Державна підтримка розвитку підприємництва в умовах воєнного стану

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра економічної теорії

Львівський національний університет імені Івана Франка

Державна підтримка розвитку підприємництва в умовах воєнного стану

С.І. Кудин, к. е. н., доцент

Стаття спрямована на виокремлення особливостей державної підтримки сучасних підприємств в умовах війни й воєнного стану в Україні. У статті проаналізовано умови, в яких здійснюють свою діяльність українські підприємства та зазначено, що непередбачувані дії держави є значною перешкодою для українських підприємств. В процесі дослідження автором систематизовано та класифіковано основні діючі програми державної підтримки й особливу увагу приділено найбільш популярній державній програми фінансової підтримки - «Доступні кредити 5-7-9». Також в статті надається огляд програми смарт-спеціалізації, як необхідного інструменту державної підтримки українських підприємств. Практична значимість результатів цього дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані для формулювання та вдосконалення державної політики підтримки підприємництва в умовах війни та воєнного стану.

Ключові слова: державні програми, ревокація, кредитні договори, фінансування, гранти, смарт-спеціалізація.

S. Kudyn,

PhD in Economics, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory, Ivan Franko National University of Lviv

State support for the development of entrepreneurship under martial law

In the conlexl of unpredictable threats and military conflicl, state support for enterprises in Ukraine is becoming not only relevant, but also necessary to preserve the economic viability of the country and its citizens. The purpose of the study is to determine the peculiarities of formation and implementation of the State support for Ukrainian business under martial law. It is found that the current conditions in which Ukrainian enterprises operate are quite complex and unpredictable, which creates significant obstacles to the resumption of their activities. It is also noted that unpredictable actions on the part of the State are a major obstacle for Ukrainian enterprises. In the course of the analysis, the author systematized and classified the main existing state support programs, such as the Diia. City program, monetary compensation to enterprises for the employment of internally displaced persons, state support for business relocation, the Vlasna Dela microgrant program, the marketplace of financial opportunities for business, etc. Particular attention is paid to the most popular state financial support programme - "Affordable Loans 5-7-9", and an assessment of its scope is made. It is found that a large amount of state support under the "Affordable Loans 5-7-9" program causes a negative reaction from international lenders, in particular the International Monetary Fund. The study also focuses on Smart Specialization, the introduction of which in Ukraine is an important instrument of state support to stimulate innovative development and increase the competitiveness of regions. The practical significance of the findings of this study is that they can be used to formulate and improve the state policy of supporting entrepreneurship in times of war and martial law. These findings will allow government institutions and other stakeholders to better understand the needs of businesses in conflict situations and develop effective support measures to ensure their stability and development. Further research could be aimed at expanding the analysis of state support programs, studying their effectiveness in the context of military conflict, and introducing new strategies to support entrepreneurship in Ukraine.

Keywords: government programmes, revocation, loan agreements, financing, grants, smart-specialisation.

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Виснажлива війна, яка триває вже понад 2 роки спровокувала комплексний спектр соціально -економічних викликів, серед яких відновлення економічного потенціалу регіонів, порушених військовими діями, й забезпечення стабільності економічної сфери займають особливе місце [1;2].

У зв'язку з цим, дослідження ефективності державних заходів підтримки підприємницької активності в контексті воєнного конфлікту має важливе значення для забезпечення економічної стабільності, розвитку малого та середнього бізнесу, а також для збереження соціальної забезпеченості населення. Ефективна реакція держави на проблеми й виклики передбачає послідовну виважену стратегію, спрямовану на забезпечення стабільності підприємств, збереження робочих місць та розвиток інфраструктури з метою відновлення економіки й забезпечення її стійкості у період воєнного конфлікту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Державна політика України щодо підтримки бізнесу стає предметом дискусій та досліджень через її важливість та необхідність для економічної стійкості країни особливо в воєнний час та в умовах війни.

Питання державної підтримки підприємництва представники економічної науки активно обговорюють в науковому суспільстві. Так, зокрема, автори В. Клочковська та ін. у своїй роботі виокремлюють макроекономічні аспекти відновлення функціонування малого та середнього бізнесу в контексті повоєнної відбудови національної економіки України. Вони також окреслюють виклики та можливості, які виникають для цього сектору в умовах післявоєнного відновлення, акцентуючи увагу на необхідності ефективних заходів підтримки та стимулювання підприємницької діяльності [1].

Авторка Н. Зарічна у своїй роботі звертає увагу на фінансове забезпечення розвитку стартап-підприємництва в умовах воєнного стану. Водночас, вона визначає необхідність розробки та впровадження спеціальних фінансових інструментів та програм для підтримки інноваційних стартапів у таких умовах [2].

Ю. Гаркуша в своїй науковій роботі вивчає державну підтримку функціонування та розвитку підприємницької діяльності в Україні. Також, авторка акцентує увагу на необхідності адаптації державних програм та заходів підтримки до умов воєнного конфлікту [3].

В. Дикань й Н. Фролова у своїй роботі виокремлюють напрями й інструменти державної підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в Україні у воєнний час. Автори зазначають, що необхідно враховувати специфіку ситуації, адже воєнний конфлікт породжує нові виклики та обмеження [4].

В дослідженні В. Гриніва розглядається концептуалізація економічної політики підтримки інвестиційно-інноваційного розвитку підприємництва. Автор акцентує важливість створення сприятливого середовища для інвестицій та інновацій в умовах воєнного конфлікту [5].

В. Лойко й Б. Александров аналізують підтримку та розвиток малого та середнього бізнесу в Україні в умовах війни. Також, автори вказують на необхідність посилення державної підтримки та розробки спеціальних заходів для стимулювання підприємництва [6].

Авторка Т. Мельник досліджує державну підтримку та стимулювання розвитку бізнесу в Україні під час дії воєнного стану й виділяє основні напрями діяльності держави в умовах конфлікту та пропонує шляхи їх вдосконалення [7].

Однак незважаючи на накопичений науковий досвід залишаються недостатньо дослідженими сучасні проєкти щодо підтримки українського підприємства з боку держави в умовах воєнного стану.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета дослідження полягає в оцінці сучасного стану державної підтримки українського підприємства в умовах воєнного стану. Для досягнення мети дослідження необхідно виконати такі завдання:

1) здійснити оцінку сучасного стану умов діяльності українських підприємств;

2) систематизувати й класифікувати діючі програми державної підтримки українського бізнесу;

3) провести аналіз найбільш розповсюдженої програми фінансової підтримки українських підприємств - «Доступні кредити 5-7-9» й охарактеризувати особливості смарт-спеціалізації в Україні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Початок російсько-української війни суттєво вразив економіку України, завдавши значних втрат у малому та середньому бізнесі, що оцінюється понад 83 млрд доларів США. Значна кількість українців була змушена переселитися, із них частина стала внутрішньо переміщеними особами, а більшість здійснила міграцію за кордон [8].

В недавньому дослідженні, результати якого, було опубліковано у січні 2024 надається статистика, котра свідчить про недовіру українського бізнесу щодо дій держави (рис. 1). Це дослідження було проведене в межах проєкту Програми розвитку ООН (UNDP) «Підтримка України» Центром розвитку інновацій.

Рис. 1. Причини, які заважають українським підприємствам відновлюватися, %

Джерело: систематизовано, узагальнено та згруповано за даними [8].

Таким чином, сучасна ситуація українського бізнесу виявляється досить складною та непередбачуваною, що створює значні перешкоди для відновлення його діяльності.

Згідно з опитуваннями підприємств, головними причинами, що ускладнюють процес відновлення, є непередбачувані дії держави, відзначені 50,7% респондентів, що вказує на велику нестабільність у діяльності уряду та відсутність або непослідовність політичних та економічних курсів, які суттєво ускладнюють планування та розвиток підприємництва. Крім того, значна частина опитаних (25,4%) відзначила перешкоди з боку регуляторних і фіскальних органів, що свідчить про проблеми у взаємодії бізнесу з державними установами, а також про недостатню ефективність регуляторної політики та податкової системи.

Проте, не зважаючи на значні перешкоди військового-політичного характеру, все ж таки держава намагається надавати підтримку бізнесу. Про це свідчить велика кількість програм, ініціатив, проєктів щодо підтримки українського бізнесу [4].

Необхідно зазначити, що урядові програми державної підтримки відіграють важливу роль у стимулюванні розвитку бізнесу та забезпеченні його життєздатності в умовах економічних та соціальних викликів. Подальший аналіз наведеної таблиці 1 дасть змогу краще зрозуміти обсяг та ефективність заходів, які здійснює уряд для підтримки підприємств.

Таблиця 1. Діючі урядові програми державної підтримки українського підприємництва в Україні

Джерело: сформовано на основі [9-12].

державна підтримка підприємництво воєнний

Досить ефективною й найрозповсюдженою державною програмою підтримки підприємництва в рамках маркетплейсу фінансових можливостей для бізнесу є проєкт «Доступні кредити 5-7-9», яка була ініційована Президентом України та Кабінетом Міністрів для підтримки розвитку підприємств. Цю програму реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП), єдиним учасником якого є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду [13].

З моменту старту Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» суб'єкти підприємництва отримали від уповноважених банків 77 669 кредитів на загальну суму 260,2 млрд грн, з яких 52 548 - від банків державного сектору економіки на загальну суму 113,2 млрд гривень (станом на 18.12.2023).

Рисунок 2 ілюструє кількість кредитних договорів за період 24.02.2022 по 08.04.2024, які було надано за різними цілями.

Рис. 2. Підписані кредитні договори з 24.02.2022 по 08.04. 2024 за різними цілями в млн. грн і шт.

Джерело: систематизовано, узагальнено та згруповано за даними [14].

Отже, із врахуванням інформації з рисунку 2 можна побачити, що державні кредити на підтримку бізнесу були надані в основному для антивоєнних заходів, обігових потреб, інвестицій та підтримки посівних робіт на загальну суму 202596 мільярда гривень. Також варто відзначити, що найбільший обсяг кредитів був спрямований на розвиток сільського господарства - 40% від загальної суми, що свідчить про прагнення держави підтримати та відновити аграрний сектор, який найбільш постраждав від воєнних дій.

За даними агентства KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики, загальні збитки від російського вторгнення в сільському господарстві України становили 10,3 мільярдів доларів. Найбільші втрати спостерігалися внаслідок пошкодження або знищення земельних угідь та руйнування сільськогосподарської техніки в Україні [15].

Крім того, промислові підприємства отримали 25% кредитів, а торгові підприємства - 20%, що свідчить про зусилля уряду щодо підтримки та розвитку цих сфер. Такий розподіл кредитів вказує на стратегічний підхід уряду до розвитку економіки, сприяючи сталому економічному зростанню та соціальному прогресу через підтримку ключових галузей. Зокрема, це свідчить про важливість та необхідність ефективної підтримки сільського господарства як стратегічно важливої галузі економіки. З метою відновлення та розвитку після воєнного конфлікту, вирішення економічних проблем і забезпечення сталого розвитку, уряд активно вживає заходів щодо підтримки різних галузей підприємницької діяльності [5].

Така програма державної підтримки, незважаючи на свої позитивні аспекти, стикається зі значними проблемами. Згідно з даними, які представлені у дослідженні І. Крицько, у 2020 році програма «5-7-9» обслуговувала лише 5% всіх нових кредитів, а зараз ця цифра зросла до 26%, що становить кожен четвертий кредит, наданий за державною підтримкою [16]. Це може призвести до того, що кошти будуть спрямовані на менш продуктивні або навіть нежиттєздатні підприємства, що підірве загальну ефективність програми та потенційно перешкоджатиме економічному зростанню.

Такий рівень державної субсидії викликає обурення та стурбованість у фінансових колах, оскільки велика кількість кредитів може стати фінансово невигідною для державного бюджету. Додатково, такий великий обсяг державної підтримки викликає негативну реакцію міжнародних кредиторів, зокрема Міжнародного валютного фонду. Відсутність довіри до фіскального менеджменту та економічної політики уряду може призвести до відтоку капіталу, зменшення притоку інвестицій та підвищення вартості запозичень, що загострює фінансові проблеми країни та перешкоджає її зусиллям з відновлення.

Проте, враховуючи потреби розвитку бізнесу та створення конкурентних переваг для української економіки, держава активно впроваджує стратегії смарт- спеціалізації. Цей підхід, запропонований Європейською Комісією, дає змогу країні ідентифікувати свої унікальні економічні потенціали та зосередитися на розвитку тих галузей, в яких вона має переваги перед іншими країнами.

Смарт-спеціалізація є концептуальним підходом, розробленим Європейською Комісією в рамках ініціативи «Інноваційний Союз», спрямованим на виявлення та розвиток галузей економіки з високим потенціалом інноваційного зростання. Це включає в себе створення та розвиток класів та кластерів, які виступають основними блоками для впровадження стратегії спеціалізації. Платформа Смарт-спеціалізації, у свою чергу, є майданчиком для обміну досвідом та інформацією між різними країнами та регіонами, що дозволяє реалізувати місцеві підходи до виявлення стратегічних галузей для розвитку.

Варто зазначити, що регіони України мають стратегії регіонального розвитку, що включають обов'язковий компонент «Розумна спеціалізація» на період 2021-2027 років. Більшість цих стратегій були прийняті до кінця 2019 року.

В таблиці 2 представлено пріоритети смарт-спеціалізації в українських регіонах.

Таблиця 2. Пріоритети Смарт-спеціалізації в українських областях