Трансформація соціально-економічного ландшафту України під впливом війни: аналіз основних макроекономічних показників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація соціально-економічного ландшафту України під впливом війни: аналіз основних макроекономічних показників

Голота М.М. Аспірант, Сумський державний університет

За останні роки інтенсивність військових конфліктів стрімко зростає, при цьому російсько-українська війна стала однією з найбільш значущих подій в сучасній історії. Стаття присвячена вивченню впливу цього конфлікту на соціально-економічний розвиток України, що є актуальною та важливою проблемою національного та міжнародного рівнів. Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі економічних наслідків війни на різних етапах конфлікту та в різних сегментах економіки, що вимагає комплексного підходу та використання різних методологічних інструментів.

Методологія дослідження базується на аналізі широкого спектру статистичних даних, а також на порівняльному аналізі. Особлива увага приділяється динаміці основних макроекономічних показників, таких як обсяг реального валового внутрішнього продукту (ВВП), рівень інфляції та безробіття, що дозволяє зробити висновки щодо змін в економіці країни внаслідок війни. Розглядаються як прямі, так і непрямі наслідки бойових дій на економіку, включаючи масштаби руйнувань, завданих промисловості та інфраструктурі. Окрему увагу приділено екологічним та економічним наслідкам підриву Каховської гідроелектростанції, який мав серйозний вплив на екологічну та економічну ситуацію в регіоні.

Досліджено стан основних галузей економіки, зокрема сільського господарства, торгівлі та енергетики, в умовах війни, що дає можливість зрозуміти їхню реакцію на конфлікт та визначити стратегії розвитку в умовах нестабільності. Дослідження наслідків війни на економіку має велике значення для розробки ефективної політики, визначення пріоритетів для відновлення, моніторингу прогресу, прогнозування майбутніх ризиків, підвищення обізнаності, сприяння миру, забезпечення справедливості, збереження історичної пам'яті та розвитку науки. Практична цінність даного дослідження полягає в покращенні стратегій управління економікою в умовах конфлікту, розробці політики відновлення після війни та прогнозуванні можливих економічних наслідків для розвитку країни. За типом дослідження стаття є оглядовою.

Ключові слова: війна; рівень інфляції; ВВП; державний бюджет; безробіття; реформи; сталий розвиток.

Transformation of the socio-economic landscape of Ukraine under the influence of war: analysis of key macroeconomic indicators

Mykhailo Holota, PhD student, Sumy State University

Over the past years, the intensity of military conflicts has been rapidly increasing, with the Russian-Ukrainian war becoming one of the most significant events in modern history. This article is dedicated to studying the impact of this conflict on the socio-economic development of Ukraine, which is a pertinent and crucial issue at both national and international levels. The research aims to identify and analyze the economic consequences of the war at different stages of the conflict and in various segments of the economy, necessitating a comprehensive approach and the use of various methodological tools.

The research methodology is based on the analysis of a wide range of statistical data, as well as comparative analysis. Special attention is paid to the dynamics of key macroeconomic indicators, such as the real gross domestic product (GDP), inflation rate, and unemployment, enabling conclusions to be drawn regarding changes in the country's economy as a result of the war. Both direct and indirect consequences of combat actions on the economy are considered, including the scale of destruction inflicted on industry and infrastructure. Separate focus is given to the ecological and economic consequences of the undermining of the Kakhovka hydroelectric power station, which had a significant impact on the ecological and economic situation in the region.

The state of key sectors of the economy, including agriculture, trade, and energy, in wartime conditions is examined, providing insights into their reaction to the conflict and determining development strategies in times of instability. Studying the economic consequences of war is of great importance for the development of effective policies, setting priorities for recovery, monitoring progress, predicting future risks, raising awareness, promoting peace, ensuring justice, preserving historical memory, and advancing science. The practical value of this research lies in improving economic management strategies in conflict situations, developing post-war recovery policies, and predicting possible economic consequences for the country's development. In terms of research type, the article is a review.

Key words: war; inflation rate; GDP; state budget; unemployment; reforms; sustainable development.

Вступ

Широкомасштабне вторгнення Росії на територію України, яке розпочалося 24 лютого 2022 року стало неабияким викликом для української державності та суспільства. Воєнні дії на значній території країни та руйнування промислових підприємств, інфраструктури, портів, логістичних та торговельних шляхів, які були спричинені діями росіян, призвели до гуманітарної катастрофи та соціально-економічної кризи небачених раніше масштабів. Якісна оцінка поточних та потенційних економічних та суспільних втрат України внаслідок війни, а також аналіз як середньо- так і довгострокових наслідків надасть змогу правильно сформувати та реалізувати ефективну державну політику в надзвичайних умовах, побудувати реалістичні сценарії для відновлення післявоєнної економіки та суспільних інститутів. Результати дослідження можуть бути використані для розробки ефективних стратегій подолання економічних наслідків війни, прийняття обґрунтованих політичних та економічних рішень, а також адаптації бізнесу та інвестицій до нових умов.

Огляд літератури

Тема впливу війни на різні сфери життя вже вивчена досить добре. Більшість спеціальних досліджень щодо впливу війни на економіку ґрунтуються на даних з Другої світової війни. Наприклад, Алан С. Мілворд у своїй книзі розглядає економічно-соціальні наслідки війни у 1939-1945 роках, а Н. Хант аналізує вплив Другої світової війни на всі сфери життя [1, 2]. Проте є і більш загальні праці, які основуються на багатьох війнах, або військових конфліктах та дають широке розуміння проблеми. Так, Пол Кольєр описує емпіричні дані про економічні наслідки війн, зокрема, їх вплив на ВВП, торгівлю, інвестиції, інфраструктуру та людський капітал [3].

Також, Крістофер Блатман і Едвард Мігель дослідили довгострокові економічні наслідки війн, зокрема, їх вплив на рівень бідності, нерівність, освіту та здоров'я [4]. Ці дослідження надають базове розуміння, але в багатьох аспектах вони вже застарілі та не враховують сучасних реалій. Оскільки російсько-українська війна ще триває, то ця тема ще не дуже добре висвітлена у науковій літературі. Дослідження впливу російсько-української війни на соціально-економічний розвиток України представленні у звітах різноманітних міжнародних організацій таких як Організація Об'єднаних Націй (ООН), Світовий банк та українських інституцій: Національний банк України (НБУ), Міністерство аграрної політики, Державний центр зайнятості, Міністерство соціальної політики [5-10]. Складність та динамічність проблеми впливу війни на соціально-економічний розвиток України вимагає подальших досліджень різних її аспектів.

Метою цієї статті є проведення комплексного аналізу наслідків війни для соціально-економічного розвитку України. Основними завданнями є дослідження важливих соціально-економічних показників, таких як зростання ВВП, рівень безробіття, інфляція, бюджетні витрати, з метою виявлення змін, спричинених війною. Встановлення причин та наслідків соціально-економічних зрушень, що відбулися внаслідок воєнних подій. Розгляд впливу війни на соціальні та культурні аспекти життя суспільства, зокрема на структуру населення та загальний рівень благополуччя.

Методи дослідження

Для досягнення поставлених завдань у данному дослідженні було застосовано широкий спектр наукових методів та інструментів аналізу. Загальнонаукові методи, такі як аналіз, синтез, порівняння та узагальнення, були використані для систематизації та обробки отриманих даних. Щодо інформаційної бази, в основі дослідження лежали статистичні дані від національних статистичних служб, міжнародних організацій, українських інституцій та дослідницьких центрів. Для обробки та аналізу цих даних графічним методом, використовувалися сучасні програмні засоби, зокрема статистичний пакет Microsoft Excel для проведення статистичних аналізів та побудови графіків. Використання цих методів дозволило здійснити комплексний аналіз впливу війни на соціальні та економічні показники та отримати обґрунтовані висновки щодо його наслідків.

Результати

Проведене дослідження дало змогу кількісно оцінити наслідки війни для соціально-економічного розвитку України та виявити найбільш проблемні сфери. Зокрема, за результатами аналізу динаміки основних макроекономічних показників вдалося встановити, що у 2022 році обсяг реального ВВП України скоротився на 29% порівняно з 2021 роком [11]. Це найглибше падіння за всю історію незалежності країни. Також дослідження засвідчило різке зростання рівня безробіття. Це пояснюється як припиненням діяльності підприємств на окупованих територіях, так і загальним спадом економіки через воєнні дії. Ще одним важливим соціальним наслідком війни стало різке зростання кількості вимушених переселенців. За даними ООН, станом на грудень 2022 року 8,3 млн громадян України були змушені покинути власні домівки через війну [12].

Російсько-українська війна є і залишається однією з найбільш значущих геополітичних криз 21-го століття. Поза безпосередніми людськими втратами війна суттєво вплинула на економіку України в різних аспектах. Наслідки відчутні в різних сферах української економіки, зокрема у сферах торгівлі, інвестицій, інфраструктури, сільського господарства, енергетики та загальної економічної стабільності.

Аналіз економіки під час війни має вирішальне значення для ефективного розподілу ресурсів, підтримки стабільності цін і забезпечення наявності основних товарів під час керування інфляцією. Це також допомагає зрозуміти динаміку праці, керувати державними фінансами та орієнтуватися в перебоях у міжнародній торгівлі, спричинених війною.

По-перше, доцільно розглянути зміни валового внутрішнього продукту. У 2022 році реальний ВВП зменшився на 29%. Аналізуючи графік (рис. 1), можна дійти висновку, що спад реального ВВП був найглибшим за історію України, а рівень ВВП повернувся до початку 2000-х років.

Рис. 1. ВВП (у % до аналогічного періоду попереднього року): [11]

Для економіки були дуже складні перші місяці повномасштабної війни, адже через активні бойові дії припинило роботу чи суттєво скоротило виробництво багато підприємств. Деякі великі заводи, зокрема металургійний комбінат «Азов- сталь» та Кременчуцький нафтопереробний завод, були повністю зруйновані російськими окупантами. Через блокування росією морських портів експорт аграрної та металургійної продукції, основним експортером яких є Україна суттєво ускладнився. Через це різко скоротилися інвестиції в економіку, а реалізація нових бізнес-про- єктів була призупинена. У відповідь на кризу уряд запровадив низку заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу на економіку та підтримку населення. Серед ключових ініціатив - зниження податків, надання фінансової допомоги переселенцям і підприємцям, спрощення певних бюрократичних процедур для бізнесу та допомога населенню з переїздом до безпечніших районів тощо.

Структура економіки зазнала значних змін, особливо відзначається зростання ролі державного сектору. Державне фінансування сприяло інвестиціям, але через високі ризики та погіршення фінансового стану підприємств інвестиції значно скоротилися. Національний банк прогнозує зростання ВВП на 2023 рік з 2,9% до 4,9%. Однією з ключових причин покращення прогнозу є подальша адаптація бізнесу і домогосподарств до війни, гарний урожай, розширення альтернативних шляхів експорту і збільшення бюджетних видатків. Також, прогноз зростання ВВП на 2024 рік було підвищено з 3,5% до 3,6% [11].

Незважаючи на повномасштабну війну, у 2022 році вдалося уникнути неконтрольованого прискорення інфляції. З графіка видно (рис. 2), що зростання споживчих цін за підсумками 2022 року було порівняно помірним (індекс споживчих цін зріс на 26.6% р/р).

Це зумовлено успішними діями Збройних Сил України, значній підтримці міжнародних партнерів, а також комплексу антикризових заходів уряду та НБУ. Фіксація обмінного курсу гривні відіграла важливу роль у збереженні контролю над інфляційними процесами. Збереження стійкості курсу запобігло зростанню цін на товари та послуги і пом'якшило ціновий тиск, позитивно впливаючи на інфляційні та курсові очікування громадян і бізнесу.

За час війни український бізнес та ринок праці пройшли кілька еволюційних етапів власної діяльності в умовах воєнного стану. Так наприкінці лютого - початку березня 2022 року через початок широкомасштабного вторгнення активність на ринку праці різко зменшилася [13]. В країні закрилося багато бізнесів, велика кількість людей втратила роботу. Перемістити весь колектив або ж частину персоналу до інших регіонів країни або за кордон мали можливість лише окремі компанії, це переважно були представники ІТ-сектору [14].

Рис. 2. Індекс споживчих цін до грудня попереднього року: [11]

На зараз на територіях, де бойові дії не ведуться, повноцінно функціонують лише ті галузі економіки, які забезпечують базові потреби населення; електроенергетика, теплопостачання, логістика, державна медицина, державний сектор (як-от комунальна сфера), виробництво та продаж товарів першої необхідності, ІТ-сектор, який переважно зорієнтований на закордонні проекти. Згідно з опитуванням, яке проводила Соціологічна група “Рейтинг” значна кількість українців, а саме 77% повідомляють про зменшення доходів з початку повномасштабного вторгнення, лише 3% - про їх зростання. Якихось певних змін, щодо стабільності доходу серед працевлаштованого населення не було зафіксовано, так 74% респондентів продовжують отримувати заробітну плату. Проте майже половина працевлаштованих, а саме 47% не мають впевненості, щодо подальшої можливості її отримувати [15].

Знищення або пошкодження виробничих активів та інфраструктури, а також переривання шляхів постачання торгівельних мереж, зумовили втрату робочих місць та можливостей до працевлаштування значної кількості українців. Війна спотворила нормальну господарську діяльність, внаслідок чого зросла кількість працівників на небезпечних і низькооплачуваних роботах. Існує ризик, що більшість населення вимушена буде працювати без офіційного оформлення, через це тіньовий сектор економіки, який станом на зараз складає за неофіційними даними приблизно половину всієї економіки країни, стає можливістю заробітку для мільйонів українців. Разом з тим наймані працівники стають більш вразливими через порушення трудового законодавства та погіршення умов праці. Крім того, війна призвела до втрати значної кількості кваліфікованих кадрів через загибель, втрату працездатності та міграцію населення.

Війна стала каталізатором змін на ринку праці, перетворивши умови та принципи його функціонування на більш жорсткі та невизначені. Так за даними опитування Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), серед компаній-членів Асоціації станом на березень 2022 року, 43% компаній мали фінансові резерви на декілька місяців, 28% - на пів року, 17% - на рік чи більше, а 6% мали повністю вичерпані фінансові резерви. Щоб продовжити подальшу роботу 68% компаній були змушені скоротити витрати, 44% залучали кредити від партнерів, 35% релокували підприємства і лише 13% запустили нові бізнес-напрямки. Варто зазначити, що 25% підприємств Асоціації переорієнтували свій бізнес на гуманітарні потреби, а 13% - на потреби армії [16].

Перспективи ринку праці значною мірою залежатимуть від тривалості воєнних дій та повернення працездатного населення з-за кордону. Втім, уже з квітня 2022 року спостерігається поступове відновлення трудової активності в країні, зупинилося скорочення кількості вакансій. Так, станом на 100-й день війни близько 50% великих компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації відновили роботу, решта працює з певними обмеженнями або частково.

Згідно з результатами опитування ділової активності бізнесу, які проводилися в червні 2023 року, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій частка підприємств, які повідомляли про зменшення виробництва знизилася з 70,5% до 44,9%. Проте порівняно з довоєнним періодом 8% підприємств припинили власну діяльність і лише 12% працювали на повну або велику завантаженість виробничих потужностей [11].

Попри певні зрушення у відновленні роботи українських підприємств та бізнесів, залученні міжнародної фінансової та гуманітарної допомоги, запровадженні державної підтримки у вигляді податкових пільг, програми доступних кредитів український бізнес продовжує стикатися зі значними труднощами. Серед них й досі залишаються логістичні труднощі, брак палива та зростання цін. Підприємці з нетерпінням чекають на закінчення війни, деокупацію територій, зменшення акцизів та податків для того аби успішно вести свій бізнес та підтримувати економіку України.

Не зважаючи на всі труднощі з якими зіткнувся український бізнес, через свою високу адаптив- ність до воєнних умов йому вдалося вистояти і навіть зміцнитися. Надалі зростає кількість зареєстрованих фізичних осіб-підприємців (ФОП), збільшується заповнюваність торгово-розважальних центрів, зростає ринок оренди торговельних площ та відновлюється внутрішній туризм, що відображається на сфері послуг та пасажирських перевезень. Вагомим чинником, який підтримує економічну активність як бізнесу так і населення є стійка ситуація в енергетиці. Хоча влітку і виникав дефіцит власних потужностей електроенергії він був набагато меншим ніж прогнозувалося. Крім того він не супроводжувався відключенням електроенергії завдяки налагодженому імпорту її із-за кордону [12].

За пронозами НБУ не зважаючи на високі безпекові ризики протягом всього 2024 року та на негативні наслідки війни в наступному році економіка України буде зростати. Так прогнозується ріст реального ВВП на 3,6%, цьому продовжить сприяти висока адаптивність бізнесу, а також збереження владою м'якої фіскальної політики. Використання альтернативних шляхів постачань надасть можливість наростити експорт продовольства та металургійної продукції.

В 2025 році очікують на зниження безпекових ризиків, що сприятиме економічному зростанню до 6%. Як прогнозує НБУ, вагомим внеском в подальший економічний розвиток буде слугувати повноцінне відкриття чорноморських портів. Це стане стимулом для більш інтенсивної відбудови виробничих потужностей підприємств металургії та збільшення виробництва в сільськогосподарській сфері. Разом з тим вихід на довоєнні рівні збирання врожаїв доки не передбачається, адже значні площі посівних земель знаходяться під тимчасовою окупацією або ж є забруднені мінами і боєприпасами [17].

Початок повномасштабного вторгнення супроводжувався стрімким зростанням частки тих, хто за результатами опитувань втратив роботу. В подальшому завдяки відновленню економіки та ринку праці частка тих, хто повернувся до своєї роботи або знайшов нову, зросла, але не відновилася до рівня повномасштабного вторгнення (рис. 3).

Рис. 3. Рівень безробіття, % робочої сили: [13]

Зміни у структурі економіки внаслідок війни та значної міграції населення, як зовнішньої, так і внутрішньої, призвели до посилення нерівностей як за регіонами, так і за професіями. Це свідчить про те, що безробіття набуває характеру структурного явища. На прогнозованому горизонті зайнятість буде поступово зростати разом з активізацією економічної діяльності. Однак нерівності на ринку праці лишатимуться, тому безробіття залишатиметься на вищому рівні порівняно з періодом перед війною.

Станом на 1 червня 2022 року за інформацією Державної служби зайнятості, в середньому по Україні на одне робоче місце претендувало 12 безробітних, для порівняння цього самого дня 2021 року кількість безробітних на одне робоче місце становила 5 осіб [13]. Згідно з опитуванням групи Рейтинг, внаслідок бойових дій без роботи в середньому по Україні залишилося 53% працездатного населення, на сході ж цей показник дорівнює 74% [13]. За даними Державної служби зайнятості на 1 серпня 2023 року статус безробітного в Україні мали 112 300 осіб. З початку року працевлаштованими є близько 127 000 осіб.

За статистикою Державної служби зайнятості в 2022 році було зареєстровано менше безробітних порівняно з 2021 роком, проте це не означає, що рівень безробіття навіть попри війну зменшився, просто в умовах широкомасштабної війни, коли частина населення знаходиться на тимчасово окупованих територіях, частина покинула країну, а частина підписала контракт із Збройними силами України дуже важко точно підрахувати відсоток працездатного, але безробітного населення [13]. За даними НБУ в 2023 році рівень безробіття має тенденцію до скорочення, проте він й досі залишається суттєво вищим за показники довоєнного періоду. Згідно з опитуванням групи Рейтинг найбільш гостро проблема безробіття стоїть у східних регіонах України, де частка осіб, які не мають роботи значно вища, передусім через близькість до лінії фронту та руйнування інфраструктури і виробничих потужностей [15]. Щодо вікових та гендерних показників безробіття, то вища частка не працевлаштованих спостерігається серед молоді, жінок та осіб передпенсійного віку, варто зазначити, що це відповідає тенденціям і до повномасштабного вторгнення.

На початку 2023 року згідно з прогнозами НБУ безробіття в Україні мало сягнути 26%. Загалом воно мало залишатися вищим за довоєнний рівень. На 2024 рік прогнозують зменшення рівня безробіття до 20%, а на 2025 - до 17,6%. Проте в травні 2023 року НБУ поліпшив оцінку безробіття з 25,8% до 21%, базуючись на результатах опитувань громадян. В липні 2023 року НБУ відзначив, що динаміка пропозицій майже повністю відновилася до рівня, який спостерігався до початку кризи спричиненої війною. Згідно зі звітом, зайнятість збільшувалася через повернення українців до звичних умов праці та працевлаштуванню на нових робочих місцях. Як прогнозує НБУ в 2024 і 2025 роках рівень безробіття буде зменшуватись до 16,9% та 14,4% відповідно. Важливим чинником цього покращення буде пожвавлення економічної активності [17].

Війна має суттєвий вплив на доходи громадян. Так через війну спостерігається значне зниження заробітних плат, адже безробітних стає набагато більше ніж вакантних робочих місць. З початком війни зарплати майже за всіма вакансіями хоч і не завжди суттєво, але зменшилися. Згідно зі статистикою Work.ua середня зарплатня знизилася на 11% 15 035 до 13 736 грн протягом першого місяця повномасштабного вторгнення росії на територію України. За даними Державної служби зайнятості розмір середньої заробітної плати на початку війни становив 9 371 грн., а на 1 червня - 9 057 грн. Рівень заробітних плат залишається переважно незмінним в порівнянні з початком війни, проте існують випадки, хоча й поодинокі зростання зарплат, це переважно відбувається в ІТ-секторі, а також в секторах оптової та роздрібної торгівлі [14].

Не зважаючи на всі виклики з якими зіткнувся український ринок праці в 2023 році за оцінками НБУ на основі непрямих даних дохід громадян в цьому році поступово поліпшувався. В першу чергу цьому сприяли бюджетні виплати: пенсії, соціальні допомоги, виплати військовим. Водночас через нестачу кваліфікованих кадрів роботодавці поступово підвищують оплату праці. Реальні доходи за оцінками НБУ також відновили помірне зростання.

Щодо прогнозу на 2024 рік, то попри збереження високих безпекових ризиків реальні доходи населення будуть поступово зростати, це зумовлено відновленням економічної активності та збереженням м'якої фіскальної політики. Щодо повоєнного стану ринку праці, то збільшення попиту на робочу силу, призведе до збільшення зарплат насамперед у видах економічної діяльності, які найбільше потребуватимуть кваліфікованої робочої сили. Через потребу у відновленні зруйнованої інфраструктури зросте попит на працівників будівельних спеціальностей. За прогнозом НБУ в 2024-2025 роках реальні заробітні плати будуть зростати темпами понад 6% в рік, це пов'язано зі зниженням рівня інфляції [17].

Початок повномасштабного вторгнення спровокував гуманітарну кризу, яка за оцінками експертів призвела до найшвидшого вимушеного переміщення населення з часів Другої світової війни. Так згідно зі звітом ООН після 24 лютого 2022 року Україну покинуло понад 5,23 мільйона біженців, які шукали прихистку в сусідніх країнах, а саме в Польщі, Румунії, Угорщині, Словаччині та Молдові. Більше ніж 1,48 мільйона біженців виїхали до інших країн [12]. Водночас близько 4,9 мільйона осіб за даними Міністерства соціальної політики стали внутрішньо переміщеними [18].

Загалом через бойові дії постраждало приблизно 70% відсотків населення України. Крім того, понад 208 тис. громадян іноземних держав, які не є членами ЄС, зокрема працівників-мігрантів, студентів, туристів були змушені покинути територію України та шукати прихисток в сусідніх країнах [12].

Агресія Росії проти України в основному впливає на виробничі та експортні потужності України. Нинішня війна викликає занепокоєння щодо того, чи буде зібрано врожай. Крім того, війна призвела до закриття портів та олійноекстракційних заводів, що вплинуло на експорт. Непрямі втрати українського сільського господарства через скорочення виробництва, зростання виробничих витрат, порушення логістики та зниження цін на експортно-орієнтовані товари оцінюються у 23,3 млрд доларів США станом на червень 2022 року [19].

Українські фермери демонструють високу стійкість до проблем, спричинених війною, і продовжують вирощувати зернові культури та тваринницьку продукцію, коли це дозволяє безпека сільськогосподарських полів. Очікувалося, що врожай основних зернових культур в Україні в 2022 році буде набагато нижчим ніж раніше прогнозувалося, хоча й обсяги виробництва значно зменшилися, адже частина полів та сільськогосподарських угідь була замінована, частина знаходилася під окупацією, ще частина була знищена в результаті бойових дій, проте завдяки сприятливій погоді та мужності українських фермерів станом на 9 вересня 2022 року вдалося зібрати 25,9 млн тон зерна, на площі 6 млн 726 тис га, що становить 60% від загальної площі посівів [8].

Не зважаючи на всі загрози пов'язані з війною, в 2023 році економіка України відновлюється швидше ніж очікувалось. Ключовим чинником пожвавлення економіки стали рекордні врожаї основних зернових культур у 2023 році завдяки надзвичайно сприятливим погодним умовам. Цьогоріч урожай перевищив не лише минулорічні показники, але й рекорди 2021 року, незважаючи на те, що площі посіву за більшістю культур лишилися майже на рівні минулого року (рис. 4). За оцінками НБУ, прямий внесок вищих врожаїв у ВВП склав 1,3 відсоткових пункти [11]. Завдяки сприятливій погоді збирання врожаю пройшло швидше, ніж торік, що забезпечило високі темпи зростання сільського господарства у третьому кварталі. Обмежені можливості експорту зернових призвели до збільшення завантаженості підприємств харчової промисловості. Додаткову підтримку надало розширення виробництва овочів південними та центральними регіонами. Разом із сприятливою погодою це компенсувало негативний вплив руйнування Каховської ГЕС на агросектор.

Рис. 4. Рівень виробництва основних зернових культур в Україні: [11]

Підрив росіянами 6 червня 2023 року греблі Каховської ГЕС, є одним із руйнівних наслідків повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Руйнування греблі стало причиною масштабної екологічної катастрофи на півдні України. Було затоплено понад 80 населених пунктів у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях. За попередніми оцінками приблизно 100 тис. місцевих мешканців постраждали від повені. Підрив греблі також спричинив серйозні порушення життєдіяльності регіону. Зокрема, частково було паралізовано виробництво електроенергії, порушено роботу питного водопостачання та зрошення, а також функціонування річкового транспорту. Це завдало значної шкоди житловому сектору, інфраструктурі, довкіллю та культурній спадщині українського півдня.

Проводячи оцінку макроекономічних наслідків руйнування греблі можна побачити багатосторонній вплив, спричинений на різні сектори, зокрема сільське господарство, рибальство, торгівлю та промисловість, а також муніципальні послуги та комунальну інфраструктуру. Так через відсутність зрошення у секторі сільського господарства та рибальства, відбувся вимушений масштабний перехід від зрошуваного землеробства до богарного, що стало причиною зниження врожайності на 70%. Припинення рибальства у водосховищі, річці та дельті, яке становило 13,1% від вилову риби в усій Україні в 2021 році, матиме значний вплив на рибну галузь [19].

Підрив греблі спричинив значні наслідки для різних секторів у постраждалих регіонах, що вплинуло на економічну стабільність всієї країни. Так в секторі торгівлі та промисловості прорив греблі найбільше вплинув на суднобудування та металургію, одні з найважливіших галузей промисловості України. Руйнування греблі Каховської ГЕС мало негативні наслідки для соціально-економічного розвитку південних регіонів України. Зокрема, це призвело до порушення роботи систем зрошення та значних втрат врожаю в сільському господарстві. Також постраждали галузі рибальства та тваринництва. Крім того, через затоплення інфраструктури було завдано шкоди промисловості та торгівлі в Херсонській області. А дефіцит водних ресурсів негативно позначився на економічній активності компаній у Дніпропетровській області. Також катастрофа погіршила і без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні. Це призвело до додаткових викликів у сферах охорони здоров'я, освіти, культури та соціального захисту населення.

Наслідки руйнування греблі торкнулися різних секторів економіки, кожен з яких зіткнувся зі специфічними проблемами. Сільськогосподарський сектор повинен пристосуватися до різкого зменшення зрошення, торгово-промисловий може зіткнутися з потенційною реорганізацією, яка буде направлена на відновлення та збереження. Всі ці виклики підкреслюють, на скільки сильно ці сектори економіки є взаємозалежними і наскільки важливим є застосування комплексного підходу до їх відновлення, в якому будуть враховані найрізноманітніші потреби та потенційні виклики, які існують в економічних умовах України.

Руйнування греблі Каховської ГЕС стало каталізатором низки проблем у багатьох сферах життя, зокрема в галузях охорони здоров'я, сільського господарства, муніципальних послуг, освіти та культури. Одним із наслідків руйнування греблі стало обмеження доступу населення до медичної допомоги та переривання медичного обслуговування, погіршення психічного здоров'я населення та збільшення перешкод для фінансування даної сфери, водночас зросли потенційні ризики для громадського здоров'я та з'явилося додаткове навантаження на й без того ослаблену систему моніторингу та забезпечення швидкого реагування на потенційні загрози. Майже третина населення, яке проживало на цих територіях до 2022 року були змушені виїхати із постраждалих регіонів через бойові дії, а руйнування греблі призвело до збільшення кількості внутрішньо переміщених осіб. Через пошкодження адмінбудівель ускладнилося місцеве самоврядування, а відсутність базових послуг унеможливлює повернення молодих сімей. Решта мешканців, в основному літні люди та особи з інвалідністю, які більш залежать від державних послуг, стикаються з проблемами доступності [19].

Загальний розмір шкоди та збитків, яких було завдано сільськогосподарському сектору внаслідок підриву Каховської ГЕС, оцінюється в 406,6 мільйона доларів США. Найбільшу шкоду в цьому секторі було завдано рослинництву, а саме 376, 7 мільйона доларів США, що становить 92% від загальної суми збитків. Збитки завдані рибальству та аквакультурі оцінюються в 31,5 мільйона доларів США, що становить 8% від загальної суми. Решта 0,24 мільйона доларів США це шкода, яка була завдана виробництву продукції тваринництва [19]. Проте оцінка, зокрема про розмір шкоди, є неточними через відсутність всіх необхідних даних. Крім того, розмір завданої шкоди на окупованих територіях неможливо визначити, тому він залишається невідомим. Однак, він найбільш ймовірно перевищує розмір шкоди на підконтрольних українській владі територіях, враховуючи масштаби повені та значення сільського господарства для місцевої економіки.

Збитки торговельно-промисловому сектору внаслідок прориву греблі Каховської ГЕС оцінюються в 7,4 млн доларів США. 65% цієї суми припадає на промисловість, зокрема невеликі приватні підприємства, решта - на торгівлю в по- страждалій Херсонській області нижче за течією. Загальна сума збитків промисловості й торгівлі через прорив греблі за 18 місяців становить 77,0 млн доларів США. Це включає 70,7 млн доларів для промисловості та 6,3 млн для торгівлі, що відображає падіння ділової активності у 2022 році з урахуванням як повені, так і нестачі водних ресурсів у Херсонській та Дніпропетровській областях [19].

Цілісний аналіз витрат та наслідків від пошкодження та руйнування інфраструктури був опублікований у звіті «Україна: Швидка оцінка збитків та потреб: Лютий 2022 - лютий 2023». За оцінками, збитки, завдані інфраструктурі - у тому числі енергетиці, видобувним галузям, транспортній інфраструктурі, телекомунікаціям та цифровому сектору, водопостачанню та водовідведенню, муніципальним послугам - за рік з початку повномасштабного вторгнення склав 52,5 мільярда доларів США, при цьому витрати на відновлення оцінюються в 156,4 млрд доларів США. Однак цей аналіз не включає збитків, які були завдані з лютого 2023 року, зокрема масштабні наслідки, спричинені руйнуванням Каховської дамби.

До повномасштабного вторгнення 70% торгівлі України, значна частина якої була пов'язана з сільським господарством, здійснювалося морем. Однак російська блокада українських портів призвела до того, що більша частина торгівлі переорієнтувалася на перетин сухопутного кордону на заході країни, що збільшило навантаження на пункти пропуску, які не були розраховані на обсяги вантажопотоків.

До червня 2022 року п'ята частина телекомунікаційної інфраструктури країни була пошкоджена, а до липня 2022 року 12,2% населених пунктів повністю втратили доступ до мобільного зв'язку. Значні пошкодження та руйнування телекомунікаційної інфраструктури до серпня 2022 року відбулися у понад 10 з 24 областей України, що суттєво вплинуло на зв'язок в країні. Загальна шкода, яка була завдана телекомунікаційному сектору, оцінюється в 1,6 млрд доларів США, тоді як прямі збитки, завдані телекомунікаційним об'єктам, мережам, системам та обладнанню, оцінюються у понад 700 мільйонів доларів США. За оцінками експертів, для відновлення телекомунікаційного сектору до рівня, що існував до 2022 року, знадобиться 1,79 млрд доларів США [20].

Енергетична інфраструктура була основною мішенню для російських військових, особливо в зимовий період. Станом на лютий 2023 року збитки, завдані інфраструктурі електро-, газо- та теплопостачання, оцінюються у понад 10 мільярдів доларів [20]. Основним викликом для уряду є не лише усунення завданих пошкоджень, а й у підвищенні енергоефективності, розвитку відновлюваної енергетики та енергетичної безпеки. До вторгнення відновлювані джерела енергії становили понад 12% енергетичного балансу України, і уряд має на меті досягти 25% до 2035 року. Хоча війна стала поштовхом до розвитку відновлюваної енергетики, перехід на відновлювальну енергію та біоенергетику у великих масштабах є неможливим. Однак невеликі кроки до більш екологічної енергетичної системи можна зробити навіть у рамках термінових проєктів реконструкції, адже деякі більш масштабні ініціативи у сфері відновлюваної енергетики вже реалізуються.

Дискусія

Порівнюючи результати цього дослідження з попередніми дослідженнями на цю тему, можна зазначити, що вони в цілому співпадають з вже наявними відомостями про вплив війни на економіку. Для подальших досліджень потрібно розширити аналіз на рівні окремих галузей економіки та врахувати вплив військових конфліктів на соціально-економічні процеси в різних регіонах країни. Також важливо дослідити можливі стратегії адаптації та реагування економіки на військові загрози, щоб в майбутньому розробляти більш ефективні політики для забезпечення економічної стійкості в умовах конфліктів.

Висновки

Повномасштабне вторгнення Росії на територію України, що розпочалося 24 лютого 2022 року, має катастрофічні наслідки для соціально-економічного розвитку України. Так через військову агресію Росії в 2022 році обсяг реального ВВП України скоротився на 29% порівняно з 2021 роком - це найглибше падіння за всю історію незалежності країни.

Війна спричинила різке зростання рівня безробіття через припинення діяльності підприємств на окупованих територіях та загальний економічний спад. Кількість внутрішньо переміщених осіб сягнула майже 5 млн людей. Військові дії завдали непоправної шкоди промисловості, інфраструктурі, сільському господарству. Збитки у цих сферах оцінюються мільярдами доларів. Особливо руйнівним став підрив Каховської ГЕС, який став причиною масштабної екологічної катастрофи.

Проте, незважаючи на всі труднощі, в 2024 році очікується помірне економічне зростання завдяки адаптації бізнесу, фінансовій підтримці партнерів та відновленню логістичних шляхів. Повоєнна відбудова економіки України вимагатиме колосальних зусиль та інвестицій, але дасть поштовх для реформ і модернізації.

воєнний економіка безробіття інфляція

Бібліографічний список

1. Milward Alan S. (1977). War, Economy and Society. Los Angeles: Pelican Books.

2. Hunt N., Robbins I. (2001). The long-term consequences of war: the experience of World War II, Aging & Mental Health, 5:2, 183-190,

3. Collier P (2003). Breaking the Conflict Trap: Civil War and Development Policy. The World Bank Group.

4. Blattman Ch., Miguel E. (2010). Civil War. Journal of Economic Literature.

5. Ofitsiinyi sait OON Ukraina [Official website of UN Ukraine]. ukraine.un.org. [in Ukrainian]

6. Official website of The World Bank. worldbank.org.

7. Sait Natsionalnoho banku Ukrainy [Website of the National Bank of Ukraine]. bank.gov.ua. [in Ukrainian]

8. Sait Ministerstva agrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy [Website of the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine]. minagro.gov.ua. [in Ukrainian]

9. Sait Ministerstva socialnoi polityky [Website of Ministry of Social Policy]. msp.gov.ua. [in Ukrainian]

10. Sait Derzhavnoho tsentra zainiatosti [The website of the State Employment Center]. dcz.gov.ua. [in Ukrainian]

11. Makroekonomichni pokaznyky [Macroeconomic indicators]. Sait natsionalnoho banku Ukrainy - Website of the National Bank of Ukraine. [in Ukrainian]

12. Refugees from Ukraine. Website Operational Data Portal.

13. Riven bezrobittia [Unemployment rate]. Sait Derzhavnoho tsentra zainiatosti - The website of the State Employment Center. [in Ukrainian]

14. Kushneryk, T. (2022). Jak zminylysja dohody ukrainciv za chas vijny: rezultaty doslidzhennja [How the incomes of Ukrainians changed during the war: research results]. Glavcom News Ukraine. [in Ukrainian].

15. Nastroi ta ekonomichne stanovyshche naselennia [Moods and economic situation of people] (2023). Sotsiolohichna hrupa “Reitynh” [Sociological group «Rating”]. [in Ukrainian].

16. Shcho z biznesom? [What about business?] (2023). Kyivstar business hub. [in Ukrainian].

17. Infliatsiinyi zvit [Inflation report] (2023). Nacionalnyj bank Ukrainy [National Bank of Ukraine]. [in Ukrainian].

18. Ministerstvo sotsialnoi polityky [Ministry of Social Policy]. Vnutrishno peremishcheni osoby[Internally displaced persons]. [in Ukrainian].

19. Balakrishnan Balachandran (2023). Post-disaster needs assessment. United Nations Ukraine.

20. Otsinka potreb Ukrainy na vidnovlennia ta vidbudovu [Assessment of Ukraine's recovery and reconstruction needs] (2024). National Institute for Strategic Studies. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru