Теоретико-методологічні засади розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Теоретико-методологічні засади розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України

(Іванова В.М., Київський національний університет імені Тараса Шевченка)



THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF CONSRTRUCTION THE SYSTEM OF PUBLIC GOVERNANCE IN THE FIELD OF FOREIGN ECONOMIC SECURITY OF UKRAINE (Ivanova V.M., Taras Shevchenko National University of Kyiv)

The article substantiates the theoretical and methodological principles of construction a system of public administration in the field of foreign economic security of Ukraine in the context of globalization and transformations of the security environment. публічне управління зовнішньоекономічна безпека

It was found that the development of the system of public administration in the field of foreign economic security of the national state should be carried out from the standpoint of a systematic approach based on a complementary model of national economic security.

Designing a system of public administration in the field of foreign economic security of the nation state in the context of economic globalization involves the use of: political economy, globalism, institutionalism, theories of international economic relations, security, international and national economic security, neonational political economy, knowledge economy, economic war, geoeconomics, global and public administration, design of management systems.

The practical implementation of the process of building a system of public administration in the field of foreign economic security of Ukraine should be carried out on the basis of information and logical model of design and construction of this system, which we developed within the theory of public administration. This model includes stages: Stage 1 - is the definition of a set of conditions for solving problems of public administration in the field of foreign economic security of the state; Stage 2 - definition of theories within which the design of the system of foreign economic security and its management system will be carried out; Stage 3 - designing the system of foreign economic security of the state; Stage 4 - designing a management system in the field of foreign economic security; Stage 5 - construction a system of foreign economic security; Stage 6 - construction of a system of public administration in the field of foreign economic security.



Вступ

У статті обґрунтовано теоретико-методологічні засади розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в умовах глобалізації та трансформацій безпекового середовища.

З'ясовано, що розбудова системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки національної держави повинна здійснюватися з позицій системного підходу на базі комплементарної моделі національної економічної безпеки.

Проектування системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки національної держави в умовах економічної глобалізації передбачає використання: політичної економії, глобалістики, інституціоналізму, теорій міжнародних економічних відносин, безпеки, міжнародної і національної економічної безпеки, неонаціональної політичної економії, знаннєвої економіки, економічної війни, геоекономіки, глобального та публічного управління, проектування систем управління.

Практична реалізація процесу розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України має здійснюватися на базі інформаційно-логічної моделі проектування і конструювання вказаної системи, яка



Постановка проблеми

Дослідження публічно- управлінських проблем у сфері забезпечення зовнішньоекономічної безпеки національної держави в умовах лібералізації сучасної міжнародної торгівлі стає дедалі складнішим через відсутність єдиних теоретичних підходів до розбудови системи зовнішньоекономічної безпеки, систем її забезпечення та управління нею.

Ця обставина й визначає зв 'язок загальної проблеми з найбільш важливими науковими та практичними завданнями дослідження питання обґрунтування теоретико-методологічних засад розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

На підставі аналізу результатів наукових досліджень [1-6; 9-13; 15-19; 21-24; 27; 28] можна дійти висновку, що актуальні проблеми забезпечення зовнішньоекономічної безпеки та публічного управління у цій сфері стали об'єктом досліджень економістів та фахівців публічного управління. Серед науковців тривають дискусії щодо теоретико-методологічного обґрунтування засад розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України. Характер зазначених дискусій свідчить про потребу подальшого розвитку теорії національної економічної безпеки, становлення і розвитку теорії зовнішньоекономічної безпеки національної держави, теорії публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки. Адже, недостатня наукова обґрунтованість публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України визначають необхідність синтезування теоретичних положень щодо формулювання публічно-управлінських проблем забезпечення зовнішньоекономічної безпеки нашої держави в умовах економічної глобалізації і динамічного безпекового середовища.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Аналіз результатів наукових досліджень з питань забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України та публічного управління у цій специфічній сфері [1-6; 8-13; 15-28] дозволяє констатувати, що сьогодні ще обмаль праць в яких би розглядалися питання удосконалення структури та функцій механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в умовах лібералізації сучасної міжнародної торгівлі та глобальних трансформацій у різних сферах суспільного життя, й зокрема у сфері публічного управління. За таких умов, що склалися наукове вирішення проблем розбудови принципово нової системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України полягає у пошуку відповіді на такі фундаментальні питання. По-перше, які необхідно запровадити економічні системи, щоб забезпечити сталий розвиток і мирне співіснування людства. По-друге, на основі яких тенденцій розвитку міжнародних економічних відносин необхідно здійснювати прогноз розвитку зовнішніх ринків товарів і ресурсів, майбутнього зовнішньоекономічного безпекового середовища? По-третє, з урахуванням яких закономірностей розвитку світової торгівлі та глобального управління доцільно формувати систему зовнішньоекономічної безпеки України? По-четверте, в який спосіб можна досягти цілісності систем публічного управління та зовнішньоекономічної безпеки? Наразі на жодне питання вичерпної відповіді немає.

Метою статті є обґрунтування теоретико-методологічних засад розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в умовах лібералізації світової торгівлі та глобальних трансформацій.

Виклад основного матеріалу

Вітчизняний дослідник С. Кримський писав: «Проект поєднує теорію з конструктивною діяльністю, технічними процедурами зокрема. В останньому випадку він перекладає теоретичні схеми на мову обчислювально-інженерних дій. Проект розраховує співвідношення цілей, перспектив, можливих результатів, структури затрат, терміну, організаційних заходів та управлінських структур» [14, с. 141].

У вітчизняному науковому дискурсі розглядаються питання зростання ролі проектувальної діяльності у сфері економіки в сучасних умовах динамічного науково- технічного прогресу, у сфері державного управління в умовах глобальних трансформацій. Зокрема, вітчизняні дослідники В. Базилевич і В. Ільїн констатують існування нагальної необхідності «включення» онтологічного, гносеологічного, аксіологічного, праксеологічного знання в такий об'єкт дослідження, як економіка. Це обумовлено тим, що на основі онтологічних знань формуються цільові настанови

економічної діяльності, а на основі гносеологічних, аксіологічних і праксеологічних знань формуються проектно- модельні уявлення про розвиток економіки [2, с. 99].

У вітчизняному науковому дискурсі поняття «зовнішньоекономічна безпека» трактується як:

1) мінімізація збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників;

2) створення сприятливих умов для розвитку національної економіки шляхом її активної участі у світовому розподілі праці [24, с. 234];

3) захист та реалізація національних економічних інтересів у зовнішньоекономічній сфері [5, с. 425].

Вітчизняний дослідник В. Мунтіян справедливо зазначає, що без наукового передбачення, прогнозу, аналізу й конкретних програм зовнішньоекономічної діяльності неможливо забезпечити зовнішньоекономічну безпеки України. На його думку, зовнішньоекономічна безпека має розглядатися у потрійному ракурсі:

а) зовнішньоекономічна безпека має розглядатися крізь призму можливостей динамічного розвитку національної економіки, які надаються використанням переваг міжнародного поділу праці та міжнародної кооперації праці;

б) зовнішньоекономічна безпека полягає у здатності держави задовольнити свої нагальні потреби у критичному імпорті;

в) зовнішньоекономічна безпека своєю обов'язковою умовою гарантування має наявність у державі стійкої здатності забезпечувати сприятливі показники макроекономічних балансових агрегатів та зовнішньоторговельного балансу в довгостроковій перспективі [18, с. 276].

Вітчизняний дослідник В. Мунтіян також акцентує увагу на тому, що для розбудови моделі системи зовнішньоекономічної

безпеки повинні бути визначені геоекономічні орієнтири формування відкритої економіки. При цьому функціональна модель системи зовнішньоекономічної безпеки України має містити три проблемних блоки:

1. Внутрішня організаційно-політична логіка щодо функціональної відкритої економічної системи.

2. Зовнішні світогосподарські та регіональні передумови щодо перспективного характеру системи міжнародно-коопераційних зв'язків національної економіки України.

3. Альтернативні та потенційні варіанти геоекономічної моделі України [18, с. 276-277].

В науці «Державне управління» проблеми проектування систем управління, й зокрема системи забезпечення національної безпеки, розроблялися такими науковцями, як- от: Н. Нижник, О. Ревою, Д. Радова [20], Д. Кучмою та Г. Ситником [28], Ю. Сурміним [25], М. Шевченком [26; 27]. На думку професора Д. Іманбердієва загальний потенціал науки «Державне управління» дозволяє гарантувати практичну користь її продукту, а саме у сфері забезпечення конкурентоздатності держави в сучасному світі. Він зазначає: «Продуктом науки виступають наукові рекомендації для практики державного управління в ланцюгу: цінності - цілі - проблема - завдання - управлінське рішення - державна програма» [8, с. 139].

Професор Ю. Сурмін під проектом системи в науці «Державне управління» пропонує розуміти «модель системи, що виступає основою для конструювання системи» [7, с. 594].

Є сенс зауважити, що попереднім етапом конструювання є власне моделювання системи, етапами якого є:

1) попередня орієнтація на аналіз системи управління,

формулювання основних припущень і гіпотез, розроблення попередніх сценаріїв та нормативних установок;

2) формалізація гіпотез;

3) відбір і формалізація необхідної інформації;

4) дослідження моделі;

5) побудова альтернативних сценаріїв та експерименти з моделлю [16, с. 127].

В теорії проектування систем управління представлено структуру соціального проектування за допомогою десяти етапів [25, с. 10-15]:

1) формулювання практичної проблеми державно- управлінської діяльності;

2) збирання інформації із досліджуваної проблеми, вивчення досвіду щодо розробки та впровадження у практику державного управління аналогічних проектів;

3) обґрунтування доцільності проекту, формулювання його задуму та розробка концепції проекту;

4) визначення завдання проектування та вимог до проекту;

5) ухвалення рішення про проведення проектування;

6) формування команди проектувальників;

7) розробка плану проектування;

8) проектування;

9) оцінка проекту;

10) конструювання - втілення проекту в практику державного управління.

Відповідно, в рамках теорії проектування систем управління розбудова системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки повинна здійснюватися в рамках системної парадигми проектувальної діяльності й включати в себе проектування і конструювання згаданої системи.

З урахуванням викладених теоретичних засад проектувальної діяльності, запропонуємо авторську інформаційно-логічну модель розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки, на основі якої має здійснюватися практична реалізація процесу розбудови вказаної системи. Ця модель включає в себе наступні етапи:

1 етап: визначення комплексу умов розв'язання проблем публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки держави;

вивчення глобальних трансформацій та їх вплив на процеси у різних сферах життєдіяльності суспільства;

вивчення сучасних процесів лібералізації світової

торгівлі та їх вплив на міжнародні економічні відносини;

вивчення інформаційно-економічного середовища конкретної національної держави;

вивчення зовнішнього і внутрішнього безпекового середовища конкретної національної держави;

вивчення моделей загроз зовнішньоекономічній безпеці держави;

вивчення інституціонального середовища публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки держави.

2 етап: визначення теорій в рамках яких буде здійснюватися проектування системи зовнішньоекономічної безпеки та системи управління нею.

Аналіз результатів наукових досліджень [1-6; 9-13; 15; 17-30] дозволяє констатувати, що проектування системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки національної держави в умовах економічної глобалізації передбачає використання: політичної економії, глобалістики, інституціоналізму, теорій міжнародних економічних відносин, безпеки, міжнародної і національної економічної

безпеки, неонаціональної політичної економії, знаннєвої економіки, економічної війни, геоекономіки, глобального та публічного управління, проектування систем управління. Зокрема, в політичній економії розглядаються найбільш фундаментальні закони економіки: закон відповідності виробничих відносин рівню і характеру продуктивних сил, закон економії робочого часу, закон постійно зростаючих суспільних потреб. Також у політичній економії розрізняють сутність економічного закону, механізм його дії та методики використання [30, с. 216-217]. Проте, вітчизняний дослідник О. Бєляєв зазначає: «Одним з основних аспектів змісту дії економічних законів є розуміння їх взаємозалежності і взаємозв'язків. Але в кожній конкретній ситуації діє той чи інший закон. Але економічні закони діють не ізольовано один від одного, а в одній системі, взаємодіючи між собою, взаємно впливаючи один на одного. Підхід до економічних законів як системи випливає з наукового уявлення про суспільство як єдиний організм, що складається із взаємопов'язаних елементів» [4, с. 34-35]. Й далі він констатує: «Стрижнем, що об'єднує економічні закони в єдину систему, виступає основний економічний закон даної суспільної системи. Для змішаної економічної системи таким законом виступає підвищення добробуту (передусім матеріального)» [4, с. 35]. При цьому варто враховувати, що економічне зростання в умовах переходу до інформаційного суспільства може бути забезпечено за допомогою інноваційного підприємництва. Це, в свою чергу, вимагає здійснення переходу від «інсайдерської» економіки великих фінансово-промислових груп до відкритої економіки, яка характеризується верховенством права, законністю і прозорістю [10].

В теорії національної економічної безпеки розробка державних стратегій економічної безпеки здійснюється в рамках таких парадигм, як-от: камералістська, кейнсіанська та інституціональна (див. табл. 1) [12].

Таблиця 1Парадигми економічної безпеки

Характеристики парадигм	Камералістська концепція	Кейнсіанська концепція	Інституціональна концепція
Час виникнення, засновник концепції	1840-і рр., Фрідріх Ліст	1930-ті рр., Джон М. Кейнс	1980-ті рр., Ернандо де Сото
Розуміння головної загрози національній економічній безпеці	Конкуренція або інші дії іноземних країн	«Провали» ринку - нестабільність економічного зростання, безробіття, інфляція	«Провали» держави - адміністративні бар'єри, пошук ренти
Мета боротьби за національну економічну безпеку	Економічна незалежність	Економічна та соціальна стабільність	«Сила права», захист прав власності
Методи боротьби за національну економічну безпеку	Протекціоністська торговельна політика	Державне регулювання виробництва, зайнятості та грошового обігу	Зниження реєстраційних процедур і платежів, боротьба з бюрократизмом і корупцією

Джерело: [12, с. 25].

Питання вибору пріоритетів економічної політики у сфері гарантування національної економічної безпеки визначається дворівневим характером світового економічного простору, тобто приналежністю конкретної держави до відповідної групи - держави, які належать до держав ядра постіндустріальної світової економіки та держави периферії і напівпериферії. Так, для економічно розвинених держав актуальним підхід запропонований Д. М. Кейнсом, для держав периферії та напівпериферії - підхід запропонований Е. де Сото. Підхід Ф. Ліста в умовах глобальної економіки є актуальним для всіх держав. На думку вітчизняних дослідників В. Базилевича і В. Ільїна, Ф. Ліст розробив не просто «національну», а «геополітичну економію», яка покликана сприяти вирішенню загальних для континентальних країн проблеми [3, с. 585].

У вітчизняному безпекознавчому науковому дискурсі представлено комплементарну модель національної економічної безпеки, яка розроблена в рамках теорії національної економічної безпеки [11]. Структурними елементами цієї моделі є:

а) модель формування системи економічної безпеки, яка включає в себе: національне законодавство з питань економічної безпеки; визначені у офіційному дискурсі національні інтереси у сфері економіки, складові економічної безпеки, загрози економічній безпеці, система порогових індикаторів; інституції, що опікуються питаннями економічної безпеки;

б) модель розробки економічної політики. В рамках цієї моделі визначаються пріоритетні напрями соціально- економічного розвитку національної держави, а також завдання щодо гарантування національної економічної безпеки;

в) модель реалізації економічної політики;

г) модель оцінювання економічної політики;

д) модель корекції економічної політики.

В рамках теорії економічної війни розглядаються питання причин економічних війн, загрози економічній безпеці та інструментарій економічної війни [29].

В рамках теорії національної економічної безпеки вітчизняні науковці розглядають парадигми захищеності та самореалізації, а також синергетичний і системно-діяльнісний підходи до розуміння національної економічної безпеки [1; 5; 6; 9-12; 16; 18; 19; 22; 23; 24; 28].

У вітчизняному науковому дискурсі в рамках теорії глобалістики розглядаються питання створення нової ненасильницької ідеології і нові можливості гарантування міжнародної та національної економічної безпеки, обґрунтовується перехід від державного до глобального управління та глобального менеджменту [5; 6].

В публічно-управлінському науковому дискурсі в рамках інституціоналізму розробляються питання взаємодії держави та громадянського суспільства в процесі розроблення публічної політики у різних сферах життєдіяльності суспільства, й зокрема у сфері економічної безпеки [17; 21; 23].

В рамках теорії неонаціональної політичної економії та моделі публічного сектору здійснюється міжкраїновий аналіз універсальних економічних тенденцій розвитку з метою збереження органічної цілісності національної економіки в умовах міжнародної фінансової експансії, інформаційною асиметрії та фальсифікацією, ствердженням мережевої економіки, зміни ролі держави в глобалізованому світі [15]. На думку вітчизняного дослідника І. Малого, теорія неонаціональної політичної економії та моделей публічного сектору синтезує в собі теоретичні розробки з інституціоналізму, інноваційної економіки, а також глобальної і конституційної політичної економії в контексті завдань публічно-управлінської практики забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, сталого розвитку, національної безпеки [15, с. 38.].

Є сенс зауважити, що програмні настанови для проектувальників системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки полягають в тому, що вони мають враховувати:

1) в рамках функціонального підходу закономірності розвитку міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації [5; 6]. Це дозволить розробникам проекту спрогнозувати сценарії розвитку зовнішніх ринків товарів і ресурсів, а також майбутнє зовнішньоекономічне безпекове середовище як визначального чинника впливу на стан зовнішньоекономічної безпеки України;

2) в рамках структурно-морфологічного підходу закономірності розвитку світової торгівлі та глобального управління. Це дозволить розробникам проекту виявити перспективну модель публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України, яка має узгоджуватися зі станом і перспективами геоекономічного розвитку Української держави та системи публічного управління [13; 15; 17-19];

3) в рамках інституціонального підходу:

а) закономірності розвитку тріад соціальних інститутів, як-от: «культура - інститути - економіка», «економіка - політика - організації (бізнес)», «організація - ресурси - час» [27];

б) об'єктивні закономірності еволюції економічної системи, що формують нову конфігурацію інститутів, які представлені державою, ринком та організаціями (бізнесом) [13];

в) закономірностей публічного управління [17; 21]. Це

дозволяє розробникам проекту виявити перспективи інституціонального розвитку механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки, яка має узгоджуватися зі станом і перспективами соціально- економічного розвитку Української держави та системи публічного управління;

4) в рамках генетичного підходу закономірності впливу змін технологій і відповідної структури виробництва на економічний розвиток. В рамках теорії знаннєвої економіки розроблено концепцію техніко-економічної парадигми. Остання виходить із того, що технологічні зміни випереджають зміни в інституційній структурі держави, що є більш інертною через притаманний їй консерватизм інтересів. «Період, за який відбуваються кардинальні зміни в соціально- економічній структурі, і є періодом становлення техніко- економічної парадигми, що відповідає новим принципам управління у різних сферах, які стають загальновизнаними для чергової фази розвитку. Це становлення має лаг 48-68 років, який відповідає довгостроковому коливанню «довгої хвилі Кондртьєва». Зміна парадигми зумовлює радикальну зміну звичного типу інженерного та управлінського мислення і відповідно - систем управління» [23, с. 471];

5) в рамках інформаційного підходу природу системи

зовнішньоекономічної безпеки на основі виявлення рівня її організації (дезорганізації) [19, с. 28]. Це дозволить

розробникам проекту визначити впорядкованість вказаної системи та оцінити перспективи її удосконалення;

6) в рамках теорії безпеки положення концепції прийнятного ризику. Це дозволить розробникам спроектувати систему зовнішньоекономічної безпеки, яка не буде скочуватися за критичну межу, а забезпечуватиме необхідний рівень безпеки [9, с. 60];

l'} в рамках теорії міжнародних економічних відносин дилему незалежності національної держави в умовах асиметричних міжнародних відносин [1, с. 147-187]. Вивчення проектувальниками концепцій взаємозалежності, автономії і суверенітету становитимуть основу для розуміння проблем забезпечення зовнішньоекономічної безпеки України;

8) в рамках цивілізаційного підходу конкуренцію і симбіоз «кодів управління» економічними процесами на національному та міжнародному рівнях [2, с. 776-777]. Це дозволить розробникам проекту визначити перелік загроз організаційній безпеці органів публічного управління, що опікуються питаннями забезпечення зовнішньоекономічної безпеки.

3 етап: проектування системи зовнішньоекономічної безпеки держави:

розробка перспективної моделі системи зовнішньоекономічної безпеки держави;

визначення місії, функцій і завдань системи зовнішньоекономічної безпеки держави.

4 етап: проектування системи управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки:

розробка функціональної моделі системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки;

розробка інформаційної моделі системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки;

розробка морфологічної моделі системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки.

5 етап: конструювання системи зовнішньоекономічної безпеки;

6 етап: конструювання системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки.

Конструювання системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки, як завершальний етап розбудови вказаної системи, передбачає впровадження проекту в публічно-управлінську практику у відповідності з вимогами динамічного зовнішньоекономічного безпекового середовища до завдань цієї системи, а саме:

1) політико-правове конструювання - це розробка нормативно-правової бази, що регламентує публічне управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки. В процесі політико-правового конструювання системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки формується ціннісна матриця варіативності публічного управління у цій специфічній сфері з урахуванням домінантної парадигми національної безпеки, що якісно розрізняються співвідношенням пріоритетів безпеки «людина - суспільство - держава» [26];

2) структурно-функціональне конструювання - це створення нових структур, підсистем і механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки та встановлення функціональних зв'язків між ними;

3) просторове та часове конструювання - це розміщення створених структур, підсистем, механізмів публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки у відповідних типах соціального простору та соціального часу;

4) організаційне конструювання - це розробка алгоритмів функціонування системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки та професійна підготовка фахівців-управлінців для цієї специфічної сфери;

5) операційно-діяльнісне конструювання - це розробка правил і принципів публічно-управлінської діяльності у сфері забезпечення зовнішньоекономічної безпеки.



Висновки

1. Розбудова системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки національної держави повинна здійснюватися з позицій системного підходу на базі комплементарної моделі національної економічної безпеки. Проектування системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки національної держави в умовах економічної глобалізації передбачає використання: політичної економії, глобалістики, інституціоналізму, теорій міжнародних економічних відносин, безпеки, міжнародної і національної економічної безпеки, неонаціональної політичної економії, знаннєвої економіки, економічної війни, геоекономіки, глобального та публічного управління, проектування систем управління.

2. Практична реалізація процесу розбудови системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України має здійснюватися на базі інформаційно-логічної моделі проектування і конструювання вказаної системи, яка розроблена нами в рамках теорії публічного управління. Вказана модель включає в себе етапи:

1 етап: визначення комплексу умов розв'язання проблем публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки держави;

2 етап: визначення теорій в рамках яких буде здійснюватися проектування системи зовнішньоекономічної безпеки та системи управління нею;

3 етап: проектування системи зовнішньоекономічної безпеки держави;

4 етап: проектування системи управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки;

5 етап: конструювання системи зовнішньоекономічної безпеки;

6 етап: конструювання системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки.

Отже, розбудова системи публічного управління у сфері зовнішньоекономічної безпеки України в умовах динамічного безпекового середовища має здійснюватися в рамках комплексного підходу, який поєднує в собі принцип врахування всезагальних зв'язків, і елементи інших принципів проектування і конструювання систем управління.



Список використаних джерел:

1. Асиметрія міжнародних відносин / кол. авт.; під ред. Г.М. Перепелиці, О.М. Субтельного. К. : Видавничий дім «Стилос», 2005. 555 с.

2. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Метафизика экономики: 2-е изд., исправ. и доп. К.: Знання, М.: Рыбари, 2010. 925 с.

3. Базилевич В.Д., Ильин В.В. Философия экономики. История. К.: Знання; М. Рыбари, 2011. 927 с.

4. Бєляєв О.О. Про деякі аспекти механізму дії економічних законів. Суспільство, економіка та економічна наука в ХХІ столітті: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. 21-22 квітня 2017 р. К.: КНЕУ, 2017. С. 33-36.

5. Глобалізація і безпека розвитку: монографія / авт. кол.: О.Г. Білорус, Д.Г. Лук'яненко та ін.; за заг. ред. О.Г. Білоруса. К.: КННЕУ, 2001. 733 с.

6. Економічна безпека України в умовах глобальних

викликів : монографія / авт. кол.: А.А. Мазаракі,

О.П. Корольчук, Т.М. Мельник та ін.; за заг. ред. А.А. Мазаракі. К. : КНТЕУ, 2010. 718 с.

7. Енциклопедичний словник з державного управління / уклад.: Ю.П. Сурмін, В.Д. Бакуменко, А.М. Михненко та ін.; за ред. Ю.В. Ковбасюка, В.П. Трощинського, Ю.П. Сурміна. К.: НАДУ, 2010. 820 с.

8. Иманбердиев Д.Ч. Конкурентоспособность

государства в современном мире. Державна служба та публічна політика: проблеми і перспективи розвитку: матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 27 трав. 2016 р.) / за заг. Ред. А.П. Савкова, М.М. Білинської, С.В. Загороднюка. К.: НАДУ, 2016. С. 138-140.

9. Кириленко В.І. Інвестиційна складова економічної безпеки : монографія. К.: КНЕУ, 2005. 232 с.

10. Кириленко В.І. Формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку в Україні: перспективи і суперечності. Суспільство, економіка та економічна наука в ХХІ столітті: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. 21 -22 квітня 2017 р. К.: КНЕУ, 2017. С. 111-113.

11. Кириленко В.І., Шевченко М.М. Методологія побудови та використання комплементарної моделі національної економічної безпеки. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2015. Випуск 22. Частина ІІІ. Серія «Економічні науки». С. 40-50.

12. Колот А.М. Інститути нової економіки і суспільства: сучасні форми взаємодії та розвиток. Суспільство, економіка та економічна наука в ХХІ столітті: матеріали ІІ міжнар. наук.- практ. конф. 21-22 квітня 2017 р. К.: КНЕУ, 2017. С. 39-41.

13. Криленко В. Формування Доктрини економічної безпеки України. Економіка. 2013. № 3 (123) травень-червень. С. 24-28.

14. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. К.: Вид. ПАРАПАН, 2003. 240 с.

15. Малий І.Й. Неонаціональна політична економія та моделі публічного сектору. Суспільство, економіка та економічна наука в ХХІ столітті: матеріали ІІ міжнар. наук.- практ. конф. 21-22 квітня 2017 р. К.: КНЕУ, 2017. С. 36-38.

16. Методологія стратегічного планування в умовах

глобальних загроз національній безпеці та міжнародній стабільності: монографія / авт. кол.: В.І. Абрамов,

Т.В. Запорожець, Р.Р. Марутян та ін.; за заг. ред. Л.М. Шипілової. К.: НАДУ, 2018. 232 с.

17. Михайловська О.В. Концепція громадянського прогресу в науці публічного управління: монографія. Мена: Домінант, 2020. 308 с.

18. Мунтіян В.І. Економічна безпека України: монографія. К.: Вид-во КВІЦ, 1999. 462 с.

19. Муталибов В.А. Макроэкономическая стабильность: предпосылки, условия, результаты: монография. К.: Освита Украины. 2014. 360 с.

20. Нижник Н., О. Рева, Д. Радов. Методологічні основи розробки структур державного управління та оцінка їх організаційної ефективності. Вісник НАДУ, 2005. № 1. С. 114-130.

21. Оболенський О.Ю. Публічне управління: цивілізаційний тренд, наукова теорія і напрям освіти. Публічне управління: шляхи розвитку: матеріали наук.-практ. конф. за між нар. Участю (Київ, 26 листоп. 2014 р.) у 2 т. / за заг. ред. Ю.В. Ковбасюка, С.А. Романенка, О.Ю. Оболенського. К. : НАДУ, 2014. Т.1. С. 3-10.

22. Пісьмаченко Л.М. Державне управління

зовнішньоторговельною діяльністю в Україні: регулювання та контроль : монографія. Донецьк: ТОВ «Юго-Восток», 2008. 366 с.

23. Стратегічні виклики ХХІ століття суспільству та економіці України: в 3 т. Т 1.: Економіка знань - модернізаційний проект України / авт. кол.; за заг. ред. В.М. Гейца, В.П. Семиноженка, Б.Є. Кваснюка. К.: Фенікс, 2007. 544 с.

24. Строяновський.В. Інституціоналізація стратегічного аналізу в процесі державного управління у сфері національної безпеки: монографія. К.: НАДУ, 2018. 692 с.

25. Сурмин Ю.П. Социальное проектирование в

кризисном обществе: методологический аспект. Вісник НАДУ. 2014. № 3. C. 5-17.

26. Шевченко М.М. Парадигма національної безпеки. Публічне управління та адміністрування у сфері національної безпеки (системні, політичні та економічні аспекти): словник- довідник / уклад.: С.П. Завгородня, М.Г. Орел, Г.П. Ситник та ін.; за заг. ред. Д.В. Неліпи, Є.О. Романенка, Г.П. Ситника. К.: Видавець Кравченко. 2020. С. 220-221.

27. Шевченко М.М. Соціально-філософська концепція науково-освітнього забезпечення публічного управління у сфері національної безпеки України. Гілея. 2018. Вип. 134. С. 320-325.

28. Шляхи удосконалення системи державного управління забезпеченням національної безпеки України: монографія / авт. кол.: Г.П. Ситник, В.І. Абрамов, М.М. Шевченко та ін.; за ред. Г.П. Ситника, В.І. Абрамова. К.: МАЙСТЕР КНИГ, 2012. 536 с.

29. Шныпко А.С. Экономические войны: истоки, формы, цели, проблемы, перспективы. К.: Генеза, 2007. 376 с.

30. Шумилов О.Ю. Містичний ключ до України. К., 2003. 436 с.

Размещено на Allbest.ru

...