Напрями удосконалення інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Навчально-науковий інститут «Інститут державного управління»

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНОГО МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Ломака Олександр Олександрович аспірант

кафедри управління персоналом та підприємництва

м. Харків



Анотація

У статті розглянуто напрями удосконалення інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні. Визначено ключові аспекти інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні такі як інформація; комунікація. участь. З'ясовано, що інформаційно-комунікативний механізм має ряд переваг, які можуть сприяти ефективній реалізації промислової політики на регіональному рівні. До них можливо віднести: покращення прозорості та передбачуваності у відносинах між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами, шляхом ефективної комунікації яка дозволяє обмінюватися інформацією та ідеями між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами, що сприяє розробці та реалізації ефективніших заходів державної промислової політики; залучення зацікавлених сторін до розробки та реалізації державної промислової політики.

Доведено, що інформаційно-комунікативний механізм передбачає використання всіх доступних джерел даних економічного, технологічного і правового характеру. Велика кількість інформації, що надходить формує послідовність її обробки: виділення задач обробки інформації; уточнення їх змісту; безпосередній аналіз інформації, що надходить і виходить. Забезпечення рівномірного доступу до інформаційних ресурсів для користувачів ставлять завдання уніфікації та усунення дублювання показників, формування нормативно-довідкової бази, а також інструкцій щодо їх складання, ведення та коригування.

Інформаційно-комунікативний механізм є складною системою, яка включає в себе різні канали і методи поширення інформації про промислову політику. Основними складовими цього механізму є інформаційно-комунікаційна інфраструктура; інформаційно-аналітичні центри; взаємодія із ЗМІ; суспільно-державний діалог «бізнес влада»; бази даних; регіональний промисловий маркетинг; моніторинг та оцінка.

Ключові слова: держава, державне управління, промислова політика, державна промислова політика, інформаційно-комунікаційна інфраструктура, регіональний рівень.



Annotation

Lomaka Oleksandr Oleksandrovych Postgraduate student of the Department of Personnel Management and Entrepreneurship, VN Kharkiv National University Karazina, Educational and Scientific Institute "Institute of Public Administration", Kharkiv

DIRECTIONS FOR IMPROVING THE INFORMATION AND COMMUNICATION MECHANISM FOR THE IMPLEMENTATION OF THE STATE INDUSTRIAL POLICY AT THE REGIONAL LEVEL

The article considers the directions of improving the information and communication mechanism for implementing state industrial policy at the regional level. Key aspects of the information and communication mechanism for implementing state industrial policy at the regional level, such as information and communication, are identified. participation. It is found out that the information and communication mechanism has a number of advantages that can contribute to the effective implementation of industrial policy at the regional level. These may include: improving transparency and predictability in relations between public authorities, enterprises and other stakeholders, through effective communication that allows the exchange of information and ideas between public authorities, enterprises and other stakeholders, which contributes to the development and implementation of more effective measures of state industrial policy; involving stakeholders in the development and implementation of state industrial policy.

It is proved that the information and communication mechanism provides for the use of all available data sources of an economic, technological and legal nature. A large amount of incoming information forms the sequence of its processing: highlighting the tasks of information processing; clarifying their content; direct analysis of incoming and outgoing information. Ensuring uniform access to information resources for users is tasked with unifying and eliminating duplication of indicators, forming a regulatory reference base, as well as instructions for their compilation, maintenance and adjustment.

The information and communication mechanism is a complex system that includes various channels and methods for disseminating information about industrial policy. The main components of this mechanism are information and communication infrastructure; information and analytical centers; interaction with the media; public-state dialogue "business power"; databases; regional industrial marketing; monitoring and evaluation.

Keywords: State, Public Administration, industrial policy, State Industrial Policy, Information and communication infrastructure, regional level.



Постановка проблеми

Інформаційно-комунікативний механізм реалізації державної промислової політики на регіональному рівні є важливим інструментом для забезпечення ефективної комунікації між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами. Він спрямований на забезпечення прозорості та передбачуваності у відносинах між цими сторонами, а також на сприяння обміну інформацією та ідеями.

Інформаційно-комунікативний механізм реалізації державної промислової політики на регіональному рівні має ряд особливостей, які відрізняють його від механізмів в інших сферах державної політики. Ці особливості включають в себе по-перше різноманітність зацікавлених сторін. У реалізації державної промислової політики на регіональному рівні зацікавлені різні сторони, включаючи органи державної влади, підприємства, наукові установи, громадські організації та інші. Це вимагає ефективної комунікації між цими сторонами. По-друге складність і багатогранність промислової політики. Державна промислова політика є складною і багатогранною, що вимагає використання широкого спектру інструментів і заходів. Це ускладнює комунікацію між зацікавленими сторонами. Та по-третє жвавість і динамічність. Промислова політика є динамічною, що вимагає постійної адаптації інформаційно-комунікативного механізму до змін.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні і практичні аспекти державної промислової політики розглянуті в працях як зарубіжних, так і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у дослідження промислової політики зробили такі вчені Дейнеко Л.В. [8], Кизим М.О. [5], Кіндзерський Ю.В. [4], Клименко Л.П., [9], Онєшко С. [7], Шелудько Е.І. [8], Тарасова Н.В. [9], Хаустова В.Є. [12] М.М. Якубовський [8] та ін. Однак, незважаючи на численні дослідження, слід зазначити наявність низки невивчених питань та відсутність пропозицій з удосконалення інформаційно-комунікативного механізму реалізацій державної промислової політики саме на регіональному рівні, свідчить про актуальність обраної тематики цієї статті.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою статті є визначення основних напрямів удосконалення інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні.

Виклад основного матеріалу

Ключові аспектами інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні є:

- Інформація. Необхідно забезпечити доступ до актуальної та достовірної інформації про державну промислову політику.

- Комунікація. Необхідно забезпечити ефективну комунікацію між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами.

- Участь. Необхідно залучати зацікавлені сторони до розробки та реалізації державної промислової політики.

Інформаційно-комунікативний механізм має ряд переваг, які можуть сприяти ефективній реалізації промислової політики на регіональному рівні. До цих переваг відносяться:

1. Покращення прозорості та передбачуваності у відносинах між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами. Ефективна комунікація дозволяє забезпечити прозорість і передбачуваність у відносинах між цими сторонами, що сприяє довірі та співпраці між ними.

2. Ефективна комунікація дозволяє обмінюватися інформацією та ідеями між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами, що сприяє розробці та реалізації ефективніших заходів державної промислової політики [1, с. 69].

3. Залучення зацікавлених сторін до розробки та реалізації державної промислової політики.

Також можливо навести конкретні приклади того, як інформаційно-комунікативний механізм реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні може бути використаний для досягнення цих переваг. По-перше створення інформаційних ресурсів про державну промислову політику. Ці ресурси можуть включати веб-сайти, інформаційні бюлетені та інші матеріали. Вони можуть бути використані для забезпечення доступу до актуальної та достовірної інформації про державну промислову політику.

Розробка структури звітної інформації при реалізації промислової політики дозволить підвищити оперативність відстеження виконання системних заходів, їх моніторингу та контролю. Саме інформаційне забезпечення оцінки результативності державної промислової політики на регіональному рівні є необхідним елементом контролінгу за забезпеченням адаптаційності та конкурентоспроможності галузей і господарюючих суб'єктів, а також націленості державних службовців на успіх реалізації стратегій розвитку [2, С. 191].

Перш за все на регіональному рівні завдання адаптивності і конкурентоспроможності обумовлюють, на нашу думку, необхідність створення інформаційного порталу, основними параметрами якого є сумісність інформаційних файлів, представлених за напрямами реалізації промислової політики і процедурам управлінського процесу, термінологічна сумісність і доступність громадськості.

По-друге організація заходів для обміну інформацією та ідеями. Ці заходи можуть включати круглі столи, конференції та інші заходи. Вони можуть бути використані для обміну інформацією та ідеями між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами.

По-третє залучення зацікавлених сторін до консультацій та робочих груп. Це дозволить залучити зацікавлені сторони до розробки та реалізації державної промислової політики.

Дані заходи можуть підвищити ефективність інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні.

Також потрібно відзначити, що інформаційно-комунікативний механізм є складною системою, яка включає в себе різні канали і методи поширення інформації про промислову політику. Основними складовими цього механізму є інформаційно-комунікаційна інфраструктура; інформаційно-аналітичні центри; взаємодія із ЗМІ; суспільно-державний діалог «бізнес влада»; бази даних; регіональний промисловий маркетинг; моніторинг та оцінка.

Стосовно такої складової інформаційно-комунікативного механізму як інформаційно-комунікаційна інфраструктура, то вона дозволяє забезпечити ефективну комунікацію між органами державної влади, підприємствами та іншими зацікавленими сторонами, а також сприяє обміну інформацією та ідеями. промисловий політика інформаційний комунікативний

Особливості використання інформаційно-комунікаційної інфраструктури при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні можна охарактеризувати наступним чином в Україні спостерігається розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури, що включає в себе розширення доступу до мережі «Інтернет», розвиток мобільного зв'язку та впровадження нових технологій ІТ [3, с. 58]. Це створює передумови для більш ефективного використання інформаційно-комунікаційної інфраструктури. У реалізації державної промислової політики на регіональному рівні зацікавлені різні сторони, включаючи органи державної влади, підприємства, наукові установи, громадські організації та інші. Це вимагає використання широкого спектру інформаційно-комунікаційної інфраструктури для забезпечення ефективної комунікації з цими сторонами.

Існує ряд напрямів, за якими можна удосконалити інформаційно-комунікаційну інфраструктуру для підвищення ефективності реалізації промислової політики:

необхідно забезпечити доступ до інформаційно-комунікаційної інфраструктури для всіх зацікавлених сторін у регіонах, розширення та модернізація мережі інтернету та мобільного зв'язку на всіх рівнях (3G, 4G, 5G), забезпечення доступу до інтернету в сільських районах та віддалених регіонах [5, с. 157];

- розробити ефективні методи комунікації, які враховують особливості зацікавлених сторін, створити платформи для обміну інформацією та ідеями [4, с. 269];

- залучення зацікавлених сторін до розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури, допоможе забезпечити врахування їх потреб при розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури [6, с. 73].

Розглядаючи наступну складову інформаційно-комунікативного механізму як інформаційно-аналітичні центри, що дозволяють забезпечити ефективний збір, аналіз та поширення інформації про стан промисловості в регіоні. Особливості використання інформаційно-аналітичних центрів при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні можна охарактеризувати наступним чином:

- збір і аналіз інформації про стан і потреби промисловості в регіоні. Це дозволяє оцінити потенціал розвитку галузей та визначити пріоритети для державної політики;

- прогнозування та стратегічне планування, що забезпечує стале зростання і конкурентоспроможність промислового сектора;

- взаємодія з бізнесом, створення сприятливого середовища для бізнесу, надаючи підприємствам доступ до інформації про можливості для інвестицій, підтримку та розвиток нових ринків;

- підтримка інновацій, включаючи підтримку науково-дослідних проектів, технологічних інновацій та впровадження сучасних технологій [7, с. 129];

- розвиток кадрового потенціалу у регіоні, забезпечуючи навчання та підвищення кваліфікації фахівців у сфері промисловості;

- надання урядовим органам та підприємствам об'єктивної інформації для прийняття обґрунтованих рішень у сфері промисловості;

Удосконалення інформаційно-аналітичних центрів при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні може забезпечити більш ефективне і результативне функціонування цих структур. Розглянемо ряд напрямів удосконалення:

- розширення обсягу та якості збирання даних, які вони аналізують, включаючи дані з різних джерел, таких як бізнес-звіти, статистика, соціальні мережі, дослідження ринку тощо;

- використання передових аналітичних інструментів машинного навчання, штучного інтелекту і аналітики даних допоможе виявити патерни та тренди, які можуть бути корисні для формулювання політики [8, с. 269];

- підвищення кадрової компетентності та забезпечення регулярного навчання та підвищення кваліфікації працівників інформаційно-аналітичних центрів у сфері аналітики даних і технологій;

-

- створення інтерактивних інформаційних платформ. Розробка веб-порталів та інтерактивних інструментів для забезпечення доступу громадськості, бізнесу та владних органів до інформації та аналітики;

- фокус на інноваціях технологічному розвитку в промисловості;

- забезпечення активної співпраці з представниками бізнесу, науково-дослідних установ і громадськістю для отримання відгуків і врахування різних поглядів при формулюванні політики;

- збільшення бюджетних асигнувань і ресурсів для інформаційно-аналітичних центрів з метою забезпечення їхньої ефективної діяльності;

- прозорість і відкритість. Забезпечення доступності інформації та результатів роботи інформаційно-аналітичних центрів для широкої громадськості та зацікавлених сторін.

Удосконалення інформаційно-аналітичних центрів допоможе покращити ефективність державної промислової політики на регіональному рівні та сприяти сталому економічному зростанню та розвитку промисловості.

Взаємодія із ЗМІ дозволяє забезпечити широку обізнаність про державну промислову політику на регіональному рівні та її заходи серед населення, а також сприяти формуванню позитивного ставлення до неї.

У реалізації державної промислової політики на регіональному рівні зацікавлені різні сторони, включаючи органи державної влади, підприємства, наукові установи, громадські організації та інші. Це вимагає від органів державної влади, які відповідають за реалізацію цієї політики, взаємодіяти з різними ЗМІ, щоб забезпечити широке охоплення аудиторії [9, с. 49].

Промислова політика вимагає від органів державної влади, які відповідають за її реалізацію, оперативно реагувати на зміни та інформувати про них ЗМІ, врахувати потреби зацікавлених сторін. Відповідно інформація, яка надається ЗМІ, повинна бути актуальною, достовірною та корисною для зацікавлених сторін.

Для удосконалення взаємодії із ЗМІ при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні необхідно вжити наступних заходів:

- розробка ефективної стратегії взаємодії із ЗМІ. Стратегія повинна визначати цілі, цільові аудиторії та методи взаємодії із ЗМІ;

- залучення до взаємодії із ЗМІ фахівців із комунікацій. Фахівці із комунікацій мають досвід і навички, необхідні для ефективної взаємодії із ЗМІ;

- забезпечення відкритості та прозорості в комунікації зі ЗМІ. Інформація про промислову політику повинна бути доступною, чіткою та зрозумілою для ЗМІ, а запити на інформацію повинні бути опрацьовані вчасно та ефективно [10, С. 20];

- - забезпечення систематичного зворотного зв'язку зі ЗМІ щодо їх потреб, питань та пропозицій. Активне слухання та врахування думки ЗМІ може сприяти вдосконаленню комунікації та забезпеченню високої якості інформації.

На нашу думку ці заходи дозволять підвищити ефективність взаємодії із ЗМІ при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні і сприятиме ефективній реалізації цієї політики.

Бази даних є важливим інструментом інформаційно-комунікативного механізму. Вони дозволяють забезпечити ефективне зберігання, обробку та аналіз інформації про стан промисловості в регіоні. Особливості використання баз даних при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні полягають в тому, що вони дозволяють збирати, зберігати та агрегувати інформацію про промисловий сектор в регіоні. Це можуть бути дані про підприємства, виробничу потужність, зайнятість, інвестиції тощо. Відповідно дозволяють проводити аналітичні дослідження та моделювання різних сценаріїв розвитку промисловості в регіоні. Це допомагає прогнозувати можливі наслідки рішень політики та визначати оптимальні шляхи розвитку. Від використання баз даних залежить моніторинг і оцінка ефективності результатів реалізації державної промислової політики, що дозволяє вчасно виявляти проблеми.

Для підвищення ефективності використання баз даних при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні необхідно вжити наступних заходів:

- розширення кола даних, які зберігаються в базах даних. Необхідно забезпечити зберігання даних з різних джерел, включаючи інформацію про виробництво, інвестиції, зайнятість та інші. Це дозволить забезпечити більш повне і всебічне уявлення про стан промисловості в регіоні;

- покращення якості даних, які зберігаються в базах даних. Необхідно забезпечити достовірність і актуальність даних, які зберігаються в базах даних. Це дозволить забезпечити ефективність використання даних для розробки та реалізації заходів державної промислової політики [11, С. 375];

- впровадження сучасних технологій для зберігання та обробки даних. Необхідно впроваджувати сучасні технології для зберігання та обробки даних, які дозволяють забезпечити швидкий і ефективний доступ до інформації. Це дозволить оперативно реагувати на зміни в промисловості і приймати ефективні рішення.

Удосконалення баз даних допоможе зробити реалізацію державної промислової політики на регіональному рівні більш ефективною, об'єктивною і забезпеченою даними.

Суспільно-державний діалог «бізнес влада» є інструментом інформаційно-комунікативного механізму для реалізації державної промислової політики на регіональному рівні. Він допомагає підвищити ефективність і результативність цієї політики.

Сутність суспільно-державного діалогу «бізнес влада» полягає в ефективній взаємодії між органами державної влади, бізнесом та громадськістю для вирішення проблем розвитку промисловості в регіоні.

Суспільно-державний діалог «бізнес влада» дозволяє забезпечити:

- обмін інформацією та ідеями між органами державної влади, бізнесом та громадськістю;

- консультації та співпрацю між органами державної влади, бізнесом та громадськістю [12, с. 169];

- спільне вирішення проблем розвитку промисловості в регіоні.

Удосконалення суспільно-державного діалогу «бізнес влада» є важливим аспектом при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні та вимагає системних зусиль і спеціалізованих заходів для забезпечення більшої ефективності і взаєморозуміння між цими двома секторами:

- створення спеціалізованих платформ, розробка та підтримка спеціалізованих механізмів для діалогу, таких як ради з питань економічного розвитку чи комісії для залучення бізнесу до процесу прийняття рішень на регіональному рівні;

- розширення учасників діалогу, шляхом залучення до діалогу не лише представників великих підприємств, але й малих та середніх підприємств, соціальних підприємств, та представників громадських організацій та активістів;

- забезпечення системи регулярного обміну інформацією між владою та бізнесом щодо законопроектів, регуляторних актів і ініціатив, що стосуються промислової політики;

- заохочення бізнес-спільноти та експертів і консультантів до активної участі у діалозі та вносити пропозиції і рекомендації щодо політики та регуляцій.

- розробити чітку комунікаційну стратегію, що дозволяє інформувати громадськість та всіх учасників процесу щодо досягнутих результатів та запланованих заходів [9, с. 79];

- спільне визначення пріоритетів, планування дій та виконання завдань, які покращують інвестиційну привабливість регіону та сприяють сталому розвитку промисловості.

Промисловий маркетинг дозволяє підприємствам і галузям промисловості адаптуватися до змін у зовнішньому середовищі, підвищувати свою конкурентоспроможність і ефективність виробництва. У зв'язку з обмеженими можливостями доступу до зовнішніх ринків, підприємства і галузі промисловості в Україні повинні орієнтуватися на задоволення потреб регіонального ринку. Це вимагає від них проведення маркетингових досліджень, визначення цільових ринків і розробки відповідних маркетингових стратегій.

Регіональні ринки в Україні мають свої особливості, що вимагає від промислових підприємств і галузей урахування цих особливостей при розробці маркетингових стратегій. До таких особливостей можна віднести: рівень розвитку регіону, структуру населення, споживчі звички та інші фактори.

Також можливо виділити основні напрямки застосування промислового маркетингу при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні: розробка маркетингових стратегій для підприємств і галузей промисловості; проведення маркетингових досліджень; формування позитивного іміджу регіону.

Для підвищення ефективності застосування промислового маркетингу при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні в Україні необхідно:

- створення ефективної системи підтримки промислових підприємств і галузей з боку органів влади;

- розвиток професійних навичок і знань у сфері промислового маркетингу у підприємств і галузей промисловості;

- розробка методичних рекомендацій щодо застосування промислового маркетингу при реалізації державної промислової політики на регіональному рівні.

Ці напрями сприятимуть удосконаленню регіонального промислового маркетингу при реалізації промислової політики у Харківській області. Вони допоможуть підвищити конкурентоспроможність промислових підприємств, привернути інвестиції, розширити ринки збуту та зміцнити позиції регіону як привабливого промислового центру.

Моніторинг реалізації промислової політики формується з постановки мети моніторингу, завдання системних принципів моніторингу ефективності регіональної промислової політики, завдання меж і компонентів і паспортизація підприємств, аналізу і контроль параметрів стану компонентів моніторингу.

Для покращення моніторингу та оцінки реалізації промислової політики на регіональному рівні необхідно вжити наступних заходів:

- розробити єдину нормативно-правову базу, яка регулює питання моніторингу та оцінки реалізації промислової політики на регіональному рівні. Така база повинна передбачати: визначення основних принципів і методів моніторингу та оцінки; визначення обов'язків та повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін; порядок збору, обробки та аналізу інформації для моніторингу та оцінки.

- вжити заходів для забезпечення доступу до достовірної та актуальної інформації про стан промисловості на регіональному рівні. Для цього необхідно: розробити єдину систему збору та обробки інформації про стан промисловості на регіональному рівні; забезпечити доступ до цієї інформації для органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених сторін.

Крім зазначених заходів, для покращення моніторингу та оцінки реалізації промислової політики на регіональному рівні в Україні також можна вжити наступні заходи:

По-перше використання сучасних інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології можуть бути використані для автоматизації процесів збору, обробки та аналізу інформації для моніторингу та оцінки. Це дозволить підвищити ефективність та оперативність цих процесів.

По-друге розробка системи моніторингу та оцінки на основі методів штучного інтелекту. Системи моніторингу та оцінки на основі методів штучного інтелекту можуть бути використані для прогнозування розвитку промисловості на регіональному рівні. Це дозволить органам державної влади та органам місцевого самоврядування приймати більш ефективні управлінські рішення.

По-третє розробка міжнародного співробітництва в галузі моніторингу та оцінки реалізації промислової політики. Обмін досвідом та практиками з іншими країнами може сприяти покращенню моніторингу та оцінки реалізації промислової політики в Україні.

Реалізація цих заходів дозволить зробити моніторинг та оцінку реалізації промислової політики на регіональному рівні в Україні більш ефективним і сучасним.



Висновки

Узагальнюючи потрібно відзначити, що удосконалення інформаційно-комунікативного механізму реалізації державної промислової політики на регіональному рівні може включати ряд напрямів:

1. Посилення доступу до інформації: Забезпечення широкого доступу до інформації про промислову політику, її цілі, стратегії, програми та проекти. Оновлення та підтримка офіційних веб-сайтів, створення електронних інформаційних ресурсів та використання соціальних медіа допоможуть поширити інформацію серед зацікавлених сторін.

2. Організація консультацій та громадських слухань: Залучення громадськості, промислових підприємств, наукових установ та інших зацікавлених сторін до процесу розробки та реалізації промислової політики. Організація консультаційних зустрічей, громадських слухань, форумів та робочих груп сприятиме обміну ідеями, висловленню пропозицій та врахуванню думки громадськості.

3. Комунікація зі ЗМІ: Забезпечення ефективного спілкування з представниками ЗМІ та поширення інформації про промислову політику через засоби масової інформації. Регулярні брифінги, прес-конференції та інформаційні матеріали можуть допомогти залучити увагу громадськості та забезпечити правильне розуміння політики.

4. Електронні інструменти комунікації: Використання сучасних електронних інструментів комунікації, таких як електронна пошта, вебконференції, вебінари та соціальні медіа, для спілкування зі зацікавленими сторонами. Це забезпечить швидку та ефективну обмін інформацією та сприятиме активній взаємодії.

5. Інформаційна підтримка для підприємств: Надання інформаційної підтримки промисловим підприємствам щодо доступних програм фінансування, допомоги у розвитку та модернізації виробництва, можливостей для співпраці та партнерства. Розробка інформаційних бюлетенів, посібників та веб-ресурсів допоможе підприємствам отримати необхідну інформацію.

6. Розвиток системи моніторингу: Створення засобів для отримання зворотного зв'язку від зацікавлених сторін щодо промислової політики. Організація опитувань, пропозиційних форм та системи зворотного зв'язку сприятиме залученню громадськості та врахуванню їхніх думок та потреб.



Література

1. Виклики майбутнього для промислового розвитку України: наукова доповідь / за ред. д-ра екон. наук Л.В. Дейнеко. Київ: НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогноз. НАН України». 2022. 184 с.

2. Демешок О.О. Механізм формування та реалізація промислової політики: концепт та системоутворюючі регулятори. Глобальні та національні проблеми економіки. 2014. Вип 2. С. 190-194.

3. Древаль Ю.Д. До питання про сутніть та зміст механізмів державного управління. Вісник Національного університ ет у цивільного захист у України. Серія: Держ авне управління. 2014. Вип. 1. С. 57-63.

4. Кіндзерський Ю.В. Промисловість України: стратегія і політика структурнотехнологічної модернізації: монограф. НАН України, ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України». Київ: [б. в.], 2013. 536 с.

5. Кизим М. О. Промислова політика та кластеризація економіки України: монограф. Нац. акад. наук України, Н.-д. центр індустр. пробл. розв. Харків: ІНЖЕК, 2011. 301 с.

6. Механізми реалізації регіональної політики: оцінка ефективності та напрями удосконалення: монограф. / наук. ред. С. Л. Шульц; ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України». Львів, 2018. 205 с.

7. Пельтек Л.В. Розвиток регіональної промислової політики держави: теорія, методологія, механізми: монограф. НАН України, Рада по вивч. продукт. сил України, Чорномор. держ. ун-т ім. П. Могили. Миколаїв: Вид-во ЧДУ, 2010. 265 с.

8. Промислова політика посткризової економіки: монограф. / Л.В. Дейнеко, М.М. Якубовський, Е.І. Шелудько та ін.]; за ред. Л.В. Дейнеко, М.М. Якубовського; НАН України, ДУ «Ін-т економ. та прогноз. НАН України». Київ: Ін-т економ. та прогноз. НАН України, 2014. 315 с.

9. Промисловість України: тенденції, проблеми, перспективи: монограф. / Н.В. Тарасова, Л.П. Клименко, В.М. Ємельянов та ін. Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. 320 с.

10. Скорік К.А. Сучасні теорії та концепції промислової політики в західній науковій літературі. Економічний вісник Донбасу, 2020. №2 (60), С 19-28.

11. Слободян О.С. Механізми реалізації активної промислової політики. Вісник Національного університету цивільного захисту України. Серія: Державне управління: зб. наук. пр. / Нац. ун-т цив. захисту України. Харків, 2019. Вип. 1(10). С. 374-380.

12. Хаустова В.Є. Промислова політика в Україні: формування та прогнозування: монограф. Харків: ІНЖЕК, 2015. 380 с.

References

1. Deineko, L.V. (2022). Vyklyky maibutnoho dlia promyslovoho rozvytku Ukrainy [Future challenges for the industrial development of Ukraine]. Kyiv: NAN Ukrainy, DU «In-t ekon. ta prohnoz. NAN Ukrainy» [in Ukrainian].

2. Demeshok, O.O. (2014). Mekhanizm formuvannia ta realizatsiia promyslovoi polityky: kontsept ta systemoutvoriuiuchi rehuliatory. [Mechanism of formation and implementation of industrial policy: concept and system-forming regulators] Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. 2014. № 2. Pp. 190-194. [in Ukrainian].

3. Dreval, Yu.D. (2014). Do pytannia pro sutnit ta zmist mekhanizmiv derzhavnoho upravlinnia [To the question of the essence and content of mechanisms of state administration]. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia. 2014. № 1. Рр. 57-63. [in Ukrainian].

4. Kindzerskyi, Yu.V. (2013). Promyslovist Ukrainy: stratehiia i polityka strukturnotekhnolohichnoi modernizatsii [Industry of Ukraine: strategy and policy of structural and technological modernization]. Kyiv: [b.v.], [in Ukrainian].

5. Kyzym, M. O. (2011). Promyslova polityka ta klasteryzatsiia ekonomiky Ukrainy [Industrial policy and clustering of the economy of Ukraine]. Kharkiv: INZhEK [in Ukrainian].

6. Shults S. L. (2018). Mekhanizmy realizatsii rehionalnoi polityky: otsinka efektyvnosti ta napriamy udoskonalennia [Mechanisms of implementation of regional policy: evaluation of effectiveness and areas of improvement]. Lviv: «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy». [in Ukrainian].

7. Peltek, L.V. (2010). Rozvytok rehionalnoi promyslovoi polityky derzhavy: teoriia, metodolohiia, mekhanizmy [Development of regional industrial policy of the state: theory, methodology, mechanisms]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU [in Ukrainian].

8. Deineko, L.V., Yakubovskyi, M.M., Sheludko, E.I. (2014). Promyslova polityka postkryzovoi ekonomiky [Industrial policy of the post-crisis economy]. Kyiv: In-t ekonom. ta prohnoz. NAN Ukrainy [in Ukrainian].

9. Tarasova, N.V., Klymenko, L.P., Yemelianov, V.M. (2011). Promyslovist Ukrainy: tendentsii, problemy, perspektyvy [Industry of Ukraine: trends, problems, prospects]. Mykolaiv: Vyd-vo ChDU im. Petra Mohyly [in Ukrainian].

10. Skorik, K.A. (2020). Suchasni teorii ta kontseptsii promyslovoi polityky v zakhidnii naukovii literaturi [Modern theories and concepts of industrial policy in Western scientific literature]. Ekonomichnyi visnykDonbasu. №2 (60). S 19-28. [in Ukrainian].

11. Khaustova, V.Ie. (2015). Promyslova polityka v Ukraini: formuvannia ta prohnozuvannia [Industrial policy in Ukraine: formation and forecasting]. Kharkiv: INZhEK [in Ukrainian].

12. Slobodian, O.S. (2019). Mekhanizmy realizatsii aktyvnoi promyslovoi polityky. [Mechanisms of active industrial policy implementation] Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Seriia: Derzhavne upravlinnia. № 1(10). Рр. 374-380. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru

...