Адаптивна стратегія управління інноваційним розвитком: виклики сучасності в умовах СМАРТ-економіки

Размещено на http://allbest.ru

Адаптивна стратегія управління інноваційним розвитком: виклики сучасності в умовах смарт-економіки

Живко Зінаїда Богданівна Живко Зінаїда Богданівна кафедра менеджменту та міжнародного бізнесу, Вищий навчальний заклад “Приватне акціонерне товариство “Львівський інститут менеджменту”, м. Львів, Живко Олег Вікторович Живко Олег Вікторович аспірант, кафедра смарт-економіки, Київський національний університет технологій та дизайну, м. Київ

Анотація

Метою дослідження є характеристика особливостей формування адаптивної стратегії управління інноваційним розвитком в умовах СМАРТ- економіки. Доведено, що саме адаптивні стратегії заохочують експериментування та навчання. Встановлено, що актуальність адаптивної стратегії в СМАРТ-економіці підкреслюється мінливими очікуваннями зацікавлених сторін, включаючи клієнтів, співробітників та інвесторів. Суть СМАРТ-економіки полягає в її основі на конкретних, вимірних, досяжних, актуальних та обмежених за часом принципах, які у сукупності створюють середовище, що сприяє інноваціям, ефективності та стратегічному зростанню. З'ясовано, що потреба в адаптивній стратегії в контексті інноваційного розвитку в рамках SMART-економіки випливає з необхідності орієнтуватися у швидких технологічних змінах, глобальній взаємопов'язаності та очікуваннях зацікавлених сторін, які визначають нашу нинішню епоху посиленої цифровізації й глобалізаційних тенденцій. Доведено, що СМАРТ-економіка істотно впливає на інноваційний розвиток, сприяючи більш структурованому, заснованому на даних та гнучкому підходу до інновацій. Виокремлено характерні ознаки СМАРТ- економіки. Встановлено, що адаптивна стратегія в умовах інноваційного розвитку, особливо в контексті СМАРТ-економіки має першорядне значення з кількох ключових причин. Визначено, що СМАРТ-економіка характеризується упором на конкретні, вимірні, досяжні, актуальні та обмежені за часом принципи, впливає на інноваційний розвиток.

Ключові слова: СМАРТ-економіка, адаптація, адаптивні стратегія, інноваційний розвиток, управління

Abstract

Adaptive strategy for managing innovative development: modern challenges in a smart economy

Zhyvko Zinaida Bohdanivna Institution of Higher Education “Private Joint- Stock Company ”Lviv Institute of Management”, Lviv,

Zhyvko Oleh Viktorovych Kyiv National University of Technologies and Design, Kyiv,

The purpose of the study is to characterize the features of the formation of an adaptive strategy for managing innovative development in the conditions of a SMART economy. It has been determined that an adaptive strategy is crucial for the development of a culture of innovation within an enterprise. Adaptive strategies are proven to encourage experimentation and learning, allowing businesses to seamlessly test new ideas and business models. It has been established that the relevance of an adaptive strategy in a SMART economy is emphasized by the changing expectations of stakeholders, including customers, employees and investors.

The essence of the SMART economy is that it is based on specific, measurable, achievable, relevant and time-bound principles that collectively create an environment conducive to innovation, efficiency and strategic growth. It has been established that the need for an adaptive strategy in the context of innovative development within the SMART economy arises from the need to navigate the rapid technological changes, global interconnectedness and stakeholder expectations that define our current era of increased digitalization and globalization trends.

The SMART economy has been proven to have a significant impact on innovation development, promoting a more structured, data-driven and flexible approach to innovation. The characteristic features of the SMART economy are highlighted. It has been established that an adaptive strategy in the context of innovative development, especially in the context of a SMART economy, is of paramount importance for several key reasons. As business and the economy evolve at an unprecedented pace, thanks in large part to technological advancements, the need for strategies that are not only robust but also flexible is critical. It has been determined that the SMART economy is characterized by an emphasis on specific, measurable, achievable, relevant and time-limited principles that influence innovative development.

Keywords: SMART economy, adaptation, adaptive strategy, innovative development, management.

Вступ

Постановка проблеми. Адаптивна стратегія в умовах інноваційного розвитку, особливо в контексті СМАРТ-економіки має першорядне значення з кількох ключових причин. Оскільки бізнес та економіка розвиваються безпрецедентними темпами, багато в чому завдяки технологічному прогресу, потреба в стратегіях, які були б не тільки надійними, а й гнучкими вкрай важлива.

Відтак, адаптивність гарантує, що підприємства зможуть швидко долати складності та невизначеності сучасного економічного середовища, забезпечуючи цим конкурентну перевагу та сприяючи сталому зростанню. Зазначимо, що для СМАРТ-економіки характерні швидкі технологічні зміни та інновації, такі як штучний інтелект, Інтернет речей (IoT) та блокчейн, які постійно змінюють вимоги ринку та очікування споживачів.

Адаптивна стратегія дозволяє підприємствам швидко та ефективно змінюватись у відповідь на ці технологічні зрушення, дозволяючи їм отримати вигоду з нових можливостей та знизити потенційні ризики. Залишаючись відкритими для впровадження нових технологій і переоцінюючи свої підходи на основі зворотного зв'язку в реальному часі і ринкових тенденцій, підприємства можуть залишатися на крок попереду і зберігати свою актуальність у середовищі, що постійно гіпердинамічно розвивається при впливі цифровізації. Слід наголосити, що зростаюча взаємопов'язаність глобальної економіки потребує вищого рівня адаптивності. Транскордонний потік інформації, продуктів та послуг означає, що події в одній частині світу можуть вплинути на ринки в усьому світі.

Адаптивна стратегія готує до активного реагування на цю глобальну динаміку, чи то економічний спад, чи геополітична напруженість, чи зміни міжнародного регулювання. Зберігаючи гнучкість у своїх операціях та ланцюжках поставок, підприємства можуть краще впоратися з такими невизначеностями, забезпечуючи стійкість та безпековість бізнесу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Важливі аспекти управління інноваційним розвитком розкривалися в роботах таких вчених, як С. Ілляшенко, О. Кириченко, М. Криштанович, О. Костюк, Г. Козаченко, Т. Кузенко, О. Литовченко, С. Мельник, І. Мойсеєнко, Т. Момот, В. Мунтіян, В. Мартинюк, О. Мельников, О. Пластун, В. Пономарьов, М. Погосова, Н. Пойда-Носик, В. Прохорова, Є. Палига, О. Полтініна, О. Пономаренко, Є. Рудніченко, О. Силкін, Н. Сабліна, В. Франчук, М. Швець, Л. Шемаєва, С. Шкарлет, В. Шлемко, А. Штангрет, В. Шликов, В. Ярочкін та інші. Однак низка теорій і концепцій щодо врахування впливу СМАРТ-економіки й адаптивних стратегій досі залишаються не розкритими повною мірою, що й зумовило вибір даної тематики, її сучасну актуальність.

Метою статті є характеристика особливостей формування адаптивної стратегії управління інноваційним розвитком в умовах СМАРТ-економіки.

Виклад основного матеріалу

Суть СМАРТ-економіки полягає в її основі на конкретних, вимірних, досяжних, актуальних та обмежених за часом принципах, які у сукупності створюють середовище, що сприяє інноваціям, ефективності та стратегічному зростанню. Підкреслюючи ці характеристики, СМАРТ-економіка використовує можливості цифрових технологій, аналізу даних та зв'язку для перетворення традиційних бізнес-моделей та економічної практики як такої. Відтак, такого роду економіка, в якій рішення приймаються на основі даних, процеси оптимізуються за допомогою технологій, а цілі відповідають чітким та досяжним завданням [1-3]. Такий підхід не тільки підвищує продуктивність, а й сприяє безпековому економічному розвитку, забезпечуючи ефективне та стратегічне використання ресурсів (Табл.1).

Зазначимо, що центральне місце в СМАРТ-економіці займають саме інновації як основне ядро зростання та конкурентоспроможності. Впровадження цифрових технологій, таких як штучний інтелект, блокчейн та Інтернет речей (IoT), полегшує створення нових продуктів, послуг та бізнес- моделей, які раніше було неможливо собі уявити.

Таблиця 1

Характерні ознаки СМАРТ-економіки

Такого роду інновації пропонують вирішення складних проблем, відкривають нові ринки та покращують якість життя споживачів [4-6]. Встановивши конкретні та вимірні цілі, підприємства та уряди можуть зосередити свої зусилля на досягненні високоефективних результатів, використовуючи технології для задоволення відповідних потреб суспільства та економіки у досяжний термін (табл.2).

Таблиця 2

Параметри адаптивної стратегії управління інноваційним розвитком

Акцент СМАРТ-економіки на вимірних та конкретних результатах спонукає підприємства застосовувати підхід до інновацій, що базується на даних. Це означає, що рішення про те, які проекти здійснювати, як розподіляти ресурси та коли змінювати стратегії, приймаються на основі надійних даних. Здатність вимірювати прогрес у досягненні конкретних цілей дозволяє більш стратегічно розподіляти ресурси, гарантуючи, що інвестиції в інновації будуть одночасно ефективними та результативними [7-10]. Проте гіпердинамічний характер СМАРТ-економіки, що характеризується швидким технологічним прогресом і потребами ринку, що змінюються, вимагає прийняття адаптивних стратегій з боку бізнесу та політиків. Традиційного лінійного підходу до стратегії та розвитку більше недостатньо у середовищі, де зміни є єдиною константою. Підприємства повинні бути здатні швидко коригувати свої стратегії у відповідь на нову інформацію, технологічні прориви чи зміни споживчих переваг.

Така гнучкість має вирішальне значення для отримання вигоди з можливостей і своєчасного та ефективного зниження потенційних ризиків. СМАРТ-економіка з її упором на конкретні, вимірні, досяжні, актуальні та обмежені у часі принципи встановлює нову парадигму економічного розвитку та інновацій. Однак нестабільне та невизначене середовище в цілому вимагає, щоб підприємства та уряди ухвалили адаптивні стратегії для сталого розвитку. Ці стратегії, що характеризуються гнучкістю, безперервним навчанням та децентралізованим прийняттям безпекових рішень. адаптивний економічний інноваційний стратегія

Висновки

Підсумовуючи, зазначимо, що СМАРТ-економіка характеризується упором на конкретні, вимірні, досяжні, актуальні та обмежені за часом принципи, впливає на інноваційний розвиток. Відтак, вплив проявляється у прискоренні технічного прогресу, зміцненні культури точності та ефективності, що має першорядне значення для передових інновацій. Акцент СМАРТ-економіки на конкретних та вимірних цілях гарантує, що інновації не лише цільові та актуальні, але й ґрунтуються на досяжних та обмежених у часі цілях. Ця основа стимулює більш структурований та цілеспрямований підхід до інновацій, підвищуючи ефективність та результативність науково- дослідної діяльності. Одним із суттєвих ефектів СМАРТ-економіки на інноваційний розвиток є підвищена увага до прийняття рішень на основі даних. СМАРТ-економіка сприяє розвитку культури оперативності та гнучкості, яка має вирішальне значення для сприяння інноваціям у сучасному світі, що гіпершвидко змінюється. З огляду на взаємопов'язаний характер сьогоднішньої глобальної економіки, досягнення конкретних та вимірних результатів часто потребує співпраці між різними галузями та дисциплінами. Цей дух співробітництва сприяє обміну ідеями, ресурсами та досвідом, що призводить до більш цілісних та ефективних інновацій.

Література

1. Ghadi, M. Y., & Almanaga'h, K. S. The role of job crafting in the relationship between empowering leadership and happiness at work: an empirical analysis. Business: Theory and Practice, 21(1), 2020, 244-251.

2. Szymanska, E., & Panfiluk, E. Determinants of technological innovations in health tourism enterprises. Business: Theory and Practice, 21(1), 2020, 348-359.

3. Bavik, A., Bavik, Y. L., & Tang, P. M. Servant leadership, employee job crafting, and citizenship behaviors: a cross-level investigation. Cornell Hospitality Quarterly, 58(4), 2017, 364-373

4. Qigdem, K., & Belgin, C. An empirical study on the role of career development programs in organizations and organizational commitment on job satisfaction of employees. Business Administration Department, Istanbul Arel University, istanbul, Turkey. American Journal of Business and Management, 3(3), 2014, 178-191.

5. Frolova, L., Zhadko, K., Ilyash, О., Yermak, S., & Nosova, Т. Model for opportunities assessment to increase the enterprise innovation activity. Business: Theory and Practice, 22(1), 2021, 1-11.

6. Bashynska, I., & Dyskina, A. The overview-analytical document of the international experience of building smart city. Business: Theory and Practice, 19, 2018, 228-241

7. Le, T. M., & Bui, M.-T. Information source and destination choice: mediation of perception of COVID-19 pandemic impacts and perception of destination. Business: Theory and Practice, 23(2), 2022, 266-276.

8. Kryshtanovych, M., Panfilova, T., Khomenko, A., Dziubenko, O., & Lukashuk, L. Optimization of state regulation in the field of safety and security of business: a local approach. Business: Theory and Practice, 24(2), 2023, 613-621.

9. Pathumporn, J., Nakapaksin, S. Accommodation management for integrated sustainable tourism management. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 11, No. 3, 2016, pp. 236-244.

10. Jonas, A., & Mansfeld, Y. Exploring the interplay between the use of risk-related information, risk perception formation, and the stages of travel product consumption. Current Issues in Tourism, 20(14), 2017, 1470-1488.

References

1. Ghadi, M. Y., & Almanaga'h, K. S. (2020). The role of job crafting in the relationship between empowering leadership and happiness at work: an empirical analysis. Business: Theory and Practice, 21(1), 244-251. [in English]

2. Szymanska, E., & Panfiluk, E. (2020). Determinants of technological innovations in health tourism enterprises. Business: Theory and Practice, 21(1), 348-359. [in English]

3. Bavik, A., Bavik, Y. L., & Tang, P. M. (2017). Servant leadership, employee job crafting, and citizenship behaviors: a cross-level investigation. Cornell Hospitality Quarterly, 58(4), 364-373 [in English]

4. Qigdem, K., & Belgin, C. (2014). An empirical study on the role of career development programs in organizations and organizational commitment on job satisfaction of employees. Business Administration Department, Istanbul Arel University, istanbul, Turkey. American Journal of Business and Management, 3(3), 178-191. [in English]

5. Frolova, L., Zhadko, K., Ilyash, О., Yermak, S., & Nosova, Т. (2021). Model for opportunities assessment to increase the enterprise innovation activity. Business: Theory and Practice, 22(1), 1-11. [in English]

6. Bashynska, I., & Dyskina, A. (2018). The overview-analytical document of the international experience of building smart city. Business: Theory and Practice, 19, 228-241 [in English]

7. Le, T. M., & Bui, M.-T. (2022). Information source and destination choice: mediation of perception of COVID-19 pandemic impacts and perception of destination. Business: Theory and Practice, 23(2), 266-276. [in English]

8. Kryshtanovych, M., Panfilova, T., Khomenko, A., Dziubenko, O., & Lukashuk, L. (2023). Optimization of state regulation in the field of safety and security of business: a local approach. Business: Theory and Practice, 24(2), 613-621. [in English]

9 Pathumporn, J., Nakapaksin, S. (2016). Accommodation management for integrated sustainable tourism management. International Journal of Sustainable Development and Planning, Vol. 11, No. 3, pp. 236-244. [in English]

10. Jonas, A., & Mansfeld, Y. (2017). Exploring the interplay between the use of risk- related information, risk perception formation, and the stages of travel product consumption. Current Issues in Tourism, 20(14), 1470-1488.[in English]

Размещено на Allbest.ru