Світовий досвід розробки та реалізації національних програм та стратегій цифровізації бізнесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Світовий досвід розробки та реалізації національних програм та стратегій цифровізації бізнесу

Ловкайтес Віталій Сергійович, аспірант, Харчевнікова Лілія Сергіївна к.е.н., доцент кафедри туризму, Державний біотехнологічний університет

Анотація

Цифрові рішення істотно впливають на бізнес-процеси та моделі, а їх застосування обумовлено змінами у споживчій поведінці, доступністю технологій та позитивним економічним ефектом. Пандемія COVID-19 сприяла тому, що бізнес став стрімко освоювати цифрові інструменти в організації комерційної діяльності, що сприяє динамічній цифровій трансформації бізнесу.

Стаття присвячена аналізу сучасних тенденцій цифровізації та цифрової трансформації бізнесу. Цифровізація господарської діяльності нині стала однією з ключових трендів у розвитку вітчизняного бізнесу. У статті розглядається зарубіжний досвід цифрової трансформації бізнесу, яка стає дедалі актуальнішою у зв'язку з переходом на новий етап розвитку суспільства. Виявлено особливості цифровізації бізнесу у розвинених країнах (США, Китай, Країни ЄС та ін.). Обґрунтовано позитивний вплив цифровізації на економіку країн. Виділено відмінні риси цифровізації бізнесу та його цифрової трансформації; розглянуто позиції України у міжнародних рейтингах розвитку цифрової економіки. Зазначається факт того, що цифрова трансформація торкається діяльності багатьох підприємницьких структур незалежно від масштабів бізнесу. При цьому суб'єкти підприємництва стикаються не лише з позитивними сторонами цифровізації, але й змушені вирішувати нові проблеми, долаючи вплив нових ризиків та загроз. Визначено ключові виклики цифровізації підприємництва в сучасній економіці, які зокрема пов'язані з інформаційною безпекою; недостатнім рівнем розвитку цифрових компетенцій у персоналу підприємств; складністю переходу до нових бізнес-моделей; фінансовими обмеженнями.

Ключові слова: цифрова трансформація, цифрові технології, інформаційні технології, цифрова економіка, зарубіжний досвід, цифрова трансформація бізнесу.

Abstract

Global experience in the development and implementation of national business digitalization programs and strategies

Lovkaites Vitalii Serhiyovych Graduate student, Kharchevnikova Liliya Sergiivna Doctor of Economics, Associate Professor of the Department of Tourism, State Biotechnology University

Digital solutions significantly affect business processes and models, and their application is due to changes in consumer behavior, the availability of technologies and a positive economic effect. The Covid-19 pandemic contributed to the rapid adoption of digital tools by businesses in the organization of commercial activities, which contributes to the dynamic digital transformation of business.

The article is devoted to the analysis of modern trends in digitization and digital transformation of business. Digitalization of economic activity has now become one of the key trends in the development of domestic business. The article examines the foreign experience of digital business transformation, which is becoming more and more relevant in connection with the transition to a new stage of society's development. Features of digitalization of business in developed countries (USA, China, EU countries, etc.) have been revealed. The positive impact of digitalization on the economy of countries is substantiated. Distinguishing features of digitalization of business and its digital transformation are highlighted; the position of Ukraine in international ratings of the development of the digital economy is considered. The fact that digital transformation affects the activities of many business structures is noted, regardless of the scale of the business. At the same time, business entities face not only the positive aspects of digitalization, but are also forced to solve new problems, overcoming the impact of new risks and threats. The key challenges of digitization of entrepreneurship in the modern economy are identified, which are particularly related to information security; insufficient level of development of digital competences among enterprise personnel; the difficulty of transitioning to new business models; financial restrictions.

Keywords: digital transformation, digital technologies, information technologies, digital economy, foreign experience, digital transformation of business.

Постановка проблеми

За останні десять років політика Східного Партнерства ЄС щодо країн-партнерів зазнавала значних трансформацій через швидкозмінність суспільно-політичного та економічного середовища у регіоні. Протягом останніх 4-5 років цифровізація економіки та суспільства стала одним із пріоритетів в рамках даної політики і продовжує утримувати увагу основних стейкхолдерів як з боку ЄС, так і в середині більшості країн регіону Східного партнерства. Нова політика СхП до 2025 року визначає нові довгострокові цілі, спрямовані на реагування на нові пріоритети, зміцнення стійкості до вирішення загальних проблем, сприяння сталому розвитку та продовження забезпечення конкретних результатів для громадян, однією з яких є забезпечення стійкої цифрової трансформації.

Підтримка стійкої цифрової трансформації є одним з п'яти пріоритетів політики, виділених Європейською Комісією в її пропозиції з довгострокових політичних цілей Східного партнерства на період після 2020 року, що була опублікована 18 березня 2020 року [1].

Цифрова трансформація означає інтеграцію цифрових технологій у всі сфери бізнесу. Ця інтеграція призводить до принципових змін у тому, як діють громадяни, підприємства та організації, як вони забезпечують цінність для себе, своїх працівників, клієнтів, партнерів, досягаючи власних та спільних, економічних та соціальних цілей швидше, дешевше та з новою якістю.

Проблеми, які перешкоджають розвитку в Україні цифрових трендів та трансформації української економіки в цифрову [2]:

1. Інституційні: низька включеність державних установ щодо реалізації Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства (Цифрова адженда України); невідповідність профільного законодавства глобальним викликам та можливостям (прогресивні розроблені законопроекти досі не стали законами); невідповідність національних, регіональних, галузевих стратегій та програм розвитку цифровим можливостям.

2. Інфраструктурні: низький рівень покриття території країни цифровими інфраструктурами (для прикладу, мета ЄС до 2020Е покрити 100% території широкосмуговим доступом до Інтернету, в Україні цей показник складає близько 60%); відсутність окремих цифрових інфраструктур (для прикладу, інфраструктури Інтернету речей, електронної ідентифікації та довіри тощо); нерівний доступ громадян до цифрових технологій та нових можливостей (цифрові розриви).

3. Екосистемні: слабка державна політика щодо стимулів та заохочень розвитку інноваційної економіки; незрілий ринок інвестиційного капіталу; застаріла система освіти, методик викладання, відсутність фокусу на STEM- освіту, soft skills та підприємницькі навички, недосконалі моделі трансферу технологій та закріплення знань та умінь; дефіцит висококваліфікованих кадрів для повноцінного розвитку цифрової економіки та цифровізації взагалі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Відповідно до пропозицій Європейської Комісії [3] щодо нових пріоритетів політики СхП, сильна цифрова присутність в країнах-сусідах ЄС сприятиме зростанню і стимулюванню сталого розвитку. В цьому відношенні ЄС буде і далі вкладати кошти в цифрову трансформацію країн-партнерів відповідно до законодавства та передової практики ЄС і підтримуватиме розширення високоінноваційних цифрових стартапів в регіоні. ЄС і далі надаватиме підтримку країнам - партнерам та сприятиме їх кіберстійкості. Цей новий акцент ґрунтується на 20 досягненнях ЄС на 2020 рік [4], дорожній карті для досягнення відчутних результатів для громадян регіону Східного партнерства, затвердженій у 2017 році, яка позначила гармонізацію цифрових ринків як один з 20 ключових результатів ЄС.

22 травня 2019 року Європейський Союз офіційно розпочав в Україні нову програму «EU4Digital: підтримка цифрової економіки та суспільства у Східному партнерстві». EU4Digital націлена на розширення переваг Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу для України та інших держав Східного партнерства з метою стимулювання економічного росту, створення робочих місць, покращення життя людей та допомоги бізнесу.

Метою статті є дослідження особливостей цифровізації бізнесу у розвинених країнах; аналіз сучасних тенденцій цифровізації та цифрової трансформації бізнесу; обґрунтування позитивного впливу цифровізації на економіку країн.

Виклад основного матеріалу

Цифровізація (з англ. digitalization) - це впровадження цифрових технологій в усі сфери життя: від взаємодії між людьми до промислових виробництв, від предметів побуту до дитячих іграшок, одягу тощо. Це перехід біологічних та фізичних систем у кібербіологічні та кіберфізичні (об'єднання фізичних та обчислювальних компонентів), перехід діяльності з реального світу у світ віртуальний (онлайн). До провідних цифрових технологій відносять: Інтернет речей, роботизація та кіберсистеми, штучний інтелект, великі дані, безпаперові технології, адитивні технології (SD-друк), хмарні та туманні обчислення, безпілотні та мобільні технології, біометричні, квантові технології, технології ідентифікації, блокчейн тощо. Споживачами цифрових технологій виступають усі - держава, бізнес, громадяни.

Цифрові інфраструктури - комплекс технологій, продуктів та процесів, що забезпечують обчислювальні, телекомунікаційні та мережеві можливості електронної взаємодії, обміну даними, сигналами тощо. Цифрові інфраструктури є основою цифрової економіки. Вони поділяються на опорні (тверді) та сервісні (м'які). Опорні (тверді) інфраструктури:

• фіксована інфраструктура широкосмугового доступу до Інтернету (ШСД): магістральні, дистрибуційні та локальні мережі, точки обміну трафіком тощо;

• мобільна інфраструктура зв'язку та широкосмугового доступу (3G, 4G, 5G);

• радіоінфраструктура (LoRaWan тощо) для проектів Інтернету речей (сенсори, датчики тощо);

• радіоінфраструктура (насамперед Wi-Fi на рівні міст, селищ, різних закладів туристичних об'єктів тощо.);

• інфраструктура супутникового зв'язку;

• обчислювальна інфраструктура (т. з. хмарна, або віртуалізована, інфраструктура);

• інфраструктура кібербезпеки.

Сервісна (м'яка) інфраструктура:

• інфраструктура ідентифікації та довіри (citizen ID, Bank ID, mobile ID);

• інфраструктура відкритих даних;

• інфраструктура державних послуг (e-govemment);

• інфраструктура інтероперабельності (API, стандарти європейської ISA);

• інфраструктура e-комерції та e-бізнесу (e-contract, e- invoicing, e-logistics);

• транзакційно-процесингова інфраструктура (онлайн- платежі, інструменти cashless, сервіси fintech);

• інфраструктура життєзабезпечення (цифрові медичні, освітянські, транспортні, логістичні та інші системи, системи громадської безпеки);

• геоінформаційна інфраструктура (прив'язки цифрових даних до просторових об'єктів); промислові цифрові інфраструктури (Індустрія 4.0).

Протягом останніх років в Україні з'являються тенденції до визнання цифрової трансформації як майбутнього «драйверу» економіки країни. У 2018 році уряд затвердив Концепцію та План дій щодо розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки. У 2019 році новопризначена виконавча влада України презентувала достатньо амбітний план розвитку цифрової економіки країни, який закликає до прискореного розвитку для переведення української економіки в цифровий формат табл. 1 і 2) [2].

Таблиця 1. Перелік ініціатив та проектів для досягнення KPI (key performance indicators)

Україна визначила цифрову трансформацію як пріоритетну політику, що вже відзначено нещодавніми визнаними серед європейської експертної спільноти успіхами у впровадженні систем «ProZorro» та «e-Health», у запровадженні мобільного покриття 4G та запуску електронних послуг у державному та приватному секторах.

Таблиця 2. Перелік ініціатив та проектів для досягнення KPI (key performance indicators) (м'яка інфраструктура)

Новостворене Міністерство цифрової трансформації поставило наступні цілі до 2024 року: 100 % публічних послуг мають бути доступні громадянам та бізнесу онлайн; 95 % транспортної інфраструктури, населених пунктів та їхні соціальні об'єкти мають мати доступ до високошвидкісного Інтернету; 6 млн. українців мають бути залучені до програми розвитку цифрових навичок; доля ІТ-продукту у ВВП країни має складати не менше 10 %.

Перші кроки включали прийняття правової основи для основних цифрових прав громадянина, включаючи право на доступ до широкосмугового Інтернету та збільшення доступності технологій для споживачів з метою зниження вартості програмного забезпечення, комп'ютерного та іншого обладнання. До передумов для просування цифрового порядку денного України належать нещодавно розроблене законодавство про цифрову економіку та телекомунікації, цифрову інфраструктуру, досягнення у сфері забезпечення безготівкової економіки - розвиток електронної торгівлі (e-Trade), електронного захисту (e-Trust) та кібербезпеки (Cybersecurity). Ініціатива «Smart City», нещодавно ініційована профільним Міністерством цифрової трансформації, свідчить про впевненість владних інституцій у наявній законодавчій та інституційній базі для впровадження комплексних ініціатив з побудови ІСТ-екосистеми на регіональному/місцевому рівні.

Проєвропейські прагнення цифрового розвитку України підтверджуються розробкою Стратегії («дорожньої карти») інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу, проєкт якої наразі проходить оцінку представниками профільних структурних підрозділів Європейської Комісії.

Ключовими факторами успіху цифрової трансформації в сучасному світі є: готовність компаній до змін, забезпечення кадрами високої кваліфікації, використання найпрогресивніших технологічних рішень та способів їх впровадження. Респондентами також наголошується на значущості партнерських взаємодій у процесі цифрових трансформацій. Ділові контакти з постачальниками технологій, клієнтами та конкурентами сприяють підвищенню ефективності відповідних проектів.

Дослідження також показало готовність компаній до ризиків, пов'язаних із впровадженням цифрових технологій. Згідно з результатами опитування, 59% компаній Китаю вже отримали певні переваги в результаті реалізації проектів цифрової трансформації [5].

На сьогоднішній день найбільш розвиненою цифровою економікою у світі, на думку експертів, є Сінгапур. Цифрові технології, на думку міністра фінансів Сінгапуру Хен Сві Кіт, є ефективним інструментом трансформації бізнесу, який необхідно використовувати спільно з готовністю до інновацій і здатністю до розвитку [6]. Уряд Сінгапуру приділяє значну увагу розширенню корпоративних цифрових можливостей. На ці цілі державою лише у 2017 р. було виділено понад $56 млн. Крім того, урядом країни реалізуються стимулюючі заходи:

1) компаніям надається додаткове фінансування та можливість отримання консалтингових послуг з боку держструктур у разі, якщо вони демонструють готовність до тестування та впровадження на своїй базі нових ІКТ;

2) в результаті затвердження державою більш гнучких правих норм, що регулюють сферу венчурного інвестування, у сінгапурських компаній розширюються експериментальні можливості щодо технічно складної продукції та сервісів.

Безперечно, світові тренди у сфері цифрової трансформації бізнесу - це серйозний виклик для вітчизняної економіки. А грамотне використання найкращих світових практик та інструментів цифровізації сприятиме не лише забезпеченню національної безпеки та зростання конкурентоспроможності України на світових ринках, а й підвищенню рівня та якості життя населення країни.

В рамках Ініціативи EU4Digital Європейський Союз підтримує цифрову економіку і суспільство в країнах Східного Партнерства, сприяючи гармонізації цифрових ринків в регіоні, з метою надання інтегрованих онлайн- послуг для громадян, державних адміністрацій та підприємств. Ключем до досягнення цієї мети є шість мереж-кореспондентів EU4Digital з країн- партнерів та держав-членів ЄС, відповідальних за конкретні сфери політики. Мережі EU4Digital служать платформами для обміну найкращими практиками та досвідом серед Східних партнерів та з ЄС, сприяють синергії та розробці спільних проєктів та дорожніх карт, а також зосереджуються на конкретних та досяжних результатах, спрямованих на поліпшення життя громадян та конкурентоспроможності бізнесу. По своїй суті вони відображають основні напрямки цифрового розвитку, в яких має рухатись кожна країна регіону Східного партнерства на шляху до Єдиного цифрового ринку ЄС:

- правила телекомунікацій;

- довіра і безпека;

- електронна торгівля;

- ІКТ-інновації;

- система електронної охорони здоров'я;

- електронні навички.

На даний час Ініціатива EU4Digital об'єднує наступні пріоритетні дії та програми ЄС:

• Мережі EU4Digital, що об'єднують представників Східних країн- сусідів ЄС та держав-членів ЄС для роботи в ключових тематичних областях.

• Програма EU4Digital: трирічна програма (2019-2022), що просуває ключові області цифрової економіки і суспільства відповідно до норм і практики ЄС.

• EU4Digital: широкосмугові стратегії в регіоні Східного партнерства (2018-2020), проєкт, здійснюваний Світовим банком для підтримки Східних країн-партнерів ЄС в розробці і реалізації національних стратегій в області широкосмугового зв'язку.

• EU4Digital: проєкт «Кібербезпека - СХІД», спрямований на посилення кібербезпеки в країнах-партнерах і підвищення довіри до використання цифрових послуг.

• EU4Digital: EaPConnect (з'єднання дослідницьких і освітніх спільнот) розширює мережеву інфраструктуру для об'єднання дослідницьких і освітніх спільнот з країн ЄС та Східних країн-партнерів.

За останні півтора року в рамках вище перелічених напрямків Україні вдалося досягти певного прогресу на шляху до досягнення 20 ключових результатів ЄС, про який частково йтиметься в даному дослідженні. Вищенаведені передумови, створені з боку європейської сторони, в свою чергу, вимагають посиленої уваги від вітчизняних владних інституцій та інших стейкхолдерів до нових очікувань європейських партнерів щодо вдосконалення політики та конкретних дій для подальшого цифрового розвитку України. Рекомендації, наведені в рамках даної публікації, частково базуватимуться на порадах та дорожніх картах, розроблених програмою EU4Digital, та заявлених очікуваннях з боку європейських партнерів.

Серед країн регіону Східного партнерства Україна займає передові позиції у вдосконаленні регуляторного та інституційного середовища для розвитку сфери телекомунікаційних послуг та цифрової інфраструктури. Починаючи з 2016 року Україна тримає проактивну позицію в рамках роботи Мережі регуляторів електронних комунікацій СхП. Найбільш відчутним результатом роботи мережі є розробка Регіональної роумінгової угоди в регіоні Східного партнерства, спрямованої на гармонізацію ціноутворення та зниження тарифів на роумінг серед країн регіону. У червні 2020 року під час наради координаторів з узгодження цифрового ринку СхП співробітники підрозділів ЄС і члени EaPeReg представили проєкт Регіональної роумінгової угоди та дорожню карту для її підписання. Підписання остаточного варіанту документу планується провести на четвертій Міністерській зустрічі СхП з цифрової економіки. Також триває процес обговорення Регіональної угоди про спектр між країнами СхП, яка планується бути затвердженою на Міністерській зустрічі країн СхП.

Серед досягнень національної політики в даній сфері слід відзначити підписання меморандуму між урядом України та чотирма провідними операторами мобільного зв'язку щодо реорганізації радіочастот у діапазоні 900 МГц, що дозволить забезпечити розширення покриття території країни мобільним зв'язком рівня 4G та широкосмуговим доступом до Інтернету. Крім того, Міністерством цифрової трансформації розроблено та виставлено на обговорення проєкт Національної стратегії розвитку широкосмугового доступу до Інтернету. Цьому передувало проведення досліджень щодо покриття та швидкості Інтернету (зокрема через запуск сайту для вимірювання швидкості ШСД), а також підписання ряду меморандумів про співпрацю Мінцифри та IT-компаній для реалізації проєктів з розвитку фіксованих і мобільних систем зв'язку.

В Україні швидкими темпами розвивається система надання публічних е-послуг та електронної ідентифікації (в т.ч.: створено портал державних послуг «Дія» під егідою профільного міністерства, запущено Інтегровану систему електронної ідентифікації, системно впроваджується технологія SmartID, розпочато процес оптимізації електронних реєстрів даних), що надало значного поштовху для розвитку міжнародної співпраці в даній сфері. Україною подано запит щодо взаємного визнання довірчих послуг у відповідності зі статтею 14 Регламенту elDAS під час засідання Комітету Ради асоціації ЄС - Україна. Як наслідок - за підтримки проєкту EU4Digital Україну обрано серед країн Східного Партнерства та запрошено до участі в пілотних проєктах по створенню транскордонних систем електронному підпису (транскордонне визнання електронних підписів та засобів електронної ідентифікації). Відбір проводився на основі оцінки адаптації українського законодавства та технічної реалізації вимог у сфері електронних довірчих послуг.

Ключовими факторами розвитку Індустрії 4.0 до 2030Е визначено такі [2]:

1. Консолідація головних стейкхолдерів Індустрії 4.0 та урядових структур навколо цілей та програм розвитку Індустрії 4.0.

2. Залучення ІТ-сектору до проблем розвитку внутрішнього ринку й насамперед питань передавання досвіду глобалізації та кращих бізнес-практик промисловим хай-тек-секторам.

3. Створення інноваційної екосистеми промислових хай-тек-сегментів включно з повною інтеграцією з дослідницьким простором.

4. Інтеграція в європейські та світові ланцюжки цінності Індустрії 4.0.

2016 року створено рух «Індустрія 4.0 в Україні» як об'єднання учасників ринку ІТ та промислових підприємств із метою роботи над спільними програмами та ініціативами.

Включення України до всесвітнього руху «Індустрія 4.0» дасть можливість підвищувати конкурентоздатність виробництв, стимулювати внутрішній ринок, утримувати й нарощувати свої позиції в секторах із високою доданою вартістю на національному, а в окремих випадках - і на глобальному рівні.

Державі потрібно взяти на себе роль популяризації та формування культури цифрових перетворень та інновацій. Згідно з опитуванням Kane et al. [8], більша частина керівників менш зрілих у цифровому плані компаній вказали на страх перед ризиком як серйозний бар'єр для цифрової трансформації. Це свідчить про те, що держава й бізнес-лідери повинні створити культуру цифрових змін, що заохочує прийняття ризиків.

У суспільстві слід сформувати думку про цифровізацію як про неминуче майбутнє, в якому кожен матиме змогу самореалізації. Важливо культивувати образ підприємця та створювати культуру, що заохочує прийняття ризиків. Для цього держава повинна створювати й тиражувати контент про історії успіху українських підприємців, у такий спосіб формуючи рольові моделі для майбутнього покоління. Отже, держава повинна стати ініціатором цифрових інновацій в Україні й активно брати участь у кожному етапі їх створення - від фінансування прикладних досліджень до формування нових ринків.

Держава повинна показувати приклад і бути лідером цифрових трансформацій, упроваджуючи цифрові сервіси у своїй роботі й під час надання послуг громадянам [9]. Зрештою держава повинна стати замовником і першим покупцем інновацій та цифрових сервісів, що буде поштовхом для утворення нових ринків.

цифровізація бізнес економіка

Висновки

Заходи щодо приведення у відповідність електронної комерції (з точки зору законодавства, стандартів, екосистем електронної комерції) між ЄС і країнами Україною розпочалися у 2020 році в рамках компоненту електронної торгівлі програми EU4Digital. Однією з ініціатив українського уряду, що має потенціал до подальшої гармонізації систем електронної торгівлі між Україною та ЄС є запровадження «електронного резидентства», що надає можливість нерезидентам дистанційно засновувати та провадити бізнес в Україні. Іншим важливим кроком на шляху до входження до транскордонних систем електронної торгівлі з країнами СхП та ЄС є впровадження в Україні системи використання електронної товарно-транспортної накладної та запуск пілотного проєкту з оцифрування процедури митного оформлення, що також відкриває можливості для входження до цифрових транспортних коридорів. В липні 2020 року було вперше розпочато пілотну діяльність з електронної доставки для транскордонного обміну даними між Україною та країною ЄС (Польщею).

В контексті розвитку національної екосистеми ІКТ, інновацій та стартапів у сфері ІКТ було створено ряд передумов для міжнародної співпраці. З кінця 2019 року Україна може дешевше обмінюватися ще більшою кількістю дослідницьких даних завдяки фінансованому ЄС проєкту EaPConnect: захищений Інтернет-зв'язок великої ємності для передачі дослідницьких даних між Україною та загальноєвропейською мережею досліджень та освіти ОЙЛКТ починаючи з 2020 року і надалі забезпечує подвійну пропускну здатність і коштує менше половини попередньої ціни за передані дані. Це посилило зв'язки між екосистемою досліджень, інновацій та стартапів України та подібними екосистемами ЄС. В свою чергу, в рамках програми EU4Digital розроблено національний план дій для вдосконалення національної політики у сфері доступу цифрових інноваційних МСП до фінансів, що має на меті посилити національну екосистему інновацій та стартапів у сфері ІКТ.

Література

1. An official website of the European Union. Joint Communication: Eastern Partnership policy beyond 2020: Reinforcing Resilience - an Eastern Partnership that delivers for all.

2. Україна 2030Е - країна з розвинутою цифровою економікою. Український інститут майбутнього.

3. An official website of the European Union. Joint Communication: Eastern Partnership: Commission proposes new policy objectives for beyond 2020.

4. An official website of the European Union. Joint Staff working document.

5. Sayer P. Tsifrovaya transformatsiyapo vsemu miru: ne zapazdyvaet li vasha kompaniya? 2017 [Digital transformation around the world: is your company late? 2017].

6. Досвід Сінгапуру: Які три аспекти необхідні для успішної цифровізації економіки? 2018.

7. «Цифрова адженда України - 2020 («Цифровий порядок денний - 2020)», - ГС «Хай-Тек Офіс Україна», 2016.

8. Research Kane et al.

9. Розпорядження КМУ від 17 січня 2018 р. №67-р «Про схвалення Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки та затвердження плану заходів щодо її реалізації».

References

1. An official website of the European Union. Joint Communication: Eastern Partnership policy beyond 2020: Reinforcing Resilience - an Eastern Partnership that delivers for all. [in English].

2. Ukraina 2030E - kraina z rozvynutoiu tsyfrovoiu ekonomikoiu. Ukrainskyi instytut maibutnoho. [Ukraine 2030E is a country with a developed digital economy. Ukrainian Institute of the Future.] [in Ukrainian].

3. An official website of the European Union. Joint Communication: Eastern Partnership: Commission proposes new policy objectives for beyond 2020. [in English].

4. An official website of the European Union. Joint Staff working document. [in English].

5. Sayer P. (2017). Tsifrovaya transformatsiya po vsemu miru: ne zapazdyvaet li vasha kompaniya? 2017 [Digital transformation around the world: is your company late?]. [in English].

6. Dosvid Sinhapuru: Yaki try aspekty neobkhidni dlia uspishnoi tsyfrovizatsii ekonomiky? [Singapore's experience: What three aspects are necessary for a successful digitalization of the economy?] 2018. [in Ukrainian].

7. «Tsyfrova adzhenda Ukrainy - 2020 («Tsyfrovyi poriadok dennyi - 2020)», - HS «KhAI-TEK Office Ukraina». ["Digital agenda of Ukraine - 2020 ("Digital agenda - 2020)", - GS "Hi-Tech Office Ukraine"] 2016. [in Ukrainian].

8. Research Kane et al. [in English].

9. Rozporiadzhennia KMU vid 17 sichnia 2018 r. №67-r «Pro skhvalennia Kontseptsii rozvytku tsyfrovoi ekonomiky ta suspilstva Ukrainy na 2018-2020 roky ta zatverdzhennia planu zakhodiv shchodo yii realizatsii. [Decree of the CMU dated January 17, 2018 No. 67-r "On the approval of the Concept for the development of the digital economy and society of Ukraine for 2018-2020 and the approval of the plan of measures for its implementation"] [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru