Культурний капітал: сутність і механізми реалізації в умовах помаранчевої економіки

Найважливішим у цьому питанні є те, що Україна наразі має достатньо сприятливе інституційне середовище для функціонування креативних індустрій. Про це, зокрема, свідчить те, що Україна входить до топ-50 країн за показниками експорту креативних індустрій і посідає 57-ме місце за глобальним індексом інновацій (Євтушенко, Арсенкіна, 2022). Вступ до ЄС може слугувати додатковим каталізатором процесу інтенсифікації залучення КК до економічного розвитку і відновлення Української держави.

Останнім часом в Україні велося чимало полеміки і дебатів щодо пріоритетів державного фінансування, і культура, на жаль, зазвичай програвала Мороз Л. Дорогою ціною: як держава фінансує культуру під час війни. Рубрика медіа рішень. 2023. 21 сер. URL: https://rubryka.com/blog/financing-culture-duringwar/ (дата звернення: 18.01.2024).. Багато в чому це обумовлено відсутністю розуміння в соціумі й політикумі реальної, а не суто економічної ліквідності культурного продукту, монетизація якого відбувається не в короткостроковій грошовій прибутковості, а в перманентному, пролонгованому в часі історичному надбанні. Задля уникнення цих колізій потрібні, з одного боку, кропітка і послідовна освітня, популяризаторська робота для формування орієнтованого на культуру суспільства, яке б розуміло вартість і цінність культурного продукту, виховання нового типу критично мислячої людини (формування інкорпорованого КК), для якої сенси були б важливішими за форму, а з іншого -- функціональне методичне забезпечення промоції культурних проєктів, обґрунтування доцільності яких підвищить рівень їх конкурентоспроможності. У таких інституційних умовах нова помаранчева економіка зможе продемонструвати свою реальну ефективність.

Важливим кроком щодо інтенсифікації процесу становлення нової економіки і ефективнішого залучення КК до економічного обігу в українських реаліях є популяризація українського культурного продукту як на національному, так і на міжнародному рівні, що сприятиме залученню іноземних інвестицій (через гранти й міжнародні проєкти у сфері культури) і підвищенню туристичної атрактивності української культурної спадщини. В інституційному вимірі необхідною є законодавча підтримка культурного сегмента, зокрема дефініційне забезпечення таких категорій, як культурний ресурс (у контексті охорони і збереження), культурний продукт ⁷ Наразі Закон України «Про культуру» містить визначення понять «креативний продукт» і «культурна послуга». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-

l7#Text і культурний капітал, а також розвиток і економічне субсидування культурних індустрій з боку держави. Більш деталізований план відновлення культурних індустрій міститься в проєкті плану відновлення України «Культура та інформаційна політика» Проект Плану відновлення України. Матеріали робочої групи «Культура та інформаційна політика». Національна рада з відновлення України від наслідків війни. Липень 2022. 325 с. URL: https://drive.google.eom/file/d/1XxaolXfFjd_W_ WVbkvAloOUX6MoK7ENc/view.

Висновки

Культура має не тільки значення, але й вартість, її можна капіталізувати й залучати до економічного процесу. Культурно-економічний дискурс постає особливо актуальним в умовах невизначеності й становлення нової економіки, основним ресурсом якої є не об'єктивно лімітовані природні багатства чи створені на їх основі технології та рішення, а знаково-символьні атрибути, усе те, що лежить у емоційно-сенсорній площині (знання, відчуття, досвід). Розширення уявлень про капітал, зокрема, у формі культури, дозволяє вченим-економістам вийти за звичні моделі інтерпретації функціонування господарських систем, залучаючи прихований нематеріальний актив до створення унікального культурного продукту, відкриваючи нові ринки збуту і нових споживачів.

У помаранчевій економіці, яка охоплює весь спектр культурних індустрій і суміжних галузей, реалізуються процеси креації, акумуляції, конвертації і самовідтворення культурного капіталу в інкорпорованій та об'єктивованій формах, що забезпечує, з одного боку, сталий соціальний і економічний розвиток (на місцевому, національному й міжнародному рівнях), а з іншого -- ефективне існування культури як надскладної системи знань, вірувань, моралі, звичаїв і соціальних інститутів, створених людьми і для людей. Таким чином, функціонування помаранчевої економіки і культурного капіталу як її основного атрибута реалізує глобальну мету щодо створення гармонійного суспільства майбутнього, що узгоджується з цілями сталого розвитку.

За теперішніх українських реалій запит на пошук додаткових джерел відновлення і становлення держави є вкрай актуальним, і культура в цьому сенсі може стати тим прихованим нематеріальним активом, який стимулюватиме розвиток інших більш ресурсомістких галузей. Саме тому вкрай необхідно інтенсифікувати дослідження щодо активізації і залучення культурного капіталу до економічного обігу, прискорити інституційне й методичне забезпечення реалізації такої діяльності.

Список використаної літератури

1. Harrison, L. (2012). Jews, Confucians, and Protestants: Cultural Capital and the End of Multiculturalism. 230 p. URL: https://books.google.pt/books?id=Rbqn4RfUM ioC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false Bourdieu, P. (2002). Forms of Capital. In: The Sociology of Economic Life. M. Granovetter, R. Swedberg (Eds.). 2nd ed. Boulder, Westview Press. P. 96--111. https:// doi.org/10.1002/9780470755679.ch15

2. Yaish, M., Katz-Gerro, T. (2010). Disentangling «Cultural Capital»: The Consequences of Cultural and Economic Resources for Taste and Participation. European Sociological Review. Vol. 5. P. 1 --17. https://doi.org/10.1093/esr/jcq056 Saltelli, A., Kuc-Czarnecka, M., Lo Piano, S., Lorincz M., Olczyk M., Puy A., Reinert E. et al. (2023). Impact assessment culture in the European Union. Time for something new? Environmental Science and Policy. Vol. 142. P. 99--111. https://doi.org/ 10.1016/j.envsci.2023.02.005

3. Markowska, B. (2018). Cultural capital as analytical category: between economy and culture. Zoon Politikon. Special Issue. P. 133--155. https://doi.org/10.4467/25434 08XZ0P.18.007.10063

4. Milano, C. (2023). Democratization or vulgarization of cultural capital? The role of social networks in theater's audience behavior. ENCATC Journal of Cultural Management and Policy. Vol. 4. Iss. 1. P. 46--56. https://doi.org/10.3389/ejcmp. 2023.v4iss1-article-5

5. Горячук, В. (2012). Концептуальна модель широкого розуміння капіталу. Ефективна економіка. Вип. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_3_14 Glevarec, H. (2022). From Cultural Capital to Knowledge. Review of the substantial and cognitive uses of an arbitrary social relationship. HAL open science. 43 p. URL: https://hal.science/hal-03627939v1/document

6. Zugravu, N., Kafrouni, R., Bouard, S., Apithy, L. (2021). Do cultural capital and social capital matter for economic performance? An empirical investigation of tribal agriculture in New Caledonia. Ecological Economics. Vol. 182, 106933. https://doi. org/10.1016/j.ecolecon.2020.106933

7. Borre, J., Romero, G., Gutierrez, J., Ramirez J. (2023). Discussion of the aspects of the cultural and creative industries that impact on sustainable development: a systematic review. Procedia Computer Science. Vol. 224. P. 532--537. https://doi. org/10.1016/j.procs.2023.09.077

8. Дробахіна, Т. (2022). Креативні індустрії як об'єкт публічного управління: підходи до визначення і типологізації. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. Вип. 4. С. 203--209. https://doi.org/10.51547/ ppp.dp.ua/2022.4.31

9. Moore, I. (2014). Cultural and Creative Industries Concept -- a Historical Perspective. Procedia -- Social and Behavioral Sciences. Vol. 110. P. 738--746. https://doi. org/10.1016/j.sbspro.2013.12.918

10. Tomczyk, M., Wojtkiewicz, M. (2016). Business Model of Culture and Creative Industries Incubator in creating social innovation. In: The Role of Cultural Institutions and Events in the Marketing of Cities and Regions. T. Domanski (Ed.). Lodz. P. 191--201. http://dx.doi.org/10.18778/8088-149-5.12 Bedate, A., Herrero, L., Sanz, J. (2004). Economic valuation of the cultural heritage: application to four case studies in Spain. Journal of Cultural Heritage. Vol. 5. Iss. 1. P. 101 --111. https://doi.org/10.1016/jxulher.2003.04.002 Necissa, Y. (2011). Cultural heritage as a resource: its role in the sustainability of urban developments. The Case of Tlemcen, Algeria. Procedia Engineering. Vol. 21. P. 874-- 882. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.11.2089 Братчук, Л. (2015). Економічна сутність інтелектуального капіталу та його облікове забезпечення. Економічний аналіз. Т. 21. № 2. С. 262--269. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/ecan_2015_21%282%29__40 Собко, О. (2016). Інтелектуальний капітал і креація вартості підприємства. Моногр. Тернопіль, ТНЕУ 444 с. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/jspui/handle/ 316497/22515

11. Ілляшенко, С., Голишева, Є., Колодка, А. (2017). Управління інтелектуальним капіталом підприємства. Моногр. Суми, ТОВ «Триторія». 360 с. URL: https:// essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/58874 Ghiasi, M. (2015). The Role of Culture Components in Growth and Economic Development Process of Countries. Specialty Journal of Accounting and Economics. Vol. 1. Iss. 1. P. 6--10. URL: https://sciarena.com/article/the-role-of-culture-components-in-growth-and-economic-development-process-of-countries Boroszewski, J., Nowak-Posadzy, K. (2021). Economic Models as Cultural Artifacts: A Philosophical Primer. Filozofia Nauki. Vol. 29. Iss. 3. P. 63--87. https://doi. org/10.14394/filnau.2021.0016

12. Weckroth, M., Kemppainen, T. (2016). Human capital, cultural values and economic performance in European regions. Regional Studies, Regional Science. Vol. 3. Iss. 1. P. 239--257. https://doi.org/10.1080/21681376.2016.1177467 Yong, E. (2019). Understanding cultural diversity and economic prosperity in Europe: a literature review and proposal of a culture -- economy framework. Asian Journal of German and European Studies. Vol. 4. Article No. 5. https://doi.org/10.1186/ s40856-019-0043-3

13. Cerisola, S., Panzera, E. (2021). Cultural and Creative Cities and Regional Economic Efficiency: Context Conditions as Catalyzers of Cultural Vibrancy and Creative Economy. Sustainability. Vol. 13, 7150. P. 1--23. https://doi.org/10.3390/ su13137150

14. Guiso, L., Sapienza, P., Zingales, L. (2006). Does Culture Affect Economic Outcomes? Journal of Economic Perspectives. Vol. 20. No. 2. P. 23--48. https://doi.org/10.1257/ jep.20.2.23

15. Karimzadi, S. (2019). Culture in Economics. Advances in Economics and Business. Vol. 7.

16. Iss. 1. P. 39--54. https://doi.org/10.13189/aeb.2019.070105 Ramocka, M. (2010). Culture as an economic growth factor. Zeszyty Naukowe Malopolskiej Wyzszej Szkoly Ekonomicznej w Tarnowie. No. 2(16). P. 117--123. https:// bibliotekanauki.pl/articles/415054

17. Ramazanov, S., Tishkov, B., Honcharenko, O., Hostryk, A. (2022). A cognitive approach to modeling sustainable development of complex technogenic systems in the innovation economy. In: The 10th International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy. CEUR Workshop Proceedings. Vol. 3465. P. 222--235. URL: http://www.scopus.com/inward/record.url?eid= 2-s2.0-85171141287&partnerID=MN8TOARS Ferreiro-Seoane, F., Llorca-Ponce, A., Rius-Sorolla, G. (2022). Measuring the Sustainability of the Orange Economy. Sustainability. Vol. 14. Iss. 6. 3400. https://doi. org/10.3390/su14063400

18. Хитра, О. (2022). Туристичний брендинг в умовах економіки вражень. Економіка та суспільство, (42). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-42-64 Nazarova, G., Sotnikova, Y. (2018). Creative Economy and Management: textbook. Kharkiv, S. Kuznets KhNUE. 160 p. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/ 123456789/19943

19. Каленюк, I., Кузнецова, Н. (2022). Кративна економіка у світовому інноваційному процесі. Міжнародна економічна політика. № 1(36). С. 101 --123. https:// doi.org/10.33111/iep.2022.36.05

20. Дишкантюк, О. (2016). Економіка вражень -- сучасний етап розвитку суспільного виробництва. Економіка харчової промисловості. Т. 8. Вип. 4. С. 3--9. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/echp_2016_8_4_2 Боярська, М. (2016). Сутність та визначення економіки вражень на сучасному етапі розвитку економіки України. Молодий вчений. № 4. С. 25--27. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/13156 Ушкаренко, Ю., Чмут, А., Синякова, К. (2018). Креативна економіка: сутність поняття та значення для України в умовах європейської інтеграції. Економіка та суспільство, (18). С. 67--72. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-18-10 Хумарова, Н. (наук. ред.) (2021). Економіка вражень і природокористування: принципи інклюзивності та сталості. Моногр. Одеса, ДУ «ІРЕЕД НАНУ». 506 с. https://doi.org/10.31520/978-966-02-9838-5 Canaan, R. (2019). Creative Economy and Cultural Heritage: A Proposal to Tourism Development and Appreciation of Local Identity. Strategic Design Research Journal. Vol. 12. Iss. 2. P. 276--288. https://doi.org/10.4013/sdrj.2019.122.12 Lyck, L. (2013). Innovation and «Creative Economy». The 6th International Conference on Baltic Sea Parliamentary Cooperation (Berlin, 23--25 May, 2023). P. 1 --10. URL: https://research.cbs.dk/en/publications/innovation-and-creativeeconomy

21. Шевченко, Л., Гриценко, О., Камінська, Т. та ін. (2014). Нематеріальна економіка: управління формуванням і використанням інтелектуального капіталу. Моногр. Харків, Право. 404 с. URL: https://dspace.nlu.edu.ua/handle/ 123456789/12375

22. Груздова, Т. (2011). Поняття та оцінка нематеріальних активів (об'єктів інтелектуальної власності). Український соціум. № 3. С. 99--112. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/Usoc_2011_3_10

23. Диба, В. (2016). Методологічні основи оцінки нематеріальних активів корпорації. Інвестиції: практика та досвід. № 13. С. 23--28. URL: http://www.investplan.com.ua/?op=1&z=5071&i=3

24. Плекан, М. (2015). Проблемні аспекти нематеріальних активів. Науковий вісник Ужгородського університету. Вип. 1(2). С. 112--115. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvuuec_2015_1%282%29_26

25. Янишівський, В. (2010). Методичні підходи до інтегральної оцінки інтелектуального капіталу регіону. Демографія та соціальна економіка. № 2(14). С. 16--25. URL: https://dse.org.ua/arhcive/14.html

26. Попик, О. (2021). Економічна сутність категорії «семантичний капітал». Науковий вісник Одеського національного економічного університету. Вип. 5-6. С. 65--69. https://doi.org/10.32680/2409-9260-2021-5-6-282-283-65-69

27. Боровик, Ю., Єлагін, Ю., Полякова, О. (2020). «Зелена економіка»: сутність, принципи, перспективи для України. Вісник економіки транспорту і промисловості. № 69. С. 75--83. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2020_69_10

28. Мішенін, Є., Коблянська, І. (2020). Програма дій для сталого розвитку: огляд концепцій зеленої, синьої та циркулярної економіки. Вісник Сумського державного університету. Серія: Економіка. № 3. С. 247--257. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/VSU_ekon_2020_3_29

29. Євтушенко, О., Арсенкіна, Д. (2022). Можливості післявоєнного відновлення економіки за допомогою креативних індустрій. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія: Міжнародні відносини. Економіка. Країнознавство. Туризм, (16). 64-74. https://doi.org/10.26565/23109513-2022-16-07

References

1. Harrison, L. (2012). Jews, Confucians, and Protestants: Cultural Capital and the End of Multiculturalism. 230 p. URL: https://books.google.pt/books?id=Rbqn4RfUM ioC&printsec=frontcover&hl=ru#v=onepage&q&f=false

2. Bourdieu, P. (2002). Forms of Capital. In: The Sociology of Economic Life. M. Granovetter, R. Swedberg (Eds). 2nd ed. Boulder, Westview Press. P 96-111. https://doi. org/10.1002/9780470755679.ch15

3. Yaish, M., Katz-Gerro, T. (2010). Disentangling «Cultural Capital»: The Consequences of Cultural and Economic Resources for Taste and Participation. Еигореап Боciological Revww. Vol. 5. P 1-17. https://doi.org/10.1093/esr/jcq056

4. Saltelli, A., Kuc-Czarnecka, M., Lo Piano, S., Lorincz, M., Olczyk, M., Puy, A., Reinert, E. et al. (2023). Impact assessment culture in the European Union. Time for something new? Environmental Science and Policy. Vol. 142. P. 99-111. https://doi. org/10.1016/j.envsci.2023.02.005

5. Markowska, B. (2018). Cultural capital as analytical category: between economy and culture. Zoon Politikon. Special Issue. P. 133-155. https://doi.org/10.4467/254340 8XZOP.18.007.10063

6. Milano, C. (2023). Democratization or vulgarization of cultural capital? The role of social networks in theaters audience behavior. ENCATC Journal of Cultural Management and Policy. Vol. 4. Iss. 1. P. 46-56. https://doi.org/10.3389/ejcmp.2023.v4iss1-article-5

7. Horyachuk, V. (2012). Conceptual model of broad understanding of capital. Efficient Economy. Vol. 3. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2012_3_14 [in Ukrainian].

8. Glevarec, H. (2022). From Cultural Capital to Knowledge. Review of the substantial and cognitive uses of an arbitrary social relationship. HAL open science. 43 p. URL: https://hal.science/hal-03627939v1/document

9. Zugravu, N., Kafrouni, R., Bouard, S., Apithy, L. (2021). Do cultural capital and social capital matter for economic performance? An empirical investigation of tribal agriculture in New Caledonia. Ecological Economics. Vol. 182, 106933. https://doi. org/10.1016/j.ecolecon.2020.106933

10. Borre, J., Romero, G., Gutierrez, J., Ramirez, J. (2023). Discussion of the aspects of the cultural and creative industries that impact on sustainable development: a systematic review. Procedia Computer Science. Vol. 224. P. 532-537. https://doi. org/10.1016/j.procs.2023.09.077

11. Drobakhina, T. (2022). Creative industries as an object of public administration: approaches to research and typology. Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law. Vol. 4. P. 203-209. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/ 2022.4.31 [in Ukrainian].

12. Moore, I. (2014). Cultural and Creative Industries Concept -- a Historical Perspective. Procedia -- Social and Behavioral Sciences. Vol. 110. P. 738-746. https://doi.org/ 10.1016/j.sbspro.2013.12.918

13. Tomczyk, M., Wojtkiewicz, M. (2016). Business Model of Culture and Creative Industries Incubator in creating social innovation. In: The Role of Cultural Institutions and Events in the Marketing of Cities and Regions. T. Domanski (Ed.). Lodz. P. 191-201. http://dx.doi.org/10.18778/8088-149-5.12

14. Bedate, A., Herrero, L., Sanz, J. (2004). Economic valuation of the cultural heritage: application to four case studies in Spain. Journal of Cultural Heritage. Vol. 5. Iss. 1. P. 101-111. https://doi.org/10.1016/j.culher.2003.04.002

15. Necissa, Y. (2011). Cultural heritage as a resource: its role in the sustainability of urban developments. The Case of Tlemcen, Algeria. Procedia Engineering. Vol. 21. P. 874882. https://doi.org/10.1016/j.proeng.2011.11.2089

16. Bratchuk, L. (2015). Economic essence of intellectual capital and its accounting assistance. Economic Analysis. Vol. 21. No. 2. P. 262-269. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/ecan_2015_21%282%29 40 [in Ukrainian].

17. Sobko, O. (2016). Intellectual capital and creation of enterprise value. Ternopil. 444 p. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/jspui/handle/316497/22515 [in Ukrainian].

18. Illyasenko, S., Holysheva, Ye., Kolodka, A. (2017). Management of intellectual capital of the enterprise. Sumy. 360 p. URL: https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/ 123456789/58874 [in Ukrainian].

19. Ghiasi, M. (2015). The Role of Culture Components in Growth and Economic Development Process of Countries. Specialty Journal of Accounting and Economics. Vol. 1.

20. Iss. 1. P. 6-10. URL: https://sciarena.com/article/the-role-of-culture-componentsin-growth-and-economic-development-process-of-countries

21. Boroszewski, J., Nowak-Posadzy, K. (2021). Economic Models as Cultural Artifacts: A Philosophical Primer. Filozofia Nauki. Vol. 29. Iss. 3. P. 63-87. https://doi.org/ 10.14394/filnau.2021.0016

22. Weckroth, M., Kemppainen, T. (2016). Human capital, cultural values and economic performance in European regions. Regional Studies, Regional Science. Vol. 3. Iss. 1. P. 239-257. https://doi.org/10.1080/21681376.2016.1177467

23. Yong, E. (2019). Understanding cultural diversity and economic prosperity in Europe: a literature review and proposal of a culture - economy framework. Asian Journal of German and European Studies. Vol. 4. Article No. 5. https://doi.org/10.1186/ s40856-019-0043-3

24. Cerisola, S., Panzera, E. (2021). Cultural and Creative Cities and Regional Economic Efficiency: Context Conditions as Catalyzers of Cultural Vibrancy and Creative Economy. Sustainability. Vol. 13, 7150. P. 1-23. https://doi.org/10.3390/ su13137150

25. Guiso, L., Sapienza, P., Zingales, L. (2006). Does Culture Affect Economic Outcomes? Journal of Economic Perspectives. Vol. 20. No. 2. P. 23-48. https://doi.org/10.1257/ jep.20.2.23

26. Karimzadi, S. (2019). Culture in Economics. Advances in Economics and Business. Vol. 7. Iss. 1. P. 39-54. https://doi.org/10.13189/aeb.2019.070105

27. Ramocka, M. (2010). Culture as an economic growth factor. Zeszyty Naukowe Matopolskiej Wyzszej Szkoty Ekonomicznej w Tarnowie. No. 2(16). P. 117-123. URL: https://bibliotekanauki.pl/articles/415054

28. Ramazanov, S., Tishkov, B., Honcharenko, O., Hostryk, A. (2022). A cognitive approach to modeling sustainable development of complex technogenic systems in the innovation economy. In: The 10th International Conference on Monitoring, Modeling & Management of Emergent Economy. CEUR Workshop Proceedings. Vol. 3465. P. 222-235. URL: http://www.scopus.com/inward/record.url?eid= 2-s2.0-85171141287&partnerID=MN8TOARS

29. Ferreiro-Seoane, F., Llorca-Ponce, A., Rius-Sorolla, G. (2022). Measuring the Sustainability of the Orange Economy. Sustainability. Vol. 14. Iss. 6. 3400. https://doi. org/10.3390/su14063400

30. Khytra, O. (2022). Tourist branding in the conditions of the experience economy. Economy and Society, (42). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-42-64 [in Ukrainian].

31. Nazarova, G., Sotnikova, Y. (2018). Creative Economy and Management: textbook. Kharkiv, S. Kuznets KhNUE. 160 p. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/ 123456789/19943

32. Kaleniuk, I., Kuznetsova, N. (2022). Creative Economy in the Global Innovation Process. International economic policy. No. 1(36). P. 101-123. https://doi.org/10.33111/ iep.2022.36.05 [in Ukrainian].

33. Dyshkantiuk, O. (2016). Economy of impressions -- current stage of development of social production. Food Industry Economics. Vol. 8. No. 4. P. 3-9. URL: http:// nbuv.gov.ua/UJRN/echp_2016_8_4_2 [in Ukrainian].

34. Boiarska, M. (2016). The essence and definition of the experience economy at the present stage of development of economy of Ukraine. Young Scientist. No. 4. P. 25-27. URL: http://repository.hneu.edu.ua/handle/123456789/13156 [in Ukrainian].

35. Ushkarenko, Iu., Chmut, A., Syniakova, K. (2018). Creative economy: the essence of the concept and the significance for Ukraine under the European integration. Economy and Society, (18). P. 67-72. https://doi.org/10.32782/2524-0072/2018-18-10 [in Ukrainian].

36. Khumarova, N. (Ed.) (2021). Experience economy and environmental management: principles of inclusiveness and sustainability. Odesa. 506 p. https://doi.org/ 10.31520/978-966-02-9838-5 [in Ukrainian].

37. Canaan, R. (2019). Creative Economy and Cultural Heritage: A Proposal to Tourism Development and Appreciation of Local Identity. Strategic Design Research Journal. Vol. 12. Iss. 2. P. 276-288. https://doi.org/10.4013/sdrj.2019.122.12

38. Lyck, L. (2013). Innovation and «Creative Economy». The 6th International Conference on Baltic Sea Parliamentary Cooperation (Berlin, 23-25 May, 2023). P. 1-10. URL: https://research.cbs.dk/en/publications/innovation-and-creative-economy

39. Shevchenko, L., Hrytsenko, O., Kaminska, T. et al. (2014). Intangible economy: managing the formation and use of intellectual capital. Kharkiv. 404 p. URL: https:// dspace.nlu.edu.ua/handle/123456789/12375 [in Ukrainian].

40. Gruzdova, T. (2011). Definition and evaluation of intangible assets (of objects of intellectual property). Ukrainian Society. No. 3. P. 99-112. URL: http://nbuv.gov. ua/UJRN/Usoc_2011_3_10 [in Ukrainian].

41. Dyba, V. (2016). Methodological basis for estimation of intangible assets of corporation. Investment: Practice and Experience. No. 13. P. 23-28. URL: http://www.investplan. com.ua/?op=1&z=5071&i=3 [in Ukrainian].

42. Plekan, M. (2015). Problematic aspects of intangible assets. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Vol. 1(2). P. 112-115. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuuec_ 2015_1%282%29 26 [in Ukrainian].

43. Yanishivskiy, V. (2010). Methodical approaches to integral estimation of intellectual capital of region. Demography and social economy. No. 2(14). P. 16-25. URL: https://dse.org.ua/arhcive/14.html [in Ukrainian].

44. Popyk, O. (2021). Economic essence of the «semantic capital» category. Scientific Bulletin of the Odesa National Economic University. Vol. 5-6. P. 65-69. https://doi. org/10.32680/2409-9260-2021-5-6-282-283-65-69 [in Ukrainian].

45. Borovik, Y., Elagin, Y., Polyakova, E. (2020). Green economy: essence, principles, prospects for Ukraine. The bulletin of transport and industry economics. No. 69. P. 75-83. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vetp_2020_69_10 [in Ukrainian].

46. Mishenin, Ye., Koblianska, I. (2020). Sustainable development action program: review of green, blue and circular economics concepts. Visnyk of Sumy State University. Economy. No. 3. P. 247-257. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_ekon_2020_ 3_29 [in Ukrainian].

47. Yevtushenko, O., Arsenkina, D. (2022). Possibilities of post-war economic recovery using creative industries. The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series: “International Relations. Economics. Country Studies. Tourism”, (16). 64-74. https://doi.org/10.26565/2310-9513-2022-16-07 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru