Вплив макросередовища на розвиток вітчизняного малого підприємництва: фінансово-економічний аспект

Размещено на http://allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Вплив макросередовища на розвиток вітчизняного малого підприємництва: фінансово-економічний аспект

Вовчак Ольга Дмитрівна доктор економічних наук, професор,

професор кафедри фінансових технологій та консалтингу,

Кустрин Андрій Богданович здобувач

наукового ступеня доктора філософії,

Анотація

Метою наукової статті є систематизація та оцінка впливу факторів макросередовища на розвиток малого підприємництва в Україні.

Доведено, що поряд із загальними трендами у рамках кожної національної економіки виокремлюється низка унікальних факторів впливу та/або рівень та глибина їх впливу на розвиток малого та середнього підприємництва. регіональний конкуренція підприємництво україна

Простежується висока волатильність кількості суб'єктів малого та мікропідприємництва (особливо для фізичних осіб-підприємців), при цьому має місце асинхронний тренд у зміні їх кількості. Це свідчить про різні фактори впливу на динаміку розвитку малого та мікропідприємництва.

До макрофакторів впливу на фінансово-економічні показники функціонування малого та мікропідприємництва віднесено: кількість діючих суб'єктів підприємництва, чисельність населення, ВВП, обсяги експорту та імпорту, обсяг іноземних інвестицій, рівень безробіття, рівень інфляції, рівень податкового навантаження, мінімальна заробітна плата, монетарна база, облікова ставка та процентні ставки на міжбанківському ринку.

Застосовуючи інструментарій кореляційно-регресійного аналізу обґрунтовано, що найбільш значущими факторами впливу на розвиток малого та мікропідприємництва в Україні є динаміка ВВП, мінімальна заробітна плата, кількість економічно активного населення та валютний курс.

З'ясовано, що галузева структура банківського кредитування у розрізі суб'єктів підприємництва за критерієм їх величини дещо різниться. Так, якщо для середнього та малого бізнесу з позиції участі банків у фінансовому забезпеченні їх діяльності спостерігається галузева спорідненість комерційного інтересу банків України, то у сфері мікропідприємництва банки, окрім сфер торгівлі та сільського господарства, також звертають увагу на сферу наземного і трубопровідного транспорту, а також сферу надання інформаційних послуг

Ключові слова: мале підприємництво, мікропідприємництво, макросередовище, фактори впливу, регресія, банківське кредитування.

Abstract

The influence of the macro-environment on the development of domestic small business: financial and economic aspect

Vovchak Olha Dmytrivna Doctor of Economic Sciences, Professor, Professor of the Department of Financial Technologies and Consulting, Ivan Franko National University of Lviv,

Kustryn Andriy Bohdanovych recipient of the Doctor of Philosophy degree, Ivan Franko National University of Lviv

The purpose of the scientific article is to systematize and assess the impact of macro-environmental factors on the development of small business in Ukraine. It is proved that along with the general trends within each national economy, a number of unique influencing factors and/or the level and depth of their impact on the development of small and medium-sized enterprises are distinguished. High volatility in the number of small and micro-business entities (especially for individual entrepreneurs) is observed, while there is an asynchronous trend in the change in their number. This indicates various factors influencing the dynamics of small and micro-business development.

Macro factors influencing the financial and economic indicators of the functioning of small and micro enterprises include: the number of active business entities, the population, GDP, export and import volumes, the volume of foreign investments, the level of unemployment, the level of inflation, the level of the tax burden, the minimum wage, monetary base, discount rate and interest rates in the interbank market. Using the toolkit of correlation-regression analysis, it is substantiated that the most significant factors influencing the development of small and micro-businesses in Ukraine are GDP dynamics, the minimum wage, the number of economically active population and the exchange rate. It was found that the sectoral structure of bank lending in terms of business entities differs according to the criterion of their size. Thus, if for medium and small businesses, from the standpoint of banks' participation in the financial support of their activities, there is a sectoral kinship of the commercial interest of Ukrainian banks, then in the field of micro-entrepreneurship, in addition to trade and agriculture, banks also pay attention to the field of land and pipeline transport, as well as the field of providing information services

Keywords: small business, micro business, macro environment, influencing factors, regression, bank lending.

Вступ

Постановка проблеми. Науково-практичний погляд на економічне призначення малого підприємництва, яке, як правило, нерозривно розглядається у сукупності з середнім бізнесом, розкривається через такі змістові конотації: 1) явище, яке сприяє створенню нових робочих місць, підвищенню рівня конкурентоспроможності, відновленню економічного розвитку, зростанню валового внутрішнього продукту, а також стимулюванню розвитку конкурентоспроможності та інноваційного потенціалу економіки [1]; 2) дозволяє поглибити продуктову диверсифікованість ринку; формує суттєві передумови економічному відновленню на коротких часових горизонтах та підвищує стійкість економічного розвитку у середньота довгострокових часових періодах [2]; 3) виявляє стійкість до фінансових криз [3] та володіє здатністю абсорбувати робочу силу [4]; 4) переважно тісно пов'язане з конкретними локальними місцевостями та сприяє підвищенню регіональної конкуренції [5]. Підтвердженням практичної значущості цих тез є емпіричні факти. Так, за даними Світового банку 90% всіх бізнесів світу представлені суб'єктами малого (у тому числі мікро-) та середнього підприємництва, які при цьому забезпечують робочими місцями більш, ніж 50% працездатного населення світу. Згідно з офіційною статистикою в країнах з перехідною економікою в середньому суб'єкти малого та середнього підприємництва формують до 40% ВВП [6]. При цьому за даними Європейської економічної комісії ООН в країнах з перехідною економікою внесок суб'єктів малого та середнього підприємництва у формування ВВП коливається від 70% (Албанія, Чорногорія, Молдова) до 6% (Азербайджан). Стосовно України, то її показник становить практично 50%, поступаючись при цьому Вірменії, Боснії та Герцеговині, Грузії, Північній Македонії, Сербії, показник яких становить близько 60%. Такі розриви у вагомості сектору малого та середнього бізнесу для формування національного ВВП суттєво пов'язані з макроекономічним середовищем, а тому актуальним є наукове обґрунтування та оцінка значущості впливу різноманітних факторів макросередовища на динаміку та ефективність розвитку сектору малого та середнього бізнесу. При цьому дослідження впливу факторів макросередовища доцільно здійснювати за диференційованим підходом шляхом урахування видових особливостей малого та середнього підприємництва. Вищезазначене й зумовило вибір теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Варто відмітити, що дослідження впливу макросередовища на розвиток малого та середнього бізнесу не відноситься до новітніх наукових завдань. Водночас, якість, достовірність, а отже і практична значущість таких наукових пошуків безпосередньо залежить від якості та глибини деталізації інформаційної бази.

Стосовно існуючого наукового доробку в рамках обраної тематики, то необхідно відмітити праці Л. Клаппер (L. Klapper), яка особливу увагу приділяє проблематиці формування сприятливого регуляторного середовища для розвитку підприємництва.

Науковець відмічає, що «регуляторні бар'єри для входу у сферу підприємництва, за умови їх ефективного впровадження, є ні сприятливими для зростання кількості суб'єктів підприємництва, ні підвищують їх показники ефективності» [7]. На увагу заслуговує висновок автора, що негативний ефект від обтяжливих регуляторних обмежень, не проявляється у країнах з корупційною економікою. У праці [8] науковець кількісно обґрунтувала значущість впливу окремих параметрів регуляторного середовища (витрати на реєстрацію бізнес-діяльності, кількість реєстраційних процедур, кількість днів для проходження реєстраційних процедур, мінімальні вимоги до капіталу суб'єктів підприємництва) на динаміку та глибину розвитку підприємництва методом регресійного аналізу.

Р. Бекеріс (R. Bekeris) досліджував вплив індикаторів макроекономічного середовища на показники фінансової ефективності суб'єктів малого та середнього бізнесу, оцінюючи такі показники: чисельність населення, кількість суб'єктів підриємницької діяльності, обсяг експорту та імпорту, обсяг іноземних інвестицій, обсяг ВВП, рівень безробіття, індекс інфляції, рівень податкового навантаження, середня заробітна плата. Науковцем доведено, що найсуттєвіший вплив на показники прибутковості суб'єктів малого та середнього бізнесу здійснює процентний канал монетарної економіки, а також безробіття [9]. Своєю чергою, М. Кепел (M. Cepel), Й. Дворски (J. Dvorsky), Е. Грегова (E. Gregova), Й. Врбка (J. Vrbka) до найбільш значущих макроекономічних факторів впливу на малий та середній бізнес відносять монетарну політику, відсоткові ставки на грошовому ринку, систему державного регулювання та підтримки бізнесу [10].

Активізація наукового інтересу до проблематики розвитку суб'єктів малого та середнього підприємництва відбулася у період фінансово-економічної кризи, зумовленої COVID-19. Так, Л. Педауга (L. Pedauga), Ф. Саез (F. Saez), Б. Дельгадо-Маркез (B. Delgado-Marquez) за результатами проведеного дослідження, проведеного на прикладі малого та середнього бізнесу Іспанії, відзначають їх вищий рівень продуктивності та фінансової взаємоув'язаності з національною економікою [11].

Однак цей сектор характеризується низкою ризиків, які зумовлюють вразливість стійкості динаміки зростання малого бізнесу. Так, власники малого бізнесу зіштовхуються з низкою об'єктивних обмежень через брак технологічних можливостей, людських ресурсів, упередженій державній політиці, особливо в країнах, що розвиваються [12].

Згідно з позицією експертів Європейської економічної комісії ООН (UNECE) стримуючі фактори розвитку малого і середнього бізнесу доречно розглядати у розрізі країн різного рівня розвитку. Так, на думку вищезазначеної інституції, перешкоджаючими чинниками для повноцінної реалізації потенціалу малого та середнього бізнесу з точки зору їх внеску в економічне зростання та сталий розвиток у країнах з перехідною економікою є: громіздка нормативна та інституційна база; проблеми з доступом до внутрішнього та зовнішнього ринків; відсутність культури/системи інновацій; складність доступу до фінансових ресурсів і технологій; дефіцит людського капіталу (низький рівень кваліфікації, низька фінансова грамотність серед підприємців малого та середнього бізнесу).

Водночас, важливо відмітити, що поряд із загальними трендами у рамках кожної національної економіки виокремлюється низка унікальних факторів впливу та/або рівень та глибина їх впливу на розвиток малого та середнього підприємництва.

Формулювання цілей статті. Метою цієї наукової статті є систематизація та оцінка впливу факторів макросередовища на розвиток малого підприємництва в Україні.

Виклад основного матеріалу

Мале підприємництво справедливо відноситься до найвпливовіших факторів у забезпеченні фінансової стабільності економіки, у тому числі завдяки його здатності позитивно впливати на вирішення соціально-економічних проблем.

Мале підприємництво є одним із дієвих інструментів зростання обсягів національного виробництва продукції, а також вирішення проблеми зайнятості, забезпечення належного рівня життя і збалансованого соціально-економічного розвитку суспільства.

Варто відмітити, що в Україні протягом 2010-2022 років кількість діючих суб'єктів господарювання зменшилася на 21% (з 2,2 млн од до 1,7 млн од).

При цьому, з огляду на динаміку зайнятих працівників, кількість яких скоротилася на 30% (з 10,7 млн осіб до 7,5 млн осіб), мова йде саме про скорочення, а не про злиття або об'єднання суб'єктів підприємницької діяльності.

Також зауважимо, що частка суб'єктів малого та мікропідприємництва у загальній сукупності діючих суб'єктів господарювання протягом 2010-2022 років становить не менше 99%. Більш детально динаміка кількості суб'єктів господарювання за критерієм їх величини представлена на рис. 1.

Насамперед простежується висока волатильність кількості суб'єктів малого та мікро-підприємництва (особливо для фізичних осіб-підприємців), при цьому має місце асинхронний тренд у зміні їх кількості. Це свідчить про різні фактори впливу на динаміку розвитку малого та мікропідприємництва.

Водночас, економічне значення суб'єкта підприємництва більшою мірою виражається через вплив його функціонування на ринок праці та ринок товарів і послуг.

Рис. 1. Динаміка кількості та структура суб'єктів господарювання у розрізі величини суб'єкт ів підприємницт ва в Україні прот ягом 2010-2022 років Джерело: побудовано авторами на основі даних Державної служби статистики України

У цьому контексті зазначимо, що протягом 2010-2022 років на сферу малого та мікропідприємництва в середньому припадало 47% від загальної кількості зайнятих проти 33% у сфері середнього підприємництва та 21% великого підприємництва (рис. 2а).

Стосовно впливу малого підприємництва на ВВП, то це зокрема виражається через обсяг реалізованої продукції. У середньому за досліджуваний період частка реалізованої продукції у розрізі груп суб'єктів підприємництва становить: для великого підприємництва 37%; середнього 40%; для малого та мікропідприємництва 23% (рис. 2б).

Водночас, важливо закцентувати увагу на тому, що за результатами 2020 року, коли мало місце безпрецедентне «виключення» економіки через COVID-19 малому підприємництву вдалося підвищити власний внесок у загальний обсяг реалізованої продукції до 28% за одночасного зниження ділової активності як суб'єктів як великого, так і середнього підприємництва. Це слугує емпіричним доказом важливості малого підприємництва у забезпеченні фінансової стабільності, особливо у періоди економічної стагнації.

Водночас, подібного тренду не спостерігалося за результатами 2022 року, що на нашу думку, має об'єктивні причини війна має кардинально інший вплив на економічну поведінку суб'єктів підприємництва (особливо малого та мікро-), аніж будьяка фінансово-економічна криза.

Рис. 2. Динаміка кількості та структура суб 'єктів господарювання у розрізі величини суб'єкт ів підприємницт ва в Україні прот ягом 2010-2022 років Джерело: побудовано авторами на основі даних Державної служби статистики України

Все вище зазначене дає підстави стверджувати про суттєвий вплив факторів макросередовища на фінансово-економічні показники функціонування малого та мікропідприємництва. До таких чинників, на нашу думку, доречно віднести: кількість діючих суб'єктів підприємництва, чисельність населення, ВВП, обсяги експорту та імпорту, обсяг іноземних інвестицій, рівень безробіття, рівень інфляції, рівень податкового навантаження, мінімальна заробітна плата, монетарна база, облікова ставка / процентні ставки на міжбанківському ринку. В табл. 1 наведено авторське обґрунтування особливостей впливу зазначених факторів на мале підприємництво.

Таблиця 1

Зміст впливу макроекономічних факторів на діяльність малого підприємництва

Джерело: сформовано авторами.

Застосовуючи методологію кореляційно-регресійного аналізу досліджено причинно-наслідковий зв'язок між розвитком малого бізнесу та станом макросередовища. При цьому кількісним параметром розвитку малого бізнесу обрано показник «Обсяг реалізованої продукції малим та мікропідприємництвом» (У), а як незалежні змінні, які є кількісним відображенням макросередовища обрано такі: ВВП (Хх), кількість економічно активного населення (Х2), індекс фінансового стресу (Х3), валютний курс (Х4), кількість діючих суб'єктів господарювання (Х5), індекс споживчих цін (Х6), мінімальна заробітна плата (Х7). За результатами оцінки їх статистичної значущості за критеріями Стьюдента та Дарбіна-Вотсона обґрунтовано статистичну суттєвість таких незалежних змінних: Хь Х2, Х4, Х7. Також використано такі статистики:

1) коефіцієнт кореляції, як міру щільності зв'язку між залежною та незалежною змінними;

2) коефіцієнт детермінації, як міру залежності варіації залежної змінної від варіації незалежних змінних;

3) F-статистику, яка вимірює відношення варіації, що пояснюється моделлю, до варіації, що не пояснюється моделлю;

4) Значущість F-статистики, яка Вказує на ймовірність того, що виявлені взаємозв'язки могли виникнути випадково; міра того, наскільки статистично значущим є вплив моделі;

5) p-value (Хп), як ймовірність, що нульова гіпотеза (припущення про відсутність зв'язку між змінними) є правдивою.

Таблиця 2

Економіко-математична інтерпретація одержаних однофакторних регресійних залежностей (часовий діапазон 2010-2021 рр)

Джерело: розрахунки автора з використанням EViews.

Отже, за результатами регресійного аналізу обґрунтовано, що найбільш значущими факторами впливу на розвиток малого та мікропідприємництва є динаміка ВВП (Х1) та мінімальна заробітна плата (Х7). Також суттєвий вплив здійснюють кількість економічно активного населення (Х2) та валютний курс (Х4). Вважаємо, що повномасштабне вторгнення росії могло посилити вагомість зазначених факторів, особливо маємо на увазі показник економічно активного населення та валютного курсу, але ймовірно набір значущих факторів залишився незмінним. На нашу думку, результати регресійного аналізу слугують додатковим доказом важливості державної політики, у тому числі її інституційної складової, у забезпеченні передумов розвитку малого та мікропідприємництва.

Також важливо відмітити, що суттєвим чинником впливу на динаміку розвитку малого підприємництва є належний рівень фінансового забезпечення їх діяльності, основними учасниками якого є кредитні установи, насамперед, банки.