Вимушена міграція під час війни: вплив на конкурентоспроможність економіки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра аналітичної економії та міжнародної економіки

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вимушена міграція під час війни: вплив на конкурентоспроможність економіки України

Федик Мар'яна Володимирівна,

кандидат економічних наук, доцент



Анотація

Стаття присвячена аналізу впливу війни на міграційні процеси та їх наслідки для економічної ситуації України. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розуміння взаємозв'язку між війною та масовою міграцією, а також його впливу на конкурентоспроможність економіки України. Аналіз цих аспектів допоможе визначити стратегії та заходи, спрямовані на вирішення викликів, що виникають у зв'язку з вимушеною міграцією під час війни, підвищення стійкості та ефективності економічної системи країни.

Мета статті - розробити рекомендації щодо підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів. Для досягнення мети в процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено поняття «міграція» та основні фактори міграційного процесу; досліджено етапи міграційного процесу в Україні; проаналізовано вплив повномасштабної війни на внутрішню та зовнішню міграцію; виокремлено демографічні зміни, спричинені вимушеною міграцією, а також вплив, який вони мають на конкурентоспроможність економіки; розроблено рекомендації, спрямовані на підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів. Методологія. В процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, асоціації та аналогії.

За результатами дослідження встановлено, що військові дії, які тривають в Україні, призвели до радикальних змін у міграційній динаміці: війна спричинила примусове переміщення населення та значний приріст біженців. Ці динамічні зрушення негативно позначилися на демографічному ландшафті країни. Демографічні зміни, спричинені вимушеною міграцією, суттєво вразили конкурентоспроможність економіки, а саме: погіршили інвестиційний клімат, збільшили фіскальне навантаження, сповільнили темпи зростання ВВП, спричинили кризу на ринку праці, а також створили додатковий тиск на системи охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів неможливе без стратегічної імміграційної політики, розвитку вітчизняної робочої сили, покращення соціальних послуг, стимулювання зростання кількості населення, економічної диверсифікації, міжнародної співпраці, організації кампаній з інформування громадськості.

Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування отриманих результатів урядом для розробки та впровадження комплексу заходів, спрямованих на поліпшення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів.

Ключові слова: міграція, війна, ринок праці, людський капітал, конкурентоспроможність, національна економіка.



Fedyk Mariana Volodymyrivna PhD in Economics, Associate Professor at the Department of Analitical and International Economics, Ivan Franko National University of Lviv

FORCED MIGRATION DURING THE WAR: IMPACT ON THE COMPETITIVENESS OF THE UKRAINIAN ECONOMY

Abstract

The article analyzes the impact of war on migration processes and their consequences for the economic situation in Ukraine. The relevance of the study is stipulated by the need to understand the relationship between war and mass migration, as well as its impact on the competitiveness of the Ukrainian economy. An analysis of these aspects will help to identify strategies and measures aimed at addressing the challenges posed by forced migration during the war, and increasing the resilience and efficiency of the country's economic system.

The purpose of the article is to develop recommendations for improving Ukraine's economic competitiveness in the context of migration and demographic challenges. In order to achieve this goal, the study solved a number of tasks: the concept of «migration» and the main factors of the migration process were defined; the stages of the migration process in Ukraine were studied; the impact of a full- scale war on internal and external migration was analyzed; demographic changes caused by forced migration and the impact they have on the competitiveness of the economy were identified; recommendations aimed at improving Ukraine's economic competitiveness in the context of migration and demographic challenges were developed. The study used general scientific methods of cognition: induction and deduction, analysis and synthesis, association and analogy.

The study found that the ongoing hostilities in Ukraine have led to radical changes in migration dynamics: the war has led to forced displacement and a significant increase in refugees. These dynamic shifts have had a negative impact on the country's demographic landscape. Demographic changes caused by forced migration have significantly affected the competitiveness of the economy, namely: worsened the investment climate, increased the fiscal burden, slowed GDP growth, caused a crisis in the labor market, and put additional pressure on the healthcare and social security systems.

Improving Ukraine's economic competitiveness in the face of migration and demographic challenges is impossible without a strategic immigration policy, development of the domestic workforce, improvement of social services, stimulation of population growth, economic diversification, international cooperation, and organization of public awareness campaigns.

The practical significance of the study lies in the possibility of applying the results obtained by the government to develop and implement a set of measures aimed at improving Ukraine's economic competitiveness in the face of migration and demographic challenges.

Keywords: migration, war, labor market, human capital, competitiveness, national economy.



Вступ

Постановка проблеми. Повномасштабна війна змусила мільйони українців покинути свої домівки в пошуках безпеки всередині країни та поза її межами. Вимушене переміщення глибоко вплинуло на різні аспекти економіки України, створивши суттєві виклики для її конкурентоспроможності.

Значним наслідком вимушеної міграції є виснаження людського капіталу України, зокрема втрати кваліфікованих фахівців та робочої сили. Стрімке зменшення кількості робочих ресурсів суттєво гальмує інновації, продуктивність та загальну конкурентоспроможність промисловості, котра ґрунтується на спеціалізованих знаннях.

Стає помітною значна навантаженість на соціальні служби. Збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб тисне на систему освіти та охорони здоров'я, відволікаючи ресурси від економічного розвитку. Це спричиняє зниження економічної продуктивності, що визначає конкурентоспроможність нації.

Невизначеність, породжена примусовою міграцією, також впливає на інвестиційний клімат. Геополітична нестабільність призводить до зменшення як іноземних прямих інвестицій, так і внутрішніх підприємницьких ініціатив. Втрата населення, особливо молодого контингенту, руйнує систему освіти, впливаючи на здатність країни виховувати конкурентоспроможну та адаптивну робочу силу.

Зазначені виклики ставлять під загрозу економічну конкурентоспроможність України, тому актуальність дослідження цього питання очевидна.

Відновлення та зміцнення національної економіки в умовах вимушеної міграції вимагає глибокого розуміння та розробки ефективних стратегій для подолання цих викликів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Впродовж останніх років була проведена велика кількість досліджень, присвячених міграції, аналізу міграційних процесів в Україні, їх причин та наслідків. Вивченням зазначених питань займалися як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, такі як: Безуглий П. Г. [1], Мочерний С. В. [2], Слюсаревський М. М. та Блинова О. Є. [3], Хомра А. У. [4], Драгунова Т. [5], Ровенчак О. [6], Горбань С. Ф., Біленко О. В. та Трубнік Т. Є.[7], Ігнатова І. [12], Добровольська К. [13], Близнюк Є. [16], Ravenstein E. G. [17], Geist B. [18] та інші. Однак недостатньо дослідженим на сьогоднішній день залишається вплив вимушеної міграції, спричиненої війною, на конкурентоспроможність економіки України.

Мета статті - розробити рекомендації щодо підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів.



Виклад основного матеріалу

Поняття «міграція» охоплює безліч визначень, що відображають різні перспективи та виміри цього багатогранного явища. У широкому розумінні міграція, що походить від латинського migratio («переміщаюся» або «переселяюся»), означає будь-яку форму переміщення або переселення людей [1]. Історично міграція проявляється як широкий та складний процес, що підпорядковується певним закономірностям, часто пов'язаний зі зміною місця проживання. Ці фундаментальні визначення, які широко використовуються дослідниками та офіційною статистикою, складають основу розуміння міграції.

Одне з перших визначень зазначеного поняття належить англійському досліднику Е. Равенштейну. У своїй фундаментальній праці «Закони міграції» він концептуалізував міграцію як безперервний процес, на який впливають чотири основні групи чинників: ті, що діють у початковому місці проживання мігранта, під час переїзду, у місці призначення та індивідуальні чинники [17].

Соціологічний словник визначає міграцію як «географічне переміщення індивідів або груп у межах певного географічного простору» [18]. Економічна енциклопедія описує міграцію як «переміщення людей, етнічних груп або їх складових частин, пов'язане з постійною зміною місця проживання або поверненням до нього» [2].

Слюсаревський М. М. характеризує міграцію як вмотивоване соціальне явище, що випливає з прагнення до задоволення потреб, яке можливе через мобільність людини як у фізичному, так і у віртуальному просторах [3]. Хомра А. У. дає лаконічне тлумачення, визначаючи міграцію населення як «територіальні переміщення населення, пов'язані зі зміною місця проживання» [4].

Драгунова Т. розширює поняття міграції, розуміючи під ним переміщення людей між населеними пунктами, регіонами або країнами. На думку дослідниці, цей процес зумовлений різноманітними факторами (економічними, політичними, етнічними чи релігійними) та пов'язаний зі зміною місця проживання впродовж різних періодів часу [5]. Водночас Ровенчак О. враховує юридичний аспект, розглядаючи міграцію як перетин кордону, який може бути добровільним чи примусовим та передбачає рух особи або групи осіб від місця виїзду до місця в'їзду на законних підставах або без них на певний час або назавжди, що може призвести до зміни постійного місця проживання [6].

Таким чином, міграція, визначена з різних точок зору, являє собою динамічний та складний процес переміщення людей, пов'язаний зі зміною місця проживання та громадянства, мотивований цілою низкою факторів - економічних, соціальних, політичних, етнічних та релігійних. Ці фактори взаємодіють на різних етапах міграційного процесу, формуючи динамічний та комплексний характер явища, який відображає різноманітні аспекти життя і адаптації індивідів та суспільства.

З моменту проголошення незалежності міграційний процес в Україні, зумовлений економічними, політичними та соціальними факторами, відбувався в декілька етапів [7].

* Ранній період після здобуття незалежності (1991-2004). Цей етап характеризується активною внутрішньою міграцією, особливо з сільської місцевості до міст, а також значною кількістю українців, які виїхали за кордон, насамперед до Росії та інших країн СНД. У цей період спостерігалося посилення трудової міграції, оскільки значна частина робочої сили шукала можливості працевлаштування в сусідніх країнах.

* Період інтеграції (2004-2013). Внутрішня міграція збереглась з помітним переміщенням із сільської місцевості до міст. Водночас зросла зовнішня міграція, особливо до Західної Європи, що було зумовлено розширенням Європейського Союзу та запровадженням безвізового режиму для українців. У цей час зросла трудова міграція, оскільки українці шукали роботу в таких країнах, як Польща, Італія, Іспанія та інші члени ЄС. Україна також стала транзитним пунктом для мігрантів з Азії та Африки на шляху до Західної Європи.

* Період окупації (2014-2021). Війна на сході України суттєво змінила міграційні моделі. Інтенсивні бойові дії призвели до значного припливу внутрішньо переміщених осіб (ВПО), адже багато українців покинули окуповані території в Донецькій і Луганській областях. Зросла еміграція, українці шукали притулку в сусідніх країнах, зокрема в Польщі та інших країнах ЄС. Трудова міграція залишалася ключовим фактором, оскільки українці продовжували шукати можливості працевлаштування за кордоном.

* Період війни (24 лютого 2022року - дотепер). Початок російсько- української війни у 2022 році глибоко вплинув на міграцію в Україні. Широкомасштабні військові дії та значні руйнування спричинили масове переміщення українців, які змушені шукати захисту як в інших регіонах держави, так і за її межами.

Повномасштабна війна вплинула не лише на зовнішню, а й на внутрішню міграцію в Україні. Так, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, приблизно 6,3 млн українців наразі проживають за кордоном, що переважно пов'язано з триваючими бойовими діями на території України. Серед них близько 4,2 млн українців опинилися в країнах Європейського Союзу. Приблизно 1,3 млн осіб перебувають у Росії чи Білорусі, а ще близько 400 тис виїхали за межі Європи до інших країн [8]. Як повідомляється в інфляційному звіті Національного банку України за жовтень 2023 року, кількість мігрантів, які повернулися в Україну, виявилася меншою, ніж очікувалося. Навіть попри те, що низка країн оголосила про згортання програм підтримки, значна частина мігрантів не поспішає повертатися в Україну. Основною причиною залишаються високі безпекові ризики [9].

Необхідно зауважити, що через бойові дії українці переїжджають до безпечніших регіонів в центральній та західній частині держави. Так, за останніми даними, в Україні налічується 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб [10].

Отже, військові дії, що тривають в Україні, призвели до глибоких змін у міграційній динаміці: війна спричинила вимушене переміщення населення та збільшення кількості біженців. Це негативно вплинуло на демографічний ландшафт країни. У 2023 році населення України зазнало значного скорочення, орієнтовно сягнувши 36,7 млн осіб (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка численност і населення в Україні 2014-2023 рр., млн. ос.[11; 19]

Примітка: систематизовано автором

У зв'язку з тим, що значну частину переміщеного населення складають молоді люди, загострюється проблема старіння населення. За даними Пенсійного Фонду, станом на кінець 2023 року їх кількість становила 10,5 млн осіб [12].

Демографічні зміни, спричинені вимушеною міграцією, мають виразний негативний вплив на конкурентоспроможність економіки.

Погіршення інвестиційного клімату. Від'їзд кваліфікованих працівників та скорочення приватного споживання створюють менш сприятливе середовище як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвестицій. У 2023 році Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України склав 2,44 бали з 5 (2,48 бали в 2022 році). Згідно з опитуванням, проведеним Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА), більшість керівників компаній-членів Асоціації вважають інвестиційний клімат в Україні несприятливим (рис. 2).

Рис. 2. Оцінка інвестиційного клімату в Україні керівниками компаній-членів ЄБА, % [13]

Примітка: систематизовано автором

міграція війна конкурентоспроможність

Відсутність іноземних інвестицій під час війни загострює економічні проблеми. Вливання іноземного капіталу має вирішальне значення для модернізації, технологічного розвитку та загального підвищення конкурентоспроможності. Сьогоднішня ситуація не лише перешкоджає негайному відновленню економіки, а й обмежує довгострокові перспективи розвитку країни.

Фіскальне навантаження. Відбувається одночасне зниження податкових надходжень та зростання соціальних видатків, особливо на потреби переселенців, що, в свою чергу, створює фіскальні виклики. В 2024 році соціальні видатки державного бюджету складуть 470 млрд гривень, що на 25 млрд гривень більше, ніж у 2023 році [14]. Таке навантаження на державний бюджет обмежує здатність уряду впроваджувати проактивну економічну політику, перешкоджаючи його спроможності стимулювати економічне зростання та інновації.

Уповільнення зростання ВВП (внутрішнього валового продукту). Скорочення робочої сили та старіння населення уповільнюють темпи зростання ВВП. Згідно з прогнозами Світового банку, в 2024 році очікується сповільнення зростання ВВП України до 3,2% [15].

Криза на ринку праці. Вимушена міграція призвела до скорочення кількості кваліфікованих кадрів. Згідно з нещодавнім опитуванням, проведеним компанією Gradus Research серед зовнішніх мігрантів, котрі продовжують перебувати за кордоном, більшість з них до 24 лютого 2022 року займали висококваліфіковані посади в сферах освіти, навчання, інженерії, науки, технологій, економіки, фінансів, продажів та комунікацій. Це свідчить про їх високий рівень кваліфікації [16]. Саме на таких спеціалістів в Україні зберігається високий попит, який не може бути задоволений існуючим людським капіталом.

Навантаження на системи охорони здоров'я та соціального забезпечення. Старіння населення внаслідок вимушеної міграції створює додаткове навантаження на систему охорони здоров'я. Водночас зростаюча кількість пенсіонерів створює навантаження на систему соціального забезпечення, створюючи потенційну довгострокову вразливість у загальній соціальній та економічній структурі.

Для подальшого підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів уряд може розглянути наступні комплексні рекомендації.

Стратегічна імміграційна політика:

* розроблення цілеспрямованої імміграційної політики, орієнтованої на залучення кваліфікованих працівників з-за кордону;

* запровадження прискореної процедури оформлення віз для кваліфікованих фахівців з-за кордону;

* надання підприємствам стимулів для найму та навчання працівників- іммігрантів.

Розвиток вітчизняної робочої сили:

* інвестування на програми освіти та професійної підготовки, особливо в галузях, що стикаються з дефіцитом робочої сили;

* сприяння співпраці між закладами освіти та підприємствами з метою адаптації навчання до поточних потреб ринку;

* створення умов для віддаленої роботи;

* створення привабливих фінансових умов для співробітників.

Покращення соціальних послуг:

* покращення послуг охорони здоров'я та освіти, щоб утримати існуюче населення та залучити іммігрантів, які прагнуть високої якості життя;

* впровадження політики, спрямованої на подолання регіональних відмінностей у соціальних послугах та забезпечення рівних можливостей по всій країні.

Стимулювання зростання кількості населення:

* запровадження заходів для заохочення зростання кількості населення, наприклад, фінансові стимули для подружніх пар, які бажають мати більше дітей;

* посилення підтримки сімей з дітьми через цільові соціальні програми, які б зменшували економічне навантаження на батьків.

Економічна диверсифікація:

* сприяння економічній диверсифікації для зменшення залежності від конкретних секторів та пом'якшення впливу економічних криз;

* заохочення розвитку інноваційних галузей та стартапів за допомогою відповідної політики та стимулів.

Міжнародна співпраця:

* співпраця з міжнародними організаціями з метою отримання доступу до досвіду та ресурсів для впровадження ефективної міграційної та демографічної політики;

* участь в обміні інформацією та кращими практиками з країнами, які стикаються зі схожими викликами.

Кампанії з інформування громадськості:

* організація інформаційних кампаній для інформування громадян про переваги перебування в Україні та внесок у розвиток країни;

* розвіювання хибних уявлень про міграцію та наголошення на позитивних аспектах життя і роботи в Україні.

Отже, негативний вплив вимішеної міграції на конкурентоспроможність економіки України є багатогранним та впливає на різні економічні показники та структури. Однак, застосовуючи цілісний підхід, що поєднує стратегічну імміграційну політику, розвиток внутрішньої робочої сили, покращення соціальних послуг та міжнародну співпрацю, Україна може створити більш стійку та конкурентоспроможну економіку, пом'якшуючи при цьому негативні наслідки міграції та демографічних змін.



Висновки

Війна в Україні призвела до глибоких змін у міграційних процесах, що супроводжуються вимушеним переміщенням населення та значним збільшенням кількості біженців. Ці трансформаційні зміни негативно вплинули на демографічну структуру країни. В свою чергу, демографічні зміни, спричинені вимушеною міграцією, суттєво вплинули на економічну конкурентоспроможність, що проявляється у погіршенні інвестиційного клімату, збільшенні фіскального навантаження, сповільненні темпів зростання ВВП, розгортанні кризи на ринку праці та збільшенні навантаження на системи охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах міграційних та демографічних викликів потребує комплексного підходу. Такий підхід включає формулювання стратегічної імміграційної політики, сприяння розвитку вітчизняної робочої сили, вдосконалення соціальних послуг, стимулювання зростання чисельності населення, ініціювання диверсифікації економіки, посилення міжнародного співробітництва та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній. Практичне значення цього дослідження полягає в пропозиції уряду практичних рекомендацій для розробки та реалізації заходів, котрі будуть спрямовані на підвищення економічної конкурентоспроможності України в умовах складних міграційних та демографічних змін.



Література

1. Безуглий П. Г. Теоретичні засади дослідження міграційних процесів. Політичне життя. 2018. № 1. С. 5-13. DOI 10.31558/2519-2949.2018.1.1

2. Мочерний С. В. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 2. Київ: Видавничий центр «Академія», 2001. 848 с.

3. Слюсаревський М. М., Блинова О. Є. Психологія міграції. Кіровоград: ТОВ «Імекс ЛТД», 2013. 244 с.

4. Хомра А. У. Міграція населення: питання теорії, методики дослідження. Київ: Наук. думка, 1979. 148 с.

5. Драгунова Т. Просторовий аналіз міграційного процесу в м. Києві. Статистика України. 2004. №1. С. 72 - 79.

6. Ровенчак О. Визначення та класифікації міграцій: наближення до операційних понять. Політичний менеджмент. 2006. № 2. С. 127 - 139.

7. Горбань С. Ф., Біленко О. В., Трубнік Т. Є. Вплив міграційних процесів на економіку України. Економіка та суспільство. 2023. Вип. 49. DOI: https://doi.org/10.32782/ 2524-0072/2023-49-26

8. Війна в Україні: стало відомо, скільки населення виїхало за кордон. ТСН. 2023. URL: https://tsn.ua/svit/stalo-vidomo-skilki-ukrayinciv-viyihali-za-kordon-cherez-viynu-2472205.html

9. Інфляційний звіт жовтень 2023 року. НБУ. 2023. URL: https://bank.gov.ua/admin_ uploads/article/IR_2023-Q4.pdf?v=5&fbclid=IwAR3u1TonucpcdBazgCU0slevB6HlNiF0WJnw 02SBbfP1NtL7kJg5re85uIc

10. Верещук розповіла, скільки українців стали внутрішніми переселенцями. Слово і Діло. 2023. URL: https://www.slovoidilo.ua/2023/11/12/novyna/suspilstvo/vereshhuk-rozpovila- skilky-ukrayincziv-staly-vnutrishnimy-pereselencyamy

11. Населення України. Мінфін. 2022. URL: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/ people/2022/

12. Ігнатова І. В Україні скоротилася кількість пенсіонерів: скільки людей отримують пенсії та розміри виплат. Факти. 2023. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/ 20231229- v-ukrayini-skorotylasya-kilkist-pensioneriv-skilky-lyudej-otrymuyut-pensiyi-ta-rozmiry-vyplat/

13. Добровольська К. Інвестиції в Україну: попри війну бізнес-лідери бачать перспективи. 24 Бізнес. 2023. URL: https://24tv.ua/business/investitsiyniy-potentsial-ukrayini- biznes-lideri-otsinyuyut-perspektivi_n2460476

14. Соціальні видатки державного бюджету у 2024 році складуть 470 млрд грн, --Прем'єр-міністр. КМУ. 2024. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/sotsialni-vydatky-

derzhavnoho-biudzhetu-u-2024-rotsi-skladut-470-mlrd-hrn-premier-ministr

15. Світовий банк цього року очікує сповільнення зростання ВВП України до 3,2%. Financial club. 2024. URL: https://finclub.net/ua/news/svitovyi-bank-tsoho-roku-ochikuie- spovilnennia-zrostannia-vvp-ukrainy-do-3-2protsent.html

16. Близнюк Є. Криза на ринку праці: дефіцит рук і робочих місць в Україні. Мінд. 2023. URL: https://mind.ua/openmind/20266095-kriza-na-rinku-praci-deficit-ruk-i-robochih-misc-v-ukrayini

17. Ravenstein E. G. The Laws of Migration. Journal of the Royal Statistical Society.1889. Vol. 52, No. 2. pp. 241-305.

18. Geist B. Sociologicky slovnik. Praha, 1992. 580 p.

19. World Population Dashboard Ukraine. United Nations Population Fund. 2023. URL: https://www.unfpa.org/data/world-population/UA



References

1. Bezuhlyy, P. H. (2018). Teoretychni zasady doslidzhennya mihratsiynykh protsesiv [Theoretical foundations of the study of migration processes]. Politychne zhyttya, 1, 5-13. DOI 10.31558/2519-2949.2018.1.1 [in Ukrainian].

2. Mochernyy, S. V. (2001). Ekonomichna entsyklopediya: U tr'okh tomakh [Economic encyclopedia: In three volumes]. Kyiv: Vydavnychyy tsentr «Akademiya», Т. 2, 848 [in Ukrainian].

3. Slyusarevs'kyy, M. M., Blynova, O. YE. (2013). Psykholohiya mihratsiyi [Psychology of migration]. Kirovohrad: TOV «Imeks LTD», 244 [in Ukrainian].

4. Khomra, A. U. (1979). Mihratsiya naselennya: pytannya teoriyi, metodyky doslidzhennya [Population migration: issues of theory, research methods]. Kyiv: Nauk. dumka, 148 [in Ukrainian].

5. Drahunova, T. (2004). Prostorovyy analiz mihratsiynoho protsesu v m. Kyyevi [Spatial analysis of the migration process in Kyiv]. Statystyka Ukrayiny, 1, 72 - 79 [in Ukrainian].

6. Rovenchak, O. (2006). Vyznachennya ta klasyfikatsiyi mihratsiy: nablyzhennya do operatsiynykh ponyat' [Definition and classification of migrations: approach to operational concepts]. Politychnyy menedzhment, 2, 127 - 139 [in Ukrainian].

7. Horban', S. F., Bilenko, O. V., Trubnik, T. YE. (2023). Vplyv mihratsiynykh protsesiv na ekonomiku Ukrayiny [Impact of migration processes on the economy of Ukraine]. Ekonomika ta suspil'stvo, 49. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2023-49-26 [in Ukrainian].

8. Viyna v Ukrayini stalo vidomo, skil'ky naselennya vyyikhalo za kordon. (2023). [The war in Ukraine became known, how much of the population went abroad]. TSN. Retrieved from: https://tsn.ua/svit/stalo-vidomo-skilki-ukrayinciv-viyihali-za-kordon-cherez-viynu-2472205.html [in Ukrainian].

9. Inflyatsiynyy zvit zhovten' 2023 roku. (2023). [Inflation report for October 2023]. NBU. 2023. Retrieved from: https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/IR_2023-Q4.pdf?v=5&fbclid= IwAR3u1TonucpcdBazgCU0slevB6HlNiF0WJnw02SBbfP1NtL7kJg5re85uIc [in Ukrainian].

10. Vereshchuk rozpovila, skil'ky ukrayintsiv staly vnutrishnimy pereselentsyamy. (2023). [Vereshchuk told how many Ukrainians became internally displaced]. Slovo i Dilo. Retrieved from: https://www.slovoidilo.ua/2023/11/12/novyna/suspilstvo/vereshhuk-rozpovila- skilky-ukrayincziv-staly-vnutrishnimy-pereselencyamy [in Ukrainian].

11. Naselennya Ukrayiny. (2022). [Population of Ukraine]. Minfin. Retrieved from: https://index.minfin.com.ua/ua/reference/people/2022/ [in Ukrainian].

12. Ihnatova, I. (2023). V Ukrayini skorotylasya kil'kist' pensioneriv: skil'ky lyudey otrymuyut' pensiyi ta rozmiry vyplat [The number of pensioners has decreased in Ukraine: how many people receive pensions and the amount of payments]. Fakty. Retrieved from: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20231229-v-ukrayini-skorotylasya-kilkist- pensioneriv-skilky-lyudej-otrymuyut-pensiyi-ta-rozmiry-vyplat/ [in Ukrainian].

13. Dobrovol's'ka, K. (2023). Investytsiyi v Ukrayinu: popry viynu biznes-lidery bachat' perspektyvy [Investments in Ukraine: despite the war, business leaders see prospects]. 24 Biznes. Retrieved from: https://24tv.ua/business/investitsiyniy-potentsial-ukxayini-biznes-lideri-otsinyuyut- perspektivi_n2460476 [in Ukrainian].

14. Sotsial'ni vydatky derzhavnoho byudzhetu u 2024 rotsi skladut' 470 mlrd hrn, -- Prem"yer-ministr. (2024). [Social expenditures of the state budget in 2024 will amount to UAH 470 billion, -- Prime Minister]. KMU. Retrieved from: https://www.kmu.gov.ua/news/sotsialni- vydatky-derzhavnoho-biudzhetu-u-2024-rotsi-skladut-470-mlrd-hrn-premier-ministr [in Ukrainian].

15. Svitovyy bank ts'oho roku ochikuye spovil'nennya zrostannya VVP Ukrayiny do 3,2%. (2024). [The World Bank expects Ukraine's GDP growth to slow to 3.2% this year]. Financial club. Retrieved from: https://finclub.net/ua/news/svitovyi-bank-tsoho-roku-ochikuie- spovilnennia-zrostannia-vvp-ukrainy-do-3-2protsent.html [in Ukrainian].

16. Blyznyuk, YE. (2023). Kryza na rynku pratsi: defitsyt ruk i robochykh mists' v Ukrayini [Crisis on the labor market: shortage of hands and jobs in Ukraine]. Mind. Retrieved from: https://mind.ua/openmind/20266095-kriza-na-rinku-praci-deficit-ruk-i-robochih-misc-v-ukrayini [in Ukrainian].

17. Ravenstein, E. G. (1889). The Laws of Migration. Journal of the Royal Statistical Society, 52, 2, 241-305 [in English].

18. Geist, B. (1992). Sociologicky slovnik. Praha, 580 [in Czech].

19. World Population Dashboard Ukraine. (2023). United Nations Population Fund. Retrieved from: https://www.unfpa.org/data/world-population/UA [in English].

Размещено на Allbest.ru

...