Оцінка інвестиційного забезпечення підприємств будівельної галузі України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка інвестиційного забезпечення підприємств будівельної галузі України

Анотація

Будівельна галузь України є однією з найбільш бюджетоутворюючою та водночас стратегічно важливою у розвитку національної економіки та розвитку соціальної інфраструктури країни. Сьогодні будівництво знаходиться у нестабільних умовах, що негативно впливає на фінансово-господарську діяльність будівельних підприємств. До того ж ситуацію ускладнює зниження інвестиційної привабливості будівельних проєктів у житловому та промисловому будівництві на відміну від об'єктів інфраструктури. В даній ситуації інвестори прагнуть оцінити потенційні ризики та можливості вкладення коштів у будівельні проекти для визначення очікуваних витрат та доходів від їх реалізації. Таким чином, можна стверджувати, що оцінка інвестиційного забезпечення будівельної галузі є актуальним питанням. будівельний витрати доход

Ключові слова: інвестиції, будівництво, інвестиційна привабливість, підприємство, будівельна продукція.

ASSESSMENT OF INVESTMENT SECURITY OF ENTERPRISES IN THE CONSTRUCTION INDUSTRY OF UKRAINE CIENTIFIC RESEARCH GROUP

Ph.D., associate professor, associate professor of the Department of Enterprise and

Investment Economics

Lviv Polytechnic National University, Ukraine

Ph.D., associate professor, associate professor of the Department of Enterprise and

Investment Economics

Lviv Polytechnic National University, Ukraine

PhD student of the Department of Enterprise and Investment Economics Lviv Polytechnic National University, Ukraine

Petryshak S.

PhD student of the Department of Enterprise and Investment Economics Lviv Polytechnic National University, Ukraine

Summary

Key words: investment, construction, investment attractiveness, enterprise, construction products.

Будівельний комплекс України, як один із базових, визначає ефективність розвитку економіки країни. Створюючи значну кількість робочих місць та використовуючи у виробничому процесі продукцію багатьох галузей він створює базу для розвитку інших галузей національного господарства.

До складу цього комплексу входять: власне будівництво; галузі промисловості з видобування та виробництва будівельних матеріалів, виготовлення будівельних виробів, техніки та обладнання для будівництва; організації, які забезпечують виконання науково-дослідних та проектно- конструкторських робіт для галузей будівельного комплексу; органи державного та регіонального регулювання будівельних правовідносин, у тому числі органи державного архітектурно-будівельного контролю; будівельна освіта. Складовою будівельного комплексу є також суб'єкти інвестиційної сфери, а саме інвестори усіх форм власності, інвестиційні банки, страхові організації, що спеціалізуються на страхуванні будівельних ризиків; посередницькі та інжинірингові організації, що надають відповідні послуги учасникам будівельних правовідносин [1, с. 531].

Багато наукових закордонних та вітчизняних досліджень присвячено аналізу і оцінці інвестиційної привабливості житлового будівництва та зниженню інвестиційного ризику, що виникає при цьому. Серед основних провідних фахівців із економіки можна відзначити наступних: Бабкін Д.О., Г рибовським С.В., Дука А.П., Іваніловим О.С., Назаренко А.А., Оліфіров О.В., Ордуэй Н., Федоренко В.Г., Фридман Д. Сьогодні, на розвиток будівельної галузі впливає ситуація, що є в нашій країні, тому дуже гостро стоїть питання в наявності незадоволеного попиту населення на будівельні послуги та визначенні рівня інвестиційної привабливості для вибору роботи на сегментах ринку.

Проблеми підвищення ефективності функціонування та шляхи подальшого розвитку будівельної галузі України розглядалися в роботах В.І. Дмитренко [2], Г.А. Жовтяк, І.В. Волохової [3], В.В. Биби, О.А. Більовського, Н.А. Петрищенко, Л.В. Кулікової, О.П. Бичкова, О.М. Козич, Н.В. Бібік, Ю.О. Бєлєнкова, І. Чалого, Т. Момот та багатьох інших вітчизняних учених. Незважаючи на достатню кількість публікацій, існує певна кількість питань щодо стану та перспектив розвитку будівельної галузі, відповідь на які не може бути постійною через зміни економічних умов, рівня державної підтримки, соціальних проблем у країні.

Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обґрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий.

Ст. 18 Закону України "Про інвестиційну діяльність" встановлює гарантії прав суб'єктів інвестиційної діяльності. Зокрема, ч. 1 цієї статті закріплює, що держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, дотримання прав і законних інтересів її суб'єктів. Та як показує досвід, у інвесторів у будівництво стовідсоткових гарантій немає.

Перш за все будівництво визначається як комплексна галузь економіки сфери матеріального виробництва, завдання якої - створення нових підприємств, розширення, реконструкція і технічне переобладнання діючих підприємств та інших об'єктів виробничої сфери, а також об'єктів невиробничої сфери. В іншому значенні будівництво розглядається як форма інвестиційної діяльності, що полягає у здійсненні суб'єктами інвестиційної діяльності практичних дій щодо реалізації інвестицій, перетворення інвестицій в будівельну продукцію.

Таким чином, для проведення аналізу ситуації у будівельній галузі та визначення перспектив її розвитку дослідження будівельної сфери необхідно проводити за двома напрямками: - оцінити інтенсивність інвестиційної діяльності у галузі; - провести оцінку діяльності будівельних підприємств [5].

Нині позиція вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризує їхню неготовність до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а отже, це визначає неготовністю потенційних інвесторів до інвестування в будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою вірогідністю відмови щодо повернення грошей через неефективне управління. Разом з тим сучасна інвестиційна політика будівельних підприємств має бути інноваційно орієнтованою технологічно та ризикостійкою економічно щодо впровадження інноваційних змін.

Разом з тим унаслідок затягування забудовниками будівництва об'єктів нерухомості в часі права інвестора як сторони за договором підряду є порушеними, і такими порушеннями йому завдаються фінансові збитки. Зазвичай розмір збитків інвестора в разі затягування строків будівництва дорівнює вартості оренди приміщення, аналогічного інвестованому за своїми параметрами (площа, технічні характеристики, розташування тощо) [4]. Друга, але не менш важлива проблема - це проблема високих ризиків незавершеного будівництва об'єкта нерухомості. Виникнення цієї проблеми переважно пов'язане з помилками забудовника, його партнерів та контрагентів в економічних розрахунках реалізації проекту або впливом непередбачуваних зовнішніх для проекту факторів (рейдерські захоплення, корпоративні конфлікти, політичні та економічні фактори).

Інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і для іноземних інвестицій. Найважливіше значення для виходу інвестиційної сфери з кризового стану має збільшення кількості невеликих приватних будівельних фірм та фірм із виробництва окремих видів будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. Водночас в умовах дефіциту власних капіталовкладень, необхідних для проведення структурної перебудови економіки, вирішення проблем її інтеграції у світову економіку, важливого значення набуває залучення зовнішніх джерел фінансування, зокрема іноземних інвестицій. Отже, інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі як важливої складової інвестиційно-будівельного комплексу на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфраструктури, нарощування інвестиційно - будівельного потенціалу, застосування узгоджених із нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення умов для повноцінного розвитку інвестиційно - будівельних процесів в Україні.

Інвестиційна привабливість у будівельній галузі залежить від існуючого зовнішнього та внутрішнього середовища. Отже, до чинників зовнішнього впливу на інвестиційне забезпечення суб'єкта господарювання будівельної галузі належать: конкурентне середовище, географічні, законодавчі, економічні та екологічні чинники. Структуру чинників внутрішнього впливу на інвестиційне забезпечення становлять соціальні, організаційно-управлінські, виробничо-економічні, технологічні чинники.

Зростання будівельної активності відбувалося завдяки розширенню інвестиційних видатків підприємств на проведення будівельних робіт та покращенню умов ведення бізнесу. Так, у 2020 році Україна стрибнула на сім сходинок вгору та посіла 64 місце в одному з найважливіших міжнародних рейтингів Doing Business, який дає можливість оцінити легкість ведення бізнесу за десятьма основними показниками та дозволяє порівнювати країни між собою [6,7]. Від початку розрахунку рейтингу у 2006 році Україна посідала в ньому не найкращі позиції. Лише у 2015 році країна потрапила до першої сотні. Найнижчу позицію Україна мала у 2012 році - 1 52 місце з 183-х, а у 2020 році країна досягла найвищої позиції - 64 місце серед 190 країн.

Здебільшого саме будівельна галузь обумовила зростання рейтингу України, усунувши перешкоди для бізнесу. Ще декілька років тому в рейтингу Світового банку Doing Business за показником "Отримання дозволів на будівництво" Україна перебувала на 140 місці, а наразі посідає 20 місце - якісні перетворення підняли країну в рейтингу на 1 20 пунктів.

Кожний пункт підняття України в загальному рейтингу дає плюс 600 мільйонів доларів США інвестицій на рік. Це великий позитив для розвитку країни, тому подальше зростання у Doing Business дуже важливе. Варто зазначити, частка сектору будівництва у ВВП є досить значною, як в Україні, так в інших країнах світу. У сфері будівельної індустрії (виробництва будівельних матеріалів та іншої продукції для забезпечення будівельного процесу), будівництва, діяльності професійних агенцій нерухомості, проєктних, девелоперських, рієлторських, іпотечних, оціночних та інших пов'язаних із будівництвом компаній задіяна істотна кількість працездатних громадян. У межах здійснюваних урядом кроків щодо створення привабливого інвестиційного клімату в Україні Держбуд послідовно вживає заходів щодо нормативного врегулювання будівельної діяльності, спрощення й забезпечення прозорості ряду процедур на передпроектній стадії, усунення штучних перепон під час проектування та будівництва.

Оскільки велика кількість об'єктів будівництва на сьогоднішній день залишилася незавершеною, необхідно здійснювати пошук альтернативних інвестиційних ресурсів, в тому числі альтернативні схеми із залученням державних коштів, а також запроваджувати нові інноваційні технології, які б дозволили скоротити витрати на будівництво. Тобто головна мета інноваційної політики будівельних компаній повинна складатися в повному і ефективному використанні наявного науково-технологічного потенціалу та подальшому його розвитку. Це передбачає орієнтацію на нові економічні технології, створення сприятливого інноваційного клімату, що надасть можливість вирішити головну проблему: продовжувати будівництво об'єктів при мінімальних інвестиційних ресурсах. Тобто подальше функціонування та інвестиційна привабливість будівельних підприємств у сучасних умовах залежить не стільки від внутрішніх можливостей компанії, скільки від зовнішніх факторів.

Перед інвестором завжди стоїть проблема вибору об'єкту та суб'єкту інвестування у будівництві, що пов'язана зі складністю оцінки показників для обґрунтування таких інвестиційних рішень. Вдосконалення потребує методична база аналітичного забезпечення інвестування завдяки оцінці потенціалу будівельного підприємства. Необхідно уніфікувати на загальнодержавному рівні процедуру такого оцінювання, а також більш досконало описати алгоритм та точна методику такої оцінки. Тобто, слід розширювати методичний апарат дослідження інвестиційної привабливості будівельних організацій для подальшої інформаційної розробки моделей оцінювання, що сприятиме більш повному та ґрунтовному розкриттю всіх особливостей показників оцінки та дозволить аналітично прогнозувати перспективи вкладення інвестицій.

Важливим заходом для залучення інвестицій в будівництво стане підняття іміджу будівельних компаній шляхом використання прогресивних та сучасних матеріалів при будівництві, відкритої комунікації забудовника зі своїми клієнтами, поваги до місця будівництва, обслуговування об'єкту будівництва навіть після здачі його в експлуатацію, що сприятиме зацікавленості потенційних інвесторів у будівництві.

Таким чином, оцінка інвестицій в об'єкти будівництва є важливою і актуальною на даний час, оскільки після вторгнення агресора багато територій потребує відновлення.

Список використаних джерел

1. Вінник, О.М. (2008). Господарське право: навчальний посібник. Правова єдність, Київ.

2. Дмитренко, В. І. (2020). Проблеми та перспективи розвитку підприємств будівельної галузі. Вчені записки Університету "КРОК", 2(58), 120-127.

3. Жовтяк, Г.А. & Волохова, І. В. (2020). Стан та перспективи розвитку підприємств будівельної галузі України. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського, 37(70), 50-54.

4. Класифікація проблем інвесторів / Асоціація допомоги постраждалим інвесторам (2023). Вилучено з: http://investhelp.com.ua/ru/content/klasif%D1%96kats%D1%96ya- problem-%D1 %96nvestor%D1 %96v.

5. Мількін, І. В. (2021). Оцінка стану капітального будівництва в регіоні. Вилучено з: http://eprints.kname.edu.ua/29617/1 /52.pdf.

6. Doing Business (2020). Вилучено з: https://www.doingbusiness.org/en/reports/global- reports/doing-business-2020.

7. World Bank (2020). Doing Business 2020. Washington, DC: World Bank. DOI:10.1 596/978-1 -4648-1440-2.

Размещено на Allbest.ru