є необхідними для продовження активного та здорового способу життя» [2].

Незважаючи на різні підходи ро розуміння сутності продовольчої безпеки, спільним є виділення її основної мети, що полягає у захисті життєво важливих інтересів людини та суспільства від внутрішніх та зовнішніх загроз, а також забезпечення безперервного постачання необхідної кількості та якості продуктів харчування. Відповідно досягнення такої мети можливе на основі розв'язання наступних задач продовольчої безпеки: гарантування стабільних економічних умов; реалізація заходів щодо зменшення частки бідного населення, що можна досягти на основі формування раціональної системи зайнятості та адресної соціальної політики; забезпечення ефективного розвитку аграрної промисловості та доступності її товарів; налагодження експортно-імпортних операцій; розширення національних потужностей продовольчого виробництва

Продовольча безпека ґрунтується на певних принципах, що дозволяють їй виконувати окреслені завдання. Основні принципи продовольчої безпеки представлено в таблиці 1.

Таблиця 1

Принципи продовольчої безпеки

Джерело: систематизовано автором на основі [9]

Продовольча безпека в сучасному світі відчуває на собі дію багатьох факторів, що можуть привести до негативних наслідків. Рівень продовольчої безпеки знижується в результаті впливу загроз, до яких зараховують будь-які негативні фактори внутрішнього та зовнішнього середовища. Ми пропонуємо усі загрози продовольчої безпеки поділяти на дві великі групи: фактори прямого та опосередкованого впливу, які представлено на рис. 1.

Серед інших загроз, що притаманні для сучасної України й негативно позначаються на продовольчій безпеці, виділяємо:

скорочення посівних площ і зменшення обсягів виробництва продуктів харчування, внаслідок поширення активних воєнний дій, що привели до анексії території, мінування сільськогосподарських угідь та руйнації об'єктів інфраструктури АПК;

переважання у споживчому кошику населення продуктів харчування низької якості й наявність значних розбіжностей у складі продуктового кошику представників різних соціальних груп;

незбалансованість харчування між продуктами тваринного та рослинного походження;

висока питома вага витрат на продукти харчування у структурі споживчих витрат до- могосподарств, а також збереження тенденції до перевищення темпів зростання споживчих цін у порівнянні з доходами населення. Така тенденція негативно позначається не тільки на продовольчій безпеці, але й на функціонуванні окремого домогосподарства та країни в цілому, оскільки «рівень та структура споживання населення є одними з важливих індикаторів соціально-економічного розвитку» [10, с. 49];

низький рівень стандартів безпечності та якості продуктів харчування;

переважання сировинного характеру експорту сільськогосподарської продукції, що не по- зволяє розвивати вітчизняний агропродовольчий комплекс й як наслідок збільшення імпортних продовольчих товарів на внутрішньому ринку;

нестабільність аграрного виробництва через виснаження його природного потенціалу та залежність від природних катаклізмів;

структурна деформація агропродовольчого комплексу та значна його залежність від кон'юнктури світових ринків;

обмеженість інвестиційних ресурсів, що унеможливлює оновлення основних засобів та активізацію інноваційної активності в цій сфері.

Наявність цілого комплексу загроз, що позначаються на продовольчій безпеці, викликає необхідність державного регулювання, яке дозволить підтримувати необхідний її рівень. Управління продовольчою безпекою передбачає забезпечення процесу безперервного державного впливу, що досягається на основі «використання інструментів світового досвіду, серед яких кредитування, субсидування, страхування та інші» [3, с. 75].

Рис. 1. Основні загрози продовольчої безпеки

Джерело: систематизовано автором на основі [5, 6, 8]

Отже, в межах продовольчої безпеки гарантується в незалежності від мінливих умов забезпечення економічної та фізичної доступності основних продуктів харчування в необхідних обсягах, якості та асортименті, що дозволить задовільнити потреби населення й сприяти розвитку, трудовій діяльності та здоров'ю кожної людини. Продовольча безпека є складовою національної безпеки України, що, у свою чергу, є єдиною системою, взаємопов'язані складові якої забезпечують її цілісність та безпеку українського народу. Саме тому важливим напрямом діяльності держави має бути реалізація заходів щодо зміцнення продовольчої безпеки країни, з цією метою доцільно проводити активну аграрну політику, спрямовану на подолання кризових явищ та їх усунення у майбутньому, а також забезпечення ефективного функціонування АПК. Важливим завданням, особливо враховуючи вітчизняне сьогодення, що обумовлено наслідками воєнних дій, має стати формування продовольчих запасів та резервних фондів на випадок надзвичайних ситуацій.

Дискусія

Проведення наукового пошуку у напрямі продовольчої безпеки не викликає сумнівів, адже розв'язання її наявних проблем дозволяє забезпечити населення необхідними продуктами харчування при умові збереження й покращення оточуючого середовища. У представленому аналізі зроблено спробу комплексно відобразити теоретико-методо- логічні аспекти продовольчої безпеки як важливої складової національної безпеки країни. Вважаємо, що пріоритетним для подальшого дослідження залишаються питання щодо управління продовольчою безпекою, особливо з боку держави, адже запровадження виважених шляхів, спрямованих на усунення існуючих загроз є необхідним кроком у реалізації основних завдань продовольчої безпеки.

Висновки

Таким чином, продовольча безпека є однією з найголовніших складових економічної безпеки, а від так і національної безпеки держави. її головне призначення полягає у належному забезпеченні населення країни необхідними продуктами харчування, що дозволить продовжувати активний та здоровий спосіб життя. Вирішення проблем, що перешкоджають забезпеченню продовольчої безпеки, має стати одним з пріоритетних завдань сучасності, що повинно розглядатися як на загальнодержавному рівні, так і регіональному. Адже відмінності у виробничо-економічному потенціалі та природно-кліматичних умовах приводять до нерівномірного соціально-економічного розвитку й різного рівня забезпечення продовольчої безпеки.

Бібліографічний список

Irtychsheva, I., Shaposhnikov, K. & Rogatina, L. (2018). Food security in the structure of regional management of economic development: European experience and Ukrainian reality. In M.M. Nowak & P. Dziekanski, Wybrane problemy zarz^dzania i ekonomii. Collective monograph. (69-77). Poland : WSBiP.

Kochetkov, O.V. (2002). Formuvannia systemy pokaznykiv prodovolchoi bezpeky Ukrainy. [Formation of the system of food safety indicators of Ukraine]. Ekonomika APK - Economy of agro-industrial complex, № 9, 142-158 [in Ukrainian].

Kolisnyk, H.M. (2015). Prodovolcha bezpeka Ukrainy ta osoblyvosti yii rozvytku. [Food security of Ukraine and peculiarities of its development]. Sotsialno-ekonomichni problemy suchasnoho periodu Ukrainy - Socio-economic problems of the modern period of Ukraine, Vol. 5, 72-76. Retrieved from https://ird.gov.ua/sep/sep20155(115)/ sep20155(115)_072_KolisnykHM.pdf [in Ukrainian].

Lushpaiev, S.O. (2011). Deiaki aspekty poniattia prodovolchoi bezpeky Ukrainy. [Some aspects of the concept of food security of Ukraine]. Chasopys Kyivskoho universytetu prava - Journal of the Kyiv University of Law, Vol. 2, 211-214 [in Ukrainian].

Manzii, I.B. (2008). Prodovolcha bezpeka: struktura, pryntsypy, realnist zahroz. [Food safety: structure, principles, reality of threats]. Visnyk Sumskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu - Bulletin of the Sumy National Agrarian University, Vol. 8/1 (31), 27-31 [in Ukrainian].

Mostova, A.D. (2019). Zahrozy prodovolchii bezpetsi derzhavy. [Threats to the food security of the state]. Skhidna Yevropa: ekonomika, biznes ta upravlinnia - Eastern Europe: Economy, Business and Management, Vol. 4 (21), 100-107. Retrieved from http://www.easterneurope-ebm.in.ua/journal/21_2019/18.pdf [in Ukrainian].

Rumyk, I.I. (2020). Prodovolcha bezpeka derzhavy. pytannia teorii, metodolohii, praktyky: monohrafiia. [Food security of the state: issues of theory, methodology, practice: monograph]. Kyiv : «KROK» University of Economics and Law [in Ukrainian].

Shoiko, V.A. (2018). Zovnishni ta vnutrishni zahrozy prodovolchoi bezpeky na derzhavnomu rivni. [External and internal threats to food security at the state level]. Efektyvna ekonomika - Efficient economy, Vol. 1. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/1_2018/76.pdf [in Ukrainian].

Skydan, O.V. (2010). Prodovolcha bezpeka yak priorytet ahrarnoi polityky: problemy instytutsionalizatsii. [Food security as a priority of agrarian policy: problems of institutionalization]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, Vol. 7. Retrieved from http://www.dy.nayka.com. ua/?op=1&z=154 [in Ukrainian].

Stankevych, Yu.Yu. (2014). Kharakterystyka spozhyvchoi povedinky vitchyznianykh domohospodarstv. [Characteristics of consumer behavior of domestic households]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky - Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Economic Sciences, Vol. 7, №. 1,49 - 52 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru