Інтегрована звітність: мета формування та особливості контролю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтегрована звітність: мета формування та особливості контролю

Воронко Р. М.,

д.е.н., проф., завідувач кафедри обліку, контролю, аналізу та оподаткування, Львівський торговельно-економічний університет, м. Львів

Сидоренко Р. В.,

к.е.н., доц., доцент кафедри обліку і аудиту, Луцький національний технічний університет, м. Луцьк

ЖураковськаІ. В.,

к.е.н., доц., доцент кафедри обліку і аудиту, Луцький національний технічний університет, м. Луцьк

Анотація

Розглянуто основні проблеми, що перешкоджають підвищенню якості фінансової звітності в сучасних ринкових умовах. Висвітлено основні напрями інформаційних запитів, що ставляться до звітності підприємства, а саме: стратегічне планування, фінансове управління, управління ресурсами, контроль та внутрішній аудит. Досліджено причини виникнення необхідності у формуванні інтегрованої звітності та запропоновано її розглядати як “підхід до складання звітності підприємства, який полягає у зборі та представленні інформації про різні аспекти діяльності підприємства в одному документі”. Виділено переваги використання інтегрованої звітності: системність, цілісність, прозорість, ефективність, відповідність міжнародним стандартам та стимулювання сталого розвитку. Розглянуто основні міжнародні стандарти, що регламентують порядок формування та подання інтегрованої звітності. Розкрито позитивний вплив застосування даного виду звітності у різних термінах перспектив діяльності підприємства та щодо різних видів капіталу фірми. Проведено оцінку ефективності застосування в Україні єдиної нормативно затвердженої форми інтегрованої звітності (“Звіту про управління”), висвітлено основні переваги та недоліки порядку формування та подання даного звіту. Виявлено, що переважна більшість великих вітчизняних суб'єктів господарювання підтримують ініціативу ООН щодо 17 глобальних цілей сталого розвитку до 2030року. Найбільш часто згадуваними цілями із зазначеного переліку, для досягнення яких працюють українські підприємства, є: “міцне здоров'я і благополуччя ”, “якісна освіта”, “доступна та чиста енергія ”, “пом'якшення наслідків зміни клімату ” та “партнерство заради сталого розвитку”. Важливу роль у ефективності використання інтегрованої звітності має відігравати внутрішній контроль на підприємстві, оскільки саме він дає можливість зробити висновки щодо того, чи виконані поставлені завдання перед підприємством та чи відповідають показники, за якими здійснюється оцінювання результатів, визначеним цілям. Основними кроками щодо розширення застосування інтегрованої звітності в Україні запропоновано: створення нормативних актів, які б стимулювали до складання такої звітності; поширення серед зацікавлених суб'єктів інформації щодо переваг та корисності впровадження інтегрованої звітності; створення бази довідкової інформації щодо даного питання.

Ключові слова: інтегрована звітність, цілі сталого розвитку, показники соціальної діяльності, Звіт про управління, внутрішній контроль.

Voronko R. M.,

Doctor of Economics, Professor, Head of the Department of Accounting, Control, Analysis and Taxation, Lviv University of Trade and Economics, Lviv.

Sydorenko R. V.,

Ph.D, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Auditing, Lutsk National Technical University, Lutsk.

Zhurakovska I. V., інтегрована звітність стратегічне планування

Ph.D, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Auditing, Lutsk National Technical University, Lutsk.

INTEGRATED REPORTING: PURPOSE OF FORMATION AND FEATURES OF CONTROL

Показники інтегрованої звітності підприємства узагальнюють інформацію для прийняття управлінських рішень інвесторами, працівниками та іншими користувачами. Це єдиний звіт, який цілісно представляє стратегію, управління, ефективність і перспективи підприємства та бізнесу, поєднуючи комерційну, соціальну та екологічну складову. Тобто мова йде не тільки про прибутковість бізнесу і фінансовий результат. “Це найновіша глобальна система звітності, яка зосереджена на управлінні стійкістю бізнесу, яка розширює потрійний кінцевий результат - процес, за допомогою якого компанії керують своїми фінансовими, соціальними та екологічними ризиками, зобов'язаннями та можливостями” [5]. По своїй суті інтегровану звітність можна розглядати як своєрідну рекламу, адже інформація подається таким чином, аби показати, що підприємство не лише отримує прибуток, а коштів також вистачає на виконання соціальної та екологічної місії. Проте з точки зору контролю звітності виникає ціла низка питань про достовірність інформації, яка в більшості випадків не має прямих доказів. Говорячи мовою Міжнародних стандартів аудиту (МСА) високий (або обґрунтований) рівень впевненості важко отримати у випадку інтегрованих звітів через відсутність чіткого законодавства і відповідно нормативних актів аудиту щодо особливостей перевірки нефінансової інформації і підтвердження її достовірності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питаннями формування інтегрованої звітності та контролю ефективності її застосування займалися багато вітчизняних та зарубіжних науковців. Більшість із них приділяла увагу визначенню економічної сутності даного поняття та встановлення основних завдань, які дана звітність має вирішувати. До таких дослідників слід віднести І. Белову, Н. Ю. Єршову, В. Б. Жука, П. О. Куцика, А. В. Озе- ран, Н. Семенишену та інших. Однак новизна даного поняття у практиці вітчизняного господарювання та дискусійність його основних положень зумовлює необхідність подальших досліджень у даному напрямі.

Постановка завдання

Метою дослідження є визначення особливостей формування інтегрованої звітності, інформаційних цілей її користувачів для розробки механізмів контролю показників.

Виклад основного матеріалу дослідження

На думку Озеран А. В., “підвищенню якості фінансової звітності перешкоджають низка проблем, основними з яких є: недосконалість методики трансформації даних, накопичених на рахунках бухгалтерського обліку, у звітну інформацію; недостатність зворотного зв'язку між користувачами звітної інформації та розробниками нормативно-правових актів у сфері бухгалтерського обліку і фінансової звітності; недостатня увага до професійної поведінки та рівня кваліфікації укладачів звітності” [14] тощо. Куцик П. О. зазначає, що на сучасному етапі розвитку обліку та звітності “відшукати потрібну інформацію у масиві різнорідних даних, що надходять з різних господарських підрозділів і накопичуються в різних інформаційних системах, виглядає як спроба знайти фотографію, випадково вкладену в одну із книг величезної багатоповерхової бібліотеки” [12].

Звітність підприємства в сучасному розумінні має задовольняти інформаційні запити за наступними напрямками:

1. Стратегічне планування - можливість зрозуміти, чи ефективно використовуються ресурси підприємства. Звіти здатні також допомогти у встановленні цілей та плануванні бюджету для досягнення цих цілей.

2. Фінансове управління - звіти надають інформацію про те, які зони бізнесу приносять більше прибутку та де є можливість скорочення витрат. Це дозволяє допомогти прийняти вчасне та ефективне рішення про зменшення витрат, збільшення обсягу продажів або використання нових стратегій маркетингу.

3. Управління ресурсами - звіти про використання ресурсів, таких як персонал, сировина і матеріали, основні засоби, нематеріальні активи тощо, здатні допомогти розуміти, як їх ефективно використовувати та чи є можливості для оптиміза- ції.

4. Контроль та внутрішній аудит - звітність може бути використана для контролю за діяльністю підприємства та внутрішнього аудиту. Звіти дозволяють допомогти виявити проблеми та вирішити їх до того, як вони стануть серйозними.

Задоволення цих інформаційних запитів багато дослідників та практиків вбачають у переході на формування суб'єктом господарювання інтегрованої звітності. Концепція “інтегрованої звітності” з'явилася завдяки популяризації економіки сталого розвитку. Бізнес почав “розуміти”, що для досягнення значних результатів діяльності необхідна стратегія сталого розвитку на довгострокову перспективу з врахуванням збереження довкілля для нащадків, задоволення соціальних потреб. В основу інтегрованої звітності покладено комплексний підхід так званої “теорії трьох стовпів” (три «П»: People, Planet, Profit). Ця теорія зробила значний внесок у дослідницькі ініціативи, спрямовані на сталий розвиток і “зелену” економіку [1].

Основною ідеєю формування інтегрованої звітності Єршова Н. Ю. [10] є бачення “встановити видимий взаємозв'язок між результатами діяльності компаній і її численними наслідками, щоб розуміти, ціною яких втрат і витрат досягається економічне благополуччя або неблагополуччя окремо взятої компанії. За її допомогою компанія може виявити ступінь використання та залежності від різноманітних ресурсів, взаємозв'язок або “комбінацію” капіталу (фінансового, виробничого, інтелектуального, природного і соціального), а також визначити можливість доступу і впливу на них”.

Переваги у використанні інтегрованої звітності суб'єктами господарювання у своїй діяльності подані у таблиці 1.

У світовій практиці інтегрована звітність стала широко використовуватися впродовж останніх років. Інтерес до неї зріс після публікації рамкового документа Міжнародної ради з інтегрованої звітності (International Integrated Reporting Council, IIRC) у 2013 році.

Важливість впровадження інтегрованої звітності в Європі було підкреслено включенням до Директиви Європейського Союзу 2014/95/ЄС положень щодо розкриття нефінансової інформації та інформації про розмір, склад, результати діяльності та ризики, пов'язані з аспектами соціальної та екологічної політики і взаємовідносин із найманим персоналом. Ця директива стала обов'язковою для деяких великих підприємств у ЄС, починаючи з 1 січня 2017 року.

Таблиця 1