Методологічні та організаційні концепції регулювання фундаментальних наукових досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова»

Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України

Методологічні та організаційні концепції регулювання фундаментальних наукових досліджень

Ія Борисівна Чудаєва доктор економічних наук, професор, ректор,

Наталія Валеріївна Трушкіна кандидат економічних наук, старший дослідник, докторант,; професор кафедри маркетингу, фінансів, банківської справи та страхування, Олександр Миколайович Гричаненко здобувач третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

м. Харків, м. Черкаси, Україна

Анотація

Статтю присвячено дослідженню особливостей регулювання фундаментальними науковими дослідженнями, що здатні забезпечити підвищення рівня та якості задоволення життєвих потреб соціуму засобами цілеспрямованої діяльності щодо формування найбільш загального за масштабом динамічного комплексу знань з автономними закономірностями функціонування та саморегулювання.

Особливу увагу приділено засобам активізації, нарощування масштабів та універсалізації практико-перетворювання діяльності на основі добування принципово нового знання за умов чіткого дотримання об 'єктивнихкритеріїв формування наукового світогляду про базові структури природи, суспільства та мислення.

Ключові слова: методологія наукових досліджень, організаційні концепції, наукові дослідження, форми регулювання, національні моделі, механізм регулювання.

Abstract

METHODOLOGICAL AND ORGANIZATIONAL CONCEPTS OF REGULATION OF FUNDAMENTAL SCIENTIFIC RESEARCH

The purpose of the publication is to generalize approaches to understanding the essence of the processes of fundamental scientific research in the context of studying the peculiarities of the use of traditional and modernforms of their regulation, as well as national emphases of administrative administration models in academic fields.

The form of public regulation of fundamental scientific research is considered as a means of influencing the subject of regulation on its object, which is embodied in a specific way of exercising powers to streamline the activities of social networks to encourage the desired model for the formation of fundamental cognitive social competences and inclusive competences. Social capital within the functioning of innovation-oriented sociovital ecosystems of the post-industrial economy. The national varieties of neoliberal, conservative- corporatist (continental), social-democratic and paternalistic models of fundamental scientific research optimization in the context of the implementation of the state's socio-economic policy on the regulation of intellectual services markets are studied.

The functions of the process of formation and application of forms and models of fundamental scientific research regulation are the constant expansion of public consumption resources and the formation of knowledge-intensive sources of increasing the level of collective welfare; management of the design and structure of the complex of unproduced assets of national wealth, goods produced by the real sector of the national economy/services provided by the social sector of the national economy, tangible and intangible assets with highpotential for value added; formation of high-tech services based on the use of basic concepts and meeting consumer expectations in them; development of logically substantiated fundamental scientific theories of formation, updating and use of fundamental scientific knowledge, concepts and sensory-image models of the scientific picture of the world with the possibility offurther use in social practice.

Keywords: methodology of scientific research, organizational concepts, scientific research, forms of regulation, national models, mechanism of regulation.

Постановка проблеми

За визначенням ОЕСР [19], фундаментальні наукові дослідження - це первинні вишукування, експериментальні або теоретичні роботи, що здійснюються допитливими дослідниками з метою отримання нових знань про основоположні властивості явищ та спостережуваних фактів без будь-якої конкретної мети застосування, але при цьому розцінюються як чисте суспільне благо.

Фундаментальні наукові дослідження (ФНД), як чисте суспільне благо, є соціальним, неподільним, тотальним і невиключним, неперевантажуваним, невибірковим у споживанні, неконкурентним, локалізованим до використання елітною науковою спільнотою, пов'язаним з взаємообумовленим авансовим фінансуванням, тимчасовоневизначеним економічним ефектом від його використання.

Одночасно, таке благо потенційно здатне до необмеженого акумулювання, з очікуваним високим потенціалом формування доданої вартості, супроводжуючим соціальним ефектом у випадку використання, порівняно невисокими витратами з обмеження доступу до нього для споживачів, ефективне забезпечення та поширення якого відбувається за змішаної участі інноваційно налаштованих інституціональних агентів національної економіки, вигоду від використання якого у випадку оприлюднення неподільно розділено по всьому суспільству незалежно від того, хочуть чи не хочуть окремі представники придбавати його.

Потребу у здійсненні фундаментальних наукових досліджень окремі дослідники розуміють як емоційний стан здатної до креативу соціальної групи науковців- дослідників та суспільства в цілому, який виражає залежність від об'єктивного змісту умов існування та розвитку і виступає джерелом різноманітних форм активності в суспільних інтересах [14].

Ось чому змістом регулювання фундаментальних наукових досліджень повинен стати всебічний розвиток потенціалу, суспільної здатності до активізації процесів цілеспрямованого, витратного, тривалого за часом нелінійного, багатоетапного та кумулятивного навчання, що призводить до інтерактивної, технологічно спеціалізованої та культурно обумовленої постійної інноваційної діяльності університетів з наступним отриманням ринкових переваг.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання ефективного розвитку фундаментальних наукових досліджень викладено у публікаціях низки представників зарубіжних і вітчизняних наукових шкіл.

Концептуальні міркування щодо предмету дослідження протягом останніх років висловлено у роботах щодо логіки зростання наукового знання у процесі реалізації науково-дослідницьких програм K. R. Popper [20; 21], процесу зміни науковихпарадигм як змісту циклічного розвитку науки за тріадою “нормальна наука - трансформація - наукова революція” T. S. Kuhn [15; 16], розробника концепції структури конкурентних дослідницьких програм критичного конвенціоналіста I. Lakatos [17], ліберального прагматика та прихильника “анархістської теорії пізнання” P. Feyerabend [12; 13], представників основних течій сучасної еволюційної епістемології у сфері здійснення фундаментальних наукових досліджень (когнітивних еволюціоністів, інтерпретаторів знань з позицій природного відбору та епігенетичних правил, дослідників пізнання як результату біологічної еволюції, реконструкторів процесу зростання наукового знання на основі еволюційних теорій) тощо. Разом з тим, невирішеними залишаються питання практичного втілення запропонованих підходів у процесі формування організаційно- економічного механізму регулювання.

Постановка завдання

Метою даної статті є узагальнення підходів до розуміння сутності процесів здійснення фундаментальних наукових досліджень у контексті дослідження особливостей використання традиційних та новітніх форм їхнього регулювання, а також національних акцентів функціонування моделей адміністрування академічними дослідженнями у різних сферах знань.

Виклад основного матеріалу

Організаційно-економічний механізм регулювання фундаментальних наукових досліджень у подальшому розглядатиметься як структурована система засобів розпорядно-індикативного впливу на суб'єктів управління, діяльність яких зосереджено на евристичних аспектах когнітивної мобільності з метою сприяння процесам системної об'єктивації базових структур природи, суспільства та мислення, вербалізації концептуальних компонентів,циклічного оновлення предметного контенту галузевих підсистем знань, сприяння процесу творення об'єктивних уявлень про дійсність, формування абстрактних образів реальності за дотримання динамічно поновлюваних ціннісних критеріїв раціональності результатів дослідницьких програм.

Регулювання підпорядковуються меті підвищення рівня та якості задоволення життєвих потреб соціуму у процесі надання суспільних благ адекватного відображення об'єктивної картини універсуму, організування на цій основі ефективної практико- перетворювальної діяльності з формування максимально можливого рівня добробуту, нарощування соціального капіталу різнорівневих інноваційно орієнтованих соціовітальних екосистем постіндустріальної економіки.

Особливістю організаційно-економічного механізму [1; 23] регулювання фундаментальних наукових досліджень є підпорядкування економічногоінструментарію циклічно організованій діяльності у сфері стратегічних R&D, завданням формування групи партнерів та стейкхолдерів, управління портфелем,процесом, функціями R&D з метою послідовного проходження таких етапів:

заохочення схильних до неформальних фундаментальних наукових досліджень; науковий життєвий знання

запровадження формальної системи управління фундаментальними науковими дослідженнями;

інституалізації структур сприяння поширенню даних досліджень [10]. Комплексний характер організаційно-економічного механізму регулювання фундаментальних наукових досліджень забезпечує формування наукового капіталу як підсистеми соціального капіталу національної економіки, що втілюється у активних діях суб'єктів фундаментальних наукових досліджень щодо формування сукупності соціально значимих ресурсів знань, вмінь, професійно-кваліфікаційних здібностей і навичок, інших творчих якостей індивідів, що полягають у володінні та використанні ними на постійній основі потенціалу креативного способу мислення, об'єктів інтелектуальної власності, тимчасово некомерціалізованих результатів наукової та науково-технічної діяльності тривалого використання [3-9].

Елементами наукового капіталу є:

когнітивна компонента природних егоцентричних соціальних мереж, що формується під впливом персоналізованого навчання, індивідуального ціннісного орієнтування;

по-друге, структурна, когнітивна та реляційна компоненти солідаризованих соціоцентричних соціальних мереж, що розвивається засобами прямого регулятивного впливу зі сторони інституційних структур публічного сектора національної економіки, непрямого індикативного впливу - зі сторони стейкхолдерів публічної сфери національної економіки.

Форма публічного регулювання фундаментальними науковими дослідженнями - засіб впливу суб'єкта регулювання на його об'єкт, що втілено у конкретний спосіб реалізації повноважень щодо упорядкування діяльністю соціальних мереж з метою заохочення бажаної для регулятора моделі формування фундаментальних когнітивних соціальних компетентностей та інклюзивних компетенцій носіями роз'єднувального ексклюзивного соціального капіталу у межах функціонування інноваційно орієнтованих соціовітальних екосистем [22].

Конкретні форми регулювання фундаментальними науковими дослідженнями наведено:

засобами адміністративно-розпорядного впливу, що мають за мету використання владних компетенцій щодо формування та використання базових компетентностей у сфері продукування фундаментальних наукових знань;

прийомами опосередкованого регулятивного впливу, договірного солідаризування суб'єктів фундаментальних наукових досліджень в межах функціонування професійних соціальних мереж продукування фундаментальних наукових знань, внутрішнього орієнтування виконавців, стимулювання заходів щодо імплементації глобальних стандартів практико-перетворювальних компетентностей суб'єктів фундаментальнихнаукових досліджень у сфері формування фундаментальних наукових знань.

Хоча національні моделі регулювання фундаментальними науковими дослідженнями незначним чином відрізняються за принципами, цілями та елементами, вони всебічно враховують специфіку використання форм адміністративно- розпорядного впливу та опосередкованого регулятивного впливу, у значній мірі детермінуються особливостями науково-технічної політики держави, рамками прийнятих моделей національної політики у сфері формування соціального капіталу соціоцентричних професійних мереж публічної сфери національної економіки.

Такими, як випливає з досліджень проявів феномену соціального капіталу національної економіки, є національні різновиди неоліберальної, консервативно- корпоративістської (континентальної), соціально-демократичної та патерналістської моделі оптимізації трансформаційних витрат національної економіки з обігу та кінцевого споживання товарів/послуг інституційних одиниць (агентів) багатоукладної ринкової економіки на рівні публічного сектора національної економіки у контексті реалізації соціально-економічної політики держави зі свідомою орієнтацією на рівень декомодифікації, стратифікації суспільства, ступеня втручання центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у регулювання ринків послуг [2].

Характерними особливостями моделей є об'єктивно обмежені можливості використання ринкового механізму публічно-приватного партнерства, залучення інноваційних моделей фінансування фундаментальних наукових досліджень, специфічні особливості застосування засад стратегічного та виробничого менеджменту діяльністю суб'єктів партнерства, забезпечення запитів стейкхолдерів, необхідність ретроспективно-інформаційного супроводження процесів продукування фундаментальних наукових знань із залученням академічного середовища, використання інтенсивного обміну науковою інформацією, інструментарію футурологічних технологічних розвідок, Foresight-досліджень тощо [11; 18].

Висновки та перспективи подальших досліджень

Потреба у формуванні та застосуванні альтернативних національних форм та моделей регулювання фундаментальними науковими дослідженнями пояснюється принциповим впливом академічного, а з часом, комерційного використання фундаментальних наукових теорій та знань у процесах розширення ресурсів суспільного споживання та підвищення рівня колективного добробуту в умовах формування постіндустріальної та постінформаційної економіки знань.

Перспективи подальших досліджень вбачаються у детальному вивченні особливостей прояву функціонування національних моделей, участі у них академічних установ, інституціональної структури, стратегічних напрямів розвитку, базових принципів втілення, проведенні бенчмаркінгу ефективного досвіду запровадження моделей здійснення фундаментальних наукових досліджень у різних країнах.

Список використаних джерел

1. Аблязова Н. Р., Трушкіна Н. В., Прокопишин О. С. Управління маркетинговою діяльністю аграрних підприємств в епоху цифрових перетворень. Вісник Східноєвропейського університету економіки і менеджменту. 2023. № 1 (29). С. 94-108.

2. Богуш Л. Г. Соціальний капітал і соціогуманітарний простір: методологія визначення, взаємозв'язки, вектори розвитку. Економіка та держава. 2010. № 4. С. 1520.

3. Важинський С. Е., Щербак Т. І. Методика та організація наукових досліджень. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2016. 260 с.

4. Гуторов О. І. Методологія та організація наукових досліджень. Харків: ХНАУ, 2017. 272 с.

5. Дегтярьов А. В., Кокодій М. Г., Маслов В. О. Основи наукових досліджень. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2016. 78 с.

6. Зацерковний В. І., Тішаєв І. В., Демидов В. К. Методологія наукових досліджень. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2017. 236 с.

7. Конверський А. Основи методології та організації наукових досліджень. Київ: Центр навчальної літератури, 2017. 350 с.

8. Корягін М. В., Чік М. Ю. Основи наукових досліджень. 2-ге вид. Київ: Алерта, 2019. 492 с.

9. Шишкіна Є. К., Носирєв О. О. Методологія наукових досліджень. Харків: Вид- во «Діса плюс», 2014. 200 с.

10. Al-Ghazali A. S. A. Modern experience in the use of organizational & economic mechanism of regulation of the process of fundamental scientific knowledge' production. Wspotczesne Problemy Zarzqdzania. 2020. Vol. 8. No. 2(17). P. 105-119.

11. Drobyazko S., Malakhovskyi Yu., Zhovnovach R., Mohamed M. The concept of the mechanism of managing the intellectual resources of the innovative active enterprises' employees (experience of Great Britain). Economics. Ecology. Socium. 2020. Vol. 4, No. 1. P. 24-32.

12. Feyerabend P. Against Method. London: Verso, 1975. 279 p.

13. Feyerabend P. Science in a Free Society. London: New Left Books, 1978. 221 p.

14. Gassler H., Schibany A. “Useless” Science: How to Evaluate Performance of Basic Research. Foresight. 2011. Vol. 5. No 1. P. 40-47.

15. Kuhn T. S. The Structure of Scientific Revolutions. International Encyclopedia of Unified Science. 2nd ed., enlarged. Foundations of the Unity of Science / Edited by O. Neurath, R. Carnap, C. Morris. London-Chicago: The University of Chicago Press, 1970. 222 p.

16. Kuhn T. S. The Structure of Scientific Revolutions. Chicago: University of Chicago Press, 1996. 212 p.

17. Lakatos I. The methodology of scientific research programmes. Philosophical Papers. Vol. I. New York: Cambridge University Press, 1978. 256 p.

18. Malakhovskyi Yu., Zhovnovach R., Nabulsi H. Features of public-private partnership as a means ofregulating the development of the social sphere of innovative ecosystems. PIRETC. Proceeding of TheInternational Research Education & Training Centre. 2020. Vol. 8. Iss. 1. P. 13-22.

19. Oslo Manual: The measurement of scientific and technological activities.

20. Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Innovation Data. 3rd ed.

21. Popper K. R. Objective Knowledge: An Evolutionary Approach. Oxford: Clarendon Press, 1979. 395 p.

22. Popper K. The Logic of Scientific Discovery. London, New York: Routledge, 1992. 545 p.

23. Top Priorities for R&D Leaders in 2023. Benchmark your R&D priorities and investments in 2023. Gartner.

24. Trushkina N. Organizational-economic mechanism of management logistic activity of enterprise: essence and structure. Strategies for sustainable socio-economic development and mechanisms their implementation in the global dimension: collective monograph / VUZF University of Finance, Business and Entrepreneurship. Sofia: VUZF Publishing House «St. Grigorii Bogoslov», 2019. Vol. 3. P. 117-125.

Размещено на Allbest.ru