Інноваційні підходи до формування економічної безпеки малих та середніх аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інноваційні підходи до формування економічної безпеки малих та середніх аграрних підприємств

Гук Олег Вікторович аспірант, Національний-науковий центр «Інститут аграрної економіки», м.Київ

Анотація

Малі та середні аграрні підприємства відіграють важливу роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, розвитку сільських територій та зайнятості населення. Однак, вони стикаються з низкою викликів та загроз, таких як фінансові ризики, виробничі проблеми, волатильність ринків збуту, дефіцит кваліфікованих кадрів та екологічні виклики. Ці фактори негативно впливають на їхню економічну безпеку та стійкість функціонування.

У дослідженні розглядаються інноваційні підходи до формування економічної безпеки малих та середніх аграрних підприємств як ключового чинника їх стабільного розвитку. Визначено, що впровадження інновацій в різних сферах діяльності дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів, мінімізувати ризики, диверсифікувати виробництво та джерела доходів, а також посилити конкурентні позиції на внутрішніх і зовнішніх ринках. економічна безпека конкурентний ринок

Серед ключових інноваційних напрямків виділено цифровізацію виробничих процесів (системи точного землеробства, автоматизований моніторинг посівів, аналітичні платформи), застосування інноваційних агротехнологій (біотехнології, нанотехнології, біоінженерія), диверсифікацію діяльності (розширення асортименту продукції, освоєння нових ринків, розвиток сільського туризму та переробки), використання інноваційних фінансових інструментів (венчурне інвестування, форвардні контракти) та формування інноваційної корпоративної культури.

Наведено успішні приклади впровадження інновацій на малих та середніх аграрних підприємствах, такі як вертикальні ферми, системи "розумного" поливу на основі Інтернету речей, інтегровані хмарні рішення для управління господарською діяльністю. Доведено, що комплексне застосування інновацій дозволяє оптимізувати витрати ресурсів, підвищити продуктивність та рентабельність виробництва, посилити конкурентні переваги, а отже, забезпечити високий рівень економічної безпеки.

Ключові слова: інновації, економічна безпека, малі та середні підприємства, аграрний сектор, сталий розвиток.

Huk Oleg Viktorovych postgraduate, National Research Center "Institute of Agrarian Economy", Kyiv

INNOVATIVE APPROACHES TO FOSTERING ECONOMIC SECURITY OF SMALL AND MEDIUM-SIZED AGRICULTURAL

ENTERPRISES

Abstract. Small and medium-sized agricultural enterprises play a crucial role in ensuring the country's food security, developing rural areas, and promoting employment. However, they face numerous challenges and threats, such as financial risks, production issues, market volatility, lack of skilled workforce, and environmental challenges. These factors negatively impact their economic security and operational sustainability.

The study examines innovative approaches to fostering economic security of small and medium-sized agricultural enterprises as a key factor for their stable development. It is determined that the implementation of innovations across various spheres of activity allows for more efficient use of resources, risk minimization, production and income source diversification, as well as strengthening competitive positions in domestic and international markets.

Key innovative areas highlighted include digitalization of production processes (precision farming systems, automated crop monitoring, analytical platforms), application of innovative agricultural technologies (biotechnology, nanotechnology, bioengineering), business diversification (product range expansion, exploring new markets, rural tourism, and processing development), utilization of innovative financial instruments (venture investment, forward contracts), and fostering an innovative corporate culture.

Successful examples of innovation implementation in small and mediumsized agricultural enterprises are provided, such as vertical farms, smart irrigation systems based on the Internet of Things, and integrated cloud solutions for business activity management. It is proven that a comprehensive application of innovations allows for resource cost optimization, increased productivity and profitability, enhanced competitive advantages, and, consequently, a high level of economic security.

Keywords: innovations, economic security, small and medium-sized enterprises, agricultural sector, sustainable development.

Постановка проблеми

Малі та середні аграрні підприємства відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни та розвитку сільських територій. Проте, вони стикаються з численними викликами та загрозами, серед яких волатильність цін на сільськогосподарську продукцію, коливання курсу валют, недосконале законодавство, обмежений доступ до фінансових ресурсів та інновацій. Ці фактори негативно впливають на їхню економічну безпеку, що визначає стійкість та конкурентоспроможність на ринку. Тому питання формування ефективної системи економічної безпеки малих та середніх аграрних підприємств із застосуванням інноваційних підходів набуває особливої актуальності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика економічної безпеки аграрних підприємств активно досліджується вітчизняними та зарубіжними науковцями. Зокрема, Н. Пилипенко, В. Іляшенко, Т. Васильців розглядають теоретичні основи та методичні підходи до оцінки рівня економічної безпеки підприємств АПК. Питання інноваційного розвитку та запровадження новітніх технологій у сільському господарстві висвітлюються у працях І. Вініченка, О. Шубравської, Л. Чернобай. Водночас, комплексне дослідження інноваційних підходів до формування економічної безпеки саме для малих та середніх аграрних підприємств потребує подальшого вивчення.

Мета статті - визначити інноваційні підходи до формування економічної безпеки малих та середніх аграрних підприємств, що сприятиме підвищенню їхньої стійкості та конкурентоспроможності в умовах мінливого ринкового середовища.

Виклад основного матеріалу

Економічна безпека малих та середніх аграрних підприємств - це стан захищеності їхніх ресурсів та інтересів від внутрішніх і зовнішніх загроз, що забезпечує стійкий розвиток і досягнення стратегічних цілей.

За визначенням Г.А. Пастернак-Таранушенко, економічна безпека підприємства - такий стан корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки тощо) і підприємницьких можливостей, за якого гарантується ефективне їхнє використання для стабільного функціонування та динамічного науково-технічного і соціального розвитку [1].

В.І. Мунтіян трактує економічну безпеку підприємства як стан найбільш ефективного використання усіх видів ресурсів підприємства з метою запобігання (протидії, усунення) різноманітних загроз, забезпечення стабільного функціонування та подальшого перспективного розвитку [2].

Корчинський І.О., Мельник С.І. визначають економічну безпеку підприємства як стан ефективного використання його ресурсів (капіталу, персоналу, інформації, технології, техніки тощо) та наявних ринкових можливостей, що дозволяє запобігати внутрішнім і зовнішнім негативним впливам (загрозам) і забезпечує його тривале виживання і стійкий розвиток на ринку відповідно до обраної мети [3].

Дикань В.Л. трактує економічну безпеку як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для запобігання загрозам і забезпече - ння стабільного функціонування підприємства [4].

Назаренко І.Л. та Нагорна І.І. визначають економічну безпеку підприємства як стан захищеності його життєво важливих інтересів від внутрішніх та зовнішніх загроз, організаційну впорядкованість його внутрішньої структури і регламентацію діяльності його персоналу, що дає змогу гарантувати стабільність підприємства та перспективний його розвиток [5].

Порівнюючи ці визначення, можна виділити спільні ключові аспекти: захист від внутрішніх і зовнішніх загроз, ефективне використання ресурсів підприємства, забезпечення стабільного функціонування та розвитку, стан захищеності життєво важливих інтересів

Узагальнюючи, можна сформулювати таке визначення економічної безпеки підприємства: економічна безпека підприємства - стан ефективного використання ресурсів та захищеності від внутрішніх і зовнішніх загроз, що забезпечує стабільне функціонування, реалізацію економічних інтересів та сталий розвиток підприємства в умовах ринкового середовища.

Економічна безпека підприємства включає такі складові:

1. Фінансова безпека - наявність достатніх фінансових ресурсів для ведення господарської діяльності, ефективне управління грошовими потоками, мінімізація фінансових ризиків.

2. Виробнича безпека - оптимізація виробничих процесів, впровадження інноваційних технологій, забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції.

3. Кадрова безпека - формування висококваліфікованого персоналу, створення належних умов праці, мотивація та розвиток людського капіталу.

4. Екологічна безпека - дотримання природоохоронного законодавства, використання безпечних для довкілля технологій, мінімізація негативного впливу на навколишнє середовище.

Агропромисловий комплекс відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, розвитку сільських територій та формуванні експортного потенціалу. Водночас, аграрні підприємства стикаються з низкою специфічних ризиків та загроз, що зумовлює необхідність особливого підходу до формування їхньої економічної безпеки.

Аграрні підприємства мають низку характерних особливостей, що відрізняють їх від підприємств інших галузей економіки:

Основні специфічні риси аграрного сектора, які мають значний вплив на економічну безпеку сільськогосподарських підприємств, включають:

1. Втрата фінансової стійкості:

- велика частка заборгованості за кредитами та позиками, у тому числі значна прострочена заборгованість;

- значні обсяги дебіторської та кредиторської заборгованості, включаючи прострочену;

- високі витрати, пов'язані з іншими загрозами, такими як високі ціни на паливо та мастильні матеріали;

- знижені доходи через інші загрози, такі як низькі ціни на закупівлю продукції;

- сезонність виробництва і розриви в ліквідності призводять до поточної неплатоспроможності;

- біологічна природа сільськогосподарського виробництва впливає на сезонність і циклічність діяльності, зумовлюючи тривалу періодичність між витратами та отриманням доходів, що ускладнює гнучке реагування на зміни ринкових умов і знижує інвестиційну привабливість.

2. Висока залежність від природно-кліматичних умов:

- аграрне виробництво сильно піддається впливу непередбачуваних природних факторів, таких як посуха, повені, напади шкідників, зниження якості ґрунту, які можуть істотно знизити рентабельність витрат та врожайність;

- часті природні коливання призводять до низької врожайності та продуктивності тварин, що може бути погіршено недоліками в технологіях та зборі врожаю, а також епідеміями та хворобами серед тварин;

- низька продуктивність та якісні показники в розведенні тварин та рослин вказують на неефективність ведення господарства, що може негативно вплинути на загальний обсяг сільгоспвиробництва, критичний для забезпечення продовольчої безпеки країни.

3. Низький техніко-технологічний рівень на всіх етапах виробництва сільгосппродукції:

- недостатність і застарілість сільськогосподарського транспорту та устаткування;

- обмежені інвестиції та інновації, які є необхідними для оновлення технічної бази;

- застаріле обладнання та технології в сільському господарстві ускладнюють всі процеси -- від вирощування до зберігання та транспортування продукції, знижуючи ефективність та продуктивність виробництва.

4. Низька якість трудових ресурсів:

- багато фахівців в аграрному секторі стикаються з обмеженим доступом до якісної освіти і професійного навчання;

- культурні особливості та психологічні умови сільського населення також впливають на їхню професійну підготовку;

- відставання у навчанні та розвитку веде до того, що аграрний сектор не може ефективно конкурувати на ринку праці, незважаючи на зростання заробітної плати.

5. Низька інвестиційна та інноваційна привабливість:

- Фінансові труднощі багатьох аграрних підприємств роблять їх непривабливими для інвесторів;

- високі ціни на сільськогосподарське обладнання та техніку обмежують можливості для модернізації та розвитку;

- обмежена здатність до залучення інвестицій без державної підтримки значно ускладнює процес модернізації та впровадження інновацій.

6. Загрози при збуті продукції:

- аграрна продукція має нееластичний попит, що означає, що при збільшенні попиту ціни не зростають пропорційно;

- неможливість тривалого зберігання продукції та відсутність зв'язків з переробниками змушують аграріїв продавати продукцію за невигідними цінами;

- недостатнє розуміння ринків збуту та відсутність маркетингової підтримки знижують конкурентоспроможність продукції виробників.

7. Необхідність державної підтримки

Досвід розвинених націй демонструє, що ефективне управління аграрною сферою вимагає адекватної підтримки з боку держави. Без такої підтримки сільськогосподарські підприємства можуть зіткнутися з банкрутством та припиненням діяльності. Державна підтримка може виявлятися не тільки у вигляді субсидій, але й через інші заходи, як-от пільгове кредитування, регулювання цін, податкові пільги, страхування. Також вона критично важлива для забезпечення продовольчої безпеки нації. В останні роки Україна все більше залежить від імпортованого продовольства, що послаблює позиції вітчизняних виробників у цій сфері. З огляду на стратегічну важливість продовольчої безпеки, держава повинна підтримувати внутрішнє аграрне виробництво. Раптове припинення такої підтримки або її непослідовне впровадження також може стати серйозною загрозою для аграрного сектору. В умовах ринкової економіки сільськогосподарські підприємства мають унікальні виклики, пов'язані зі змінами природних умов, сезонністю виробництва, нижчою прибутковістю та повільнішим пристосуванням до змін в економіці порівняно з іншими галузями.

Ці особливості зумовлюють специфічні ризики та загрози для економічної безпеки аграрних підприємств.

Аграрний сектор України характеризується домінуванням малих підприємств (рис. 1), що може свідчити як про значний потенціал малого бізнесу, так і про фрагментованість та низьку концентрацію виробництва. Водночас, скорочення кількості аграрних підприємств в останні роки може негативно вплинути на продовольчу безпеку та розвиток сільських територій.

Рис. 1. Динаміка підприємств за КВЕД-2010 01- сільське господарство, мисливство та надання пов'язаних із ними послуг, од [6]

Переважна більшість аграрних підприємств в Україні належить до категорії малих підприємств. Їх частка коливається від 93,9% у 2012 році до 96,1% у 2020 році. Це свідчить про високу фрагментацію аграрного сектору та домінування дрібних виробників.

Кількість малих аграрних підприємств поступово зростала з 2012 по 2019 рік, досягнувши максимуму у 46647 одиниць у 2018 році. Однак, у 2020 - 2022 роках спостерігається різке скорочення їх чисельності, що може бути пов'язано з економічними наслідками пандемії COVID-19 та військової агресії проти України.

Частка середніх аграрних підприємств є відносно стабільною і коливається в межах 3,8-6% протягом аналізованого періоду. Їх кількість поступово зменшувалась з 2774 одиниць у 2012 році до 1480 одиниць у 2022 році.

Великі аграрні підприємства становлять незначну частку у загальній структурі, не перевищуючи 0,1%. Їх кількість є відносно сталою в межах 18-49 одиниць протягом 2012-2022 років.

Загалом, спостерігається тенденція до зменшення загальної кількості аграрних підприємств в Україні. Максимальна кількість була зафіксована у 2018 році (48653 одиниці), після чого розпочалося поступове скорочення через економічні та геополітичні виклики останніх років.

До основних ризиків та загроз економічній безпеці аграрних підприємств можна віднести:

- виробничі ризики: втрата врожаю через несприятливі погодні умови, шкідників та хвороби рослин, застарілі технології та обладнання.

- фінансові ризики: нестача обігових коштів, проблеми з платоспро - можністю та фінансовою стійкістю, обмежений доступ до кредитних ресурсів.

- ринкові ризики: волатильність цін на сільгосппродукцію, обмежений доступ до каналів збуту, жорстка конкуренція.

- кадрові ризики: дефіцит кваліфікованих кадрів, відтік робочої сили, низька мотивація персоналу.

- екологічні ризики: забруднення навколишнього середовища, виснаження ґрунтів, зміна клімату.

- правові ризики: недосконала нормативно-правова база, порушення земельного та екологічного законодавства.

Забезпечення економічної безпеки є одним з ключових чинників сталого розвитку малих та середніх аграрних підприємств. Через специфіку їх функціонування та обмежені ресурси, необхідно впроваджувати комплексні заходи із врахуванням виробничих, фінансових, ринкових, кадрових та екологічних загроз. Лише всебічний підхід та ефективна державна підтримка дозволять малим та середнім аграрним підприємствам забезпечити свою економічну безпеку та посісти гідне місце в агропромисловому комплексі країни.

Для підвищення економічної безпеки малих та середніх аграрних підприємств доцільно застосовувати інноваційні підходи, серед яких:

1. Цифровізація виробничих процесів:

- системи точного землеробства (GPS-навігація, картографування полів, диференційоване внесення добрив) дозволяють оптимізувати використання ресурсів, зменшити витрати та підвищити врожайність культур;

- автоматизований моніторинг стану посівів за допомогою безпілотних літальних апаратів (дронів), сенсорів та камер дає можливість оперативно виявляти проблеми та своєчасно реагувати на них;

- аналітичні платформи на основі технологій BigData та машинного навчання використовуються для прогнозування врожайності, аналізу ринкової ситуації та підтримки прийняття управлінських рішень.

2. Інноваційні агротехнології:

- біотехнології (генна інженерія, клітинні технології) сприяють створенню стійких до шкідників і хвороб сортів рослин, підвищенню їх врожайності та харчової цінності;

- нанотехнології застосовуються для розробки нанодобрив, нанопрепа - ратів захисту рослин, що є більш ефективними та екологічними;

- біоінженерія дозволяє створювати нові породи тварин з поліпшеними характеристиками, розробляти біологічні засоби захисту рослин.

3. Диверсифікація діяльності:

- розширення асортименту продукції (вирощування нових культур, розведення нових видів тварин) зменшує ризики залежності від одного виду продукції;

- освоєння нових ринків збуту (експорт, реалізація через онлайн - платформи) допомагає знизити ризики низьких цін та дефіциту попиту;

- розвиток сільського туризму, переробки та реалізації продукції створює додаткові джерела доходу.

4. Інноваційні фінансові інструменти:

- форвардні контракти (укладання угод на постачання продукції за фіксованою ціною) мінімізують цінові ризики.

5. Інноваційна корпоративна культура:

- створення сприятливого середовища для генерації та впровадження нових ідей (мотивація персоналу, конкурси інноваційних проектів);

- підтримка інноваційної активності персоналу (навчання, стажування, гранти на розробки);

- формування відкритості до змін, толерантності до ризиків, готовності до експериментів.

Успішними прикладами впровадження інновацій є впровадження GPS- навігації та дронів для моніторингу посівів, вертикальні ферми, системи "розумного" поливу з використанням ІоТ-датчиків, інтегровані хмарні рішення для керування господарською діяльністю. Такі нововведення дозволяють малим та середнім аграрним підприємствам підвищити продуктивність і рентабельність, диверсифікувати діяльність, а отже, зміцнити економічну безпеку.

Висновки

Забезпечення економічної безпеки є важливою передумовою сталого розвитку аграрних підприємств. Через специфіку їхньої діяльності та високий рівень ризиків, необхідно впроваджувати комплексні заходи із врахуванням виробничих, фінансових, ринкових, кадрових, екологічних та правових загроз. Лише інтегрований підхід, модернізація виробництва, підвищення кваліфікації кадрів та ефективна державна політика дозволять аграрним підприємствам забезпечити високий рівень економічної безпеки та конкурентоспроможності.

Література:

1. Пастернак-Таранушенко Г. А. Економічна безпека держави: підруч. / Геннадій Адольфович Пастернак-Таранушенко ; за ред. Б. Кравченка. Київ : Ін-т держ. управл. І самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1994. 140 с.

2. Мунтіян, В.І. Економічна безпека України [Текст]. К.: КВІЦ, 1999. 462 с.

3. Корчинський І. О., Мельник С. І. Основні загрози економічній безпеці держави в сучасних умовах розвитку. Ефективна економіка. 2019. № 10. - URL: http://www.economy. nayka.com.ua/?op=1&z=7369 (дата звернення: 21.04.2024). DOI: 10.32702/2307-2105-2019.10.79

4. Дикань В. Л., Назаренко І. Л. Комплексна методика визначення рівня економічної безпеки : монографія. Xарків : УкрДАЗТ, 2011. 142 с.

5. Нагорна І. І. Організаційно-економічний механізм у забезпеченні стійкої економічної безпеки промисло-вих підприємств [Текст] : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.04 - Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). Одеса, 2008. 22 с.

6. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

References:

1. Pasternak-Taranushenko, H. A. (1994). Ekonomichna bezpeka derzhavy [Economic security of the state] Pidruchnyk (B. Kravchenko, Red.) - Textbook (B. Kravchenko, Ed.). Kyiv: Instytut derzhavnoho upravlinnia i samo-vriaduvannia pry Kabineti Ministriv Ukrainy.

2. Muntiyan, V. (1999), Ekonomichna bezpeka Ukrayiny [Economic security of Ukraine], KVICz, Kyiv, Ukraine

3. Korchynskyi, I. O. and Melnyk, S. I. (2019), “The main threats of the economic security of the state in modern development conditions”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 10, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=7369 (Accessed 21 Apr 2024). DOI: 10.32702/ 2307-2105-2019.10.79

4. Dykan, V. L., & Nazarenko, I. L. (2011). Kompleksna metodyka vyznachennia rivnia ekonomichnoi bezpeky [Complex method of determining the level of economic security]. Kharkiv: UkrDAZT

5. Nahorna, I. I. (2008). Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm u zabezpechenni stiikoi konomichnoi bezpeky promyslovykh pidpryiemstv [Organizational and economic mechanism in ensuring sustainable economic security of industrial enterprises]. Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata ekonomichnykh nauk, spetsialnist 08.00.04 - Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy (za vydamy ekonomichnoi diialnosti) - Abstract of the dissertation for obtaining the scientific degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.04 - Economics and management of enterprises (by types of economic activity). Odesa.

Размещено на Allbest.ru