Сучасні стратегії та методи вирішення глобальної продовольчої проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет біоресурсів і природокористування України

СУЧАСНІ СТРАТЕГІЇ ТА МЕТОДИ ВИРІШЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОБЛЕМИ

Данюк Дмитро Олександрович

студент магістратури

м. Київ

Анотація

Протягом останнього десятиліття виникають гострі питання, які мають свою актуальність як у контексті безпеки, так і в суспільно -економічному вимірі, і вони відомі як глобальні. Серед них однією з ключових є проблема щодо доступу до продовольства. Щоб вирішити цю проблему, недостатньо лише зусиль окремої держави; важливим є налагоджене співробітництво різних суб'єктів міжнародного права. Глобальна проблема доступу до продовольства є однією з найбільш загрозливих і потребує найшвидшого реагування. Початок глибокого аналізу ситуації забезпечення населення світу харчовими продуктами налагоджено лише після створення в 1945 році Організації Об'єднаних Націй (ООН) для продовольства і сільського господарства. Основні регіони виробництва продуктів харчування та споживання їх були визначені. Дослідники вважають, що ця проблема має багатоаспектний характер, який впливає на всі сфери, включаючи суспільні та економічні. Тому її слід розглядати у взаємозв'язку з економічною системою, політичним устроєм держави, національними традиціями у господарюванні і т. д. Глобальна проблема доступу до продуктів харчування пов'язана з інтересами окремих осіб, соціальних груп, суспільства та світової спільноти в цілому у забезпеченні потреб людей у харчових продуктах. Продовольство, його виробництво, розподіл і споживання є ключовими компонентами глобальної економічної системи. Важливість питання доступу до продуктів харчування пояснюється передусім тим, що потреби людини у їжі є найважливішими. Проте ступінь їх задоволення залишається недостатнім. На сьогодні, коли на Землі проживає понад 7 мільярдів людей, близько 800 мільйонів споживають менше їжі, ніж необхідно для нормального життя. Розв'язання цієї проблеми відбувається дуже повільно, тому важливо визначити основні причини і діяти для їх подолання.

Ключові слова: глобaльнa продовольчa проблeмa, дeржaвнa тдтримт, сфeрa сільського господaрствa, AПК, aгроiндустрiя, глобaлiзaцiя.

Abstract

MODERN STRATEGIES AND SOLUTION METHODS FOR GLOBAL FOOD PROBLEM Dmytro Daniuk Student, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv

Over the last decade, issues of both a security nature and a socio-economic one, which have received the name global, have become acute. Among them, one of the main ones is the food problem. To solve this problem, the efforts of one individual state are no longer enough, it is necessary to have a well - coordinated cooperation of various subjects of international law. Due to the complexity of the manifestation, the global food problem is one of the most threatening and requires the fastest response. Only after the creation of the Food and Agricultural Organization under the UN in 1945, a deep analysis of the state of providing the population of our planet with food began, and the main economic regions of product production were identified nutrition and consumption of food products. Researchers believe that the food problem is a multi-level phenomenon that affects and affects all processes, including society. Therefore, it should be considered in relation to the economic system, the political system of the state, national traditions of gift giving, etc. The world food problem is an intertwining of the interests of an individual, social groups, society and the world community as a whole regarding the satisfaction of people's needs in food products. The importance of the food problem is determined primarily by the fact that in the structure of human needs, the need for food is a priority. In the current conditions of socio-political development of the regions of the world, uneven production and consumption of food products is observed. According to experts, in countries where the rural economy is not sufficiently developed, difficulties with food usually arise. This primarily concerns developing countries. As evidenced by the process of economic development of these countries, they will not be able to overcome the food problem on their own. In international relations, special attention is paid to the issue offood. This is a complex of interests of individuals, social groups, society, and the global community as a whole regarding the satisfaction of people's needs in food products. Food, its production, distribution and consumption are the main components of the global economic system. The importance of the food issue is primarily explained by the fact that human needs for food are the most important. However, the degree of their satisfaction remains insufficient. At the beginning of the XXI century, the food problem remains unsolved. Currently, on the planet where more than 7 billion people live, about 800 million consume less food than is necessary for normal life. Solving this problem takes place very slowly, so it is necessary to determine the root causes and only then to counteract them.

Key words: global food problem, state support, the sphere of rural economy, agriculture, agroindustry, globalization.

Постановка проблеми

Нєо6хідно відзначити, що погляди та роль глобaльної продовольчої про6лєми різко змінилися зa останні кілька десятиліть. Сучaснi економісти сьогодні пeрeвaжно погоджуються, що роль вирішення глобaльної продовольчої про6лєми є невід'ємною чaстиною здорового розвитку дeржaви. Більшість вчених відзначає, що глобальна продовольча проблема є однією з основних на сьогоднішній день та майбутнє.

Метою статті є ознайомлення із сучасними методами та стратегіями вирішення глобальної продовольчої проблеми від кінця ХХ ст. - до сьогодення.

Історіографічний огляд

Аналіз останніх досліджень та публікацій в галузі продовольчої проблеми здійснювався вченими як з-за кордону, так і в Україні. Дослідницький інтерес до глобальної продовольчої проблеми виявили такі вчені, як З. Ільїна, С. Ревенко, В. Ковальов, О. Чумаков, а із зарубіжних науковців це питання вивчали К. Арауджо, О. Бадьян, В. Ейкройд, E. Екхольм, К. Кленнерт, Т. Шульц та інші. Варто звернути увагу саме на те, що українські дослідники та науковці частіше зверталися до різноманітних аспектів досліджуваного питання.

Виклад основного матеріалу

Масштаб проблеми голоду менш відомо залежить від клімату і більше від економіки. Навіть якщо ми раптово та рішуче знизимо глобальне потепління (припустимо, що світ миттєво припинив викиди вуглецю), це спрямує нас в напрямку уникнення голоду лише для максимум 28 мільйонів осіб до закінчення століття. У порівнянні з цим, перехід від одного з найменш ефективних сценаріїв ООН до одного з найбільш ефективних може допомогти врятувати від голоду 1,065 мільйонів людей до кінця століття. Зрозуміло, що повне припинення глобального потепління та економічних викликів голоду - це ілюзія. Проте основною метою має бути пошук сценарію, який максимально знизить кількість голодних людей, і це має бути узгоджено з максимальним підвищенням рівня доходів.

Світовий банк активно співпрацює з країнами для розробки нових проєктів на суму 12 мільярдів доларів США на наступні 15 місяців з метою боротьби з кризою продовольчої безпеки. Ці проекти спрямовані на підтримку сільського господарства, соціального захисту для пом'якшення впливу підвищення цін на продукти харчування, а також на проекти водопостачання та зрошення. Більшість цих ресурсів буде спрямована до розвитку країн Африки, Близького Сходу, Східної Європи, Центральної Азії та Південної Азії. Крім того, існуючий портфель проектів Світового банку включає невикористані кошти в розмірі 18,7 мільярда доларів США, спрямовані на вирішення проблем продовольчої безпеки та безпеки харчування, охоплюючи різні сфери, такі як сільське господарство, харчування, соціальний захист і інші.

Загалом, ці ресурси становлять понад 30 мільярдів доларів, доступних для впровадження заходів щодо вирішення проблем продовольчої безпеки протягом наступних 15 місяців. Ця відповідь буде базуватися на різноманітних фінансових інструментах Світового банку та підсилена аналітичними дослідженнями [Бaбич, 2016, с. 29].

Збільшення стійкості до зміни клімату на всіх етапах створення вартості продовольства є важливою задачею. Те, як ми організовуємо виробництво та використовуємо природні ресурси, може сприяти створенню сприятливого клімату, в якому люди та природа можуть спільно існувати та розвиватися. Це надзвичайно важливо, оскільки продовольчі системи вразливі до впливу стану навколишнього середовища та загострення кліматичних явищ, і водночас, вони самі можуть впливати на стан навколишнього середовища та бути фактором зміни клімату. Ключове значення у цьому контексті мають пріоритети, які передбачають збереження природи, раціональне використання існуючих систем виробництва та постачання продовольства на основі стійкості, а також відновлення природного середовища.

Для досягнення цих цілей необхідно розширювати співпрацю та надавати значне довгострокове фінансування, включаючи реалізацію комплексних програм зменшення ризику стихійних лих та управління ними. Також потрібно розвивати політику адаптації до зміни клімату та здійснювати коротко-, середньо- та довгострокові заходи, спрямовані на пом'якшення впливу зміни клімату та екстремальних явищ. Щодо зниження вартості харчових продуктів на всіх етапах ланцюга створення вартості продовольства, важливо забезпечити доступність безпечних та поживних харчових продуктів і зменшити їх вартість. Це передбачає проведення заходів на всіх етапах ланцюга виробництва та споживання продовольства. Напрямок цей передбачає створення комплексу узгоджених заходів політики та інвестицій для всіх ланок ланцюга, спрямованих на підвищення ефективності та зменшення втрат та харчових відходів у виробництві та постачанні продуктів. Такі заходи сприятимуть досягненню цієї важливої мети [Стaричeнко, 2018, с. 15-16].

Крім цього, окрім інвестицій в інновації, наукові дослідження та поширення знань для підвищення продуктивності, заходи стимулювання повинні бути спрямовані на розширення виробництва в галузях продовольства та продуктів: вирощування більш корисних видів продуктів, таких як фрукти, овочі, бобові та олійні рослини, а також продуктів тваринного походження та культур, що збагачені біоелементами. На інших етапах створення вартості продовольства якість харчових продуктів та напоїв можна підвищити шляхом збагачення основних харчових продуктів на етапі після збирання, відповідно до міжнародних стандартів. Виробники продуктів харчування та роздрібна торгівля також можуть змінювати склад своєї продукції, щоб вилучити з неї трансжири та знизити вміст насичених жирів, цукрів і солі.

Однією з основних перешкод, які ускладнюють можливість успішної модернізації систем постачання харчових продуктів, є роз'єднаність глобальних, національних та регіональних політичних заходів, стратегій, законодавчих механізмів і інвестицій, які не координуються та не є комплексними заходами, а ведуться окремо щодо окремих аспектів проблеми.

Молодь відіграє ключову роль у можливому перетворенні продовольчих систем. Важливо надавати їм можливість розвивати свої навички та підтримувати їхню активну участь, створюючи умови для відданості та наставництва. Звісно, часто молодь мігрує з сільських районів через економічний спад та відсутність можливостей. Тому у плані збільшення інвестицій важливо розглядати конкретні заходи, спрямовані на полегшення доступу молоді до ресурсів та ринків, а також на створення умов для їхнього участі у прийнятті рішень.

Додатково, слід активно вирішувати соціокультурні питання, які можуть перешкоджати молоді використовувати нові можливості, особливо тих, що входять до вразливих груп. Збільшення усвідомлення та підтримки може сприяти зменшенню рівня нерівності та поліпшенню продовольчої системи, що враховує інтереси всього населення. Важливо також спонукати зміну споживчої поведінки та харчового раціону, які були б корисними для здоров'я людини та позитивно впливали на стан навколишнього середовища. Доступ до поживних харчових продуктів та здорових раціонів харчування має бути визначений не лише економічною доступністю, але й заходами для забезпечення якості та доступності цих продуктів.

Високий рівень нерівності суттєво обмежує можливості людей подолати голод, відсутність продовольчої безпеки та несвоєчасне харчування в усіх його проявах.

Необхідні політичні заходи, інвестиції та правові норми, спрямовані на вирішення структурних нерівностей, з якими стикаються уразливі групи населення як у сільських, так і в міських районах, повинні також сприяти поліпшенню їхнього доступу до виробничих ресурсів та новітніх технологій. Більшість бідного населення проживає в сільських районах, де показники бідності втричі вищі, ніж в міських районах. Після встановлення національної системи контролю за харчовими продуктами важливо забезпечити, щоб вона була належним чином впроваджена, працювала ефективно та мала потенціал постійного вдосконалення та адаптації до нових наукових та технічних досягнень. Ключовим фактором успіху є визначення очікуваних результатів, встановлення, комунікація та досягнення відповідних цілей. ВООЗ спільно з іншими агентствами розробляє стратегії для прискорення глобальних заходів з покращення безпеки харчових продуктів та включення цього питання в порядок денний сфери охорони здоров'я та розвитку [Замлинський, 2019, с. 19].

Важливим напрямом діяльності є підтримка країн у зміцненні їх систем безпеки харчових продуктів шляхом надання технічних консультацій та створення глобальних систем моніторингу, що дозволять країнам покращити свої системи контролю за безпекою харчових продуктів. Існують різноманітні методи розв'язання проблеми недостатності харчових продуктів, які впроваджуються в різних країнах. Наприклад, Японія активно використовує технології вертикального фермерства та гідропоніки для вирощування продуктів харчування в обмежених міських просторах. Це дозволяє забезпечити місцеве населення свіжими овочами та фруктами навіть у мегаполісах. продовольчий глобальний безпека стратегія

Іншим прикладом є Бразилія, яка зосереджує зусилля на розвитку сільського господарства та підтримці малих сільських фермерів. Уряд впроваджує програми кредитування та навчання для сільських господарств, що допомагають збільшити виробництво продуктів харчування та покращити рівень життя сільського населення. У Сінгапурі використовується концепція «харчового суверенітету», спрямована на забезпечення місцевими продуктами харчування. Уряд інвестує у дослідження штучного вирощування м'яса та вирощування продуктів харчування на водних площах, що дозволить знизити залежність від імпорту та забезпечити сталу доступність до їжі.

Наступним цікавим прикладом можна назвати Індію, яка вдало впроваджує програму «Національна програма з розвитку села» для підтримки сільського господарства та покращення умов життя сільського населення. Через надання фінансової допомоги, технічної підтримки та навчання сільські фермери мають можливість підвищити виробництво та якість сільськогосподарської продукції. Ізраїль є прикладом країни, яка ефективно вирішує проблему водозабезпечення для сільського господарства шляхом впровадження технологій десалінації морської води та систем крапельного поливу. Це допомагає зберегти водні ресурси та забезпечити зростання виробництва продуктів харчування.

Одним із аспектів розв'язання проблеми недостатності харчових продуктів є підтримка малих фермерських господарств та впровадження агроекологічних методів обробки ґрунту. Наприклад, в Швеції активно розвивається рух за агроекологічне сільське господарство, який сприяє збереженню родючості ґрунтів та підвищенню якості продукції.

Висновки

Таким чином, глобальна продовольча проблема стоїть перед нами як одна з найважливїших про6лєм сучасності І необхідно приймати та реалізовувати різні методи, засоби, аби якщо не вирішити її повністю, то принаймні зменшити у декілька разів, що вже буде чудовим результатом, адже це означає, що ще менше людей на нашій планеті зіштовхнеться із продовольчою проблемою.

Список використаних джерел та літератури

1. Bommarco, R., Vico, G., Hallin S., 2018. Exploiting ecosystem services in agriculture for increased food security, Vol. 17, Guelph: Global Food Security.

2. Godecke, T., Stein, A. J., Qaim, M., 2018. The global burden of chronic and hidden hunger: Trends and determinants, Vol. 29, Guelph:Global Food Security.

3. Wallsa, H., Bakerb, Ph., Chirwac, E., Hawkins, B., 2019. Food security, food safety & healthy nutrition: are they compatible? Vol. 21, Guelph:Global Food Security.

4. Бaбич, М. М., Зaгрeбaлeнко, Ю. Ю., 2016. Продуктивність nрaцi в сільському господaрствi як фaктор зaбeзпeчeння продовольчої 6єзпєш, Київ: Aгросвiт.

5. Зaмлинський, В. A., 2019. Структурні пeрeтворeння гтузі твaринництвa в mHmeKcmi глобaльної продовольчої 6єзпєш, Київ: Агросвіт.

6. Ніконєнко, О. A., 2022. Тeорeтичнi 3acadu формувaння продовольчої 6єзпєш крaim, Киї'в:Eкономiкa тa дeржaвa.

7. Родiновa, Н., Дeргaч, A., Гудзь, Г., 2022. Свiтовa продовольчa кризa як нaслiдок російсько- укрaїнської війни, Мукачево^кономта тa суспільство.

8. Стaричeнко, Є. М., 2018. Продовольчa 6єзпєш крaїни як соцiaльно-eкономiчнa кaтeгорiя, Київ: Агросвіт.

9. Тaтaрeнко, Н. О., 2020. Eкономiчний вимір глобaльних трeндiв мiжнaродних відносин. Глобaльнi трeнди мiжнaродних відносин: Моногрaфiя, Киї'в:Вaдeкс.

10. Чєрєвко, О. В., Яковєнко, О. В., 2016. Основні фaктори впливу нa продовольчу 6єзпєкурeгiону як основу нaцiонaльної 6єзпєш, Київ: Економіга тa дeржaвa.

References

1. Babych, M. Zagrebalenko, Y, 2016. Productivnist praci v silskomu gospodarstvi yak factor zabezpechennia prodovolchioi bezpeki. [ Labor productivity in the rural economy as a factor in ensuring food security.], Kyiv: Agrosvit. [in Ukrainian].

2. Bommarco, R., Vico, G., Hallin, S., 2018. Exploiting ecosystem services in agriculture for increased food security, Vol. 17. Guelph: Global Food Security. [in English].

3. Cherevko, O, Yakovenko, O, 2016. Osnovni factory vplyvu na prodovolchy bezpeku yak osnovu nacionalnoi bezpeky.[ The main factors influencing the food security of the region as the basis of national security.], Kyiv: Ekonomika ta derzhava. [in Ukrainian].

4. Godecke, T., Stein, A. J., Qaim, M., 2018. The global burden of chronic and hidden hunger: Trends and determinants, Vol. 17. Guelph:Global Food Security. [in English].

5. Nikonenko, O, 2022. Teoretychni zasady formuvannia prodovolchioi bezpeky krainy. [Theoretical principles of the formation offood security of the country. ], Kyiv: Ekonomika ta derzhava. [in Ukrainian].

6. Rodinova, N, Dergach A, Gudz G, 2022. Svitova prodovolcha kryza yak naslidok rosiysko- ukrainskoi viuny [World food crisis as a result of the Russian-Ukrainian war.], Mukachevo: Ekonomika i suspilstvo. [in Ukrainian].

7. Samlinsky, Z, 2019. Strukturni peretvorennia galusi tvarinnytstva v konteksti globalnoi prodovolchoi [Structural transformations of the livestock industry in the context of global food security.], Kyiv: Agrosvit. [in Ukrainian].

8. Starichenko, E, 2018. Prodovolcha bezpeka krainy yak socialno-ekonomichna kategoriya [Food security of the country as a socio-economic category.], Kyiv: Agrosvit. [in Ukrainian].

9. Tatarenko, N, 2020. Ekonomichnyi vymir globalnych trendiv mizhnarodnych vidnosyn. Globalni trendy mizhnarodnych vidnosyn [The economic dimension of global trends in international relations. Global trends of international relations], Monografia. Kyiv: Vadeks. [in Ukrainian].

10. Wallsa, H., Bakerb, Ph., Chirwac E., Hawkins B., 2019. Food security, food safety & healthy nutrition: are they compatible? Vol. 21. Guelph:Global Food Security. [in English].

Размещено на Allbest.ru