Засади діяльності регіональних наукових центрів в умовах відновлення та модернізації економіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Засади діяльності регіональних наукових центрів в умовах відновлення та модернізації економіки

Захарчук Євгеній Володимирович науковий співробітник

Західний науковий центр НАН України і МОН України, Україна

Анотація

Розглянуто деякі аспекти діяльності академічних регіональних наукових центрів в інтересах підвищення ролі науки, розробленні та реалізації ефективної регіональної політики, основних засадах роботи в сучасних особливих умовах та відновленні і модернізації' економіки у післявоєнний період. регіональний науковий центр економіка

Ключові слова: регіональний науковий центр, відновлення, модернізація економіки, інноваційна діяльність, науково-організаційні рішення.

PRINCIPLES OF ACTIVITY OF REGIONAL SCIENTIFIC CENTRES IN CONDITIONS OF RECOVERY AND MODERNIZATION OF THE ECONOMY

Zakharchuk Yevgeniy Volodymyrovych

Researcher

Western Scientific Center of the National Academy of Sciences of Ukraine and the Ministry of Education and Science of Ukraine, Ukraine

Постановка проблеми

Відновлення та модернізація української економіки після широкомасштабної війни з російським агресором буде складним і довготривалим процесом. Важливо мати чіткий план дій та залучити до його реалізації і підтримки загальної стійкості соціуму всі верстви. Водночас, українському суспільству нагально необхідно здійснити радикальні прогресивні кроки для розвитку пріоритетних секторів, що можуть забезпечити швидке економічне зростання, а також скористатися досвідом інших країн, які успішно відновили й трансформували свої економіки після війн через широке застосування нововведень та інновацій.

Понад те, першочерговим завданням однозначно є забезпечення безпеки. Без гарантії безпеки будь-які зусилля з відновлення економіки будуть марними. Це потребуватиме зміцнення Сил оборони України новітнім високотехнологічним озброєнням для стримування та відбиття можливої майбутньої агресії з боку ворога, розмінування територій, що постраждали від бойових дій, створення безпечних умов для повернення вимушено переміщених осіб та мігрантів до своїх домівок.

Вагомим системним фактором у процесах всебічної трансформації української економіки мають стати регіональні наукові центри (РНЦ), які створені з метою підвищення ролі науки в розробленні та реалізації ефективної регіональної політики, її орієнтації на поєднання загальнодержавних і регіональних інтересів, наукове забезпечення розв'язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку регіонів [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблематика науково- організаційної діяльності регіональних наукових центрів досліджена в роботах вітчизняних вчених - М. Долішнього, З. Назарчука, О. Зинюка, В. Демченка, ін.

Водночас, потребують додаткового дослідження деякі аспекти діяльності РНЦ центрів в особливий та післявоєнний періоди.

Мета статті

У статті передбачається дослідити і окреслити основні засади діяльності регіональних наукових центрів в умовах післявоєнного відновлення та модернізації вітчизняної економіки.

Виклад основного матеріалу

Російська агресія радикально вплинула на українське суспільство, бізнес-середовище, науку та освіту, спричинивши масову евакуацію та міграцію людей, зниження купівельної спроможності, руйнування ланцюгів постачань, знищення об'єктів життєзабезпечення, перебої з електроенергією, зв'язком, регрес інвестицій та інноваційного поступу, ін.

Після початку війни уряд та світові фінансові інституції попереджали, що у році українська економіка «поділиться на два». Проте фактичний результат вітчизняної економіки виявився кращим за прогнози: дані показали, що за 2022 рік ВВП впав на третину. Детальні показники Держстату, опубліковані у квітні

2022 року, свідчать: ВВП 2022 року втратив 29,1 %. У цінах 2022 року, тобто без впливу інфляції, він становив 3,86 трлн грн проти 5,45 трлн грн у 2021 році.

Окрім безпосередньо бойових дій та українських традиційних проблем із бізнес-кліматом, виникло три нові перепони на шляху відновлення української економіки: логістична блокада, негативний демографічний тренд (скорочення зайнятого населення через вимушену міграцію) та руйнування енергосистеми. Блокада українських морських портів призвела до зниження обсягів експорту на 35%. За попередніми оцінками, щоб «розширити» експортні коридори Україна потребуватиме понад 5 млрд дол. інвестицій - для підготовки та адаптації інфраструктури - аби забезпечити довоєнні обсяги експорту.

Понад 6 мільйонів українців стали вимушеними мігрантами через війну. А це робочі руки, досвідчені та висококваліфіковані кадри, дослідники, які так необхідні суспільству для сталого відновлення України і зростання економіки. Це означає також зниження споживання всередині країни, що в сучасних економіках є одним із головних драйверів ВВП, а також тиск на обмінний курс через ту валюту, які вимушені мігранти купують за кордоном з гривневих рахунків.

Великі промислові підприємства через війну зазнали збитків не менше 13 мільярдів доларів (понад те, знищення економічної інфраструктури продовжується внаслідок бойових дій противника - авт.), що більше за середній розмір прямих іноземних інвестицій, які Україна залучала щорічно. Релокація дозволила зберегти частину виробництв та інших тимчасово окупованих чи зруйнованих міст. Умовно кажучи, 1/5 бізнесу в країні «змістилась» разом із 5 млн населення (ВПО), і це вже змінило економічну карту країни [2].

В той же час, українські підприємства, зокрема високотехнологічні, попри складні умови, адаптовуються до нових реалій, і найкраще це вдається компаніям, що застосовують різноманітні інноваційні механізми. Зокрема, компанії ІТ-індустрії досить успішно релокували десятки тисяч фахівців у безпечні регіони й до зарубіжних країн, деякі, навіть, розширивши штат працівників.

«Нова пошта», втративши склади, запустила власну авіакомпанію Supernova Airlines та відкрила підрозділи (Nova Post) в Естонії, Латвії, Литві, Молдові, Німеччині, Польщі, Румунії, Словаччині, Чехії та ін. Rozetka, втративши майже три десятки магазинів та 90% обороту, інтенсивно розвивається, розширюючись на CEE (Commission on the Rules for Approval of the Electrical Equipment або Міжнародна комісія з правил атестації електроустаткування) та орієнтуючись на соціально важливі проекти. Інтенсифікація впровадження нововведень, інновацій дозволяє компаніям залишатися відносно стабільними в кризових умовах, що спричинені воєнним станом [3].

Один з гігантів українського машинобудування Харківське АТ «Українські енергетичні машини» (підприємства Турбоатом та Електроважмаш) створює філії у Львівській, Закарпатській і Чернівецькій областях, ти самим релокуючи значну частку активів, високотехнологічних потужностей та робітників організації. Таке рішення наглядова рада компанії ухвалила 18.04.2024, що свідчить про процеси масштабування компанії з елементами новаторського підходу й пошук більш вигідних умов, зокрема безпекових, для роботи. Примітно, що АТ «Українські енергетичні машини» - це єдиний в Україні виробник турбінного обладнання для гідро-, теплових та атомних електростанцій, що володіє низкою унікальних інноваційних технологій для підприємств життєзабезпечення й енергосектору [4].

Запроваджені комплексні заходи з відновлення та нарощування експорту, які застосовують вітчизняні урядові структури спільно з міжнародними партнерами, вже дають чудовий результат. Так, у квітні Україна експортувала рекордний обсяг продукції. За інформацією Ю. Свириденко, міністра економіки, у квітні 2024 експорт склав понад 13 млн тонн, перевершивши показники лютого 2022 року. У грошовому вимірі експорт у квітні сягнув $3,3 млрд. Дуже важливе подальше нарощення обсягів експорту, передовсім несировинного. Бо разом зі збільшенням обсягів виробництва та залученням інвестицій у реальний сектор це сприятиме розвитку економіки [5].

Окрім того, відповідно до висновків опитування Європейської Бізнес Асоціації «Прогнози бізнесу на 2024 рік» більше половини опитаних компаній, а саме 58%, також прогнозують позитивну динаміку розвитку свого бізнесу у 2024 році. Минулого року таких було 47%. Цьогорічні результати (рис.1) демонструють позитивний тренд обережного покращення настроїв та прогнозів топ-менеджерів членських компаній Асоціації [6].

Тут необхідно зазначити, що науковим та дослідницьким організаціям регіональних наукових центрів Національної академії наук України (НАНУ) слід оперативно та всебічно активізувати здійснення заходів науково-технічного забезпечення, супроводу низки програм і проектів в інтересах оборонної і безпекової сфер, реального сектора економіки, майбутнього відновлення та модернізації економіки. І саме реальний сектор української економіки відіграє в цьому ключову роль, будучи тилом і платформою для постачання армії та забезпечення її стійкості. В цей складний час проривні технології та інновації можуть стати потужним драйвером для її відновлення та подальшого стійкого розвитку.

В НАНУ діють 5 РНЦ подвійного з Міністерством освіти і науки України підпорядкування: Донецький (м. Покровськ), Західний (м. Львів), Південний (м. Одеса), Північно-східний (м. Харків), Придніпровський (м. Дніпро). Наука зазначених РНЦ повинна бути мобілізована для оперативного вирішення цих завдань, надаючи експертну оцінку, проводячи дослідження та розробки, а також впроваджуючи інноваційні рішення. Це потребує тісної співпраці між науковими колами, оборонними відомствами, владними структурами та іншими зацікавленими сторонами.

Отримані результати науково-технічного забезпечення установами РНЦ можуть відігравати ключову роль у відновленні та розвитку економіки, пропонуючи нові технології, креативні рішення для підвищення ефективності виробництва, енергозбереження, експорту зі значною часткою доданої вартості та імпортозаміщення. Небхідно адаптувати наявні наукові дослідження до актуальних, нагальних потреб Сил оборони, реального сектора економіки, орієнтуючись, насамперед, на практичні результати та швидке впровадження розробок. Інновації академічних інституцій також можуть допомогти суттєво диверсифікувати економіку України, зменшуючи її залежність від традиційних галузей, таких як сільське господарство та важка промисловість.

Важливо, що в сучасних обставинах урядові структури продовжують орієнтувати вітчизняні науково-дослідницькі організації різних відомств щодо напрямів наукових досліджень, що ураховують актуальні потреби держави в період воєнного стану. Так, на основі проведених раніше аналітичних досліджень науково-технологічного розвитку та пропозицій центральних органів виконавчої влади й академій наук, Кабінет Міністрів України 30.04.2024 ухвалив рішення про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок. Серед ключових напрямів:

- Національна безпека і оборона;

- Дослідження з найбільш важливих проблем розвитку науково-технічного,

соціально-економічного, суспільно-політичного, людського потенціалу;

- Інформаційні та комунікаційні технології;

- Енергетика та енергоефективність;

- Раціональне природокористування;

- Науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань;

- Нові речовини і матеріали.

Зазначений вище оновлений перелік діятиме до 31 грудня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану в Україні [7].

Інноваційна діяльність РНЦ володіє необхідним потенціалом щодо сприяння й допомоги у вирішенні низки актуальних проблем, з якими стикається українське суспільство, Сили оборони. Окрім значимого вкладу в науково-технічне забезпечення сфер оборони і безпеки, розробка та впровадження новітніх технологій та продуктів може стимулювати розвиток української економіки, створювати нові робочі місця та підвищувати рівень життя населення, що є затребуваним і важливим у теперішній воєнний час та в період економічного відновлення.

Висновки

• В сучасних умовах нові знання, дослідження та інновації, що продукуються установами регіональних наукових центрів НАНУ, мають постати не лише засадничою програмою дій, сприяти економічному зростанню та покращенню якості життя людей, але й стати ефективним інструментом захисту країни від агресора, системним фактором у процесах всебічної післявоєнної трансформації української економіки. Це потребує гнучкої та динамічної системи наукового управління, тісної співпраці між наукою, бізнесом та владою, а також орієнтації наукових досліджень на практичні результати та швидке впровадження. Війна створює безпрецедентні виклики, але також відкриває нові можливості. Для українського соціуму інновації та прогрес - це не просто спосіб вижити, але й шанс щодо підвищення морального духу, єднанню суспільства та вирішення проблем на полі бою в українських інтересах.

• Розробка і оперативне впровадження високотехнологічних новацій у таких пріоритетних сферах, як національна безпека і оборона, штучний інтелект, робототехніка, енергетика, раціональне природокористування та охорона здоров'я, можуть суттєво покращити українське позиціонування в сфері застосування озброєння і військової техніки у відбитті агресії ворога, підвищити продуктивність праці і створити нові робочі місця в реальному секторі економіки та покращити якість життя українців. Адаптація науки до діяльності в умовах війни є життєво необхідною для забезпечення обороноздатності країни, підтримки економіки та збереження наукового потенціалу для відновлювальних процесів. В інтересах цього, нагальною є потреба РНЦ та науково-дослідницьким інституціям сформувати порядок дій на оновлених принципах адміністрування діяльності відповідно до вимог часу, що унеможливлюватимуть зволікання, профанацію тощо. Зазначені механізми діяльності слугуватимуть ретельному аналізу ситуацій, враховувати всі можливі наслідки та обирати найкращі варіанти дій в дослідницьких інституціях, прийняттю оптимальних і ефективних науково-організаційних рішень, спрямованих на досягнення спільної мети - збереження української державності перемоги у цій війні.

Список використаних джерел:

[1] Про наукову і науково-технічну діяльність (Закон України). № 848-VIII. (2024). Вилучено з https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text .

[2] Криволап К. (2023). Як війна змінила економічну географію країни. Економічна правда. Вилучено з https://www.epravda.com.ua/columns/2023/10/19/705648/ .

[3] Бай С., Єлісєєв В. Інноваційні зміни як спосіб вижити в умовах воєнного стану. Тези

доповідей XIV Міжнародного бізнес-форуму ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ВОЄННОГО ЧАСУ (с. 1 6-18). 23.03.2023, Київ, Україна. Вилучено з

https://knute.edu.ua/file/MzEyMQ==/ed3426146432ea2f6837c04fe0c85b86.pdf .

[4] Касіян В. (2024). Колишній Турбоатом переїжджає з Харкова на захід України. LIGA.net. Вилучено з https://biz.liga.net/ua/all/tek/novosti/kolyshnii-turboatom- pereizhdzhaie-z-kharkova-na-zakhid-ukrainy .

[5] Свириденко Ю. (2024) УКРАЇНА ВИЙШЛА НА ДОВОЄННІ ПОКАЗНИКИ ЕКСПОРТУ.

Міністерство економіки України. Вилучено з

https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=fabb9353-bf18-4b83-b8f2- 6f4c0f849f14&title=UkrainaViishlaNaDovonniPokaznikiEksportu .

[6] Дослідження Європейської Бізнес Асоціації. EBA. Вилучено з

https://eba.com.ua/research/doslidzhennya-ta-analityka/ .

[7] Про затвердження переліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 31 грудня року, наступного після припинення або скасування воєнного стану в Україні. (Постанова КМУ). № 476. (30.042024). Вилучено з https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia- pereliku-priorytetnykh-tematychn-a476 .

Размещено на Allbest.ru