Наукова атрибуція та прогнозування вартості ікон

Размещено на http://www.allbest.ru/

Наукова атрибуція та прогнозування вартості ікон

Володимир Індутний, Олена Походяща

Вступ

Представлено результати дослідження стану українського ринку ікон. Створено комплексну шкалу для оцінки їх якості на основі спеціальної групи критеріїв та відповідну класифікаційну модель, а також подано кілька прикладів прогнозування вартості, які демонструють ефективність запропонованої розробки в завданнях незалежної вартісної оцінки.

Багатовікова історія іконопису є невід'ємною частиною національних культур багатьох народів тісно пов'язаною не тільки з релігійною традицією, а й розвитком мистецтва в цілому, змінами світоглядних доктрин суспільства, технічними досягненнями, діяльністю видатних художників та їх послідовників, стародавніми й новими храмами, а також важливими історичними подіями. Водночас, на них майже не відбиваються швидкоплинні зміни світських традицій. Їх тематика й спосіб використання в парадигмі релігійного культу і повсякденного життя, залишилися незмінними.

Наукова атрибуція іконописних творів та вивчення іконопису як окремого виду мистецтва є важливою складовою частиною досліджень у сфері сучасного мистецтвознавства1, а також ланкою яка поєднує академічне та народне мистецтва.

Важливою особливістю іконопису є обмеженість сюжетів й неосяжність способів їх матеріалізації у вигляді живопису, іконописанні по дереву, різьбленні, скульптури, графіки -- усіх технічних можливостей образотворчого мистецтва. Крім того, для ікон притаманні окремі традиції оздоблення, які безпосередньо вказують на їх походження та практичне використання -- наявність орнаментів, підписів, особливості розмірів та пропорцій. У цих деталях знаходимо їх відмінність від світських мистецьких творів; бачимо ознаки дотримання уставлених у віках канонів написання, маємо можливість пояснити призначення -- весільні, храмові, хатні.

Не дивлячись на сакральність ікони з сивої давнини присутні на усіх ринках де існує відповідний запит споживачів й, таким чином, для нас є важливим дослідити фактори, що впливають на показники якості, спосіб просування на ринках та засади прогнозування вартості (пошуки обґрунто- Откович В., Пилипюк В. Українська ікона ХІУ - XVIII ст. -- Львів, «Світло й Тінь», 2008. -- 100 с.; Евсеева Л, Комашко Н., Красилин М. и др. История иконописи V -- ХХ века. -- М. АРТ-БМБ. 2002. -- 287 с.; Панкеев И. Пресвятая Богородица. -- М.; ОЛМА-ПРЕСС.2001. -- 240 с.ваних показників очікуваної вартості) Індутний В.В. Оцінка памяток культури. -- Київ, СПД Моляр С.В., 2009. -- 537 с.. З'ясування цих питань має високу практичну значимість для професійних оцінювачів майна, діяльність яких необхідна при передачі прав власності, встановленні страхових сум, оцінки збитків власників та інше. ікона вартість ринок

Фото 1. Ікона «Богородиця» (дошка, олія, 14,5 х 20,5 см). Не реставрована старовинна хатня ікона Божої Матері, представлена на продаж в режимі Інтернет аукціону Ікона Божої Матері І https://auction.violity.com/103668778-ikona-bozhej-materi-14-5-20-5.

Формування комплексної шкали для оцінки якості ікон

Метою нашої роботи є опис одного з можливих способів оцінки якості та прогнозування вартості іконописних творів, а також опис прикладів такої оцінки, які є обґрунтованими результатами досліджень стану ринку відповідних товарів. Спосіб досягнення поставленої мети полягає у проведенні протокольного порівняльного аналізу взірців, що підлягають оцінці, з окремими об'єктами, виділеними в системі споріднених об'єктів, які вже оцінені та представлені на відкритому ринку. Таким чином, досягаються вимоги щодо обґрунтованості, відтворюваності та доступності для верифікації результатів прогнозування, а також їх корекції при наявності змін на антикварному та мистецькому ринках.

Ікони можуть бути тиражованими й авторськими, вони виготовляються з урахуванням складних умов зберігання, пов'язаних з дією факторів підвищеної вологості, наявністю біологічних та хімічних впливів оточуючого середовища.

Вивчення історії та технологічних особливостей виготовлення ікон в Україні, які створювалися на чисельних мануфактурах протягом ХІХ та початку ХХ століть, доводить її універсальність як джерела важливої інформації про побут, світогляд й культуру українського народу в цілому. Упредметнені в іконах символи мають соціально генеруюче, загальне виховне та естетичне значення, що в решті-решт пояснює привабливість їх як товару.

Відзначимо, що ікони є, передусім, засобом задоволення гуманітарних потреб особистості у її причетності до українських культурних традицій, що передавалися в родинах з покоління в покоління; вони вирізняються доступністю для пересічного споживача й, водночас, характеризуються високою виразністю в утилітарному використанні, наприклад, у якості домашньої реліквії, оберегу, сакрального образу, яким благословляли на вінчання, в дорогу, просили заступництво від хвороб (образ «Покрови Пресвятої Богородиці», «Святий Миколай», «Святий Пантелеймон»).

Завдяки напрацюванням українських дослідників за час Незалежної України було створено інформативну базу відповідних наукових та популярних публікацій про осередки виробництва й стилістичні особливості української ікони Київщини, Галичини, Волині, Полісся, Наддніпрянщини, Слобожанщини та ін. Степовик Д. Історія української ікони Х - ХХ ст. -- К.: Либідь, 2004. -- 442 с.; Шулика В. Иконописные центры Слободской Украины середины ХІХ-начала ХХ в. / Теорія і практика матеріально-художньої культури. -- 2007. -- С. 119. ; Скоп Л. Українське церковне малярство в Галичині: техніка та технологія ХУ - ХУІІІ ст. -- Дрогобич: Коло, 2013. -- 182 с. ; Музей волинської ікони: книга-альбом / Александрович В., Василевська С. -- К.: АДЕФ-Україна, 2016. -- 400 с. ; Народна ікона Чернігівщени. -- Львів: інститут колекціонерства українських мистецьких памяток при НТШ, 2015. -- 424 с. ; Рижова О. Іконопис Києво-Печерської лаври кін. ХУІІ - початку ХІХ ст.: особливості формування та розвитку стилю й іконографії //Культура і сучасність. -- № 1(2014) . Маючи знання про іконографічні та технологічні особливості створення ікон експерт сьогодні може визначити іконописну школу та датування ікони. Вже укладені й набули визнання великі приватні колекції (В. Пінчука, І. Паламарчука); ікона широко представлена в музейних експозиціях та на антикварному ринку України й світу.

Маємо також зазначити, що сучасні глобалізовані ринки й, особливо, Інтернет аукціони, суттєво розширили доступ та можливості до інформації про традиції народів у виготовленні ікон, а також, що особливо важливо, створили належні умови для уніфікації товарознавчих підходів до визначення їх якості й прогнозування вартості.

Відтак, дослідження сучасного ринку ікон, виділення основних чинників формування уявлень про їх якість та розробка теоретичних товарознавчих засад для здійснення оцінки якості та прогнозування вартості, є нині актуальним завданням, яке має практичне значення, сприяє збереженню цієї групи художніх та історичних пам'яток й впровадженню відповідних знань в сферу культури, національного виховання й освіти.

У цій роботі ми ставили перед собою завдання проаналізувати стан сучасного ринку антикварних виробів, представлених на продаж в режимі Інтернет торгів, а також на окремих сайтах галерей та іконописних майстерень. Нині це найбільш поширене та популярне джерело інформації, на яке посилаються усі учасники ринку. Важливим та актуальним завданням є також розробка оптимальної за часом виконання методики прогнозування вартості ікон для задоволення потреб професійних оцінювачів в завданнях визначення рівня фінансових збитків в результаті втрати пам'ятки культури (або часткової втрати), обґрунтування страхових сум, облікової вартості, очікуваних вартісних показників при продажу на вільному ринку, а також в операціях оренди, застави, оцінки безхазяйного майна.

Для вирішення поставлених проблем, була створена база вихідних даних, яка являє собою таблицю, де послідовно -- в порядку зростання питомої вартості Питома вартість визначається показником співвідношення вартості у гривнях до площі ікони в квадратних дециметрах. -- вибрана 131 ікона. Усі виставлені на продаж ікони, на момент укладення таблиці (20.03.2020 р.), знаходилися в стані торгів, тобто поступового зростання вартості пропонованої власником. Відтак, укладена таким чином таблиця вихідної інформації віддзеркалює лише функцію зростання вартості й не може використовуватися як звичайний прейскурант для проведення порівняльного аналізу, адже на момент продажу останній показник ціни не співпадає із зафіксованим у цій таблиці поточним (є значно меншим) й є нам невідомим. Водночас, ми неодноразово наголошували на тому, що функція приросту вартості описується у відповідності з законом товарознавства: «Чим більше позитивної інформації про товар, тим вища його якість й, відповідно вартість» Індутний В. Оцінка пам'яток культури. -- Київ, СПД Моляр С.В., 2009. -- 537 с..

Досліджуючи функцію приросту вартості, ми з'ясовуємо наявність та вид функціональної відповідності уявлень про якість до поточної вартості й, таким чином -- на основі цієї відповідності -- вирішуємо питання прогнозування вартості антикварних предметів і, зокрема ікон.

Так, на графіку 1 подано перманентний розподіл показників питомої вартості (у гривнях за квадратний дециметр) у просторі вихідних даних відсортованих в порядку зростання.

Графік вказує на досить нерівномірне за кількістю представництво взірців різних за вартісними показниками ікон на ринку й описується експоненціально -- недорогих взірців на ринку представлено значно більше аніж дорогих.

Графік 1. Розподіл питомих показників вартості ікон, описаних таблицею вихідних даних. Вісь ординат -- показник питомої вартості у гривнях. Вісь абсцис -- порядок вартості або номер ікони в таблиці вихідних даних

Представлена вище тенденція розподілу вартісних показників спостерігається в усіх видах товарів, які представлені на антикварному ринку й пов'язана з тим, що вона рефлекторно описує особливості розподілу фінансових можливостей потенційних покупців, про що ми неодноразово писали Індутний В. Застосування функції розподілу Лоренца в товарознавстві. «Товари і ринки». -- № 2(20). 2015. -- С. 168-178. ; Індутний В. Формула Р. Хартлі та прогнозування вартості пам'яток культури. Альманах «Культура і сучасність» Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. -- № 12, 2014. -- С. 70-78. ; Індутний В., Мережко Н., Тоїчкін Д. Товарознавча характеристика антикварної холодної зброї на ринку України. Інститут історії України НАН України, національний музей історії України, Національний військово-історичний музей України, Наукові праці. «Історія давньої зброї» Дослідження 2016, Київ 2017. -- С. 323-337. ; Індутний В.,Мережко Н., Калуга Н. Товарознавча оцінка антикварних монет на ринку України Технічні науки та технології: науковий журнал, Чернігів. -- 2017. -- № 4(10). -- С. 163-17. ; Індутний В., Мережко М., Піркович К. Аналіз якості і вартості антикварних декоративно-ужиткових й мистецьких творів з бронзи на ринку України. Полтавський Університет економіки і торгівлі. Актуальні проблеми теорії і практики експертизи товарів. Матеріали TV міжнародної науково-практичної інтер- нет-конференції, м. Полтава 20-22 березня 2017 р. -- С. 340-344.. Ліквідність товарів для задоволення гуманітарних потреб особистості, зокрема ікон, є пов'язаною з рівнем річних статків громадян, а також з відповідною ціновою пропозицією.

Аналітичні розвідки про предмет надають нам можливість здійснювати перевірку гіпотези про те, що вартість товару описується законом товарознавства: «Чим більше позитивної інформації про товар, тим вище його якість й, відповідно вартість». Нагадаємо, що загальне формулювання закону товарознавства є таким:

С= а х2лі, (1)

де і -- кількість позитивної інформації про товар у бітах;

а -- база оцінки.

Отже, щоб перевірити цю гіпотезу, а також дослідити характер цієї відповідності, здійснимо логарифмування питомих показників вартості за основою 2 та побудуємо відповідний графік (графік 2).

Графік 2. Розподіл логарифмованих за основою «2» питомих показників вартості, ікон описаних таблицею вихідних даних. Вісь ординат -- логарифмовані за основою «2» питомі показники вартості ікон. Вісь абсцис -- порядок вартості або номер ікони в таблиці вихідних даних. Червоними лініями розділені ділянки з різними тенденціями до зростання питомих вартісних показників

На графіку, поданому на малюнку 2 видно, що увесь діапазон питомих вартісних показників на ікони можна розділити на три інтервали (виділені червоними вертикальними лініями на графіку 2) -- товарознавчі групи -- які відрізняються за тенденцією зростання питомих показників: Перша -- це ікони від першої до чотирнадцятої з вартісними питомими показниками відповідно від 1 до 75 гривень за дециметр квадратний поверхні; друга -- іконописні твори від 14 до 118 номера з показниками вартості від 75 до 56 гривень за дециметр квадратний; третя -- ікони від 119 до 125 номера з питомими показниками показниками вартості від 62 до 661 гривень за дециметр квадратний поверхні. Причому, остання ікона характеризується аномально високим показником питомої вартості, який, вочевидь, не може бути поясненим на основі спостереженої тенденції й тому ця ікона повинна бути елімінованою з досліджуваної сукупності взірців.

Перша група описує ті ікони, які щойно виставлені на продаж й, відповідно, для залучення більшої кількості учасників торгів, для них встановлюють змістовно невмотивовані аномально низькі стартові показники вартості (наприклад, одна гривня), які, зрозуміло, є значно нижчими, від тих рівнів на яких знаходиться основна маса творів й які вже придбані. Тобто, в цьому інтервалі торги не припиняються, зацікавлених учасників торгів багато адже потенційні покупці завжди готові платити за цей товар значно більші суми. Тенденція, звичайно, може бути аналітично описаною за допомогою асимптотичної формули -- функції насичення:

С = 75 х (1 - 2(1-і)), (2)

де і -- кількість дефіцитарної інформації про товар;

75 -- показник базової питомої вартості (гривні за дециметр квадратний) Курс гривні до долара США становив 26,52 станом на 11.03.2020. на графіку поданому на малюнку 2, в точці, де тенденція до зростання повністю змінюється (перша червона лінія).

Цей показник може також вважатися базою оцінки для наступної групи взірців (2).

Прогнозування вартості ікон

Описану вище та аналітично визначену тенденцію, яка пов'язує якість товару з його вартістю, недоцільно використовувати в практиці прогнозування, крім випадків визначення мінімальних рівнів ліквідаційної вартості, оскільки в цьому інтервалі питомих показників відсутні ознаки врахування потенційним покупцем якісних параметрів товару. Існує лише його бажання придбати твір; він вважає заявлену вартість аномально низькою й продовжує участь в торгах.

Загальний вигляд функції насичення показано на графіку 3.

Графік 3. Загальний вигляд функції насичення, яка описує перший інтервал збільшення питомих вартісних показників на ікони. Вісь ординат -- показники питомої вартості (у гривнях ) в першому інтервалі (малюнок 2). Вісь абсцис -- кількість дефіцитарної інформації у бітах, яка накопичувалась (зменшувалась невизначеність) при підході до першої кваліметричної точки. Кількість цієї інформації тут співпадає з порядковим номером взірця в таблиці вихідних даних

Друга група -- це ікони, для яких спостерігається чітке виконання вище згаданого закону товарознавства, адже в логарифмованій за основою «2» шкалі питомих вартісних показників, спостережена тенденція описується лінійно (адитивне збільшення позитивної інформації) й у повній відповідності з формульним виразом закону. Це, зокрема, підтверджує те, що вартісні показники, які ми бачимо в цьому інтервалі, є обґрунтованими якісними характеристиками й прогнозування вартості на основі апроксимуючих лінійних функцій є цілком виправданим.

Важливо звернути увагу на «точку переходу» питомих вартісних показників, які ми віднесли до першої групи (перша червона лінія на графіку 2), до питомих вартісних показників віднесених до другої групи, яка визначається на рівні 75 гривень.

Це особлива точка, яка позначена різкою зміною градієнта зростання та зміною виду апроксимуючої функції зростання, яка описується в другому інтервалі формулою:

С = 75 х 2і, (3)

де і -- кількість позитивної інформації про товар;

75 -- база оцінки.

З поданої вище формули (2) видно, що йшлося про формальну недостачу або свідоме ігнорування певним обсягом позитивної інформації про товар на стадії його представлення на ринку, що можна також тлумачити як наявність негативної (контраверсійної або дефіцитарної) інформації. В другому інтервалі (за першою червоною лінією на графіку 2), де тенденція до зростання описується формулою (3), вартісні показники вже досягли позначки 75 гривень, тому цю позначку її слід вважати емпіричною базою для прогнозної оцінки в межах другого інтервалу. Цей показник вартості фігурує як особлива перехідна точка, яку ми повинні називати також «першою квалі- метричною точкою», тобто точкою де вперше приймаються до уваги об'єктивні показники якості товару й наступає етап предметної (аргументованої) конкур енції між потенційними покупцями з використанням супровідної атрибутивної інформації.

Наявність «першої кваліметричної точки» на відповідних графіках має, на нашу думку, лише одне раціональне пояснення -- розподіл вартісних показників на ринку віддзеркалює розподіл фінансових можливостей потенційних покупців 6.

Отже, «перша кваліметрична точка» -- це загальна обґрунтована база оцінки для ікон, які мають визначені споживчі якості в другій групі (графік 2).

Сказане дозволяє твердити, що в суспільстві існують й системно, з економікою та культурою, розвиваються універсальні уявлення про еквіваленти цінно сті, які в певних співвідношеннях збігаються з уявленнями про цінність тієї чи іншої грошової одиниці. Такий збіг в гуманітарному просторі та на інтуїтивному рівні є важливим фактором формування уявлень про рівень задоволення гуманітарних потреб релевантний до рівня понесених збитків.

У свою чергу, це дозволяє оцінювачам уніфікувати процес прогнозування вартості пам'яток культури в завданнях визначення рівня збитків власника або національної культури у разі їх втрати або пошкодження. Тобто, існує економічно та соціально обґрунтована можливість проектування та впро- в адження на державному рівні індикативних показників вартості на пам'ятки культури для вирішення широкого спектру завдань оцінки, які мають загальнодержавне значення.

Особливо маємо звернути увагу на появу в сучасному світі нових можливостей використання пам'яток культури, які знаходяться у комунальній власності або власності фізичних осіб, у фінансових операціях, у тому числі на основі криптовалют. Останнє вже має місце в багатьох країнах світу.

Повертаючись до обговорення графіка, поданого на малюнку 2, розглянемо третю групу ікон, яка виділяється досить високими показниками вартості. Це відносно невелика кількість творів, де продавці користуються підвищеними споживчими потребами частини найбільш заможних потенційних покупців -- їх часто нео бґрунтов аними емоційними бажаннями -- й свідомо завищують вартісні показники. Відповідно мають місце невмо- тивовані надбавки, а також виникають нові можливості для загострення конкурентної аукціонної торгівлі. Тенденція до зростання апроксимаційної функції знову змінюється й, відповідно, виникає потреба виділення «другої кваліметричної точки», яка визначає необхідність використання нової асимптотичної функції, такого вигляду:

С = а х 2і х 2х або С = а х 2(і+х), (4)

де і -- кількість позитивної інформації про товар;

а -- база оцінки;

х -- кількість додаткової невмотивованої інформації.

Приймаючи до уваги те, що невмотивовані надбавки не можуть бути врахованими оцінювачами та експертами перманентно Наприклад, інформації про наявність двох і більше претендентів на покупку., передбачити результат проведення торгів неможливо. Кінцевий результат торгів є невмо- тивованим, не підлягає змістовному поясненню та не може використовуватися як орієнтир в оціночній справі Так, наприклад, не має сенсу посилатися на результати торгів відомих у всьому світі аукціонів, адже частина прикінцевого показника вартості не піддається раціональному поясненню. Відтак, третя група, яка описується асимптотичною формулою (4) не має практичного значення в роботі експерта-оцінювача, адже результати продажу з аукціону, де наприкінці торгів можуть мати місце невмотивовані рішення, взагалі не можуть бути предметом прогнозування.

Отже, знову дійдемо висновку про те, що найбільш представницькою, змістовною та цікавою для по будування асимптотичних моделей, які описують вартість антикварних виробів та ікон, є друга товарознавча група.

Відповідно, тенденція до зростання питомих показників вартості в логарифмованому вигляді може бути описаною асимптотичною лінійною функцією, параметри якої знаходимо за допомогою методу найменших квадратичних відхилень К.Ф. Гауса Кассандров О., Лебедев В. Обработка результатов наблюдений. -- М.: Наука, 1970. 200 стр..

Після перетворення на основі ступеневої функції за основою «2», ця функція матиме такий вигляд (графік 4):

Графік 4. Співвідношення між спостереженими показниками питомої вартості ікон (ряд 1), у гривнях за дециметр квадратний, та теоретично обрахованими питомими показниками (ряд 2) з урахуванням виявлених тенденцій до зростання

У результаті проведених досліджень ми з'ясували, що прогнозування питомих показників вартості ікон слід здійснювати за емпіричною формулою:

С = 2°,04х +5,84

де С -- прогнозований показник питомої вартості ікон;

х -- порядок вартості (номер твору в таблиці вихідних даних).

Показник якості апроксимації спостереженої тенденції за К. Пірсоном -- 0,98 [11].

Описане регресійне рівняння можна також представити таким чином:

С = 2°,°4х +5,84 = 2°,°4 х 25,84 = 57,28 х 2°,°4. (4)

Бачимо, що описана нами емпірична формула дуже нагадує формулювання закону товарознавства (1), однак, відрізняється від нього тим, що величина «2°,°4» пов'язує величину прогнозованої питомої вартості з порядком вартості «Х», а не з величиною кількості позитивної інформації про об'єкт дослідження.

Для того, щоб перейти до розрахунків величини прогнозованого показника питомої вартості за участю показника кількості позитивної інформації, будемо вважати, що перший вартісний покажчик, який має змістовне пояснення і відповідає за рівень одного біту інформації, отже, має місце рівняння 2°,°4х = 1, тобто це «особлива» точка переходу від необгрунтованих показників до змістовно обґрунтованих -- «перша кваліметрична точка». Зрозуміло, що в цьому рівнянні, якщо х = °, це означає, що позитивна інформації про товар складає 1 біт, і скоріше за усе вона ігнорується потенційним покупцем. Величина С = 57,28 гривень за дециметр квадратний вказує на необхідність використання цього показника у якості розрахункової бази для оцінки ікон й, у подальшому, використовувати її в завданнях прогнозування вартості у межах усього інтервалу описаного другою групою:

С = 57,28 х 2і х S, (5)

де S -- площа ікони в дециметрах квадратних.

Отже, прогнозування вартості ікон нині11 може здійснюватися за представленою вище формулою. При цьому, для здійснення обліку позитивної інформації та обрахування її кількості -- при «і = °,1,2,...» -- ми використовуємо спеціальний протокол (таблиця 1), в якому добуток усіх показників «N» дорівнює величині «2і» Враховуючи динаміку змін цінових показників на ринку перерахунки слід здійснювати не частіше ніж раз на рік. Індутний В. Оцінка пам'яток культури. -- Київ, СПД Моляр С., 2°°9. -- 537 с.. Однак слід зауважити, що на практиці -- при оцінці ікон -- в поданому нижче протоколі враховують не увесь перелік критеріїв, а лише ті, які відповідають їх видовій специфіці. Це пов'язується з тим, що впродовж багатьох років сформувалися та набули загального визнання традиції оцінки пам'яток культури за окремими скороченими переліками критеріїв.

Таблиця 1 -- Протокол для обліку кількості позитивної інформації про пам'ятку культури на основі індексу соціокультурної значимості «N». В протокол внесені дані першого приклада оцінки ікони, опис якої наведений нижче

Розрахунковий індекс соціокультурної цінності (N) -- 256

Класифікаційне визначення пам'ятки -- Пам'ятка культури національного рівня значення другого порядку

Виходячи з результатів дослідження ринку ікон, які ми отримали на основі математичної обробки таблиці вихідних даних, а також враховуючи особливості продажу ікон на аукціонах, слід зробити висновок про можливість укладання таблиць індикаторних показників для прогнозування їх вартості у відповідності до кількості облікованої інформації (таблиця 2). Звичайно, ці показники не є обов'язковими для здійснення операцій купівлі продажу або інших операцій з пам'ятками культури, однак вони дозволяють визначити логічно непротирічний результат прогнозування вартості.

Отже, загальний порядок роботи експерта полягає у тому, що спочатку він, використовуючи поданий вище протокол, обліковує усю корисну інформацію й, користуючись таблицею 2, номенклатурно визначає рівень соціокультурного значення досліджуваної ікони (показник її якості який виражається словосполученням, наприклад: «пам'ятка культури національного рівня значення другого порядку»). Далі, приймаючи до уваги загальну кількість позитивної інформації про об'єкт дослідження, прогнозує вартість у відповідності з станом сучасного ринку.

Таблиця 2 -- Номенклатурна класифікація якості та індикаторні13 показники прогнозованої вартості ікон

Рівень соціокультурного значення антикварних виробів з порцеляни

“Примітка: більш високі показники індексу «N» розраховуються згідно загальною класифікацією пам'яток культури поданою в [14]

Варто також зазначити, що вивчаючи тенденцію зростання питомих вартісних показників на ікони в таблиці вихідних даних, доцільно створити невелику добірку ікон, які у подальшому можна використовувати у якості еталонів якості й, відповідно, вартості.

Наведемо приклади номенклатурного визначення якості та розрахунків прогнозної вартості двох хатніх ікон: української та російської іконописних шкіл.

Іл. 1. Ікона «Богородиця Замилування» («Умілєніє Рублево»). Росія, Мстера, кінець ХУІІ -- початок ХУІІІ століття. Дошка, темпера, левкас. 22,5 х 26,2 см (кіот: 16,5 х 18,0 см) / Приватна збірка

Перший приклад. До експертної оцінки представлено невелику хатню ікону «Умілєніє Рублево» написану натуральними фарбниками на дошці з ковчегом (розміри: 22,5 х 26,2 см (кіот: 16,5 х 18,0 см). На жовто-коричневому фоні в центральній частині ікони погрудне зображення Богородиці Замилування, одягненої в червоний мафорій із золотавими облямівками Божа Матір на правиці тримає Богонемовля в жовто-золотавому хітоні із зеленим клавом, який обнімає Богородицю, притуляючись до неї щічкою. Навколо святих образів окреслено німби, в лівому та правому верхньому куті ікони монограми Богородиці: МР ОУ, нижче праворуч монограма Ісуса Христа: «ІС ХС». Ікона окреслена по краю червоною та синьою смугами. Дерев'яна основа закріплена від вигинання за допомогою двох шпуг, розміщених на зворотній стороні Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. -- Хм. : ПП Мельник А., 2013. -- Том 1: с. 307. Ікона має товстий, до 0,8 мм., шар левкасу ясно сірого кольору, на який нанесено тонкий шар лесированої фарби (темпера). Поверхневе лаку- в ання відсутнє. Окремі деталі, символи та написи нанесені позолотою. Добре проглядаються дві системи кракелюрів. Перша пов'язана з структурою дерева (віддзеркалює структуру дерева, яка змінюється в результаті тривалого всихання) й виражена на поверхні левкасу. Друга, спостерігається під бінокулярним мікроскопом (збільшення 20-30 крат) й пов'язана з старінням тонкого шару напівпрозорих фарб. Розущільнення пов'язані з кракелюрами, заповненими воскоподібними речовинами, що вказує на делікатне чищення поверхні артефакту. Напис «Умілєніє Рублево», виконано старослов'янським письмом й може розглядатися як свідчення про причетність ікони до копіювальних робіт з автентичної ікони відомого іконописця Андрія Рубльова «Богородиця Володимирівська» (1406 р.) Лазарев В. Андрей Рублёв и его школа. -- М., 1966. -- 100 с.. Загальний стан збереження ікони визначається як «задовільний». За техніко-технологічними ознаками та ознакою дзеркальної інверсії зображення, ікона має бути віднесеною до відомої на національному рівні школи майстрів з мануфактур селища Мстера (Воло- димирська область, Росія) Коромыслов Б. Мстёра. -- М.: Планета, 1970. -- 48 с. -- (Народные художественные промыслы).; Дмитриев Н. Г. Мстёра рукотворная: Рассказы об искусстве лаковой миниатюры и её мастерах. -- Л.: Художник РСФСР, 1986. -- 438 с., адже їх ідентифікаційними ознаками є тонкий лаковий живопис по левкасу, використання брунатних та брунатно-червоних пігментів та їх відтінків на тлі ікони, чітко виражені границі елементів зображення, делікатне прописування німбів.

За технологічними ознаками та осо бливостями написання вік ікони доцільно визначити як кінець ХУІІ -- початок ХУІІІ століття. Можна припустити, що в мануфактурі Мстери за цим образом, представленим на експертизу, писали ікони Богородиці на продаж для загального розповсюдження.

Прогнозування вартості цього твору сакрального живопису, згідно описаного вище алгоритму, здійснюємо таким чином. Спочатку вносимо відповідні облікові інформаційні дані у протокол (таблиця 1). В результаті обліку наявної інформації, ми отримали показник соціокультурної значимості пам'ятки -- 256 (таблиця 2). Це означає, що номенклатурне визначення якості ікони таке: «Пам'ятка культури національного рівня значення другого порядку».

Прогнозна вартість ікони, без врахування показника ліквідності Ліквідність дуже низька. Показник ліквідності -- 0,5., становитиме:

С = 57,28 х 2і х S = 57,28 х 256 х 2,25 х 2,62 = 86442,39 гривень або 3116,16 доларів США За даними Національного банку України станом на 23.03.2020 р..

Слід також врахувати, що при наявності відомостей про іконописця чи іншої корисної інформації, показник може збільшуватися (або зменшуватися). Отже, у разі продажу, слід очікувати остаточну вартість більшою ніж поточна, однак, якщо кількість учасників різко скоротиться, торги можуть закінчитися й на названому вище рівні вартості.

Іл. 2. Ікона «Святий Пантелеймон». Україна, с. Борисівка, кін. ХІХ-поч. ХХ ст. Дошка, олія; 24 х 17 см / Приватна збірка

Другий приклад. До експертної оцінки представлено невелику хатню ікону «Святий Пантелеймон», написану олійними фарбами на дошці з тонким шаром левкасу (розміри: 24 х 17 см. На блакитному фоні поясне зображення святого мученика та цілителя Пантелеймона Життя і страждання Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона / Коломийська єпархія у вигляді молодого хлопця з короткою зачіскою, хвилястим темним волоссям, блакитними очима, прямим носом. Святий одягнений в зелену туніка із золотавими облямівками, поверх якої червоний гіматій. В лівій руці тримає відкритий ларець, в правиці -- стилізовану ложечку для ліків. Навколо голови окреслений німб, ліворуч напис: «СВ. Вл. Му. Цел.»; праворуч: «ПОНТЄЛИМОНЬ». У верхній частині ікони вмонтоване кріплення для підвішування на стіну у вигляді металевого кільця. За техніко-технологічними ознаками встановлено, що ікона реставрована, по краях -- втрати фарбового шару та цвяхи, дошка нерівно обрізана. Також технологічні та іконографічні дослідження вказали, що ікона виконана невідомим іконописцем селища Борисівка (Україна) наприкінці ХІХ -- початку ХХ ст. «Борисівські» ікони здобули популярність завдяки оригінальності техніки іконопису, декору та іконографічному трактуванню. З середині ХІХ ст. в Борисівці (Одеська обл.) працювали іконописці-«красочники» та іконописці- «личкуни». «Красочники» малювали ікону повністю, одяг, фон, а «личкуни» малювали лише обличчя, руки та інколи ноги. Створені майстрами образи вирізнялися красномовністю сюжетів, простотою малюнку та композиції, лінійним трактуванням постатей. Наприкінці XIX ст. у іконописних майстернях слободи працювало приблизно 500 малярів. Ікони Борисівського осередку здобули популярності та поширення як в Україні, так і на Кубані, Кавказі, Болгарії, Сербії Українська історія «борисівської» ікони . Борисівський іконописний промисел вважається унікальним художнім явищем української культури. Останні два десятиліття борисівські ікони привертають особливу увагу як науковців, та колекціонерів.

У результаті обліку наявної інформації, ми отримали показник соціо- культурної значимості пам'ятки -- 128 (таблиця 2). Це означає, що номенклатурне визначення якості ікони таке: «Пам'ятка культури національного рівня значення другого порядку».

Прогнозна вартість ікони, без врахування показника ліквідності Ліквідність дуже низька. Показник ліквідності -- 0,5., становитиме:

С = 57,28 х 2і х S = 57,28 х 128 х 2,4 х 1,7 = 29913,90 гривень або 1078,36 доларів США.

Наприкінці маємо зробити ряд висновків щодо визначення якості та прогнозування вартості ікон. В основі формування уявлень про якість лежать гуманітарні потреби особистості в справлянні соціокультурних обрядів «причастя-відлучення» та «обдаровування-віддаровування». Водночас, в основі формування цінових покажчиків на ринку, панівне значення відіграють фінансові можливості потенційного покупця. Номенклатурне визначення якості ікон слід встановити на основі врахування сукупності корисної інформації про них, яку обліковують за допомогою відповідей на критеріальні запитання, описані в спеціальному протоколі. Прогнозовані показники вартості потрібні для визначення можливих фінансових збитків у разі втрати пам'ятки культури або наявності майнових спорів; як орієнтовні показники можливої ринкової вартості (за умови наявності попиту) або показники в фінансових операціях -- страхові суми, вартість застави, вартість оренди та інше. Прогнозування вартості не можна здійснювати за кінцевими результатами аукціонних торгів споріднених предметів, адже у цьому випадку рефлекторно враховується невмотивована компонента пов'язана з індивідуальними суб'єктивними потребами покупців. При участі в аукціонних торгах важливим фактором успіху слід вважати швидкий вихід предмета до рівня першої кваліметричної точки. Активність учасників ринку в цьому інтервалі дозволяє більш ґрунтовно передбачити результати у межах перша-друга квалівметрична точка.

Размещено на Allbest.ru