Загрози енергетичній безпеці підприємств України: методичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

Загрози енергетичній безпеці підприємств України: методичний аспект

Буданов Микола,

здобувач третього (освітньо-тукового) рівня вищої освіти кафедри економіки та менеджменту

м. Харків

Анотація

У статті розглядається поняття «загрози енергетичної безпеки», під яким слід розуміти загрозу енергетичній безпеці як сукупність внутрішніх економічно-фінансових, соціально-політичних, техногенно-виробничих, природно-екологічних, управлінсько-правових, а також зовнішніх умов та факторів, що створюють небезпеку послаблення енергетичної безпеки не лише окремому промисловому енергопідприємству, а й його об'єктам генерації, передачі, розподілу та споживання енергії.

Доведено, що забезпечення рівня енергетичної безпеки промислового підприємства безпосередньо пов'язане з виявленням та класифікацією загроз енергобезпеці, оцінкою цих загроз та розробкою відповідних заходів зниження або повної ліквідації наслідків після появи зовнішніх і внутрішніх загроз енергобезпеки.

Проведено обґрунтування доцільності розробки єдиної класифікації загроз енергобезпеці промислового підприємства електроенергетичної системи, яка дозволить враховувати їх можливі наслідки на енергобезпеку таких об'єктів підприємства, як об'єкти генерації, передачі, розподілу та споживання електричної та теплової енергії.

Ідентифіковано та проаналізовано загрози енергетичній безпеці об'єктів електроенергетичної системи на мікроекономічному рівні для класифікації загроз енергетичної безпеки промислового підприємства на такі групи: економічно - фінансові, техногенно-виробничі, соціально-політичні, природно-екологічні, управлінсько-правові та кібер-інформаційні.

Обґрунтовано, що класифікацію загроз енергобезпеці енергопідприємства доцільно проводити за класифікаційними ознаками та наслідками, які є специфічними для різних загроз енергобезпеки.

Запропоновано в якості класифікаційних ознак використовувати критерії - індикатори, що характеризують сферу діяльності та показники стану енергобезпеки промислового підприємства електроенергетичної системи на мікроекономічному рівні.

Наведено основні характеристики роботи промислового підприємства електроенергетичної системи, на які можуть вплинути описані вище загрози при їх реалізації. Визначено, що ці прояви наслідків загроз пов'язані з різними підсистемами енергопідприємства, такими, як виробничо-технічна, матеріально - енергетична, фінансово-економічна та кадрово-управлінська.

Запропоновано рекомендації для запобігання загрозам енергобезпеки промислового енергетичного підприємства у вигляді таких пріоритетів як: ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів; створення системи моніторингу енергетичної безпеки; забезпечення відтворення основних виробничих фондів; підвищення ефективності управління.

Визначено, що класифікація загроз енергетичній безпеці з виділенням класифікаційних ознак та наслідків загроз дозволить прогнозувати розвиток несприятливих ситуацій на об'єктах генерації, передачі, розподілу та споживання енергії та розраховувати при цьому величину ризику, що значно знизить матеріальні збитки та економічні втрати на енергопідприємстві.

Ключові слова: енергетична безпека, підприємство, загрози, критерії - індикатори, класифікація, промислове енергопідприємство, економічні показники.

Abstract

Budanov Mykola

Post Graduate Student of Economics and Management Department,

Ukrainian Engineering Pedagogics Academy, Kharkiv, Ukraine

Threat to power safety of enterprises of Ukraine: methodical aspect

The article deals with the concept of «threats to energy security», which should be understood as a threat to energy security as a set of internal economic - financial, socio-political, technogenic-production, natural-ecological, managerial-legal, as well as foreign policy and external economic conditions and factors that create the danger of weakening energy security not only for an individual industrial energy enterprise, but also for its facilities of generation, transmission, distribution and consumption of energy.

It is shown that ensuring the level of energy security of an industrial enterprise is directly related to the identification and classification of threats to energy security, the assessment of these threats and the development of appropriate measures to reduce or completely eliminate the consequences of external and internal threats to energy security.

The feasibility of developing a unified classification of threats to the energy security of an industrial enterprise in the electrical power system has been substantiated, which will allow taking into account their possible consequences on the energy security of such enterprise facilities as generation, transmission, distribution and consumption of electrical and thermal energy.

Threats to energy security of electric power system facilities were identified and analyzed at the microeconomic level to classify threats to energy security of an industrial enterprise into the following groups: economic-financial, technogenic - production, socio-political, natural-ecological and managerial-legal.

It is justified that the classification of threats to energy security of an energy enterprise should be carried out according to classification criteria and consequences that are specific to various threats to energy security.

It is proposed to use criteria-indicators as classification criteria that characterize the scope of activity and indicators of the state of energy security of an industrial enterprise of the electric power system at the microeconomic level.

The main characteristics of the operation of an industrial enterprise in the electrical power system are presented, which may be influenced by the threats described above during their implementation. These manifestations of the consequences of threats are associated with different subsystems of the energy enterprise in question, such as production and technical, material and energy, financial and economic and personnel and management.

Recommendations are proposed for preventing threats to energy security of an industrial energy enterprise in the form of such priorities as: efficient use of fuel and energy resources; creation of an energy security monitoring system; ensuring the reproduction of fixed production assets; increasing management efficiency.

It is shown that the classification of threats to energy security, highlighting the classification characteristics and consequences of the threats, will make it possible to predict the development of unfavorable situations at energy generation, transmission, distribution and consumption facilities and to calculate the amount of risk, which will significantly reduce material damage and economic losses at the energy enterprise.

Keywords: power safety of enterprise, threat to power safety of enterprise, criteria-indicators to power safety.

Основна частина

Вступ. У Законі України «Про національну безпеку України» [1], загрозами національній безпеці України визначено «явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України».

«Загрози енергетичній безпеці» [2] - короткочасні або тривалі, реальні або потенційні обставини, явища, чинники або події, що можуть порушити безпеку та стійкість функціонування енергетичного сектору країни, обмежити або порушити енергозабезпечення споживачів, призвести до аварій та інших негативних наслідків.

Реалізація загрози потенційно може стати причиною кризової ситуації, тобто порушення штатного режиму функціонування енергетичного сектору або критичної інфраструктури енергетичної галузі, що може спричинити припинення енергозабезпечення споживачів, подолання якого й відновлення штатного режиму потребують ужиття (застосування) спеціальних (надзвичайних) заходів.

Енергетична загроза впливає на об'єкт управління (систему) через його уразливість, тобто чутливість об'єкта управління до впливів, уразливе місце в його захисті від загроз, відсутність «запобіжників» проти них.

У рамках системного підходу уразливість до зовнішніх впливів (на «вході») будь-якого об'єкта, який генерує продукт чи виконує функцію, призводить до погіршення якості (на «виході») чи припинення їх надання.

Щоб оцінити рівень енергетичної безпеки, зазначені негативні зміни можна зафіксувати та розрахувати, порівнюючи фактичні й порогові значення індикаторів енергетичної безпеки, котрі використані в моделюванні оцінювання стану енергетичної безпеки.

Якщо об'єкт є вразливим до впливів, реалізація загрози зазвичай призводить до негативних наслідків, тобто результат впливу загрози на цілі функціонування об'єкта управління, переважно вимірюється через оцінку величини втрат від такого впливу, зокрема заподіяння фізичної шкоди; майнових чи грошових збитків; погіршення рівня енергоефективності ВВП; зростання вартості витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.

Утім, загроза реалізується не завжди, об'єкти управління вразливі не до всіх загроз і не всі загрози призводять до негативних наслідків (зокрема, через застосування заходів із запобігання реалізації загроз).

Відповідну ймовірність наслідків впливу загрози установлюють, оцінюючи ризики, які є впливом невизначеностей на цілі об'єкта управління, або загальну можливість (імовірність) того, що загроза реалізується, порушить функціонування уразливого об'єкта управління і спричинитьнегативні наслідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітчизняні вчені, серед яких Надтока Т. [3], Самборський В. [4], Пудичева Г. [5, 6] та інші, приділили свою увагу дослідженню та вирішенню проблем енергетичної безпеки промислових об'єктів електроенергетичних систем. Питання впливу зовнішніх та внутрішніх загроз на стан енергобезпеки промислових об'єктів також знаходили віддзеркалення у дослідженнях вчених, таких як: Капітула С. [7], Лозинська Т. [8], Накашидзе Л. [9], Слупський Б. [10], Кузнєцова К. [11] та інші.

Метою статті є класифікація загроз енергетичної безпеки промислового енергетичного підприємствана підставі виділення класифікаційних ознак, що дозволяє систематизувати наслідки впливу загроз на стан рівня енергобезпеки об'єктів енергопідприємства.

Виклад основного матеріалу. Економічна природа загроз енергобезпеки обумовлюється негативними факторами, що впливають на об'єкти промислового енергопідприємства, і що можуть призвести до значної матеріальної шкоди та економічних втрат. Отже, загрози енергобезпеки ніколи не виникають поза часом та простором, а отже, необхідно враховувати ці зміни в режимі реального часу.

Загрозами енергетичної безпеки об'єктів електроенергетичних систем є події коротко - або довготривалого характеру, які можуть дестабілізувати роботу об'єктів енергетики, обмежити або порушити енергозабезпечення, призвести до аварій та інших негативних наслідків для електроенергетичної системи.

Загрози енергетичної безпеки - це сукупність внутрішніх економічно - фінансових, соціально-політичних, техногенно-виробничих, природно- екологічних, управлінсько-правових, а також зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних умов та факторів, що створюють небезпеку послаблення енергетичної безпеки. Визначення складу потенційно можливих загроз та формування на цій основі сценаріїв збурень для систем енергетики та паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) загалом є одним із завдань дослідження проблем енергетичної безпеки окремого промислового енергопідприємства.

Це обумовлює класифікацію загроз енергетичній безпеці певним чином: економіко-фінансові, техногенно-виробничі, соціально-політичні, природно - екологічні, управлінсько-правові та кібер-інформаційні загрози (рис. 1).

Рис. 1. Загрози енергетичної безпеки промислового підприємства електроенергетичної системи

Слід зазначити, що кожна загроза характеризується класифікаційними ознаками і наслідками. В якості класифікаційних ознак використовуються критерії та індикатори, що характеризують сферу діяльності та показники стану енергобезпеки промислового підприємства ЕЕС. Тому загрози ЕБ промислового енергетичного підприємства запропоновано класифікувати, виходячи з критеріїв - індикаторів, класифікаційних ознак, а також можливих наслідків загроз, як показано в табл. 1.

Фінансово-економічні загрози енергобезпеці, зумовлені станом економічних відносин та економічної політики держави, а також дестабілізуючі фактори та диспропорції в енергетиці виробничо-економічного характеру. Вибір критеріїв - індикаторів для класифікаційних ознак та наслідки економічно-фінансових загроз показано в табл. 1.

Техногенно-виробничі загрози енергетичної безпеки енергопідприємства, зумовлені виробничою діяльністю у енергетичному секторі, пов'язані з аваріями та призводять до зниження продуктивності енергетичних об'єктів, скорочення енергетичних резервів та тривалих перерв у енергопостачанні.

Крім того, небезпека техносфери для населення та навколишнього середовища, а також для самих процесів сталого та якісного паливо - та енергопостачання споживачів значною мірою обумовлена наявністю в енергетиці небезпечних виробництв та технологій.

У всіх енерготехнологіях і технічних системах існує ймовірність виникнення аварій і відмов з різних причин. Вибір критеріїв-індикаторів для класифікаційних ознак та наслідки техногенно-виробничих загроз наведено в табл. 1.

Природно-екологічні загрози енергетичній безпеці, зумовлені факторами та явищами, несприятливими для нормального функціонування об'єктів ЕЕС.

Кліматичні умови значною мірою накладають свої вимоги до енергетичного комплексу, систем та об'єктів енергетики.

Класифікація загроз енергетичній безпеці підприємства

Природно-кліматичні умови дуже впливають на теплопостачання. Під час холодних зим спостерігається велика потреба у теплі. Проблема додаткового попиту може погіршитися тим, що за однією холодною зимою може бути друга, третя і т.д. У цьому випадку попит на паливо для опалювальних потреб може збільшитися на 30^40%. Вибір критеріїв-індикаторів для класифікаційних ознак та наслідки природно-екологічних загроз показано в табл. 1.

Соціально-політичні загрози енергетичній безпеці, зумовлені внутрішніми соціальними і політичними процесами, і навіть тісно пов'язані з рівнем життя нашого суспільства та можуть загострюватися під впливом інших видів загроз. Вибір критеріїв-індикаторів для класифікаційних ознак та наслідки соціально - політичних загроз показано в табл. 1.

Управлінсько-правові загрози енергетичної безпеки промислового підприємства, зумовлені неефективністю державного, корпоративного та технологічного управління, неповнотою енергетичного законодавства та ведуть до неефективної енергозберігаючої політики держави. Тут управління розуміється й у технологічному й у господарсько-економічному сенсі. Вибір критеріїв - індикаторів для класифікаційних ознак та наслідки управлінсько-правових загроз показано в табл. 1.

У сучасних умовах до перелічених груп загроз необхідно додати кібер - інформаційні загрози, як найбільш важливу групу загроз, зумовлених широким використанням комп'ютерних систем та Інтернету на різних рівнях управління енергетикою.

Вибір критеріїв-індикаторів для класифікаційних ознак та наслідки кіберзагроз показані в табл. 1. Крім того, необхідно зазначити, що різні види загроз можуть бути значною мірою взаємопов'язані одна з одною. Одні загрози можуть бути ініційовані або самі ініціювати інші загрози, часто реалізація одних (наприклад, техногенно-виробничих або природно-екологічних загроз) викликає виникнення, а іноді й інших (наприклад, соціально-політичних загроз). В результаті може бути перетин різних груп загроз. Подібні інциденти загострюють економічну ситуацію та впливають на економічну та енергетичну безпеку промислового підприємства. Будь-яка з розглянутих загроз має наслідки, які також необхідно аналізувати та класифікувати для їх запобігання чи усунення за допомогою відповідних заходів.

На рис. 2 представлені основні характеристики роботи промислового підприємства електроенергетичної системи, на які можуть вплинути описані вище загрози при їх реалізації.

Ці прояви наслідків пов'язані з різними підсистемами енергопідприємства, що розглядається, такими, як виробничо-технічна, матеріально-енергетична, фінансово-економічна та кадрово-управлінська.

Систематизація загроз енергетичної безпеки промислового енергопідприємства, є вихідним етапом їхньої ідентифікації, тобто визначення, де, коли та з якою інтенсивністю може виявитися конкретна загроза. Це визначається за допомогою системи показників - індикаторів енергетичної безпеки. Індикативний аналіз базується на оцінці ситуації за допомогою кількісних показників, що характеризують ступінь загроз енергетичній безпеці промислового підприємства.

Рис. 2. Вплив наслідків загроз енергетичній безпеці на економічні показники промислового енергопідприємства

енергетичний безпека промисловий

Обчислені індикатори порівнюються з граничними значеннями, а граничні значення поділяють ситуації залежно від рівня критичності на три основні якісні стани:

- нормальний (забезпечується прийнятне значення всіх чи більшості індикаторів);

- передкризовий (загрози починають набувати істотної значущості, але цей процес може бути подоланий вживанням відповідних превентивних заходів);

- кризовий (характеризується суттєвими негативними тенденціями, які загрожують розвитку системи та вимагають заходів із значними витратами).

Індикатори відображають три основні групи показників, що характеризують виробничу та ресурсну забезпеченість, надійність паливо - та енергопостачання та стану основних виробничих фондів. Цей підхід відображає також основні показники роботи промислового підприємства, які беруть участь у обчисленні індикаторів і впливають на стан енергетичної безпеки.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Таким чином, запропонована класифікація загроз енергетичної безпеки з виділенням класифікаційних ознак та наслідків загроз дозволяє прогнозувати розвиток несприятливих факторів та ситуацій, а також розраховувати при цьому величину ризику. Забезпечення енергетичної безпеки промислових підприємств електроенергетичної системи на мікрорівні економіки вимагає розробки та реалізації сучасних механізмів та інструментів, що забезпечують формування ефективної структури управління енергобезпекою. При цьому для запобігання загрозам необхідно, щоб дотримувалися такі пріоритети ЕБ об'єктів ЕЕС:

- ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів та потенціалу енергетичного сектора для економічного зростання;

- підвищення фінансової стійкості енергетичного сектора;

- стабілізація економіки та досягнення прийнятного для розвиненого суспільства рівня життя;

- підвищення обсягу інвестицій у галузь;

- мінімізація техногенного впливу енергетики на довкілля шляхом модернізації обладнання та застосування нових технологій;

- підвищення ефективності управління;

- повне та надійне забезпечення населення та економіки регіону енергоресурсами за доступними і водночас стимулюючими енергозбереження цінами;

- створення раціонального ринкового середовища (включаючи узгоджене тарифне, податкове, митне, антимонопольне регулювання та інституційні перетворення на ПЕК);

- створення системи моніторингу енергетичної безпеки;

- здійснення підтримки діяльності з попередження та ліквідації кризових ситуацій;

- забезпечення відтворення основних виробничих фондів.

Подальшим напрямом дослідження є те, що для забезпечення енергетичної безпеки промислових підприємств електроенергетичної системи на мікрорівні економіки, потрібно розробити та реалізувати сучасні механізми та інструменти, що забезпечують формування ефективної структури управління енергобезпекою об'єктів енергопідприємства.

Використана література

1. Закон України Про національну безпеку України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, №31, ст. 241).https://zakon.rada.gov. Ua/laws/show/2469-19#Text.

2. Стратегія енергетичної безпеки. Затверджено Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2021 р. №907

3. Прохорова, В. (2023). Реформування енергетичного сектору України в контексті управління енергетичною безпекою. Адаптивне управління: теорія і практика. Серія Економіка, 15 (30).https://doi.org/10.33296/2707-0654-15 (30) - 03.

4. Самборський В. Оцінка енергетичної безпеки підприємства як складова його стратегії енергетичної безпеки. ВісникНТУ «ХПІ». 2014. №34. С. 166-171.

5. Пудичева Г. Фактори забезпечення енергетичної безпеки підприємств. Науковий вісник Одеського національного економічного університету. 2016. №5. С. 121-132.

6. Пудичева Г. Енергетична безпека підприємств в контексті сталого розвитку економіки. Вісник соціально-економічних досліджень. 2016. Вип. 1. №60. С. 179-185.

7. Капітула С., Шевченко С., Шпітко В. Методичні підходи до оцінки енергетичної безпеки підприємства. Ефективна економіка. 2010. №8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek 2010 8 11.

8. Лозинська Т., Мирна О. Енергетична безпека м'ясопереробних підприємств: погляд крізь призму управлінських рішень. Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. 2011. Вип. 3. Т. 2. С. 19-24.

9. Накашидзе Л., Гільорме Т. Оцінка енергетичної безпеки при впровадженні технологій використання енергії відновлюваних джерел. Восточноєвропейский журнал передових технологій. 2015. T. 4. №8 (76). С. 54-59.

10. Слупський Б. Екологічна безпека як складова енергетичної безпеки: дії міжнародної спільноти й України. Стратегічні пріоритети. 2009. №2 (11). С. 3339.

11. Кузнєцова К., Ченуша О. Енергетична безпека як основа конкурентоспроможного розвитку енергетичних підприємств. Вісник Донецького національного університету. 2013. Вип. 2. С. 118-121.

References

1. ZakonUkrainy Pro natsionalnubezpekuUkrainy (VidomostiVerkhovnoiRady (VVR), 2018, №31, st.241).https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text.

2. Stratehiiaenerhetychnoibezpeky. RozporiadzhenniamKabinetuMinistrivUkrainyvid 4 serpnia 2021 r. №907-rhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/907-2021-р#ТехЕ

3. Prokhorova, V. (2023). ReformuvanniaenerhetychnohosektoruUkrainyvkontekstiupravlinniaenerhetychnoiubezpekoiu. Adaptyvneupravlinnia: teoriiaipraktyka. SeriiaEkonomika, 15 (30).https://doi.org/10.33296/2707-0654-15 (30) - 03.

4. Samborskyi V. (2014) Otsinkaenerhetychnoibezpekypidpryiemstva yak skladovayohostratehiienerhetychnoibezpeky [An assessment of the company's energy security as part of its energy security strategy]. Bulletin of the National Technical University «KhPT», vol. 34, pp. 166-171.

5. Pudycheva H. (2016) Faktoryzabezpechenniaenerhetychnoibezpekypidpryiemstv [Factors for ensuring energy security of enterprises]. Scientific Bulletin of the Odessa National Economic University, vol. 5, pp. 121-132.

6. Pudycheva H. (2016) Enerhetychnabezpekapidpryiemstv v kontekstistalohorozvytkuekonomiky [Energy security of enterprises in the context of sustainable economic development]. Socio-Economic Research Bulletin, vol. 1 (60), pp. 179-185.

7. Kapitula S., Shevchenko S. &Shpitko V. (2010) Metodychnipidkhody do otsinkyenerhetychnoibezpekypidpryiemstva [Methodical approaches to assessing the energy security of an enterprise]. Effective economy, vol. 8. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2010_8_11.

8. Lozynska T. & Myrna O. (2011) Enerhetychnabezpekamiasopererobnykhpidpryiemstv: pohliadkrizpryzmuupravlinskykhrishen [Energy security of meatprocessing enterprises: a look through the prism of managerial decisions]. Scientific works of the Poltava State Agrarian Academy, vol. 3 (2), pp. 19-24.

9. Nakashydze L. &Hilorme T. (2015) Otsinkaenerhetychnoibezpeky pry vprovadzhennitekhnolohiivykorystanniaenerhiividnovliuvanykhdzherel [Assessment of energy security in the implementation of renewable energy technologies]. Eastern - European Journal of Enterprise Technologies, vol. 8 (76), pp. 54-59.

10. Slupskyi B. (2009) Ekolohichnabezpeka yak skladovaenerhetychnoibezpeky: dii mizhnarodnoispilnoty y Ukrainy [Environmental safety as a component of energy security: actions of the international community and Ukraine]. Strategic priorities, vol. 2 (11), pp. 33-39.

11. Kuznietsova K. &Chenusha O. (2013) Enerhetychnabezpeka yak osnovakonkurentospromozhnohorozvytkuenerhetychnykhpidpryiemstv [Energy security as the basis of competitive development of energy companies]. Bulletin of Donetsk National University, vol. 2, pp. 118-121.

Размещено на Allbest.ru