Аналіз основних тенденцій забезпечення сталого розвитку зеленої економіки України: європейська інтеграція

У статті проаналізовано результати рейтингової оцінки розвинених держав світу за даними Індексу зеленого майбутнього у розрізі окремих показників у 2023 р., результати рейтингової оцінки економічної системи України у період 2021-2023 рр., досліджено теоретико-методологічні засади становлення та забезпечення прогресивного розвитку зеленої економіки у контексті міжнародного бачення, проведено узагальнений аналіз концептуальних парадигм трансформаційного переходу до зеленої економіки в України на прикладі розвинених держав світу. Гносеологічна парадигма становлення та забезпечення прогресивних економічних перетворень обумовлює потенційну перспективу запровадження інноваційних трансформаційних перетворень макроекономічного рівня, що у своїй сукупності матимуть позитивний вплив як на економічну систему України, так і на глобалізаційні вектори економічного розвитку у світі. За матеріалами наукового дослідження проведено оцінку впливу факторів повномасштабного воєнного вторгнення на територію України на перспективні акценти становлення зеленої економіки в державі та забезпечення її високих конкурентоспроможних позицій на світовій арені, представлено критичний аналіз перспективних можливостей формування пріоритетних основ трансформаційних зрушень при переході до зеленої економіки в Україні у контексті прогнозних орієнтирів стратегічного розвитку на період 2024-2025 рр.

У науковому дослідженні акцентовано увагу на необхідності врахування сучасних якісних змін економічних зрушень з метою їх переформатування у відповідність глобалізаційним стандартам економічної парадигми. Ґрунтуючись на звітах Організації Об'єднаних Націй - досліджено прогнозні економічні дані щодо стану забезпечення сталого розвитку зеленої економіки як в світі в цілому, так і в Україні зокрема. Зосереджено увагу на необхідності комплексного переформатування векторів стратегічного розвитку національної економіки із врахуванням вимог якісних структурних зрушень в контексті забезпечення сталого розвитку зеленої економіки України.

Окрему увагу сконцентровано на виокремленні стратегічних векторів економічного розвитку із врахуванням їх необхідності для трансформаційних перетворень, а саме: доступ до ринків G7 та Європейського Союзу, «зелені» інвестиції, розвиток енергетичної інфраструктури, виокремлення аграрного та металургійного секторів з метою забезпечення переформатування їх виробничих потужностей, розвиток військово-промислового комплексу та інші.

Ключові слова: сталий розвиток; зелена економіка; євроінтеграція; інвестування; стратегічні пріоритети.

Наприклад, Станкевич Н.А. [6] наголошує на необхідності комплексного аналізу проблематики забезпечення переходу національної економічної системи до спектру «зеленої» економіки, ґрунтуючись на необхідності формування комплексності та всеохоплюючого характеру відповідних трансформаційних зрушень. Одним із основоположних аспектів забезпечення якісних трансформаційних перетворень науковець вбачає залучення додаткового фінансування даного напрямку із урахуванням необхідності врахування закордонного інвестиційного капіталу.

Прушківська Е.В., Шевченко Ю.О. [9] аналізують потенційні пріоритети забезпечення сталого переходу до «зеленої» економіки в Україні, розглядають комплексно проблематику відсутності використання єдиного узагальненого понятійно-категоріального апарату означеної дефініції - «зелена» економіка, «економіка зростання». Основоположними, на думку науковців, є концептуальні засади врегулювання використання можливостей понятійно-категоріальної характеристики даних дефініцій у національній економічній системі.

Фірсова К.В., Борисов О.Г., Квач Я.П. [3] акцентують увагу на дослідженні визначення ролі «зеленої» економіки у формування системи національної економічної безпеки, забезпеченні її пріоритетних аспектів сталого розвитку у довгостроковій перспективі, формуванні пріоритетів визначення рівня конкурентоспроможності на світовій арені.

Кумачова А.С. [4] наголошує на необхідності створення системи комплексного регулювання пріоритетних аспектів трансформаційних перетворень економічного характеру в національній економічній системі, акцентуючи увагу на важливості та всеохоплюючому контексті впливу «зеленої» економіки.

Дитрих В. [2] аналізує концепцію світової практики переходу до «зеленої» економіки завдяки застосуванню високих технологій у даному контексті. Особливість наукових досліджень полягає у формуванні сучасних «зелених» інформаційних технологій та необхідності переорієнтації виробництва по всьому світу.

Однак, враховуючи велику кількість наукових робіт вчених та досліджень спеціальних міжнародних агентств у означеному напрямку, - питання забезпечення сталого розвитку в контексті сучасних тенденцій становлення зеленої економіки потребує доопрацювання, що особливо гостро демонструє проблематика повномасштаб- ного воєнного вторгнення на територію держави.

Мета та завдання. Метою статті є проведення комплексного аналізу основних тенденцій забезпечення сталого розвитку зеленої економіки України в контексті європейської інтеграції.

Результати

зелений економіка сталий розвиток європейський інтеграція

Діалектика розвитку зеленої економіки України зумовлена спектром всеохоплюючого впливу інтеграційних процесів, проведенням воєнних дій на території держави, необхідністю забезпечення високих конкурентних переваг на світовому ринку та сукупністю аналітичних аспектів трансформаційних перетворень національної економічної системи. Відтак, загострення екологічних протиріч серед економічних систем держав світу на різних рівня соціально-економічного розвитку формують необхідність проведення огляду означеного проблемного аспекту з метою формування стратегічних орієнтирів забезпечення прогресивного економічного розвитку.

Основоположною парадигмою зеленої економіки є забезпечення суттєвого зниження негативного впливу різноманітних факторів на довкілля завдяки комплексу відповідних інструментів та механізмів державного впливу. Прогресивний розвиток означених постулатів повинен забезпечуватись реалізацією додаткового інвестиційного капіталу, як основного генератора трансформаційних зрушень в означеному питанні. Україні зелена економіка існує виключно на засадах бюджетного фінансування, що формує суттєве ускладнення для вирішення комплексу завдань в контексті воєнних дій на території держави. Таким чином, необхідним є розробка та впровадження у використання сучасних інструментів регулювання становлення зеленої економіки, враховуючи досвід розвинених держав світу в означеному питанні.

Концептуальною парадигмою забезпечення сталого економічного розвитку є необхідність врахування аспектів як позитивного, так і негативного впливу прогресивного становлення зеленої економіки. Наприклад, відповідно до Програми Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища «ЮНЕП» [8] - зелена економіка є одним із головних індикаторів забезпечення трансформаційних перетворень в контексті забезпечення нових робочих місць. Однак, деякі науковці спростовують відповідне твердження, наводячи у своїх роботах комплекс відповідних аргументів [7, 8]. Крім того, за даними наукових досліджень Організації Об'єднаних Націй, з 1970 року - по 2023 рік кількість населення світу зросла у 2,5 рази, темпи розвитку глобальної економіки зросли у 15 разів, обсяги міжнародної торгівлі зросли у 12 разів. Такі наслідки мають руйнівний характер для забезпечення сталого розвитку економічних систем держав на світовому ринку. Наприклад, за останні 20 років рівень забруднення пластиковими відходами на планеті зріс у 24 рази, близько 43% тварин та рослин, що сукупно становить 1,5 мільйони видів представників тваринного і рослинного світу, - знаходяться під загрозою повного вимирання, продуктивність земної поверхні на планеті знизилась на 38%, а кількість природних екосистем в світі в цілому зменшилась на 64%. При цьому, за оцінками аналітиків розвинених держав світу, міжнародних агентств та інституцій відповідного напрямку, - негативні тенденції для економічної системи України триватимуть, орієнтовно, - до 2060 року [5].

Потребує розуміння не лише прогнозна аналітика щодо становлення та забезпечення сталого розвитку зеленої економіки, а й визначення рівня готовності держави до таких структурних змін. Системи оцінювання сталого розвитку економік держав світу щороку звітують щодо значення показника - Індекс зеленого майбутнього, як основного індикатора інноваційних перетворень на макроекономічному рівні. Результати аналізу показників Індексу зеленого майбутнього за даними 2023 року представлено у табл. 1.

Таблиця 1

Рейтингова оцінка ТОП-10 держав світу за даними Індексу зеленого майбутнього у розрізі окремих показників, 2023 р. (окрема вибірка)

Джерело: проаналізовано та згенеровано автором на підставі [13]

В цілому, Індекс зеленого майбутнього вимірює рівень впровадження інновацій у зелених секторах економіки держави, оцінюючи рівень зниження викидів шкідливих речовин у атмосферу, зниження рівня забруднення повітря та інше. Ісландія, яка за більшістю складових елементів рейтингової оцінки посідає І місце за показником Індексу зеленого майбутнього у світі за даними 2023 року, - виробляє енергії на 80% більше, ніж споживає, експортуючи її у держави Європи [1]. Основу таких рейтингових даних складають інноваційні доповнення у законодавстві держави, що суттєво спрощують вимоги щодо будівництва вітрових електростанцій на її території.

Безумовно, повномасштабне воєнне вторгнення на територію України суттєво завадило реалізації більшості стратегічних пріоритетних векторів економічного розвитку держави у середньо- та довгостроковій перспективах. Проте, навіть враховуючи аспекти воєнних дій, у показниках енергобалансу України у період до 2032 року внесені зміни та доповнення, що зумовлюють підвищення відсотку використання відновлюваних джерел енергії із 10% - до 45% [10]. Результати рейтингової оцінки економічної системи України за даними Індексу зеленого майбутнього представлені на рис. 1.

Таким чином, за даними рис. 1 констатуємо поліпшення показників рейтингової оцінки за окремими складовими елементами, а саме: «Індекс зеленого майбутнього», «Перехід до чистої енергії», «Зелене суспільство».

Рис. 1. Результати рейтингової оцінки економічної системи України за даними Індексу зеленого майбутнього у розрізі окремих показників у період 2021-2023 р. (окрема вибірка)

Джерело: проаналізовано автором на основі [11, 15]

Навіть враховуючи акценти повномасштабного воєнного вторгнення, - Україна забезпечує формування прогресивних векторів сталого розвитку в напрямку зеленої економіки, у відповідності до євроінтеграційних потреб. Прогрес у впровадженні сталих рішень створює об'єктивні умови для підвищення рівня конкурентоспроможності держави на світовій арені у період післявоєнного відновлення національної економічної системи.

Рис. 2. Пріоритетні напрями розвитку зеленої економіки в Україні у період 2024-2025 рр. Джерело: авторська розробка

Гносеологічна парадигма концептуальних економічних перетворень в Україні є можливою завдяки забезпеченню трансформаційних зрушень крізь призму інноватики сучасних аспектів сталого розвитку. Пріоритетними, в контексті забезпечення трансформаційних перетворень у напрямку прогресивного розвитку зеленої економіки, визначено наступні напрями (рис. 2).

З метою забезпечення сталого прогресивного розвитку зеленої економіки в Україні необхідним є формування декількох напрямків розвитку, а саме:

- розширення доступу до ринків G7 та Європейського Союзу, як пріоритетних платформ щодо забезпечення співпраці України із іншими державами світу;

- впровадження «зеленого» інвестування, як одного із пріоритетних напрямів післявоєнного економічного відновлення з метою позиціонування на міжнародних ринках;

- забезпечення прогресивного розвитку військово-промислового комплексу за рахунок трансферу інноваційних технологій;

- формування пріоритетних основ для розвитку інноваційного забезпечення енергетичної інфраструктури;

- забезпечення зростання експорту в пріоритетних секторах національної економіки: аграрному та металургійному.

Для економіки України, враховуючи сучасні умови, доцільним є формування своєрідної «дорожньої карти» інструментарію реалізації трансформаційних зрушень у напрямку зеленої економіки. Наприклад, у контексті аналізу можливих груп реальних та потенційних ризиків формування зеленої економіки в Україні, - перше місце займає викид парникових газів. Відтак, відповідно до схваленого Кабінетом Міністрів України Оновленого національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) поставлено мету державного рівня - до 2023 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 р. (87% відповідно) [12, 14]. З метою досягнення поставлених векторів стратегічного розвитку щодо зменшення викидів парникових газів - необхідним є залучення додаткового інвестиційного капіталу у модернізацію та переоснащення об'єктів промисловості, що в умовах повномасштабного воєнного вторгнення викликає сумніви. Враховуючи обмежений доступ економіки України до міжнародного кліматичного фінансування єдиним можливим способом вирішення сформованих проблемних акцентів є залучення додаткового фінансування у вигляді грантів, інвестиційних проектів та програм державного рівня, пільгового кредитування та інших можливих фінансових інструментів. Отже, формування відповідного методичного інструментарію з метою оцінки результативності реалізації трансформаційних перетворень національної економічної системи зумовлює необхідність врахування акцентів оцінки рейтингових позицій держави на світовій арені.

Висновки

Парадигма забезпечення сталого економічного розвитку потребує постійних трансформаційних зрушень. Особливістю запровадження відповідних змін є необхідність формування прогресивних аспектів сталого розвитку зеленої економіки держави, як рушійного компоненту прогресивних зрушень та забезпечення залучення додаткового інвестиційного капіталу у середньо- та довгостроковій перспективі. Практичне значення проведеного наукового дослідження полягає у можливості використання результатів та рекомендацій, викладених у науковій статті, органами публічної влади з метою формування стратегічних пріоритетів сталого розвитку на місцях та відповідності векторам макроекономічного інноваційного забезпечення.

Перспективним напрямом подальших наукових досліджень з даної проблематики є розробка комплексної системи забезпечення трансформаційних перетворень національної економічної системи в контексті прогресивного розвитку зеленої економіки.

Бібліографічний список

1. Houssam, N., Ibrahiem, D.M., Sucharita, S., El-Aasar, K. M., Esily, R.R., & Sethi, N. (2023). Assessing the role of green economy on sustainable development in developing countries. Heliyon, 9(6), e17306.

2. Ditrikh, V. (2009). Zelenyy biznes - milliardnaya sdelka! Na smenu dotkomam prikhodyat dotgriny [Zelenyy biznes - milliardnaya sdelka! Na smenu dotkomam prikhodyat dotgriny] (per. s nem. V. Khartmana), I. I. Nesterenko (Ed.). Kyiv: In-t ekonomiki i prognozirovaniya [in Russian].

3. Kvach, Ya.P., Firsova, K.V., & Borysov, O.H. (2015). «Zelena ekonomika»: mozhlyvosti dlia Ukrainy. [«Green economy»: opportunities for Ukraine]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky - Global and national economic problems, 6, 52-56.

4. Kumachova, A.S. (2015). Polityka formuvannia ta rozvytku «zelenoi ekonomiky» yak spetsyfichnyi obiekt derzhavnoho rehuliuvannia [Policy formation and development of «green economy» as a specific object of public regulation]. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok - Public administration: improvement and development, 12.

5. Zhironkin, S., & Cehlar, M. (2022). Green Economy and Sustainable Development: The Outlook. Energies, 15(3), 1167.

6. Stankevych, N.A. (2013). «Zeleni investytsii» yak skladova staloho rozvytku derzhavy [«Green investments» as a component of sustainable development of the state]. Vseukrainska naukovo-praktychna on-line konferentsiia aspirantiv, molodykh uchenykh ta studentiv, prysviachena Dniu nauky, t.2 (Zhytomyr, 15 travnia, 2013) - All Ukrainian scientific and practical on-line conference of graduate students, young scientists and students, dedicated to the Day of Science, vol. 2 (Zhytomyr, May 15, 2013).

7. Zhang, D., Mohsin, Muh., Rasheed, Abd. Kh., Chang, Yo., & Taghizadeh-Hesary, Far. (2021). Public spending and green economic growth in BRI region: mediating role of green finance. Energy Policy, 153 (C), 112-256.

8. Albrizio, S., Kozluk, T., & Zipperer, V. (2017). Environmental policies and productivity growth: Evidence across industries and firms. Journal of Environmental Economics and Management, 81, 209-226.

9. Prushkivska, E.V., & Shevchenko, Yu.O. (2013). Rozvytok «zelenoi ekonomiky»: natsionalnyi aspekt [Development of «Green Economy»: National Aspect]. Biznes-inform - Business inform, 3.

10. Esily, R.R., Chi, Y., Ibrahiem, D.M., Houssam, N., & Chen, Ya. (2023). Modelling natural gas, renewables- sourced electricity, and ICT trade on economic growth and environment: evidence from top natural gas producers in Africa. Environ Sci Pollut Res, 30, 57086-57102

11. Voumik, L.Ch., Rahman, Mh.R., Hossain, Md.Sh. (2022). Investigating the subsistence of Environmental Kuznets Curve in the midst of economic development, population, and energy consumption in Bangladesh: imminent of ARDL model. Heliyon, 8(8), e10357.

12. Dai, L., Clements, L., Bourne, E., Kooroshy, J. (2023). Investing in the green economy 2023. Entering the next phase of growth. FTSE Russell.

13. Lester, A. (2023). Sustainable Bonds Insight 2023.

14. Pro skhvalennia Onovlenoho natsionalno vyznachenoho vnesku Ukrainy do Paryzkoi uhody. Rozporiadzhennia Kabinet Ministriv Ukrainy vid 30 lypnia 2021 r. №868-r [On the approval of the Updated Nationally Determined Contribution of Ukraine to the Paris Agreement. Order Of The Cabinet Of Ministers Of Ukraine dated July 30, 2021 No. 868].

15. Global Green Economy Index (GGEI). New York, NY: Dual Citizen LLC.

Размещено на Allbest.Ru