Інституціональне забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифровізації економіки

Размещено на http://allbest.ru

Національний технічний університет

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Інституціональне забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифровізації економіки

Мосійчук Дмитро Олексійович аспірант

кафедри економіки і підприємництва,

Шашина Марина Володимирівна д.е.н., професор,

професор кафедри економіки і підприємництва

м. Київ

Анотація

У даній статті розглядається тема інституційного забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифровізації економіки. Акцентується увага на ключових аспектах, які варто враховувати для успішної цифрової трансформації регіонів. Основна увага приділяється розвитку цифрової інфраструктури, яка є основою для реалізації цифрових рішень. При цьому важливим фактором стає створення сприятливого інвестиційного клімату, щоб привернути інвестиції в цифрові технології та послуги.

Також зазначається значення розвитку людського капіталу, оскільки компетентність і готовність кадрів до використання цифрових технологій є важливим фактором успішної цифрової трансформації. Тому необхідно забезпечити належне навчання та підготовку працівників до роботи в цифровій економіці.

Додатковою складовою успішної цифрової трансформації є створення інноваційних екосистем, які сприятимуть зростанню цифрових стартапів та розвитку малого та середнього бізнесу. Також важливо забезпечити захист кібербезпеки та створити цифрові платформи, які сприятимуть обміну даними та співпраці між різними суб'єктами.

Застосування цих стратегій у регіональній політиці допоможе досягти просторового розвитку регіонів і забезпечити рівномірний розподіл користі від цифрової трансформації економіки. Аналіз і моніторинг результативності таких заходів є необхідним для визначення їхньої ефективності та коригування стратегій у майбутньому.

В умовах цифровізації економіки інституціональне забезпечення просторового розвитку регіонів набуває важливості. Це вимагає створення сприятливих умов для розвитку цифрової інфраструктури, доступу до інформаційних технологій та впровадження сучасних методів управління. Для досягнення цієї мети потрібні ефективні інституційні реформи, спрямовані на покращення управління, стимулювання інновацій та залучення інвестицій. Важливим аспектом є розвиток цифрових технологій у всіх сферах життя регіонів, включаючи освіту, охорону здоров'я, громадську безпеку та інфраструктуру. Це сприятиме збільшенню конкурентоспроможності регіонів, створенню нових робочих місць та підвищенню якості життя мешканців.

Забезпечення доступу до цифрових технологій для всіх верств населення є ключовим аспектом розвитку. Важливо враховувати потреби та можливості різних груп громадян, щоб забезпечити включеність всіх в процес цифровізації. Такий підхід сприятиме зменшенню рівня соціальної вразливості та розбіжностей між регіонами.

Урядовим та місцевим органам влади слід спільно працювати над створенням сприятливого середовища для розвитку цифрової економіки в регіонах шляхом спрощення адміністративних процедур, створення інноваційних програм та стимулювання підприємництва в цифровій сфері. В цілому, стаття підкреслює важливість розуміння та впровадження інституційних механізмів, що сприятимуть просторовому розвитку регіонів у контексті цифрової трансформації економіки.

Ключові слова: інституційне забезпечення, просторовий розвиток, регіони, цифровізація економіки, цифрова інфраструктура.

Abstract

Institutional ensuring the spatial development of regions in the conditions of economic digitalization

Mosiichuk Dmytro Oleksiyovych PhD student at the Department of Economics and Entrepreneurship, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv

Shashyna Maryna Volodymyrivna Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Economics and Entrepreneurship, National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv

This article examines the topic of institutional support for spatial development of regions in the conditions of digitalization of the economy. Attention is focused on the key aspects that should be lost for the successful digital transformation of regions.

The main attention is paid to the development of digital infrastructure, which is the basis for the implementation of digital solutions. This factor includes creating a favorable investment climate to attract investment in digital technologies and services.

The importance of human capital development is also noted, because the competence and readiness of personnel to use digital technologies is a factor in successful digital transformation. Therefore, it is necessary to ensure proper training and preparation of employees to work in the digital economy.

An additional component of successful digital transformation is the creation of innovative ecosystems that contribute to the growth of digital startups and the development of small and medium-sized businesses. It is also important to ensure cybersecurity protection and create digital platforms that facilitate data sharing and collaboration between different actors.

The application of these strategies in regional policy will help achieve spatial development of regions and ensure an even distribution of benefits from the digital transformation of the economy. Analysis and monitoring of the effectiveness of such measures is necessary to determine their effectiveness and adjust strategies in the future. In the conditions of the digitalization of the economy, institutional support for the spatial development of regions is gaining importance. This requires the creation of favorable conditions for the development of digital infrastructure, access to information technologies and the introduction of modern management methods. Achieving this goal requires effective institutional reforms aimed at improving governance, stimulating innovation and attracting investment.

An important aspect is the development of digital technologies in all areas of life in the regions, including education, health care, public safety and infrastructure. This will help increase the competitiveness of regions, create new jobs and improve the quality of life of residents.

Ensuring access to digital technologies for all segments of the population is a key aspect of development. It is important to use the needs and capabilities of different groups of citizens to ensure that everyone is included in the digitalization process. This approach will contribute to reducing the level of social vulnerability and differences between regions.

Government and local authorities should work together to create a favorable environment for the development of the digital economy in the regions by simplifying administrative procedures, creating innovative programs and stimulating entrepreneurship in the digital sphere. In general, the article emphasizes the importance of understanding and implementing institutional mechanisms that contribute to the spatial development of regions in the context of the digital transformation of the economy.

Keywords: institutional support, spatial development, regions, digitalization of the economy, digital infrastructure.

Вступ

Постановка проблеми. У сучасному світі цифрова трансформація визначає темпи розвитку економіки та суспільства. Однак, для того щоб забезпечити просторовий розвиток регіонів у цьому новому економічному ландшафті, необхідне ефективне інституціональне забезпечення.

Однією з ключових проблем є адаптація законодавчої бази до вимог цифрової економіки. Швидкі технологічні зміни часто виходять за рамки існуючого законодавства, що утруднює регулювання нововведень та захист прав учасників цифрового ринку. Проблеми кібербезпеки, захисту приватності та етичних норм використання цифрових технологій стають все більш актуальними.

Іншою важливою проблемою є нерівномірний розвиток цифрової інфраструктури в різних регіонах. Брак доступу до високошвидкісного Інтернету та сучасних технологій може створювати «цифровий відчуження» для певних територій, поглиблюючи їхню відставку від темпів розвитку.

Недостатня увага до розвитку кадрового потенціалу також стає важливою проблемою. Зміни в економіці вимагають нових навичок та компетенцій, але система освіти та навчання часто не встигає за такими темпами. Це може створювати дисбаланс на ринку праці та гальмувати інноваційний розвиток.

Також важливо враховувати соціокультурні виклики цифровізації. Питання етики використання штучного інтелекту, впливу автоматизації на ринок праці та зміни взаємодії людей у цифровому середовищі потребують уважної уваги та розвинутих інституційних механізмів вирішення.

Отже, на фоні цифрової трансформації економіки, інституціональне забезпечення просторового розвитку регіонів в Україні стоїть перед низкою серйозних викликів, які потребують комплексного та виваженого підходу для знаходження оптимальних рішень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багатьма вченими у різних країнах досліджуються різні аспекти трансформації економіки, зокрема управління на підприємствах, в умовах технологічного прогресу та цифрові- зації. Розвиток цифрової економіки значно впливає на перетворення управлінських процесів на промислових підприємствах, і це обговорюється на щорічних конференціях ООН [5;6]. Українські науковці, такі як А.А. Гриценко [3], А.І. Пустоваров [4], колектив авторів під керівництвом Н.Ю. Брюховецької і

І.П. Булєєва [1], О.С. Вишневський [2] та інші, вивчають інституціональне забезпечення процесів цифровізації та цифрової трансформації. Однак, питання щодо стимулювання трансформації промислових підприємств до цифрової економіки, формування інституціонально-правових засад цієї трансформації, а також нового економічного та управлінського мислення, ще потребують подальшої уваги та досліджень.

Мета статті - дослідження інституціонального забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифровізації економіки.

Виклад основного матеріалу

Цифрові технології в останні десятиліття відіграють ключову роль у розвитку економіки, зокрема впливаючи на регіональний розвиток. Цифровізація не лише прискорює темпи економічного зростання, але й вносить суттєві зміни в соціальну та культурну сфери. Для забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифрової трансформації, необхідне ефективне інституціональне управління.

Роль інституцій полягає в створенні сприятливого середовища для впровадження цифрових інновацій. По-перше, законодавча база повинна бути гнучкою та адаптованою до стрімкого темпу змін в цифровому просторі. Це дозволяє уникнути відставання законодавства від реальних потреб господарства та суспільства.

Однак ефективні інституції - це не лише правові рамки. Надійна цифрова інфраструктура є ключовою складовою успішної цифровізації регіонів. Забезпечення високошвидкісного Інтернету, доступу до сучасних технологій та електронних сервісів створює простір для економічного зростання та підвищення якості життя громадян.

Крім того, інституції повинні активно сприяти розвитку кадрового потенціалу. Організація програм навчання, що відповідають вимогам цифрового світу, та підтримка наукових та інноваційних проектів є важливою складовою просторового розвитку. Співпраця регіонів грає ключову роль у вирішенні загальних проблем та викликів, пов'язаних із цифровою трансформацією. Об'єднання зусиль у сфері цифровізації сприяє обміну досвідом, створенню інноваційних рішень та підвищенню конкурентоспроможності кожного окремого регіону.

Інституціональне забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифровізації економік має бути спрямоване на вирішення таких завдань:

• Забезпечення просторового використання природних ресурсів. Цифрова економіка вимагає великих обсягів енергії та інших ресурсів. Інституціональне забезпечення має забезпечити ефективне використання ресурсів, зниження їх споживання та зменшення негативного впливу на довкілля.

• Створення екологічно чистих робочих місць. Цифрова економіка створює нові робочі місця, але не всі вони є екологічно чистими. Інституціо- нальне забезпечення має сприяти розвитку екологічно чистих галузей економіки та створенню нових робочих місць у цих галузях.

* Зниження соціальної нерівності. Цифрова економіка може призвести до збільшення соціальної нерівності. Інституціональне забезпечення має сприяти розвитку соціальних програм, які знизять негативний вплив цифрової економіки на соціально незахищені групи населення.

Просторовий розвиток регіонів в умовах цифровізації економік є складним завданням, яке вимагає комплексного підходу. Інституціональне забезпечення є одним з важливих елементів цього підходу [4]. Загалом, інституціональне забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифрової економіки вимагає комплексного підходу та взаємодії всіх суб'єктів, що дозволяє досягти гармонійного поєднання економічного зростання, соціального розвитку та збереження навколишнього середовища. Успішність процесів цифровізації економіки та трансформації промислових підприємств залежить від різних факторів, таких як розвиненість державних інституцій та інституціонально-правових засад трансформації до цифрової економіки. Однак, в Україні з 24.02.2022 року оголошений воєнний стан, і на території країни тривають бойові дії. У таких умовах функціонування економіки стає надзвичайно складним завданням. Рівень життя населення знизився, відчуття безпеки відсутнє, права людей обмежені, що негативно впливає на моральний стан та психічне здоров'я економічно активного населення. Багато підприємств було зруйновано, інші припинили свою роботу або були змушені переселитися в інші регіони. Умови воєнного стану обмежують здатність бізнесу працювати на повну потужність, здійснювати міжнародні поїздки та повноцінну експортну діяльність [6]. Тим не менше, деякі цифрові інструменти сприяли задоволенню потреб населення, бізнесу та підприємств навіть у таких умовах, що пришвидшило процеси цифровізації в Україні та формування інституціонально-правових засад трансформації підприємств до цифрової економіки.

Трансформація підприємств до цифрової економіки відбувається в контексті існуючого інституціонального середовища, яке формується впливом національних та міжнародних правил, норм та інших формальних та неформальних інститутів. У цьому дослідженні термін «інститут» використовується для позначення системи взаємопов'язаних формальних та неформальних норм, правил, цінностей, звичаїв, які приймаються людьми, організаціями та підприємствами у конкретному суспільстві на певній території та в певний час. Ці інститути визначають способи дії, поведінку, мислення індивідів та груп у різних сферах життєдіяльості, таких як економічна, політична та соціальна сфери. Система формальних та неформальних норм і правил поведінки, а також організацій, що забезпечують їх дотримання, є важливою складовою інфраструктури та сприятливого середовища для просторового розвитку суспільства. В умовах воєнного стану всі ці інститути піддаються змінам та трансформації, і їх дослідження є необхідним для розуміння того, як стимулювати розвиток підприємств у цифровій економіці, а також для забезпечення функціонування та відновлення промислового та економічного потенціалу в умовах воєнного стану. цифровий підприємництво економіка україна

Базовими інститутами у будь-якому суспільстві є: соціальні (або соціокультурні), економічні, політичні. Базові суспільні інститути впливають на модель економіки (економічну систему), яка превалює в країні у певний період часу і навпаки - модель економіки визначає форми, характер і риси базових інститутів. Цифрову трансформацію підприємств не можна розглядати у відриві від інституціонального середовища, інституціонально- правових засад, неформальних інститутів у країні. Водночас досконала законодавча база є основою нормального функціонування і розвитку підприємств та організацій. Тому саме на державу покладається завдання забезпечити ефективне функціонування в Україні інституціонально-правових засад та довгострокових векторів розвитку. Формування інституціонально- правових засад трансформації підприємств до цифрової економіки здійснюють передусім інститути державної влади. Наразі в Україні створено державну інституцію, яка розробляє та реалізує політику у сфері розвитку інформаційного суспільства та цифрової економіки - Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри). Мінцифри реалізує низку проєктів, які спрямовані на розвиток цифрової економіки, суспільства, підприємств. Урядом України підтримуються загальносвітові тренди щодо цифровізації економіки, зокрема й в умовах воєнного стану. Ведеться робота із інституціонального забезпечення цього розвитку. Все це створює передумови для цифрової трансформації управління на підприємствах.

Незважаючи на позитивні зрушення у розвитку цифрової економіки, в Україні існують певні фактори, специфічні для країни, які гальмують процес цифровізації промислових підприємств. Починаючи з 2022 року, окрім воєнного стану, на діяльність промислових підприємств впливають такі фактори: ризик діяльності, релокація підприємств та організацій, втрата робочої сили, віддалена робота та робота через Інтернет-платформи, розвиток електронної комерції та інше. У зв'язку з цим, суб'єкти господарювання та споживачі продукції все більше потребують розвинутих цифрових технологій та цифрових послуг, що стимулює швидку цифрову трансформацію підприємств в Україні.

Цифрові технології показали свою здатність не тільки поліпшувати якість життя, комфорт, освіту, бізнес і розвиток, але й розв'язувати питання безпеки в різних сферах життя. Проте умови господарювання в країні залишаються складними, особливо в умовах воєнного часу, що вимагає стимулювання промислових підприємств до цифровізації та трансформації управління в нових умовах. Дослідження показали, що разом з позитивними аспектами розвитку цифрової економіки та інформаційного суспільства серйозною загрозою є кіберзлочинність. Тому широкомасштабна цифровізація можлива тільки за умови належної системи кібербезпеки. Розвиток національної системи кібербезпеки стає актуальним та активно реалізується в Україні. На рівні підприємств важливими стають питання використання інформації та взаємодії з цифровими технологіями, а також зростає значення цифрових навичок і підготовки кадрів. В цьому контексті кібербезпека та цифрова грамотність стають важливими напрямами для трансформації управління на підприємствах в умовах цифрової економіки.

Стратегічний курс України спрямований на євроінтеграцію, що впливає на розвиток цифрової економіки в країні. Цей процес визначається не лише внутрішніми факторами, але й залежить від зовнішніх інституційних впливів. Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом передбачає імплементацію європейських реформ та адаптацію європейських підходів до українських умов. Співпраця в галузі цифрової економіки є одним із ключових пріоритетів у взаємодії України та ЄС. У рамках наближення національного законодавства до європейського права, українська сторона розпочала діалог з Європейською Комісією щодо імплементації європейських законодавчих актів до внутрішнього законодавства України. Була передана Європейській Комісії Дорожня карта з інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС, що відкрило шлях для структурованого співробітництва [3].

Широкий спектр інституційного співробітництва передбачений у рамках проєкту-ініціативи ЄС «Східне партнерство» (СхП). Однією з центральних програм ініціативи ЄС є EU4Digital Facility (EU4Digital), яка спрямована на підтримку цифрової трансформації в країнах Східного партнерства. Метою цієї програми є розширення єдиного цифрового ринку на країни регіону. EU4Digital підтримує політику у шести ключових сферах, таких як телекомунікації, довіра та безпека, електронна торгівля, ІКТ- інновації, електронна охорона здоров'я та електронні навички. Україна досягла певного прогресу у цих напрямах, проте ще потребує посиленої уваги та координації з боку українських органів державної влади для подальшого цифрового розвитку економіки та підприємств.

У 2022 році Україна приєдналася до Програми «Цифрова Європа» до 2027 року, яка надає фінансування для цифровізації країн Європи у різних напрямах. Обсяг фінансування для проєктів, доступних для України, становить приблизно 6 млрд євро. Ці кошти розподіляться на такі напрями: високопродуктивний комп'ютерний розрахунок - 2,2 млрд євро, штучний інтелект, дані та хмарні послуги - 2,1 млрд євро, цифрові навички - 580 млн євро, використання цифрових технологій в економіці та суспільстві - 1,1 млрд євро, а також кібербезпека (напрям закритий для держав-не членів ЄС). Участь країн у Програмі передбачає сплату внесків, проте Україну звільнили від сплати внесків у 2021-2022 роках і надали знижку 95% на фінансові внески протягом 2023-2027 років.

Таким чином, для трансформації підприємств до цифрової економіки в Україні важливо створити інституціонально-правові засади, що враховуватимуть внутрішні національні та наднаціональні інституції, а також економічні й політичні обставини країни. Для цього потрібна системна і злагоджена робота законодавчої та виконавчої влади щодо трансформації та стимулювання розвитку підприємств у сфері цифрової економіки, зокрема промислових підприємств. Серед необхідних заходів є розбудова цифрової інфраструктури, забезпечення доступу до швидкісного Інтернету, безперебійного Інтернет-зв'язку, розвиток цифрових навичок, прийняття стратегічних документів у сфері цифрового розвитку та стимулювання трансформації підприємств до цифровизації.

Для досягнення цифрової трансформації промислових підприємств важливо розробити сучасну промислову політику. Наприклад, у 2021 році Кабінетом Міністрів України була затверджена Національна економічна стратегія до 2030 року (НЕС-2030), в якій промисловість визначена як один з основних напрямів економічної політики. В НЕС-2030 визначені стратегічні цілі та завдання промислового розвитку. Проте, досі не було прийнято Закону України «Про державну промислову політику». Також слід переглянути чинну Концепцію державної промислової політики для врахування сучасних векторів економічного та промислового розвитку [2].

Державна політика повинна зосередитися на знятті перешкод перед цифровою трансформацією промислових підприємств, створенні робочих механізмів, підтримці чесної конкуренції, сприянні залученню інвестицій, розвитку цифрової інфраструктури, захисті національних пріоритетів, створенні механізмів підтримки та стимулювання підприємств у цифровізації. Також важливими є доступ до програмного забезпечення, наявність кваліфікованих спеціалістів та фінансування цифрових трансформацій.

Висновки

У контексті цифрової економіки важливим фактором для просторового розвитку регіонів є їхнє інституціональне забезпечення. Успішна цифрова трансформація регіонів вимагає ефективної інституційної підтримки. Інституції повинні бути готові до впровадження новітніх технологій, а також забезпечувати розвиток інфраструктури, яка підтримує цифровий прогрес.

Також важливо враховувати, що цифрова трансформація може призвести до нових викликів, таких як кібербезпека та нерівність в доступі до цифрових технологій. Інституції мають бути здатні ефективно реагувати на ці виклики, розробляти стратегії забезпечення кібербезпеки та зменшення цифрового розриву. Усі ці фактори вказують на необхідність комплексного та узгодженого підходу до інституціонального забезпечення просторового розвитку регіонів в умовах цифрової економіки. Тільки за таких умов можна очікувати позитивні та стійкі результати, спрямовані на збалансований розвиток регіональних господарств та підвищення їхньої конкурентоспро-можності.

Література

1. Брюховецька Н.Ю., Булєєв І.П. та ін. Інтелектуалізація підприємств: концептуальні підходи та механізми стимулювання: монографія. НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2022. 424 с

2. Вишневський О.С. Цифрова платформізація процесу стратегування розвитку національної економіки: монографія. Київ: Ін-т економіки пром-сті. НАН України, 2021. 449 с.

3. Гриценко А.А. Інформаційно-цифровий етап розвитку соціально-економічних систем. Економіка України. 2022. № 1. С. 29-46. URL: https://doi.org/10.15407/economyukr. 2022.01.029

4. Пустоваров А.І. Інституційне забезпечення процесу цифрової трансформації управління розвитком національної економіки. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2019. Вип. 24. Ч. 1. С. 164-168.

5. Программа EU4Digital. URL: https://eufordigital.eu/ru/discover-eu/eu4digitalsupporting- digital-economy-and-society-in-the-eastern-partnership/.

6. Digital economy report 2021. Cross-border data flows and development: For whom the data flow. 2021, United Nations. URL: https://unctad.org/system/files/officialdocument/der2021_en.pdf

References

1. Briukhovetska, N.Yu., Buleyev, I.P., et al. (2022). Intellectualization of enterprises: Conceptual approaches and stimulation mechanisms [Intelektualizatsiia pidpryiemstv: kontseptualni pidkhody ta mekhanizmy stymuliuvannia: monohrafiia]. Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Industrial Economics [in Ukrainian].

2. Vyshnevsky, O.S. (2021). Digital platformization of the process of strategic planning for the development of the national economy [Tsyfrova platformizatsiia protsesu stratehuvannia rozvytku natsionalnoi ekonomiky]. Kyiv: National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Industrial Economics [in Ukrainian].

3. Hrytsenko, A.A. (2022). Informatsiino-tsyfrovyi etap rozvytku sotsialno-ekonomichnykh system [Informational-digital stage of socio-economic systems development]. Ekonomika Ukrainy - Economy of Ukraine, 1, 29-46. Retrieved from https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.01.029 [in Ukrainian].

4. Pustovarov, A.I. (2019). Instytutsiine zabezpechennia protsesu tsyfrovoi transformatsii upravlinnia rozvytkom natsionalnoi ekonomiky [Institutional support of the process of digital transformation in managing the development of the national economy], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu - Scientific Bulletin of UzhhorodNational University, Series: Economics, 24(1), 164-168 [in Ukrainian].

5. Prohramma EU4Digital [EU4Digital Program]. Retrieved from https://eufordigital.eu/ru/ discover-eu/eu4digitalsupporting-digital-economy-and-society-in-the-eastern-partnership/ [in Ukrainian].

6. Digital Economy Report 2021. Cross-border data flows and development: For whom the data flow. (2021). United Nations. Retrieved from https://unctad.org/system/files/officialdocument/ der2021_en.pdf.

Размещено на Allbest.ru